CC BY
28
Leontyuk, A. S., Bolshova, E. I., Leontyuk, L. A. (1987). Informatsionnyiy podhod k analizu strukturnoy organizatsii nervnoy sistemyi / Metodologicheskie, teoreticheskie i metodicheskie aspektyi sovremennoy neyromorfologii: sb. nauch. tr. - M., 24-85. (in Russian). Horalskyi, L. P., Khomych, V. T., Sokulskyi, I. M. (2013). Morfolohiia spynnoho mozku ta spynnomozkovykh vuzliv khrebetnykh tvaryn [Tekst] : monohrafiia / za red. L. P. Horalskoho. - Lviv : SPOLOM, 296. (in Ukrainian). Sokulskyi, I. M. (2008). Morfofunktsionalna kharakterystyka ta morfometrychni pokaznyky hrudnoho viddilu spynnoho mozku statevozrilykh kroliv / Nauk. visn. Lvivskoho nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Hzhytskoho. T. 10, № 3 (38). - 202-206. (in Ukrainian).
Стаття надгйтла доредакцп 30.03.2016
УДК 639.342.2
Гриневич Н. С., к. вет. н., доцент, Присяжнюк Н. М., к. вет. н., доцент, Михальський О. Р., ст. викладач, Куновський Ю. В., к. с.-г. н., ассистент ©
Ылоцерювський нацюнальний аграрный утверситет, м. Вша Церва, Украта
ДО ПИТАННЯ ЗМ1НИ П1ГМЕНТАЦП ОКРЕМИХ ПРЕДСТАВНИК1В ДЕКОРАТИВНОÏ АКВАКУЛЬТУРИ
Приведено результати вивчення мжроскопп хроматофоргв тюри, грудних, черевних та хвостових плавцгв Poecilia sphenop та Barbus tetrazona.
Встановлено у ткгрг та плавцях Poecilia sphenop два типи хроматофороцитгв, а саме: меланофороцити та лейкофороцити (надають рибг сргблястого забарвлення). У тюрг та плавцях Barbus tetrazona було виявлено три типи хроматофоргв, а саме: меланофороцити, ксантофороцити та еритрофороцити.
На нативних препаратах ткгри Barbus tetrazona гранули тгменту сконцентроват в центрг хроматофороцита, утворюючи зернисту масу, в той час як на препаратах тюри Poecilia sphenop, плавцях Barbus tetrazona гранули тгменту розсгяш з ргзною щгльнгстю створюючи видиме, ттенсивне забарвлення.
Пров1вти ряд ггстологгчних дослгджень нами встановлено наявтсть окремих тгментних включень та загальш закономерности локалгзацИ, а також особливостг тгментацИ' окремих видгв декоративних риб, на прикладг Poecilia sphenop та Barbus tetrazona.
Ключов1 слова: меланофороцити, лейкофороцити, аквакультура, ксантофороцити, еритрофороцти, хроматофороцити, тгментащя, iхтюфауна, епгдермгс, луска Poecilia sphenop, Barbus tetrazona, плавцг.
УДК 639.342.2
Гриневич Н. Е., Присяжнюк Н. М., Михальський О. Р., Куновський Ю. В.
Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина
К ВОПРОСУ ИЗМЕНЕНИЯ ПИГМЕНТАЦИИ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ДЕКОРАТИВНОЙ АКВАКУЛЬТУРЫ
Приведены результаты изучения микроскопии хроматофоров кожи, грудных, брютных и хвостовых плавников Poecilia sphenop и Barbus tetrazona.
Установлен в коже и плавниках Poecilia sphenop два типа хроматофороцитив, а именно: меланофороциты и лейкофороциты (придают рыбе серебристого окраса). В коже и плавниках Barbus tetrazona было обнаружено три типа хроматофоров, а именно: меланофороциты, ксантофороциты и еритрофороциты.
На нативных препаратах кожи Barbus tetrazona гранулы пигмента сконцентрированы в центре хроматофороцита, образуя зернистую массу, в то время
© Гриневич Н. £., Присяжнюк Н. М., Михальський О. Р., Куновський Ю. В., 2016
32
как на препаратах кожи Poecilia sphenop, плавниках Barbus tetrazona гранулы пигмента рассеяны с различной плотностью создавая видимо, интенсивную окраску.
Проведя ряд гистологических исследований нами установлено наличие отдельных пигментных включений и общие закономерности локализации, а также особенности пигментации отдельных видов декоративных рыб на примере Poecilia sphenop и Barbus tetrazona.
