CC BY
20
товаршсть Тх виходу, цей показник у середньому по вах вар1антах склав по дослщжуваних сортах вщповщно: 90,6, 91,8 та 91,8 %, тобто не р1знився у розр1з1 сорт1в, що взято на вивчення.
Дослщжуваш ж фактори, а саме фон живлення та обробка поаву рослин картопл1 рютрегулюючими речови-нами, позначались на основних показниках, що характеризуют структуру врожаю. ГНд Тх впливом збшьшува-лась кшьюсть товарних бульб у кущ1 та дещо середня маса одшеТ бульби й вихщ товарних бульб.
Висновки та перспективи подальших дослщже-нь. Таким чином, при вирощуванш картопл1 л1тнього садшня удвоврожайнш культур! на краплинному зрошен-ж доцшьно використовувати наступш сорти: ранньостиг-лий Тирас, середньораннш Забава та середньостиглий Слов'янка.
За середньоТ забезпеченосп грунту рухомими формами основних елементш живлення мшеральж добрива у доз1 1\145Р45К45 вносити локально у шар грунту 0-12 см, що забезпечуе такий же вплив на ршень урожайнос-т1 дослщжуваних сортш картопл1 та яюсть бульб як \ застосування повного мшерального добрива М90Р90К90 врозкид.
У перюд бутожзаци поави картопл1 доцшьно оброб-ляти регуляторами росту д1азоф1том, адаптоф1том або агростимулшом, що дозволяв за незначних витрат пщви-щувати врожайжсть бульб та покращувати Тх яюсть.
Проводити дослщження з картоплею у подалыиому вважаемо доцшьним \ необхщним. Адже вщбуваеться систематичне оновлення сортового складу, з'являються нов1 препарати та р1стрегулююч1 речовини, змшюються основж показники родючосп фунт в, погодш умови, тощо.
/Итература
1. Бугаева I. П. Продуктивность картопл1 залежно в1д режим1в зрошення, типу живлення та способа основноТ пщготовки фунту в умовах твдня УкраТни / I. П. Бугаева, Г. С. Балашова // М1жв1домчий тематичний науко-вий зб1рник «Зрошуване землеробство». - К.: Урожай, 1992. - Вип. 37. -С.55-59.
2. Балашова Г. С. Характеристика агроф|зичного стану фунту залежно вщ прийом1в основного o6po6¡TKy в умовах зрошення на п1вдн1 УкраТни / Г. С. Балашова // М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник: Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1992. - Вип. 37. - С.59-62.
3. Ромащенко М. I. Технолог!я вирощування овочевих культур при краплинному зрошенн1 // За ред. академка УААН Ромащенка М. I. - КиТв, 2003. -124 с.
4. Бондарчук А. А. Стан ¡ прюритетн напрями розвитку галуз картоп-лярства в УкраТы / А. А. Бондарчук // Картоплярство. - 2008. - № 37. -С. 7-13.
5. Кубарева Л. С. Локальное внесение удобрений один из путей повышения их эффективности / Л. С.Кубарева // Бюлл. ВИУА. - 1980. - № 53- С.13-15.
6. Кардиналовская Р. И. Эффективность локального внесения основного минерального удобрения под сельскохозяйственные культуры / Р. И. Кардиналовская - К.: УкрНИИНТИ, 1980. - 42 с.
7. Кисть B.I. Вплив добрив на яюсть продукци / Кисть I.B. // Bíchhk аграр-ноУ науки. - 1999,- № 5. - С. 12-15.
8. Синягин И.И. Агротехнические условия высокой эффективности удобрений / И. И. Синягин - М.: Россельхозиздат, 1980. - 224 с.
9. Власенко Н. Е. Удобрение картофеля / Н. Е. Власенко - М.: Агропром-издат, 1987. - 217 с.
10. Биорегуляция микробнорастительных систем // Под редакцией Путинской Г.А., Пономаренко С.П. - К.: Ничлава, 2010. - 464 с.
References
1. Buhayeva I. P. Produktyvnist1 kartopli zalezhno vid rezhymiv zroshennya, typu zhyvlennya ta sposobiv osnovnoyi pidhotovky gruntu v umovakh pivdnya Ukrayiny / I. P. Buhayeva, H. S. Balashova // Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk «Zroshuvane zemlerobstvo». - Vyp. 37. - K.: Urozhay, 1992. - S.55-59.
