CC BY
32
В. Я. 1вануса УДК 631. 526. 32: 581. 162.3 :634.232
acnipaHT кафедри плодоовоч1вництва, технологи збер1гання i переробки продукци Льв1вського нацюнального аграрного уыверситету Ivanusa_Vika@i.ua
О. I. Савша
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри плодоовоч1вництва i виноградарства бюлопчного факультету ДВНЗ «Ужгородського нацюнального уыверситету»
profsavina@gmail.com
ВИЯВЛЕННЯ МОЖЛИВОГО АПОМ1КСИСУ У ЧЕРЕШШ, ВИШН1 ТА IX Г1БРИД1В
Анотащя. Стаття присвячена проведению досл 'щження здатносл черешнi, вишн/ та дююв до самопл'щност/ / прояву явища апом!ксису. L4i культури в б/лылосп випадюв е перехреснозапильними, що створюе труднощ/' при закладанн/ саду / промисловому Ух вирощуванн/'. Для виявлення можливосл апом/ксису використовувались ¡ндив 'щуальш ¡золятори ¡3 агроволокна. У результат: досл 'щження було отримано високий р/вень прояву апом/ксису у дююв - 43,6%. Вишня деревопод/бна / кущопод/бна виявились умовно самозапильними -2,1 / 5,8% вщповщно. А черешня повнютю не здатна до самоплщносл. У такому випадку, високий р/вень самоплщносл у дююв дае можлив'ють зробити виробництво Ух плод/в б\льш рентабельним, осюльки це зменшуе труднощ/ при п'щбор/ сорлв-запилювач/в, врахуванн/ строюв цвтння / дозр'тання плод'т, а також виключае вплив несприятливих кл/матичних умов в перюд цвтння. KpiM того, дюки е б'тьш морозослйкими, н 'ж /нш/ сорти черешнi, що значно зб/льшуе промислову зону Ух вирощування. Ключов/ слова: черешня, вишня, дюки, самозапилення, апом/ксис.
В. Я. Ивануса
аспирант кафедры плодоовощеводства, технологии сохранения и переработки продукции Львовский национальный аграрный университет О. И.Савина
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедры плодоовощеводства и виноградарства
биологического факультета ГВНЗ «Ужгородский национальный университет»
ВЫЯВЛЕНИЕ ВОЗМОЖНОГО АПОМИКСИСА У ЧЕРЕШНИ, ВИШНИ И ИХ ГИБРИДОВ
Аннотация. Проведено исследование способностей черешни, вишни и дюков к самоплодности и проявлению апомиксиса. Эти культуры в большинстве случаев являются перекрестноопыляемые, что создает трудности при закладке сада и промышленном их выращивании. Для выявления возможного апомиксиса использовались индивидуальные изоляторы из агроволокна. В результате исследования было получено высокий уровень проявления апомиксиса у дюков - 43,6%. Вишня древовидная и кустовидная оказались условно самоопыляющиеся - 2,1 и 5,8% соответственно. А черешня полностью неспособна к самоплодности. В таком случае, высокий уровень самоплодности у дюков дает возможность сделать производство их плодов более рентабельным, поскольку это уменьшает трудности при подборе сортов-опылителей, учете сроков цветения и созревания плодов, а также исключает воздействие неблагоприятных климатических условий в период цветения. Кроме того, дюки являются более морозостойкими, чем другие сорта черешни, что значительно увеличивает промышленную зону их выращивания. Ключевые слова: черешни, вишни, дюки, самоопыление, апомиксис.
V. Y.Ivanusa
Graduate student
Lviv National Agrarian University
О. I. Savina
Doctor of Agricultural Sciences, Professor of the Biological Faculty Uzhgorod National University
IDENTIFICATION OF APOMIXIS IN THE SWEET CHERRY, SOUR CHERRY AND DUKE CHERRY
Abstract. The experimental work of self-pollination and expression of apomixis in the sweet cherry, sour cherry and duke group was done. It was found that these cultures are cross-pollinated. It is creates difficulties at the creation of the garden and in the industrial breeding. The individual insulators materials used to identify possible of apomixis. The high level of the manifestation of apomixis (43,6%) is defined in duke cherries. The sour cherry tree and bushy are conditional self-pollinating -2.1 and 5.8% respectively. The sweet cherry is incapable of self pollination. It is makes possible to make cost-effective production of duke cherries because limitation of difficulties at the selection of varieties of pollinators, a given flowering time and fruit ripening, and eliminates the impact of adverse weather conditions during the flowering stage. In addition the duke cherries are more frost resistant than other varieties of sweet cherries what greatly increased the industrial area of cultivation.
Keywords: sweet cherry, sour cherry, duke cherry, self-pollination, apomixis.
