Научная статья на тему 'Биоморфология мышц, действующих на парные плавники карповых рыб'

Биоморфология мышц, действующих на парные плавники карповых рыб Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
232
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОРОПОВі РИБИ / БІОМОРФОЛОГІЯ / BIOMORPHOLOGY / ПРИВіДНі М'ЯЗИ / ВіДВіДНі М'ЯЗИ / ПіДіЙМАЧі / ПАРНі ПЛАВЦі / ГРУДНИЙ ПЛАВЕЦЬ / ЧЕРЕВНИЙ ПЛАВЕЦЬ / ГРУДНИЙ ПОЯС / ТАЗОВИЙ ПОЯС / КАРПОВЫЕ РЫБЫ / БИОМОРФОЛОГИЯ / ПРИВОДЯЩИЕ МЫШЦЫ / ОТВОДЯЩИЕ МЫШЦЫ / ПОДНИМАТЕЛИ / ПАРНЫЕ ПЛАВНИКИ / PAIRED FINS / ГРУДНОЙ ПЛАВНИК / PECTORAL FIN / БРЮШНОЙ ПЛАВНИК / ГРУДНОЙ ПОЯС / ТАЗОВЫЙ ПОЯС / PELVIC GIRDLE / CYPRINIDS / ADDUCTORS / ABDUCTORS / ARRECTORS / PELVIC FIN / PECTORAL GIRDLE

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Гром К.И., Мельник О.П.

Известно, что парные плавники рыб являются гомологами конечностей наземных позвоночных. Однако мышцы, действующие на грудные и брюшные плавники, имеют свои особенности в расположении и развитии у различных рядов костистых рыб. В статье представлены биоморфологические исследования мышц, действующих на грудные и брюшные плавники у разных представителей карповых рыб, самой богатой на виды семьи среди других пресноводных рыб, заселяющих водоемы Украины. Приведено детальное описание мышечных групп, описаны их точки прикрепления и выполняемые ими функции. Установлено, что мышцы, которые действуют на парные плавники, делятся на дорсальные и вентральные группы. К мышцам, действующих на грудные плавники карповых рыб, относятся: вентральный и дорсальный подниматели грудного плавника, поверхностная и глубокая отводящие мышцы, поверхностная и глубокая приводящие мышцы. Мышцы, действующие на брюшные плавники, имеют те же названия. Дополнительно нами описан разгибатель брюшного плавника. Локализация мышц и степень их развития были примерно одинаковыми у исследуемых видов карповых рыб.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

БІОМОРФОЛОГІЯ М’ЯЗІВ, ЩО ДІЮТЬ НА ПАРНІ ПЛАВЦІ КОРОПОВИХ РИБ

It is known that the paired fins of fish are homologues to the tetrapod limbs. However, in different orders of bony fishes the muscles which act on the pectoral and pelvic fins have their own features in location and development. The article presents a biomorphological study of muscles that act on the pectoral and pelvic fins in various representatives of cyprinids, family that is the richest in species in comparison with other freshwater fish that inhabit the waters of Ukraine. A detailed description of muscle groups, their points of attachment and functions were given. It was found that the muscles that act on the paired fins are divided into dorsal and ventral groups. The muscles which act on the pectoral fins of cyprinids include: arrectors dorsalis and ventralis, abductors superficialis and profundus, adductors superficialis and profundus. The muscles which act on the pelvic fins have the same names. In addition, we described the extensor proprius muscle. Localization of muscles and their degree of development were nearly the same in the studied species of cyprinids.

Текст научной работы на тему «Биоморфология мышц, действующих на парные плавники карповых рыб»

5. Кузнецова Т. С., Кузнецов С. Г., Кузнецов А. С. Контроль полноценности минерального питания // Зоотехшя. - 2007. - № 8. - С. 10-15.

6. Охрименко С. М., Гурьева Н. Г. Адаптации ферментов липидного и азотистого обмена у крыс при оксидативном стрессе, вызванном стрессе, вызванном солями кобальта и ртути // Вестник Харьковского национального университета. - 2005. - № 2. - С. 56-60.

