CC BY
82
8. Ковтун О.1. 1нновацшш стратеги пщприемств: теоретико-мето-дологiчнi засади / О.1. Ковтун // Еко-номiка Укра!ни. - 2013. - № 4. - С. 44-56.
9. Бшопольський М.Г. Прюритетт напрями уп-равлшня iнновацiйним потенцiалом пiдприемств Ук-ра!ни в умовах глобашзацп / М.Г. Бшопольський //
Фшанси, банки, швестицп. — 2012. — № 6. — С. 126— 129.
10. Захарченко В.1. Державна тдтримка шнова-цшно! дiяльностi промислових пiдприемств / В.1. Захарченко, М.М. Меркулов, Л.Д. Глущенко // Прометей. — 2013. — № 1. — С. 73—81.
Л. I. Тараш
д-р екон. наук
I. П. Петрова
м. Кшв
СВГГОВ1 ТА еВРОПЕЙСЬКГ ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ВИЗНАЧЕННГ ПРГОРИГЕГНИХ СФЕР ЗАСТОСУВАННЯ
Постановка проблеми. Свiтовi глобапiзацiйнi про-цеси створення едино! ринково'1 економiки та 11 шфра-структури ставлять перед урядом багатьох кра!н задачi формування ефективно! економiчно1 полiтики дер-жави, засновано! на використаннi ново! моделi державного регулювання, де держава створюе умови i сти-мули для розвитку бiзнесу на засадах партнерства, тобто рiвноправного дiалогу м1ж ними, i одночасно виконуе сво! традицiйнi обов'язки у процес суспшь-ного вiдтворення. Про ефектившсть i результативнiсть використання державно-приватного партнерства (ДПП) у свiтовiй практицi свщчить досвiд бiльшостi кра!н. Проте зведеш статистичнi данi реапiзацi! прое-кив державно-приватного партнерства, яю б узагаль-нювали i давали можпивiсть наочно простежити осно-внi тенденцГ! розвитку ДПП та з урахуванням м1жна-родного досвщу визначити пiдходи до прюритетних сфер застосування державно-приватного партнерства у вичизнянш економiцi, у свгговш практицi вiдсутнi.
Аналiз останн1х дослщжень та публiкацiй. У науко-вих колах з проблем державно-приватного партнерства проводяться науково-практичш конференций, кру-глi столи. Зокрема, мiжнароднi конференцп "Перспе-ктиви розвитку законодавства про публiчно-приватне партнерство у державах-членах СНД", (26 листопада 2014 р., Санкт-Петербург, Роая) [1], "Публiчно-при-ватне партнерство в сферi водопостачання та водовщ-ведення: обмiн досвiдом мiж бвропою, Центральною Азiею, Середнiм Сходом та Швшчною Африкою" (21 - 22 жовтня 2014 р., Женева, Швейцарiя) [2], "Прис-корення ППП в УкрашГ (10-11 квiтня 2014 р., м. Ки!в, Укра!на) [3], "Актуальш правовi проблеми розвитку публiчно-приватного партнерства у сферi аграрних, земельних, еколопчних та космiчних вiдносин" (22 листопада 2013 р., Ки!в, Укра!на) [4], "Модернiзацiя ЖКГ на засадах державно-приватного партнерства" (11 вересня 2012 р., Запор1жжя, Укра!на) [5], круглий стш "Публiчно-приватне партнерство у сферi науки та iнновацiй" в рамках мiжнародного науково - техшч-ного форуму "Наука. 1нновацп. Технологи — 2013" (15 жовтня 2013 р., Ки!в, Укра!на) [6] та шш. Дослi-дження за тематичними напрямками розвитку державно-приватного партнерства свiдчать про пошук прю-ритетних сфер застосування партнерсько! взаемоди
держави та приватного сектору. У кра!нах з рiзним рь внем соцiапьно-економiчного розвитку, в яких вико-ристовують державно-приватне партнерство, прюритетт напрямки значно розрiзняються. Емпiричною основою визначення прiоритетних сфер та можливос-тей застосування державно-приватного партнерства у кра!нах, що розвиваються та кра!нах з перехiдною еко-номiкою, у тому числi в Укра!ш, може бути анапiтичне дослщження свiтових i европейських тенденцiй розви-тку ДПП.
Отже метою статтi е визначення прюритетних сфер застосування державно-приватного партнерства в Укра!ш з урахуванням досвщу реапiзацi! проекпв ДПП у свгтовш та европейськш практицi.
Виклад основного мат^алу. Свiтовий досвiд реа-лiзацi! проектiв на засадах державно-приватного партнерства показуе, що ДПП активно використовують у кра!нах бвропейського Союзу (6С). Заруб1жними до-слiдницькими центрами наводяться рiзнi оцiнки щодо розвитку державно-приватного партнерства. Згщно з дослiдженнями, проведеними бвропейським швести-цiйним банком (1990 — 2010 рр.) та бвропейським екс-пертним центром ДПП (2010 — 2014 рр.) у 1990-2014 рр. нараховано 1764 угоди з загальним обсягом фшан-сування понад 335 млрд евро. Кшьюсть угод i обсяг швестицш у державно-приватне партнерство наведено на рис. 1.