Ключевые слова: меланофороциты, лейкофороциты, аквакультура, ксантофороциты, еритрофороцты, хроматофороциты, пигментация, ихтиофауна, эпидермис, чешуя Poecilia sphenop, Barbus tetrazona, плавники.
UDC 639.342.2
Grynevych N., Prisiazhniuk N., Mychalskii O., Kunovskii Y.
Belotserkovskii national agrarian university
TO A QUESTION OF CHANGE PIGMENTATION O CERTAIN REPRESENTATIVES OF A DECORATIVE AQUACULTURE
Results of studying of microscopy of chromatophores of skin, chest, belly and tail fins of Poecilia sphenop and Barbus tetrazona are given.
It is established in skin and fins of Poecilia sphenop two types of hromatoforotsita, namely: melanoforotsita and leykoforotsita (give to fish of a silvery color). There are three types of in skin and fins of Barbus tetrazona three types of chromatophores namely: melanoforotsita, ksantoforotsita and eritroforotsita.
On native preparations of skin Barbus tetrazona of a granule of a pigment are concentrated in the center of a hromatoforotsit, forming the granular weight while on Poecilia sphenop skin preparations, fins of Barbus tetrazona of a granule of a pigment are disseminated with various density creating probably, intensive coloring.
Having conducted a number of histologic researches by existence of separate pigmentary inclusions and the general regularities of localization, and also feature of pigmentation of separate species of decorative fishes on the example of Poecilia sphenop and Barbus tetrazona is established.
Key words: melanoforotsita, leykoforotsita, aquaculture, ksantoforotsita, eritroforotsita, hromatoforotsita, pigmentation, fish fauna, epidermis, scales of Poecilia sphenop, Barbus tetrazona, fins.
Вступ. Розташовуючись на межi зовшшнього середовища та оргашзму, шшра риб виконуе чисельн функци: орган неспецифiчного iMyrnTeiy, захист тша риби ввд впливу хiмiчних речовин розчинених у водг Слиз, який вкривае шшру, мае високу бактерицидну актившсть та забезпечуе високу швидшсть згортання кровi в разi травмування риби, разом з тим захищае деяких риб ввд висихання на повiтрi забезпечуе шшрне дихання. Забарвлення або тгментащя риб мае захисну, маскувальну функщю, що робить !х непомiтними у вiдповiдних умовах [4]. У пелапчних риб темна спинка i свiтле черевце. У барбуав, макроподiв, астронотyсiв, що живуть серед водяно! рослинносп, на тiлi е теми поперечнi смуги. Строкате забарвлення анцитруав у акварiyмi робить !х непомiтними на тлi галькового грунту. Великою рiзноманiтнiстю вiдрiзняеться забарвлення риб коралових рифiв. що володiють здатнютю змiнювати свое забарвлення повшстю [3]. Самщ теляпш у шлюбний перюд чорниоть, а плавщ стають яскраво-червоними. Прiсноводнi скати i деяк iншi риби можуть змiнювати забарвлення ввдповвдно до фону навколишнього середовища [3, 4].
Шгментащя риб зумовлена спецiалiзованими тгментними клiтинами -хроматофороцитами, ям розташован в глибин епiдермiсy i верхньому шарi дерми. Пiгментнi клгтини мають зiркоподiбнy форму, в !х вiдростках е пiгментнi включення, колiр яких зумовлений наявшстю в !х молекулах хромофорних груп, якi вибiрково поглинають свiтло в межах видимо! зони сонячного спектра (380-750 нм) [5]. Хроматофороцити мають здатшсть викликати перерозподiл тгменту, який
33
супроводжуеться змшою загального забарвлення оргашзму. Серед хребетних щею здатшстю володiють круглоротi, риби, амфiбiï i рептилiï; безхребетних - ракоподiбm, головоногi молюски, п'явки, а також комахи деяких видiв, голкошкiрi [2]. Якщо тгмент у хроматофороцитах сконцентрований у маленьку кульку - зернистий стан, то вiн майже не впливае на загальне забарвлення, але якщо розподiляеться по всш поверхн - сiтчастий стан, то загальне забарвлення змiнюеться [5]. Хроматофороцити можуть також впливати на забарвлення оргашзму в результат! того, що тгмент в них утворюеться i накопичуеться, або ж руйнуеться та зникае. Цей механiзм називають морфолопчною змiною забарвлення [5]. Для бшьшосп водних тварин та риб, як при певних умовах змiнюють забарвлення, характерш хроматофороцити, в яких змши в розподiлi тгменту вiдбуваються за рахунок внутршньоклгтинних перемiщень.