7. Таранов М. Т. Биохимия и продуктивность животных. - М.: Колос, 1976. -

236 с.

8. Функциональная активность ферментов и пути ее регуляции. / Под. ред. С. Е. Северина, Г.А. Кочетова, М.: Издательство МГУ, 1981. - 180 с.

9. Якубке X. Ф. Аминокислоты, пептиды, белки. М., 1985. - 340 с.

Стаття надшшла до редакци 6.05.2015

УДК 619:576.31:591.473:639.215

Гром К. I., асшрантка (kateryna_grom@ukr.net) © Мельник О. П., д. вет. н., професор (museum@nubip.edu.ua)

Нащоналънийумверситет 6iopecypcie i природокористуеання Украгни,

м. Кигв, Украгна

БЮМОРФОЛОГ1Я М'Я31В, ЩО Д1ЮТЬ НА ПАРН1 ПЛАВЦ1

КОРОПОВИХ РИБ

BidoMO, що парт плавщ риб е гомологами юнщвок наземных хребетных. Проте м'язы, що дттъ на грудт та черевт плавц1, маютъ свог особливост1 у розташувант тарозеытку ур1знихряд1в юсткових рыб.

В cmammi представленi б1оморфолог1чт досл1дження м 'яз1в, що дттъ на грудт та черевт плавц1 у р1зных представныюв короповых рыб, наыбагатшог на выды родыны серед тшых пр1сноводных рыб, що заселяютъ водоымы Украгны. Наведеныы детальный опыс м'язовых груп, опысат ixm точкы прыкр1плення та функцИ, яю воны выконуютъ. Встановлено, що м'язы, якг дттъ на парт плавц1, подыяютъся на дорсалът та вентралъш групы. До м'яз1в, що дттъ на грудт плавц1 короповых рыб, в1дносятъся: вентральный та дорсальный nidiüMa4i грудного плавця, поверхневый та глыбокый eideidm м'язы, поверхневый та глыбокый npHeidrn м'язы. М'язы, що дттъ на черевт плавц1 маютъ mi caMi назвы. Додатково намы опысаныйрозгинач черевного плавця.

Локал1зац1я м 'яз1в та стутнъ гхнъого розвытку булы майже однаковымы у досл1джуваных endie короповыхрыб.

Ключовг слова: Koponoei рыбы, б1оморфолог1я, npHeidm м'язы, eideidni м'язы, nidiüMa4i, napni плавц1, грудный плавецъ, черевный плавецъ, грудный пояс, тазовый пояс.

УДК 619:576.31:591.473:639.215

Гром К. И., аспирантка, Мельник О. П., д. вет. н., профессор

Национальныйуныверсытет быоресурсов и природопользования Украины,

г. Киев, Украина

БИОМОРФОЛОГИЯ МЫШЦ, ДЕЙСТВУЮЩИХ ИА ПАРНЫЕ ПЛАВНИКИ

КАРПОВЫХ РЫБ

Известно, что парные плавники рыб являются гомологами конечностей наземных позвоночных. Однако мышцы, действующие на грудные и брюшные плавники, имеют свои особенности в расположении и развитии у различных рядов костистыхрыб.

© Гром К. I., Мельник О. П., 2015

16

В статье представлены биоморфологические исследования мышц, действующих на грудные и брюшные плавники у разных представителей карповых рыб, самой богатой на виды семьи среди других пресноводных рыб, заселяющих водоемы Украины. Приведено детальное описание мышечных групп, описаны их точки прикрепления и выполняемые ими функции. Установлено, что мышцы, которые действуют на парные плавники, делятся на дорсальные и вентральные группы. К мышцам, действующих на грудные плавники карповых рыб, относятся: вентральный и дорсальный подниматели грудного плавника, поверхностная и глубокая отводящие мышцы, поверхностная и глубокая приводящие мышцы. Мышцы, действующие на брюшные плавники, имеют те же названия. Дополнительно нами описан разгибатель брюшного плавника.

Локализация мышц и степень их развития были примерно одинаковыми у исследуемых видов карповыхрыб.

