CC BY
112
Much attention is devoted to the factors which become the causes of crime and offences that lead to the criminal mode of life: problem family, lack of educational process, taking alcoholic drinks and drugs.
The article deals with the social institutions influence on achievement of personhood of a teenager; the role of a family is analyzed in the process of socialization of a child; it is stated that any warp of a family leads to negative consequences in the development of a person; the author gives a brief account offamily upbringing's drawbacks which lead to deviant behavior of the underages; suggests some directions in the work with disadvantaged children with the purpose of preventionism of juvenile delinquency.
The author of the article examines the prevention of minority's criminality in close relation to the general prevention of criminality in Ukraine.
The results of researches of crimes in Kharkov are presented.
In the article reveal the impotance of sociological methods (questioning, analysis of documents, observasion) for investigate of minority's criminality.
Key words: minor, crime, family, neglcet, education,legal education,leisure, questioning, analysis of documents, supervision, preventiv.
УДК 316.74
О. М. Варго, кандидат фшософських наук, доцент
СОЦ1ОЛОГ1ЧНИЙ ВИМ1Р ПРОБЛЕМИ МАС-МЕД1А
Аналiзуeться мас-медiа як сощальний iнститут, з'ясовуеться гх роль в умовах соцiополiтичних змiн сучасного сустльства. Вивчено специфжу мас-медiа як само-сттного сощального iнституту в умовах глобалiзацiг. Розглянута залежшсть мас-медiа вiд великих корпорацш i державних структур i зворотна залежшсть людини вiд «вiртуального» свту, яким його подають сучаст мас-медiа.
Ключовi слова: мас-медiа, соцiопростiр, сощополтичш змти, сощум, сощальш проблеми.
Актуальтсть та стан науковогорозроблення проблеми. Актуальшсть сощолопчного дослщження проблеми, на наш погляд, визначаеться недо-статшм ступенем розгляду можливостей впливу мас-медiа на сощопроспр i зворотного впливу проблем сустльства на розвиток мас-медiа. Ця ситуа-щя виникла внаслщок дуже широкого використання вах видiв ЗМ1 у сучас-ному суспшьста i досить суперечливого ставлення до них iз боку науковщв, пол^июв i простих громадян.
178
© Варго О. М., 2015
З одного боку, можна сказати, що без мас-медiа не може юнувати жодне розвинуте демократичне суспшьство, з другого, вони стають ще одним за-собом манiпулювання свщомютю, джерелом невиданого ранiше впливу на населення, фактично «четвертою владою». Водночас засоби мас-медiа мо-жуть стати «воротами» у вiртуальну реальнiсть, яка допомагае деяким психологiчно вразливим особистостям вщвернутись вiд реального свiту. Таким чином, сощолопчне дослiдження проблеми мас-медшного простору набувае усе бшьшо!' значущосп.
У сучасному свiтi засоби масово!' комушкацп характеризуються своею всеосяжнiстю: вони несуть у собi соцiальну шформащю й проникають в усi сфери суспшьно!' системи, сприяють не стшьки збереженню, розвитку й «перетворенню» сощуму, але й забезпечують iснування само!' людини як сощально!' iстоти й нав^ь «певною мiрою видозмiнюють саму природу людини» [1]. Дослщжуючи проблеми масово!' комушкацп, соцiологи акцен-тують увагу на тому, що п об'ектом е суспiльство як «всеохоплююча со-цiальна система», яка складаеться iз соцiальних iнститутiв i практик i здш-снюеться вона за допомогою спещальних технiчних засобiв (мас-медiа). Мас-медiа — це «техшчно оснащеш» «спещалiзоваш» соцiальнi iнститути (преса, кшо, радiо, телебачення), що виступають у ролi комунiкаторiв, бiльш того, вони не юнують поза ЗМ1 й тшьки з мас-медiа отримують ознаки со-щально!' шституцп [2]. Мас-медiа завжди викликали особливий iнтерес вчених i були предметом дослiджень багатьох закордонних i вiтчизняних авторiв, таких як Г. Лассвел, Г. Маркузе, Г. Шиллер, Ж. Бодршяр, С. Холл, М. Маклюен, А. Моль, I. Гофман, П. Бергер, Н. Луман, П. Бурдье, Б. Фiрсов, Б. Паригш, В. Конецька, С. Бориснев, В. Осовський, В. 1ванов, М. Назаров, Т. Науменко, Е. Вартанова, Н. Костенко, А. Лобанова, А. Холод, С. Кара-Мурза, I. Дзялошинський, Г. Почепцов, С. Хлистунов, В. Шаповалiв, А. Ша-ршов та ш.
