CC BY
60
УДК 616.12-008.331.1+616.379-092-008.64
РОМАНОВА 1.П., КОЗАКОВ О.В., 1ЛЫНА 1.М., М1СЮРА КВ., КРАВЧУН Н.О.
Державна установа «Нститут проблем ендокринно! патологи '¡мен В.Я. Данилевського НАМН Украни», м. Харюв
АРТЕРiАЛЬНА ГiПЕРТЕНЗiЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЦУКРОВОГО ^АБЕТУ
Резюме. Мета дослдження — вивчення у в'!ковому аспект поширеност артер>ально! ппертензи серед чолов '1К1в та жiнок мсько! i альсько!' популяцП як одного '¡з чинниюв ризику розвитку цукрового диабету 2-го типу. Загальна юльюсть обстежених серед альського населення становила 1062 особи (1'з них 461 чолов '1к та 601 жiнка) в/'ком в'щ 45 до 70 роюв i б>льше та 1156 оаб мського населення (241 чоловк та 915 жiнок). Ппертонiчна хвороба довол\ часто трапляеться як серед альського, так \ серед мського населення обох статей та в р'зних в'1кових групах / е досить важливим чинником ризику розвитку цукрового диабету 2-го типу, що необх'щно враховувати при обстеженнi. У чоловiкiв альського репону захворювання дагностовано в меншiй юлькосл випадюв, нж у жнок, а серед жителiв мiста, навпаки, у чоловiкiв часлше, нж у жiнок, у р^зних вкових групах. Це св 'щчить про те, що серед жiнок молодого та середнього в<ку, жительок мiста, поширенiсть артериальной ппертензП менша, нж серед жителiв альського репону. Наявнсть надлишково! маси т'1ла та ожирiння 1-111 ст. сприяе пщвищенню ризику виникнення артериальной ппертензи.
Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, артерiальна гiпертензiя, надлишкова маса тла, ожирiння.
-1 .— ® Оригинальные исследования
u
1_1 V-1 /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Як вщомо, високий артерiальний тиск (АТ) е осно-вним чинником ризику шдвищено! захворюваност та смертност вщ таких причин, як шсульт, 1шем1чна хвороба серця (1ХС), серцева недостатнють та хрошч-на ниркова недостатнють, що призводить до значних медичних 1 сощальних проблем i значних економiчних витрат. Артерiальна гiпертензiя (АГ) часто супроводжу-еться шшими кардюваскулярними чинниками ризику, такими як цукровий дiабет (ЦД), пдвищений р1вень холестерину сироватки кров1 та палшня. Сукупна дiя цих чинниыв ризику значно пщвищуе можливють хро-шчних захворювань та кардюваскулярно! смертност [1—4]. Пдвищення АТ рееструеться у 15—30 % дорос-лого населення [5].
З 1999 року, вщповщно до рекомендацш, АГ у людей похилого вку не розглядають окремо вщ первинно! ппертензи в шших ошб. Аналопчно й iзольована сис-толiчна АГ не розглядаеться окремо, оскшьки експерти в усьому свт дайшли висновку, що лкування цих ста-шв (принаймш) е так само ефективним щодо знижен-ня серцево-судинного ризику, як i лiкування класично! есенщально! ппертензи у людей середнього i молодого вку [6, 7].
Дуже часто впродовж тривалого часу АГ у конкретного хворого проявляеться единою ознакою — пдви-щеним АТ, а виникнення кшшчно! симптоматики та
скарг у пащента означае розвиток уражень оргашв-мiшеней [8]. Тому единим дiагностичним заходом для своечасного виявлення АГ е обов'язкове вимiрювання АТ медичним персоналом у вшх ошб, яю звернулися по медичну допомогу до лiкарiв будь-яко! спещальноста, а також пiд час профтактичних оглядiв.
