CC BY
39
6.Офщшний сайт Нащонального банку Украши [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.ua.
7. Domain Sponsor Legal Policies [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.pravda.com.ua/columns/2010/11/24/5606 933/.
8. Денисенко М.П. AKrnBi3a^H шновацшно! дiяльностi про-мислових пiдприeмств / М.П. Денисенко, Т.С. Воронкова // Проб-леми науки. - 2011. - №2. - C. 16-17.
9. European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu.
10. Вектор // Экспертно-аналитический журнал ВТБ. - 2011. -№10. - С. 3.
11. Активiзaцiя шновацшно! дiяльностi: оргашзацшно-еконо-мiчне забезпечення: моногр. / О.1. Амоша, В.П. Антонюк, А.1. Землянкiн та ш.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. - До-нецьк, 2007. - С. 16-17.
12. Федотов О.О. Концепщя забезпечення економiчноi без-пеки держави як цiльовоi функци державного регулювання струк-турних процесiв / О.О. Федотов, С.1. Нiкiтiч // Вюник Донецького нaцiонaльного унiверситету. Серiя В. Економiкa i право. - 2013. -№1. - С. 178.
Надшшла доредакци 27.02.2015р.
1.П. Петрова
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЯК КАТАЛ1ЗАТОРА ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
В умовах попршення економiчноi ситуаци та загострення фь нансово].' кризи в Укрaiнi забезпечення високих i стiйких темпiв розвитку кра'ни, досягнення стрaтегiчних цiлей держави немож-ливо без взаемоди держави та бiзнесу. Дефiцит бюджету, скоро-чення доходiв та видaткiв державного бюджету на реатзащю масштабних проекпв, неможливiсть повноцiнного використання власних кош^в пiдприемствaми породжують проблему низько' ш-вестицiйноi aктивностi в Укрaiнi i пошуку прiоритетних форм шве-стицшно' дiяльностi. Такою формою е державно-приватне партнер© 1.П. Петрова, 2015 221
ство (ДПП), що засновано на використанш ново! моделi державного регулювання, де держава створюе умови i стимули для розвитку бiзнесу на засадах партнерства, тобто рiвноправного дiалогу мiж ними, i одночасно виконуе сво! традицiйнi обов'язки у процес суспiльного вiдтворення.
До теперiшнього часу проведено багато дослщжень з ви-вчення досвiду практично! реалiзаци тих чи шших форм державно-приватного партнерства в рiзних кра!нах. Проте в нашш кра!ш широка дискушя за темою ДПП поки не знаходить значущого практичного втшення, оскiльки прикладiв устшно! реатзацп проектiв державно-приватного партнерства недостатньо. Ниш вичизняш на-уковцi та практики активно дослщжують питання партнерсько! вза-емоди держави i приватного сектору, що висв^люеться ними в на-укових публiкацiях та аналiтичних матерiалах. Зокрема, на увагу за-слуговують науковi доробки таких вчених, як Т.1. Артемова [1], О.М. Вшник [2, 3], О.М. Головiнов [4], 1.В. Запатрiна [5, 6], е.В. Котов [7], В.1. Ляшенко [8], О.Е. Омсон [9], Л.1. Тараш [10], П.1. Шилепницький [11]. За результатами проведених дослщжень, а та-кож спираючись на висновки зарубiжних органiзацiй, зокрема Св-ропейського банку реконструкци та розвитку, можна зробити вис-новок, що в даний час державно-приватне партнерство все ще зна-ходиться в стадп розвитку i тому потребуе подальших дослщжень.
Мета дано! статп полягае в дослщженш особливостей реал> заци державно-приватного партнерства та наданш пропозицiй щодо впровадження в Укра!ш.
Упродовж останшх рокiв бiльшiсть науковцiв та практиюв по усьому свiту розглядають "публiчно-приватне партнерство" (у в№ чизняному законодавствi одержало назву "державно-приватне партнерство") як ушверсальний iнструмент соцiально-економiчного розвитку. На вщмшу вiд традицiйних форм взаемоди держави i бiз-несу, державно-приватне партнерство е шструментом впливу держави на сферу свое! вщповщальност через конкурентний допуск приватного швестора i спiвробiтництво з ним на основi об'еднання ресурсiв i компетенцiй, розподiлення ризикiв, зобов'язань i вигод та дотримання економiчних штерешв партнерiв, що надае додатковi можливост приватному партнеру для отримання гарантованого прибутку i пiдвищення конкурентоспроможностi, а державi - для реалiзацi! економiчно! полiтики, виконання сво!х традицiйних за-вдань, пiдвищення ефективностi дiяльностi, задоволення суспшь-них потреб в якосп товарiв (послуг), що надаються.
1снуе безлiч прикладiв ефективно! взаемоди державного i приватного ceKTopiB. Партнерська B3aeMOAiH держави i 6i3Hecy по-ширена в кра!нах Свропейського Союзу, Центрально! i Латинсько! Америки, в Ази, Океани, а також у Схiднiй Gвропi та СНД.
У Свропейському Союзi за оцiнками European PPP Expertise Centre в 2010-2014 рр. [12-16] реалiзовано 424 угоди i3 загальним обсягом фiнансyвання понад 82,8 млрд евро (рис. 1). Найбшьша ча-стка ДПП серед кра!н GC у цей перiод реалiзовyвалась у Великоб-ританii - 35,8% кшькосп та 30,9% обсягу швестицш yсiх проектiв GC, Францii - 21 та 22,8%, Н1меччиш - 12,5 та 4,6%, 1спани - 7,5 та 8,8%, Ггали - 3,3 та 8,4%, Щцерландах - 3,7 та 5,5% вщповщно.
20 15 10 5 0
120 100 80 60 40 20 0
2010
2011
2012
2013
2014
Обсяг швестицш, млрд евро Кшьшсть угод, од.
Рис. 1. Шльтсть угод i обсяг гнвестицШ у державно-приватне партнерство в 2010-2014 рр.
Прюритетними сферами державно-приватного партнерства в 2010-2014 рр. е: за обсягом фшансування - транспортна шфра-структура, за кшьюстю угод - освгга. Роль сфери освгги i науки у забезпеченш стiйкого економiчного зростання i модернiзацii еконо-мiки в кра!нах з розвиненою економiкою значно зростае. Сфери за-стосування державно-приватного партнерства поступово розширю-ються - вщ реалiзацii iнфрастрyктyрних проектiв до сфери НДДКР та впровадження iнновацiй.
