CC BY
35
ташшдтаам
1ШЕВМИИНИДИН1ИЯКИ
УДК 351.9+35.071 DOI: 10.5281/zenodo. 1482930
СОРОЧЕНКО А.В.
Державно-приватне партнерство як заЫб залучення швестицш до нацюнально'| економiки Украши
Дана стаття присвячена досл\дженню проблем, пов'язаних \з реал\зац\ею проект\в державно-приватного партнерства в заруб\жних кранах, а також перспективам розвитку iнституц\йноi (корпоративноi) форми такого партнерства в Укра'Ы. ОбГрунтовано визначення поняття «проект державно-приватного партнерства». Проанал\зовано св\товий досв\д використання форм та моделей державно-приватного партнерства як потужного стимулу розвитку б\знесу та залучення iнвестицй до нацюнально! економ\ки (на приклад таких кран як Туреччина, Польща, Канада, США та \нших).
Ключовi слова: державно-приватне партнерство, акц\онерне товариство, \нституц\йна (корпоративна) форма.
СОРОЧЕНКО А.В.
Государственно-частное партнерство как способ привлечения инвестиций в национальную экономику
Украины
Данная статья посвящена исследованию проблем, связанных с реализацией проектов государственно-частного партнерства в зарубежных странах, а также перспективам развития институциональной (корпоративной) формы такого партнерства в Украине. Обосновано определение понятия «проект государственно-частного партнерства». Проанализирован мировой опыт использования форм и моделей государственно-частного партнерства как мощного стимула развития бизнеса и привлечения инвестиций в национальную экономику (на примере таких стран как Турция, Польша, Канада, США и других).
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, акционерное общество, институциональная (корпоративная) форма.
SOROCHENKO A.V.
State-private partnership as a way of attracting investments into the national economy of Ukraine
This article is devoted to the problems associated with the implementation of public-private partnerships in foreign countries and prospects of institutional (corporate) form this partnership in
68 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
© СОРОЧЕНКО А.В., 2018
Ukraine. The definition of «public-private partnership project» is substantiated. The world experience in using public-private partnership forms and models as a powerful stimulus for business development and attraction of investments into the national economy (for example, such as Turkey, Poland, Canada, USA, etc.) is thoroughly analyzed.
Keywords: public-private partnership, joint stock company, institutional (corporative) form
Постановка проблеми. Закон УкраТни «Про державно-приватне партнерство» [1] (далi -Закон про ДПП), прийнятий Верховною Радою УкраТни 01.07.2010 р., визначив основы засади сывробтицтва державних партнерiв iз приват-ними та основы принципи державно-приватного партнерства (далi - ДПП) в УкраТы.
При цьому правове регулювання ДПП в УкраТ-ы не позбавлене недолив, як зумовлеы перш за все тим, що мехаызм такого партнерства е но-вим та недостатньо дослщженим в УкраТы. Крiм того, недостатньо дослщженою е iнституцiйна (корпоративна) форма такого партнерства, яка дозволяе активно залучати Ывестифйний ресурс для реалiзацiТ суспiльно значимих проектiв ДПП.
Aналiз останшх досл'!джень та публiка-цш. Публiчне управлЫня (в широкому розумЫ-нi) державно-приватним партнерством з боку держави проявляеться перш за все в належному нормативно-правовому регулюваны вщносин, що складаються при використаны такоТ форми спiвпрацi держави/АРК/органiв мюцевого са-моврядування i приватного бiзнесу.
При цьому 27.06.2014 р. було проведено са-мiт краТ'н-члеыв 6С у Брюсселi, пiдписано еконо-мiчну частину Угоди про асоцiацiю мiж УкраТною та 6С зi створенням поглибленоТ i всеосяжноТ зони втьноТ торгiвлi, спрощенням вiзового режиму (по-лiтична частина зазначеноТ Угоди була пщписана 21.03.2014 р.). Зважаючи на викладене, особливого значення набувае проблема приведення у вщпо-вщысть до вимог 6С чинного законодавства УкраТни.
Водночас напрацювання шляхiв вир0ення проблем реалiзацiТ проектiв ДПП в УкраТы потребуе звернення до наукових здобушв як вiтчизняних (О. М. ВЫник, О. Е. Омсон та багатьох iнших), так i зарубiжних вчених (М. Геддс, Х. ван Хам, Д. д'Уг де ла Кюль, А. Репнато, В. Варнавський, Ф. Хiзер, Б. Чарл^ В. Хайме та багатьох Ыших).
Метою даноТ статл е вивчення свiтового до-свiду реалiзацiТ проектiв ДПП, а також напрацювання рекомендафй щодо вдосконалення правового регулювання в частиы запровадження Ыститу^йноТ форми ДПП в УкраТы.
Виклад основного матерiалу. Державно-приватне партнерство в УкраТы - це система вщносин мiж державним та приватним партнерами, при реалiзацiТ яких ресурси обох партне-рiв об'еднуються з вiдповiдним розподiлом ризи-кiв, вiдповiдальностi та винагород (вщшкодувань) мiж ними, для взаемовигщноТ сывпрац на дов-гостроковiй основi у створены (вщновлены) но-вих та/або модерызацм (реконструкций дiючих об,8ктiв, як потребують залучення iнвестицiй та користуваны (експлуатацп) такими об'ектами [2].
В УкраТы Закон про ДПП передбачае реа-лiзацiю проектiв лише у формi договору, тодi як, наприклад, у рядi европейських краТн такого обмеження немае, переважно створюеться спецiальна структура у формi юридичноТ особи за участю публiчного i приватного партнера, у рядi випадюв - ще за участю фЫансових Ысти-тутiв [3].
