CC BY
66
УДК 616.12-008.331.1+613.25]-036.2-092(-21)(477)
м1тченко О.1.1, мамедов м.н.3, колесник т.в.2, деев А.Д.3, РОМАНОВ В.Ю.1, КУЛИК О.Ю.1, ШКРЬОБА А.О.1, вд '¡мен робочо! групи укрансько-росйського дослд<ення 20 фактор/в ризику у м. Днпропетровську 1ДУ «ННЦ «1нституткардиологи ¡м. М.Д. Стражеска» НАМН Укра'ни, м. Ки1в
2 ДУ «Днпропетровська медична академ'я» МОЗ Украни
3 ФДМ «Державний науково-дослдний центр профлактичноI медицини» МОЗ РФ, м. Москва
ПОШИРЕНЮТЬ АРТЕРiАЛЬНОÍ ППЕРТЕНЗП У МЮЬЮЙ ПОПУЛЯЦП УКРАНИ ЗАЛЕЖНО В^ СТУПЕНЯ
ТА ТИПУ ОЖИРЫНЯ
Резюме. Метою даного досл'!дження був субанал'з поширеност та виявлення артер>ально^ ппертензй' (АГ) серед когорти респонденлв i3 надлишковою масою тла та ожирiнням залежно в'щ ступеня та типу ожирiння в рамках великого популяцйного визначення факторiв ризику, проведеного нами в Украïнi на мюькШ популяци у 2009-2013 рр. Визначено, що в проаналiзованiй мськй популяци населення Украни нормальну масу тла мали лише 29,3 %, а 70,7 % — сумарно надлишкову масу тла та ожирiння I-III ступеня. Вщзначалася тенден^я до збльшення поширеност надлишково'1 маси тла та ожирiння з вком обстежуваних, як серед чоловШв, так iжнок. Встановлено, що iз збльшенням маси тла та вком зростае виявлення АГ в популяци. В'щсоток виявлення АГ в популяци збльшився з 29,8 % при нормальнй масi тла до 75,0 % при ожирiннi II-III ступен^в. Виявлено, що незалежно в'щ стал поява та прогресування абдом'1-нального типу ожирiння асо^юеться з< збльшенням виявлення артериальной ппертензй'. Так, вщповщно до рекомендацй ESC (2012), у жiнок з окружнстю тали (ОТ) > 80 см АГ виявлена у 57,2 %, у чоловiкiв з ОТ > 94 см — у 44,1 %. За критериями АНА (2013), у жiнок з ОТ > 88 см АГ виявлена у 63,6 %, у чоловiкiв з ОТ> 102 см — у47,3 %.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, ожирiння, надлишкова маса тла, поширен'ють.
-1 ,_1 .— ®
u Передовая статья
1_1 ÇJ /Leading Articla/
International journal of endocrinology
У XXI столгт проблема надшрно! маси тта та ожиршня, а також 1х вплив на формування серцево-судин-ного ризику стае все бтьш актуальною. Ожиршня було визнано Всесвггаьою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) новою нешфекцшною еmдемiею нашого часу. Станом на 2005 рш, за оцшками ВООЗ, 400 мтьйошв дорослих (9,8 %) страждають вт ожиршня. У 2008 рощ, за даними ВООЗ, 1,5 мтьярда дорослих мають надлишкову масу тта, з них понад 200 мтьйошв чо-ловтв i близько 300 мтьйошв жшок страждають вт ожиршня, а до 2025 року ВООЗ прогнозуе, що ожиршня буде мати половина населення планети [1, 2]. В бвропейських рекомендащях з профилактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) 2012 року зазначено, що надлишкова маса тта i ожиршня пов'язаш з ризиком смерт вт ССЗ, юнуе прямий позитивний зв'язок мiж шдексом маси тта (1МТ) та смертнютю вт ушх причин, найнижчий рiвень смертност вт ушх причин спостертаеться при 1МТ 20—25 кг/м2 (Фадеенко Г. Д., 2009), а подальше зниження маси тта не впливае позитивно на ризик ССЗ. Встановлено, що частота роз-витку артерiальноl гшертензи (АГ) при ожиршш ста-
новить 75 %, цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу — 57 %, rneMi4Hoi' хвороби серця (1ХС) — 20 % [5, 9].