Крiм кра!н Свропейського Союзу найбiльш активно форми ДПП практикуються в Латинськш Америцi i Азiатсько-Тиxоокеан-ському регюш (рис. 2). На цi репони припадае понад третини всiх проектов ДПП i майже половина ytix iнвестицiй. Бiльша частина проектiв ДПП реалiзовyеться в Кита! (18,7% угод та 5,8% ytix св> тових швестицш у проекти ДПП) та 1ндп (12,6% угод i 14,6% ytix свггових iнвестицiй у проекти ДПП) [17].
900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
1841
1779
845,156
1027
ПШ
382,774 373,958
849
349,793
499
149,761
151
Латинська Америка та Карибський
басейн
_ 97,962 _
Сходна Азiя i Пiвдення Азiя бвропа та Африка на Близький Схiд i
Тихоокеанський Центральна Азiя пiвдень вщ Пiвнiчна Африка
регiон Сахари
2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
тг Обсяг швестицш, млн дол. Ктьшсть проект1в, од.
Рис. 2. Кглькгстъ угод / обсяг швестицш у державно-прнватне партнерство по рег1онах у 1990-2013 рр.
У Латинськш Америщ найактивнiше форми державно-приватного партнерства застосовуються у Бразили - 11,3% угод i понад 20% усiх залучених швестицш у ДПП, Мексицi - 3,7 i 5,8%, Арген-тинi - 3,5 i 4,3% вiдповiдно. Найменше проектiв державно-приватного партнерства реалiзовуeться в регiонi Близького Сходу i Ив-шчно! Африки - 2,5% угод i 4,45% залучених швестицш у ДПП. До регюну "Свропа та Центральна Азiям вiднесено 22 краши, серед них краши СНД, краши колишньо! Югослави i Туреччина. Левова час-тка реалiзацil проекпв державно-приватного партнерства в цьому регюш припадае на Росiйську Федерацiю (5,5% угод та 6,6% усiх св^ових iнвестицiй у проекти ДПП) та Туреччину (2,6% угод та 4,5% усiх свiтових iнвестицiй у проекти ДПП) [18].
Переважна частка у загальному обсязi фiнансування спрямо-вана на сфери телекомушкацш та енергетики, а найменша частка -водопостачання i каналiзацil (3,4%). Транспортна шфраструктура, за критерiем вартостi, становить 18,6% вщ загального обсягу фiнан-сування.
За кшьюсним критерiем проекти ДПП найбшьш iнтенсивно реалiзуються у сферi енергетики - енергозбереження (реконструк-цiя юнуючих мереж передавання електроенерги та тдвищення рiв-ня надiйностi постачання електроенерги) i енергоефективностi (проведення заходiв iз полiпшення енергоефективностi тдпри-
емств), а також у транспортнш iнфраструктурi (будiвництво та екс-плуатацiя автомобшьних дорiг, залiзничний транспорт, морськi порти, аеропорти).
Слщ констатувати, що державно-приватне партнерство все активнiше використовуеться у свт як за географiею, так i за секторами економши. Практична спрямованiсть партнерсько! взаемоди держави та приватного сектору свщчить про те, що бшьшють про-екпв ДПП використовуються у сферах виробництва суспiльних благ i надання державних послуг, виробництва природно-монопо-льних галузей економши. У названих сферах держава не може вщ-мовитися вщ свое! присутностi i для виршення суперечностей мiж обмеженими можливостями державного бюджету та потребою у вкладеннi капiталу для забезпечення вщтворення та розвитку об'ек-тiв стратепчно! i сощально! значущост цих сфер використовуе дер-жавно-приватне партнерство. Спiльна реалiзацiя проектiв зi ство-рення об'ектiв (товарiв) або надання державних послуг, що вщно-сяться до ведення державно! влади, на основi державно-приватного партнерства е загальновизнаною.
Незважаючи на великий потенщал, державно-приватне партнерство не набуло широкого поширення в Укра!нi. Державно-приватне партнерство здшснюеться в основному у формi концесi! та спшьно! дiяльностi без залучення бюджетних кошпв. За даними М> нiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни реатзуеться 243 проекти на засадах державно-приватного партнерства. Бшьше половини загально! кшькосп проектiв належить до сфери оброб-лення вiдходiв - 117 проекнв (51% вiд укладених угод) у третьому кварталi 2013 р., 116 проекнв (47,7%) у 2014 р. [19]. Крiм сфери оброблення вiдходiв значна частина проектiв державно-приватного партнерства застосовуеться у сферах збору, очищення та розпод> лення води та у будiвництвi i експлуатацi! дорщ залiзниць, зл^но-посадкових смуг на аеродромах, моспв, шляхових естакад, тунелiв i метрополiтенiв, морських i рiчкових портiв та !х iнфраструктури. Але, як зазначила голова Укра!нського центру сприяння публiчно-приватному партнерству I. Запатрша, реалiзованi проекти лише за назвою можна вiднести до ДПП, оскшьки фактично всi вони сфор-мованi за iдеологiею державних закутвель i не передбачають скiльки-небудь серйозних iнвестицiйних вкладень [5]. За даними дослщжень Свропейського банку реконструкцi! та розвитку (СБРР) [20, 21] готовнють кра!ни до використання державно-приватного партнерства, навт для традицiйних iнфраструктурних проекпв ДПП, е дуже низькою.
Свропейський банк реконструкци та розвитку спшьно з ана-лiтичним вiддiлом журналу "Economist" (EIU) розробили " вдекс го-товносп", який дае змогу вимiрювати здатнiсть кра1ни до створення i реатзацл ДПП. Оглядовi дослщження щодо "iндексу готовностi" здiйснювалися в 2011-2013 рр., оцiнювалися полiтичнi заходи i норми регулювання ДПП, стандарти i практика, вiдповiдний досвiд краши i ставлення до участi приватних iнвесторiв у створеннi ш-фраструктури [20, 21]. 1ндекс дозволяе порiвнювати кра1ни за шiстьма критерiями: нормативно-правовi засади, iнституцiональна структура, оперативна зршсть (функцiональна готовнiсть), швести-цшний клiмат, фiнансовi механiзми, субнацiональний (регюнально-мунiципальний) коригуючий iндекс.