Водночас шститут мас-медiа зазнае гостро'1 критики з боку багатьох учених i представникiв громадськостi. Вони стверджують, що вщповщно до iндикатора демократичностi й вщкритосп суспiльства цей соцiальний iнститут трансформувався в шструмент манiпулювання, тому вш не може забезпечити реальнi (об'ективш) соцiальнi потреби. Як слушно зауважив С. Холл, ЗМ1 «завжди штерпретують подii певним чином i надають даним штерпретащям статус загальновизнано'1 "правди" [3, с. 84], бiльш того, у системi мас-медiа чiтко починае простежуватися «орiентацiя на просу-вання сво'1'х корпоративних iнтересiв усупереч штересу суспiльному» [4, с. 103], що неминуче призводить до дисфункцп й персоналiзацii. У суспiль-ствi зростае невдоволення ЗМ1, вiдзначаеться надлишок шформацп i 11
«вседозволешсть». Мас-медiа у гоншта за прибутком починають вщверто заробляти грошi на «жовтих» — «гострих i скандальних» темах. Усе часть ше лунають докори в необ'ективносп подачi шформацп, заангажованостi, особливо у сучасних важких умовах, що безумовно впливае на сприйняття мас-медiа як единого сощального шституту. Особливостями сучасних ЗМ1 стае також використання 1х як «iнформацiйноi збро!'». Останшм часом ця зброя виявилась майже такою ж потужною, як i военна.
З наведеного випливае, що проблеми трансформацп шституту мас-медiа пов'язаш з 1'х комерцiалiзацiею й вщсутшстю адекватного зворотного зв'язку у вщносинах iз суспiльством. Роль ЗМ1 в перюд соцiополiтичних змiн над-звичайно злободенна, тим бшьше що едшсть стосовно них у науковому ствтоварисга вiдсутня. Незважаючи на самодостатнiсть, яка декларуеться суспшьству, вiд свободи й незалежносп, на нашу думку, сучасш мас-медiа теж дуже далекi, i ця проблема стае все бшьш актуальною.
Метою статт1 е аналiз мас-медiа як соцiального iнституту, з'ясування його ролi в умовах сощопол^ичних змiн сучасного суспiльства. Для цього необхщно вiдповiсти на такi питання:
1) чи е мас-медiа сощальним iнститутом i чи здатнi вони ефективно функцюнувати з огляду на 1х комерцiалiзацiю й не завжди присутню гро-мадянську вiдповiдальнiсть;
2) якою е специфша мас-медiа як самостшного соцiального iнституту в умовах глобалiзацii зважаючи на те, що ми можемо спостер^ати !х за-лежнiсть вiд великих корпорацiй i державних структур i зворотну залежшсть людини вiд «вiртуального» свiту, яким його зображують сучасш мас-медiа.
Мас-медiа як соцiальний iнститут сформувався не дуже давно. Вперше про ЗМ1 як соцiальний iнститут, який функцюнуе згiдно з певними правилами й нормами, яю вiдбивають специфшу громадськох органiзацii, було заявлено в робо^ американських соцiологiв Ф. С. ^берта, У. Шрама i Т. Петерсона «Чотири теорii преси», опублшованш у США в 1956 р. [5]. Шзшше, в 1970-тi рр., узявши за основу роботи П. Бергера й Т. Лукмана про те, що iнституцiоналiзацiя — це титзащя суб'ектами звичних дiй з на-ступною 'хньою об'ективацiею, група вчених (Л. З^ельман, Д. Олтейд, Х. Молотч, П. Сноу й ш.) дшшла висновку, що мас-медiа - це соцiальний iнститут, що створюе медiа-реальнiсть, яка е результатом цiлеспрямованоi дiяльностi людей, яка тдкоряеться твердiй системi стандартних правил, нормативних установок i рутинних вимог [6, с. 109-120].