У процес вiдбору та пiдготовки проектiв публiч-но-приватного партнерства органи державноТ влади повины звертати увагу на т сектори еко-номiки, в яких така взаeмодiя може виявитись найбтьш успiшною i доцiльною. Зокрема [4]:
- Великобритаыя зосередила проекти ДПП на таких об'ектах iнфраструктури, як школи, лкар-нi, тюрми, обороны об'екти i автомобiльнi дороги;
- Канада значну ктькють проектiв ДПП ви-конуе в таких сферах, як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, воднi ресурси, водопостачання та водовщведення, ре-креацiйнi об'екти, iнформацiйнi технологи, охоро-на здоров'я, освiта;
- Грецiя переважно виконуе проекти ДПП в транспортнiй галуз^ зокрема щодо автомобть-них дор^ та аеропортiв;
- Iрландiя визначила таю об'екти ДПП, як ав-томобiльнi дороги та мiськi транспорты системи;
- Австралiя в якост прiоритетних напрямкiв для ДПП визначила транспорт i системи житте-забезпечення мют;
- Нiдерланди застосовують мехаызм ДПП в громадському житловому ceкторi та системах життезабезпечення мiст;
- 1спаыя рeaлiзy8 проекти ДПП в гaлyзi платних автомобтьних дорГг та системах життезабезпе-чення мiст;
- США переважно виконують проекти ДПП, якi об'еднують природоохоронну дiяльнiсть, житте-забезпечення сiльських населених пунк^в. 1снуе значний досвiд реалГзацм проeктiв ДПП у сферах водопостачання та водовщведення, yпрaвлiння твердими побутовими вщходами, екотуризму та рeкрeaцiйнiй галузк
Застосування мeхaнiзмy ДПП у сферах освг ти та охорони здоров'я знайшло розвиток на-самперед у Великобританм (у рамках так звано! Private Finance Initiative, широко розповсюджено! у 90-х роках минулого столбя) [5].
Загалом, з 1990 по 2009 рр. в бвропейсько-му Союзi було укладено бiльшe 1300 угод з ДПП загальною вартютю капралу, що перевищуе 250 млрд евро [6, с. 32].
Нещодавно польський уряд затвердив проект закону, який спрощуе рeaлiзaцiю каыталовкла-день. Це Закон «Про пyблiчно-привaтнe партнерство», який дасть змогу розширити участь приватних iнвeсторiв в Ыфраструктурних проектах Польщi. Законодавчий акт визначае поняття «пyблiчний партнер» (бюджеты оргаызацм), порядок фiнaнсово-eкономiчного aнaлiзy пропозицiй приватних пaртнeрiв, систему оцЫки ризикiв та !х розподiлy мiж партнерами, критeрiй вiдборy приватного партнера, чпхють у визнaчeннi прав та зобов'язань кожно! сторони, систему захисту Ы-вeсторiв. Польськi економюти прогнозують, що введення нових положень дасть можливють пщ-писувати договори на суму 4-5 млрд злотих на рк та зекономити понад 400 млн злотих з державно! казни. Ттьки в минулому роц органи мю-цевого самоврядування в Польщi одержали Ы-вестицм вaртiстю 50-60 млрд злотих, у тому числГ за формою державно-приватного партнерства. Бтьшють з цих проеклв рeaлiзyeться згiдно iз законом про державы закутвл^ але на основi Ы-формацм, яка надходить з yсiх воеводств.
Особливiстю системи державно-приватного партнерства е, зокрема, те, що для реалГзацм Ы-вестифй з приватним партнером органи мюце-вого самоврядування не повиннi мати власних фЫансових коштiв, а ттьки володiти земельною дiлянкою пiд забудову. КрГм того, новий закон залишае сторонам сaмостiйнiсть визначення предмета угоди. Також вЫ не обумовлюе деталг
зованого змiстy угоди, а пeрeлiчye тiльки головнi елементи, якi мають бути включен в не! [7].
Бар'ерами, що перешкоджають здiйснeнню Ы-вестицГйно! дiяльностi в рамках проек^в державно-приватного партнерства, е таю [8]:
- вщсутысть визначення ДПП як залучення ре-сyрсiв приватного сектору для задоволення гро-мадських потреб, як вiдповiдно до закону фЫан-суються за рахунок кош^в бюджету, а не лише об'ек^в державно! чи комунально! влaсностi;
- вщсутнють основних вимог до приватного партнера (його майново! бaзи/aктивiв, менеджменту, дтово! репутацп, досвiдy участ в рeaлiзaцií прюри-тетних Ывестиц^них/Ыновац^них проeктiв тощо);
- порядок розгляду спорiв, пов'язаних з вщ-носинами державно-приватного партнерства (державний партнер виступае в двох «тостасях»
- як суб'ект оргaнiзaцiйно-господaрських по-вноважень i як суб'ект владних повноважень, що зумовлюе значну ймовiрнiсть нeпорозyмiнь що-до визначення пiдвiдомчостi таких спорiв - вщ-повiдно до господарсько! чи адмУстративно! юрисдикцп; з огляду на перевагу в таких спорах господарсько-правово! складово! i вищезгада-них принциыв партнерства, включаючи рiвнiсть його сторЫ, доцiльно зaкрiпити в закон вщне-сення таких спорiв до компетенцм господарських сyдiв з врахуванням рiвня вiдносин партнерства
- загальнодержавний чи репональний) [9].