2. Balashova H. S. Kharakterystyka ahrofizychnoho stanu gruntu zalezhno vid pryyomlv osnovnoho obrobltku v umovakh zroshennya na plvdnl Ukrayiny /
H. S. Balashova // Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk: Zroshuvane zemlerobstvo. - Vyp. 37. - K.: Urozhay, 1992. - S.59-62.
3. Romashchenko M. I. Tekhnolohlya vyroshchuvannya ovochevykh kul'tur pry kraplynnomu zroshennl // Za red. akademlka UAAN Romashchenka M. I. -Kyylv, 2003. - 124 s.
4. Bondarchuk A. A. Stan I prlorytetnl napryamy rozvytku haluzl kartoplyarstva v Ukraylnl / A. A. Bondarchuk// Kartoplyarstvo. - 2008. - # 37. - S. 7-13. Kubareva L. S. Lokal'noe vnesenle udobrenlj odln lz putej povyshenlya lh ehffektlvnostl / L. S.Kubareva // Byull. VIUA. - 1980. - № 53- S.13-15.
6. Kardlnalovskaya R. I. EHffektlvnost1 lokal'nogo vnesenlya osnovnogo mlneral'nogo udobrenlya pod sel'skohozyajstvennye kul'tury / R. I. Kardlnalovskaya - K.: UkrNIINTI, 1980. - 42 s.7. Kysll' V.l. Vplyv dobryv na yaklst1 produktslyl //Vlsnyk ahrarnoyl nauky. - 1999.- # 5. - S. 12-15.
8. Slnyagln I.I. Agrotekhnlcheskle uslovlya vysokoj ehffektlvnostl udobrenlj /
I. I. Slnyagln - M.: Rossel'hozlzdat, 1980. - 224 s.
9. Vlasenko N. E. Udobrenle kartofelya / N. E. Vlasenko - M.: Agropromlzdat, 1987. - 217 s.
10. Bloregulyatslya mlkrobno rastltelnylh slstem // Pod redaktsley Iutlns-koy G.A., Ponomarenko S.P. - K.: Nlchlava, 2010. - 464 s.
L'' Hrii
Lif;
О. В. Сидяюна
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства Херсонського державного аграрного уыверситету gamajunova@bk.ru
УДК 635.64:631.527.5:631.674.6 (477.7)
О. С. Шангар
студент
Херсонського державного аграрного уыверситету shangar95@mail.ru
V Р
ПРОДУКТИВН1СТЬ Г1БРИД1В ПОМ1ДОРА В УМОВАХ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ П1ВДНЯ УКРА1НИ
Анотащя. Наведено результати експериментальних досл'щжень, проведених впродовж 2011-2013 роюв в умовах краплинного зрошення на чорноземах п/вденних важкосуглинкових приватного орендного с'тьськогосподарського п'щприемства агроф/рми «Родн/чок», що розташоване в Сн/гур/вському район/ МиколаУвськоУ облает¡, з пбридами томату середнього (Л'щер Р1, Астер/кс Р1) / п/знього (СХД 277 Р1) строюв дозр 'тання. В уа роки дослщжень м/н/мальний р/вень урожайносл плод/в формував середньораннш пбрид томату Астер/кс П. Дещо вищою врожайн/стю характе-ризувався пбрид Л'щер П. Проведена пор'тняльна оц'шка врожайних даних зазначених пбрид'т. Внаслщок б'тьш тривалого пер'юду вегетацп найвища врожайн'ють плод/в томату була сформована пбридом СХД 277 П. Максимальну р/зницю М1Ж р 'тнем урожайност/ вс/'х вирощуваних у доел¡д '1 пбрид 'т томату спостер/гали у 2013 рощ, який вир/знявся найсприятлив 'шими погодними умовами впродовж вегетацп культури. Найб'тьший вм 'ют сухих речовин в плодах томату в уа роки дослщжень форму вав п/зньостиглий пбрид СХД 277 П. У труп/ пбрид'т середнього строку дозр'тання,
незалежно вщ року вирощування, дещо б'тьшим bmi'ctom сухих речовин у плодах томату характеризувався пбрид Астер/кс Fl, проте за рахунок б'тьш високо/ врожайносл середньораннш пбрид Л/дер F1 забезпечив б'тьш ий умовний вих'щ сухих речовин з гектару nociey томату.