Ключевые слова: карповые рыбы, биоморфология, приводящие мышцы, отводящие мышцы, подниматели, парные плавники, грудной плавник, брюшной плавник, грудной пояс, тазовый пояс.

UDC 619:576.31:591.473:639.215

Grom K., PhD student, Melnyk O. P., DVSc., Professor

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

BIOMORPHOLOGY OF MUSCLES THAT ACT ON THE PAIRED FINS OF CYPRINIDS

It is known that the paired fins of fish are homologues to the tetrapod limbs. However, in different orders of bony fishes the muscles which act on the pectoral and pelvic fins have their own features in location and development.

The article presents a biomorphological study of muscles that act on the pectoral and pelvic fins in various representatives of cyprinids, family that is the richest in species in comparison with other freshwater fish that inhabit the waters of Ukraine. A detailed description of muscle groups, their points of attachment and functions were given. It was found that the muscles that act on the paired fins are divided into dorsal and ventral groups. The muscles which act on the pectoral fins of cyprinids include: arrectors dorsalis and ventralis, abductors superficialis and profundus, adductors superficialis and profundus. The muscles which act on the pelvic fins have the same names. In addition, we described the extensor proprius muscle.

Localization of muscles and their degree of development were nearly the same in the studied species of cyprinids.

Key words: cyprinids, biomorphology, adductors, abductors, arrectors, paired fins, pectoral fin, pelvic fin, pectoral girdle, pelvic girdle.

Вступ. Еволющя парних плавщв риб щкавила багатьох вчених [1, 3]. Матер1алом для вивчення еволюцп парних кшщвок загалом слугували лише наявш скам'яншосп викопних риб, i таким чином вивченню м'яз1в, що ддать на парш плавщ, придшялася менша увага.

Вщомо, що парш плавщ у риб вщграють роль стабшзатор1в тша, допомагаючи здшснювати повороти, шдшматися, опускатися та гальмувати pn6i шд час плавания [2]. У коропових риб, яю е найбагатшою на види та найчисельшшою родиною серед шших хребетних [4], парш плавщ е досить рухлив1, що обумовлено значним розвитком м'язово! системи, яка д1е на грудш та черевш плавщ. Отже, дана стаття представляе бюморфолопчне дослщження м'яз1в,

17

що дшть на грудш та черевш плавщ у ниншшх представниюв коропових риб, яю населяють npicHi водойми Украши.

Матер!ал i методи. Матер!алом для дослщження слугували риби, що вщносяться до шфракласу костистих риб, родини коропових, а саме: короп звичайний (Cyprinus carpio), лин (Tinea tinca), верховодка звичайна (Alburnus alburnus), KpacHonipKa звичайна (Scardinius erythrophthalmus), плоскирка (Blicca bjoerkna), карась звичайний (Carassius carassius), пщуст звичайний (Chondrostoma nasus), шлтка звичайна (Rutilus rutilus), синець-бшоочка (Ballerus sapa) та синець звичайний (Ballerus ballerus) [5]. 1з кожного виду було дослщжено по три екземпляри риб. Матер!ал фжсували у 10 % розчиш нейтрального формалшу з подальшим проведениям анатом!чного препарування м'яз!в, що дготь на napHi плавщ дооиджуваних вид!в риб.

Результати дослщження. При дослщженш м'язово1 системи коропових риб були виявлеш дорсальш та вентральш групи м'яз!в, що дтоть на парш плавщ. Вони подшяються на OKpeMi пучки та мають майже однаковий CTyniHb розвитку. Зокрема, до м'яз iß грудного плавця вщносяться: вентральний пщшмач грудного плавця (m. arrector ventralis), поверхневий вщвщний м'яз (m. abductor superficialis), глибокий вщвщний м'яз (m. abductor profundus), поверхневий привщний м'яз (m. adductor superficialis), глибокий привщний м'яз (m. adductor profundus) та дорсальний пщшмач грудного плавця (m. arrector dorsalis) (рис. 1).