Природа виникнення Bcix ССЗ, основними клшч-ними проявами яких е 1ХС, iшемiчний шсульт i захво-рювання периферичних судин, мультифакторна. Ряд факторiв ризику, таы як куршня, недостатня фiзич-на актившсть, нерацюнальне харчування, ожиршня, пов'язаш i3 стилем життя, можуть бути модифшоваш. Поряд з шшими факторами ризику можуть бути попе-редньо юнукш АГ, ЦД 2-го типу та дислшщеми. Поряд iз цим юнують фактори ризику, таы як вш, чоловiча стать i спадковiсть, що не модифiкуються. Адекватне виявлення та усунення модифiкованих факторiв ризику з урахуванням тих, що не модифшуються, страти-фшащя ризику та iндивiдуалiзацiя терапii поряд iз ви-
Адреса для листування з авторами:
Кулик О.Ю.
E-mail: okul @mail.ru
© Мiтченко О.1., Мамедов М.Н., Колесник Т.В., Деев А.Д.,
Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Шкрьоба А.О., 2015 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
значенням вщдаленого прогнозу конкретного пацieнта суттево полiпшить ефективнiсть усiх заходiв лшуваль-но-профтактично'1 роботи в державi [2—4].
У 2009—2013 роках сптьними зусиллями ДУ «ННЦ «1нститут кардiологií iм. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украши» (м. Кш'в), ДУ «Дншропетровська медич-на академiя» МОЗ Украши (м. Дншропетровськ) та ФДУ «Державний науково-дослщницький центр про-фтактично'1 медицини» МОЗ РФ (м. Москва) було реал1зовано сптьний проект Украшсько-росшського дослiдження 20 факторiв ризику в мiськiй популяци м. Днiпропетровська на базi п'яти полiклiнiчних закла-дiв мiста [3].
За даними популяцшного дослiдження, що проводилось у м. Дншропетровську, нормальну масу тiла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % — сумарно над-лишкову масу тта та ожирiння I—III ступеня. Серед них: надлишкова маса тта — 39,18 %, ожиршня I ступеня — 22,75 %, II ступеня — 7,78 % та III ступеня — 1,03 % населення (рис. 1). Отже, проблема надлишко-во1 маси тта та ожиршня е надзвичайно актуальною для Украши.
Останшми роками втзначаеться постшне збть-шення числа ошб iз зайвою масою тта, особливо серед працездатного населення. Як втомо, надлишкова вага е незалежним фактором, що провокуе сер-цево-судиннi захворювання, а ожирiння ставлять в один ряд iз такими факторами ризику, як шдвищен-ня артер1ального тиску (АТ) та куршня. Враховуючи той факт, що в УкраНш iснуe дефiцит широкомасш-табних популяцшних дослiджень кардiометаболiч-них факторiв ризику, метою даного дослiдження був субаналiз поширеностi та виявлення АГ серед когорти
респонденпв з надлишковою масою тiла та ожирш-ням залежно вiд ступеня та типу ожиршня в рамках великого популяцшного визначення факторiв ризику, проведеного нами в Укра1ш на мюькш популяци у 2009-2013 рр. [3].
Матерiали та методи
Протокол дослiдження включав визначення та оцiнку 20 факторiв серцево-судинного ризику в 1000 респондент (468 чоловтв та 532 жшки) вiком 30-69 роив, яю мешкають в п'яти районах м. Дншропетров-ська [3], а субаналiз, наведений у данiй публiкацii, сто-сувався поширеностi та виявлення АГ залежно вщ ступеня та типу ожиршня за результатами анал1зу таких параметрiв:
— антропометричнi даш (зрiст, маса тiла, 1МТ);
— визначення абдомшального ожирiння (окруж-нють тали (ОТ), окружнiсть стегон, !х спiввiдношення);
— рiвень систолiчного (САТ) та дiастолiчного АТ (ДАТ) на першш та другiй хвилинi дослтження, анамнез гiпертензii та ii лiкування;
— лiпiдний спектр кровi (загальний холестерин, холестерин лшопротешв низько! щiльностi, холестерин лшопротешв дуже низько1 щiльностi, холестерин лшопротешв високо1 щiльностi, триглiцериди, коефь цieнт атерогенностц
— глiкемiчний статус (рiвень глюкози натще, рiвень iнсулiну натще, шсулшочутливють за iндексом НОМА, анамнез ЦД).