Найчастiше виявлення осiб iз пiдвищеним АТ здш-снюеться шляхом його обов'язкового вимiрювання в ушх, хто вперше звернувся до пол1клш1ки в поточному роцi, а також у разi виклику лiкаря додому незалежно вiд мотиву цього виклику. Пащенпв, яю вперше звернулися до пол1клш1ки в поточному рощ, з медичними картками амбулаторного хворого направляють у кабь нет дол1карського прийому. Медична сестра цього кабь нету вимiрюе пацiенту АТ. Якщо кабiнет дол1карського прийому за пропускною спроможнютю не здатний забезпечити увесь потак звернень до пол1кл1н1ки, тодi пацiентам, яю записалися до дтьничного терапевта, АТ вимiрюе саме дтьничний л1кар-терапевт (сiмейний лiкар) або його медична сестра [9].
Якщо вимiрювання АТ проводиться у кабшеп ль каря чи медичнiй установi, то його називають офiсним (або кшшчним) АТ, а якщо вдома — домашшм. При ви-
© Романова 1.П., Козаков О.В., 1льша 1.М.,
Мююра К.В., Кравчун Н.О., 2013 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
значенш пацieнтом АТ у домашнiх умовах самостшно процес називаеться самомонiторингом АТ. Якщо АТ вимiрюeться впродовж доби за допомогою спещально-го портативного приладу, то такий процес називають амбулаторним, або добовим (24-годинним), мониторингом АТ. Рiвень АТ, який визначаеться в рiзних ситу-ащях в одного й того самого хворого, буде рiзним [10, 11]. Нормальш рiвнi АТ за рiзних умов вимiрювання наведено в табл. 1 [12].
Зпдно з офщшними статистичними даними Мь нiстерства охорони здоров'я, в Укра1ш 25 % дорослого населення страждае вiд АГ. Однак усе ще зберiгаeться певна невщповщнють мiж даними офщшно! статистики i результатами епiдемiологiчних дослiджень, якi по-казують, що частина хворих iз пiдвищеним АТ в Укра-1Ш залишаеться невиявленою [13]. Так, дослщження, проведенi 1нститутом кардюлоги iменi академiка М.Д. Стражеска НАМН Украши, показали, що шдви-щений (> 140/90 мм рт.ст.) АТ мае майже 44 % дорослого населення. Така ж кшьисть гшертензивних хворих рееструеться в шших европейських крашах i США.
Стандартизований за вшом показник поширеностi АГ серед працездатного населення Украши становить 34,1 %; серед чоловтв — 34,7 %, серед жшок — 33,4 %.
Серед ошб iз пiдвищеним АТ про наявнiсть захво-рювання знають 46,9 % сшьських i 85,1 % мiських жи-телiв, лiкуються — вiдповiдно 12,4 i 61,2 %, ефектив-нють лiкування становить 6,2 i 20,5 %. Отже, ситуащя з контролю АГ незадовтьна як у стьськш популяци, так i в мюькш, проте в сiльськiй мiсцевостi вона вкрай несприятлива.
Зпдно з останшми рекомендащями бвропейсько-го товариства кардiологiв (2013 р.), видтяють декiлька рiвнiв АТ (табл. 2) [12].
Метою даного дослщження стало вивчення у вдовому аспект поширеностi АГ серед чоловтв та жшок мюько! i стьсько! популяци як одного i3 чинниив ри-зику розвитку ЦД 2-го типу.
Матерiали i методи досл^дження
Загальна кiлькiсть обстежених серед сiльського населення становила 1062 особи (i3 них 461 чоловш та 601 жшка) вiком вщ 45 до 70 роив i бiльше та 1156 осiб мюького населення (241 чоловiк та 915 жшок).
Враховуючи останнi рекомендаций щодо скринiнгу в населення наявностi ЦД 2-го типу в бтьш ранньо-му вiцi у мешканцiв мюта, дослiдження проводилось розпочинаючи з 40 роыв до 70 i бтьше (середнiй вiк — 68,50 ± 5,37 року).
Отриманi данi було статистично оброблено за допомогою пакета програм Microsoft Ехсе1.
Результати дослiдження та Тх обговорення
У табл. 3 наведенi данi про частоту гшертошчно! хвороби (ГХ) серед учасниыв скринiнгу у вiковому та статевому аспектах.
