CC BY
58
УДК 635.41:631.55 О. I. УЛЯНИЧ
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри овоч1вництва Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва olena.ivanivna@gmail.com
О. М. Алексейчук
астрант кафедри овоч1вництва Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва alekseichuk.o@yandex.ua
Л. В. Сорока
астрант кафедри овоч1вництва Уманського нацюнального уыверситет сад1вництва liudmila.soroka@mail.ru
УРОЖАЙ Н1СТЬ РУКОЛИ П0С1ВН01 I ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЗАЛЕЖНО В1Д СОРТОТИПУ
Анотащя. Встановлено шляхи п'щвищення продуктивносл руколи поавно/' / шпинату городнього за застосування нових сорт/в / пбрид'т в умовах Л'юостепу УкраУни. Доведено, що пбридн/ рослини шпинату швидше проходили фазу утворення розетки (16-17 д'/б), тод/ як у сорт/в шпинату ця фаза тривала 19 д/б. Найменший вегетац'мний пер'юд мали пбридн/ рослини - 43±0,25 доби, що св'щчить про Тх ранньостигл'ють, тод/ як сорти руколи постно/' / шпинату мали вегетац'шний пер 'юд на 3-5 д/б довший. Зб'тьшення площ/ листковоТ пластинки руколи поавно/' / шпинату городнього сприяе зб'тьшенню маси рослини / пщвищенню врожайносл. За пер'юд дослщжень вищу товарну урожайн'ють руколи постно)' одержано за вирощування в/тчизняного сорту Знахар -5,1 т/га, що дозволило отримати надвишок урожаю 1,6 т/га у пор/внянн/ з контролем. Вищу урожайн'ють товарно)' зелено/ маси шпинату городнього забезпечив пбрид Спортер Р1 14,8 т/га, а пбрид Лаз 'ю Р1 - 15,4 т/га, що перевищуе контроль на 2,4 / 3,0 т/га / дае можлив 'ють отримати додатково 19-24 % врожаю. Встановлено, що юнуе сильний позитивний кореляц'шний зв'язок м'ж масою рослини /' к'тьк'ютю листк'т, масою рослини / д/аметром розетки, врожайнютю товарно/' зелен/ / масою одню рослини або масою з/брано! зелен/ з одню рослини.
Ключов/ слова: рукола постна, шпинат городн 'ш, сорт, пбрид, урожайн 'ють.
О. И. Уляныч
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедры овощеводства Уманский национальный университет садоводства О. М. Алексейчук
аспирант кафедры овощеводства, Уманский национальный университет садоводства Л.В.Сорока
аспирант кафедры овощеводства, Уманский национальный университет садоводства УРОЖАЙНОСТЬ РУККОЛЫ ПОСЕВНОЙ И ШПИНАТА ОГОРОДНОГО В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОРТОТИПА
Аннотация. Установлены пути повышения продуктивности рукколы посевной и шпината огородного при применении новых сортов и гибридов в условиях Лесостепи Украины. Доказано, что гибридные растения шпината быстрее проходили фазу образования розетки (16-17 суток), тогда как у сортов шпината эта фаза длилась 19 суток. Наименьший вегетационный период имели гибридные растения - 43 ± 0,25 суток, что свидетельствует об их раннеспелости, тогда как сорта рукколы посевной и шпината имели вегетационный период на 3-5 суток дольше. Увеличение площади листовой пластинки рукколы посевной и шпината огородного способствует увеличению массы растения и повышению урожайности. За период исследований высокую товарную урожайность рукколы посевной получено при выращивании отечественного сорта Знахарь -5,1 т/га, что позволило получить прибавку урожая 1,6 т/га по сравнению с контролем. Высокую урожайность товарной зеленой массы шпината огородного обеспечил гибрид Спортер Fl 14,8 т/га, а гибрид Лазио Fl - 15,4 т/га, что превышает контроль на 2,4 и 3,0 т/га и дает возможность получить дополнительно 19-24 % урожая. Установлено, что существует сильная положительная корреляционная связь между массой растения и количеством листьев, массой растения и диаметром розетки, урожайностью товарной зелени и массой одного растения или массой собранной зелени с одного растения.
