CC BY
101
ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙШ ТЕХНОЛОГИ У ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1 МОЛОД1
УДК 378.124:004
К. е. БАЛАБАНОВА, е. С. ВАКАР6В
ВИКОРИСТАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
ВИКЛАДАЧА ВНЗ
Розглянуто oco6nueocmi застосування ресурЫв 1нтернету у навчально-виховному процеЫ ВНЗ. Визначено основш переваги та напрями використання cepвiciв комп'ютерних со^альних мереж у дiяльноcтi викладача вищоï школи. Наведено доcвiд використання cоцiальноï мepeжi «ВКонтакте» в процеd тдготовки майбуттх пcихологiв.
Ключовi слова: 1нтернет, мeдiакомпeтeнтнicть педагога, сощальш мepeжi.
Е. Е. БАЛАБАНОВА, Е. С. ВАКАРЕВ
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЕЙ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ВУЗА
Рассмотрены особенности применения ресурсов Интернета в учебно-воспитательном процессе вуза. Определены основные преимущества и направления использования сервисов компьютерных социальных сетей в деятельности преподавателя высшей школы. Приведен опыт использования социальной сети «ВКонтакте» в процессе подготовки будущих психологов.
Ключевые слова: Интернет, медиакомпетентность педагога, социальные сети.
K Y. BALABANOVA, Y. S. VAKARIEV
USE OF SOCIAL NETWORKS IN PROFESSIONAL ACTIVITIES BY THE LECTURER'S OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS
The article discusses the features of internet resources usage in the educational process at higher educational establishments. The main advantages and use of computer social networks as a part of lecturer's activities are identified. The experience of social network «Vkontakte» usage in the process of training offuture psychologists is discussed.
Keywords: Internet, teacher's media competence, social networks.
У сучаснш Украш ввдбуваеться штенсивна шформатизащя бшьшосп сфер людського життя та дiяльностi: обмш шформащею набув миттевого та глобального характеру; значно зросли й продовжують зростати можливосп збору, обробки, збер^ання, передання шформаци, доступу до нец безпрецедентно збшьшилася шльшсть персональних i корпоративних контакпв на локальному та глобальному рiвнях [2]. Впровадження шформацшних технологш штенсивно вщбуваеться i в сучаснш осв^нш дiяльностi.
Процес шформатизацп освии, тдтримуючи штеграцшш тенденцiï пiзнання закономiрностей предметних галузей i навколишнього середовища, актуалiзуе розробку пiдходiв до використання потенщалу нових iнформацiйних технологiй для становления особистосп студента, пiдвищения рiвня його креативносп, розвитку здiбностей до альтернативного мислення, формування умiнь розробляти стратепю пошуку вирiшения як навчальних, так i практичних завдань, прогнозувати результати реалiзацiï прийнятих рiшень на основi моделювання дослiджуваних об'ектiв, явищ, процеав, взаемозв'язк1в мiж ними.
Однак аналiз форумiв освiтнiх Iнтернет-сайтiв, Iнтернет-конференцiй показав, що бiльшiсть педагогiв не зовам готовi до використання сервiсiв 1нтернету для професшно-педагогiчноï взаемодiï, зокрема, для обмiну досвiдом, консультування студенпв, органiзацiï
проектно1 дiяльностi. Уподобання педагогiв, як володiють Iнтернет-технологiями, спрямованi на пошук i отримання iнформацiï. Невисока актившсть викладачiв також на форумах i чатах при використаннi дистанцiйних освггшх технологiй, тобто педагогiчний потенцiал iнформацiйноï взаeмодiï за допомогою 1нтернету залишаеться незатребуваним, що значно знижуе ефектившсть застосування дистанцiйних освiтнiх технологiй.
Програми пiдвищення квалiфiкацiï, навчально-методичнi комплекси здебшьшого орiентованi на технологiчнi складовi реатзацп iнформацiйноï взаемодiï у конкретному середовищi дистанцiйного навчання стосовно пiдготовки мережевих методиспв, питания ж професiйноï педагопчно1' взаемодiï за допомогою 1нтернету представлеш недостатньо. Викладене вище пiдтверджуе необхвдшсть оновлення навчально-методичного забезпечення пiдготовки викладачiв вищо1' школи до професiйноï педагопчно1' взаемодiï засобами 1нтернету.