В бвроп пeршi прецеденти укладання угод державно-приватного партнерства сприймалися як однорaзовi акцм, якi не повторювались пюля по-кращання фiнaнсового становища оргаыв влади. Однак у 1992 р. консервативний уряд Дж. Мей-джора i Велико! Британм та Пвычно! 1рландм за-провадив lнiцiaтивy приватного фЫансуван-ня (Private Finance Initiative), яка стала першою систематизованою програмою, спрямованою на впровадження державно-приватного партнерства [10, с. 311]. Уряд Велико! Британм впер-ше вир0ив застосовувати державно-приватне партнерство наприюнц 80-х рр., центром його уваги були фЫанси. Проте в мГру розвитку по-лГтики протягом останых 20-ти роюв стимулом розвитку державно-приватного партнерства стала ефективнють його складових, тобто меха-ызм, за допомогою якого державы ресурси могли рацюнальыше застосовуватися для надання сусптьних послуг. Спочатку державно-приватне партнерство базувалося на концесГйних догово-
рах, згiдно з якими користувач був покупцем по-слуги, а приватний сектор - ïï постачальником. Застосування державно-приватного партнерства все бтьше зосереджувалося на наданы по-слуг для со^альноТ Ыфраструктури, такоТ як шко-ли, лкары, в'язницi. У цьому разi уряд, державний сектор був покупцем послуги.
ДПП е органiзацiйно-правовими рамками, в яких, за участю приватного сектору, визнаеть-ся роль держави як гаранта досягнення цтей реформ, що iмплементуються, та ефективнос-тi державних iнвестицiй, а також виконання со-цiальних зобов'язань [11]. В угодах ДПП оптимально розподтеы задачу обов'язки i ризики мiж державним та приватним партнерами. Першими можуть бути державнi установи (мУс-терства, вiдомства, мунiципалiтети, державнi пщприемства), а другими — мiсцевi або мiжна-роднi пiдпри8мства, iнвестори. Вклад уряду в та-ке партнерство звичайно мае форму Ывестифй-ного каыталу, капiтальних активiв, необхщноТ сировини та матерiалiв, енергп'. З ЫшоТ сторони, Тм також забезпечуеться дотримання софальноТ вiдповiдальностi, екологiчних норм, надаеться iнформацiя про умови реалiзацiï проек^в, надаеться полiтична пiдтримка. Роль приватного сектору полягае у використаны власного усышного досвiду ведення бiзнесу, управлiння Ыновафй-ною та Ывести^йною дiяльнiстю, однак перед-бачае вкладення також iнвестицiйного капiталу в залежност вiд форми контракту. З точки зо-ру А. Г. Демьянченка [11], структура ДПП повинна сприяти видтенню вщповщних ризикв для кожного партнера, особливо тих, якими вЫ може управляти, тим самим мiнiмiзуючи затрати i пщ-вищуючи рiвень спiвробiтництва.
Уряд Албанп [12] продемонстрував вражаю-чу р0учють в частинi створення сприятливо-го середовища для iнвестування в рамках ДПП шляхом децентралiзацiï пiдприeмств комуналь-ноТ форми власностi i приватизацп' суспiльних активiв. Вони керуються прагненням збтьши-ти кiлькiсть ДПП з метою залучення Ывести^й та управлЫня приватизованими пiдприeмства-ми комунального господарства, що перебувають в децентралiзованому ведены мют, регiонiв i ра-йоыв. Однак на сьогоднiшнiй день в Албанп' на-копичився дуже обмежений практичний досвiд у частинi зд^снення проектiв в рамках державно-приватного партнерства. Зокрема, мають
мiсце два проекти ДПП в секторi водопостачан-ня, що знаходяться в стадп' пiдготовки компанг ею «Кредитанштальт фюр Вщерауфбау» (KfW), i становлять важливу частину нiмецького фг нансового сывробтицтва з Албанieю. Обидва проекти охоплюють водопровщы споруди двох мiст середньоТ величини. «KfW» використовуе рiзний ыдхщ до ДПП в кожному з цих проек^в. У мiстi Ельбасан нiмецька водопровiдна компа-нiя «БерлЫвасер 1нтернешнл» пiдписала найпер-ший концеЫйний контракт в Албанп на управлЫ-ня приватною водопровiдною iнфраструктурою протягом наступних 25 рокв. «KfW» Ывестуе цi проекти на паях у розмiрi 70%.
Незважаючи на те, що турецька влада вже мае досвщ рiзних проектiв ДПП, що були реалiзованi за моделями «Будуй - Експлуатуй - Передавай» та «Будуй - Експлуатуй» на початку 1990-х ро-юв, все ще е деякi ризики мiж державним i приватним секторами [12]. Незважаючи на будiвни-цтво енергетичних об'ек^в та аеропорту, участь приватного сектора в таких проектах не зросла так, як повинна була б. Як уже згадувалося, модель «Будуй - Експлуатуй - Передавай» широко поширена в ктькох проектах в Туреччиы. Серед найбтьш вщомих проек^в «Будуй - Експлуатуй - Передавай» - тунель Мармара-Босфор, аеропорт «Зафер» в Кютахье, автомапстраль Стамбул-lзмiр, станцп' придорожнього обслуго-вування тунелю Гечек, морський вокзал Чеш-ме в lзмiрi, електростан^я Юваджiк в Коджаелi, електростанцiя Биреджик в Шанлиурфа, елек-тростанцiя Сучат в Кахраманмарашi та електро-стан^я Ямула в Кайсерi.
В результат пошуку альтернативних моделей ДПП 15 липня 2005 р був прийнятий закон №5396 про сектор охорони здоров'я в рамках моделi «Будуй - Орендуй». Цей закон визначае принципи будiвництва та поновлення медичних установ в рамках моделi «Будуй - Орендуй». На-ступы закони про регулювання медичних установ, як будуть побудоваы за рахунок подальшоТ оренди, i про реконструкцш медичних установ в рахунок подальшого надання послуг, а також областей за межами сектора медичних послуг, вступили в силу в 2006 р. Медичний комплекс в 1ютел^ медичний комплекс в Кайсерi i медичний комплекс «Бткент» в Анкарi е деякими з останых проектiв в галузi охорони здоров'я, якi будуть фг нансуватися в рамках моделi «Будуй - Орендуй».