Ключовi слова: томат, пбрид, урожайн'ють, bmict сухих речовин. Е. В. Сидякина
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры земледелия Херсонского государственного аграрного университета А. С. Шангарь студент
Херсонского государственного аграрного университета
ПРОДУКТИВНОСТЬ ГИБРИДОВ ТОМАТА В УСЛОВИЯХ КАПЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ ЮГА УКРАИНЫ
Аннотация. Приведены результаты экспериментальных исследований, проведенных в течение 2011-2013 годов в условиях капельного орошения на черноземах южных тяжелосуглинистых частного арендного сельскохозяйственного предприятия агрофирмы «Родничок», которое находится в Снигиревском районе Николаевской области, с гибридами томата среднего (Лидер F1, Астерикс F1) и позднего (СХД 277 F1) сроков созревания. Во все годы исследований минимальный уровень урожайности плодов формировал среднеранний гибрид томата Астерикс F1. Несколько большей урожайностью характеризовался гибрид Лидер F1. Проведена сравнительная оценка урожайных данных указанных гибридов. Вследствие более длительного периода вегетации наивысшая урожайность плодов томата была сформирована гибридом СХД 277 F1. Максимальную разницу между уровнем урожайности всех выращиваемых в опыте гибридов томата наблюдали в 2013 году, который отличался наиболее благоприятными погодными условиями в период вегетации культуры. Наибольшее содержание сухих веществ в плодах томата во все годы исследований формировал позднеспелый гибрид СХД 277 F1. В группе гибридов среднего срока созревания, независимо от года выращивания, несколько большим содержанием сухих веществ в плодах томата характеризовался гибрид Астерикс F1, однако за счет более высокой урожайности среднеранний гибрид Лидер F1 обеспечил больший условный выход сухих веществ с гектара посева томата.
Ключевые слова: томат, гибрид, урожайность, содержание сухих веществ. Е. V. Sidyakina
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Department of Agriculture Kherson state agricultural university A. S. Shanhar Student
Kherson state agricultural university
PERFORMANCE OF HYBRIDS OF TOMATO UNDER DRIP IRRIGATION IN SOUTHERN UKRAINE
Abstract. The article deals with the advantages of tomato crop, highlights the significance of scientifically based selection of varieties and hybrids in cultivation technology, presents the analysis of the latest research and publications on the productivity of modern genotypes from various selection companies in different enterprises in Ukraine. The article gives the results of experimental studies conducted with tomato hybrids of middle (Leader Fl, Asterix Fl) and late (SHD 277 Fl) ripening under conditions of drip irrigation on southern black soils of PRAE agricultural company «Rodnichok», Snigurivskiy district, Mykolayiv region in 2011-2013.
In the years of research the minimum level of yielding capacity was formed by the tomato hybrid of middle ripening Asterix Fl. The tomato hybrid Leader Fl was characterized by higher yields. The article provides a comparative assessment of the yielding data of the above mentioned hybrids.
Due to a longer growing season the highest yield of tomato fruit was formed by the hybrid SHD 277 Fl. The maximum difference between the productivity level of all tomato hybrids cultivated in the experiment was observed in 2013, which was connected with the most favorable weather conditions prevailing during the growing season in comparison with all the years of research.
The late ripening hybrid SHD 277 Fl had the highest content of dry matter in tomato fruit in all the years of research. The middle ripening hybrids had much less quality parameter. In the group of middle ripening hybrids we observed a clear regularity: regardless of the year of growing the tomato hybrid Asterix Fl was characterized by somewhat higher content of dry matter in tomato fruit. However, due to the higher yielding capacity the middle ripening hybrid Leader Fl provided a larger amount of dry matter per hectare of tomato crops.
