Научная статья на тему 'Распространенность нарушений углеводного обмена в городской популяции Украины в зависимости от степени и типа ожирения'

Распространенность нарушений углеводного обмена в городской популяции Украины в зависимости от степени и типа ожирения Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
194
61
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ / DIABETES MELLITUS / ПОРУШЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТі ДО ГЛЮКОЗИ / IMPAIRED GLUCOSE TOLERANCE / ПОШИРЕНіСТЬ / НАДЛИШКОВА МАСА ТіЛА / ОЖИРіННЯ / САХАРНЫЙ ДИАБЕТ / НАРУШЕНИЕ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ГЛЮКОЗЕ / РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ / PREVALENCE / ИЗБЫТОЧНАЯ МАССА ТЕЛА / OVERWEIGHT / ОЖИРЕНИЕ / OBESITY

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В., Деев А.Д., Романов В.Ю.

Целью данного исследования был субанализ распространенности и выявления нарушений углеводного обмена среди когорты респондентов с избыточным весом и ожирением в зависимости от степени и типа ожирения в рамках большого популяционного определения факторов риска, проведенного нами в Украине на городской популяции в 2009-2013 гг. Выявлено, что в проанализированной городской популяции населения Украины нормальную массу тела имели только 29,3 % населения, а 70,7 % имели суммарно избыточную массу тела и ожирение I-II степени. Наблюдается тенденция к увеличению распространенности избыточной массы тела и ожирения с возрастом обследуемых, как среди мужчин, так и среди женщин. Установлено, что с увеличением массы тела и с возрастом возрастает частота выявления нарушений углеводного обмена в популяции. Суммарная распространенность всех нарушений углеводного обмена в популяции составляла 77,2 %. Процент выявления нарушений углеводного обмена увеличивался с ростом степени ожирения и с возрастом. С увеличением массы тела процент выявления инсулинорезистентности (ИР) увеличился с 16,8 % при нормальной массе тела до 77,2 % при ожирении II-III степени, процент выявления нарушений толерантности к глюкозе увеличился с 23,4 % при нормальной массе тела до 36,9 % при ожирении II-III степени, и процент выявления сахарного диабета (СД) с 3,4 до 16,3 % соответственно. Появление абдоминального типа ожирения у мужчин сопровождалось углублением нарушений углеводного обмена и ростом выявления ИР на 35,4 %, нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) на 5,6 %, СД на 8,3 %. У женщин появление абдоминального ожирения ассоциировалась с ростом выявления ИР на 7,8 % и НТГ на 5,0 % по сравнению с женщинами без проявлений абдоминального ожирения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В., Деев А.Д., Романов В.Ю.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Prevalence of Carbohydrate Metabolism Disorders in Urban Population of Ukraine Depending on the Degree and Type of Obesity

The objective of this study was subanalysis of the prevalence and detection of carbohydrate metabolism disorders in patients with overweight and obesity depending on the degree and type of obesity in a large population study of risk factors carried out in Ukraine on urban population in 2009-2013. It is found that in analyzed urban population of Ukraine, only 29.3 % of subjects had normal body weight, and 70.7 % had total overweight and obesity of I-III degree. There was a trend to increasing prevalence of overweight and obesity with age in both men and women being examined. It is revealed that with increasing body weight and age, detection rate for carbohydrate metabolism disorders in the population increases. The total prevalence of all carbohydrate metabolism disorders in the population was 77.2 %. The percentage of carbohydrate metabolism disorders detection increased with increasing degree of obesity and age. With increasing body weight, insulin resistance (IR) detection rate increased from 16.8 % at normal body weight to 77.2 % at obesity of II-III degree, impaired glucose tolerance (IGT) from 23.4 % at normal body weight to 36.9 % at obesity of II-III degree and detection rate for diabetes mellitus (DM) from 3.4 to 16.3 %, respectively. The onset of abdominal obesity in men is associated with worsening of carbohydrate metabolism disorders and growth of IR detection rate by 35.4 %, IGT by 5.6 %, DM by 8.3 %. In women, the onset of abdominal obesity is associated with increased IR detection by 7.8 % and IGT by 5.0 %, compared with women without signs of abdominal obesity.

Текст научной работы на тему «Распространенность нарушений углеводного обмена в городской популяции Украины в зависимости от степени и типа ожирения»

УДК 613.25+613.263]-09(-201)(477)

м1тченко О.1.1, мамедов м.н.3, колесник т.в.2, деев А.Д.3, РОМАНОВ В.Ю.1, КУЛИК О.Ю.1, ШКРЬОБА А.О.1, вд '¡мен робочо! групи укрансько-росйського дос^дження 20 фактор/в ризику у м. Днпропетровську 1ДУ «ННЦ «1нституткардюлоп! м. М.Д. Стражеска НАМН Украни», м. Ки!в 2ДУ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Укра!ни»

3ФДБУ «Державний науково-дослдний центр профлактично! медицини МОЗ РФ», м. Москва

ПОШИРЕННЯ ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМНУ В МЮЬЮЙ ПОПУЛЯЦИ УКРА1НИ ЗАЛЕЖНО В^Д СТУПЕНЯ i ТИПУ ОЖИРШНЯ