Варто зазначити, що на взаемодш з рiзними медiа (преса, радiо, кiно, телебачення, 1нтернет) припадае вагома частка вшьного часу громадян Украши, що зумовлюе ïx значний вплив на ва верстви населення, передусiм на молодь. Медiа потужно й суперечливо впливають на освiту молодого поколiния, часто перетворюючись на проввдний чинник його соцiалiзацiï, стиxiйного соцiального навчання [7].
Для бшьшосл молодi сучасш медiа (особливо 1нтернет) набагато бшьше важать, нiж традицiйнi засоби тзнання навколишнього свiту. Це ïxнiй свщ вiртуальна реальнiсть, де все найкраще i найгiрше може бути як створене, так i знищене. 1нтернет сьогоднi е дуже потужним каналом шформацшного впливу та формування системи цшностей, свiтогляду молодi. Тому ми вважаемо, що одним iз прюритетних завдань сучасно1' вищо1' освiти е формування високого ршня iнформацiйноï культури (медiаграмотностi) учасникiв педагогiчного процесу.
Актуальшсть дослiджения зумовлена доцiльнiстю використання сощальних мереж як допомiжниx засобiв педагога у процес педагогiчноï, виховно1' дiяльностi та розвитку медiаграмотностi викладача ВНЗ.
Роль шновацшно-комушкацшних теxнологiй у навчально-виховному процесi дослiджували А. Довгялло, М. Жалдак, В. Зiнченко, Г. Козлакова, В. Редько, I. Тесленко. Психолого-педагопчш особливосп використання iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй у процеа навчання вивчали В. Бикова, Б. Гершунський, О. Ляшенко, В. Латнський, П. Маланюк, О. Самойленко та ш. Проблеми медiа-освiти висвилювали О. Баранов, I. Дичк1вська, Н. Духанша, Г. Онкович, В. Робак, I. Сахневич, О. Федоров, О. Янишин та iн...
Медiаграмотнiсть - це результат медiаосвiти. На думку Г. В. Онкович [4], медiаосвiта е процесом навчання й самонавчання особистостi за посередництва масовокомунiкацiйниx засобiв. Медiаграмотнiсть допомагае людинi активно використати можливосп iнформацiйного поля телебачення, радю, вiдео, к1но, преси, 1нтернету, допомагае йому краще зрозумiти мову екранних мистецтв. В основi медiаграмотностi - модель, яка заохочуе людей замислюватися над тим, що вони дивляться або читають. Медiаграмотнiсть е сукупшстю знань, навичок та умiнь, ям дають змогу людям аналiзувати, критично ощнювати i створювати повiдомления рiзниx жанрiв i форм для рiзниx типiв медiа, а також розумии й аналiзувати складнi процеси функцюнування медiа у суспiльствi та 1'х вплив.
До соцiальниx мереж ввдносять сайти, як1 дають можливiсть знаходити дiловi контакти, друзiв, однокласникiв, колег тощо. Соцiальна мережа (вiд. англ. - social network) -штерактивний багатокористувальний веб-сайт, контент якого наповнюеться учасниками мережi; це соцiальна структура, що складаеться з групи вузлiв, якими е соцiальнi об'екти (люди, оргашзацп), i зв'язк1в мiж ними (спшкування в соцiальниx мережах). Наразi спостерiгаеться виражена сегментацiя груп користувачш, що входять до тiеï чи шшо1' соцiальноï мережi. Фактично кожен великий продукт на цьому ринку мае свою специф^ i залучае рiзний контингент [6]. У контексп 1нтернету соцiальна мережа е веб-ресурсом, на якому користувач пiсля реестрацп мае можливiсть заповнити свою анкету, на пiдставi яко1' згодом будуть встановлюватися його зв'язки у мереж!
За даними Gemius Audience [8], розмiр Iнтернет-аудиторiï у сiчнi 2013 р. становив 15,9 мiльйона користувачiв вiком вiд 14 рок1в i старше, 60 % користувачiв заходять в 1нтернет тiльки через сощальш мережi. Презентуючи результати соцiологiчного до^дження «Трансформацiя цiннiсниx орiентацiй сучасно!' молодi Укра1'ни за роки незалежностi» [5],
проведеного за пiдтримки Держслужби молодi та спорту Украши i за участю Украшського iнституту соцiальних до^джень iм. Яременка, майже 90 % студенпв i понад 70 % учшв в Украш сьогоднi користуються 1нтернетом. Кiлька разiв в тиждень вiдвiдують соцiальнi мережi майже чверть (23,6 %) украшських студентiв i лише калька разiв в мюяць зявляються в соцiальних мережах 4,5 % украшщв.