Ключевые слова: руккола посевная, шпинат огородный, сорт, гибрид, урожайность. О. I. Ylyanuch
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Head of department Uman National University of Horticulture A. M. Alekseychuk
Graduate student, Uman National University of Horticulture L. V. Soroka
Graduate student, Uman National University of Horticulture
YIELD ARUGULA AND SPINACH SEEDS GARDEN DEPENDING ON THE TYPES
Abstract. Established the ways of improving the performance ofaruguia and spinach for the use of new varieties and hybrids
in a forest-steppe of Ukraine. It is proved that the hybrid plants spinach will go through a phase of formation of leaf rosette 16-17 days, while the varieties of spinach, this phase lasted for 19 days. Growing season had the lowest hybrid plants -43days, indicating their earliness, whereas varieties of arugula and spinach seed were the growing season for 3-5 days longer. Increasing the area the leaf blade injections and spinach contributes to weight gain and increase plant productivity. During the period of high commodity research arugula seed yield obtained during the growth of the domestic varieties witch -5.1 t/ha, which allowed us to obtain a yield increase of 1.6 t/ha compared with the control. High yield of green mass marketable spinach provided a hybrid Sporter F1 14,8 t/ha and hybrid Lazio F1 - 15,4 t/ha, which is higher than the control by 2.4 and 3.0 t/ha and gives you the opportunity to receive an additional 19-24 % of the crop. It is established that there is a strong positive correlation between the mass of the plant and number of leaves, plant mass and diameter of the outlet, yield of marketable green and the mass of one plant or mass of greenery collected from one plant. Keywords: arugula, spinach, variety, hybrid, yield.
Постановка проблеми. Зростання попиту на руколу посшну \ шпинат городнш спостер1гаеться упродовж останшх рокш. Для одержання високихта яюсних врожаТв необхщно вивчати сорти даних культур украшськоТ селекци, внесен! до Державного реестру сортш рослин, осктьки на даний час в УкраТш не зареестроваш сорти зарубшноТ селекци.
Анал1з останшх дослщжень. Виршення потреби забезпечення населения у високо в1тамш1зованих зе-ленних овочах передбачае не лише виробництво Тх обся-гу, а й впровадження в культуру цшних нових рослин та Тх сортш, що дозволить ур1зномаштнити харчування, подовжити перюдТхспоживання. Одними з перспективних зеленних овочевих культур в УкраТш е рукола поавна (Егиса5а№а 1_.) \ шпинат городнш (5р'тасеа о1егасеае 1_.), яю е важливим джерелом в1тамшш, бюлопчно активних речовин та цшними за харчовими й господарськими якостями [1]. Зелень мютить в1тамш С, В9, каротин, глЬ козиди, дубильш речовини, алкалоТди, флавоноТди, макро- \ мкроелементи (йод, калш, кальцш, магнш, за-л1зо, тощо). Рукола може використовуватись як олшна рослина - вмют оли в насшш 25-34 %. Олт е напш-висихаючою, в нш переважае ерукова кислота (2044 %), а також наявш лшолева, олеТнова та ¡ним кисло-ти, стероТди, тюглкозиди [2].
В насшш мютиться еффна олт (бтьше 1 %), головною складовою якоТ е прчична олт. У надземнш час-тиш рослини наявш алкалоТди, флавоноТди. Листки спо-живають в салатах, використовують як пряшсть у свЬ жому вигляд1; ¡3 стебел та насшня можна виготовляти прчицю [3].
Метою було вивчити шляхи пщвищення продутив-носп руколи поавноТ \ шпинату городнього за засто-сування нових сортш та розробити технолопчш заходи пщвищення Тх продуктивносп в умовах Лкостепу УкраТни.