Слд вiдзначити високий (72 %) втгук респондентiв, яю брали участь у данш розробцi, тобто погодження на обстеження дали 1000 мешканщв м. Днiпропетровська з 1388 запрошених, що свiдчить про репрезентатив-
40 30 20 10 О
39,18
22,75
7,78
1,03
Нормальну масу Tina мали лише 29,3 %
□ Загалом
25-30
30-35
35-40
>40
IMT
в Чоловки □ ЖЫки
25-30
30-35
35-40
> 40 IMT
Рисунок 1. Поширенсть надлишковоï маси тта та ожиршня в популяци
нють вибiрки. Аналiз отриманих даних проведений в ФДУ «Державний науково-дослiдницький центр про-фiлактичноï медицини» МОЗ РФ втповтно до стан-дартiв медично'1 статистики двома методами стандар-тизацй':
— прямим за вiком втповтно до MONICA Project Manual (1998-1999) [13];
— регресшним — в узагальненш лiнiйнiй моделi (процедура SAS PROCGLM) [11].
Згiдно з отриманими даними ми маемо можливють проаналiзувати низку епiдемiологiчних характеристик.
Артерiальна rrnepTeH3iq
У багатьох клiнiчних дослiдженнях встановлено взаемозв'язок мiж пiдвищенням АТ i збiльшенням маси тiла [6-8, 10, 12]. Дослтження Community Hypertension Evaluation Clinic Study за оцшкою взаемозв'язку ожи-рiння з АГ показало, що ймовiрнiсть пiдвищення АТ в ошб середнього вiку (40-64 роки) з надмiрною масою тiла була на 50 % вище, шж в осiб з нормальною масою тта, i вдвiчi вище, шж в осiб того ж вшу, але з дефщи-том маси тта. Поширенють надлишково'1 маси тта та ожиршня залежно вiд вшу в мюькш популяцй' Украши наведена в табл. 1.
Серед обстежених чоловтв i жшок втзначаеть-ся зменшення вiдсотка респондентiв iз нормальною масою тта з вшом. Так, у вшовш когортi 30-39 роыв вiдсоток чоловiкiв iз нормальною масою тта стано-вив 36,9 ± 4,3, тодi як серед чоловтв 60-69 рокiв вiн зменшився до 28,6 ± 6,7 (р < 0,01). Вiдсоток жiнок iз нормальною масою тта вшом 30-39 роыв становив 47,7 ± 4,8 i, втповтно, зменшувався з вiком. У вшо-вiй когортi 60-69 роыв втсоток жiнок iз нормальною масою тта становив 16,9 ± 3,6 (р < 0,01). Навпаки, втсоток респондент iз надлишковою масою тта та ожиршням як серед чоловтв, так i жiнок збтьшував-ся з вшом обстежуваних. Поширенiсть ожиршня III ст.
серед чоловшв у вшовш когортi 30-39 та 40-49 роыв не зареестрована у зв'язку з втсутнютю таких пащен-пв серед обстежених респондентiв (табл. 1). Загалом спостерiгалась тенденцiя до збтьшення вiдсотка рес-пондентiв iз надлишковою масою тта та ожиршням з вшом обстежуваних, як серед чоловтв, так i жшок.
В основi розвитку АГ при ожиршш лежить шсулшо-резистентнiсть (1Р). У багатьох дослтженнях втзначе-на позитивна корелящя мiж рiвнем АТ i концентращею iнсулiну в кровi. На rai гшершсулшемй' посилюеться зворотний транспорт натрш i води в нирках, що при-зводить до гiперволемiï. Вважають, що 1Р призводить до зниження активност мембранного ферменту Na+-К+-залежно'1 АТФази, що сприяе накопиченню юшв Na+ в серединi клiтин, у тому чи^ i в гладком'язових елементах судин та тдвищуе ix чутливiсть до пресо-рно'1 дй' катеxоламiнiв i ангiотензину. Однак це не еди-ний меxанiзм учасп гiперiнсулiнемiï в дестабiлiзацiï АТ. 1нсулш бере участь у регуляцй' активност симпа-тично'1 нервово'1 системи (СНС) у вщповщь на прийом 1жь Пiдвищення активностi центральних вiддiлiв СНС призводить до гшерсимпатикотонй' на периферй'. У цей час вивчення нейробюлогй' ожирiння показало, що у хворих на ожиршня активнють СНС у кровоносних су-динах нирок i скелетних м'язах збтьшена, що шдгвер-джуе нейрогенний характер АГ при ожиршш. Активация симпатоадреналово'1 системи (САС) при ожиршш в основному е наслтком 1Р внаслiдок зменшення роз-подiлу щiльностi iнсулiновиx рецепторiв на збiльшениx за розмiрами i ыльысно адипоцитах, а також надлишково'1 продукцй' лептину. Стимуляцiя активноста САС призводить до стимуляцй' тканинних факторiв росту, а потiм до гшертрофй' елементiв судинно'1 стiнки, зокре-ма м'язово'1 оболонки та штими. Пiдвищення тонусу САС супроводжуеться активащею ренiн-ангiотензи-ново'1 системи, що сумарно призводить до птвищення АТ [4].