It is proved that under conditions of drip irrigation on the black soils in southern Ukraine the middle ripening tomato hybrid Leader Fl has the highest yielding capacity (on average 93.7 t/ha during 3 years), and this hybrid provides the amount of dry matter of 4.6 t per hectare. The late ripening tomato hybrid SHD 277 Fl is able to provide the yielding capacity of 112. 6 t per ha (an average parameter during the three years of research). The maximum capacity is observed in the years of favorable weather conditions (2013 - 128.5 t/ha). Keywords: tomato, hybrid, yielding capacity, dry matter content.
Постановка проблеми. Томат е найпоширешшою овочевою культурою поденного репону Украши. Саме тут на його частку припадав 2/3 вщ загального обсягу виробництва овочш. Така висока питома вага в структур! посшних площ пояснюеться значною пристосовашстю культури до р1зномаштних г'рунтово-кл1матичних умов, високим ршнем продуктивное^, багатоцтьовим викорис-танням плодш, яю мютять значну кшьюсть мшеральних речовин, мкроелементш, в1тамшш \ характеризуються неперевершеними смаковими властивостями [1].
Дуже важливе значения у технологи вирощування томату вщграе науково обг'рунтований добф сортш I пбридш. Щоб забезпечити конвеерне надходження то-матноТ продукци в умовах конкретного господарства, як правило, вирощують сорти \ пбриди з р1зною тривалютю
вегетацшного перюду: ультраранш, скоростигл1, серед-ньоранш, середньостигл1, середньотзш. Тому вивчення продуктивносп р1зних сортш \ пбридш томату у розр1з1 окремих господарств, безперечно, е актуальною проблемою сучасного агропромислового сектору Украши.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. На сьогодшшнш день в УкраТш вирощують у середньому на душу населения 17,4 кг плодш томату. Цестановить 44,6% вщ норми споживання, яка рекомендована Кшвським НД1 ппени харчування. Таке становище стосуеться абсолютно уах г'рунтово-кл1матичних зон Украши, у тому числ1 \ СтеповоТ зони - найбшьш придатноТ для отримання плодш з високими показниками якосп \ товарносп. Тут виробляеться 69,7% потреби мюцевого населения у плодах томату [2].
Значно збшьшити обсяги виробництва томату мож-ливо за рахунок пщвищення ртня врожайност1, що, в свою чергу, пов'язано з науково обг'рунтованим вико-нанням цшого комплексу агротехшчних операцш по вирощуванню культури. Значну роль у цьому комплекс! вщграе обраний сорт або пбрид.
На сьогодшшнш день ¡снуе величезна (близько 2 тис.) кшьюсть сортш \ пбридш томату. До нових пбридш, яю пропонуе вщома компашя «Ршк Цваан», слщ вщнести таю як Кларабелла Р1, Куерщо Р1, Чинто Р1 [3].
В 1нститут зрошуваного землеробства НААНУ за останш роки створено низку нових сортш, занесених до Держреестру, таких як Надднтрянський 1, Юммергёць, 1нгулецький, Сармат, Тайм [4].
Компашя «Нунемс» пропонуе для вирощування таю високоврожайш пбриди як Шед1 Лед1, Тарпан, Дональд, Адванс. У 2010 р. у фермерському господарств1 «Д1амант» (Херсонська область) на дшянц1, яка дв1ч1 постраждала вщ граду, пбрид Адванс сформував 80 т/га плодш томату [5].
В умовах ЧеркаськоТ обласп найвищ1 врожаТ \ най-кращу яюсть забезпечуе промисловий пбрид томату Солероссо Р1 (селекцш компанм «Нунемс»), а також салатний томат Ольга Р1 (селекцЫ компанм «Вшморин»), Торбей Р1 («Бейо»), Турмалш Р1 («Гавриш») [6].