Серед проблем, що стосуються сучасних рамок проеклв ДПП, вщзначаеться вщсутнють спе-цГального вщповщального державного органу та системного загального законодавства, що ре-гулюе проекти ДПП. Пюля багатьох роюв диску-сГй був пщготовлений проект закону про освоення ¡нвестицГй та наданн послуг в рамках партнерства мГж державним i приватним секторами, на-цтений на створення стабтьно! правово! бази для проектГв в формам ДПП в Туреччиы. Цей проект закону пропонуе вщкпикати вс вищезгадан чин-н закони i правила i стандартизувати положен-ня, що застосовуються до вск моделей ДПП (на-приклад, «Будуй - Орендуй», «Будуй - Експлуатуй - Передавай» та «Будуй - Експлуатуй»), допра-цювавши !х вщповщно до передового мГжнарод-ного досвщу та в знак визнання ролГ державного i приватного секторГв в якост р^ноправних парт-нерГв. ВЫ також пропонуе створити центральний державний орган для контролю i просування про-ектю ДПП. Головними нововведеннями, запро-понованими у проект закону, е [12]: а) проект закону визначае види ДПП як ¡нвестицГйы модели в яких державний i приватний сектори дтять вар-тють, ризики та винагороду за надання послуг або створення пщприемств для сусптьства; б) проект стосуеться стьського господарства, ¡ригацм, роз-робки родовищ, виробництва, енергетики, пере-везень, зв'язку, ¡нформацГйних технолопй, туризму, нерухомоси муыципальних послуг, охорони здоров'я, безпеки, ¡нвестицГй в загальну адмЫг стративну ¡нфраструктуру i послуги, i т.д.; в) проект закону об'еднуе вс закони, що стосуються державно-приватного партнерства. Вщповщно, все вищезгадане законодавство буде скасовано пюля вступу проекту цього закону в силу. В результат проект закону стане единим законом, який регулюе вс моделГ проеклв ДПП; г) проект закону визначае вс наявн моделГ ДПП наступним чином: «будуй-експлуатуй-передавай» (БЕП), «будуй-експлуатуй» (БЕ), «будуй-орендуй» (БО) i «передавай права на експлуатацш» (ППЕ); д) у проект закону йдеться про те, що державы ¡нтереси i соцГально-економГчне процвп"ання е головними принципами моделГ ДПП. Згщно з проектом закону, державы органи влади можуть використову-вати ттьки т модели як вщносяться до !хньо! сфе-ри дтльностк е) державы органи влади, як мають намГр здГйснити проект у формам ДПП, повинн подати заяву в оргаызацга державного плану-
вання з попередыми дослщженнями i стратепею торпв. Пюля позитивного висновку з боку оргаызацм державного планування i з метою отриман-ня дозволу на проведення тендеру з запланова-но! моделГ ДПП, державы органи повинн подати заявку до Вищо! ради планування; е) проект закону пропонуе створити центральний органи, що вщповщае за моыторинг проекта ДПП. В якос-т назви цього органу пропонуеться «Генеральне управлЫня по партнерству мГж державним i приватним секторами», яке буде створено в рамках оргаызацм державного планування.
Цкавим е ¡нвестифйний досвщ ДПП у Латвм [13]. Мехаызм реалГзацм проектГв ДПП тут ре-алГзований головним чином шляхом сывробГт-ництва в рамках довгострокових договГрних вщ-носин (щодо надання вщповщних послуг або виконання робГт). Перший проект, до якого був залучений державний партнер (муыципальна рада мюта Тукумс), передбачав одночасно заку-ывлю робГт з будГвництва та послуг з управлЫ-ня (обслуговування) дитячого садка. До другого проекту у якост державного партнера була залучена муыципальна рада мюта Бальдоне (предмет закупи - послуги з оргаызацм харчування, приватний партнер - SIA «RIGA»).
Формою взаемодп держави та бтесу в обох ви-падках був договГр концесм. В рамках першого проекту (буд^ництво дитячого садка) фЫансова ефек-тивнють була досягнута за рахунок вщтермЫованих платежГв, як проводилися державним партнером, та застосування ктькюних знижок за рахунок ком-бЫовано! закутвлк Тобто коли у будГвельно! фГрми не вистачало належних кошлв, додатковГ ¡нвестицм залучалися шляхом банювського кредиту.
У рамках першого проекту вщносини партнерства мГж муыципальною радою та вищезаз-наченою комаыею тривали 20 рокв. Через рк дитячий садок «Карлсонс» у Тукумс був збудо-ваний, i 19 рокв пюля цього приватний партнер здГйснював управлЫня ним. Протягом 20-рГч-ного сывробтицтва дитячий садок перейшов у муыципальну власнють без будь-яких додат-кових платежГв приватному партнеру, за винят-ком щомюячно! грошово! компенсацм, обумовле-но! контрактом (на вщмЫу вщ проектГв Приватно! фЫансово! ¡нщативи у Великобританм).
Значний ¡нвестицГйний потенфал ДПП закла-дений у так зваый моделГ «потрГйно! сырал»>, яка передбачае розвиток ¡нновацГйно!/науково-
техычноТ сфери (авторами якоТ е вченi lцковiтц та Лейдерсдорф) [14, с. 109-113]. При цьому з самого початку ДПП передбачалося як вщноси-ни ствробтицтва у сферi дослщжень та розви-тку (РеБеагсИ & Development), якi мають мiсце у промисловостi, науцi та органах державноТ влади i якi покликанi сприяти впровадженню новiтнiх технологiй на ринок [15, с. 7].
В теорм правова модель «потр^ноТ спiралi» в рамках ДПП визначаеться як комплекс багато-стороных iнфраструктурних зв'язкiв мiж трьома елементами: органи державноТ влади, наука та бiзнес, який сприяе розповсюдженню Ыновафй-них технологiй [10, с. 315].
