Научная статья на тему 'Біль у горлі: самолікування або кваліфікована допомога сімейного лікаря?'

Біль у горлі: самолікування або кваліфікована допомога сімейного лікаря? Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
169
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
біль у горлі / провізор / сімейний лікар / самолікування / sore throat / pharmacist / family physician / self-treatment

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — О.А. Подплетня, Т.М. Потапова

Самолечение лекарственными средствами является актуальной проблемой здравоохранения, пациенты все чаще обращаются в аптеку и к провизору, минуя семейного врача по разным причинам. В данном случае роль провизора не сводится лишь к отпуску безрецептурных препаратов «по просьбе или по настоянию пациента». Такая ситуация требует от провизора не только знания фармакологии лекарственных препаратов, но и профессионального подхода к диагностике и лечению симптомов и синдромов. Фармакоэпидемиологическое исследование кафедры общей и клинической фармации показало, что порядка 93% населения г. Днепропетровска используют лекарственные средства без предварительной консультации с врачом. Провизор является связующим звеном между пациентом и семейным врачом, вовремя распознав ведущие симптомы, обеспечив симптоматическое лечение безрецептурными препаратами и убедив пациента обратиться за квалифицированной помощью к врачу. В статье на примере одного из наиболее распространенных симптомов – боль в горле – продемонстрированы сложности диагностики, которая невозможна без глубоких знаний клинической медицины, и подтверждена необходимость назначения рецептурных препаратов, что в свою очередь возможно только после консультации семейного врача в большинстве случаев.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Pharyngalgia: self-treatment or the qualified help of the family doctor?

Self-treatment by pharmaceuticals is an actual problem of health care, patients more and more often address to the pharmacist, not visiting the family doctor for various reasons. In this case, the role of the pharmacist is not limited to the release of non-prescription drugs "at the request or insistence of the patient." This situation requires from the pharmacist not only specialist knowledge of the pharmacology of drugs, but also a professional approach to the diagnosis and treatment of symptoms and syndromes. Pharmacoepidemiologic research of the department of General and Clinical Pharmacy showed that about 93% of population of Dnepropetrovsk use pharmaceuticals without preliminary consultation with the doctor. The pharmacist in time having recognized the leading symptoms, having provided symptomatic treatment with OTC-medicines and having convinced the patient to ask for the qualified help of the doctor is a link between the patient and the family doctor. In the article by the example of one of the most common symptoms – pharyngalgia – difficulties of diagnostics which is impossible without a deep knowledge of clinical medicine are shown and the need of administering prescription drugs in most cases is confirmed, which in turn is possible only after consultation of the family doctor in most cases.

Текст научной работы на тему «Біль у горлі: самолікування або кваліфікована допомога сімейного лікаря?»

REFERENCES

1. Kuzminov BP, Zazulyak TS, Brey dak OA, Al'o-khina TA. [Hygienic regulation diazolin content in the air]. Gigijena naselenyh misc'. 2015;66:44-47. Ukrainian.

2. ["European Convention for the Protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes" (Strasbourg, 1986). Collection of Council of Europe treaties]. Parliamentary Publishing, Kyiv; 2000. Ukrainian.

3. Zazulyak TS, Alekhina TA, Breydak A.A. [Comparative evaluation of the toxic properties of immune antihistamines I, II and III generation]. Mezhdunarodnyy Nauchnyy Institut «Educatio». 2015;I(8):158-60. Russian.

4. Kuzminov AB, Zazulyak TS, Alekhina TA. [Comparative characteristics of acute and sub-chronic

toxicity of antihistamines I, II and III generation]. Nauch-naja diskyssija. Voprosu medicinu. 2013;2(18):149-56. Russian.

5. Litsareva E. [Directory VIDAL 2014: drugs in Russia]. A Handbook: YuBM Medika Rus; 2014. Russian.

6. Mashkovskiy MD. [Medications. 16 edition]. Novaja volna. 2012;1216. Russian.

7. [Methods of experimental studies to establish thresholds of action of industrial poisons on the generative function for the purpose of hygienic regulation: MU N 1741-77 [Approved. Ministry of Health of the USSR 07/10/77]. 1977;20. Russian.

CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 24.03.2016

УДК 616.321-002-08:614.253.2-055

О.А. Подплетня, Б1ЛЬ У ГОРЛ1: САМОЛ1КУВАННЯ

ТМ Потапова АБО КВАЛ1Ф1КОВАНА ДОПОМОГА

С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ?