1 2 3 4 5 6

8 7 5

Рис. 1. М'язи грудного плавця плоскирки (БИсса Цоегкиа), вентро-латеральна поверхня (права частина прямого м'яза живота та частина поверхневого вщвщного м'яза - видалеш): 1 - поверхневий вгдвгдний м'яз; 2 -дорсальный тдтмач грудного плавця; 3 - глибокий вгдвгдний м 'яз; 4 - глибокий привгдний м'яз; 5 - промет грудного плавця; 6 - внутргшнгй косий м'яз живота; 7 - поверхневий привгднийм'яз; 8 - прямийм'яз живота

Поверхневий вщвщний м'яз розташований латерально на грудному пояс!. Пщ ним розташований глибокий вщвщний м'яз. Щ м'язи починаються на клейтрум! \ закшчуються сухожилками на передшх кшцях промешв плавця (лепщотрих1ях). Вентральний пщшмач грудного плавця розташований латерально, починаеться на передньому кшщ клейтрума \ закшчуеться сухожильно на основ! першого променя плавця з мед!ального боку. Поверхневий привщний м'яз розташований дорсомед!ально на мед!альнш поверхш грудного пояса. Вш починаеться на дорсомед!альнш поверхш клейтрума \ закшчуеться на мед!альнш поверхш грудного пояса, трохи дистальшше основи промешв грудного плавця, при цьому не

18

прикршлюючись до першого променя. У дослщжуваних вид!в коропових риб глибокий привщний м'яз - погано вщокремлений. Дорсальний пщшмач грудного плавця розташований досомед!ально на мускулатур! грудного плавця. Починаеться на каудальнш вентромед!альнш частит клейтрума. По свош довжиш м'яз прикршлюеться до коракоща i закшчуеться сухожилком на основ! першого променя грудного плавця на мед!альнш поверхш грудного пояса.

М'язи, якi дшть на черевш плавщ, розташоваш на тазовому пояс! з вентрального та дорсального боюв. Вентрально вони прикрш! передшм пщкшьовим м'язом (m. infracarinalis anterior). До вентральних м'яз!в черевного плавця вщносяться: вентральний пщшмач черевного плавця (m. arrector ventralis), поверхневий та глибокий вщвщш м'язи (m. abductor superficialis et profundus). До дорсальних м'яз!в вщносяться: розгинач черевного плавця (m. extensor proprius); дорсальний пщймач черевного плавця (m. arrector dorsalis), поверхневий та глибокий привщш м'язи (/77. adductor superficialis et profundus) (рис. 2).

Рис. 2. М'язи черевного плавця пщуста звичайного (СНонйго81ота на§ш) (вентральна поверхня): 1 - зовтштй косий м'яз живота; 2 - вентральний тдтмач черевного плавця; 3 - глибокий вiдвiднuй м'яз; 4 - промеш черевного плавця; 5 - аналъний omвip; 6 - сухожилок переднъого тдктъового м'яза; 7 -поверхневий вiдвiднuйм'яз; 8 -мiжnлaвцeвaзв'язка; 9 - середшй тдктъовийм'яз

Поверхневий та глибокий вщвщш м'язи розташоваш вентромед!ально. Поверхневий вщвщний м'яз починаеться на вентральнш частит на мющ зрощення базальних пластинок тазового поясу \ закшчуеться на основах мед!альних лепщотрихш. Глибокий вщвщний м'яз починаеться дещо крашальнше вщ поверхневого вщвщного м'яза на мющ зрощення базальних пластинок тазового поясу \ закшчуеться на основах латеральних лепщотрихш. Вентральний пщшмач черевного плавця починаеться на базштерипум! \ закшчуеться на основ! першого променя черевного плавця. Поверхневий привщний м'яз лежить на дорсальний поверхш тазового поясу, прикриваючи собою глибокий привщний м'яз, \ закшчуеться на основах промешв черевного плавця. Глибокий привщний м'яз розташований дорсально на тазовому пояс! \ закшчуеться на основах промешв черевного плавця. Дорсальний пщшмач черевного плавця починаеться на дорсолатеральнш частиш тазового пояса \ закшчуеться на основ! першого променя черевного плавця. Розгинач черевного плавця - тонкий м'яз, що починаеться мед!ально на вершинах дорсальних гемггргхш \ продовжуеться у шюру та черевну мускулатуру.