У 2006 роц вiце-президент Комюп по Ыно-вацiям та конкурентна полiтицi бвропейського Економiчного Спiвтовариства Альберт ЛЫк [16, с. 12], чиТ дослiдження широко використовують-ся Нацюнальним науковим фондом, запропону-вав ключовий пiдхiд до розумiння ДПП в Ынова-цiйнiй сферi. Вiн пщкреслюе, що незважаючи на те, що у словосполученн «державно-приват-не партнерство» слова «державно-приватне» е першочерговими, основний акцент мае бути по-ставлений на словi «партнерство», яке в Ынова-цiйнiй сферi дае, зокрема наступи переваги:
1) бiльш широке розумiння державного партнера, яким може не лише орган державноТ влади (мюцевого самоврядування), а й державне пщ-приемство, установа, оргаызафя (включно з на-цiональними уыверситетами);
2) гармонiйне поеднання публiчних та приват-них iнтересiв задля досягнення единоТ мети ДПП. При цьому Ытереси суспiльства представленi опосередковано через науковi установи;
3) як правило, паритетнють участi в реалiза-цп проектiв ДПП (доволi часто при Ыституц^ый формi ДПП контрольний пакет ащй належить саме приватному партнеру).
У тому ж 2006 роц бвропейська Комiсiя [17] опублкувала Програму дiй, що складаеться з 10 параграфiв «Поеднання теорм та практики: Ыно-вацiйна стратепя на широкiй основi для бвропейського Союзу», яка поклала початок ство-ренню ринку iнновацiйних товарiв i послуг. Було зазначено, що бвропейський Союз повинен збе-рiгати традицш сильного та вiдповiдального державного сектору, але в той же час зобов'язаний на 100 вщсоткв реалiзовувати потенфал при-ватних компаый в iнновацiйнiй сферi.
Розвиток Ывестиц^ного потенцiалу та створення сприятливого Ывестиц^ного клiмату в УкраУ го-ловним чином залежить вщ розробки Нацюналь-ного iнфраструктурного плану, реалiзацiя яко-го була одним iз перших прюрите^в влади у таких краТнах, зокрема як Мексика та Бторусь [18].
При цьому вiдповiдно до статт 2 Закону УкраТни «Про Ывестиц^ну дiяльнiсть» [19] iнвестицiйною дiяльнiстю е сукупнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб i держави щодо реалiзацiТ' Ывести-цiй. lнвестицiйна дiяльнiсть забезпечуеться шляхом реалiзацiТ' Ывестиц^них проектiв i проведен-ня опера^й з корпоративними правами та Ышими видами майнових та iнтелектуальних цЫностей.
Слiд також зазначити, що ДПП не е приватиза-цieю. Приватизований бiзнес може функцюнува-ти в умовах високо конкурентних ринюв або може збер^ати монопольнi позицм, в зв'язку з чим потрiбно активне регулювання пiсля його пере-дачi приватному сектору. У будь-якому випад-ку, такий бiзнес виведений з державного сектора. ДПП навпаки працюе на основi контракту мiж за-мовником (державний сектор) i пiдрядником (при-ватний сектор), який зобов'язуе приватний сектор надати послуги, а державний сектор - визначити своТ довгостроковi потреби в послугах, встанови-ти ефективнi норми i правила, а також забезпечи-ти так умови, при яких приватний сектор не буде ризикувати своим капралом в процес надання цих послуг. ^м того, масштаб бiзнесу в формам ДПП (а, отже, й Ывестиц^ний потенцiал його прибутку) обмежуеться рамками контракту/акцiонерною угодою, а не ттьки ринковими важелями. Ефек-тивне приватне стимулювання, зокрема необ-хiднiсть заробити вiдповiдний прибуток на влас-ний iнвестований капiтал, все ж застосовуеться в управлiннi ДПП, однак дтовий ризик частково ре-гулюеться обмеженнями, що накладаються умо-вами контракту. В рамках ДПП державний сектор сплачуе за послуги, що надаються населенню, i несе повну вiдповiдальнiсть за Тх надання, в той час як роль приватного сектора обмежуеться за-безпеченням вдосконаленого мехаызму надання послуг. Таким чином, ДПП отримуе iншi бiльш вщ-повiдальнi повноваження вщ держави [12].
Висновки
Реалiзацiя Ывестифйних проектiв в рамках корпоративноТ форми ДПП потребуе належного законодавчого пщфунтя, а саме:
1) визначення господарських оргаыза^й корпоративного типу, метою яких е реалГзафя про-ектГв у сфер! ДПП;
2) встановлення порядку формування статутного каыталу таких оргаыза^й, мехаызму реа-лГзацм корпоративних прав учасниками тако! оргаызацм, з урахуванням вимог законодавства бвропейського Союзу;
3) розподт ризикв мГж державним та при-ватним партнерами, в тому числ! попередження зловживання корпоративними правами та встановлення належно! вщповщальност в корпоративних вщносинах;
4) вщповщно до ста™ 9 Закону Укра!ни «Про ¡нвестицГйну дГяльнють» основним правовим документом, який регулюе взаемовщносини мГж суб'ектами ¡нвестицГйно! дГяльноси е договГр (угода). При цьому укладення договора, вибГр парт-нерГв, визначення зобов'язань, будь-яких ¡нших умов господарських взаемовщносин, що не су-перечать законодавству Укра!ни, е виключною компетенцГею суб'еклв ¡нвестицГйно! дГяльносл.