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши» кафедра загальног та клШчног фармакологи (зав. - д. фарм. н., проф. Е.А. Подплетняя) пл. Соборна, 2, Днтро, 49000, Укра'та

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of General and Clinical Pharmacy Soborna sq., 2, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: tany-potapova@yandex.ru

Ключовi слова: бшь у горлi, провiзор, сШейний лiкар, самолкування Key words: sore throat, pharmacist, family physician, self-treatment

Реферат. Боль в горле: самолечение или квалифицированная помощь семейного врача? Подплетняя Е.А., Потапова Т.Н. Самолечение лекарственными средствами является актуальной проблемой здравоохранения, пациенты все чаще обращаются в аптеку и к провизору, минуя семейного врача по разным причинам. В данном случае роль провизора не сводится лишь к отпуску безрецептурных препаратов «по просьбе или по настоянию пациента». Такая ситуация требует от провизора не только знания фармакологии лекарственных препаратов, но и профессионального подхода к диагностике и лечению симптомов и синдромов. Фармакоэпидемиологическое исследование кафедры общей и клинической фармации показало, что порядка 93% населения г. Днепропетровска используют лекарственные средства без предварительной консультации с врачом. Провизор является связующим звеном между пациентом и семейным врачом, вовремя распознав ведущие симптомы, обеспечив симптоматическое лечение безрецептурными препаратами и убедив пациента обратиться за квалифицированной помощью к врачу. В статье на примере одного из наиболее

распространенных симптомов - боль в горле - продемонстрированы сложности диагностики, которая невозможна без глубоких знаний клинической медицины, и подтверждена необходимость назначения рецептурных препаратов, что в свою очередь возможно только после консультации семейного врача в большинстве случаев.

Abstract. Pharyngalgia: self-treatment or the qualified help of the family doctor? Podpletnia O.A., Potapova T.M. Self-treatment by pharmaceuticals is an actual problem of health care, patients more and more often address to the pharmacist, not visiting the family doctor for various reasons. In this case, the role of the pharmacist is not limited to the release of non-prescription drugs "at the request or insistence of the patient." This situation requires from the pharmacist not only specialist knowledge of the pharmacology of drugs, but also a professional approach to the diagnosis and treatment of symptoms and syndromes. Pharmacoepidemiologic research of the department of General and Clinical Pharmacy showed that about 93% ofpopulation of Dnepropetrovsk use pharmaceuticals without preliminary consultation with the doctor. The pharmacist in time having recognized the leading symptoms, having provided symptomatic treatment with OTC-medicines and having convinced the patient to ask for the qualified help of the doctor is a link between the patient and the family doctor. In the article by the example of one of the most common symptoms - pharyngalgia - difficulties of diagnostics which is impossible without a deep knowledge of clinical medicine are shown and the need of administering prescription drugs in most cases is confirmed, which in turn is possible only after consultation of the family doctor in most cases.

Бшь у горлi - домiнуючий симптом гостро1 ресшраторно1 шфекцл (ГР1) верхшх дихальних шляхiв (ВДШ), який пов'язаний iз виникненням запального процесу в ротоглотщ, мигдалинах (фаринпт, тонзилгг). В Укра1ш на ГР1 щорiчно хвордать 10-14 млн осiб, що становить 25-30% усiеl захворюваност та близько 75-90% шфек-цшно! захворюваносп [9].

Частота звернень до шмейного лшаря мае ч^ку сезонну залежшсть, зростаючи у мiж-сезоння та знижуючись у л^нш перюд. Але велика частка дорослих пацденпв задля того, щоб якнайскорше позбавитися больового синдрому, «заощадити» час на зверненш до лшаря та по-вернутися до звичного ритму життя, вимушеш вдатися до самолшування. А це, в свою чергу, тдвищуе ризик ускладнень як самого патоло-пчного процесу, так i внаслщок непрофесшного лшування, що неминуче приводить до грошових витрат i держави, i самих пащенпв.

Зпдно з визначенням ВООЗ, самолшування -це використання споживачем лшарських препарат, що знаходяться у вшьному продажу, для профшактики i лшування порушень самопочуття i симптомiв, розтзнаних ним самим. У 1994 рощ Свропейська асощащя виробниюв безрецеп-турних препаратiв (AESGP) термiн «самолшу-вання» перетворила у «вiдповiдальне самолшу-вання» [2, 8].