Як зазначае I. М. Дзялошинський, «щея про те, що ЗМ1 — це шститут масовох комунiкацii, що дiе за певними правилами, стала загальним мюцем», i вiн «як будь-який суспiльний iнститут, з'являеться як елемент суспшьно-
го цшого, вщ якого iншi елементи очiкують цiлком певно'1 поведшки, тобто реалiзащi цiлком певних функцш, але функцiонування того чи шшого со-цiального iнституту може зб^атися iз соцiальним замовленням i очшуван-нями iнших соцiальних iнститутiв, а може й не зб^атися», тому останшм часом усе частiше виникають питання (претензп) до мас-медiа як сощаль-ного iнституту [6, с. 109-120]. Так, учений зазначае, що комерцiалiзацiя мас-медiа призвела до того, вони «змушеш задовольняти досить вузьм, значною мiрою побутовi й розважальш, iнтереси свое'1 аудитора, до того ж таю, що вшьно штерпретуються менеджерами медiа-пiдприемств» [5]. За-слуговуе на увагу думка сощолопв Е. М. Дьяково'1 i А. Д. Трахтенберга, яю зазначають: «ЗМ1 ввдрвалися вiд локального середовища й локальних ште-ресiв, втратили «чутливiсть» до життевих проблем i перетворилися в «за-соби масово'1 шформацп без мас», цiлком пiдлеглi диктату рекламодавщв i мiркуванням здобування прибутку...» [7, с. 31].
Незважаючи на потужну критику мас-медiа з боку наукового ствтова-риства й громадськостi, багато вчених, у тому чи^ Е. М. Дьякова й А. Д. Трахтенберг, переконаш, що: «ЗМ1 виступають як соцiальний iнститут, що самостшно виробляе стратегiю й тактику взаемодп з iншими сощальни-ми й пол^ичними iнститутами виходячи з власних критерпв i наявних цi-лей».
Мас-медiа у наш час сприяе «виникненню специфiчного "полегшеного" типу поведiнки», для якого характерне «неповне усвiдомлення граш мiж реальним i уявлюваним св^ом, вiдсутнiсть чiтких уявлень про причинно-наслiдковi зв'язки, у тому чи^ стосовно результатiв власно'1' дiяльностi» [8, с. 60]. Втративши почуття реальносп, iндивiд приходить до проблеми ютини, оскiльки його знання, якi виступають як критерп iстинностi, мають не матерiальну, а вiртуальну основу. Особливо величезну роль вiртуальна реальнiсть ввдграе у життi молодi. У ходi комп'ютерних iгор або «подо-рожей» 1нтернетом молодi люди, фiзично перебуваючи в реальному свiтi, зливаються iз симулятором (Ж. Бодрiйяр) i ментально поринають у чудесний уявлюваний св^, де все залежить вщ 1'х рiшення. Таким чином, вони вщ-риваються вiд повсякденного життя, у якому потрiбно вiршувати часто складш завдання або залишатись тiльки пасивним спостер^ачем. Не маючи сил та бажання завойовувати собi мiсце у реальному свт, вони стають за-ручниками медiйноi псевдореальностi. Тим самим мас-медiа виконують функцii манiпулятора. За визначенням Ю. А. Ермакова, в iмiтацii iндивiду-ально'1 суб'ектностi шляхом таемно'1 регуляцii й управлiння п духовним свiтом, поведiнкою за фасадом п уявно'1 волi, свiдомостi й iндивiдуальнос-тi [9, с. 98]. Подаючи ту чи шшу шформащю, яка сприймаеться одержува-
чами як безпосередне вщбиття реально'1 дшсносп, мас-медiа закладають у не'1 свою iнтерпретацiю дшсносп, що дозволяе реалiзувати 1'х приховаш задуми.
Прагнучи комерцiйного ycnixy, мас-медiа задовольняють споживчий попит масово'1 аудитора й орiентyються насамперед на прим^ивш побуто-вi iнтереси, «шлягершсть» (А. Шштке). Задоволення тiльки примiтивних культурних потреб, низька яюсть масово'1 культури породжуе агресивне культурне середовище, яке стандартизуе сощокультурш орiентащi, установки, потреби, робить бшьш стереотипними думки, почуття, вщчуття й формуе культурну маргшальшсть.