№ п/п Роки Нормальна маса тта Надлишкова маса тша Ожиршня I ст. Ожиршня II ст. Ожиршня III ст.
Чолов^и Жшки Чолов^и Жшки Чоловки Жшки Чолов^и Жшки Чолов^и Жшки
1 30-39 36,9 ± 4,3 47,7 ± 4,8 41,3 ± 4,4 28,7 ± 4,4 12,6 ± 2,9 15,3 ± 3,3 9,1 ± 2,7 2,8 ± 1,6 - 1,9 ± 1,4
2 40-49 26,8 ± 3,8 30,7 ± 4,4 41,2 ± 4,3 41,5 ± 4,7 25,9 ± 3,8 17,0 ± 3,6 5,1 ± 1,9 8,9 ± 2,7 - 0,85 ± 0,85
3 50-59 30,5 ± 3,8 19,6 ± 2,9 37,8 ± 3,9 33,9 ± 3,4 23,5 ± 3,5 30,3 ± 3,3 7,5 ± 2,2 14,4 ± 2,6 0,7 ± 0,7 1,70 ± 0,97
4 60-69 28,6 ± 6,7 16,9 ± 3,6 48,6 ± 7,8 41,5 ± 4,7 16,90 ± 5,02 31,0 ± 4,2 3,3 ± 3,3 8,8 ± 2,5 3,3 ± 3,3 1,1 ± 1,1
Р1-2 < 0,01 < 0,01 < 0,01 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,01 > 0,05 - < 0,01
Р1-3 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 > 0,05 > 0,05 < 0,01 < 0,01 - < 0,01
Р1-4 < 0,01 < 0,01 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,01 < 0,01 > 0,05 - < 0,01
Р 2-3 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 > 0,05 > 0,05 > 0,05 - > 0,05
Р2-4 < 0,01 < 0,01 > 0,05 < 0,05 < 0,01 > 0,05 < 0,01 < 0,01 - > 0,05
Р3-4 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 > 0,05 < 0,01 < 0,01 > 0,05 < 0,01
Таблиця 1. Поширенсть надлишковоï маси тла та ожир1ння залежно вд в1ку в мсьюй популяцй' Укра/'ни (%)
Таблиця 2. Розподл виявлення артер1альноУ ппертензи залежно вД в1ку та 1МТ
у м1ськ1й популяци Укра/ни (%)
^^^^^^^ BiK Групи yci респонденти, роки(n =1000)
30-39 (n = 238) 40-49 (n = 248) 50-59 (n = 342) 60-69 (n = 172)
Нормальна маса тта (n = 291) 14,4 26,2 40,0 51,3
Надлишкова маса тта (n = 383) 31,1 40,0 51,2 69,5
Ожиршня I ст. (n = 234) 42,5 42,0 69,6 82,2
Ожиршня II-III ст. (n = 92) 60,0 71,4 73,1 93,7
Для анатзу поширеност АГ враховувалися даш про виявлення птвищення САТ > 140 мм рт.ст. та/або ДАТ > 90 мм рт.ст. при дворазовому вимiрюваннi АТ на пер-шiй i другiй хвилиш дослiдження, враховувався також iснуючий анамнез гшертензи, у тому числi втомосл про прийом антигiпертензивних препаратiв.
У проведеному популяцшному дослiдженнi АГ виявлена у 45,7 % обстежених, за гендерним розподь лом — у 37,6 % чоловтв i 52,8 % жшок [3].
Серед обстежених i3 нормальною масою тiла (291 особа) АГ виявлена у 87 респондент, що становить 29,8 %. Втзначалося прогресивне збiльшення виявлення АГ у респондент i3 нормальною масою тта у вiковому аспекп. Так, у респондентiв вшово! групи 30—39 рокiв, до яко! ввшшло 97 осiб, АГ виявлена у 14, що становить 14,4 % випадыв у цш вiковiй категори; у вiковiй групi 40—49 роив, до яко! ввшшло 65 респондент, АГ виявлена у 17 ошб, що становить 26,2 %; у вшовш когорт 50—59 роыв було зареестровано 90 респондент, серед них у 36 ошб була виявлена АГ, що становить 40,0 %; у вшовш груш 60—69 роыв, до яко! ввшшло 39 респондент, у 20 зареестрована АГ, тобто поширешсть АГ досягла 51,3 % (табл. 2).