Спец1алкти компанм «1нтегроваш агросистеми» Ми-колаТвськоТ обласп у 2010 роц1 дослщили широкий сортимент нових пбридш томату для комбайнового збирання вщ р1зних селекцшних компанш. ГИд кожний пбрид було вщведено 1 га площ1, пот1м впродовж вегетацшного перюду проводили спостереження за станом рослин та показниками якосп плодш. На перюдзбирання ¡нформац1ю по кожному пбриду з1брали й опрацювали. Результати цього експерименту показали, що високу врожайшсть плодш та збф сухоТ речовини забезпечили пбриди томату Уно Россо Р1 \ Бр1ксол Р1. У наступному 2011 р. п1д пбрид Брксол Р1 знову було в1дведено 1 га площ1, а п1д пбрид Уно Россо Р1 - 40 га. Ранньостиглий пбрид Бр1ксол Р1 забезпечив урожайн1сть 60 т/га плодш, вм1ст сухих речо-вин при цьому становив 5%. Середньораннш пбрид Уно Россо Р1 сформував урожайшсть на р1вн1 110 т/га з вмктом сухих речовин 4,8% [7].
Вимоги в1тчизняних переробних п1дприемств до якос-т1 плод1в томату з кожним роком зростають. Значною м1рою це пов'язано з тим, що на внутршнш ринокУкраТ-ни постачаеться дедал1 б1льше томатноТ продукцИ' з Китаю, яка суттево поступаеться в1тчизнянш за як1стю, але пропонуеться за нижчими цшами. Тому украТнськ1 виробники намагаються знизити собшартють свое'|' про-дукцИ' за рахунок б1льш високоТ м якост1. До того ж, головною конкурентною перевагою на европейському ринку е саме висока яюсть продукцн [8].
Для переробних пщприемств плоди томату мають вщповщати значному перелку вимог, серед яких сл1д зазначити дружне достигання, придатн1сть до мехаш-зованого збирання, транспортабельн1сть, високий вмкт сухих речовин або цукрш за шкалою Бр1кса (°Вх).
Я**
//
Найкраща сировина для виробництва томатноТ пасти -томати з вм¡стом сухих речовин понад 5 °Вх. Такого р1вня у масштабному промисловому виробництв1 досягти досить складно. Насамперед, вш залежить в1д потенцшних генетичних можливостей вирощуванихсорт1в або пбридш, г'рунтово-кл1матичних умов вегетац1йного пер1оду та значною мфою обумовлюеться ступеней i однор1дн1стю стиглост1, уражен1стю хворобами, пошкодженням шюд-никами, тривал1стю пер1оду м1ж збиранням i надходжен-ням сировини на технолопчш л1нИ' [9].
Мета дослщжень полягала у визначенн1 врожай-HOCTi та якост1 плод1в томату пбридш р1зних груп стиг-лосп за ix вирощування в умовах краплинного зрошення на чорнозем1 поденному.
Методика досл1дження. Досл1дження проводили впродовж 2011-2013 pp. в ПОСП АФ «Родшчок» (Сшгу-р1вський район МиколаТвськоТ област1) на чорнозем1 niB-денному важкосуглинковому на леа. На вивчення було взято три пбриди середнього i тзнього crpoKiB дозр1вання (рис. 1):
1. Лщер F1 (середньораннш).
2. AcrepiKC F1 (середньоранн1й).
3. СХД 277 F1 (тзньостиглий).
Площа, вщведена п1д кожний пбрид томату, становила 50 га. Агротехшка у дослщ1 була загальноприйнятою для зони ГНвдня УкраТни. Попередником томату у дослщ була пшениця озима, п1сля збирання якоТ проводили дискування важкими боронами БПД-4,2 «Фрегат» на глибину 12-14 см, через 2-3 тижш - оранку на 28-30 см (ПВН-8-40 з передплужниками). Ще через 2 тижш було проведено планування поля (П-2,8).
Передпосадковий оброб1ток фунту розпочинали з боронування (закриття вологи) важкими боронами БЗТС-1,0. На початку кв1тня було проведено культивац1ю на глибину 8-10 см, теля чого (через 2 тижш) розпочали укладання краплинноТ стрнки на глибину 4-5 см i на-pi3Ky направляючих щшин глибиною 14-15 см. Зазна-чен1 операцИ' проводили с.-г. машиною несершного виробництва, виготовленою механ1ками з КРН-5,6. ГИсля цього укладали лейфлети 6» та 4» з пщключенням до них краплинноТ стрнки, проводили монтаж насосноТ установки «IRTEK» та фшьтростанцн «FILTOMAT». За 5 д1б до висадки розсади поле обробили сумшшю герб1цид1в Ураган Форте 500SL в.р.к. - 2,0 г/га + Стомп 330, к.е -3,0 л/га + Естерон - 0,3 л/га.