Як випливае iз наведених даних, з 1994 р. по 2007 р. у кра!нах бвропейського Союзу спостер^алося поступове збшьшення кшькосп угод та обсягу катта-ловкладень. Однак пiд впливом свiтово! фшансово-економiчно! кризи у 2008-2009 рр. вщбулося значне скорочення обсягiв фшансування. Так, у 2008 роцi обсяг швестицш у проекти ДПП зменшився на 18%, а у 2009 рощ — на 35%. Водночас у цей перюд юнуе не-вiдповiднiсть м1ж збшьшенням кшькосп угод та змен-шенням обсяпв iнвестицiй у державно-приватне партнерство. Тенденщя до збiльшення кiпькостi угод по-яснюеться довготривапiстю реапiзацi! проекив, якi були пiдписанi до 2007 р. Перюд посткризового вщно-влення у 2010-2014 р. супроводжувався пожвавленням iнвестицiйних процесiв в економiцi й помiрним зрос-танням кiпькостi угод. Середнш розмiр угоди у 2010 р.
LO
35000
30000
25000
20000
15000
10000
5000
:;i44
1386,6
П
73
61 454
■3;
160
140
120
100
80
60
40
20
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
ШВШОбсяг ¡нвестицш, млн. евро —ЕНКтьшсть угод, од.
Рис. 1. Кыъкктъ угод i обсяг твестицш у державно-приватне партнерство у 1990-2014 рр.
Примггка: складено авторами на ochobí: http://www.eib.0rg/epec/library/index_0ld.htm#Market_Updates
склав 163 млн евро [7, с. 1], у 2011 р. — 213 млн евро [8, с. 1], у 2012 р. — 188 млн евро [9, с. 1], у 2013 р. — 203 млн евро [10, с. 1], у 2014 р. — 229 млн евро [11, с. 1], що на 12,8% вище показника за аналопчний перюд 2013 р.
Серед европейських краш, за перюд 1990-2009 рр., згщно з дослщженнями бвропейського швести-цшного банку [12, с. 8], найбшьша частка ДПП реаль зовуеться у Великобританп — 61, 1% кшькосп та 52,5% обсягу швестицш уах проектiв 6С. Дещо менша частка — у 1спанп (10,1% угод та 11,4% обсягу вкладень у ДПП), Португалп (3,1% угод та 7% обсягу вкладень у ДПП), Францп (5,4% угод та 5,3% обсягу вкладень у ДПП), Шмеччиш (4,9% угод та 4,1% обсягу вкладень
у ДПП), Ггалп (2,4% угод та 3,3% обсягу вкладень у ДПП) [12].
За оцшками бвропейського експертного центру ДПП у 2010-2014 рр. [7-11] реалiзовуеться 424 угоди ДПП з обсягом залучених швестицш 82800 млн евро. Найбшьша доля ДПП серед кра'1н 6С у цей перюд ре-алiзовуеться у Великобританп — 35,8% кшькоси та 30,9% обсягу швестицш уах проекив 6С, Францп — 21% та 22,8%, Шмеччиш — 12,5% та 4,6%, 1спанп — 7,5% та 8,8%, Ггалп — 3,3% та 8,4%, Шдерландах — 3,7% та 5,5%, вщповщно.
Динам^ залучення коштав для фшансування проекпв державно-приватного партнерства за секторами економiки наведено на рис. 2.
Вщпочинок i культура
Житлово-комунальне господарство
Енергетика ]
Навколишне середовище Телекомушкацп Громадський порядок i безпека Суспiльнi послуги Охорона здоров'я Транспорт Освiта
|
Р
П 2014
□ 2013
□ 2012 □ 2011 □ 2010
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Рис. 2. Обсяги швестицш в угоди ДПП за сферами застосування у 2010-2014 рр. Приметка: складено авторами на основа http://www.eib.org/epec/Иbrary/mdex_oЫ.htm#Market_Updates
Секторальний розподш проектiв ДПП свiдчить, що бшьшють iнвестицiй спрямовано на фiнансування розвитку транспортно'1 iнфраструктури. Так, у 2010 р. загальний обсяг iнвестицiй у транспорт склав 50%, у 2011 р. — 57%, у 2012 р. — 55%, у 2013 р. — 57%, у 2014 р. — 63%. Значна частка кошпв направлена на освйу (2010 р. — 20%, 2011 р. — 6%, 2012 р. — 13%, 2013 р. — 8%, 2014 р. — 4%), навколишне середовище (2010 р. — 1%, 2011 р. — 8%, 2012 р. — 5%, 2013 р. — 14%, 2014 р. — 10,2%), охорону здоров'я (2010 р. — 16%, 2011 р. — 3%, 2012 р. — 5%, 2013 р. — 9%, 2014 р. — 11%), громадський порядок i безпеку (2010 р. — 3%, 2011 р. — 13%, 2012 р. — 9%, 2013 р. — 5%, 2014 р. — 3%).
Скоротилася доля швестицшних ресуретв у сферах надання сустльних послуг (з 6% у 2010 р. до 4% у
2014 р.), телекомушкацш (з 4% у 2010 р. до 3% у 2014 р.), житлово-комунального господарства (з 5% у 2012 р. до 4% у 2014 р.), вщпочинку i культури (з 5% у 2012 р. до 1% у 2014 р.)