Серед ошб iз надлишковою масою тта (383 респондента) у 180 респондент виявлена АГ, що становить 46,9 %, тобто на 17,1 % бшьше, шж у респондент iз нормальною масою тта. У респондент iз надлишковою масою тта у вшовш груш 30—39 роыв, до яко! увшшло 90 респондент, АГ виявлена у 28 ошб, що становить 31,1 % випадыв у цш вшовш категори; у вшовш когорт 40—49 роыв, до яко! увь йшло 95 респондент, у 38 зареестрована АГ, тобто у 40,0 % обстежених; у вшовш категори 50—59 роыв, до яко! увшшло 130 ошб, у 67 виявлена АГ, що становить 51,2 %; i у вшовш груш 60—69 роыв, до яко! увшшло 68 респондент, у 47 виявлена АГ. Отже, поширешсть АГ досягнула 69,5 %. У цтому зi збтьшенням маси тта та вшом спостериалось збтьшення загального показника виявлення АГ в популяци.
Серед осiб з ожиршням I ступеня (234 респондента) у 146 обстежених виявлена АГ, що становить 62,3 %. У респондент з ожиршням I ступеня у вшовш груш 30—39 роыв, до яко! ввшшло 40 ошб, АГ виявлена у 17, що становить 42,5 %; у вшовш груш 40—49 роыв, до яко! ввшшло 49 респондент, у 21 зареестрована АГ, що становить 42,0 %; у вшовш категори 50—59 роыв, до яко! увшшов 101 респондент, у 71 виявлена АГ, що становить 69,6 %; i у вшовш груш 60—69 роыв, до яко!
□ Нормальна маса тта I Надлишкова маса тта
□ ОжирЫня I ст.
□ ОжирЫня 11-111 ст.
Рисунок 2. Виявлення артерiальноi' ппертензП залежно вД ступеня ожиршня в мськй популяци УкраГни (%)
ввшшло 45 oci6, у 37 дiагностувалась АГ. Отже, поширенють АГ досягнула 82,2 %.
Серед oci6 з ожиршням II—III ступеня (92 респондента) у 69 зареестрована АГ, що становить 75,0 %. У респондент з ожиршням II—III ступеня у вшовш гру-ni 30—39 роыв, до яко! ввшшло 14 ошб, АГ виявлена у 9 респондент, що становить 60,0 %; у вшовш груш 40—49 роыв, до когорти яких ввшшов 21 респондент, у 15 виявлена АГ, що становить 71,4 %; у вшовш категорй' 50—59 роыв, до яко! увшшла 41 особа, у 30 зареестрована АГ, що становить 73,1 %; та у вшовш когорта 60—69 роыв, до яко! ввшшло 16 ошб, у 15 була зареестрована АГ, тобто поширешсть АГ досягнула 93,7 % (рис. 2).
Розподт виявлення АГ залежно вт вшу та IMT в мюькш популяци Укра!ни наведений в табл. 2.
Аналопчний анал1з проведено з урахуванням ген-дерних втмшностей, а також у групах iз надлишковою масою тта та рiзними ступенями ожиршня (табл. 3).
Так, серед обстежених iз нормальною масою тта АГ за гендерним розподтом виявлена у 30,2 % чоловтв i 29,5 % жшок. У респондент вшово! групи 30—39 роыв — у 15,6 % чоловтв i 13,5 % жшок; у вшовш грут 40—49 роыв — у 29,4 % чоловтв i 22,5 % жшок; у вь ковш когорт 50—59 роыв — у 40,0 % чоловтв i 40,0 %
жшок; у вшовш когорт1 60—69 роыв поширен1сть АГ становила 40,0 % у чоловшв 1 63,2 % у жшок. Таким чином, у респондент 1з нормальною масою тта вт-соток виявлення АГ був вищим серед чолов1к1в 1 збть-шувався з в1ком, проте в жшочш когорт1 зареестровано б1льш стр1мке виявлення АГ з в1ком обстежених.
Серед ошб 1з надлишковою масою тта за гендерним розпод1лом АГ виявлена у 41,3 % чоловшв 1 52,6 % жь нок. У респондент 1з надлишковою масою тта у вь ков1й груш 30—39 рок1в — у 30,4 % чоловшв 1 32,4 % жшок; у вшовш груп1 40—49 роив — у 46,2 % чоловшв 1 32,6 % жшок; у вшовш категори 50—59 роыв — у 39,3 % чоловшв 1 60,2 % жшок; у вшовш категори 60—69 роыв поширенють АГ досягнула 60 % чоловшв 1 75,0 % жшок. У когорта обстежених 1з надлишковою масою тта розпочинаючи з 50—59 роыв зареестровано пере-важання виявлення АГ серед жшок, 1 у вшовш категори 60—69 роыв цей показник становив 75,0 % на вщмшу вт чоловшв — 60,0 %. Загалом з1 зб1льшенням маси тта та вшом спостериалось збтьшення загального по-казника виявлення АГ в популяци.
