CC BY
35
УДК 631.42:574.4 Викл. М.М. Горбач, канд. с.-г. наук; викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський лкотехтчний коледж
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ К1СТОЧКОВИХ КУЛЬТУР
Розглянуто особливост вирощування сливи домашньо! (Prunus domestica L.), черешнi (Cerasus avint Moench), вишнi (Cerasus vulgaris Mill.), абрикоса (Armenica vulgaris Lam.), персика (Persica vulgaris Mill.) в умовах Закарпаття. Особливу увагу придшено вибору дшянок тд насадження, сортовому складу, передпосадковш шдго-товцi Грунту. Наведено сшввщношення порiд, систему утримання Грунту, удобрення насаджень.
Ключовг слова: плодовi породи, характеристика культур, добрива, система ут-римання Грунту.
Вступ. До юсточкових порщ належать: слива, вишня, черешня, абрикос, персик, алича. Для збшьшення виробництва плод1в юсточкових культур дуже важливо не допустити дальшого скорочення 1хшх площ. Сьогодш в За-карпатп для вшх категорш господарств вони значно зменшилися. Одна з ос-новних проблем сад1вництва - необхщно добитися такого положення, щоб у промислових насадженнях 1х породна структура вщповщала науково обгрун-тованш норм1 споживання плод1в населенням. Тому виникае необхщшсть тдвищити питому вагу юсточкових культур у фермерських господарствах, на присадибних дшянках селян, робиниюв i службовщв. Насамперед, це таю культури, як черешня, абрикос, персик.
Розширення площ юсточкових культур бшьш доцшьно проводити в районах, сприятливих для 1х вирощування. Науково обгрунтований пiдхiд за вибору кiсточкових порщ i сортiв з урахуванням еколопчних умов мюцезрос-тання - один iз головних напрямiв збiльшення виробництва високояюсно! продукцп садiвництва.
Матер1али та методика дослщжень. Грунтово-бюлопчш дослщжен-ня на рiзних типах Грунтiв проводилися в господарствах Закарпатсько1 область При цьому значну увагу придшяли вивченню екологiчних умов мюцезрос-тання рiзних кiсточкових культур, доцiльностi проектування на тих чи шших дшянках плодових насаджень.
Зразки Грунту для аналiзiв вщбирали зi шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 6080 i 80-100 см. У них визначали: польову вологють Грунту, механiчний склад, pH сольово! витяжки, гiдролiтичну кислотшсть, NPK, структурно-агрегатний склад Грунту, водостшюсть Грунтових частинок, щiльнiсть складення Грунту, рухомий алюмшш, кальцiй i магнш, обмiннi основи за прийнятими у Грунтоз-навствi методиками.
Результати досл1джень. Слива домашня (Prunus domestica L.) - одна з найбшьш вологолюбних плодових порiд. Для доброго росту i плодоношен-ня вона потребуе родючих, добре зволожених Грунпв, погано витримуе над-мiрну сухють повiтря в перiод вегетацп. Дещо краще, шж яблуня i груша, росте i плодоносить на слабокарбонатних Грунтах, але не переносить сильно-карбонатш, вмiст карбонатiв в яких перевищуе 12-15 %% Слива добре росте на схилах крутютю до 18-20
На думку С.Ф. Неговелова (1972), слива менш вимоглива до потуж-ностi кореневмiсного шару, задовшьно переносить високий вмiст карбонапв
у Грунт за достатньо1 глибини KopeHeBMicHoro шару (не менше 40-60 см) i вмюту гумусу бiльшe 2 %. Слива добре росте на щшьних Грунтах за щшьнос-Ti складення Грунту 1,4-1,45 г/см3.
Вишня (Cerasus vulgaris Mill.) - менш вимоглива до Грунтово-ктма-тичних умов, шiж iшшi плoдoвi породи. Вона краще витримуе cyхicть Грунту i повпря, водночас дуже добре вiдзиваeтьcя на зрошення. Вишня рахуеться вiдшocшo маловимогливою плодовою породою. Може рости i плодоносити на дiляшках, малопридатних для шших плодових пopiд. Надае перевагу Грунтам легкого мeхашiчшoгo складу - легкосуглинковим i cyпiщашим, погано росте на пщаних, сильнозмитих, сильнокарбонатних Грунтах. Добре росте i плодоносить як на piвшишших дiляшках, так i на схилах кpyтicтю до 18-20°.