Слщ вщмггати галузевi прюритети розподшу угод державно-приватного партнерства за кшьюстю угод (рис. 3).
У структурi розподшу кшькосп угод за сферою застосування переважають частки освгти (2010 р. — 34%,
2011 р. — 27%, 2012 р. — 27%, 2013 р. — 26%, 2014 р. — 17%), транспорту (2010 р. — 21%, 2011 р. — 14%,
2012 р. — 20%, 2013 р. — 20%, 2014 р. — 28%), охорони здоров'я (2010 р. — 17%, 2011 р. — 6%, 2012 р. — 12%,
2013 р. — 15%, 2014 р. — 18%), навколишнього середо-вища (2010 р. — 1%, 2011 р. — 8%, 2012 р. — 6%, 2013 р. — 16%, 2014 р. — 8%), громадського порядку i
безпеки (2010 р. - 6%, 2011 р. - 14%, 2012 р. - 9%, 2013 р. — 8%, 2014 р. — 5%). Незначною залишаеться частка у сферах житлово-комунального господарства (2012 р. — 9%, 2013 р. — 7%, 2014 р. — 7%), енергетики (2011 р. — 4%, 2012 р. — 2%), телекомуткацш (2010 р. — 5%, 2013 р. — 1%, 2014 р. — 4%), надання суспшьних послуг (2010 р. — 16%, 2011 р. — 27%, 2012 р. — 3%, 2013 р. — 3%, 2014 р. — 9%). З кожним роком змен-шуеться кшьюсть угод державно-приватного партнерства у сферi вщпочинку i культури (2012 р. — 12%, 2013 р. — 4%, 2014 р. — 4%).
Партнерсью вщносини м!ж приватним i держав-ними секторами, ушверситетами, науково-дослщними шститутами та шшими оргашзащями е ключовою мо-деллю взаемовiдносин в iнновацiйнiй полiтицi. Держа-вно-приватне партнерство у бiльшостi кра'ш розгляда-еться як iнструмент науково-технолопчного та шно-вацiйного розвитку. Серед них потрiбно видшити кра-1ни— члени 6С, таю як Авс^я, Бельгiя, Швецiя та Францiя.
У Австрп здiйснюються програми зi створення Цен^в компетенцiй, де державно-приватне партнерство е основним шструментом реалiзащí довгостроко-вих вщносин м!ж компашями та дослiдними шститу-тами у сферi iнновацiй. Популярними програмами е K-ind/K-net, СОМЕТ, Асоцiацiя з дослщжень Крють ана Доплера. Програма K-ind/K-net спрямована на створення промислових цен^в компетенцп i мереж установ для проведення дослщжень i передачi техно-логiй пiд управлiнням промислових компанш i консо-рцiумiв. Програма СОМЕТ (Цен^в компетенцй з до-сконалих технологiй), що стала найбшьш впливовою в юторп ДПП АвстрИ, передбачае можливють створення
Отже, у крашах бвропейського Союзу прюритет-ними сферами державно-приватного партнерства у 2010-2014 рр. е: за обсягом фшансування — транспор-тна шфраструктура, за юльюстю угод — освiта. Роль сфери освгги i науки у забезпеченш стiйкого економь чного зростання i модершзацп економiки у кра'1нах з розвиненою економiкою значно зростае. Сфери засто-сування державно-приватного партнерство поступово розширюються — вiд реалiзацil шфраструктурних про-ектiв до сфери НДДКР та впровадження iнновацiй.
ДПП у формi великих i середнiх та малих спшьних пiдприемств та без iнституцiоналiзацil (без створення юридично'1 особи). Програма Асощацп з дослiджень Крюпана Доплера пiдтримуе створення тимчасових лабораторш в унiверситетах, яю працюють над орiен-тацiею на застосовнiсть фундаментальних дослiджень [13, с. 191-192].
У Бельгп прикладом реалiзацil ДПП у сферi шно-вацiй е програма СТАРТ, що запущена у 2008 рощ в Валлонп, яка фшансуеться на одну третину з кошпв, що е у розпорядженш ушверситепв, на одну третину — з приватного сектору (пщприемств, приватних оаб, фондiв), на одну третину з регюнального бюджету Валлонп [13, с. 192].
У Швецп з метою пщвищення продуктивностi академiчних дослiджень та сприяння впровадженню iнновацiй у промисловють створена програма VINN Exellence для пщтримки спiвтовариства мiж приватним i державним секторами, унiверситетами, науково-дослщними шститутами та шшими оргашзащями, що займаються дослщженнями [13, с. 192-193].
Вщпочинок i культура
W/Ш.Ш
Житлово-комунальне господарство Енергетика Навколишне середовище ............
□ 2014
шгш
Телекомушкацп И2013
...... \________Н2012
Громадський порядок i безпека _
_ □ 2011
GyCn"bHi ПоСлУГИ —■ ^2010
Охорона здоров'я
"^.чхчхчхчхчхчхчхчхч!