Наведеш в табл. 3 даш свiдчать, що частота ГХ у жшок — учасниыв скриншгу е вiрогiдно бiльшою, шж у чоловiкiв (р < 0,001). При цьому таке переважання у вшових тдгрупах 45—49; 50—54 та 70 роив i бiльше е також вiрогiдним.
Щодо термiнiв машфестаци ГХ, то, за отриманими даними, у чоловшв ГХ у вщ до 50 рокiв дiагностова-но у 50 % випадыв, у жшок — у 53,3 % випадыв, тобто майже з однаковою частотою.
Отже, приблизно у третини жшок та у п'ято'1 час-тини чоловiкiв з популяци жителiв сiльського району
Таблиця 1. Нормальний р1вень АТ за р1зних умов його вим1рювання (рекомендацИ €вропейського товариства ппертензи та Европейського товариства кардюлопв, 2013)
Тип вимiрювання САТ, мм рт.ст. ДАТ, мм рт.ст.
Офюне (кл^чне) вимнрювання > 140 > 90
Амбулаторний добовий моыторинг денне(не спить) > 135 > 85
ычне (спить) > 120 > 70
Добове > 130 > 80
Домашнм (само)моыторинг > 135 > 85
Таблиця 2. Класифкаця АГ за рiвнем АТ
КатегорГГ САТ, мм рт.ст. ДАТ, мм рт.ст.
Оптимальний < 120 < 80
Нормальний 120-129 80-84
Високий нормальний 130-139 85-89
Гiпертензiя:
1-й ступiнь (м'яка АГ) 140-159 90-99
2-й ступЫь (помiрна АГ) 160-179 100-109
3-й ступЫь (тяжка АГ) > 180 > 110
1зольована систолiчна гiпертензiя > 140 < 90
вшом 45 роыв i бiльше дiагностовано ГХ. У половини з них ГХ розвинулася у вщ до 50 роыв ^рогщних ген-дерних розбiжностей за цим показником немае).
Стосовно мюького населення данi, що наведе-нi в табл. 4, свщчать про бiльш значну частоту АГ у чоловтв, нiж у жшок, у рiзних вiкових категорiях. Цей факт можна пояснити тим, що у жшок молодого та середнього вшу, яы живуть у мюп, рiвнi АГ та поширешсть АГ дещо меншi, шж у чоловiкiв, а з часом ця залежшсть змiнюeться i практично вирiвню-еться.
При порiвняннi вищенаведених показниыв з ана-лопчними даними у жителiв сiльського репону спосте-рiгаeться тенденцiя до значно бшьшо! частоти АГ як у чоловтв, так i у жшок з мюта, що пояснюеться большою обiзнанiстю мiських мешканцiв щодо наявностi
захворювання та вiдповiдно кращою ефективнiстю лi-кування.
Отже, загалом ситуащя щодо контролю АГ залиша-еться незадовтьною як у сiльськiй, так i в мiськiй по-пуляци, однак у сiльськiй стан прший.
Нами розглянуто частоту ГХ у чоловтв та жшок за-лежно вщ стану вуглеводного обмiну (табл. 5).
Наведеш у табл. 5 даш свiдчать про вiрогiдно бшьшу частоту ГХ у жiнок, шж у чоловiкiв, за умов як нормо-, так i гшерглшемп (р < 0,001). Порушен-ня вуглеводного обмшу супроводжуеться вiрогiд-ним ростом частоти ГХ тшьки у жшок (р < 0,001), i в них цей показник стае бшьше нiж удвiчi вищим, нiж у чоловшв. Отже, для дано! популяцп ГХ може вважатися фактором ризику розвитку гшерглшемп лише в жшок.