У сучаснiй системi освiти Украши соцiальнi мережi ще не набули широкого застосування, осшльки для цього потрiбне переосмислення вимог як до методiв i форм оргашзацп навчання, так i до професшно! пiдготовки викладача. Тому метою статп е визначення напрямiв i перспектив використання соцiальних мереж у навчально-виховнш дiяльностi педагога вищо! школи.
Феномен успiху соцiальних мереж полягае в тому, що «штернетизащя» св1ту, а особливо Украши, продовжуеться стрiмкими темпами. Сьогоднi 1нтернет - вже не просто джерело шформацп, а головний чинник формування громадянського сустльства нового типу. 1нтернет - це проспр, де кожен мае можливють самостiйно робити вибiр, ким бути: креативним архiтектором майбутнього чи споживачем другорядного контенту.
У соцiальних мережах е можливють установлювати дистанцiйний синхронний чи майже синхронний зворотний зв'язок - дютавати ввдгук на сво! повiдомлення або запит, взаемодiяти з учнями, колегами, освiтнiми структурами тощо.
Основнi принципи соцiальноl мережi.
1.1дентифжащя - можливють вказати шформащю про себе, наприклад: учасники вказують школу, шститут, дату народження, улюблеш заняття, книги, кiнофiльми, умiння i т.п.
2. Присуттстъ на сайтi - можливють побачити, хто в певний час перебувае на сайп, i вступити у дiалог з шшими учасниками.
3. Стосунки - можливють описати стосунки мiж двома користувачами, наприклад: учасники можуть бути позначеш як друзi, члени родини, друзi друзiв тощо.
4. Стлкування - можливють спiлкуватися з шшими учасниками мереж! наприклад: ввдправляти !м особист повiдомлення, коментувати матерiали, як вони розм1щують усерединi сощально1 мереж!
5. Групи - можливють формувати спшьноти за iнтересами.
6. Репутащя - можливють дiзнатися статус шшого учасника, простежити його поведiнку всередиш соцiальноl мереж1.
7. Обмт - можливють дшитися з шшими учасниками вагомими для них матерiалами: фотографiями, документами, посиланнями, презентацiями та ш.
Перелiченi принципи дають змогу викладачевi створити унiкальне навчальне середовище. Для оргашзацп роботи е можливють використовувати будь-яку вже дшчу соцiальну мережу (наприклад, РаоеЪоок, «ВКонтакте»).
Переваги використання саме сощально1 мережi як навчально1 основи е такими: звичне середовище для учшв; ус! учасники мереж! створюють мережевий навчальний контент; можливють спшьно1 роботи; наявтсть форуму, «стши», чату; кожен учень-учасник може створити свш блог; можливють простежувати активтсть учасник1в.
Зупинимося на найбiльш популярних серед укра1нських студентiв соцiальних мережах.
«ВКонтакте» (vkontakte.ru, vk.com) - росшський аналог сервiсу РаоеЪоок. Сайт спочатку позицiонував себе як соцiальна мережа для студенпв i випускник1в ел^них ВНЗ, пiзнiше - як ушверсальний зааб зв'язку для вс1х сощальних груп. У с1чн1 2009 р. «ВКонтакте» вперше випередив за вда^вашстю на пострадянському простор1 головного конкурента -«Одноклассники». Тепер «ВКонтакте» е лвдером в Укра1ш та Росп серед соцiальних мереж за вiдвiдуванiстю, на сайтi зареестрована 61льш1сть украшсько1 молод1, яка використовуе його як ушверсальний зааб для спiлкування й о6м1ну даними.
«Одноклассники» (odnoklassniki.ru) - росшський аналог сайту Classmates.com. Сайт призначений для пошуку i листування з колишн1ми однокласниками, однокурсниками, товаришами по служ61, колегами по робоп, знайомими по в1дпочинку.
РaceЪook (facebook.com) - росшськомовна верая зарубiжноi сощально1 мережi РaceЪook, за допомогою яко! можна розширити коло спiлкування, обмiнюватися фотографiями, щоденниками та iнформацiею.
Twitter (twitter.com) - соцiальна мережа мшроблопв, що дае змогу користувачам надсилати KopoTKi TeKCTOBi повiдомлення (до 140 символiв), використовуючи SMS, служби миттевих повiдомлeнь i CTopoHHi програми-ктенти.