Транспорт
*УУУУУУУУУУУ\
Осв^а __
0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%
Рис. 3. КЛьксть угод ДПП за сферами застосування у 2010-2014 рр. Приметка: складено авторами на основа http://www.eib.0rg/epec/library/index_0ld.htm#Market_Updates
У Францп прикладом державно-приватного партнерства е Агентство з шновацш OSEO (акцюнерне товариство приватного права, яке складаеться з холдингу та дочiрнiх компанш i 50% катталу якого нале-жить держав^, що дiе за трьома напрямками: OSEO шновацш, OSEO фшансування, OSEO гарания. Метою Агентства е безоплатна цшьова допомога для ма-лих i середшх пiдприемств з шновацшними техноло-гiями у партнерстга з бiзнес-янголами та приватними швесторами, i банка розвитку середнiх та малих тдп-риемств [13, c. 191].
Крiм програм зi створення Цен^в компетенцiй, створюються бвропейсью технолопчш платформи на засадах державно-приватного партнерства для реалiза-ц^! прiоритетiв науково-технолопчного та шновацш-ного розвитку в рiзних сферах економiки i промисло-востi, посилення науково-виробничих зв'язюв, що до-зволяють поеднувати науку, виробництво i державне управлшня. Однiею iз основних цшей дiяльностi 6в-ропейських технолопчних платформ е розробка еко-номiчно обГрунтованих програм наукових дослiджень та швидке впровадження наукових результатiв у практику [14, с. 3]. За своею структурою бвропейсью технолопчш платформи е взаемовипдним партнерством м1ж приватними i державними оргашзащями. За остант роки створено 36 бвропейських технологiчних платформ, що охоплюють рiзноманiтнi галузi еконо-мiки [14, с. 4]. Зокрема, бвропейсью технолопчш платформи успшно функцюнують в енергетищ, шформа-цiйно-комунiкацiйних технологiях, бю-економщ, ви-робництвi i процесах [14, с. 6-13].
Найбшьш активно форми ДПП практикуються у Латинськш Америщ i Азiатсько-Тихоокеанському ре-пош. На щ регiони припадае понад третини bcíx про-ектiв ДПП i майже половина ycix iнвестицiй. Бшьша частина прoектiв ДПП реалiзoвуеться у Кита (18,7% угод та 5,8% ycix свггових iнвестицiй у проекти ДПП)
У Францп, Шмеччиш, Великобританп, Бельгп та скандинавських крашах на 6a3i унiверситетiв та шших наукових органiзацiй створюються шновацшш полiси, парки, центри. У крашах 6С (Великобританiя, Фран-цiя) створюються Start-up оргашзацп ^знес-шкуба-тори, венчурш механiзми та iншi державно-приватнi фонди) для шдтримки спiвтовариства м1ж приватним i державним секторами, науково-дослiдними шститу-тами та iншими органiзацiями.
Досвщ розвинених краш (Австрп, Бельгп, Шве-цп, Францп), показуе, що розвиток вгтчизняно'1 нащ-онально'1 iнновацiйноï системи доцшьно здiйснювати на основi партнерсько'1 взаемодп держави та суб'ектiв приватного тдприемництва. Найважливiшим завдан-ням державно-приватного партнерства в шновацш-ному розвитку е активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi i створення цЫсно1 системи ïï фшансового забезпе-чення, яка мае Грунтуватися на широкомасштабному залученнi та максимально ефективному використанш фiнансових ресурсiв.
У крашах з економшою, що розвиваеться, найбшьш системна шформащя щодо проектiв державно-приватного партнерства представлена Свгтовим банком, згiдно з якою спостерiгаеться позитивна тенден-щя до збiльшення кiлькостi проектiв ДПП. За даними Свгтового банку у 1990-2013 рр. реалiзовуеться 6146 проекпв державно-приватного партнерства з обсягом залучених iнвестицiй понад 2,1 трлн. дол. (рис. 4) [15].
та 1ндп (12,6% угод i 14,6% уетх свггових iнвеcтицiй у проекти ДПП) [15]. У Латинськш Америцi найактив-нiше форми державно-приватного партнерства засто-совуються у Бразилп — 11,3% угод i понад 20% уах залучених швестицш у ДПП, Мексищ — 3,7% i 5,8%,
900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
1841
1779
849
Латинська Схщна Азiя i Швдення Азiя
Америка та Тихоокеанський
Карибський район басейн
149,761
: 1 97,962
£вропа та Африка на Близький Схщ i
Центральна Азiя твдень вiд Пiвнiчна Африка Сахари
Обсяг Ывестицш, млн. дол.
Кiлькiсть проектiв, од.
2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
Рис. 4. Шлъкютъ угод i обсяг швестицш у державно-приватне партнерство за регюнами у 1990-2013 pp. Приметка: складено авторами на основ1 http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreRankings.aspx.
Аргентит — 3,5% i 4,3%, вщповщно. Найменше прое-кпв державно-приватного партнерства ре^зовуеться у регiонi Близького Сходу i Швшчно1 Африки — 2,5% угод i 4,45% залучених iнвестицiй у ДПП. До регюну "бвропа та Центральна Азiя" вщнесено 22 краши, серед них краши СНД, кра'1ни колишньо'1 Югослави i Туреччина. Левова частка реалiзацií проектiв державно-приватного партнерства у цьому регюш припадае
на Росшську Федерацiю (5,5% угод та 6,6% ус!х свгго-вих iнвестицiй в проекти ДПП) та Туреччину (2,6% угод та 4,5% уах свггових швестицш в проекти ДПП).