Таблиця 3. Частота ГХ в учасниюв скрин1нгу — жител1в Золоч1вського району ХарювськоУ област
у статевому та вковому аспектах
BiKOBa група, роки Чоловши Жшки Р
N Частота ГХ, % N Частота ГХ, %
45-49 108 11,1 158 23,4 < 0,01
50-54 114 20,2 150 34,0 < 0,01
55-59 84 23,8 76 36,8
60-64 29 37,9 41 58,5
65-69 56 30,4 78 44,9
70 i бшьше 70 32,9 98 51,0 < 0,02
Всього 461 23,0 601 37,4 < 0,001
Примтка: р — в1рогЩн1сть вщмшностей м'ж показниками у чолов1к1в та жiнок.
Таблиця 4. Частота АГ в учасниюв скриншгу — жител'в м. Харкова у статевому та вковому аспектах
Вшова група, роки Чоловши Жшки р
Кшькють оЫб Частота АГ Кшькють оЫб Частота АГ
Абс. % Абс. %
40-45 17 8 47,0 72 10 13,8
45-49 22 16 72,0 94 62 65,9
50-54 26 12 46,0 136 46 33,8
55-59 48 23 47,9 155 51 32,9 < 0,05
60-64 39 26 66,6 145 53 36,0 < 0,01
65-69 26 18 69,2 80 49 61,2
70 i бшьше 63 37 58,7 233 127 54,5 < 0,05
Всього 241 140 58,1 915 398 44,0 < 0,001
Примтка: р — в1рогЩн1сть в 'щм 'шностей м'ж показниками у чолов1к1в та жiнок.
Таблиця 5. Частота ГХ в учасниюв скришнгу в умовах нормо- та пперглiкемu
Стан вуглеводного обмшу Чоловши Жшки р
N Частота ГХ, % N Частота ГХ, %
Нормоглкемня 428 23,4 562 35,1 < 0,001
Пперглкемня 33 33,3 39 71,8 < 0,001
Р1 > 0,05 < 0,001
Примтки: р — в1рогщн1сть в 'щм'1нностей мж показниками у чоловШв та жшок; р1 — в1рогщн1сть в'щм 'шностей мж показниками у групах iз нормо- та гiперглiкемieю.
Щодо частоти ГХ у жителiв мюта спостерь гаеться дещо iнша тенденщя: наведенi в табл. 6 даш свiдчать про вiрогiдно бiльшу частоту ГХ у чоловшв за наявносп гшерглкеми, нiж у жь нок, — 58,5 проти 30 % (р < 0,001). Це свщчить, що жшки частiше, нiж чоловши, звертаються до лiкарiв за своечасним отриманням вщповщного лiкування.
Щодо частоти ГХ за умов нормоглшеми вiдмiча-еться аналогiчна тенденцiя, як i в жителiв сшьсько-го репону: частота ГХ вiрогiдно бiльша у жшок, нiж у чоловiкiв, що також можна пояснити частшим зверненням жшок до лiкарiв та бшьшою тривалiстю життя.
Як бачимо з наведених у табл. 7—10 даних, частота АГ у жшок мюта Харкова становить 6 %, у чоло-
BiKiB — 23,6 %. У жителiв сшьського репону цей по-казник у жшок становить 1,7 %, у чоловшв — 1,3 %, що шдтверджуе попередш данi стосовно бшьшо! обiзнаностi жителiв мiста стосовно наявностi хво-роби та меншу поширенiсть ще! патологи в жiнок молодого й середнього вшу.
Поеднання АГ та надмiрноl маси тша у жшок — жительок м. Харкова становить 5,6 %, у чоловн ыв — 5,3 %, у сшьському репош вiдповiдно у жiнок 10,3 %, а в чоловшв — 6,7 %.
Поеднання АГ та ожиршня I ст. у жшок i3 мюта до-сягае 3,4 %, у чоловтв — 10,0 %, у жшок i3 сшьського репону — 14,0 %, у чоловтв — 8,0 %. Поеднання АГ та ожиршня II—III ст. серед жителiв мюта спостерпа-еться у 4,0 % жшок, у 7,1 % чоловтв, у сшьському репош — у 8,3 % жшок та 3,5 % чоловтв.