My Space (myspace.com) - росiйськомовна верая зарубiжноi соцiальноi мереж My Space (одна з перших сощальних мереж у свт, яка була ввдкрита в 2003 р.), популярний сощально-мережевий веб-вузол, що пропонуе орiентовану на користувача мережу друзiв, особистих профшв, блогiв, груп, фотографiй, музики i вiдeо.
Мiй свiт@mail.ru (my.mail.ru) - росшськомовна соцiальна мережа, яка з'еднала в одному мющ повну шформащю про користувача, його дii i весь призначений для користувача контент, створений на основних сервюах порталу Mail.ru.
Розглянемо детальтше сeрвiс «ВКонтакте», iнтeрфeйс якого е одним iз найпростших. Усi його функцй' зручт й зрозумiлi. З пeдагогiчного погляду, соцiальна мережа «ВКонтакте» е привабливою саме тому, що в нш зареестровано величезну кiлькiсть пiдлiткiв (переважно користувачiв вiком 20-22 роки) [8]. Перед педагогами вiдкриваеться широке поле для анатзу i роботи: учень у мeрeжi представляе себе, свою особистють, своi' захоплення, iнтeрeси, свое життя.
У традицiйних форматах комушкацп «викладач - учень» педагог задовольняеться лише зовнiшньою, формальною iнформацiею щодо вихованця (статистика, записи у журналi тощо). Спровокувати учня на розповвдь про себе непросто. А в сощальнш мeрeжi бачимо постшний мшливий у часi дiалог учня зi свiтом у найрiзноманiтнiших сферах.
Саме для пошуку контакту з учнем, для розумшня його внутрiшнього св^ та iнтeрeсiв iнформацiя, що перебувае в сощальнш мереж^ - найщкавший матeрiал для монiторингу. Пeрeлiчимо сервюи «ВКонтакте», якi можуть бути найбшьш цiкавими для викладача в аналiзi профшю учня:
Наявнiсть або ввдсутшсть засобiв зв'язку на сторiнцi (домашнш або мобiльний телефони, Skype, особистий сайт).
• Аватар - обраний користувачем вiзуальний образ (фотографiя, малюнок), який може надати iстотну психолопчну iнформацiю про власника.
• Функщя «Календар», через яку друзi можуть бачити дш народження один одного.
• Зазначення рiдного мiста, навчального закладу, через як можливi створення груп та консолiдацiя цiльових аудиторш.
• «Новини» - ще одна функщя, завдяки якiй можна щодня отримувати повiдомлeння про те, що ввдбуваеться на сторiнках друзiв (розмщення нових фотографiй, новi друзi або новi групи, новi нотатки, призначеш новi зустрiчi тощо).
• Блоки «Життева позицiя» та «Особиста шформащя» заповнюються за бажанням власника як змют анкети. У першому вказуються пол^ичш переконання, рeлiгiйнi погляди, ставлення до палiння, ставлення до алкоголю, джерела натхнення, у другому - дiяльнiсть, iнтeрeси, улюблена музика, улюблеш фiльми, телешоу, iнформацiя про себе.
• «Групи» - один з основних шструменпв, що дае змогу встановлювати горизонтальш зв'язки мiж користувачами мeрeжi: знаходити друзiв, однодумцiв, стлкуватися з пeвноi тематики. Пeрeлiк груп, учасником яких е людина, також стае своерiдним портретом особистостi (для тдтткш характерна участь у десятках груп). Педагог може використовувати сервю «Групи» для проведення рiзних заходiв усeрeдинi спiльноти, наприклад, супровiд i проведення прeдмeтноi олiмпiади, конференцй' чи семшару, допомога у засвоеннi предмета.
Очевидно, актившсть студенпв у сощальних мережах - потужний iнструмeнт, який за певного погляду й умшня дае змогу мeдiаграмотному педагогу бачити й розумгги, чим захоплюються студенти, зал^чити ix до рiзних заходiв. Тому навичками монiторингу соцiальниx мереж обов'язково мають володiти педагоги вищо1' освiти.
Непрямим показником ставлення до навчального закладу стае готовшсть учня налаштовувати контакт, спiлкуватися зi сво1'ми педагогами - колишнiми або тепершшми.