Черешня (Cerasus avint Moench) - теплолюбна плодова порода. B^i3-няеться найвищою вимoгливicтю до Трунив серед кicтoчкoвих пopiд. Насам-перед всього, вона вимагае дуже рихлих Грунпв з невеликою щiльшicтю складення Грунту (1,25- 1,35 г/см3). А тому тд час розмщення плодових культур у саду найбшьш pихлi Грунти шeoбхiдшo видiляти тд черешню. Погано переносить важк глишиcтi Грунти, а також довготривале перезволоження. У за-сушливих умовах на незасолених рихлих Грунтах легкого мeхашiчшoгo складу добре росте i плодоносить черешня, привита на антипщ. На бiльш вологих i ущшьнених Грунтах кращою пiдщeпoю е дика черешня. Рослини, пpивитi на вишн^ задoвiльшo ростуть на щiльших Грунтах.
Абрикос (Armenica vulgaris Lam.) - менш вимогливий до Грунпв, шiж персик i черешня. Вiш задовшьно росте на слабозмитих i слабозасолених Грунтах, ocкiльки е бiльш посухостткою i coлecтiйкoю культурою. Гipшe по-чувае себе на пiщаших Грунтах. Абрикос погано росте на важких за мeхашiч-ним складом Грунтах, а також на дшянках з близьким заляганням оглеених або тших корененепроникних гopизoштiв.
Вибip дiляшки тд насадження кicтoчкoвих пopiд розпочинають iз вив-чення рельефу мicцeвocтi. Найбшьш тдходящими для ща мети е водороз-дiльшi piвшишшi дiляшки з доброю природною дpeшoвашicтю, ocкiльки в умовах piвшиши е вс мoжливocтi для створення насаджень бажаних poзмipiв i кoшcтpyкцiй з певною мeхашiзацiею основних poбiт у садах. Грунти i Грунто-yтвopюючi породи за ступенем пpидатшocтi пiд кicтoчкoвi насадження умов-но пoдiляють на три агpoвиpoбшичi групи: пpидатшi, обмежено пpидатшi та шeпpидатшi. Пiд час розмщення плодових пopiд у саду необхщно враховува-ти насамперед 1х бioлoгiчшi ocoбливocтi, а також вщповщнють природним умовам дiляшки.
Промисловий сад не повинен бути багатосортовим. Залежно вщ про-мислового напряму виробництва плoдiв у гocпoдаpcтвi, планових завдань i мicцeвих умов, шeoбхiдшo висаджувати по чотири сорти вишшi, сливи, череш-шi та по 2-3 сорти персика й абрикоса. У межах кварталу висаджують дерева тшьки oдшiеl плодово1 породи. Сорти в кваpталi пoтpiбшo poзмiщyвати смуга-ми так, щоб кiлькicть pядiв у cмyзi була кратною: чотири, шють, вiciм. У piв-нинних умовах i на схилах кpyтicтю до 6° в однш cмyзi можна висаджувати до шести pядiв одного сорту, а за крутост вщ 6 до 10° для забезпечення нор-
мального перехресного запилення бажано висаджувати не бшьше чотирьох рядiв одного сорту. На терасованих схилах у смузi висаджують 2-4 ряди дерев одного сорту.
Одтею з найбшьш важливих умов за вибору дшянки тд сад е агро-економiчне обгрунтування доцiльностi закладання саду з врахуванням еколо-гiчних умов мiсцевостi. Основною структурною одиницею саду е квартал -його розмщення, величина, форма. Квартали садiв на схилах майже не бува-ють правильно! геометрично! форми. 1х конструкцiя залежить вщ рельефу мiсцевостi, контурiв угiдь, що межують з освоюваною дiлянкою, вщ розмь щення мiжквартальноl дорожньо! мереж^
Передпосадкова пiдготовка дiлянки, яка плануеться пiд сад, полягае в проведент планувальних робiт - вирiвнюваннi поверхт дiлянки, глибоко! оранки, в умовах малопотужних опiдзолених грунтiв за звичайно! оранки з глибоким рихленням тдорного шару без перевертання пласта, внесення добрив, а на крутих схилах - i в будувант терас. Передпосадкову тдготовку грунту необхщно розпочинати за 2-3 роки до закладання саду.