Методика дослщжень. Доел¡дження проводились упродовж 2012-2014 рокш. Дослщи закладали в овочевш авозмЫ ННВВ Уманського НУС на чорнозем1 опщзо-леному важкосуглинковому. Площа дослщноТ д1лянки 5 м2, у тому числ1 обл1ковоТ - 3 м2. Досл1д закладався у чотирьох повторениях, вар1анти розм1щувались методом рендом1зованих блоюв. За даними метеостанцИ' „Умань" кл1мат Уманського району характеризуеться як помфно-континентальний з недостатньою вологозабезпечен1с:тю, з середньою рнною температурою пов1тря 7,0...7,7°С. Г'рунт досл1дноТ д1лянки - чорнозем опщзолений важко-суглинковий. У дослщженнях використовували сорти \ пбриди шпинату городнього, внесен! до Реестру сортш рослин, придатних для вирощування на територи УкраТни: Матадор, Красень Полюся, Бос, пбридш Спортер Р1( Лазю Р1 та сорт руколи поавноТ украТнськоТ селекцИ',
внесений до Державного реестру сортш рослин: Знахар \ сорти росшськоТ селекци - Рокет \ Покер. В дослщ проводили фенолопчш спостереження, бюметричш вимфю-вання рослин упродовж вегетацшного пер1оду та обл1к врожаю за загальноприйнятими методиками \ рекомендации: поява поодинокихта масових сходш, утворення першого справжнього листка та початок росту розетки, техшчна стиглють \ збирання врожаю зелено!' маси. Впродовж вегетацшного перюду у динам1ц1 визначали площу листковоТ пластинки за розрахунковим методом з використанням коефМента 0,74, кшьюсть листк1в, загальну площу листкш, тощо.
Руколу вирощували у вщкритому г'рунт! п1д накриттям нетканим матер1алом, який створюе оптимальн1 умови для росту \ захисту рослин вщ шк1дник1в, зокрема хрес-тоцв1тих блшок.
Основн1 результати доел ¡д жен ня. Отриман1 результата св1дчать, що вплив бюлопчних особливостей сор-т1в руколи посшноТ \ шпинату городнього виявлявся портному (табл. 1, 2). Одержан! нами даш св1дчать, що бюлопчш сортов! особливост1 позитивно впливають на прискорення проростання нас1ння. Так, у сорту Матадор сходи з'являлися на 8-му добу. Тод1 як у сорту Красень Полюся та у пбридш Лазю Р1 \ Спортер Р1 ми спостер1гали бшьш ранне швидке з'явлення сход1в \ саме тому рослини цих сорт1в \ пбрид1в ран1ше вступали у фазу плодоношения. Наростання зелено!' маси рослин вщбувалося досить швидкими темпами, про що евщчать м1жфазш пер1оди. Так, перший листок най-ран1ше з'явився у г1бридних рослин шпинату, яю б1льш швидко пройшли фазу утворення розетки - за 1617 д1б, тод1 як у сортш шпинату ця фаза тривала 19 д1б. Збирання врожаю у зеленних шпинатних рослин можна проводити протягом усього перюду росту розетки Найменший вегетацшний перюд мали пбрид-ш рослини - 43±0,25 доби, що евщчить про Тх ранньо-стигл1сть, тод1 як сорти шпинату мали вегетацшний перюд на 3-5 д1б довший.
Спостереження за ростом \ розвитком показали, що рослини руколи поавноТ у вар1антахдослщу мали вщносно однакову силу росту рослин. Найменцм рослини за висотоюспостер1галися у сорту Знахар 15-17 см, \ в1дносно контролю (18 см) р1зниця була наршш - 1-3 см. Найб1льша висота рослини спостер1галася у сорту Покер \ Знахар 19-20 см та ¡стотно переважала контроль на 1-2 см.
Найбтьшуплощу листковоТ пластинки спостер1гали у сорту Знахар - 40,6 см2, що мало ¡стотну р1зницю у пор1внянн1 з контролем 11,4 см2. У сорту Покер ршень показника був дещо нижчим, але переважав контроль на 7,7 см2 \ становив 36,9 см2.
Таблиця 1
Бюметричш показники рослин руколи nociBHoY залежно вщ сорту
Сорт К1льк1сть листюв, шт Площа листка, см2 ± до контролю Площа листюв, тис. м2/га ± до контролю Маса рослини, г
Рокет (К) 6 29,2 0 25,9 0 26
Покер 8 36,9 +7,7 43,7 + 17,8 33
Знахар 10 40,6 + 11,4 60,2 +34,3 36
№2, 2014
Отже ¡з дослщжуваних вар1ант1в найбшьш доцшьно вирощувати сорти Знахар \ Покер.