Розрiзняють монохроматичш, дихроматичш i полiхроматичнi хроматофороцити. Ця класифiкацiя враховуе наявнiсть одного, двох або декшькох тгменпв. Залежно ввд особливостей тгментних включень розрiзняють декшька видiв хроматофороципв:-меланофороцити - тгментш клiтини, як мiстять чорний тгмент меланш (melanos -чорний);- лейкофороцити - бiлi хроматофороцити (leukos - бший), яш е у багатьох хребетних;- гуанофороцити - зумовлюють срiблясте забарвлення, а ïx тгментом е поxiдне пурину - гуанш;- ксантофороцити - мiстять пiгмент iз групи каротиноïдiв -ксантофiл (xanthos - жовтий);- еритрофороцити - тгментш включення червоного кольору (eritos - червоний);- iридофороцити - мiстять невелик скупчення мерехтливих плоских кришталикiв, яш додають 1м синювато-зеленого забарвлення. Найкраще хроматофорна система i змши забарвлення показан у декоративних риб, у яких е хроматофороцити декшькох титв. За звичайного забарвлення шири декоративних риб у шй знаходяться тгментш клгтини всix вiдомиx видiв: меланофороцити, лейкофороцити,ксантофороцити, гуанофороцити, еритрофороцити та iридофороцити. У риб iз свiтлою шшрою меланофороцити мають слабовираженi вiдростки, а тгментш включення в них переважно локалiзованi в ïx центральнiй частит. У шкiрi рожевих риб меланофороцити майже ввдсутш. Вiдсутнi меланофороцити i ксантофороцити у риб iз бшою шкурою. Нерiдко у створеннi забарвлення у хребетних, крiм власне хроматофороципв, бере участь нерухомий шар бшуватого або жовтуватого тгменту. Цей шар в основному визначае забарвлення тварини (у тих випадках, коли активш хроматофороцити практично не беруть участь у створенш забарвлення), або бере участь у цьому спiльно з хроматофороцитами [2, 5].
Метою i завданням дослiдження було дослiдити та вивчити пiгментацiю шк1рних покрови представнишв декоративноï аквакультури.
Матерiали та методи. В якосп дослiджуваного об'екту вибраш представники двох родин акварiумниx риб: пецiлiевi (Poecilidae) та короповi (Cyprinidae). Як дослвдний матерiал були використаш нативн1 препарати шк1ри, грудного, хвостового та черевного плавщв вiд чотирьох клiнiчно здорових пецiлiй (Poecilia sphenop) та чотирьох клiнiчно здорових барбуав суматранських (Barbus tetrazona) [1]. Шкру та фрагменти плавщв дослiджували за допомогою м^оскопу KONUS з послдуючим макрофотографуванням вмонтованою в нього телекамерою CCD COM PLUGUE USB-2.
Результати дослщження. Родина пецiлiевi (Poecilidae) (живородш коропозубi). в природi зустрiчаються в Швшчшй i Пiвденнiй Америцi. Серед них досить популярнi гуппi, молл^ пецилiï i мечоносцi. Родина короповi (Cyprinidae), серед них - барбуси, даню, розбори,золотi рибки. Барбус суматранський (Barbus tetrazona) це стайна рибка, зустрiчаються в прiсниx водоймах Африки та Ази. В неволi зазвичай не особливо вимогливi до xiмiчного складу води. Забарвлення у вказаних риб бувае найрiзноманiше, що дало тдстави використовувати ïx у дослвдах.
При проведеннi мiкроскопiï нативних препарапв пецiлiï та барбуса суматранського нами було тдтверджено, що забарвлення риб пов'язане з наявнютю у шири, плавцях пiгментниx клiтин - xроматофорiв. При мiкроскопiï нативних препаратiв пецши (рис. 1, 2) було виявлено як у променях хвостових та грудних
34
плавщв, так 1 в шири риб два типи хроматофороципв, а саме: лейкофороципв та меланофороципв.
Як видно з рис. 2, меланофороцити мютять тгментш зерна чорного кольору, мають з1рчасту форму з в1дростками. В той же час,як видно з рис. 3, зерна тгменту в лейкофороцитаховально! форми, розмщеш по всш клггиш. Наявнють лейкофороципв надае пиар1 та плавникам пецшп ср1блястого забарвлення.