Переважна частка у загальному обсязi фшансу-вання спрямована на сфери телекомушкацш та енер-гетики, а найменша частка — водопостачання i кана-лiзацil (3,4%). Транспортна iнфраструктура, за крите-рiем вартостi, становить 18,6% вщ загального обсягу фiнансування (табл. 1).
Таблиця 1
Динамка розвитку проектiв державно-приватного партнерства за сферами застосування_
Енергетика Телекомуш- Транспорт Водопоста- Усього
кацп чання i каналь
защя
Регiони -е о р. п .д л ° £ и 'Я '6 3 м Обсяг швестицш, млн дол. -е о р. п .д д ° ^ Й 3 « Обсяг швестицш, млн дол. -е о р. п .д л ° £ « Обсяг швестицш, млн дол. -е о р. п .д л ° £ « Обсяг швестицш, млн дол. -е о р. пь .од 5 и Обсяг швестицш, млн дол.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Латинська Аме- 865 282,177 152 351,857 555 176,399 269 845,156 1841 845,156
рика та Карибсь-кий басейн
Схщна Азiя i Тихо- 854 152,413 81 110,611 380 88,805 464 30,945 1779 382,774
океанський регiон
Пiвденна Азiя 526 158,523 77 125,481 409 89,349 15 605 1027 373,958
бвропа та Центра- 437 127,142 293 190,096 73 28,640 46 3,916 849 349,793
льна Азiя
Африка на пiвдень 164 22,396 205 108,732 102 18,241 28 392 499 149,761
вiд Сахари
Близький Схiд i 44 24,528 48 62,346 34 7,124 25 3,964 151 97,962
Пiвнiчна Африка
Усього 2890 767,179 856 949,122 1153 408,558 847 74,545 6146 2199,404
Джерело: http://ppi.worldbank.org/.
За кшьюсним критерiем проекти ДПП найбшьш iнтенсивно реалiзуються у сферi енергетики — енерго-збереження (реконструкдiя юнуючих мереж переда-вання електроенергп та пщвищення рiвня надiйностi постачання електроенергп) i енергоефективностi (про-ведення заходiв iз полiпшення енергоефективностi пiдприемств), а також у транспортнш iнфраструктурi (будiвництво та експлуатацiя автомобшьних дорiг, за-лiзничний транспорт, морсью порти, аеропорти).
Отже, у крашах з економжою, що розвиваеться, прiоритетними сферами державно-приватного партнерства у 1990-2013 рр. е: за критерiем вартоси — те-лекомуткацп (43%) та енергетика (35%); за кшьюсним критерiем — енергетика (47%) i транспортна шфра-структура (25%).
У Росп щорiчно Мiнiстерством економiчного розвитку Росшсько1 Федерацп i Центром розвитку державно-приватного партнерства за пщтримки Торгово-промислово! палати Росшсько1 Федерацп проводиться комплексна ощнка рiвня розвитку державно-приватного партнерства в регюнах Росп. В рамках досль дження проаналiзовано 586 проекив [16], що перебу-вають на рiзних стадiях реалiзацil державно-приватного партнерства — вщ шщацп до експлуатацп об'е-кта. Усi проекти розподшено за чотирма сферами (табл. 2).
Таблиця 2
Сфера застосування державно-приватного партнерства _у Росшськш Федеращ?_
Сфера застосування державно-приватного партнерства Кшьюсть проектiв, од.
Комунальна (централiзованi сис-теми водопостачання та водовщве-дення, перероблення та утилiзацiя твердих побутових вiдходiв, очисш споруди, мюький благоустрш) 194
Сощальна (охорона здоров'я, освгга, спорт, туризм, культура, со-щальне обслуговування) 165
Енергетична (виробництво, розпо-дш i передача теплово1 енергп, виробництво, розподш i передача еле-ктрично1 енергп, розподш i передача газу) 163
Транспортна (автомобшьш дороги, авiацiйний транспорт, залiзничний транспорт, морський i рiчковий транспорт, громадський транспорт, трубопровiдний транспорт) 64
Усього 586
Джерело: http://www.pppcenter.ru/assets/docs/rayting КЕО-Б1оск_26 -03-2015_web.pdf.
Переважна частина проекпв державно-приватного партнерства у Росп сконцентрована у сферi ко-мунально1 (33,1%) та сощально! (28,2%) шфраструк-тури. Крiм реалiзацií iнфраструктурних проектiв iснуe практика застосування державно-приватного партнерства в шновацшнш сферь У рамках федеральних щ-льових програм на основi державно-приватного партнерства здiйснюeться ствфшансування витрат пщп-риемств на створення шновацшних продуктiв. Про-грами орieнтованi на залучення позабюджетних дже-рел для комерцiалiзацií прiоритетних наукових розро-бок та iнновацiйних проектiв державного значення.
Важливу роль у пщтримщ розвитку державно-приватного партнерства в шновацшнш сферi займа-ють державш корпорацп. Найбшьш активно беруть участь у реалiзацil проектiв ДПП "Росшська корпорацiя нанотехнологш" (РОСНАНО) i "Банк розвитку i зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi (Внешэкомбанк)". В сферi !х дiяльностi позначено здiйснення фшансу-вання швестицшних проектiв, спрямованих на розви-ток шновацшно1 iнфраструктури та шновацшних про-ектiв.