Важливим показником росту \ розвитку рослин шпинату е висота, з якою т1сно пов'язаш ростов! процеси, що вщбуваються у рослинахта за якими визначаються кращ1 сорти \ пбриди, яю забезпечують бшьш високу врожай-шсть. В наших дослщженнях висота рослин шпинату городнього залежала вщ бюлопчних особливостей сорту чи пбриду та погодних умов року (табл. 2). Так, у 2011 роц1 на початку росту \ перед збиранням врожаю найвищими були рослини шпинату пбридш Спортер \ Лазю, висота яких в середньому за р1к збшь-шувалася вщ 6,5-6,7 см до 24,2-25,7 см.
У 2012 р. рослини шпинату городнього мали значно меншу висоту, шж у ¡ним дослщжуваш роки (18,822,6 см). Проте, \ за цих умов збер1галася рашше вщ-мнена нами закономфшсть, коли висота пбридних рослин переважала висоту сортових поавш у контрол1 на 2,2-6,1 см.
В середньому за роки дослщжень найвищими були рослини пбридш Лазю Р1 та Спортер Р1, яю ¡стотно переважали рослини контрольного вар1анту сорту Матадор, висота яких була на ршш 24,2-25,7 см. Най-меншим цей показник був у сортш шпинату, яю в середньому за роки дослщжень переважали контрольний вар1ант усього на 0,1 см \ р1зниця була не1стотною.
Важливим показником росту рослин шпинату городнього, який визначав його цшшсть як зеленноТ рослини, була загальна площа листюв, визначення якоТ ми проводили на початку та у фазу ¡нтенсивного росту рослин \ в фаз1 техшчноТ стиглосп зелеш до початку стрш-кування. За цими показниками ми визначали продук-тившсть рослин.
Отримаш даш показали, що площа листюв шпинату городнього у 2011 роц1 у сорту Красень Полюся \ Спортер Р1 на початку фази ¡нтенсивного росту досягнула
ршня 0,17 тис м2/га, що було б1льше на 0,05 тис м2/га пор1вняно до контролю, а у пбриду Лаз1о показник був вищим на 0,11 тис. м2/га, що ¡стотно перевищувало контроль (Н1Р05=0,05 тис м2/га). За вирощування шпинату городнього сорту Бос площа листюв становила 0,16 тис. м2/га. Площа листюв шпинату городнього на початку росту рослин у сорту Красень Полкся досягала величини 0,17±0,009 тис м2/га, тод1 як у пбриду Спортер вона була бтьшою i становила 0,21±0,001 тис м2/га. Отже, листок у шпинату городнього е основним продуктом споживання i мае визначальне значения для оцшки його якосгей, як для кожноТ зеленноТ рослини, що визначае його íctíbhí властивосп в npoueci споживання. Тому зб1льшення po3M¡p¡b площ1 листковоТ пластинки шпинату городнього, а вщповщно i ТхньоТ площ1 веде до зб1льшення маси рослини, а вщповщно i показника, за яким визначаемо придатшсть нових елементш технологй' вирощування та п1двищення врожайност1.
На початку росту розетки ¡статна р1зниця м1ж вар1ан-тами спостер1галася в основному у г1брид1в шпинату городнього. В перюд ¡нтенсивного росту розетки у 2011 pou¡ найменша маса шпинату городнього була у сорту Матадор, яка в середньому у дослщ1 становила 22,1 г, а найбшьшу масу мали рослини сорту Красень Полюся - 24,5 г, що ¡стотно переважало контроль на 2,4 г, що було вищим Bifl Н1Р05, яка становила 1,2 г. Maca пбридних рослин шпинату городнього була вищою i складала 25,3-25,8 г. Р1зниця до контролю у цих BapiaH-тах ¡статна i вщповщала значениям 3,2 i 3,8 г (табл. 3).
У 2012 pou¡ в перюд ¡нтенсивного росту розетки i листюв, за найбшьш несприятливих умов вирощування, найменшу масу ми отримали у сорту Матадор, в ¡нших ва-р1антах дослщу була отримана ¡статна р1зниця: у сортш Красень Полюся - 3,3 г, Бос - 2,2 г, пбридш Лазю i Спортер Fj - 6,7 та 5,1 г вщповщно (Н1Р05 = 1,08), що свщ-чить про вплив умов року на врожайшсть шпинату, а особ-
Таблиця 2
Бюметричш показники copTie i пбрид1в шпинату городнього (середне за 2012-2013 рр.)