Отже, покладаючись на дефшщи поняття «сощальний шститут» у науко-вiй лiтератyрi, розyмiемо, що мас-медiа, як i будь-який iнший суспшьний iнститyт:
1) виникае у зв'язку з об'ективною потребою сyспiльства в одержаны, використаннi регулярно'' шформацп;
2) його формування вщбуваеться поступово вщповщно до сощокультур-них змiн у суспшьсга;
3) його фyнкцiонyвання обумовлене техшчними й соцiальними шнова-щями.
Також необхiдно вiдзначити дyалiзм шституту мас-медiа - «шституць ональну мiмiкрiю» (Е. Головаха), з одного боку, це самостшний соцiальний iнститyт, що вщображае суттевий рiвень розвитку громадського суспшьства, а з другого — мас-медiа стало об'ектом ринково'' економши у виглядi ко-мерцiйноi структури, защкавлено! у прибутку. Тому мас-медiа перебувае в сyперечностi мiж тими суспшьними iдеалами, якi воно пщтримуе, i практиками ii втшення в життя. У той же час проблеми комерцiалiзацii торкнулись майже вах сyспiльних iнститyтiв (зокрема осв^и, церкви тощо). Якщо на початковому етат мас-медiа виконували роль майже незащкавленого технiчного посередника, функщя якого тiльки повiдомляти, передавати будь-яку шформащю i нiчого бiльше, то в наш час усе значно змшилося: медiа стали всеохоплюючим середовищем iснyвання людини, репрезента-цiею ii свщомосп й досвiдy.
Сучасний св^ стае вiртyальним, його замiнюе спочатку друкована сто-рiнка, у яку впираеться статичний погляд людини, що сприймае символи i трансформуе 1х в образи. 1з впровадженням радю й телебачення продукт творчо'1 групи аyдiовiзyальних ЗМ1 замiняе людинi картину св^у. Причому не потрiбно забувати, що можливосп задля манiпyляцiй у штучно сформо-ванiй картинi подш i 1'х трактyваннi необмеженi. Людина сприймае готову версiю того, що вщбуваеться, у не! немае часу й можливостей обмiркyвати
й проаналiзувати те, що вщбуваеться насправдi виходячи iз власного по-гляду на свiт i власних переконань. Небагато людей мають достатнш рiвень iнтелекту й освiти для того, щоб розумiти, що цю картину 1'м намагаються нав'язати та протидiяти впливу мас-медiа. На жаль, наше столбя показало нам приклади нацш i цiлих краш, яю бачать лише те, що показуе 1'м ЗМ1, незважаючи на iснуючу реальнiсть. Тому не можна заперечувати, що ЗМ1 у сучасному свт дiйсно стають «четвертою владою», i 1'х вплив складно перебiльшити.
Ще одним важливим питанням, породженим ЗМ1, стае так звана «втома ствчувати», яка е ознакою сучасного мас-медшного суспiльства i перебувае в прямш суперечностi з моделями опосередкованих пресою зв'язюв iз гро-мадськiстю й поповненням благодшних фондiв, прихильники яких засно-вували сво'1 стратеги комушкацп на фшософп «чим бiльше висв^лення засобами масово! комушкацп, тим краще», з погляду одержання сусшльно'1 тдтримки, внаслiдок чого людина намагаеться дистанщюватися вiд новин, якi травмують, ^ як наслiдок, вiд участi у сустльному життi.
ЗМ1 унаслiдок техшчних характеристик i обумовлених ними тимчасових параметрiв стають основною й «щеальною» формою комушкацп в епоху постмодерну. Телевiзiйна картинка значно швидкодiюча, шж газета. У будь-якому разi швидкодiя ЗМ1 незрiвнянна з жодною шшою формою комушкацп, наприклад iз лiтературою.
У зв'язку iз своею всеприсутнiстю й доступнiстю медiа в епоху постмодерну стають основною формою репрезентацп досвiду для переважноi бiльшостi населення планети. «Реальний час» стае основною формою пре-зентацп досвiду, винною в тому, що людина (споживач ЗМ1) виявляеться вилученою iз природного контексту власного життя.