З урахуванням викладеного, вщносини мГж суб'ектами ¡нвестицГйно! дГяльност в рамках ¡н-ституфйно! форми ДПП можуть бути опосеред-кован так званою акцюнерною угодою, на що слушно вказують провщы вчен в галуз! госпо-дарського права [20, с. 20-26];
5) визначення суб'ект^, об'екту та змюту корпоративних правовщносин у рамках ¡нституфйно! форми державно-приватного партнерства;
6) визначення поняття загального (державного) корпоративного ¡нтересу в рамках ¡нституфй-но! форми ДПП, в тому числ! з урахуванням со-цГального значення проект^ такого партнерства;
7) визначення спец^льного (приватного) корпоративного ¡нтересу у вщносинах ДПП (¡нсти-туфйна форма) з урахуванням того, що ДПП -це насамперед «¡нституфйний та оргаызацГйний альянс мГж державою i бГзнесом для реалГза-цм сусптьно значимих проектГв i програм, у тому числ! у сферах промисловост та ¡нновацГйно! дг яльноста [21, с. 5] тощо.
З урахуванням викладеного пропонуемо:
1) доповнити Господарський кодекс Укра!ни статтею 80-1 такого змюту:
«1нституцГйне акцюнерне товариство - госпо-дарське товариство, статутний каттал якого по-дтено на визначену ктькють часток однаково! номЫально! вартостГ, корпоративн права за яки-
ми посвщчуються акцГями, яке може бути ство-рене виключно для реалГзацм сусптьно значимих проекта державно-приватного партнерства при використанн ¡нституфйно! (корпоративно!) форми такого партнерства»;
2) доповнити статтю 1 Закону Укра!ни «Про дер-жавно-приватне партнерство» частиною другою такого змюту: «1нституц!йна (корпоративна) форма державно-приватного партнерства - це осо-бливий рГзновид ствробп"ництва мГж державою Укра!на, Автономною Республкою Крим, тери-торГальними громадами в особ! вщповщних дер-жавних оргаыв та оргаыв мюцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крГм державних та комунальних пщпри-емств, або фГзичними особами - пщприемцями (приватними партнерами), який опосередкова-но створенням акцюнерного товариства з метою реалГзацм мети такого партнерства - конкретного проекту ДПП, у тому числ! з можпивютю залучення трет осГб (¡нвесторГв/спонсорю) щодо фЫан-сування об'еклв такого партнерства в порядку, визначеному законодавством»;
3) доповнити статтю 29 Закону Укра!ни «Про акцюнерн товариства» частиною третьою такого змюту:
«Вщносини мГж державним та приватним партнерами в рамках ¡нституфйно! (корпоративно!) форми державно-приватного партнерства можуть бути врегульован акцюнерною угодою (shareholders agreement)»;
4) доповнити статтю 13 Закону Укра!ни «Про господарськ товариства» частиною п'ятою такого змюту:
«Особливост формування статутного капралу ¡нституцГйного акцюнерного товариства можуть бути урегульован акцюнерною угодою (shareholders agreement)».
При цьому проектом ДПП слщ вважати осо-бливу ¡нвестифйну модель в рамках договГрно! або ¡нституцГйно! форми ДПП, при використанн яко! суб'екти (партнери) публГчного та приватного сектора економки подтяють мГж собою вар-тють, ризики та винагороду при наданн послуг публнно! сфери кнцевим споживачам за най-бтьш економГчно вигщним стввщношенням «цг на - якють» або при створены господарських оргаызафй корпоративного типу, спец^льно уповноважених на реалГзацш конкретного проекту ДПП.
Список використаних джерел
1. Закон УкраТни «Про державно-приватне партнерство» вщ 01.07.2010 р. // ВВР. - 2010. - № 40. - Ст. 524 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.nada.gov.ua/laws/show/2404-17.
2. Державно-приватне партнерство в УкраТн - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia. опд^1к1/Державно-приватне_партнерство_в_Укра'У.
3. Державно-приватне партнерство в УкраТы. Обзорна Ыформа^я. МЫекономрозвитку. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.uknppp.com/ pnesent/Day_1_Panel_4_Ministny_of_Economy.pdf
4. Щодо розвитку державно-приватного партнерства як мехаызму активiзацiТ iнвестицiйноТ дiяльнос-тi в Укра'У. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/anticles/816/.
5. Сатановська М. А. Особливост функцюнування Ы-ституцм державно-приватного партнерства в зарубiжних краТнах. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.lj.khenson.ua/2014/pnavo03/pant_2/49.pdf.
6. Пщготовка та реалiзацiя проектiв публiчно-при-ватного партнерства: Практичний поабник для орга-нiв мiсцевоТ влади та бiзнесу /С. Грищенко - К., ФОП Москаленко О.М., 2011. - 140 с.
7. Рк 2009 - рк вiдкриття iнвестицiй державно-приватного партнерства (ДПП). -Режим доступу : http://kiev.tnade.gov.pl/uk/aktualnosci/anticle/a, 2897, Rik 2009 nikvidknittia inviestitsii dienzhavno-pnivatnogho pantnienstva DPP.html.
8. Аналiз законодавства, що регулюе державно-приватне партнерство. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibsen.ong.ua/UsenFiles/ File/Nonmatyvni%20Akty%20New/PP/Analisys%20 of%20Legisl%20DPP_ukn.pdf.
9. О. М. ВЫник. Вщносини державно-приватного партнерства: проблеми вдосконалення правового ре-гулювання в УкраТы. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gisap.eu/nu/node/258.
10. Olga Simson. Legal and institutional aspects of pnomoting Public-Private Partnenship (PPP) in infnastnuctune and innovation within triple helix coopenation model / O. Simson // British Jounnal of Science, Education and Cultune. - № 1 (5), Januany - June, 2014. - P. 310-319.
11. А. Г. Демьянченко. Государственно-частное партнерство в морской отрасли. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: inbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/inbis.../cgiinbis_64.exe.