1стотний внесок у розвиток партнерсько1 взаемо-ди держави i приватного сектору та малого шновацш-ного пiдприeмництва вносить дiяльнiсть Фонду спри-яння розвитку малих форм пiдприeмств у науково-те-хшчнш сферi.
Прикладами державно-приватного партнерства в науково-техшчнш сферi можуть служити i регiональнi закритi пайовi iнвестицiйнi фонди особливо ризико-вих (венчурних) швестицш, що формуються на пари-тетних засадах з бюджетних i приватних джерел [17].
У Республiцi Казахстан державно-приватне партнерство здшснк^ться в галузях, що традицiйно належать до сфери вщповщальноси держави (табл. 3).
Таблиця 3
Сфера застосування державно-приватного партнерства _у Республщ Казахстан_
Сфери застосування Кшьюсть проекив
державно-приватного ДПП, од.
партнерства
Охорона здоров'я i на- 3
дання соцiальних послуг
Мiська шфраструктура 8
Освiта 4
Енергетика 2
Транспорт (автодороги) 3
Залiзничний транспорт 6
Аеропорти 1
Усього 27
Джерело: http ://kzppp.kz/ru/project/table.
У даний час бшьшють проектiв партнерсько1 вза-eмодil держави та приватного сектору реалiзовуeться у сферi будiвництва транспортно1 шфраструктури. У майбутньому плануeться залучення бiзнесу до фшан-сування проектiв у сферi будiвництва соцiальних обе-кпв [18].
У Республiцi Бшорусь в рамках проекту бвропей-ського Союзу та Програми розвитку ООН "Змщнення нащонального потенцiалу в областi застосування ме-ханiзмiв державно-приватного партнерства у Респуб-лiцi Бшорусь" створено Центр державно-приватного партнерства при Мшстерсга економiки Республiки
Бшорусь [19]. Згiдно шформацп, надано1 на сайтi Центру державно-приватного партнерства, затверджено список тлотних проектiв державно-приватного партнерства. Сферою застосування цих проекив e обекти iнфраструктури [20]. Крiм реалiзацil ДПП у сферi ш-фраструктури, у проеки Закону Республiки Бшорусь "Про державно-приватне партнерство" у стати 5 сферою здшснення державно-приватного партнерства позначен наукова, науково-технiчна та шновацшна дiя-льнiсть [21]. Серед основних завдань здшснення пар-тнерсько1 взаeмодil держави та приватного сектору ви-дшяють розвиток шновацшно1 дiяльностi i наукомют-ких виробництв, тдвищення технiчного рiвня вироб-ництва та удосконалення технологiчних процесiв.
В Укра1ш департаментом швестицшно-шнова-цшно1 полiтики та розвитку державно-приватного партнерства Мшстерства економiчного розвитку i то-ргiвлi Украши оприлюднено данi за 2013 р. i 2014 р., згiдно з якими у кра'ш спостерiгаeться позитивна те-нденцiя до збшьшення кшькосп проектiв ДПП. Свщ-ченням цього e кшьюсть проектiв, що реалiзовуються за 2013-2014 рр.: якщо за три квартали 2013 р. функ-цiонувало 227 проектiв [22], то на юнець 2014 р. — 243 проекти на засадах державно-приватного партнерства
[23]. Ц проекти реалiзовуються за рiзними сферами господарсько1 дiяльностi (табл. 4).
Больше половини загально1 кiлькостi проектiв на-лежить до сфери оброблення вiдходiв — 117 проекпв (51% вiд укладених угод) у третьому кварталi 2013 р., 116 проекпв (47,7%) у 2014 р. [23]. Крiм сфери оброблення вiдходiв, значна частина проекпв державно-приватного партнерства застосовуeться у сферах збору, очищення та розподшення води й у бущвнищга i експлуатацп дорiг, залiзниць, злiтно-посадкових смуг на аеродромах, мостiв, шляхових естакад, тунелiв i ме-трополiтенiв, морських i рiчкових портiв та !х шфра-структури.
Укра1на маe досвщ упровадження проектiв парт-нерсько1 взаeмодil держави та приватного сектору в ш-фраструктурнiй сферi, але не маe устшно1 практики реалiзацil державно-приватного партнерства в шновацшнш сфер^ незважаючи на те, що у Закот Укра1ни "Про державно-приватне партнерство" позначено ма-шинобудування як високотехнолопчне виробництво
[24].
Необхiднiсть широкого впровадження в Укра'ш механiзму державно-приватного партнерства пщтвер-джуeться прийнятою Концепцieю розвитку ДПП в Ук-ра1ш на 2013-2018 рр. [25]. Концепщя визначаe прю-ритетнi сфери застосування державно-приватного партнерства, серед яких — наукова, наукова-техшчна, iнновацiйна та iнформацiйна сфери.