Засобами соцiальниx мереж можуть бути рeалiзованi такi спeцифiчнi пeдагогiчнi завдання:
1. Участь учнiв у рiзниx проектах у рiзниx предметних сферах, на рiзниx рiвняx - вщ рeгiональниx до всеукра1'нських.
2. Розширення кола спiлкування учшв, виховання толерантностi, розвиток критичного мислення, набуття предметних компетенцiй.
3. Шдвищення iнформацiйноi компетентностi, медiаграмотностi як студенпв, так i викладачiв.
4. Можливють знайти однодумц1в, спiвавторiв, вступити у професшш сп1льноти, сп1льноти за штересами.
Звичайно, е i проблеми, пов'язаш з використанням соцiальноi мережi у навчальному процеа, наприклад: в1дсутн1сть мережевого етикету учаснишв, невисокий ревень медiаграмотностi, мотиваци, iнформацiйно-комунiкацiйних компетенцiй викладача й ш Важливо, щоб викладач штуЛтивно вiдчував аудиторiю й доц1льно обирав для не1 навчальнi «iнструменти».
потр16но пам'ятати, що iнформацiйний св1т не е прямим воображениям св1ту ф1зичного. Це опосередкованi його характеристики. Вони можуть пiдсилювати чи знижувати т1 чи 1нш1 реальнi характеристики. Залучення студентiв у соцiальнi мережi до навчального дiалогу i спiвпрацi мае як позитивш, так i негативш сторони. Тривале перебування студентiв у сощальних мережах може негативно позначатися на усшшносп навчання. в1дкритими залишаються питання iнформацiйноi безпеки. У сощальних мережах поширюеться дуже багато неперевiреноi iнформацii - iнформацiйний шум, який вiдволiкае студента, перевантажуе його i не мае жодно! осв1тньо! значущосп. I все ж вважаемо, що стлкування в соцiальних мережах -це великий потенщал о6м1ну шформащею навчального характеру, який можна продуктивно використати в оргашзацп навчального процесу.
Нами було створено вiртуальну групу в соцiальнiй мережi «ВКонтакте» з метою опташзацп процесу спiлкувания викладача та студента (http://vk.com/club46609027). Сайт присвячений д1яльност1 кафедри психологи 1нституту шслядипломно! осв1ти iнженерно-педагогiчних працiвникiв (м. Донецьк) Ушверситету менеджменту осв1ти НАПН Укра].'ни. На ц1й стор1нц1 представлено, на наш погляд, все найнеобхвдшше, щкаве i корисне для студенпв, випускнишв та викладачiв кафедри: актуальну iнформацiю, розклади i графiки навчального процесу, анонси заходiв, що ввдбуваються як у межах 1нституту, так i на р1вн1 мiста, регюну та Украiни. Поновлюеться банк шуково! i методичноi лiтератури, студентам запропоновано вiдеофiльми з основних навчальних дисциплш, ведеться психолог1чний календар, у якому виокремлено значущi поди та персоналов психологи тощо. Режим в1дкритого доступу до сторшки дае змогу вступити до групи не т1льки студентам i викладачам 1нституту, а й випускникам, абiтурiентам - ус1м, кого щкавлять питання сучасноi п1дготовки психолога. Зростання аудитори та к1лькост1 вда^вань сайту, активна участь студентiв - викладач^в в обговореннях i дискуаях, а також опитування студентiв-користувачiв сайту через мюяць п1сля його створення свiдчать про високий запит суб'екпв педагогiчного процесу на сервiси сощальних мереж для виршення завдань, що пов'язаш з навчальною та виховною д1яльшстш.
Отже, сучасне шформацшне життя спонукае педагогов надавати повну, вичерпну й оновлену шформащю. У педагопчнш д1яльност1 невiд'емним стае поеднання традицшного педагогiчного досв1ду з медiаосвiтою, що ввдкривае нов1 можливост1 у д1яльност1 педагога вищо! школи. Саме тому застосування ресур^в 1нтернету, соцiальних мереж стае необхвдним компонентом сучасноi ^офе^йно^' д1яльност1 педагогiчних працiвникiв. Сучасному студентовi стае дедалi складнiше орiентуватися у величезнш ма^ iнформацii. Разом з тим проблема полягае не стшьки в о6сяз1 одержуваноi iнформацii, сшльки в природ1 масовоi комунiкацii. Реальшсть, вiдображена в медiа, зокрема, в сощальних мережах, не е «справжньою» реальшстю, i дедалi частiше у вiртуальному св1т1 межi м1ж реальним фактом i вимислом стають прозорими.