У вс\х дослщжуваних вид!в риб основи черевних плавщв з'еднаш м\ж собою за допомогою зв'язки. На нашу думку, такий зв'язок надае плавцям жорсткють,

19

покращуе стабшзащю тша тд час плавания та забезпечуе синхроншсть руху черевних плавщв. Окр1м того, з каудального боку до черевних плавщв прилягають модифшоваш видовжеш лусочки ув1гнуто1 форми.

Висновки. У Bcix дослщжуваних вид1в коропових риб м'язова система грудних та черевних плавщв мае майже однаковий стутнь розвитку. Описаш нами м'язи, що ддать на napHi плавщ, забезпечують узгоджений рух иарних плавщв в умовах прюноводного середовища.

Перспективы подальших дослщжень. Подальш1 бюморфолопчш дослщження м'язово! системи, зокрема м'яз1в, що д1ють на napHi плавщ риб, на широкому пор1вняльному MaTepiani дадуть змогу встановити особливосп розташування та розвиток окремих труп м'яз1в, що е важливим для розумшня еволюцшних адаптацш иарних плавщв/кшщвок до юнування у водному середовищ1.

Лггература

1. Fins into limbs: evolution, development, and transformation / ed. Hall B.K. -Chicago : University of Chicago Press, 2007. - 344 p. - ISBN 978-0226313375.

2. Fish physiology : in 18 vol. / eds. Hoar W.S., Randall D.J. - New York : Academic Press, 1978. - Vol. 7. - 576 p. - ISBN 978-0123504074. - ISBN 0123504074.

3. Interrelationships of fishes / eds. M.J. Stiassny, L.R. Parenti, G.D. Johnson. -San Diego : Academic Press, 1996. - 516 p. - ISBN 978-0123912084.

4. Nelson J.S. Fishes of the world / J.S. Nelson. - [4th Ed.]. - New York : John Wiley and Sons, Inc., 2006. - 601 p. - ISBN 0-471-25031-7.

5. Куцоконь Ю. Украшсью назви мшог i риб фауни Украши для наукового вжитку / Ю. Куцоконь, Ю. Квач // Бюлопчш студи. - 2012. - № 2. - С. 199-220.

Стаття надшшла до редакци 9.04.2015

УДК 615.28

Гутий Б. В., д.вет.н., доцент, Гуфрш Д. Ф., д.вет.н., професор, Гунчак В. М., д.вет.н., професор ©

Льв1вський нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та бютехнологт 1мем С.З. Гжицъкого, м.Лъеге, Украта

ДОСЛ1ДЖЕННЯ КУМУЛЯТИВНЫХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕПАРАТУ «МЕВЕСЕЛ-Ш'СКЦШНИЙ»

Наведено резулътати досл1дження m0KCU4H0cmi ноеостеореного препарату «Мевесел-1н'екц1йний». Досл1джено кумулятивм властивост1 препарату «Мевесел-т'екцтний». Сумарно введена середня доза препарату становила 162500 мг/кг, а коеф1ц1ент кумуляцп буе eidnoeidno - 5,3. Мевесел-ш 'екцтний, за умов довготривалог (20 di6) щоденног т'екцп у зростаючих дозах викликав деструкщю мембран гепатоцит1в, на що вказуе тдвищення активност1 внутр1шньокл1тинних ензим1в АлАТ, АсАТ i лужног фосфатази. Встановлено eipozidne збшъшення, пор1еняно з контрольною групою, кыъкост1 нейтрофмв на 36,1 % та eipozidne зменшення KMKOcmi лiмфoцumiв на 15,2 %.

Препарат «Мевесел4н'екцтний» eiднocumъcя до npenapamie 3i слабко вираженими властивостями до кумуляцИ.

Ключовг слова: фapмaкoлoгiя, moкcuкoлoгiя, мевесел-iH 'екцтний, щypi, кумуляция

© Гутий Б.В., Гуфрш Д.Ф., Гунчак В.М., 2015

20

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.