12. Тридцать девятое заседание комитета по экономическим, торговым, технологическим и экологическим вопросам. - доклад «Роль государственно-частного партнерства в устойчивом экономическом
развитии стран ЧЭС». - Докладчик: г-н Муса Гули-ев, член Комитета, Азербайджан. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.pabsec.ong/.../5-EC39-REP12%20%20RUS%20EDIT%20FINAL.d.
13. Inga Shina, Silvija Bnuna. Development of Public and Pnivate Pantnenship pnojects in Latvia / I. Shina, S. Bnuna // Pnoject Management Development - Pnactice and Penspectives. Second Intennational Scientific Confenence on Pnoject Management in Baltic countnies. Apnil 1 112, 2013, Riga, Univensity of Latvia. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.neseanchgate.net/ publication/256841333_DEVELOPMENT_OF_PUBLIC_ AND_PRIVATE_PARTNERSHIP_PROJECTS_IN_LATVIA.
14. Etzkowitz H., Leydesdonff L. (2000) «The dynamics of innovation: from National Systems and «Mode 2» to a Tniple Helix of univensity-industny-govennment nelations», Reseanch Policy, № 29.
15. Wessnen, Chanles W. (2003) «Govennment-Industny Pantnenships fon the Development of New Technologies», Washington, DC: National Academy Pness.
16. Link Albert N. (2006) «Public-Private Pantnenships: Innovation Stnategies and Policy Alternatives», N.-Y.: Spningen Science+Business Media, Inc.
17. Commission to the Council, the Eunopean Panliament, the Eunopean Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (2006) «Putting knowledge into pnactice: A bnoad-based innovation stnategy fon the EU». Communication fnom the, 13.09.2006, COM(2006) 502 final, available at. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 20.http://eunlex.eunopa.eu/LexUniSenv/site/ en/com/2006/com2006 _0502en01.pdf.
18. И. Запатрина. Ускорение публично-частного партнерства в Украине пока не вызывает интереса у власти. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.business.ua/successful_countny/Uskonenie-publichnochastnogo-pantnenstva-v-Uknaine-poka-ne-vyzyvaet-intenesa-u-vlasti-Inina-Zapatnin-234415/
19. Закон УкраТни «Про Ывестицмну дiяльнiсть» вщ 18.09.1991 р. // ВВР. - 1991. - № 47. - Ст. 646 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon5.nada.gov.ua/laws/show/1560-12/page.
20. ВЫник О. Акцюнеры угоди / О. ВЫник // Юри-дична УкраТна. 2010. — № 5.
21 . Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски. / Варнав-ский В. Г. // - ИМЭМО, РАН. - М., 2005. - 312 с.
References
1. Zakon Uknainy «Pno denzhavno-pnyvatne pantnenstvo» vid 01.07.2010 n. // VVR. - 2010. - №
40. - St. 524 [Elektronnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://zakon2.nada.gov.ua/laws/show/2404-17.
2. Denzhavno-pnyvatne pantnenstvovUknaini.- [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.ong/wiki/ Denzhavno-pnyvatne_partnenstvo_v_Uknaini.
3. Denzhavno-pnyvatne pantnenstvo v Uknaini. Obzonna infonmatsiia. Minekonomnozvytku. - [Elektnonnyi nesuns].
- Rezhym dostupu:http://www.uknppp.com/pnesent/ Day_1_Panel_4_Ministny_of_Economy.pdf
4. Shchodo nozvytku denzhavno-pnyvatnoho pantnenstva yak mekhanizmu aktyvizatsii investytsiinoi diialnosti v Uknaini. - [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/anticles/816/.
5. Satanovska M. A. Osoblyvosti funktsionuvannia instytutsii denzhavno-pnyvatnoho partnenstva v zanubizhnykh knainakh.
- [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://www. lj.khenson.ua/2014/pnavo03/part_2/49.pdf.
6. Pidhotovka ta nealizatsiia pnoektiv publichno-pnyvatnoho pantnenstva: Pnaktychnyi posibnyk dlia onhaniv mistsevoi vlady ta biznesu /S. Hnyshchenko -K., FOP Moskalenko O.M., 2011. - 140 s.
7. Rik 2009 - nik vidknyttia investytsii denzhavno-pnyvatnoho pantnenstva (DPP). -Rezhym dostupu : http://kiev.tnade.gov.pl/uk/aktualnosci/anticle/a, 2897, Rik 2009 nikvidknittia inviestitsii dienzhavno-pnivatnogho pantnienstva DPP.html.
8. Analiz zakonodavstva, shcho nehuliuie denzhavno-pnyvatne pantnenstvo. - [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://www.ibsen.ong.ua/UsenFiles/File/ Nonmatyvni%20Akty%20New/PP/Analisys%20 of%20Legisl%20DPP_ukn.pdf.
9. O. M. Vinnyk. Vidnosyny denzhavno-pnyvatnoho pantnenstva: pnoblemy vdoskonalennia pnavovoho nehuliuvannia v Uknaini. - [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://gisap.eu/nu/node/258.
10. Olga Simson. Legal and institutional aspects of pnomoting Public-Pnivate Pantnenship (PPP) in infnastnuctune and innovation within tniple helix coopenation model / O. Simson // Bnitish Jounnal of Science, Education and Cultune. - № 1 (5), Januany -June, 2014. - P. 310-319.
11. A. H. Demianchenko. Hosudaretvenno-chastnoe pantnenstvo v monskoi otrasly. - [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: inbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/inbis.../cgiinbis_64.exe.
12. Tnydtsat deviatoe zasedanye komyteta po эkonomycheskym, tonhovbim, tekhnolohycheskym y эkolohycheskymvoprosam. -doklad «Rolhosudanstvenno-chastnoho pantnenstva v ustoichyvom эkonomycheskom nazvytyy stnan ChGS». - Dokladchyk: h-n Musa Hulyev, chlen Komyteta, Azenbaidzhan. - [Elektnonnyi nesuns].