Сорт Початок росту розетки 36ip урожаю
Висота рослини, см
Матадор (К)* 4,8±0,02 21,4±0,23
Красень Полюся 5,8±0,03 21,5±0,20
Бос 6,1±0,05 21,4±0,19
Спортер Fj 6,5±0,03 24,2±0,15
Лаз1о Fj 6,7±0,04 25,7±0,18
KmbKiCTb листк1в, шт./рос
Матадор (К)* 4,7±0,5 16,5±0,13
Красень Полюся 5,1±0,6 14,3±0,11
Бос 5,3±0,4 12,5±0,09
Спортер Fj 5,7±0,4 13,5±0,12
Лаз1о Fj 5,9±0,5 14,0±0,14
Площа листк1в тис м2/га
Матадор (К)* 0,13±0,002 12,3±0,02
Красень Полюся 0,17±0,009 13,4±0,04
Бос 0,18±0,008 14,4±0,03
Спортер Fj 0,21±0,001 15,0±0,03
Лаз1о Fj 0,25±0,001 15,5±0,06
Прим/'тка. *К - контроль.
ливо на врожайшсть пбридних рослин, як бшьш неспй-ких до несприятливих умов навколишнього середовища.
У 2012 роц1 загалом спостер1галася ¡статна р1зниця м1ж масою рослин у межах дослщу. Це пояснюеться кра-щими умовами водозабезпечення ¡, вщповщно, живлення рослин та отриманою перевагою у маа продукци. Так, середня маса рослин шпинату городнього у 2013 роц1 була отримана вища поршняно з попередшми роками дослщжень тому, що даний р1к характеризувався високим ршнем тепло- \ вологозабезпеченосп. За р1к в середньому випала достатня кшьюсгь опадш, що значною мфою впливало на величину середньоТ маси рослин.
Показники маси продукци перед збиранням врожаю пщтвердили висновки, отримаш вище. Так у 2012 роц1 ¡стотний надвишок до контролю, маса якого у сорту Матадор складала 63,7 г, показав сорт Красень Полюся 3,6 г (Н1Р05 = 3,4 г) \ пбриди Лазю Р1 \ Спортер Р1 -7,8 \ 9,2 г вщповщно. У найбшьш несприятливому 2013 роц1 маса вщповщала ршню 45,2-58,7 г \ була мен-шою вщ ¡нших дослщжуваних рокш, а ¡стотну р1зницю до контролю отримано ттьки у пбридш Лазю Р1 \ Спортер Р1. Бтьш сприятлив1 умови вирощування рослин у 2013 роц1 дозволили отримати перед збиранням врожаю середню масу рослин вищу за попереднш р1к у межах 58,0-75,5 г. Вщповщно у контрол1 сорт Матадор показав значения на ршш 58,0 г, а бтьцм рослини були отриман1 за вирощування пбриду Лаз1о Р1 - 75,5 г, що ¡статно
перевищувало контроль на 17,5 г (Н1Р05 = 3,2 г).
Урожайшсть - основний показник, за яким визначае-ться продуктившсть культури. Урожайшсть руколи поавноТ у 2013 р. загалом була вищою (табл. 4).
У 2013 р. урожайшсть руколи поавноТ була досить високою \ становила 3,9-5,3 т/га. Вищими показниками вщзначився в1тчизняний сорт Знахар. На другий р1к дослщжень урожайшсть руколи у дослщ1 становила 3,14,8 т/га.
За перюд дослщжень вищу товарну урожайшсть одержано за вирощування в1тчизняного сорту Знахар -5,1 т/га, що дозволило отримати надвишок урожаю 1,6 т/га у поршнянш з контролем.
Ршень урожайносп шпинату городнього був вищим за урожайшсть руколи поавноТ за рахунок бшьшоТ маси рослини (табл. 5).
Наведеш даш показали, що збшьшення врожайносп шпинату городнього одержано у вар1антах за рахунок використання пбридного насшня. Врожайшсть зелено! маси г1брид1в шпинату городнього ¡статно перевищувала контроль на 2,0 та 2,9 т/га вщповщно (Н1Р05 = 0,72 \ 0,90 г). В середньому за роки дослщжень пбрид Спортер Р1 забезпечив отримання врожайносп товарноТ зелено!' маси 14,8 т/га, а пбрид Лазю Р1 - 15,4 т/га, що перевищуе контроль на 2,4 \ 3,0 т/га \ дае можливють отримати додатково 19-24 % врожаю.