Отже, практична спрямоватсть партнерсько1 вза-eмодil держави та приватного сектору у крашах, що розвиваються та у крашах з перехщною економшою свiдчить про те, що бшьшють проектiв ДПП викорис-товуються у сферах виробництва суспшьних благ i на-дання публiчних послуг, виробництва природно-мо-нопольних галузей економiки. У названих сферах держава не може вщмовитися вщ своel присутносп i для вирiшення суперечностей мiж обмеженими можливо-стями державного бюджету та потребою у вкладенш катталу для забезпечення вiдтворення та розвитку об'-eктiв стратепчно1 i сощально1 значущостi цих сфер ви-користовуe державно-приватне партнерство. Разом з
тим в крашах, що розвиваються та у крашах з перехь дною економшою, велику роль набувають функцп держави, пов'язанi з модершзащею eкономiки i в цьому зв'язку з iнновацiйним розвитком. Враховуючи досвiд розвинених краш, участь держави у фшансуванш НДДКР та шновацшнш дiяльностi, стимулюваннi
Висновки. Пpовiвши аналггичне дослiджeння свь тових та европейських тeндeнцiй розвитку державно-приватного партнерства у визначенш пpiоpитeтниx сфер застосування, доходимо висновку про таке. Вибip пpiоpитeтноï сфери застосування ДПП залежить вiд соцiапьно-eкономiчного piвня розвитку краши i реаль зовано'1 полiтики держави. У крашах з розвиненою економшою державно-приватне партнерство викорис-товують не лише для розбудови шфраструктурних проекив, але й для iнновацiйного розвитку. Виходячи з досвщу peалiзацiï проекпв ДПП в европейських крашах, для краш, що розвиваються та краш з пepexiдною eкономiкою в умовах модершзацп eкономiки i постш-дустpiального розвитку пpiоpитeтними сферами застосування державно-приватного партнерства мають бути шновацшна, наукова та науково-техшчна сфери.
Список використаних джерел
1. Мiжнаpодна конфepeнцiя "Перспективи розвитку законодавства про публiчно-пpиватнe партнерство у державах-членах СНД", 26 листопада 2014 р., Тав-piйський палац (Санкт-Петербург) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp.com/ uk/trainings/445--------------26--2014-----.
2. Мiжнаpодна конференщя "Публiчно-пpиватнe партнерство в сфepi водопостачання та водовщве-дення: обмiн досвщом м1ж бвропою, Центральною Азiею, Середшм Сходом та Пiвнiчною Африкою", 21 - 22 жовтня 2014 р.,м. Женева (Швeйцаpiя) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp. com/ uk/trainings/425--21-22-2014-.
iнновацiйноï активностi виробниюв у процесах моде-pнiзацiï eкономiки краши, розвитку iнновацiйноï iн-фраструктури е важливим чинником упровадження державно-приватного партнерства у науково-техшчну сферу.
Таблиця 4
3. 3-я М1жнародна конфepeнцiя "Прискорення ППП в Укpаïнi", 10-11 кштня 2014 р., Президент Го-тель, м. Ктв [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.ukrppp.com/uk/trainings/404-3-l-r-10-11-2014-.
4. М1жнародна конфepeнцiя з актуальних право-вих проблем розвитку публiчно-пpиватного партнерства у сфepi аграрних, земельних, eкологiчниx та кос-мiчниx вiдносин, 22 листопада 2013 р., Ктв [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrppp. com/uk/training s/385--22-2013-.
5. Конференщя "Модершзащя ЖКГ на засадах державно-приватного партнерства" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://cstei.lviv.ua/ua/item/766.
6. Круглий стш "Публiчно -приватне партнерство у сфepi науки та шновацш" в рамках мiжнаpодного на-уково - техшчного форуму "Наука. 1нновацп. Технологи — 2013", 15 жовтня 2013 р., Ктв [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp.com/ uk/trainings/373—l-------r-------l---2013r-15--2013--.
7. Market Update Review of the European PPP Market in 2010 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. — 12 p. — Режим доступу: http://www.eib.org/epec/resources/epec-market-update-2010-public.pdf.
8. Market Update Review of the European PPP Market in 2011 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. — 11 p. — Режим доступу : http://www.eib.org/epec/resources/epec_market_update_ 2011_en_web.pdf.
9. Market Update Review of the European PPP Market in 2012 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. — 10 p. — Режим доступу :
Сфера застосування державно-приватного партнерства в УкраМ
Сфера застосування державно-приватного партнерства Кшьюсть проекпв, од.
2013 рж 2014 рж
2 квартали 3 квартали
Збiр, очищення та розподшення води 71 56 79
Виробництво, транспортування i постачання тепла 32 - 7
Бущвництво та/або експлуатащя автострад, дор^, залiзниць, злггно-посадкових смуг на аеродромах, мосив, шляхових ес-такад, тунелiв i метрополiтенiв, морських i рiчкових портiв та !х шфраструктури 16 14 17
Туризм, вщпочинок, рекреацiя, культура та спорт 9 - 1
Пошук, розвiдка родовищ корисних копалин та !х видобу-вання 8 - 3
Оброблення вiдходiв 7 117 116
Охорона здоров'я 3 - -
Виробництво, розподшення та постачання електрично1 енерги 3 - 5
Управлiння нерухомiстю - - 2
Забезпечення функцiонування зрошувальних i осушувальних систем - - 1
Iншi 11 40 12
Усього 160 227 243
Джерело: http://www.me.gov.ua.
http://www.eib.org/epec/resources/Market%20Update%2 02012.pdf.