Розсаду томату вирощували за касетною технологию в м. Гола Пристань ХерсонськоТ обласп. IT висадка була здшенена трирядковою розсадосадильною машиною FERRARI F МАХ/3 широкорядним способом 3i схемою розм1щення рослин 140 х 25 см (густота 28,57 тис. рослин на 1 га).
Полив висадженоТ розсади розпочинали через 2 дш теля висадки. 3 першим поливом вносили Маршал 25% к.е. нормою 2 л/га проти дротяника. Подалыиий догляд за рослинами складався з 2-х м1жрядних ку-льтивацш, внесения засобш захисту рослин та поли-BiB. Обприскування засобами захисту рослин проводили
t. -А
FT* г А
Рис. 1. Пбриди томату (зл1ва направо): Лщер F1, Астер¡кс F1, СХД 277 F1
с.-г. машиною John Deer Comandor 3200 в arperaTi з МТЗ-1221. В перюд ¡нтенсивного водоспоживання поли-ви проводили щодня. Зрошувальна норма, у середньому за 3 роки дослщжень, становила 3500 мЗ/га.
Мшеральш добрива вносили зпдно arpoxiMi4Horo анал1зу Грунту. Збирали плоди томату теля настання техшчноТ сгиглосп.
Основн1 результати дослщжень. Одержан! екс-периментальш дат показали, що в yci роки дослщжень мш1мальний р1вень урожайносп плодш формував середньораннш пбрид томату Астеркс F1 (табл.1). Дещо вищу врожайжсть забезпечив пбрид Лщер F1. Внаслщок бшьш тривалого перюду вегетаци максимальна врожай-н1сть плодш томату в дослщ була сформована тзньо-сгиглим пбридом СХД 277 F1.
Поршняльну оц1нку врожайних даних пбридш середнього строку дозршання наглядно демонструе рисунок 2. Наведет дат ¡люструють, що врожайтсть плодш пбриду Лщер F1 перевищила пбрид Астеркс F1 у 2011 р. на 0,3 т/га, у 2012 р. - на 2,7 т/га, у 2013 р. - на 5,9 т/га або вщповщно на 0,3; 3,1 i 6,4%. Максимальну р1зницю м1ж р1внем урожайносп BCix вирощуваних у дослщ пбридш томату спостер1гали у 2013 poui, що пов'язано з найсприятлившими, якщо поршнювати роки дослщжень, погодними умовами, яю склалися впродовж вегетаци культури.
Законом1рн1сть м1ж вар1антами дослщу, яку cnocrepi-гали впродовж ycix рок1в дослщжень, як i слщ було 04i-
Урожайшсть плод1в
кувати, збереглася i стосовно усереднених за три роки урожайних даних. Найнижчу врожайтсть плодш (90,7 т/га) забезпечив пбрид Астеркс F1. Вирощування пбриду Лщер F1 збшьшило и на 3,0 т/га або 3,3%. Значно вищим р1вень урожайносп виявився за вирощування тзньостиглого пбриду СХД 277 F1. У середньому за 2011-2013 pp. BiH становив 112,6 т/га, що на 18,921,9 т/га або 20,2-24,1% бшьше, пор1вняно з середньо-ранн1ми пбридами томату, вирощуваними у дослщ1 (рис. 3).
Результати проведених нами дослщжень показали, що найбшьший вм1ст сухих речовин в плодах томату в yci роки дослщжень формував тзньостиглий пбрид СХД 277 F1 (табл. 2). Значно меншим даний показник якосп виявився за вирощування середньорантх пбри-д1в. У rpyni пбридт середнього строку дозр1вання про-стежували ч1тку законом1рн1сть: незалежно вщ року вирощування дещо б1льшим BMicroM сухих речовин у плодах томату характеризувався пбрид Астер1кс F1. У середньому за 3 роки це збшьшення становило 0,06%. Разом з цим слщ зазначити, що за рахунок бшьш високоТ врожайност1 середньораннш пбрид Лщер F1 забезпечив бшьший умовний вихщ сухих речовин з гектару посту томату (табл. 3).