Фармакоепiдемiологiчне дослiдження ка-федри. Кафедрою загально! та ктшчно! фармаци ДЗ «Днiпропетровська медична академiя» було проведене кiлькiсне, одномоментне фармако-епiдемiологiчне дослiдження поширеностi само-лшування серед населення м. Днiпропетровська [7]. За допомогою анкетування, що вщображае причини i результати самостiйного звернення до аптеки, був опитаний 181 респондент, при цьому

враховувалися демографiчнi та сощально-еко-номiчнi аспекти.

Зпдно з отриманими даними, близько 93% респондент використовують лiкарськi засоби (ЛЗ) без попередньо! консультаци з лкарем: 33% чоловiкiв i 67% жшок, серед яких основну частину становлять особи молодшого й серед-нього вшу. При цьому населення у виборi засобiв для самолiкування найчастiше керуеться рекомен-дацiями провiзора (32%). Майже третина опитаних роблять вибiр ЛЗ самостшно (29%), керуються порадами родичiв i друзiв (17%), здобувають шформацш з реклами (5%) та 1нтернету (1%).

За результатами нашого дослщження, основ-ними причинами для самолшування виступають профiлактика захворювань (19%) i бiль рiзноl локалiзацil (20%). Проблеми зi шлунково-киш-ковим трактом, ГР1 й головний бiль вiдзначили по 14% опитаних. Для зниження артерiального тиску самостiйно застосовують ЛЗ близько 4% опитаних. На одному рiвнi користуються попитом ЛЗ для лшування кашлю, лихоманки й шфекцшних захворювань (по 3%). Також шд-ставою для самолшування е алерпя, хронiчна венозна недостатнiсть, ураження шюри та надлишкова вага.

Як видно з вищенаведеного, пацiенти майже у третинi вшх випадкiв (32%) звертаються за допомогою до аптеки, i тому провiзор, а особливо клiнiчний провiзор, е першим повно-цiнним iнформацiйним джерелом на шляху пащента до видужання.

Вiдповiдальнiсть за здоров'я пацiента, який звернувся до аптеки, шдвищуеться у зв'язку з неконтрольованим застосуванням безрецептур-них препара^в, небезпечнютю та незнанням побiчних ефектiв, полiпрагмазil, агресивною рекламою, маркетинговими прийомами. Так, за

16/ Том XXI/ 4

19

даними ретроспективного аналiзу юторш хвороби пащенпв з гострими отруеннями ЛЗ, у 10% випадкiв причиною отруень були препарати безрецептурно! групи (ОТС-препарати), а за даними ВООЗ, ускладнення медикаментозно! те-рапи перебувають на четвертому мiсцi серед шших причин смертностi у свiтi (шсля серцево-судинних, онкологiчних захворювань, травм) [1, 10]. Цшком закономiрно, що за таких умов у забезпеченш адекватного самолiкування зростае роль аптечного пращвника як представника першо! ланки багаторiвнево! системи охорони здоров'я.

Особливост вiдпуску безрецептурних пре-паратiв у аптещ для симптоматичного лiку-вання болю в горлг Задля упорядкування безрецептурного застосування препара^в у про-цесi вiдповiдального самолiкування, а також коректно! та ращонально! спiвпрацi провiзора, пацiента та лiкаря у 2011 рощ були розроблеш та впроваждеш протоколи провiзора (Наказ МОЗ № 284 вщ 16.05.2011р. «Про затвердження про-токолiв провiзора (фармацевта)». В основу цих нормативних документiв були закладеш принципи фармацевтично! опiки (грамотна про-фесiйна участь провiзора в забезпеченш вщ-вiдувача аптеки ЛЗ з метою збереження здоров'я).

Зпдно з цими стандартами фармацевтичного обслуговування вщвщувача аптеки з причини болю в горлi пiсля встановлення вшу, довго-тривалостi перебiгу симптому та заходiв, якi прийняв пацiент для його лшвщаци, провiзор або клшчний провiзор з'ясовуе наявнiсть «загроз-ливих» симптомiв, якi вимагають негайного звернення до лшаря: важке дихання, порушення ковтання, рiзке збiльшення пiднебiнних миг-далин, нальоти або виразки на мигдалинах, яскраве «палаюче» почервонiння горла, збшь-шення та болiснiсть лiмфовузлiв, температура тiла бiльше 38,5-39°С, шюряна висипка, сильний головний бiль та iншi [6].