Перед посадкою насаджень (ратше за 2-3 мюящ) проводять передпо-садкове внесення добрив i плантажну оранку. Плантажну оранку проводять на глибину 50-60 см плантажними плугами з наступною культиващею i боро-нуванням. Грунти опiдзоленого типу орють на глибину 22-30 см з розпушен-ням тдорного шару без перевертання пласта на глибину 40-45 см. На пща-них грунтах можна проводити звичайну оранку на глибину 20-22 см плугами загального призначення.
В умовах Закарпаття глибина передпосадково! оранки перед закладан-ням саду повинна бути такою, щоб тд час оранки не виверталися на повер-хню малородкта нижчi шари, як наприклад, шар елювiю, грунтоутворююча порода, оглеет горизонти, багатий коло!дною фракщею iлювiй. Мшкопро-фiльнi бурi лiсовi грунти з малим гумусовим горизонтом орють на глибину 28-32 см з розрихленням тдорного шару грунтопоглиблювачем без перевер-тання пласта на глибину 40-45 см.
Сильноки^ грунти, рН сольове яких менше 4,5, перед закладанням саду необхщно вапнувати. Дозу вапняку розраховують за гiдролiтичною кис-лотнiстю. На кожний мг-екв пдролггично! кислотностi пiд час вапнування вносять у середньому 1,5 т, а 40-сантиметрового шару - 3 т вапняку на гектар. Максимальна доза вапняку на грунтах Закарпаття - 20-22 т на гектар.
Максимальна кшьюсть добрив, як вносять одноразово перед закладкою саду не повинна перевищувати: фосфорних - 600 кг/га, а калшних -800 кг/га поживного елемента, гною вносять 80-100 т/га. Вишвають сидерати (люпин алкало!дний, озимий ртак, перко, суртиця звичайна, озиме жито) для приорювання на зелене добриво. Така система передпосадково! тдготов-ки грунту дае змогу збагатити грунт поживними речовинами, сприяе високш приживлюваносп дерев, скорочуе строки переводу насаджень в експлуата-цшт, а в пiдсумку забезпечуе створення високопродуктивних садiв.
Пiдбираючи сорт, керуються районованим сортиментом плодових культур. Перевагу необхщно надавати сортам скороплщним, високоврожайним,
щорiчно плодоносним, як вiдрiзняються пiдвищеним iмунiтетом до хвороб, з високояюсними плодами, придатш для транспортування на далекi вщдат. Сор-ти-запилювачi висаджують мiж основним сортом смугою, яка складаегься з 24 рядiв. Промисловi насадження закладаються кращими районованими сортами. Крiм районованих сортiв, для посадки саду в межах 5 % допускаеться вико-ристання перспективних сорив. Для полегшення робiт iз догляду за садом i на збиранш врожаю висаджують сорти одного строку дозрiвання.
Для господарств рiзних форм власносп рекомендують таке стввщно-шення порiд (%) вiд загально! площi саду: черешня - 7, слива - 18, вишня - 1, абрикос - 1, персик - 2, алича - 1. У Закарпатп плодовi дерева можна виса-джувати восени або весною, мехашзовано i вручну. Вручну !х висаджують з допомогою колiв або без них. Перед садшням дерев засипають ями землею верхнього родючого шару Грунту приблизно на % глибини. На терасах Грунт для засипки ям необхщно брати з берми.
В умовах Закарпаття для юсточкових культур рекомендують таю пло-щi живлення (табл.).
Табл. Середт вiддалi мiж деревами на терасованих i нетерасованих схилах, м
Порода
Нетерасоваш схили крутгстю до 8°
Ыддаль в рядах на терасах, крутютю
до 15°
бшьше 15°
Слива
6-7 х 3-5
3-4
3
Черешня
8-9 х 5-6
3,5
Вишня
6-7 х 3-5
2,5
Абрикос
7-8 х 4-5
3,5
Персик
6 х 4
2,5
Алича
6-7 х 3-5
3-4
4
3
4
3
3
Дерева черешш, вишш, сливи, аличi i абрикоса формують за розрщже-но-ярусною системою з обмеженням габарилв крони. Крону персика формують за чашоподiбним типом.