1нтегращя навчально-методичних матерiалiв у соцiальнi мережi може значно п1двищити iнтерес учшв до такого виду навантаження, як самостшна робота. З огляду на те, що бшьшють вiдвiдувань сощальних мереж припадае на вих1дн1 дш, розмiщения навчально-методичних i допом1жних матерiалiв в Iнтернетi дае змогу посилити штегращю учн1в у навчальний процес у в1льний час.
Одним з ефективних шлях1в пiдвищення медiаграмотностi як професшно важливоi якост1 викладача вищо1 школи, на наш погляд, е оновлення державних осв1тн1х стандартiв з педагопчно1
ocbîth i3 впровадженням спецкурс1в у навчальт плани пiдготовки викладач1в вищо1 школи, а також включення до системи тдвищення квалiфiкацiï педагопв ВНЗ навчальних модулiв з технологiй використання мережевих сервiсiв у навчально-виховному процесс
Л1ТЕРАТУРА
1. Демина Г. Ю. Социальная сеть как педагогическое пространство / Г. Ю. Демина // Интернет-журнал «Эйдос». - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eidos.ru/journal/2011/0325-04.htm
2. Дубов Д. В. 1нформацшне суспшьство в Украш: глобальнi виклики та нацiональнi можливосл / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. - К. : Н1СД, 2010. - 64 с.
3. 1ванов В. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: короткий огляд / В. 1ванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська. - К. : АУП, ЦВП, 2011. - 58 с.
4. Онкович Г. В. Медiаосвiта як штелектуально-комушкативна мережа / Г. В. Онкович // Вища освгта Украши. - 2008. - № 3. Д. 1. Тем. вип. Наука i вища освгта в Украш: мiра взаемодп. - С. 130-137.
5. Програма «Цштст орiентацiï сучасжй молодГ Украïни» за тдтримки Державжй служби молодГ та спорту Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rpp.nashaucheba.ru/docs/index-15143.html
6. Стучинська Н. В. Дослiдження комунiкативноï активност студентш медичного унiверситету у сощальних мережах / Н. В. Стручинська, Т. О. Соколова // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2011. - № 3 (23) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/ e-journals/ITZN/2011_3/Ind.
7. Фатеева И. А. Медиаобразование: теоретические основы и практика реализации / И. А. Фатеева. -Челябинск : Изд-во Челябин. гос. ун-та, 2007. - 270 с.
8. Gemius, gemiusAudience - Fusion Panel [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.audience.com.ua/
УДК 070:378(477)
В. В. ДИВАК
ЕЛЕМЕНТИ ВИКОРИСТАННЯ МЕД1АОСВ1ТШХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ВИЩО1 ШКОЛИ
Аналiзуються питання використання певних eneMeHmie MediaoceimHix технологш у навчальному процеci вищог школи. Розкриваеться специф^а аналiзу пeрiодичниx видань на практичних заняттях, тдбору новин заcобiв масовог тформаци (ЗМ1), перегляду та обговорення вiдeофiльмiв. Визначено причини нeобxiдноcmi впровадження мeдiаоcвimи у навчальний процес вищог школи. Висвтлено основт положення Концепцп мeдiаоcвimи в Укра!т.
Ключовi слова: вища школа, мeдiаоcвimнi технологи, мeдiаграмоmнicmь, мeдiаiнформацiя, засоби масовог тформацп.
В. В. ДЫВАК
ЭЛЕМЕНТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
Анализируются вопросы использования определенных элементов медиаобразовательных технологий в учебном процессе высшей школы. Раскрывается специфика анализа периодических изданий на практических занятиях, подбора новостей средств массовой информации, просмотра и обсуждения видеофильмов. Определяются причины необходимости внедрения медиаграмотности в учебный процесс высшей школы. Освещены основные положения Концепции медиаграмотности в Украине.
Ключевые слова: высшая школа, медиаобразовательные технологии, медиаграмотность, медиаинформация, средства массовой информации.
V. V. DYVAK
THE USAGE OF MEDIA TECHNOLOGIES IN EDUCATIONAL PROCESS AT
HIGH SCHOOL
The article considers the usage of certain elements of media technologies in educational process at high school. The peculiarities of analysis of the periodicals at practical classes , the selection of the news from mass