Постановка проблеми. Збтыиення обсяпв вироб-ництва високояюсних плодш черешш, яю мають широкий спектр застосування як у свшому вигляд1 для про-фшактики захворювань, так \ для консервноТ промисло-восп, виготовлення чаТв \ бюдобавок для застосування в фармакологи, виготовлення натуральних барвниюв та в косметологи, е одним з актуальних \ прюритетних зав-
дань сьогодення. Досягти цього можна за рахунок виве-дення нових самоплщних copTiB черешш з темнозабарв-леними плодами.
Створення односортних насаджень черешш дасть можливють отримувати висою врожаТ незалежно вщ наявносп сортш-перезапилювачш, бджш i несприятливих кл1матичних умов в перюд заплщнення. А сорти саме з
№1, 2015
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
ПЛОД1ВНИЦТВО
темними плодами е цшними для споживання в св1жому вигляд1 i використанш в фармакологи, тому що волод1ють високими антиоксидантними властивостями.
Анал1з останнi дослщжень та публшацш. Черешня (Prunus avium L.) пройшла i проходить великий селекцшний Biflöip i мае тепер дуже багато високоцшних copTiB i пбридш. 3 допомогою м1жсортовоТ пбридизацп виведено багато цшних за спйкостю до несприятливих умов нових сорт1в черешш. Особливу увагу в багатьох кражах звертають на черешнево-вишнев1 пбриди, яю мають властивосп черешш i вишш, досить морозостшю i можуть вирощуватись значно пшшчшше, шж черешня, яка сама по coöi е пшденною культурою. Це дало можливкть збшьшити промислову зону м вирощування i отримувати висок! i criiiKi врожаТ, розм1щуючи кожен сорт в оптимальних для нього умовах [1].
nepiui вишне-черешнев1 пбриди з'явилися в Захщнш бврот, де обидв1 рослини часто вирощували поруч в одному саду. Це були випадков1 стнц1, яю виникли вщ перезапилення вишш та черешш. Найцшшшим з них виявився англшський сорт Травень-дюк (Травневий герцог), вщ1браний ще в XVII cmnirri.
Черевишня - Череха клепаршська походить вщ сорту Prunus cerasus або пбрид Prunus cerasus х Prunus avium, шляхом штучного схрещування селекцюнером аматором з м. Клепарш, Львш ще у XVI ст. [2].
Оскшьки черешня - це перехреснозапильна культура, то при закладанш садш потр1бно дбати про ефективне розм1щення BCix сортш так, щоб вони могли запилювати один одного. KpiM того, бувають роки, коли дерева одного сорту майже не цв1туть, а дерева ¡нших сортш цв1туть рясно, що утворюе складноцп при розм1щенш дерев.
Багаторнш дослщження показали, що нерегулярне плодоношения окремих сортш черешш пов'язане не ттьки з недостатньою зимостшюстю кв1ткових бруньок, але й з нездатшстю зав'язувати плоди в несприятливу погоду або при поганому перехресному запиленш. В останньому випадку важливе значения мають строки цвтння i здатшсть copTiB до взаемозаплщнення. KpiM того, не можна забувати, що в черешш гпд впливом несприятливих зовшшшх умов часто спостеркаються аномалп в розвитку пилку, його недорозвинешсть i слаба життездатшсть, що негативно впливае на зав'язування плодш i врожай [3,4].
Одночасно на зав'язування плодш справляв великий вплив температура навколишнього середовища в перюд запилення i заплщнення. Дуже висока температура в поеднанш 3i спекотними вирами в перюд цвтння висушуе приймочки i прискорюе процеси старшня в жшочих органах кв1тки. Водночас низью температури i дощ також перешкоджають перехресному запиленню, що неминуче призводить до зменшення ктькосп плодш, яю зав'язувались. Тому для отримання високого врожаю велике практичне значения мае кращий добф сортш у саду, яю найповшше забезпечують зав'язування. При цьому взаемозапилюваш сорти необхщно вщбирати так, щоб вони були ршноцшними за господарсько-бюлопч-ними показниками i щоб зб1галися строки цв1т1ння i достигання плод1в [4].
Разом зтимзмшанавколишн ix кл1матичнихумов, сил ьне ураження дерев кокомкозом i мон1л1озом, закладання насаджень садивним матер1алом, часто завезеним з ¡нших репонш краТни без урахування здатносп copTiB до перехресного запилення в мкцевих умовах, негативно вщбиваеться на довгов1чност1 i врожайносп насаджень. Саме тому у промислово-господарському i науково-селекц1йному в1дношенн1 представляють великий ¡нтерес сорти, здатн1 зав'язувати плоди при запиленш пилком в1д рослини того ж самого сорту, тобто самозапильш. TaKi сорти краще, шж перехреснозапильн1, зав'язують плоди при несприятливих погодшх умовах. Вони noTpiöHi для формування односортних насаджень, що може зробити виробництво плодш бшьш рентабельним, шж використання р1зносортних насаджень [1,4].