У результат! проведених дослщжень виникла потреба
Таблиця 3
Маса рослини шпинату городнього перед збиранням урожаю, г (среднее за 2012-2013рр.)
Сорт, пбрид 2012 р. 2013 р. Середне за два роки
Матадор (К) 18,9 22,2 21,5
Красень Пол1сся 21,5 23,3 23,0
Бос 20,1 23,2 22,1
Спортер Р1 23,8 24,1 24,0
Лазю Р1 24,5 24,1 24,7
Н1Р05 1,08 1,16
Таблиця 4
Урожайшсть зелено! маси руколи поовнсч залежно вщ сорту, т/га
Сорт 2013 р. 2014 р. Середне за два роки ± до контролю
Рокет (К) 3,9 3,1 3,5 0
Покер 4,9 4,3 4,6 +1,1
Знахар 5,3 4,8 5,1 +1,6
Н1Р05 0,3 0,2
Таблиця 5
Урожайшсть зелено! маси сорт1в I пбрид1в шпинатугороднього, т/га
Сорт, пбрид 2012 р. 2013 р. Середне за 2012-2013 pp. °/о до контролю
Матадор (К)* 20,8 22,2 21,5 100
Красень Пол1сся 22,5 24,5 23,5 118
Бос 22,5 26,2 24,4 125
Спортер Р1 24,6 27,2 25,9 138
Лазю Р1 25,7 28,1 26,9 147
Н1Р05 0,81 0,90
Примака. *К- контроль.
встановлення важливих ознак для шпинату городнього \ руколи поавноТ, яка була здшснена на основ1 розрахун-юв кореляцшних зв'язюв м1ж бюметричними \ продук-тивними показниками. Дослщженнями встановлено, що ¡снуе сильний позитивний кореляцшний зв'язок м1ж ма-сою рослини \ кшьюстю листюв (г = 0,92), масою рослини \ диметром розетки (г = 0,78), врожайшстю товарно! зелеш \ масою одшеТ рослини або масою з1браноТ зелеш з одшеТ рослини (г = 0,82). Слабкий кореляцшний зв'язок встановлений м1ж висотою рослин \ кшьюстю листюв.
Висновки. За перюд дослщжень вищу товарну уро-жайшсть руколи поавноТ одержано за вирощування в1т-чизняного сорту Знахар - 5,1 т/га, що дозволило отри-мати надвишок урожаю 1,6 т/га у поршнянш з контролем. Вищу урожайшсть товарноТ зелено! маси шпинату городнього забезпечив пбрид Спортер Р1 14,8 т/га, а пбрид Лазю Р1 - 15,4 т/га, що перевищуе контроль на 2,4 \ 3,0 т/га \ дае можливють отримати додатково 19-24 % врожаю.
Встановлено, що ¡снуе сильний позитивний кореляцшний зв'язок м1ж масою рослини \ кшьюстю листюв (г = 0,92), масою рослини \ диметром розетки (г = 0,78), врожайшстю товарноТ зелеш \ масою одшеТ рослини або масою з1браноТ зелеш з одшеТ рослини (г = 0,82). Слабкий кореляцшний зв'язок встановлений м1ж висотою рослин \ кшьюспо листюв.
.ГПтература
1. Визначник рослин УкраТни: навчальний поабник. - 2-е вид. \ доп. - КиУв: Урожай, 1965. - 878с. (320-322).
2. Зелень и травы. - М.:ЭКСМО-Пресс, 2001. - 128 с.
3. Лебедева А. Т. Шпинат заслуживает внимания / Лебедева А.Т. // Картофель и овощи,- 2000,- №4. - С.14.
4. Лудилов В. А. Все об овощах / В. А. Лудилов, М. И. Иванова: Полный справочник. - М.: ЗАО «Фитон+», 2010. - 424с.
5. CyniMa К.Л. Листов! салаты овочк / CyniMa К.Л. - К., 2008. - 72 с.
6. Ширинкин И. В. Влияние сроков посева на урожайность салатной продукции руколы сорта Изумрудная в условиях защищенного и открытого грунта / И. В. Ширинкин, А. Н. Папонов//Аграрный Вестник Урала. - Екатеринбург, 2013. - № 4. - С. 371-374.