Об'ективнiсть припиняе бути визначальною характеристикою журна-лiстськоi дiяльностi, оскшьки передбачае опору на дискредитований мета-нарратив. Мiсце об'ективностi займае точний виклад фак^в, тобто точна передача власного досвщу вiдповiдно до правил мовно'1 гри «мас-медiа». Свiт у сьогодшшнш газетi iнший, нiж у газе^ вчорашнiй. Завтра це буде шша газета в тому розумшш, що iншим буде зображений у нш свiт.
1нтерактивний характер сучасних ЗМ1 (або, точнiше сказати, тенденщя до 1'хнього перетворення на штерактивш) виявляеться в цьому сенсi пасткою для споживача, який поступово перетворюеться на учасника тiеi ж самоi мовно'1 гри i е спiльником у створеннi образу Свiту, що випливае iз сучасних медiа. Не випадково З. Бауман саме так позначив сучасшсть сощопростору. Вiн не регулюе ЗМ1, вiн просто починае грати в ту саму гру й тдкорятися тим самим правилам [11]. У результат виявляеться, що весь св^ — це медiа, а медiа — це увесь св^.
Висновки. Виходячи iз зазначеного можна зробити висновок, що сучас-ш мас-медiа, безсумшвно, е сошальним iнститутом з огляду на притаманш 1м структуру та функцп у суспiльствi. Наведенi характеристики притаманш (часто в невиявленш, нерозгорнутiй форм^ мас-медiа з часу 1х виникнення. Сучасш ЗМ1, якi вiдрiзняються зростанням техшчних можливостей, ру-хаються саме у напрямi замiни собою для переачного громадянина юную-чого св^у. Пiдтвердженням цього е психологiчнi наслщки занурення в 1н-тернет.
Водночас засоби масово'1 шформацп' з'явились разом iз суспшьством. Будь-який уряд був защкавлений у поширеннi вигiдних для нього новин. А творчють поетiв, що прославляли сво'х правителiв, можна смшиво вщне-сти до пiар-кампанiй. Сучасш мас-медiа тiльки поглибили цей процес, зробили вплив його на людину бшьш масовим.
Медшний простiр тшьки розширюватиметьсь й удосконалюватиме свiй вплив на людину, отже, можна скшьки завгодно критикувати ЗМ1, але вплив 1'х тiльки посилюватиметься. Небезпеку для суспшьства являють не мас-медiа як такi, а можливiсть 1'х монополiзацп, адже якщо вiртуальна реаль-нiсть створюеться тiльки з одного боку, то складаються умови для створен-ня вщповщно'' «картинки» в уявi людей. Проте якщо людина мае змогу порiвнювати рiзнi джерела шформацп, це створюе умови для формування бшьш широко'' картини реальносп i формування свого погляду на сучасний свгг.
Водночас усi вщзначеш сучаснi протирiччя iнституту мас-медiа пояс-нюються його дуалiстичною природою, шституцюнальною мiмiкрiею, яка, вiдбиваючись у суспшьнш свiдомостi (особливо у свiдомостi молодих людей), призводить до амбiвалентностi 1'х цiнностей i цiннiсних орiентацiй, невизначеностi сошально'' позицп, що може стати основою для подальших дослщжень сутностi й ролi iнституту мас-медiа в суспiльствi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шаповалов В. Ф. Являются ли «масс-медиа» средствами коммуникации? Опыт теоретической деконструкции [Електронний ресурс] / В. Ф. Шаповалов // Медиа-скоп. - 2009. - Вып. № 2. - Режим доступу: http://www.mediascope. т.
2. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации [Електронний ресурс] / А. В. Соколов. - Режим доступу: http://www.evartist.narod.rU/text16./074.htm.
3. Романович Н. А. Региональные СМИ: возможности и проблемы / Н. А. Романович // Социс. - 2006. - № 4. - С. 77-84.
4. Шариков А. В. Парадигмальные трансформации отечественного телевидения / А. В. Шариков // Социс. - 2006. - № 10. - С. 95-103.
5. Дзялошинский И. М. СМИ и общественные институты: перспективы взаимодействия [Електронний ресурс] / И. М. Дзялошинский // Медиаскоп. - 2008. -Вып. № 2. - Режим доступу: www. mediascope.ru./node/223.
6. Дьякова Е. Г. Массовая политическая коммуникация в теории установления повестки дня: от эффекта к процессу / Е. Г. Дьякова // Полис. - 2003. - С. 109-120.