Характеристику Украши за оцiнкою li готовностi до ДПП i порiвняно iз середшм рейтингом наведено на рис. 3. 1з 25 проанал> зованих держав Украша за набраними балами (28) щодо "шдексу готовностi" зарахована до шести краш iз перехiдною економшою, якi е останнiми у списку, i позначена як кра1на, що "народжуеться" або формуеться [20, 21]. У 1х складi, який очолюе Укра1на, - Грузiя, Киргизька Республша, Монголiя, Бiлорусь. Кра1ни ц1е! категори за рiвнем готовностi вiдносно iзольованi вiд основних ринкiв i ста-новлять менший iнтерес для iнвесторiв. Для таких держав вирiша-льне значення мають створення правових засад i iнститутiв, здiй-снення заходiв щодо полiпшення дiлового середовища i пiдвищення його привабливостi для iнвесторiв [21].
1. Нормативно-правое! засади
Рис. 3. Характеристика Украши щодо готовностг до ДПП
Щодо Украши, то краша мае правову базу, поновила закон про ДПП i концесшш проекти, але не випробувала нову нормативну базу на нових проектах [20, с. 17]. За роки юнування Закону Украши
"Про державно-приватне партнерство" лише один проект було сформовано за процедурами закону [6]. Закладеш основи законо-давчо! бази сшвроб^ництва мiж державою та бiзнесом не стали ка-татзатором розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш не тiльки в силу свое! незавершеносп, але й недосконалостi.
Закон Укра!ни "Про державно-приватне партнерство" е де-кларативним та мае низку суперечностей. Вщповщно до цього закону ДПП визначаеться як сшвроб^ництво мiж державою Укра!на, Автономною Республшою Крим, територiальними громадами в особi вiдповiдних органiв державно! влади та оргашв мiсцевого са-моврядування (державними партнерами) i юридичними особами, ^м державних та комунальних пiдприемств, або фiзичними осо-бами-пiдприемцями (приватними партнерами), що здшснюеться на основi договору в порядку, встановленому цим законом та шшими законодавчими актами [22]. Вищенаведене визначення державно-приватного партнерства е досить широким i може включати будь-яю договiрнi вщносини мiж державним i приватним сектором. По-няття державно-приватного партнерства потрiбно конкретизувати у Законi "Про державно-приватне партнерство".
Законом видшено суттевi ознаки, яю формують поняття ДПП. До ознак державно-приватного партнерства вщносено:
забезпечення вищих технiко-економiчних показникiв ефек-тивност дiяльностi, нiж у разi здшснення тако! дiяльностi державним партнером без залучення приватного партнера; довготривалють вiдносин (вiд 5 до 50 роюв); передача приватному партнеру частини ризиюв у процесi здiйснення державно-приватного партнерства;
внесення приватним партнером швестицш в об'екти партнерства iз джерел, не заборонених законодавством.
Через видшення суттевих ознак одне поняття вiдрiзняеться вщ iншого. У даному випадку ознаки повиннi вiдрiзняти ДПП вщ iнших форм взаемодi! держави i бiзнесу. Виходячи з цього, забезпечення вищих технiко-економiчних показниюв ефективностi, яке першим сто!ть в ряду ознак ДПП, е скорше етапом мехашзму ре-алiзацi! державно-приватного партнерства, шж його ознакою. Про це свщчать статтi 12 i 13 закону. 1накше вибiр приватного партнера на конкурсних засадах також слщ було б вважати ознакою ДПП. Стосовно визначення строку ди вщносин державно-приватного партнерства виникае протирiччя iз Законом Укра!ни "Про концеси", згiдно iз статтею 9 строк ди концесi! мае бути не менше 10 рокiв та не бшьше 50 роюв. У Закош Укра!ни "Про державно-приватне
партнерство" концесшний договiр е формою ДПП та укладасться строком вiд 5 до 50 роюв. Визначення мшмального термiну вщно-син вносить плутанину у площину практично! дiяльностi, адже Закон Украши "Про державно-приватне партнерство" визначае кон-цесiю термшом на 5 рокiв формою державно-приватного партнерства, а Закон Укра!ни "Про концесда" забороняе таке визначення [23].
Сфери застосування ДПП остаточно не склалися. Про це свщчать розбiжностi у законодавчо-нормативних актах, зокрема у Закош Укра!ни "Про державно-приватне партнерство" [22] та Кон-цепци розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш на 2013-2018 рр. (вiд 14 серпня 2013 р. № 739-р). Концепщею розши-рюеться перелiк прюритетних сфер застосування ДПП з урахуван-ням мiжнародного досвiду та критерив доцiльностi запровадження ДПП [24]. Зокрема, додаються такi прiоритетнi сфери застосування ДПП, як виробнича iнфраструктура i високотехнологiчне виробни-цтво (транспорт i зв'язок, транспортна iнфраструктура, енергетич-ний сектор, машинобудування), агропромисловий комплекс (рин-кова та виробнича iнфраструктура), наукова, науково-техшчна, iнновацiйна та iнформацiйна сфери.
Перелiченi сфери застосування породжують питання щодо об'ектiв ДПП. З одного боку, зарубiжною практикою багатьох кра!н пiдтверджено, що ДПП використовуеться в тих сферах, за яю держава несе вщповщальшсть i не може вщмовитися вiд свое! присут-ностi в них (транспортна, енергетична комунiкацiя i соцiальна ш-фраструктура) До цих сфер не можна вщнести машинобудування, агропромисловий комплекс, науково-техшчну й iнновацiйну сфери. З шшого боку, згiдно iз законом об'ектами ДПП е об'екти державно! i комунально! власностi. Навряд чи у перелiчених сферах е об'екти державно! i комунально! власностi, щодо яких необхщно застосову-вати ДПП. Бшьшють з цих об'ектiв приватизовано або створено на засадах приватно! власносп.
Закон Укра!ни "Про державно-приватне партнерство" засто-совуеться до договiрних форм партнерсько! взаемодi! держави i приватного сектору, включаючи концесiю, договори про спшьну д> яльнiсть та iншi договори, за винятком угод про розподш продукцi!, якi мають укладатися згiдно з вiдповiдним законом. При цьому кожна форма ДПП регулюеться окремими законами, а тому, обира-ючи конкретну форму для реалiзацi! проекту потрiбно проаналiзу-вати численш законодавчi акти, що ускладнюе iмплементацiю про-ектiв в Укра!ш (норми Закону Укра!ни "Про ДПП" не узгоджеш з 228
шшими законами, яю пов'язаш iз здшсненням державно-приватного партнерства).