10. Market Update Review of the European PPP Market in 2013 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. — 10 p. — Режим доступу : http://www.eib.org/epec/resources/publications/epec_mar ket_update_2013_en.pdf.
11. Market Update Review of the European PPP Market in 2014 [Електронний ресурс] / European PPP Expertise Centre. — 8 p. — Режим доступу: http://www.eib.org/epec/epec_market_update_2014_en. pdf.
12. Kappeler Andreas. Public-Private Partnership in Europe — before and during the recent financial crisis [Електронний ресурс] / Andreas Kappeler, Mathieu Nemoz // Economic and Financial Report 2010/04, July 2010. — Режим доступу : http://www.eib.org/epec/ resources/efr_epec_ppp_report1.pdf.
13. Анал1з законодавства Украши у сферi досль джень, розробок та шновацшно! дiяльностi та пропо-зици щодо доповнень до законодавства. Проект 6С "Вдосконалення стратегш, поливки та регулювання iнновацiй в Укра!ш".- К.: Фенiкс, 2011. - 349 с.
14. "бвропейсью технологiчнi платформи та щд-ходи до створення украшських технологiчних платформ" [Електронний ресурс] Електронний бюлетень. Формування мереж обмiну iнформацieю про науково-освгтш програми бвропейського Союзу. Проект № 45309. Бюлетень № 2. — 21 с. — Режим доступу: http://cstei.lviv.ua/upload/pub/IRF/1340728263_69.pdf.
15. Explore Rankings 1990 to 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ppi.worldbank.org/ explore/ppi_exploreRankings.aspx.
16. Рейтинг регионов России по уровню государственно-частного партнерства, 2014-2015, Москва 2015, [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www. pppcenter.ru/assets/docs/raytingREG-Block_26-03-2015_web.pdf.
17. Грибовский А.В. Государственно-частное партнерство как инструмент стимулирования инновационной деятельности в научно-технической сфере Российской Федерации [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.riep.ru/upload/iblock/292/ 292e3e6eafb1f67f6fef1049d3952c60.pdf.
18. Развитие системы дошкольного образования через внедрение ГЧП [Електронний ресурс] / Казахстанский центр государственно-частного партнерства.
— Режим доступу: http://kzppp.kz/ru/anmat/view?id=20.
19. Создан Центр государственно-частного партнерства [Електронний ресурс] / Белорусские новости.
— Режим доступу : http://naviny.by/rubrics/economic/ 2014/05/ 27/ic_news_113_436781/.
20. Утвержден список пилотных проектов для реализации на принципах государственно-частного партнерства [Електронний ресурс] / Центр государственно-частного партнерства в Беларуси. — Режим доступу : http://pppbelarus.by/blog/infrastructure-board-meeting-7/.
21. Проект Закона Республики Беларусь "О государственно-частном партнерстве" [Електронний ресурс]. / Центр государственно-частного партнерства в Беларуси. — Режим доступу : http://pppbelarus.by/draft-ppp-law/.
22. На юнець вересня 2013 року в Укра'ш реаль зовувались бшьше 220 проекпв на засадах державно-приватного партнерства [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/ publish/article/main?art_id=224783&cat_id=38461&searc h_param= %E4%EF%EF&searchDocarch= 1 &searchPubli shing=1.
23. 1нформащя щодо стану здшснення державно-приватного партнерства (станом на 06.01.2015) [Електронний ресурс] / Департамент швестицшно-шнова-цшно! полггики та розвитку державно-приватного партнерства. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/ Documents/Detail?lang=uk-UA&id=fc354c59-cb8f-4660-b7d5-1acdf35f0ab7&title=InformatsiiaSchodoStanuZdiis nenniaDerzhavnoprivatnogoPartnerstva.
24. Закон Украши "Про державно-приватне партнерство" № 2404—VI вщ 01.07.2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17.
25. Розпорядження Кабшету Мш1стр1в Украши № 739-р. вщ 14 серпня 2013 р. "Про концепщю розвитку державно-приватного партнерства в Укра'ш на 2013-2018 роки" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/739-2013-р.
А. М. Ткаченко
д-р екон. наук м. Днтропетровськ
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Постановка проблеми. Сьогодш внаслщок швид-ких змш — створення найбшьш ефективно! кадрово! политики у нашш кра!ш — важливе завдання, що сто'йъ перед керiвництвом кожного суб'екта господарю-вання. Для вирiшення цього питання доцшьно розгля-нути зарубгжний досвщ зокрема на прикладi розвину-тих краш 6С, США та Япони, адже в епоху бвроште-граци Украши це питання набувае особливо! актуальность
Мета дослщження. Дослщження мгжнародного досвiду щодо формування полггаки кадрового потен-цiалу.
Аналiз останн1х дослщжень. Питання кадрового потенцiалу розглядалися рiзними як вiтчизняними, так i зарубгжними вченими. Серед них — Г. Жане, К. Поппер, Г. Аммонд, П. Бурдье, В. Афанасьев, В. Авер'янова, А. Пойченко, М. Лукашевич, В. Князева, О. Воронько, П. Надолшного тощо, але не зважаючи на це дане питання е сьогодш досить актуальними.