Оскшьки дуже актуальним е вивчення самоплщносп черешн1, то основною метою \ завданням нашоТ роботи е удосконалення методу виявлення можливого апомк-сису, що дасть можливкть створення в подальшому нових сортш \ пбридш.
Методика досл1джень. Для дослщження викорис-товувались так1 р1зновидносп, як черешня, дюки, дере-вовидна та кущовидна вишня. Щоб визначити здатшсть цих ргёновидш до самозапилення, а також визначити можливкть апомксису, використовували ¡ндив1дуальн1 ¡золятори з агроволокна та проводили кас:трац1ю пиля-кш.
Схема досл1ду була такою:
1) кастрацЫ пиляк1в п1д ¡золятором, для визначення явища апомксису;
2) вшьне запилення (контроль).
Статистичну обробку даних здшснювали зг1дно методики польового дослщу.
До самобезпл1дних умовно можна вщнести т1 сорти черешн1, в яких зав'язування вщ самозапилення стано-вило не б1льше 20% у поршнянш з в1льним запиленням, до частково самоплщних - т1, що дали при самозапилен-н1 вщ 20 до 50% плод1в по вщношенню до контролю. Кращими сортами-запилювачами вважалисьт1, що забез-печили в1дсоток зав'язаних плодш вище контролю, рш-ний або близький до нього.
Результати дослщжень. За останш роки пройшли яюсш \ кшьюсш зм1ни в сортимент черешн1. Виключен1 стар1, яю втратили свое практичне використання, на Тх зм1ну прийшли сорти нового поколшня, придатн1 для сучасних технологш вирощування. Але, не зважаючи на регулярне оновлення, асортимент м1стить деяю недостатки. Основн1 з них: вщсутшсть сорт1в з частковою самопл1дн1стю, стриманим ростом \ компактною кроною дерева, мало сортш раннього \ ультрараннього строкш дозршання з високояюсними плодами \ високою адаптивною здатшстю. У зв'язку з цим перспектившсть черешш ткно пов'язана з актуальшстю подальшого вдосконалення асортименту.
У промисловому виробництв1 попитом користуються сорти адаптивш, придатн1 для сучасних технолог1й вирощування, перевага вщдаеться сортам з темноза-барвленими плодами, щ1льною консис:тенц1ею м'якот1 \ високими товарними показниками.
Анал1зуючи ¡нтенсивн1с:ть плодоношения, встановлено високий його ршень у дюк1в не залежно вщ умов запилення. 1золювання плочок з кастрац1ею пиляк1в свщчить про високий р1вень прояву явища апомксису ¡3 зав'язуванням плод1в без запилення (43,6%). При вшьному запиленш зав'язування плодш вщмнено лише у 23,5% кв1ток (табл.1).
Обс:тежен1 сорти черешш перехреснозапильш \ для одержання високого врожаю необхщно створювати умови для перезапилення. Без ¡золяци зав'язалось лише 31,5% плодш, а при ¡золяци ¡3 кастрацию пилякш не вщмтено можливост1 зав'язування плод1в.
Обстежеш сорти вишн1 деревопод1бно1' умовно самозапильш, але ефективно використовують лише пилок ¡нших сортш вишш. Черешня не е хорошим запильником для вишш деревопод1бноТ. При обстежеш встановлено майже однаковий ршень зав'язування плодш як при ¡золяци, так \ при вшьному запиленш.
Вишня кущопод1бна е умовним самозапильником, \ забезпечуе зав'язування плодш до 39% без розмЬ щення запилювача. 1золяцт плочок дала можливкть одержати лише 5,8% зав'язування плодш.
Висока здатшсть дюкш до самозапилення дае змогу одержувати високий сталий урожай нав1ть за несприятливих умов запилення. 1х плоди характеризуються також оптимальними смаковими якостями: солодю з невеликою кислинкою, соковит1 \ дуже смачш (дегустацшна оцшка 4,7 бали). Плоди велию, середньою вагою 5-6 г, темно-червош. Величина плоду, ¡нтенсившсть забарв-лення шюрочки та соку ткно корелюють з високими антиоксидантними властивостями.
№1, 2015
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
83
Таблиця 1
Результати плодоношения при обмеженш запилення шсля кастрацм пиляшв
Форми Юльшсть бутон i в перед ¡золящею на облшовш плочщ, шт Юльшсть завяз1 гпд ¡золятором % зав'язування плод1в
Контроль 1зольована Контроль 1зольована без ¡зол. пщ ¡золят.