Рис.1. Зернистий стан хроматофороципв у променях грудного плавця пецилп (нативний препарат. Зб. х 100): а - промшь хвостового плавця; б -меланофороцити -г N
• ** УУ
. ' ч ^ ^ ^ >
Рис.2. Лейкофороцити(а) i меланофороцити(б) хвостового плавця пецилп (нативний препарат. Зб. х 50)
«Ь
> »
Рис. 3. Лейкофороцити (а) шюри пецилп (нативний препарат. Зб. х 400)
35
При мшроскопп нативних препаратов барбуса суматранського слад ввдмгтити наявтсть трьох типiв хроматофороципв. Як видно з рис. 4, 5 в шкiрi цього представника декоративно! аквакультури розташованi меланофороцити та ксантофороцити.
Меланофороцити мютять чорний i коричневий тгмент меланш, ксантофороцити мютять тгмент ввд св^ло-жовтого до темно-оранжевого кольору. Зерна тгменту концентроваш по центру клггини.
_ V • ^ ■ *
» . %
> д +
Рис.4. Меланофороцити з концентрованим розподiлом пiгменту в шк1р1 суматранського барбуса (нативний препарат. Зб. х 400)
• -
0
ж
Рис. 5. Меланофороцити (а) i ксантофороцити (б) з концентрованим розподшом пiгменту в шк1р1 суматранського барбуса(нативний препарат. Зб. х 400)
■ Ж
Рис. 6. Меланофороцити (а) i ксантофороцити (б) з розйяним розподiлом тгменту у хвостовому плавщ суматранського барбуса (нативний препарат. Зб. х 100)
36
Рис. 7. Еритрофороцити (а) та меланофороцити (б) черевного плавця суматранського барбуса (нативний препарат. Зб. х 100)
Отже, при мшроскопп нативних препаратов хвостових та черевних плавщв барбуса суматранського о^м меланофороципв, ксантофороципв розрiзняють еритрофороцити, що мiстять в цитоплазмi включения червоного кольору. Як видно з рис. 6, 7 для меланофороципв, ксантофороципв та еритрофороципв хвостових та черевних плавщв характерним е розияний розподiл тгменту, що обумовлюе бшьш iитенсивне, насичене забарвлення плавцiв.
Висновки. На хроматофорну систему органiзму справляють вплив багато чинниюв, таких як температура, рiзноманiтнi нервовi збудження, фiзiологiчний стан та iншi. Проте з уах чинниюв зовнiшнього середовища найбшьший вплив на стан хроматофорно1 системи мае свгтло, головним чином через органи зору, центральну нервову систему i рiзнi еферентнi шляхи - нервов^ гуморальнi та iн. Реакцп пiгмеитних клiтин, регульованi за допомогою зору, вiдомi пiд назвою вторинних реакцiй хроматофороцитiв, на вiдмiну ввд первинних реакцiй, якi виникають за безпосередньо1 дiï свiтла на хроматофороцити.
Реакцiя риб на змiну освгтленпя, а також фототаксична чутливiсть до навколишнього середовища зумовленi в основному активнютю меланофороципв. На раннiх стадiях розвитку риби спостерiгаеться замiна первинних кольорових реакцiй вторинними, що пов'язано iз зоровим рецептором, що посилае нервовi iмпульси до центральноï нервовоï системи, а звiдти - до ендокринних залоз, як дiють на хроматофороцити за допомогою гормошв.
У рiзних видiв, i навiть у окремих особин, хроматофороцити розрiзияються за формою, типом тгменту i реакщями на подразнення. За звичайного забарвлення шири декоративних риб у нш знаходяться пiгментнi клiтини всiх ввдомих видiв: меланофороцити, лейкофороцити, ксантофороцити таеритрофороцити. Змiна забарвлення зумовлена коливанням кшькосп тгменту, що мiститься в шшрному покривi. Провiвши ряд гiстологiчних до^джень нами встановлено наявнiсть окремих тгментних включень та загальнi закономiрностi локалiзацiï, а також особливостi пiгментацiï окремих видiв декоративних риб, на прикладi пецiлiï (Poecilia sphenop) та барбуса суматранського (Barbus tetrazona).
Перспективи подальших дослщжень. Зовнiшнiй вигляд шкiри риб, ïï пiгментацiï дають загальну уяву i е певною систематичною ознакою, що надае можливють в подальших дослщженнях встановити змiни забарвлення тд впливом бiотичних факторiв, а саме: стадп статево1' зрiлостi, гормональних вплиив загального фiзiологiчного стану, захворювань риб.