Таблиця 6. Частота ГХ в учасниюв скрин1нгу — жител1в м. Харкова в умовах нормо- та ппергл1кеми
Стан вуглеводного обмшу Чоловши Жшки Р
N Частота ГХ, % N Частота ГХ, %
Нормоглкемня 100 41,5 642 70 <0,001
Пперглкемня 141 58,5 273 30 < 0,001
Pi < 0,02 < 0,001
Примтки: р — в1рогщн1сть в'щм'1нностей м'ж показниками у чоловШв та жнок; р1 — в1рогщн1сть в'щм'ш-ностей мж показниками у групах iз нормо- та гiперглiкемieю.
Таблиця 7. Частота АГ у жнок, як живуть у м. Харков!, з урахуванням вкового аспекту та наявност над-
м'рноI маси тла (НМТ) та ожиршня 1-111 ст.
Група Показник АГ, НМТ, ожиршня 1-111 ст. Частота АГ в рiзних вшових групах, %
45-49 ромв, n = 94 50-54 роки, n = 136 55-59 роюв, n = 155 60-64 роки, n = 145 65-69 роюв, n = 80 70 ромв та бшьше, n = 233 Всього, n = 843
1 Немае 8,3 11,2 12,8 12,6 7,4 21,2 8,4
2 НМТ 2,8 4,8 5,5 4,6 2,1 6,4 5,6
3 АГ 7,3 5,4 6,0 6,2 5,8 15,0 6,0
4 АГ + НМТ 0,9 1,7 2,4 8,7 1,9 4,9 5,6
5 АГ + ожиршня 1 ст. 2,1 3,2 5,4 4,5 3,3 5,1 3,4
6 АГ + ожиршня 11-111 ст. 5,9 3,7 5,0 3,4 1,7 5,3 4,0
Всього 27,3 30,0 36,0 40,0 22,3 58,1 33,0
Таблиця 8. Частота АГ у чолов1к1в, як живуть у м. Харков'1, з урахуванням вiкового аспекту
та наявност НМТ та ожиршня 1-111 ст.
Група Показник АГ, НМТ, ожиршня 1-111 ст. Частота АГ в рiзних вшових групах, %
45-49 ромв, n = 22 50-54 роки, n = 26 55-59 роюв, n = 48 60-64 роки, n = 39 65-69 роюв, n = 26 70 ромв та бшьше, n = 63 Всього, n = 224
1 Немае 4,0 2,6 6,25 6,6 3,6 11,6 9,8
2 НМТ 2,6 2,2 3,1 4,5 6,3 5,0 15,1
3 АГ 7,1 5,3 10,2 11,6 8,0 17,0 23,6
4 АГ + НМТ 1,7 1,3 2,2 3,6 5,0 4,0 5,3
5 АГ + ожиршня 1 ст. 3,1 1,3 2,6 2,2 2,0 2,7 10,0
6 АГ + ожиршня 11-111 ст. 0,8 4,0 2,2 2,0 1,3 1,3 7,1
Всього 15,3 16,7 26,5 30,5 26,2 41,6 70,9
Таблиця 9. Частота АГу ж1нок, яю живуть у Золоч1вському район'1, з урахуванням в1кового аспекту
та наявност НМТ й ожиршня I-III ст.