Крiм цього, створюють сади зi сплощеною формою крони (районоваш сорти вирощуються на стандартних тдщепах) з бiльш щiльним розмщенням дерев на одиницi площi. Шпалерш сади сливи створюються за покращено-вь яловою системою; карликовi сади сливи створюються на зрошуваних землях або в зонах з достатшм природним зволоженням Грунту (дерева прививають-ся на шянцях повстяно! вишнi), а дерева формуються за розрiджено-ярусною системою зi штамбом висотою 40 см.
У плодоносних садах оргашчш добрива вносять один раз в 2-4 роки, чергуючи, за змогою, через кожш два роки з пошвом сидерапв. Мiнеральнi добрива вносять щорiчно в дозi К120 Р45-90 К60-135 кг/га. У насадженнях, де дерева ослаблеш або очiкуеться високий урожай, проводять пiдживлення. Для кореневого тдживлення використовують гно!вку (10-12 т/га), курячий послщ (2-3 т/га) або мшеральш азотнi добрива (К 20-30 кг/га). Кореневi тдживлен-ня потрiбно проводити перед поливом (пiд час зрошення). Для позакоренево-го тдживлення азотом використовуеться сечовина в концентрацп 0,3-0,5 %, яку можна поеднувати з обробками проти шкiдникiв i хвороб.
Грунт у плодоносних садах юсточкових культур утримують, залежно вщ екологiчних умов, пiд чорним паром, сидеральним паром або дерново-пе-
регншною системою. На тракторонедоступних схилах Грунт у садах утриму-ють пiд задерншням з обробiтком пристовбурних смуг. Системи утримання Грунту на схилах у комплекс з шшими заходами повинш забезпечити опти-мальнi умови росту i плодоношення плодових рослин, максимально! мехаш-зацiI з догляду за насадженнями, звести до мшмуму або повшстю усунути ерозiйнi процеси, сприяти шдвищенню екологiчноI функцiI Грунту.
З метою одержання високояюсних урожа!в юсточкових культур у садах проводять ретельний захист вщ шкiдникiв i хвороб (профшактичш заходи, хiмiчнi заходи, бiологiчний метод). У технолопчному процесi вирощуван-ня кiсточкових порщ збирання урожаю е найбiльш трудомютким. Якiсть пло-дiв i продукпв 1х перероблення значною мiрою залежить вiд строкiв збирання. Як передчасний, так i тзнш збiр призводить до значних витрат i знижен-ня якостi продукцiI. Вишню, черешню, сливу та абрикос збирають в один за-хщ; персик, а школи й абрикос - вибiрково, у два заходи.
Плоди черешш i вишнi пiсля збирання не достигають, тому 1х треба збирати в споживчш стиглостi. Персики, навпаки, досягнувши збирально! стиглостi, дуже швидко перезрiвають. Тому для реалiзацiI на мiсцi 1х потрiб-но збирати за 2-3 дш до настання споживчоI стиглостi, а плоди, як признача-ються для транспортування або перероблення - за 4-5 дшв. Сливу й абрикос для реалiзацiI на мющ та техшчного перероблення на соки, повидло i джеми збирають у сташ споживчоI стиглостi. Якщо ж плоди призначаються для транспортування на далекi вiддалi або для виробництва компотiв, цукапв, ва-рення, то Iх збирають у сташ технiчноI (збиральноI) стиглосп. Плоди, як призначаються для перероблення або швид^ реалiзацiI, можна зшмати без плодонiжок, а для збер^ання i транспортування на далекi вiддалi - з плодо-нiжкою.
Застосування комплексу заходiв iз вирощування юсточкових культур дасть змогу значно збшьшити виробництво екологiчно чистих плодiв, зокре-ма для оздоровчого, дiетичного i дитячого харчування.