Розма!ття форм договiрних вщносин ускладнюе формування единого пiдходу до розроблення i впровадження оргашзацшно-ме-тодичного й шституцюнального забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш.
На вщмшу вiд прогресивного досвiду европейських кра!н у цiй сферi, в укра!нському законодавствi передбачено реалiзацiю проекнв ДПП лише у формi договору i не може створюватися спе-цiальна структура у формi юридично! особи за участю державного i приватного партнерiв [3]. Закон виключае, таким чином, шститу-цiйнi форми ДПП (за винятком спшьно! дiяльностi).
Доцiльнiсть розвитку iнституцiйно! / корпоративно! форми державно-приватного розглядае О.М. Вшник. 1нституцшна форма ДПП е господарською оргашзащею зi статусом юридично! особи за участю державного та приватного партнерiв, яка забезпечуе реат-защю проектiв ДПП з можливiстю залучення iнвестицiй не лише партнерiв, а й акцiонерiв-iнвесторiв. Вiдносини мiж партнерами мо-жуть бути врегульованi засновницьким договором (у раз^ якщо партнери спшьно засновують вщповщну органiзацiю - зазвичай ак-цiонерне товариство) чи угодою акцiонерiв-партнерiв (якщо для ш-ституцiйного партнерства використовуеться дiюче товариство (дер-жавне чи приватне) шляхом набуття учасниками партнерства (одним з них) вщповщно! частки у статутному каштал^ [2; 3, с. 163].
Недолгом Закону Укра!ни "Про державно-приватне партнерство" е вщсутшсть перелiку iстотних умов договору про державно-правове партнерство. У зазначеному закош у частит 1 статп 5 за-значено: "ютотш умови договорiв, що укладаються в рамках здш-снення державно-приватного партнерства, мають вщповщати вимо-гам, встановленим законами Укра!ни" [22]. Проте на пiдзаконному рiвнi визначено ютотш умови угоди ДПП (Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здшснення державно-приватного партнерства щодо об'екпв державно!, комунально! власностi та об'ектiв, яю належать Автономнiй Республiцi Крим, за-тверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни (вiд 11 квiтня 2011 р. № 384) [25], що суперечить частиш 1 статп 5 Закону Укра-!ни "Про державно-приватне партнерство". Тому доцшьно допов-нити Закон Укра!ни "Про державно-приватне партнерство" як зага-льними вимогами до змюту та форми договору ДПП, так i спецiаль-ними, що вщдзеркалюють певний вид такого договору державно-приватного партнерства (корпоративний, концесшний тощо).
Законодавством Укра!ни не встановлено спрощено! проце-дури щодо офщшного оформлення права користування земельною дiлянкою в рамках реалiзацi! державно-приватного партнерства. У разi якщо для здiйснення державно-приватного партнерства необ-хiдне користування земельною дiлянкою, державний партнер забез-печуе приватному партнеру можливють використання тако! дiлянки на строк, встановлений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства. При цьому приватний партнер повинен слщувати стандартною тривалою процедурою реестраци прав на зе-мельну дiлянку згiдно з нормами законодавства. У разi вiдсутностi права користування земельною дшянкою приватний партнер не може розпочати будiвництво до закшчення процедур реестрацi! права на земельну дшянку, що в результатi може призвести до значних затримок у реалiзацi! проекта ДПП. Надмiрно складний, за-регульований за процедурами, довготривалий процес пiдготовки проектно! документацi!, який дорого коштуе, став на завадi залу-ченню приватного капiталу.
До проблемних сфер розвитку ДПП у кра!ш слiд додати уп-равлшня i органiзацiю ДПП, механiзм формування i реалiзацi! про-ектiв. Процес оргашзаци та реалiзацi! проекту державно-приватного партнерства представлено у виглядi послщовносп таких ета-пiв: пропозици щодо здiйснення ДПП, аналiз ефективносп здш-снення ДПП, обгрунтування соцiально-економiчних та екологiчних наслiдкiв здiйснення державно-приватного партнерства i прийняття рiшення про здшснення ДПП, проведення конкурсу з визначення приватного партнера, укладання угоди в рамках ДПП з переможцем конкурсу. Структуры елементи мехашзму реалiзацi! партнерсько! взаемодi! держави та приватного сектору наведено на рис. 4.
На першому еташ органи влади залежно вiд приналежностi об'екта ДПП або особи, яю можуть бути приватними партнерами, готують пропозици щодо здшснення ДПП, де обов'язковим документом е попередне технiко-економiчне обгрунтування (щентиф> кацшне дослiдження), i подають до органу, уповноваженого Кабь нетом Мiнiстрiв Укра!ни або мюцевим органом виконавчо! влади / органом мюцевого самоврядування. Форма технiко-економiчного обгрунтування затверджена наказом Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни "Деякi питання проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства" (27.02.2012 р. № 255) [26].
На другому еташ органи державно! влади вщповщно до !х повноважень проводять аналiз ефективностi здшснення державно-
Етап 1. Пропозицн щодо здшснення державно-приватного партнерства
I Вiдпl
« , . , Вiдповiднi орган
Вiдповiднi органи \ / Приватнии I/
\ виконавчо''' влади I \ сектор М ^црют
4 ' 4 V самоврядуванн
( Вiд
Приватнии сектор
Органи, уповн
Республти Кри1
Радою \
но'' ] | Приватнии сектор!