Група Показник АГ, НМТ, ожиршня 1-111 ст. Частота АГ в рiзних вшових групах, %
45-49 ромв, n = 158 50-54 роки, n = 150 55-59 роюв, n = 76 60-64 роки, n = 41 65-69 роюв, n = 78 70 ромв та бшьше, n = 98 Всього, n = 601
1 Немае 0 0 0 0 0 1,0 0,2
2 НМТ 1,3 1,3 0 2,4 0 6,3 1,5
3 АГ 1,3 0,7 0 0 3,8 5,1 1,7
4 АГ + НМТ 10,1 9,3 7,9 9,8 10,3 15,3 10,3
5 АГ + ожиршня 1 ст. 5,1 15,3 18,4 22,0 24,4 11,2 14,0
6 АГ + ожиршня 11-111 ст. 5,7 6,7 14,5 9,8 6,4 11,2 8,3
Всього 24,7 33,3 39,5 43,9 43,6 48,4 36,4
Таблиця 10. Частота АГ у чолов1к1в, як живуть у Золоч1вському район'1, з урахуванням вiкового аспекту
та наявност НМТ та ожирння I-III ст
Група Показник АГ, НМТ, ожиршня 1-111 ст. Частота АГ в рiзних вшових групах, %
45-49 ромв, n = 108 50-54 роки, n = 114 55-59 ромв, n = 84 60-64 роки, n = 29 65-69 ромв, n = 56 70 роюв та бшьше, n = 70 Всього, n = 461
1 Немае 0 0 3,7 13,8 0 1,4 1,5
2 НМТ 0 0,9 1,9 6,9 0 4,3 1,5
3 АГ 0,9 0 3,7 3,4 0 2,9 1,3
4 АГ + НМТ 2,8 7,0 13,0 6,9 10,7 7,1 6,7
5 АГ + ожиршня 1 ст. 6,5 6,1 13,0 10,3 10,7 10,0 8,0
6 АГ + ожиршня 11-111 ст. 0,9 6,1 3,7 3,4 3,6 4,3 3,5
Всього 11,1 20,2 38,9 44,8 25,0 31,4 22,6
Отримаш даш свщчать про те, що мiж масою тша та рiвнем АГ юнуе псний взаемозв'язок: чим бшь-ша маса тша, тим бшьше шдвищення ризику виник-нення АГ.
Наявшсть поеднання АГ з НМТ та ожиршням 1—111 ст. часпше виявляеться в жителiв сiльського репону, що свiдчить про недостатню обiзнанiсть на-селення щодо наявностi захворювання, своечасне дiагностування, контроль та лшування.
Висновки
1. Гiпертонiчна хвороба доволi часто трапляеться у жителiв як сшьського, так i мiського репону обох статей та в рiзних вшових групах i е досить важливим фактором ризику розвитку цукрового дiабету 2-го типу, що необхшно враховувати при обстеженнi.
2. У чоловтв сiльського регiону захворювання даа-гностовано в меншiй кiлькостi випадив, нiж у жiнок, а серед жителiв мiста, навпаки, — у чоловтв частiше, нiж у жшок, у рiзних вiкових групах, Це свщчить про те, що серед жшок молодого та середнього вшу, жите-льок мiста, поширенiсть артерiальноl гшертензи мен-ша, нiж серед жительок сшьського репону.
3. Наявшсть надлишково! маси тша та ожиршня 1—111 ст. шдвищуе ризик виникнення артерiальноl гшертензи.
Список лператури
1. Боднар, П.М. Mema6oMiHHuU синдром (огляд лтерату-ри) [Текст] / П.М. Боднар, Л.О. Кононенко, Т.П. Михальчи-шин//Журнал АМН Укрални. — 2000. — № 4. — С. 34-37.
2. Рыбченко, Ю.Б. Поражение сердца при сахарином диабете: факторы риска и механизмы развития [Текст] / Ю.Б. Рыбченко, Л.К. Соколова//Укр. мед. часопис. — 2004. — № 4. — С. 92-99.
3. аренко Ю.М. Артерiальнi гшертензи при ендокринних захворюваннях [Текст] / Ю.М. аренко, Б.М. Маньковсь-кий. — К.: Четверта хвиля, 2004. — 174 с.
4. Laakso M. Hyperglycemia and cardiovascular disease in type 2 diabetes [Text]/ M. Laakso // Diabetes. — 1999. — Vol. 48. — P. 937-942.
5. Hypertension Primer. The essentials of high blood pressure. Third edition. From the council on high blood pressure research [Text]// American Heart Association. — 2003. — 532p.
6. Катеренчук И.П. Возможности лечения артериальной гипертензии у больных с метаболическим синдромом X [Текст] / И.П. Катеренчук, В.И. Катеренчук // Аптека. — 2003. — № 12. — С. 5.