Вiдсутнiсть цих симптомiв дозволяе про-вiзору переходити до наступного етапу фармацевтично! ошки - вибiр безрецептурних ЛЗ для симптоматичного лшування гострого болю в горл^ перелiк яких знаходиться у вщповщному протоколi. Так, з метою лшвщаци або по-легшення цього симптому провiзор може рекомендувати засоби з групи антисептиюв, рослиннi та гомеопатичш препарати. Вiдпуск вибраного пащентом ЛЗ супроводжуеться на-лежною шформацшною пiдтримкою - провiзор повiдомляе про режим дозування, особливостi прийому, правила збереження препарату, а також

про можливi побiчнi ефекти та немедикаментознi способи усунення болю в горль

Таким чином, провiзор в аптецi виконуе контрольно-консультативну функцiю, шформую-чи пащента щодо його подальших необхiдних дш та вiдпускаючи безрецептурнi ЛЗ для позбавлення симптомiв або профiлактики захворювань. Тому на провiзора, який у цих умо-вах перший стикаеться з проблемами пацiента, покладаеться велика вiдповiдальнiсть за надання долшарсько! допомоги, а також спрямування пащента на звернення до лшаря первинно! ланки.

Етiопатогенетичнi напрямки фармакоте-рапп фарингоалгп. На сьогоднiшнiй день в арсенал лiкаря сiмейноl медицини в умовах сучасного фармацевтичного ринку, перенаси-ченого засобами, що штенсивно рекламуються, вибiр оптимального препарату далеко не завжди е легким. Але все ж таки запорукою правильного вибору ЛЗ i оптимально! терапевтично! ди е своечасна i точна дiагностика болю в горлi.

Зазвичай лiкарi вважали, що бета-гемолi-тичний стрептокок групи А (БГСА) е единим етюлопчним фактором виникнення болю в горлi та спричиняе розвиток ревматично! атаки, гломерулонефриту [11]. I тому вшм пацiентам зi скаргами на бшь у горлi завжди призначали антибактерiальнi засоби. А це, в свою чергу, зробило свш внесок у розвиток антибютико-резистентносп. Наразi в США це приводить до виникнення шфекцш, викликаних резистентними штамами, приблизно у 2 млн пащешгв щорiчно, з них близько 23 тис. пащешгв гине. О^м того, антибiотики е домiнуючою причиною звернень у вщдшення невiдкладно! допомоги через розвиток побiчних ефектiв на тлi лiкування (кожен 5 вiзит пов'язаний з небажаними ефектами антибюти-котерапi!) [13].

Згiдно з лтературними даними останнiх рокiв, провiдну роль у виникненш болю в горлi вiдiграють респiраторнi вiруси, такi як адено-вiруси, вiрус грипу, парагрипу, риновiруси та iн. (майже 70%) [3, 12]. Вважають, що в дггей вщ 5 до 15 роюв гострий бiль у горлi тшьки в 30 % випадкiв викликаний БГСА [5]. Тому дуже важливим е лабораторне шдтвердження або спростування бактерiального етiологiчного чин-ника, яке можливе лише за умови звернення пащента за допомогою до шмейного лшаря.

Сучасний лшар первинно! ланки в усьому свт для дiагностики та лiкування тако! проблеми спираеться на клiнiчнi рекомендацi!, заснованi на доказовш медицинi. У 2012 р. Американська асощащя iнфекцiонiстiв (IDSA) опублшувала рекомендацi! з дiагностики та

лшування фаринпту, викликаного БГСА [12], в якш визначила чгтю дiагностичнi критерп БГСА фарингiту та обгрунтованють призначення антибютиюв. На початку 2016 року Амери-канським коледжем лiкаpiв (The American College of Physicians - ACP) i Центрами з контролю i пpофiлактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention - CDC) розроблеш новi клшчш рекомендацп щодо застосування антибютиюв при iнфекцiях ВДШ [13]. У цих pекомендацiях запpопонованi най-бшьш оптимальнi пiдходи до використання антибютиюв у pанiше здорових пацieнтiв з ГР1 (без хpонiчних захворювань легешв або iмy-нокомпроментованих станiв).

^мейним лiкаpям слiд проводити обстеження пащенпв iз симптомами, що свiдчать про наяв-нiсть стрептококового фаpингiтy (виражений больовий синдром, персистуюча лихоманка, передньо-шийний лiмфаденiт i наявнiсть ексу-дату на мигдалинах або наявнiсть комбшацп iнших патогномонiчних симптомiв) з викорис-танням експрес-тесту для визначення БГСА i/або культурального дослiдження. Антибiотики при фарингт призначаються тiльки при шд-твеpдженнi стрептококово! етюлогп за-хворювання.