Орган, уповноважений Кабiнет МЫс^в Укра''ни
\ Лщповщш ciльcькi1 cелищнi1 мкькК районн^ /' • I чи обласн ради або уповноваженi ними [ органи
о'' Реcпублiки Крим або \ нею органом
Етап 2. Аиалiз ефекгивносл здiйсиеиия державно-приватного партнерства
(порядок проведення анамзу ефективност здшснення ДПП визначастьсяКабтетомМшстр^в Украти)
Центральний орган виконавчо'''
'н '.стр^ в Укр.а.^
орган мiCУ1евого самовряду| й вiдповiдною ciльcькоЮl селищною, ; районною чи^бласною радою у'
жавно'' влвсност
Об'екти комунальнс
(ально власносп
Орган, уповноважений Радою МЫст^в \ V Автономно'' Республти Крим /
| Об'екти АР Крим "|
Порядок проведення аналву еф<
АналЬ
(аналиринкового середовища, анамз
их характеристик ДПП
управлтня, анали сощально-економщнихрезульт та впливу на навколишнс середовище)
Аиал1з альтернативних вар1ант1в досягнення мети ДПП
Агеагаз ризиюв (фгн<
Анашз форми зцiйсиеиия ДПП
Висновок про результат проведеного анамзу ефективност здшснення ДПП
Етап 3. Обгрунтування сощально-економпчних та екологiчних нас.лдкчв здiйснення державно-приватного партнерства i прийняття [ншення про здiйсиеиия ДПП
Етап 4. Проведення конкурсу з визначення приватного партнера
Етап 5. Укладання угоди в рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу
Рис. 4. Структуры! елементи мехатзму реал^зацп партнерськог взасмодп держави та приватного сектору в Украш
Об'екти комун
Об'екти держа
Об'екти АР Крим
Рада
Ви
ий Кабiн
уп
приватного партнерства та виявлення можливих ризиюв, пов'яза-них з його реалiзацiею, шляхом: детального обгрунтування сощ-ально-економiчних та екологiчних наслiдкiв здiйснення державно-приватного партнерства; порiвняння основних показниюв реалiза-цi! проекту (рентабельностi, рiвня витрат, якостi послуг тощо) iз за-лученням приватного партнера та без такого залучення; виявлення вцщв ризикiв здiйснення державно-приватного партнерства, !х оцiнки та визначення форми управлшня ризиками; визначення форми реалiзацi! державно-приватного партнерства.
Порядок проведення аналiзу ефективност здiйснення ДПП визначаеться постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Порядок проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства" (вщ 11.04. 2011 р. № 384) [25], а виявлення можливих ризиюв, пов'язаних з реалiзацiею ДПП, оцшка та визначення форми управлiння ними - Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Методики виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, !х оцiнки та визначення форми управлшня ними" (вщ 16.02. 2011 р. № 232 зi змшами вiд 16.09.2015 р. № 713) [27].
На третьому еташ за результатами аналiзу ефективносп здшснення державно-приватного партнерства обгрунтовуються сощ-ально-економiчнi й екологiчнi наслiдки реалiзацi! ДПП та прийма-еться ршення про здiйснення державно-приватного партнерства вщповщними органами державно! влади.
Соцiально-економiчнi й еколопчш наслiдки здiйснення державно-приватного партнерства обгрунтовуються за результатами аналiзу:
економiчних та фiнансових показникiв реалiзацi! партнерства, в тому чи^ порiвняння показникiв реалiзацi! iз застосуванням державно-приватного партнерства, включаючи прогнозованi ви-трати та вигоди вiд його реалiзацi!, з показниками здiйснення тако! дiяльностi за iнших умов, шж у рамках державно-приватного партнерства;
сощальних наслiдкiв реалiзацi! партнерства, включаючи по-лiпшення якостi послуг та рiвень забезпечення попиту товарами (роботами i послугами);
ризикiв, пов'язаних з реалiзацiею партнерства, з урахуванням рiзних засобiв !х розподiлу мiж державним та приватним партнерами i впливу вщповщного розподiлу ризикiв на фiнансовi зобов'я-зання державного партнера;
еколопчних наслщюв реалiзацiï партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкшля.
На четвертому еташ визначають приватного партнера для ук-ладання договору в рамках ДПП i оприлюднюють шформащю про результати проведення конкурсу з визначення приватного партнера. Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здшснення державно-приватного партнерства визнача-сться Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни "Деяю питання орга-нiзацiï здiйснення державно-приватного партнерства" (вщ 11.04. 2011 р. № 384) [25].
На п'ятому еташ укладаеться договiр у рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу. Контроль за виконан-ням договорiв, укладених у рамках ДПП, здшснюють центральний орган виконавчоï влади, уповноважений Кабiнетом Мшс^в Укра-ïни, iншi державнi органи та органи мюцевого самоврядування.
При застосуванш механiзму реалiзацiï ДПП виникають труд-нощi, викликанi проблемами концептуального, методичного та практичного плану, яю стримують його впровадження на нащона-льному i регiональному рiвнях. Окремi складовi механiзму реалiза-ц^' ДПП не апробоваш та потребують адаптаци, удосконалення й упровадження у практичну дiяльнiсть. Зокрема, це стосуеться пер-шого етапу "Пропозицiï щодо здшснення ДПП" у питаннях форму-вання i вiдбору проектiв ДПП.
1шщащя iдеï проекту може бути викликана суспшьною потребою, вирiшенням важливих завдань соцiально-економiчного розвитку краши / регюну, iнiцiативою держави або приватного сектору тощо. Важливою умовою першого етапу е попередня оцшка пропозицш щодо здiйснення ДПП. Попередне дослщження вiдбору проектiв державно-приватного партнерства грунтуеться здебшь-шого на загальних критерiях оцiнки пропозицiй щодо здшснення ДПП, шж на детальному аналiзi. Порiвняння та вибiр пропозицiй повинш оцiнюватися за единою системою критерпв. У европейсь-ких крашах конкретизована система критерпв оцшки вiдбору про-ектiв. У Нiмеччинi проекти ДПП формують на основi визначення потреб, фшансування й аналiзу ефективностi; у Франци - складно-стi, термшовост проекту й ефективностi ДПП; у Росшськш Феде-рацiï - технологiчноï реалiзованостi, соцiально-економiчного ефек-ту та ефективносп ДПП. У вiтчизнянiй практищ не деталiзована система критерiïв вщбору проектiв для реалiзацiï державно-приватного партнерства.
В Украш основною вимогою до реатзацп проекту на засадах державно-приватного партнерства е забезпечення вищих техшко-економiчних показникiв ефективностi дiяльностi, нiж у разi ведення такоï дiяльностi в традицшний спосiб без залучення приватного партнера. У рекомендацшному "Практичному пошбнику з тдго-товки технiко-економiчного обгрунтування та застосування методики проведення аналiзу ефективност здiйснення державно-приватного партнерства" [28] пропонуються чотири критери для визначення прюритетност проекту з позици держави як регулятора суспшьного вiдтворення: яким е внесок проекту у впровадження державноï пол^ики, чи е ринковий iнтерес до проекту, складнють проекту та важливють для громадян. Виходячи з цього потребують конкретизаци критерiï оцiнки доцшьносп реалiзацiï проекту в рамках ДПП перед проведенням технiко-економiчного обгрунтування з метою рацюнального використання часу й економи державних ре-сурав.