- Rezhym dostupu: www.pabsec.org/. ../5-EC39-REP12%20%20RUS%20EDIT%20FINAL.d.
13. Inga Shina, Silvija Bruna. Development of Public and Private Partnership projects in Latvia / I. Shina, S. Bruna // Project Management Development - Practice and Perspectives. Second International Scientific Conference on Project Management in Baltic countries. April 11-12, 2013, Riga, University of Latvia. - [Elektronnyi resurs].
- Rezhym dostupu: https://www.researchgate.net/ publication/256841333_DEVELOPMENT_OF_PUBLIC_ AND_PRIVATE_PARTNERSHIP_PROJECTS_IN_LATVIA.
14. Etzkowitz H., Leydesdorff L. (2000) «The dynamics of innovation: from National Systems and «Mode 2» to a Triple Helix of university-industry-government relations», Research Policy, № 29.
15. Wessner, Charles W. (2003) «Government-Industry Partnerships for the Development of New Technologies», Washington, DC: National Academy Press.
16. Link Albert N. (2006) «Public-Private Partnerships: Innovation Strategies and Policy Alternatives», N.-Y.: Springer Science+Business Media, Inc.
17. Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (2006) «Putting knowledge into practice: A broad-based innovation strategy for the EU». Communication from the, 13.09.2006, C0M(2006) 502 final, available at. - [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: 20.http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/site/ en/com/2006/com2006 _0502en01.pdf.
18. Y. Zapatryna. Uskorenye publychno-chastnoho partnerstva v Ukrayne poka ne vbizbivaet ynteresa u vlasty. - [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http:// www.business.ua/successful_country/Uskorenie-publichnochastnogo-partnerstva-v-Ukraine-poka-ne-vyzyvaet-interesa-u-vlasti-Irina-Zapatrin-234415/
19. Zakon Ukrainy «Pro investytsiinu diialnist» vid 18.09.1991 r. // VVR. - 1991. - № 47. - St. 646 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/1560-12/page.
20. Vinnyk O. Aktsionerni uhody / O. Vinnyk // Yurydychna Ukraina. 2010. - № 5.
21. Varnavskyi V. H. Partnerstvo hosudarstva y chastnoho sektora: formbi, proektbi, rysky. / Varnavskyi V. H. // - YMЭM0, RAN. - M., 2005. - 312 s.
Дан про автора
Сороченко Антон Валер'йович,
к.ю.н., доцент кафедри пyблiчного управлЫня та пу-блiчноï служби НацюнальноТ академи державного управлЫня при Президентовi Украпни
e-mail: asonochenko1987@gmail.com Данные об авторе Сороченко Антон Валериевич,
к.ю.н., доцент кафедры публичного управления и публичной службы Национальной академии государственного управления при Президенте Украины e-mail: asonochenko1987@gmail.com
Data about the author Anton Sorochenko,
Candidate of Science of Law (Corporate Law), the senior lecturer of Public Management and Public Service Department, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine e-mail: asorochenko1987@gmail.com
УДК: 339.972 DOI: 10.5281/zenodo. 1483537
КОЛТУНОВИЧ О.С.
1нституцшш аспекти змши вектору репонально! eK0H0Mi4H0i штеграцм Украши як мехашзму шновацшно-технолопчно! модернiзацii нацюнально! економiки та переходу до нового технолопчного укладу
Розглянуто економ\чн\ i соцiальнi насл\дки в результат европейського вибору вектору еко-ном\чно1 \нтеграцн Укра1ни та дез'\нтеграцн з кранами СНД. Визначено перспектива напря-ми нарощення експортного потенц\алу кра1ни та п\двищення р\вня конкурентоспроможност\ на зовн\шн\х ринках. За результатами проведеного анал\зу визначено стратегiчнi пр\оритети щодо в\дновлення колишнього зовнiшньоекономiчного потенц\алу Украни та виходу на р\вень докризового економiчного розвитку 2013 року та переходу до нового теолог\чного укладу. На основ\ впровадження передового м\жнародного досв\ду, а також повернення до економ\чно1 пол\тики 2002-2004 рок\в запропонован\ напрями \нституц\йного забезпечення модерн'\зацн та \нновац\йного розвитку економ\ки. Запропоновано механ\зми щодо \нновац\йно-техноло-г\чноi модерн'\зацн окремих сектор\в нац\ональноi економ\ки в умовах четвертой промисловоi революцн (\ндустр'н 4.0).
Ключовi слова: \нновац\йно-технолог\чна модерн\зац\я, рег\ональна економ\чна \нтеграц\я, \н-ституцйне забезпечення.
КОЛТУНОВИЧ А.С.
Институциональные аспекты изменения вектора региональной экономической интеграции Украины как механизма инновационно-технологической модернизации национальной экономики и перехода к новому технологическому укладу
Рассмотрены экономические и социальные последствия в результате европейского выбора вектора экономической интеграции Украины и дезинтеграции со странами СНГ. Определены перспективные направления наращивания экспортного потенциала страны и повышения уровня конкурентоспособности на внешних рынках. По результатам проведенного анализа определены стратегические приоритеты по восстановлению бывшего внешнеэкономического потенциала Украины и выхода на уровень докризисного экономического развития 2013 года и перехода к новому теологическому укладу. На основе внедрения передового международного опыта, а также возврата к экономической политике 2002-2004 годов предложены направления институционального обеспечения модернизации и инновационного развития экономики. Предложены механизмы по инновационно-технологической модернизации отдельных секторов национальной экономики в условиях четвертой промышленной революции (индустрии 4.0).
Ключевые слова: инновационно-технологическая модернизация, региональная экономическая интеграция, институциональное обеспечение.
© КОЛТУНОВИЧ О.С, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018 77