Серед ос1б з ожиршням I ступеня за гендерним роз-под1лом АГ зареестрована у 59,1 % чоловшв 1 64,2 % жшок. У респондент з ожиршням I ступеня у вшовш груш 30—39 роыв АГ виявлена у 26,3 % чоловшв 1 57,1 % жшок; у вшовш груш 40—49 роыв — у 50,0 % чоловшв 1 25,0 % жшок; у вшовш категори 50—59 роыв — у 77,8 % чоловшв 1 65,2 % жшок; у вшовш категори 60—69 роыв поширенють АГ досягнула 72,7 % у чоловшв 1 85,3 % у жшок.
Серед ос1б з ожиршням П—Ш ступеня АГ виявлена у 75,0 % чоловшв 1 80,0 % жшок. У респондент з ожиршням П—Ш ступеня у вшовш груш 30—39 роыв АГ виявлена у 62,5 % чоловшв 1 57,1 % жшок; у вшовш груш
40—49 роыв — у 55,5 % чоловшв i 83,3 % жшок, у вшовш категори 50—59 роыв — у 75,0 % чоловшв i 75,0 % жшок; у вшовш категори 60—69 роыв поширенють АГ досягнула 66,7 % у чоловшв i 100 % у жшок (табл. 3).
За результатами проведеного анал1зу, 3i збтьшен-ням маси тта та вшом спостериалось збтьшення за-гального показника виявлення АГ в популяци'. Отже, можна зробити висновок, що частота виявлення АГ прямо пропорцшно залежить вт ступеня ожиршня, тобто втбуваеться зростання частоти виявлення АГ з1 збтьшенням маси тта.
На другому етат роботи ми проанал1зували виявлення АГ в мюьый популяци' Украши залежно вт типу ожиршня. Даш результати були проанал1зоваш залежно вт типу абдомшального ожиршня, визна-ченого за критер1ями АНА (2013) та ESC (2012). Так, втповтно до европейських критерй'в серед жшок з ОТ < 80 см (107 респондент) у 29,9 % виявлена АГ. Тод1 як у жшок з ОТ > 80 см (425 респондент) АГ виявлена у 57,2 % жшок. За результатами анал1зу втповтно до АНА (2013) у жшок з ОТ < 88 см (213 респондент) АГ виявлена у 33,8 %, а з ОТ > 88 см (319 респондент) — у 63,6 % (табл. 4). Отримаш даш свтчать про те, що при визначенш абдомшального ожиршня за обома крите-р1ями спостериаеться збтьшення частоти виявлення АГ серед жшок мюько!' популяци' Украши при виник-ненш даного фактора ризику.
Под1бна тенденщя спостериалась i серед чоловшв. Так, за критер1ями бвропейського товариства кардю-лопв (2012), серед чоловшв з ОТ < 94 см (176 респондент) у 22,2 % виявлена АГ. У той же час у чоловшв з ОТ > 94 см (292 респонденти) АГ виявлена у 44,1 %. За результатами анал1зу втповтно до АНА (2013) в обстежених чоловшв з ОТ < 102 см (299 респондент) АГ
Таблиця 3. Розподл виявлення артерiальноï ппертензп за гендерними ознаками, bîkom та 1МТ
в мськй популяци Укра/'ни (%)
Чоловши, роки (n = 468) Жшки, роки (n = 532)
BiK * 00 ■= «О M vHh о ^ II -39 132) -49 137) -59 149) о» о «о 1Л (шки = 532 -39 106) -49 111) -59 193) -69 122)
Групи О II "£ О II * S О II ю£ о 1 1 «О £ * = О II " S 0= * S 0= ю£ 0= ю S
Нормальна маса тта (n = 291) 30,2 15,6 29,4 40,0 40,0 29,5 13,5 22,5 40,0 63,2
Надлишкова маса тта (n = 383) 41,3 30,4 46,2 39,3 60,0 52,6 32,4 32,6 60,2 75,0
Ожиршня I ст. (n = 234) 59,1 26,3 50,0 77,8 72,7 64,2 57,1 25,0 65,2 85,3
Ожиршня II-III ст. (n = 92) 75,0 62,5 55,5 75,0 66,7 80,0 57,1 83,3 75,0 100,0
Таблиця 4. Виявлення артерiальноl ппертензп залежно вД типу ожирiння серед ж1нок i чолов1к1в
мСько)' популяци Укра/ни
Жшки (n = 532) Окружнють тали, см
< 80 > 80 < 88 > 88
Виявлення apTepianbHOÏ ппертензп 29,9 % 57,2 % 33,8 % 63,6 %
Чоловши (n = 468) Окружнють тали, см
< 94 > 94 <102 > 102
Виявлення aртерiaльноÏ ппертензп 22,2 % 44,1 % 28,7 % 47,3 %
виявлена у 28,7 %, а з ОТ > 102 см (169 респонденти) — у 47,3 % (табл. 3).