На другому етапi "Аналiз ефективност здiйснення державно-приватного партнерства" потребуе методичноï розробки i впровадження у практичну дiяльнiсть оцiнка потенщалу проекту у формi ДПП порiвняно з iншими формами взаемодiï держави i бiзнесу.
У зарубiжнiй практищ для цих цiлей визначають i використо-вують компаратор державного сектору (Public sector comparator (PSC) - шструмент порiвняння) для того, щоб оцiнити ефективнiсть витрачання коштiв, порiвняти вартiсть реалiзацiï проекту за звичай-ною державною закупiвлею та за схемою ДПП i вщбрати спошб ре-алiзацiï. З цього приводу реалiзацiя механiзму ДПП в Укршш потребуе розробки i впровадження аналiтичноï моделi на базi концепци компаратора державного сектору для забезпечення можливост об'ективного кiлькiсного порiвняння проекту на засадах державно-приватного партнерства з аналопчним проектом, який виконуеться традицшним державним способом. На основi зарубiжного досвiду доцiльно розробити стандартизовану модель оцiнювання iнвести-цiйних проекпв для реалiзацiï партнерськоï взаемодiï держави та приватного сектору.
В украшськш практицi вщповщальшсть за проведення ана-лiзу ефективносп здiйснення державно-приватного партнерства по-кладаеться на державний орган, вiдповiдальний за здшснення ДПП. У зарубiжних крашах вагому роль при розробщ та експертизi тех-нiко-економiчного обгрунтування вщводять фiнансовим аналiти-кам, технiчним експертам i фахiвцям з проектного менеджменту, що шдвищуе максимiзацiю ефективностi аналiзу та мiнiмiзацiю 234
можливих негативних економiчних, сощальних i еколопчних на-слiдкiв вiд реалiзацiï партнерства.
На третьому етат "Обгрунтування соцiально-економiчних та екологiчних наслiдкiв здiйснення ДПП i прийняття рiшення про здшснення ДПП" потребують визначення й удосконалення методо-логiя надання державноï тдтримки, форми i методи управлiння проектом ДПП упродовж його функщонування, управлшня ризи-ками на рiзних етапах реатзаци проекту.
Механiзм державноï тдгримки е поширеним важелем залу-чення приватного фшансування у проекти ДПП. Однак в Украш не визначена методолопя надання державноï пiдтримки при реатзаци проектiв на основi державно-приватного партнерства.
На рiзних етапах реатзаци механiзму державно-приватного партнерства змiнюегься вплив ризиюв, вiдповiдно змiнюються ш-струменти управлшня ними. Оскшьки iнсгрументи управлшня ри-зиками можуть суттево вiдрiзнятися при переходi вiд одного до другого етапу, то процес управлшня ризиками повинен мати безперер-вний характер упродовж його функщонування. Для запобтання ви-никненню ризиюв в Украïнi на етапах щентифшацл, пiдготовки та планування механiзму реатзаци партнерсько1' взаемодiï держави та приватного сектору особливого значення набувають шструменти, пов'язанi з аналiзом проектних ризиюв, а на етапi реалiзацiï - ство-рення резервних фондiв.
На четвертому еташ "Проведення конкурсу з визначення приватного партнера" потребують удосконалення порiвняння еконо-мiчноï та сощально1' вигоди конкурсних пропозицiй, яю подаються державним органам влади.
Порiвняння критерiïв оцiнки пропозицш щодо здiйснення державно-приватного партнерства е важливою умовою проведення конкурсу на визначення приватного партнера. В Укра1'ш критерiями проведення оцiнки конкурсних пропозицiй е:
критери гехнiчного та iнженерно-конструкторського характеру;
критери фiнансового та комерцшного характеру; критерiï екологiчного та сощального характеру; вiдповiднiсть конкурсно1' пропозицiï вимогам, зазначеним порядком проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здшснення ДПП;
iншi критерiï залежно вiд об'екта, ютотних умов та виду договору про партнерство [25].
Вищенаведеш критери необхiдно доповнити критерiями еко-номiчного характеру (вiдповiднiсть проекту прюритетним напря-мам стратегiчного розвитку краши / регiону, стимули для рiзних учасникiв проекту, залучення малого та середнього бiзнесу) та роз-ширити критерiï соцiального характеру показниками впливу проекту на сощальне середовище.
На п'ятому етапi "Укладання договору в рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу" потребують удо-сконалення розподш вiдповiдальностi та ризиюв, система гаранто-ваного бюджетного сшвфшансування проекту ДПП, управлiння ре-алiзацiею державно-приватного партнерства, монiторинг та оцшка здшснення ДПП.
Зпдно зi статтею 21 Закону Украши "Про державно-приватне партнерство" [22] контроль за виконанням договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства, здшснюють централь-ний орган виконавчоï влади, уповноважений Кабiнетом Мшс^в Украши, iншi державнi органи та органи мюцевого самовряду-вання, ix посадовi особи вiдповiдно до ix повноважень у порядку, встановленому законом.
До повноважень центрального органу виконавчоï влади, що реалiзуе державну полiтику у сферi державно-приватного партнерства, належать: оргашзащя перевiрки виконання договорiв, укладених у рамках державно-приватного партнерства; шдготовка пропо-зицiй щодо забезпечення формування та реалiзацiï державноï пол> тики у сферi державно-приватного партнерства; проведення мош-торингу ефективностi дiяльностi оргашв виконавчоï влади i органiв мюцевого самоврядування у сферi державно-приватного партнерства та здшснення шших повноважень, передбачених законом.
Для забезпечення ефективного управлшня реалiзацiею меха-нiзму державно-приватного партнерства в Украш слiд розробити i запровадити систему контролю й мошторингу здшснення партнер-ськоï взаемоди держави та приватного сектору. Забезпечення виконання договору, координащя взаемоди держави i приватного сектору у процеш реалiзацiï проекту з метою полшшення результатив-ностi та ефективноси здiйснення державно-приватного партнерства е завданнями заключного етапу мехашзму реалiзацiï ДПП у Нiмеч-чинi, Франци та Росiйськiй Федерац^. Основнi функци контролю i монiторингу проектiв ДПП полягають в оргашзаци роботи вщпов> дальних органiв влади, монiторингу результат реалiзацiï проекту ДПП (показники оцшки ефективностi проекту, оцiнка i розподш ри-
зиюв), робот зi змiнами по проекту, контролi за передачею активiв та шшими операщями при завершеннi проекту.