Висновки. В умовах краплинного зрошення ГНвдня УкраТни на чорноземах твденних ¡з середньорантх пб-рид1в томату бшьш високу врожайжсть плодш (93,7 т/га у середньому за 3 роки) i умовний вихщ сухих речовин з гектару посту (4,6 т/га) забезпечив пбрид Лщер F1. ГНзньостиглий пбрид СХД 277 F1 здатний формувати вро-
Таблиця 1
пбрид1в томату, т/га
Пбриди Роки дослщжень У середньому за 2011-2013 pp.
2011 2012 2013
Л1дер F1 92,0 90,9 98,2 93,7
Астер1кс F1 91,7 88,2 92,3 90,7
СХД 277 F1 113,0 96,4 128,5 112,6
2013 р.
2012 р.
2011 р.
1%
1т/га
0 2 4 6!
Рис. 2. Прир1ст урожайносп плод1в томату г16риду Л ¡дер F1, порйвня но з г16ридом Астер1кс F1
т/га
%
■Лшер F1 ИАстерисс F1 Рис. 3. Прир1ст урожайности плод1в томату за вирощування г16риду СХД 277 F1, пор1вняно з середньораншми г16ридами (середне за 2011-2013 pp.)
BMiCT сухих речовин в плодах досл1джуваних пбрид1в томату, °/о
Таблиця 2
Пбриди Роки дослщжень У середньому за 2011-2013 pp.
2011 2012 2013
Лщер F1 4,90 4,95 4,94 4,93
Астер1кс F1 4,97 5,02 4,99 4,99
СХД 277 F1 5,11 5,17 5,12 5,13
Таблиця 3
Умовний 36ip сухих речовин з гектару nociey томату, т
Пбриди Роки дослщжень У середньому за 2011-2013 pp.
2011 2012 2013
Л ¡дер F1 4,5 4,5 4,9 4,6
Астеркс F1 4,6 4,4 4,6 4,5
СХД 277 F1 5,8 5,0 6,6 5,8
жайшсть плод1в на piвнi 112,6 т/га (усереднений показ-ник за три роки дослщжень). Максимально свш потен ц1ал BiH проявляв у сприятлив1 за погодними умовами роки (2013 р. - 128,5 т/га).
Л1тература
1. М1рошниченко Н. В. Вплив фонпв живлення на урожайнють та яюсть плод ¡в томат1в за вирощування на зрошены п1вдня УкраТни / Н. В. М1рошни-ченко, В. В. Гамаюнова // Студентський науковий вюник. -МиколаТв, 2010. - Випуск 2 (3). - Частина 3. ArpapHi науки. - С. 9-15.
2. Люта Ю. О. Новий сорт томата Юммергёць / Ю. О. Люта // Зрошуване землеробство: м1жвщ. темат. наук. зб. - Херсон, 2007. - Вип.48. -С. 219-222.
3. Беленький А. «Рийк Цваан» собирает друзей / А. Беленький // Овощеводство. - 2011. - №8 (80). - С. 12-14.
4. Касьяненко О. Томаты л ¡дери / О. Касьяненко // Овощеводство. -2011. - №2 (74). - С. 34-35.
5. Малиновский Б. На Черкасщине - не хуже, чем на юге / Б. Малиновский // Овощеводство. - 2011. - №8 (80). - С. 22-25.
6. Чечин И. Полевые испытания томатов прошли успешно / И. Чечин // Овощеводство. - 2012. - №2 (86). - С. 20-21.
7. Дружи не ька Л. П. Вплив умов вегетаци на pi вен ь врожайних я костей noMiflopiB / Л. П. Дружинська, О. О. Жужа, I. М. Смшко // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на niBflHi УкраТни. -Матерели професорсько-ви клада цькоТ та студентсько!' наукових конференций агроном1чного факультету. - Херсон, 2003. - С. 183-185.
8. Томатна ¡ндустр1я вщроджуеться на niBflHi УкраТни [Елекгронний ресурс]: Режим доступу: http:// www.virtual.ks.ua/.../825-tomato-industry-revi.
9. Вибираемо пбрид томату для вщкритого фунту [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.syngenta.com/.../ ua/.../tomatozopen.aspx.