7. Катеренчук 1.П. Лкування артерiальноí гшертензи у хворих на метаболiчний синдром X [Текст] / 1.П. Катеренчук, В.1. Катеренчук, O.A. Ровда // Мистецтво лжування. — 2003. — № 1. — С. 61-66.
8. Воронков Е. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности [Текст] / Е. Воронков //Доктор. — 2001. — № 4. — С. 12-17.
9. Лечение хронической сердечной недостаточности. Инструкция для врача-практика [Текст]//Доктор. — 2001. — № 4. — С. 52-55.
10. Hansson L. Hypertension Manual 2000. Layout Bohlin [Text] / L. Hansson, T. Hedner. — Layout Bohlin Production AB, 2000. —128p.
11. Рекомендаци Укратськог асоцiацiï кардiо-логiв з профиактики та лiкування артерiальноï
гiпертензiï (трете видання) [Текст]. — К.: 2004. — 86 с.
12. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension [Text] / G. Mancia, R Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // European Heart Journal. — 2013. — Vol. 34. — P. 2159-2219.
13. Маньковский Б.Н. Актуальные вопросы профилактики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний у больных сахарным диабетом [Текст] / Б.Н. Маньковский // Мистецтво лжування. — 2003. — № 1. — С. 21-27.
Отримано 21.09.13 D
Романова И.П., Казаков А.В., Ильина И.М., МисюраЕ.В., Кравчун Н.А.
Государственное учреждение «Институт проблем эндокринной патологи имени В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ КАК ФАКТОР РИСКА РАЗВИТИЯ САХАРНОГО ДИАБЕТА
Резюме. Цель исследования — изучение в возрастном аспекте распространенности артериальной гипертензии (АГ) среди мужчин и женщин городской и сельской популяции как одного из факторов риска развития сахарного диабета 2-го типа. Общее количество обследованных среди сельского населения составило 1062 больных (из них 461 мужчина и 601 женщина) в возрасте от 45 до 70 лет и старше и 1156 лиц городского населения (241 мужчина и 915 женщин). Гипертоническая болезнь довольно часто встречается среди как сельского, так и городского населения обоих полов и в разных возрастных группах и является довольно важным фактором риска развития сахарного диабета 2-го типа, который необходимо учитывать при обследовании. У мужчин сельского региона заболевание диагностировано в меньшем количестве случаев, чем у женщин, а среди жителей города, наоборот, у мужчин чаще, чем у женщин, в разных возрастных группах. Это свидетельствует о том, что среди женщин молодого и среднего возраста, жительниц города, распространенность артериальной гипертен-зии меньше, чем среди жительниц сельского региона. Наличие избыточной массы тела и ожирения II—III ст. способствует повышению риска возникновения артериальной гипертензии.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, артериальная гипертензия, избыточная масса тела, ожирение.
RomanovaI.P., KazakovA.V., IlyinaI.M., Misyura Ye.V., Kravchun N.A. State Institution «Institute of Problems of Endocrine Pathology named after V. Ya. Danylevsky», Kharkiv, Ukraine
HYPERTENSION AS A RISK FACTOR FOR DIABETES MELLITUS
Summary. The objective of the investigation — to study in the age aspect the prevalence of hypertension among men and women of urban and rural population as a risk factor for diabetes type 2. The total number of surveyed among the rural population was 1,062 patients (of whom 461 men and 601 women) aged from 45 to 70 years and older, and in 1156 persons ofurban population (241 men and 915 women). Hypertensive disease is quite common both in the residents of the rural and urban population of both sexes and different age groups and is very important risk factor for diabetes mellitus type 2, which must be taken into account in the survey. In the men of the rural region the disease is diagnosed in fewer cases than in women, and for residents of the city the situation is opposite — more often in men than in women of different age groups. This suggests that among young and middle-aged women — residents of the city, the prevalence of hypertension is less than that of among female residents of the rural region. The presence of overweight and II—III stage obesity contributes to an increased risk of hypertension.
Key words: diabetes mellitus type 2, hypertension, overweight, obesity.