7. Дьякова Е. Г. Массовая коммуникация: модели влияния. Как устанавливается повестка дня? / Е. Г. Дьякова, А. Д. Трахтенберг. - Екатеринбург : Гуманитар. ун-т. Ин-т философии и права УрОРАН, 2001. -129 с.
8. Братимов О. В. Практика глобализации: игры и правила новой епохи / О. В. Бра-тимов, Ю. М. Горский, М. Г. Делягин и др. - М., 2000. - С. 60.
9. Ермакова Ю. А. Массовая коммуникация: теоретико-методологический анализ / Ю. А. Ермакова. - М., 2003. - С. 68-69.
10. Блумер Г. Коллективное поведение / Г. Блумер ; пер. с англ. Д. Водотынского // Американская социологическая мысль / сост. Е. И. Кравченко ; под В. И. До-бренькова. - М. : Изд-во МГУ, 1994. - С. 90-115.
11. Бауман З. Мыслить социологически ; пер. с англ. / З. Бауман ; под ред. А. Ф. Филиппова. - М. : Аспект-пресс, 1996.
СОЦИАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ проблемы МАСС-МЕДИА
Варго А. Н.
Анализируется масс-медиа как социальный институт, выясняется их роль в условиях социополитических изменений современного общества. Изучена специфика масс-медиа как самостоятельного социального института в условиях глобализации. Проанализирована зависимость масс-медиа от больших корпораций и государственных структур и обратная зависимость человека от «виртуального» мира, каким его представляют современные масс-медиа.
Ключевые слова: масс-медиа, социальное пространство, социополитические изменения, социум, социальные проблемы.
SOCIOL MEASURE OF MASS MEDIA PROBLEMS
Vargo O. M.
In clause the analysis of Mass media as social institute is carried out, and their role in conditions of sociological changes of a modern society is determined. The authors examine specificity of Mass media as independent social institute in conditions globalization, their dependence on the large corporations and state structures, and also investigate influence on the man of the «virtual» world which create of modern Mass media.
The urgency of study of social problems of Mass media, in opinion of the authors, is defined by necessity of a concrete definition of the essence of a phenomenon «social problems».
The purpose of clause is the analysis of Mass media, as social institute, finding — out of its role in conditions sociopoliticheskiy changes of a modern society. For this purpose it is necessary to answer the following questions:
- First, whether are of Mass media social institute and whether they are capable effectively function, taking into account them commercialization and not always present civil liability;
- Secondly, what became specificity of Mass media as independent social institute in conditions globalization, taking into account that we notice their dependence on the large corporations both state structures and return dependence of the man on the «virtual» world which create of modern Mass media.
In the modern world ofa means of the mass communications are characterizedfirst of all by universal character. They carry in themselves the social information and will penetrate into all spheres of public system, assist not so much on preservation, development and transformation of society, and provide existence of the man, as social essence, and also certain measure alter human nature. Investigating problems of the mass communications, sociologists accenting the attention that by its object is a society as universal social system, which consists of social institutes and practice , and is carried out with the help of special means — Mass media. The authors judge, that media space further will extend only. The danger represents not expansion of influence of Mass media, and opportunity monopolization of media space. Therefore for a reconstruction through mass media of an adequate reality, the free competition between them is necessary.
Mass media has appeared together with a society. Any government was interested in distribution of news, convenient for it. And creativity of the poets, which glorified the governors it is possible safely as attribute to the piar-companies. Modern Mass media only have deepened this process, have made influence it on the man more massirovanyy. Marked modern contradictions of institute of Mass media are explained it dualistic nature, institucional'nyy mimicry, which, being beaten off in public consciousness especial in consciousness of the young people, results of their ambivalentnost values orientations, uncertainty of a social position, which can become the basis for the further researches of essence and role of institute of Mass media in soc.
Proceeding from said before, it is possible to specify, that of modern Mass media, undoubtedly, is social institute taking into account inherent by them structure andfunctions in a societ. The marked characteristics inherent often in not revealed, not developed Mass media from time of their occurrence. The modern Mass media, which differ by growth of technical opportunities, move in a direction of replacement by themselves for the average citizen of the existing world. The best confirmation to this is psychological consequences of immersing in the Internet.
Key words: mass media, society change, social problems, monopolization of media space.