Вщповщно до механiзму реалiзацi! партнерсько! взаемодi! держави та приватного сектору приватному партнеровi для отри-мання бюджетно! пiдтримки потрiбно пройти складш структурнi етапи механiзму реалiзацi! державно-приватного партнерства, шд-писати договiр про ДПП та розпочати його реашзащю, а вже поим держава приймае ршення про надання державно! тдтримки. У да-ному випадку приватний партнер при здшсненш державно-приватного партнерства не отримуе вщ держави необхщних гарантш щодо виконання з !! сторони зобов'язань. У Закон "Про державно-приватне партнерство" вщсутш правовi положення щодо гарантування державою суб'екту приватного сектору виконання у межах державно-приватного партнерства договiрних зобов'язань зi свое! сторони. На законодавчому рiвнi не врегульоваш питання щодо прав приватного партнера на отримання вщ державного партнера шформацп щодо виконання у межах державно-приватного партнерства дого-вiрних зобов'язань зi свое! сторони, хоча про обов'язок приватного партнера надавати державному партнеровi та уповноваженому з пи-тань державно-приватного партнерства органовi подiбну шформа-цiю наголошуеться i в статп 22 Закону Укра!ни "Про державно-приватне партнерство", i в тдзаконному актi " Порядок надання приватним партнером державному партнеру шформаци про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства" (затверджений Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 09.02. 2011 р. №81 я змiнами вiд 02.09.2015 р. № 746) [29].
Згiдно iз встановленим порядком надання державно! тдтримки (Постанова Кабшету Мшю^в Укра!ни "Порядок надання державно! тдтримки" (вщ 17 березня 2011 р. № 279) [30] доцшь-шсть надання державно! тдтримки виршуеться пiсля укладання договору про здшснення державно-приватного партнерства. Отже, розраховуючи на тдтримку з боку держави, приватний партнер, у разi вщмови в державнш пiдтримцi, при виконат сво!х зобов'язань за договором ДПП буде нести збитки, а кошти, витрачет на реат-защю проекту, не окупляться. У Бюджетному кодекс Укра!ни не вiдображена вимога, яка передбачае кошти для реалiзацi! державно-приватного партнерства у проектах вщповщних бюджепв. Дефiцит бюджетних кошнв, вiдсутнiсть щорiчного фiнансування довгостро-кових проекпв ДПП та невизначенiсть методологи надання державно! тдтримки при реалiзацi! державно-приватного партнерства е
основними проблемами надання державноï пiдтримки в рамках здшснення ДПП.
З часу проведення оглядових дослщжень щодо 'Индексу го-товностi" ситуацiя в Украш погiршилася i характеризуеться поль тичною нестабiльнiстю i економiчною кризою. Незважаючи на дп з боку державних оргашв щодо полiпшення iнвестицiйного кимату, iнтерес зарубiжниx iнвесторiв до Украши значно знизився. Для ус-унення недолтв i протирiч з метою сприяння залученню приватного катталу на довгострокових засадах Верховною Радою Украши шдготовлено i прийнято у першому читаннi проект Закону Украши "Про внесення змш до деяких законiв Украïни щодо усунення регуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання швестицш в Украïнi" [31]. Незважаючи на усунення низки недолшв закону про державно-приватне партнерство i створення бшьш ефективних меxанiзмiв сшвроб^ництва мiж державними i приватними партнерами, запропонований законопроект не вирiшуе питання комплексного розвитку законодавства. По-трiбнi кардинальнi економiчнi реформи, у низщ яких розвиток ш-ституцiонального забезпечення ДПП матиме позитивш наслiдки.
Висновки. Для усунення вищезазначених проблем i практичного впровадження мехашзму державно-приватного партнерства в Украш як дiевого шструменту активiзацiï та стимулювання еконо-мiчного зростання необxiдно:
для розвитку управлшня i оргатзацп державно-приватного партнерства:
утворити единий спецiалiзований орган з формування, реал> заци i мошторингу проектiв ДПП;
розробити систему управлшня у сферi державно-приватного партнерства з ч^ким розподiлом повноважень мiж органами дер-жавноï влади в рамках шдготовки i реалiзацiï проектiв ДПП та ко-ординацiею ïx дiяльностi;
запровадити контроль i монiторинг здшснення проекту ДПП як заключного етапу мехашзму реалiзацiï партнерськоï взаемод^ держави та приватного сектору в ^CT^i управлшня;
для удосконалення мехатзму реалiзацiï проектiв державно-приватного партнерства:
усунути законодавчi бар'ери з питань розвитку державно-приватного партнерства;
створити едину шформацшну систему щодо потенцшних та дiючиx об'ектiв ДПП на державному, регюнальному та мiсцевому рiвняx; 238
розробити систему критерив вщбору проектiв на поперед-ньому iдентифiкацiйному дослiдженнi вщбору проектов;
розробити стандартизовану аналiтичну модель ощнювання проектiв ДПП на базi концепцiï компаратора державного сектору;
удосконалити критерiï проведення оцiнки конкурсних пропо-
зицiй;
усунути недолiки i спростити процедури надання державно1' пiдтримки реалiзацiï проектiв ДПП;
удосконалити механiзми фшансування проектiв державно-приватного партнерства;
розвинути систему управлшня ризиками;
проводити методичне та консультативне супроводження в рамках реатзацп ДПП.
Подальший розвиток державно-приватного партнерства в Ук-рш'ш iстотною мiрою визначатиметься макроекономiчною стабшь-нiстю, сприятливим iнвестицiйним клiматом та умовами ведення бiзнесу; збiльшенням внутршнього ринку i пiдвищенням кушвель-но1' спроможностi населення; полiтичною стабiльнiстю, розвину-тими ринковими iнститутами, дiевим законодавством i правозасто-суванням.
Л^ература
1. Артемова Т.И. Институт государственно-частного партнерства: мировой опыт и реалии Украины [Электронный ресурс] / Т.И. Артемова // Науковi пращ ДонНТУ. Серiя: економiчна. - 2010. -Вип. 38-2. - С. 110-117. - Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Npdntu_ekon/2010_38 _ 2/110.pdf.
2. Вiнник О.М. Управлшня державно-приватним партнерством при використанш його акщонерно1' форми / О.М. Вшник // Вiсник Академп правових наук Украши. - 2010. - № 2. - С. 112-120.
3. Вшник О. М. Форми та моделi державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] / О. М. Вшник // Ушверситет-сью науковi записки. - 2011. - № 1. - С. 159-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Unzap_2011_1_27.pdf.