37
Лгтература
1. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у HopMi та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. -Житомир. : Полюся, 2005. - 288 с.
2. Калайда М. Л. Общая гистология и эмбриология рыб / М. Л. Калайда, М. В. Нигментзянова, С. Д. Борисова. - Санкт-Петербург, 2011. - 144 с.
3. Дрейер Ш. Аквариум: рыбы, растения, гидротехника / Ш. Дрейер, Р. Кеплер.- М.: Астрель АСТ, 2004. - 159 с.
4. Клименко О. М. Морфолопя риб / О. М. Клименко, В.Т. Хомич, H.I. Вовк, Г. П. Воловик. - Рiвне, 2002. - 107 с.
5. Хомич В. Т., Дишлюк Н. В., Бирка В.С. Пстолопя i ембрюлопя водних тварин. Навчальний поабник / за ред. В.Т. Хомича. - Житомир: ПП «Рута», 2013. - 268 с.
References
Goral's'ky'j, L. P. (2005). Osnovy' gistologichnoyi texniky' i morfofunkcional'ni metody' doslidzhennya u normi ta pry' patologiyi / L. P. Goral's'ky'j, V. T. Xomy'ch, O. I. Konons'ky'j. - Zhy'tomy'r. : Polissya, 288 s. (in Ukrainian). Kalajda, M. L. (2011). Obshhaya gy'stology'ya y' эmbry'ology'ya гыЬ / M. L. Kalajda,
M. V. Ny'gmentzyanova, S. D. Bory'sova. - Sankt-Peterburg, 144 s. (in Ukrainian). 3.Drejer, Sh. (2004). Akvary'um: гыЬы, rasteny'ya, gy'drotexny'ka / Sh. Drejer, R. Kepler.- M.:
Astrel' AST, 159 s. (in Ukrainian). Kly'menko, O. M. (2002). Morfologiya ry'b / O. M. Kly'menko, V. T. Xomy'ch, N. I. Vovk,
G. P. Volovy'k. - Rivne, 107 s. (in Ukrainian). Xomy'ch, V. T., Dy'shlyuk, N. V., By'rka, V. S. (2013). Gistologiya i embriologiya vodny'x tvary'n. Navchal'ny'j posibny'k / za red. V.T. Xomy'cha. - Zhy'tomy'r: PP «Ruta», 268 s. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 3.03.2016
УДК 619:591.471.37:597.2/.5
Гром К. I., астрантка (kateryna_grom@ukr.net) Мельник О. П., д. вет. н., професор (museum@nubip.edu.ua) ©
Нацюнальний утверситет б1оресурс1е i природокористування Украгни,
м. Кигв, Украгна
ПОР1ВНЯЛЬНА Б1ОМОРФОЛОГ1Я СКЕЛЕТУ ПАРНИХ ПЛАВЦ1В КОРОПОПОД1БНИХ ТА ОКУНЕПОД1БНИХ РИБ _
Вiдомо, що риби - найчисельнiшi хребетн на нашш планетi. 1х анатомiя мае багато нез'ясоеаних питань. Зокрема парш плавщ, гомологи ктщвок, мають не лише рiзне розташуеання на тШ риб, а й рiзну будоеу в залежностi вiд ряду чи навть виду, що залежить вiд способiв юнування у водному середовищi.
В статтi представлен бiоморфологiчнi до^дження юсток грудних та черевних плавщв рiзних представниюв коропоподiбних та окунеподiбних риб, найбагатших на види рядiв юсткових риб. Серед коропоподiбних були до^джен наступн види: карась срiблястий (Carassius gibelio), короп звичайний (Cyprinus carpio), плтка звичайна (Rutilus rutilus); серед окунеподiбних - йорж звичайний (Gymnocephalus cernuus), окунь звичайний (Perca fluviatilis) та судак звичайний (Sander lucioperca). Наведений детальний опис юсток, що формують плечовий та тазовий пояси в межах рядiв та окремих видiв. А також проведений аналiз морфометричних до^джень скелетiв парних плавав. Встановлено, що скелети грудних та черевних плавщв складаються iз юсток, як мають свог характеры особливостi будови, знання яких може бути використано для визначення приналежностi риб до певного ряду чи виду, а також слугуватиме основою для подальших порiвняльних бiоморфологiчних до^джень.
Ключов1 слова: бiоморфологiя, коропоподiбнi, окунеподiбнi, грудний плавець, черевний плавець, парн плавщ, плечовий пояс, тазовий пояс, скелет, юстки.
© Гром К. I., Мельник О. П., 2016
38