Для фарингтв вipyсноl природи не ха-pактеpнi нальоти, а кpiм болю в гоpлi часто вiдзначаються нежить i iншi катаpальнi явища -чхання, закладешсть носа [4].

Симптоматичне лшування гострого фаpингiтy нестрептококово! етюлогп включае застосування iбyпpофенy, парацетамолу та шших НПЗЗ, лщо-

ка1ну, бензока1ну, а також пiгулок/льодяникiв для розсмоктування, як також можуть полегшити бiль у горлi [14, 15].

Одужання пащенпв з гострим фаринптом зазвичай настае менше, нiж за 1 тиждень, а застосування антибютиюв, як правило, не е до-цiльним i може викликати побiчнi ефекти. У пацiентiв з гострим риносинуситом антибютики призначаються тiльки в разi персистування симптомiв протягом бшьше 10 днiв i погiршення стану пащента або при наявностi лихоманки понад 39° С i гншних видiлень з носа або при виникненш болю в дiлянцi придаткових пазух (тривалiсть симптомiв щонайменше протягом 3 послщовних дiб або виникнення погiршення пiсля типового вiрусного захворювання, яке тривало 5 днiв i вже вiдзначалося полiпшення). Не слщ призначати антибiотики пацiентам зi звичайною застудою [13].

ЩДСУМОК

Головна мета роботи провiзора та лшаря -збереження здоров'я та благополуччя пащента, при цьому задача лшаря - постановка дiагноза та призначення лшування, провiзора - допомога лшарю у виборi ЛЗ, шформування про власти-востi, синонiми, аналоги, взаемодп та iншi фармакокiнетичнi особливосп. Так, цей досить розповсюджений симптом, бшь у горл^ спри-чиняеться великою кiлькiстю етiологiчних чинникiв, як дiагностувати та диференцiювати, а також призначати етютропне та патогенетичне лшування може тiльки квалiфiкований, до-свщчений спецiалiст - сiмейний лiкар.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Астахова А.В. Несприятл^ no6i4Hi реакцп й контроль безпеки лiкiв / А.В. Астахова, В.К. Лепахин - Москва: Когито-центр, 2004. - 199 с.

2. Безрецептурный отпуск и самолечение / Л.Б. Оконенко, Г.А. Антропова, Е.С. Егорова [и др.] // Вестник РУДН. Серия: Медицина. - 2009. - № 4. -С. 42-46.

3. Лучшева Ю.В. Местная терапия при фарингите / Ю.В. Лучшева, Г.Н. Изотова // РМЖ. - 2011. -№ 6. - С. 420.

4. Малый В.П. Грипп: пособие для врачей / В.П. Малый, М.Г. Романцов, Т.В. Сологуб. - СПб, Харьков, 2007. - 108 с.

5. Оценка эффективности местной терапии острых фарингитов у детей препаратами, содержащими биклотимол / Ю.Л. Солдатский, Е.К. Онуфрие-ва, Ю.В. Стрыгина [и др.] // Педиатрическая фармакология. - 2007. - Т. 4, № 3. - С. 80-83.

6. Протоколи провiзора (фармацевта) / розроб.: В.П. Черних, 1.А. Зупанець, М.М. Нестерчук [та ш.];

за ред. В.П. Черних, 1.А. Зупанця, О.М. Лщишино!. -Харшв: Золоп сторшки, 2013. - 231 с.

7. Роль пров1зора в усшшнш реал1заци концепци вщповвдального самолшування / А.М. Машейко, О.А. Подплетня, М.1. Заярський [та ш.] // Фармаце-втичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 26-31.

8. Умерова А.Р. Некоторые аспекты самолечения / А.Р. Умерова, О.А. Каштанова, Т.В. Новосельцева // Астрахан. мед. журнал. - 2010. - Т. 5, № 1. - С. 123127.

9. Ушфжований клшчний протокол первинно! медично! допомого дорослим та дггям. Гостр1 рес-шраторш шфекцп: Наказ МОЗ Укра!ни № 499 ввд 16.07.2014 р. - Ки!в, 2014. - 109 с.

10. Эпидемиология отравлений лекарственными средствами / М.М. Сачек, А.А. Кугач, А.Б. Дыбаль [и др.] // Вестник фармации. - 2007. - № 1 (35). - С. 46-53.

11. Centor R.M. Avoiding Sore Throat Morbidity and Mortality: When Is It Not "Just a Sore Throat?" /

16/ Том XXI/ 4

21

R.M. Centor, R. Samlowski // Am. Fam. Physician. -2011. - Vol. 83, N 1. - P. 26-28.

12. Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America / A.L. Bisno, H.W. Clegg, M.A. Gerber, E.L. Kaplan [et al.] // Clin. Infect. Dis. - 2012. - Vol. 55, N 10. - P. 86102.

13. Harris A.M. Appropriate Antibiotic Use for Acute Respiratory Tract Infection in Adults: Advice for High-Value Care From the American College of Physicians and

the Centers for Disease Control and Prevention / A.M. Harris, L.A. Hicks, A. Qaseem // Ann. Int. Medicine. - 2015. - Vol. 162, N 6. - P. 1-11.

14. Lowest effective single dose of diclofenac for antipyretic and analgesic effects in acute febrile sore throat / P. Gehanno, R.L. Dreiser [et al.] // Clin. Drug. Investig. - 2003. - Vol. 23, N 4. - P. 263-271.

15. Rapid relief of acute sore throat with AMC/DCBA throat lozenges: randomised controlled trial. / D. McNally, M. Simpson, C. Morris [et al.] // Int. J. Clin. Pract. - 2010. - Vol. 64, N 2. - P. 194-207.

REFERENCES

1. Astakhova AV, Lepahyn VK. [Adverse side effects and drug safety monitoring]. Moscow: Kohyto Center, 2004;1-199. Russian.

2. Okonenko LB, Antropov GA, Egorov ES, Bryzha-hin GG [OTC and self-treatment]. Bulletin of Peoples' Friendship University (medicine series). 2009;4:42-46. Russian.

3. Luchsheva JV, Izotov GN. [Local therapy for pharyngitis]. RMJ. 2011;6:420. Russian.

4. Malji VP, Romantsov MG, Sologub TV. [Flu: A guide for physicians]. Spb. - Kharkiv, 2007;108. Russian.

5. Soldatskiy YL, Onufrieva EK, Strygina YV, Shchepin NV, Gasparyan SF. [Evaluating the effectiveness of the local treatment of acute pharyngitis in children with drugs containing Biklotimol]. Pediatric Pharmacology. 2007;4(3):80-83. Russian.

6. Chernih VP, Zupanets IA, Nesterchuk MM, Che-rnih VP, Zupanets IA, Nesterchuk MM. [Protocol of a pharmacist]. Kharkiv. Zoloti storinki. 2013;231. Ukraine.

7. Masheyko AM, Podpletnya OA, Zayarsky MI, Zaligina EV, Kuhar OP. [The role of the pharmacist in the successful implementation of the concept of responsible self-medication]. Pharmaceutical Journal. 2011;3:26-31. Ukraine.

8. Umerova AR, Kashtanova OA, Novoseltseva TV. [Some aspects of self-treatment]. Astrahanskyy Medical Journal. 2010;5(1):123-27. Russian.

9. [Uniform clinical protocol of assisted primary care for adults and children. Acute respiratory infection.]. Order of the Ministry of Health of Ukraine. Kyiv. 2014;109. Ukraine.

10. Sachek MM, Kugach AA, Dybal AB, Gromov SV. [Epidemiology of poisoning drugs]. Herald of Pharmacy. 2007;1(35):46-53. Belarus.

11. Avoiding Sore Throat Morbidity and Mortality: When Is It Not "Just a Sore Throat?" Robert M. Centor, MD, Facp, and Ralph Samlowski, MD, Faafp, University of Alabama at Birmingham, Huntsville Regional Medical Campus, Huntsville, Alabama. Am Fam Physician. 2011 Jan 1;83(1):26-28.

12. Shulman ST, Bisno AL, Clegg HW, Gerber MA, Kaplan EL, Lee G. et al. Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin. Infect. Dis. 2012;55(10):86-102. Russian.

13. Harris AM, Hicks LA, Qaseem A. Appropriate Antibiotic Use for Acute Respiratory Tract Infection in Adults: Advice for High-Value Care From the American College of Physicians and the Centers for Disease Control and Prevention. Annals of Internal Medicine. 2015;162(6):1-11.

14. Gehanno P, Dreiser RL, Ionescu E, Gold M, Liu J.M. Lowest effective single dose of diclofenac for antipyretic and analgesic effects in acute febrile sore throat. Clin Drug Investig 2003;23:263-71.15.

15. McNally D, Simpson M, Morris C, Shephard A, Goulder M. Rapid relief of acute sore throat with AMC. DCBA throat lozenges: randomised controlled trial. Int J Clin Pract. 2010;64:194-207.

Crarra Hagmm^a go pegaKmi' 09.09.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.