4. Головшов О.М. Концептуальш засади формування державно-приватного партнерства / О.М. Головшов // Економiчний вюник Донбасу. - 2012. - № 3 (29). - С. 56-62.
5. Запатрина И. Ускорение публично-частного партнерства в Украине пока не вызывает интереса у власти [Электронный ресурс] / Беседу вел К. Макульский // Бизнес. - 2015. - Режим доступа:
http://www.business.ua/articles/successful_country/Uskorenie-publichn ochastnogo-partnerstva-v-Ukraine-poka-ne-vyzyvaet-inte resa-u-vlasti-Irina-Zapatrin-97608/.
6. Запатрина И. Публично-частное партнерство: перспективы усовершенствования правового регулирования [Электронный ресурс] / И. Запатрина // Бизнес. - Режим доступа: http://www. business.ua/articles/eyewitness/Publichnochastnoe_partnerstvo:_perspe k tivy_usovershenstvovaniya_pravovogo_regulirovaniya-82562/.
7. Котов Е.В. Тектология государственно-частного партнерства сквозь призму зарубежного опыта / Е.В. Котов // Економша промисловосп. - 2012. - № 1-2. - С. 66-78.
8. Ляшенко В.И. Механизмы государственно-частного партнерства как инструмент активизации инновационной деятельности Украины: региональный аспект / В.И. Ляшенко, Я.И. Тульку // Современное состояние, тенденции и перспективы развития стран СНГ: экономический, социальный и экологический аспекты ( Серия: Экономическое славяноведение): моногр. В 2-х ч. Часть II / Под науч. ред. д.э.н. К.В. Павлова / В.И. Ляшенко, Я.И. Тульку. -Ижевск: Изд-во института компьютерных исследований, 2014. -Глава 69. - С. 100-113.
9. ^мсон О. Е. Правова природа вщносин державно-приватного партнерства / О.Е. Омсон // Вюник Академи правових наук Украши. - 2012. - № 1 (68). - С. 233-241.
10. Тараш Л.1. Державно-приватне партнерство - управлш-ська технолопя модершзаци економши / Л.1. Тараш, 1.П. Петрова // Економiчний вюник Донбасу. - 2015. - № 3 (41). - С. 128-134.
11. Шилепницький П.1. Державно-приватне партнерство: тео-рiя i практика: моногр. / П.1. Шилепницький; 1н-т регюнальних до-слщжень НАН Украши. - Чершвщ, 2011. - 455 с.
12. Market Update Review of the European PPP Market in 2010 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. - 12 p. - Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/epec-market-update-2010-public.pdf.
13. Market Update Review of the European PPP Market in 2011 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. - 11 p. -Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/ epec_market_up-date_2011_en_web.pdf.
14. Market Update Review of the European PPP Market in 2012 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. - 10 p. -Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/Market%20Up-date%202012.pdf.
15. Market Update Review of the European PPP Market in 2013 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. - 10 p. -Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/publications/ epec_ market_update_20l3_en.pdf.
16. Market Update Review of the European PPP Market in 2014 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. - 8 p. - Режим доступу : http : //www.eib.org/epec/epec_market_update_2014_en.pdf.
17. Explore Rankings 1990 to 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreRank-ings.aspx.
18. Country Snapshots [Електронний ресурс] / Private Participation in Infrastructure Databasehttp. - Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/snapshots/country/.
19. 1нформащя щодо стану здшснення державно-приватного партнерства (станом на 06.01.2015) [Електронний ресурс] / Департамент швестицшно-шновацшно1 полтоики та розвитку державно-приватного партнерства. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/ Documents/Detail?lang=uk-UA&id=fc354c59-cb8f-4660-b7d51acdf35 f0ab7&title=InformatsiiaSchodoStanuZdiisnenniaDerzhavnoprivatnogo Partnerstva.
20. Evaluating the environment for public-private partnerships in Eastern Europe and the Commonwealth of Independent States. The 2012 EECIS Infrascope. Findings and methodology [Electronic Resource] / European Bank for Reconstruction and Development, Economist Intelligence Unit. - Mode of access: http://www.eiu.com/ Handlers/ WhitepaperHandler.ashx?fi=EECIS_Infrascope.pdf&mode=wp&campa ignid=EECISInfrascope2012.
21. Доклад о переходном процессе за 2013 год. Переходный процесс: остановка в пути? [Электронный ресурс] / Европейский банк реконструкции и развития. - Режим доступа: http://tr.ebrd. com/tr13/ru/.
22. Закон Украши "Про державно-приватне партнерство" вщ 01.07.2010 р. № 2404-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
23. Закон Украши "Про концесп" вщ 16.07.1999 р. № 997-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/997-14.
24. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши "Концепщя розвитку державно-приватного партнерства в УкрашГ' вщ 14 сер-пня 2013 р. № 739-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/739-2013-р.
25. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши "Деяю питання ор-ганiзацiï здiйснення державно-приватного партнерства" вщ 11.04.2011 р. № 384 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/384-2011-п.
26. Наказ Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi Украши "Деяю питання проведення аналiзу ефективностi здiйснення державно-приватного партнерства" вщ 27.02.2012 р. № 255 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z0399-12.
27. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украïни " Про затвердження Методики виявлення ризикiв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, ïx оцiнки та визначення форми управлшня ними" вщ 16.02.2011 р. № 232 (ä змiнами вiд 16.09.2015 р. № 713) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 713-2015-п/paran15#n15.
28. Практичний пошбник з пiдготовки теxнiко-економiчного обгрунтування та застосування методики проведення аналiзу ефек-тивностi здiйснення державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] / Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), листопад 2012 р. - Режим доступу: http://new. me.gov.ua/Ser-vices/StreamsService/4433 567b-c768-4ee3-aabd-f9cc 3aebfdf7.
29. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украïни " Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру шфо-рмаци про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства" вщ 09.02.2011 р. № 81 ^i змiнами вщ 02.09.2015 р. № 746) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/746-2015-п/paran 2#n2.
30. Постанова Кабiнету Мшс^в Украïни " Про затвердження Порядку надання державноï пiдтримки здiйсненню державно-приватного партнерства" вщ 17.03.2011 р. № 279 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/279-2011-п.
31. Проект Закону Украши "Про внесення змш до деяких за-конiв Украïни щодо усунення регуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання швестицш в УкрашГ" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52471.
Надшшла до редакци 24.11.2015 р.