Черешня 76 57 24 0 31,5 0
Вишня 76 92 45 2 59 2,1
Дюки 75 55 19 24 25,3 43,6
Кущовидна вишня 23 17 9 1 39 5,8
Висновки. 3 уах дослщжуваних р1зновид1в тшьки дюки характеризуються високим ршнем плодоношения -43,6% - незалежно вщ умов запилення. Вишня дерево-подина \ кущопод16на виявились умовно самозапиль-ними - 2,1 \ 5,8% вщповщно. А черешня повшстю не здатна до самоплщносп.
Висока здатшсть до апомксису у дюкш дае можливють створювати односортш насадження, що може зробити виробництво плодш бшьш рентабельним, шж при закладанш садш р1зносортними саджанцями.
Кр1м того, дюки е бшьш морозоспйкими, шж ¡нш1 сорти черешш, що значно збшьшуе промислову зону Тх вирощування.
Темно-червоне забарвлення плодш характеризуется високим вмютом антиоксидантш, що говорить про те, що плоди волод1ють високими лкувально-профшактичними властивостями.
Лп-ература
1. Туровцев Н.И. Помология. Слива, вишня, черешня / Туровцев Н.И., Тараненко Л.И., Павлюк В.В. и др.- К.: Урожай, 2004. - Т.4. - 272 с.
2. Меженський В. М. Нетрадицмн плодов культури (рекомендаци з селекци та вирощування садивного матер1алу) / Меженський В. М., Меженська Л. О., Мельничук М. Д., Якубенко Б. 6. - К. : Ф1тосоцюцентр, 2012. - 80 с.
3. Туровцев M. I. Селекцт черешн1 (Cerasus avium Moench.) в 1нститу"п зрошуваного сад1вництва ¡м. М.Ф. Сидоренка УААН / M.I. Туровцев, В.О. Туровцева, Н.М. Туровцева // Науковий в1сник Нацюнального ун|верситету 6iopecypciB i природокористування Укра'1'ни / Редкол.: Д. О. Мельничук (вщп. ред.) та ¡н. - К. 2009. - Вип. 133. - С. 51 - 58.
4. Туровцев Н.И. Проблемы селекции черешни и вишни в связи с особенностями экологических условий / Туровцев Н.И., Туровцева В.А., Туровцева H.H. //Оптимизация экологических условий в садоводстве: Сб. науч. трудов III междунар. науч. - практ. конф., г. Ялта, 3-7 мая 2004 г. -Ялта, 2004. - С.109 - 110.
References
1. Turovtsev N.Y., Taranenko L.Y. et. al. (2004). Pomology. The plum, sour cherry, sweet cherry. Kiev: Harvest, 2004, 272 p. (In Russian).
2. Mezhenskyl V. M., Mezhenska L. O. et. al. (2012). Alternative fruits. Guidance on selection and cultivation of planting material. Kiev, 2012, 80 p. (In Ukrainian).
3. Turovtsev M. I., Turovtseva V.O. et. al. (2009). Selection of the sweet cherries (Cerasus avium Moench.) In M.F SIDORENKO NAAS Institute of Irrigating horticulture. Scientific Bulletin of National University of Life and Environmenta Sciences of Ukraine, 2009, no. 133, pp. 51-58. (In Ukrainian).
4. Turovtsev N.Y., Turovtseva V.A. et. al. (2004). The problems of selection of the sweet cherry and sour cherry due to the specific environmental conditions. Yalta, 2004, pp. 109 - 110. (In Russian).
Rich educational traditions -modern level of training
Uman National University of Horticulture is a scientific centre of modern agricultural education in Ukraine.
Since the establishment of the educational institution the agriculture has received more than 40 thousand highly qualified specialists, including 32 academicians, 700 doctors of sciences and more than two thousand candidates of sciences.
Now more than 5,500 students are studying at six faculties. There are 13 under-graduate degree programmes and 19 specialties. 363 members of the teaching staff, including 26 doctors, 34 professors and 221 candidates of sciences, 155 associate professors, provide the learning process. The Institute for PostDiploma Education and Extension Services provides retraining of specialists and consultation services to agricultural producers.
Educational offer
Faculties:
• Horticulture, Ecology and Plant Protection
• Agronomy
• Economics & Entrepreneurship
• Management
• Engineering and Technology
• Forestry and Landscape Gardening
Specializations:
■ Horticulture and Viticulture
• Agronomy
• Crop Breeding and Genetics
• Plant Protection
• Greenhouse Technologies
' Ecology and Environmental Protection
• Business Economics
• Marketing
• Finance and Crediting
• Accounting and Auditing
• Management of Organization and Administration
• Management of Foreign Economic Activity
• Technology of Grain Storing and Processing
• Technology of Storing, Preserving and Processing
of Fruits and Vegetables
• Processes, Machinery and Equipment of Agricultural Production
• Forestry
• Landscape Gardening
• Tourism
• Hotel and Catering Business
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
84
№1, 2015