Висновки. Закарпаття мае велик можливостi для розширення площ кiсточкових культур на схилових землях. Причому для цього не вимагаеться яких-небудь значних витрат, а лише науково обгрунтоване, бшьш квалiфiко-ване ведення галузг
Враховуючи важливе господарське значення сливи домашньоI (Prunus domestica L.), вважаемо доцiльним розширити у Закарпатп, насамперед на схилових землях, площi для цiеI культури до 24-25 % вщ усiх плодових наса-джень. Еродованi Грунти не можуть повною мiрою виконувати функцп дже-рела вологи, елементiв живлення й бiологiчноI енергiI для плодових культур. Тому важливим заходом е окультурення Грунпв з метою покращення Iх еко-логiчних функцiй.
Л1тература
1. Вернадский В.И. К вопросу о химическом составе почв : избр. соч. / В.И. Вернадский. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - Т. 5. - С. 303-310.
2. Девятов А.С. Оценка рельефа под сады. Садоводство / А.С. Девятов. - К. : Изд-во "Наука", 1985. - № 6. - С. 14-16.
3. Добровольский Г. В. Влияние человека на почву как компонент биосферы. Почвоведение / Г.В. Добровольский, Л.А. Гришина, Б.Г. Розанов, 1985. - № 12. - С. 55-65.
4. Долгов С.И. Физико-механические и физические свойства почв / С.И. Долгов, П.У. Бахтин. - М. : Изд-во "Знание", 1971. - 64 с.
5. Зеленская 6.Д. Основы питания и удобрения плодовых деревьев / С.Д. Зеленская, А.Г. Шепельская. - К. : Вид-во "Урожай", 1973. - 283 с.
6. Неговелов С.Ф. Методы оценки садопригодности почв под. плодовые насаждения в условиях Северного Кавказа : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук. -Краснодар, 1972. - 39 с.
7. Справочник по садоводству / под ред. В.И. Майдебуры. - К. : Вид-во "Урожай", 1983. - 319 с.
Горбач Н.Н., Иваницкая В.Н. Особенности выращивания косточковых культур
Рассмотрены особенности выращивания сливы домашней (Prunus domestica L.), черешни (Cerasus avint Moench), вишни (Cerasus vulgaris Mill.), абрикоса (Arme-nica vulgaris Lam.), персика (Persica vulgaris Mill.) в условиях Закарпатья. Особенное внимание уделено выбору участков под насаждение, сортовому составу, предпосадочной подготовке почвы. Приведены соотношение пород, система содержания почвы, удобрения насаждений.
Ключевые слова: плодовые породы, характеристика культур, удобрения, система содержания почвы.
Horbach M.M., Ivanytska V.M. Features of drupaceous cultures growing
The features of growing of bullace (Prunus domestica L.), sweet-cherry (Cerasus avint Moench), cherry (Cerasus vulgaris Mill.), apricot (Armenica vulgaris Lam.), peach (Persica vulgaris Mill.) are shown in the conditions of Zakarpattia. The special attention is spared to the choice of areas under planting, to high quality composition, preplantation preparation of soil. Correlation over of breeds, system of maintenance of soil, fertilizer of planting are brought.
Keywords: fruit breeds, description of cultures, fertilizer, system of maintenance of soil.
УДК 630.[161.4+64+232]:582.632.1 Астр. А. С. Жила1 -
НЛТУ Украши, м. Льв1в
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ I ПРОДУКТИВНОСТ1 ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1
На основ! пробних площ, закладених у штучних насадженнях на територи Л1-состепово! зони Укра!ни, яга створеш з використанням лщини деревовидно! (Согу1из со1игпа Ь.), дослщжено особливосп !х продуктивности Проведено анатз ходу росту дерев дослщжуваного виду. Визначено вж гальгасно! стиглост для р1зних тишв на-саджень цього екзоту.
Ключовг слова: лщина деревовидна, запас, прирют, продуктившсть насаджень.
На територи Укра!ни, i зокрема !! Люостепово! зони, на цей час устш-но використовуеться ряд штродуценпв, бшьшють з них е дослщжеш, i на результатах цих дослщжень розроблено найефективн^ способи !х викорис-тання. Проте залишаеться ряд перспективних деревних видiв, не охоплених дослщженнями повною мiрою. У перел^ таких порщ е i лщина деревовидна (Согу1ш со1игпа Ь.).
1 Наук. к^вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