Нашi даш збиаються з даними мiжнародних досль джень, в яких доведена позитивна корелящя мiж ОТ та АГ. За даними Фремшгемського дослiдження, збть-шення ОТ на 1 см призводить до шдвищення АТ при-близно на 1 мм рт.ст. [7, 8, 13].
Вивчення реально!' поширеност АГ та ïï чинниыв ризику серед населення рiзних статево-вiкових груп, обь знаностi людей про наявнють АГ, il причини i наслщки, аналiз реального стану контролю АГ на рiвнi первинних структур охорони здоров'я е пщставою для визначення конкретних шлямв вирiшення проблем i сприяе полш-шенню профiлактики й лiкування CC3 загалом.
Висновки
1. У проаналiзованiй мiськiй популяци' населення Украши нормальну масу тiла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % — сумарно надлишкову масу тiла та ожирш-ня I—III ступеня. Вiдзначаеться тенденцiя до збтьшен-ня поширеност надлишково! маси тiла та ожиршня з в1ком обстежуваних як серед чоловшв, так i жшок.
2. 1з збiльшенням маси тла та в1ком зростае вияв-лення АГ в популяци'. В1дсоток виявлення АГ в популяци' збтьшуеться з 29,8 % за нормально!' маси тла до 75,0 % за ожиршня II—III ступешв.
3. Незалежно в1д стаи поява та прогресування абдо-мшального типу ожир1ння асоцiюеться з1 збтьшенням виявлення АГ. Так, в1дпов1дно до Рекомендацш ESC
(2012), у жшок з ОТ > 80 см АГ виявлена у 57,2 %, у чоловшв з ОТ > 94 см — у 44,1 %. За критер!ями АНА
(2013), у жшок з ОТ > 88 см АГ виявлена у 63,6 %, у чоловшв з ОТ > 102 см — у 47,3 %.
Список лператури
1. Горбась 1.М., Смирнова 1.П., Кваша О.О., Дорогой А.П. Оцтка ефективностi «Програми профиактики i лтування артерiальноï гтертензи в Укра1ш» за даними еniдемiологiч-них дослiджень // Артериальная гипертензия. — 2010. — № 6(14). — С. 51-82.
2. Коваленко В.М., Корнацький В.М. та cnieaem. Регю-нальт MeduKO-co^rnbHi проблеми хвороб системи кровооб^у. Динамка та аналiз: Аналтично-статистичний поабник. — К., 2013. — 239 с.
3. Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. и др. Современный профиль факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в городской популяции Украины // Укранський кардiологiчний журнал. — 2013. — Додаток 4. Матерiали XIV Нацюнального конгресу кардiологiв Украши. — С. 76-83.
4. аренко Ю.М. Кянчм рекомендаци з артерiальноí гтертензи Европейського товариства гтертензи (ESH) та Европейського товариства кардiологiв (ESC) 2013 року //Артериальная гипертензия. — 2013. — № 4(30). — С. 160.
5. Фадеенко Т.Д. Ожирение и риск сердечно-сосудистых заболеваний//Лжи Украти. — 2009. — № 7(133). — С. 55-64.
6. Allison D.B., Gallagher D, Heo M. Body mass index and all-cause mortality among people age 70 and over: the longitudinal study ofaging//Int. J. Obesity. — 1997. — Vol. 21. — P. 424-431.
7. 2013 ACC/AHA Guideline on the Treatment of Blood Cholesterol to Reduce Atherosclerotic Cardiovascular Risk in Adults// Circulation is available at http://circ.ahajournals.org
8. Donahue R.P., Abbot R.D., Bloom E. Central obesity and coronary heart disease in men // Lancet. — 1987. — Vol. 1. — P. 821-824.
9. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1635-1701.
10. Hubert J.W., Feinleib M., McNamara P.M. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year followup of participant in the Framingham Heart Study // Circulation. — 1983. — Vol. 67. — P. 968-977.
11. SAS/STAT User's Guide, Version 6, Forth Edition, Vol. 1 & 2, SAS Institute Inc., Cary, NC, USA, 1990.
12. Stevens J., Caiy J., Pamuk E.R. The effect of age on the association between body-mass index and mortality //New Engl. J. Med. — 1998. — Vol. 338. — P. 1-7.
13. WHO MONICA Project. MONICA Manual (19981999). — http://www.thl.fi/publications/monica/manual/index.htm
Отримано 26.04.15 U
Митченко Е.И.1, Мамедов М.Н.3, Колесник Т.В.2, Деев АД.3, Романов В.Ю.1, Кулик О.Ю.1, Шкреба А.А.1, от имени рабочей группы украинско-российского исследования 20 факторов риска в г. Днепропетровске
1 ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины
3 ФГУ «Государственный научно-исследовательский центр профилактической медицины» МЗ РФ, г. Москва
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В ГОРОДСКОЙ ПОПУЛЯЦИИ УКРАИНЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ И ТИПА ОЖИРЕНИЯ
Резюме. Целью данного исследования был субанализ распространенности и выявления артериальной гипертензии (АГ) среди когорты респондентов с избыточной массой тела и ожирением в зависимости от степени и типа ожирения в рамках большого популяционного определения факторов риска, проведенного нами в Украине на городской популяции в 2009— 2013 гг. Определено, что в проанализированной городской популяции населения Украины нормальную массу тела имели только 29,3 %, а 70,7 % — суммарно избыточную массу тела и ожирение 1—Ш степени. Отмечалась тенденция к увеличению распространенности избыточной массы тела и ожирения с возрастом обследуемых, как среди мужчин, так и женщин. Установлено, что
с увеличением массы тела и возрастом растет выявление АГ в популяции. Процент выявления АГ в популяции увеличился с 29,8 % при нормальной массе тела до 75 % при ожирении II—III степеней. Выявлено, что независимо от пола появление и про-грессирование абдоминального типа ожирения ассоциируется с увеличением выявления АГ. Так, в соответствии с рекомендациями ESC (2012), у женщин с окружностью талии (ОТ) > 80 см АГ выявлена у 57,2 %, у мужчин с ОТ > 94 см — у 44,1 %. По критериям АНА (2013), у женщин с ОТ > 88 см АГ выявлена у 63,6 %, у мужчин с ОТ > 102 см — у 47,3 %.
Ключевые слова: ожирение, артериальная гипертензия, избыточная масса тела, распространенность.
Mitchenko O.I.1, Mamedov M.N.3, Kolesnyk T. V.2, Deiev A.D.3., Romanov V.Yu.1, Kulyk O.Yu.1, Shkrioba A.O.1, on Behalf of the Working Group of the Russian-Ukrainian Research of 20 Risk Factors in Dnipropetrovsk
1 State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
2 State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
3 Federal State Institution «State Research Center of Preventive Medicine» of Ministry of Healthcare of Russian Federation, Moscow, Russia
PREVALENCE OF ARTERIAL HYPERTENSION IN URBAN POPULATION OF UKRAINE DEPENDING
ON THE DEGREE AND TYPE OF OBESITY
Summary. The objective of this study was subanalysis of the prevalence and detection of arterial hypertension (AH) among patients with overweight and obesity depending on the degree and type of obesity in a large population study of risk factors carried out in Ukraine on urban population in 2009—2013. It is found that in analyzed urban population of Ukraine, normal body weight had only 29.3 % of residents, and 70.7 % had total overweight and obesity of I—III degree. There was a trend to increasing prevalence of overweight and obesity with age among both men and women. It is revealed that with increasing body weight and age, AH detection in the population increases. The percentage of AH detection in the
population increased from 29.8 % at normal body weight to 75.0 % at obesity of II—III degrees. It is found that regardless of sex, the onset and progression of abdominal obesity is associated with increased detection of arterial hypertension. Thus, according to the ESC guidelines (2012), among women with waist circumference (WC) > 80 cm, AH was detected in 57.2 %, among men with WC > 94 cm — in 44.1 %. According to the AHA criteria (2013), among women with WC > 88 cm, AH was diagnosed in 63.6 %, among men with WC > 102 cm — in 47.3 %.
Key words: arterial hypertension, obesity, overweight, prevalence.