References
1. Miroshnychenko N. V. Vplyv foniv zhyvlennia na urozhainist ta yakist plodiv tomativza vyroshchuvannia na zroshenni pivdnia Ukrainy / N. V. Miroshnychenko, V. V. Hamaiunova // Studentskyi naukovyi visnyk. - Vypusk 2 (3). - Chastyna 3. Ah rami nauky. - Mykolaiv, 2010. - S. 9-15.
2. Liuta Iu. O. Novyi sort tomata Kimmeriiets / Iu. O. Liuta // Zroshuvane zemlerobstvo: mizhvid. temat. nauk. zb. - Kherson, 2007. - Vyp.48. -S. 219-222.
3. Belenkiy A. «Riyk Tsvaan» sobiraet druzey / A. Bel en ki у // Ovoschevodst-vo. - 2011. - #8 (80). - S. 12-14.
4. Kasianenko O. Tomatni lidery / O. Kasianenko // Ovoshchevodstvo. -2011. - №2 (74). - S. 34-35.
5. Malinovskiy B. Na Cherkasschine - ne huzhe, chem na yuge / B. Malinovskiy //Ovoschevodstvo. - 2011. - #8 (80). - S. 22-25.
6. Chechin I. Polevyie ispyitaniya tomatov proshli uspeshno / I. Chechin // Ovoschevodstvo. - 2012. - #2 (86). - S. 20-21.
7. Druzhynska L. P. Vplyv umov vehetatsii na riven vrozhainykh yakostei pomidoriv / L. P. Druzhynska, О. O. Zhuzha, I. M. Smishko // Problemy ta perspektyvy rozvytku zroshuvanoho zemlerobstva na pivdni Ukrainy. -Materialy profesorsko-vykladatskoi ta studentskoi naukovykh konferentsii ahronomichnoho fakultetu. - Kherson, 2003. - S. 183-185.
8. Tomatna industriia vidrodzhuietsia na pivdni Ukrainy [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu: http://www.virtual.ks.ua/.. ./825-tomato-industry-revi.
9. Vybyraiemo hibryd tomatu dlia vidkrytoho gruntu [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu: http://www.syngenta.com/.. ./ ua/.. ./tomatozopen.aspx.
О. I. УЛЯНИЧ УДК 635.21: 631.526.3 (477.46)
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри овоч1вництва Уманського нацюнального университету сад1вництва
Н. В. Воробйова
викладач кафедри овоч1вництва Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва vorob2211@yandex.ru
АДАПТИВНА ЗДАТН1СТЬ I ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТ1В КАРТОПЛ1 РАННЬО*
В1ТЧИЗНЯН01 I ЗАРУБ1ЖН01 СЕЛЕКЦП У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Анотащя. Наведено результати дослщжень з вивчення в/тчизняних /заруб'жних сорт/в картопл/ ранньо'/в Правобережному Шсостепу УкраУни. Доведено, що б'тьшу площу листюв у пер'юд цвтння вщм/чено у сорту Каррера та Латона, яка становила 31,4 / 31,1 тис. м2/га в 'щпов 'щно, що у пор/внянн/ до контролю дозволило отримати суттеву надбавку 7,6 /' 7,3 тис. м2/га вщповщно. Встановлено, що юльюсть стебел близькудо значения показника у контрол/ утворили рослини сорту Забава - 146,9тис. шт./га. У сорт/в Латона I Каррера даний показник становив 224,5тис. шт./га та ¡стотно перева-жав контроль на 85,8 тис. шт./га. Доведено, що отримання вищого раннього врожаю картопл/ / Правобережному Л/состепу УкраУни на чорнозем/ оп/дзоленому можливе для найб/льш адаптованих сорт/в заруб/жно'У селекцп Латона, Беллароза / Ред Скарлет, яю дають можливУсть додатково отримати 10,3-14,1 т/га. Встановлено взаемозв'язок м'ж особливостями проходження рослинами фенолопчних фаз росту / розвитку, бюметричними показниками та врожайн/стю картопл/ залежно в 'щ сорту.
Ключов/ слова: картопля рання, сорт, листок, стеблослй, урожайн/сть.