7. Улянич О. I. Зелены та пряносмаков1 овочев1 культури. / Улянич О. I -КиУв.: Ц\я, 2004. - 167 с.
8. Улянич O.I. Ефекгивнють застосування ¡нновацмних елемент1в технологи вирощування зеленних i пряних овочевих рослин / О. I. Улянич, Т. В. Мельниченко, О. В. Фтонова, // Матер, тез М1жнар. науково-практичноУ конференци «1нновац|Йн агротехнологи в умовах глобального потепл1н-ня», 4-6 червня 2009 р., Таврмський державний агротехнолопчний yHi-верситет. - Вип.1. - С.100-101.
9. Kunicki Е. Salata lodygowa - pomyst па uprawe poplonowa // Haslo ogrodnicze. - № 7. - 2006. - P. 96-98.
10. Pollock M. Fruit and Vegetable gardening. Dorling Kindersley. Limited; London. - 2002. - P. 118.
References
1. Shyrynkyn I.V. Effect of sowing time to yield salat noy production arugula Yzumrudnaya varieties in terms zaschyschennoho open and soil /
1.V. Shyrynkyn, A.N. Paponov // Ahrarnbiy Journal Urals. - № 4. - Ekaterinburg, 2013. - P. 371-374.
2. Greenery and grass - Moscow: Eksmo-Press, 2001 - 128 p.
3. T. Lebedeva Cucamber deserves of attention / SA Lebedev // Potatoes and ovoschy.- 2000,- №4. - P. 14.
4. Sulima KL Leafy salad vegetables. - K., 2008 - 72 p.
5. Determinant plants Ukraine: a tutorial. - 2nd ed and add. - Kyiv: Vintage, 1965 - 878s (320-322).
6. Ulyanych O.I. greens and spice taste vegetable crops / Ulyanych O.I. -Kyiv. : Action, 2004 - 167 p.
7. Ulyanych O.I. Efficacy of innovative technological elements of growing greens and spicy vegetable plants / O.I. Ulyanych, T. Melnichenko, O.V. Filonov, II Mater. Abstracts Intern. Scientific Conference «Innovative agricultural technologies in global warming», 4-6 June 2009, Taurian State Agrotechnical University - Ed.l - S.100-101.
В. В. Гамаюнова УДК 633/491:631/82:631/674/6(477/7)
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри землеробства МиколаТвського нацюналы-юго аграрного уыверситету gamajunova2301@gmail.com
О. Ш.1скакова
асистент кафедри землеробства МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету iskakova.oksana2014@yandex.ru
УРОЖАЙШСТЬ COPTIB КАРТОПЛ1 ЗАЛЕЖНО В1Д МИНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА Р1СТРЕГУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН ЗА ВИРОЩУВАННЯ НА КРАПЛИННОМУ 3POLUEHHI В УМОВАХ П1ВДНЯ УКРА1НИ
Анотац'т. У стагп' наведено результати досл 'щжень з трьома сортами картопл/'. Встановлено, що вирощувати картоплю у двоврожайн'ш культур/ за л/тнього сад'тня на краплинному зрошенн/ на п/вдн/ Украши доцтьно. Урожайн'/сть формуеться сталою, ¡стотно залежить в 'щ фону живлення та зростае за рахунок застосування регулятор/в росту. За рахунок м/неральних добрив незалежно в 'щ дози та способу внесения врожайн 'ють бульб п 'щвищуеться на 43-45 %. Застосування регулятор/в росту сприяе подальшому зб'тьшенню врожайносл.
Дослщжуван/ дози добрив ЫдоРдоКдо врозкид та Ы45Р45К45 локально у шар грунту 0-12 см формують поживний режим грунту / продуктивн/сть культури однакового р 'тня.
Стосовно структури врожаю, встановлено, що продуктивн'ють картопл/ залежить в'щ к'тькосл сгандартних бульб п 'щ кущем та Тх середньо/' маси.
Ключов/ слова: картопля, сорт, м 'теральн/ добрива, структура врожаю, урожайн/сть бульб, регулятори росту.
В. В. Гамаюнова
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедры земледелия Николаевского национального аграрного университета