Резюме. Метою даного досл'!дження був субанал'з поширеност та виявлення порушень вуглеводного обмну серед когорти респонденлв i3 надлишковою масою тла та ожирiнням залежно вд ступеня та типу ожирiння в рамках великого популяцйного визначення факторiв ризику, проведеного нами в Украíнi на мюьюй популяци у 2009-2013 рр. Визначено, що у проаналiзованiй мюькШ популяци населення Украни нормальну масу тла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надлишкову масу тла та ожи-рiння I-II ступеня. Спостер'гаеться тенден^я до збльшення поширеност надлишково'1' маси тла та ожи-р<ння з вком обстежуваних, як серед чоловiкiв, так i серед жнок. Встановлено, що зi збльшенням маси тла та з вком зростае частота виявлення порушень вуглеводного обману в популяци. Сумарна поши-ренсть уах порушень вуглеводного обману в популяци становила 77,2 %. В'щсоток виявлення порушень вуглеводного обману збльшувався зi зростанням ступеня ожирiння та з вком. 3i збльшенням маси тла в'щсоток. виявлення iнсулiнорезистентностi (1Р) збльшився з 16,8 % при нормальнiй мас тла до 77,2 % при ожирiннi II-III ступеня, вдсоток виявлення порушень толерантност до глюкози збльшився з 23,4 % при нормальнй масi тла до 36,9 % при ожирiннi II-III ступеня, та вдсоток виявлення цукрового д1абету (ЦД) — з 3,4 до 16,3 % вдповдно. Поява абдомiнального типу ожирiння у чоловiкiв супроводжувалась по-глибленням порушень вуглеводного обману та зростанням виявлення 1Р на 35,4 %, порушенням толерантности до глюкози (ПТГ) — на 5,6 %, ЦД — на 8,3 %. У жнокпоява абдомiнального ожирiння асо^ювалася зi зростанням виявлення 1Р на 7,8 % та ПТГ — на 5,0 % порiвняно з жiнками без проявiв абдомiнального ожирння.

Ключовi слова: цукровий д1абет, порушення толерантност до глюкози, поширенсть, надлишкова маса тла, ожирiння.

CZl £ ® Передовая статья

Цг- /Leading Article/

International journal of endocrinology

На даний час ожиршня належить до глобаль-них проблем. Усе бтьше краш офщшно заявляють, що ктьысть людей, яы страждають вщ ожиршня, з кожним роком с^мко збтьшуеться. Всесвггаьою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) ожиршня ви-знано новою нешфекцшною епiдемiею нашого часу. До 2025 р. прогнозують збтьшення ктькосп людей з ожиршням удвiчi [6, 8, 10]. Втомо, що понад 80 % пащенпв iз цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу характеризуются надлишковою масою тта або ожиршням. За результатами дослщження NHANES (США, 1999— 2000), поширешсть ЦД 2-го типу в людей iз надлишковою масою тта була у 2,9 раза вищою порiвняно з популящею, що мала нормальну масу тта. При шдек-с маси тта (1МТ) понад 30 кг/м2 ризик виникнення ЦД 2-го типу у 27,6 раза вищий, шж при 1МТ 22 кг/м2

[2, 6, 10]. У загальнш CTpyKTypi смертност населення Украши у 2013 рощ на частку серцево-судинних за-хворювань (ССЗ) припадало 66,5 % [3]. Частка ССЗ у структурi смертност хворих ЦД становить 80 %, що диктуе необхтшсть ранньо! дiагностики й адекватного лшування ЦД та ожиршня [2, 9].

Проблема надмiрноl маси тта та ожиршня е над-звичайно актуальною i для Украши. У 2009—2013 роках сшльними зусиллями ДУ «ННЦ «1нститут

Адреса для листування з авторами:

Миченко О.1.

E-mail: Gardiom@bigmir.net

© Миченко О.1., Мамедов М.Н., Колесник Т.В., Деев А.Д.,

Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Шкрьоба А.О., 2015 © «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015

кардюлогп iM. акад. М.Д. Стражеска НАМН Укра!-ни», ДУ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Украши» та ФДБУ «Державний науково-дослшниць-кий центр профшактично! медицини МОЗ РФ» було ре^зовано спiльний проект украшсько-росшського дослiдження 20 факторiв ризику в мiськiй популяци м. Днiпропетровська на базi п'яти полiклiнiчних за-кладiв мiста [4].

За даними цього популяцшного дослщження, нормальну масу тiла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надлишкову масу тша та ожи-рiння I—III ступеня. Серед них надлишкову масу тша мали 39,18 %, ожиршня I ступеня — 22,75 %, ожиршня II ступеня — 7,78 % та ожиршня III ступеня — 1,03 % населення.

Враховуючи, що в Укра!ш юнуе дефщит широ-комасштабних популяцiйних дослiджень кардю-метаболiчних чинникiв ризику, метою даного до-слiдження був субаналiз поширеносп та виявлення порушень вуглеводного обмшу серед когорти рес-пондентiв iз надлишковою масою тiла та ожиршням залежно вiд ступеня та типу ожиршня в рамках великого популяцшного визначення факторiв ризику, проведеного нами в Укра!ш на мюькш популяци у 2009-2013 рр. [4].

Матерiали та методи

Протокол дослщження включав визначення та оцiнку 20 факторiв серцево-судинного ризику в 1000 респонденпв (468 чоловiкiв та 532 жшки) вiком вiд 30 до 69 роыв, якi мешкають в 5 районах Дншропетров-ська [4], а субаналiз, наведений у данш публшацп, стосувався поширеностi та виявлення порушень вуглеводного обмшу залежно вш ступеня та типу ожиршня за результатами аналiзу таких параметрiв: антропо-метричних даних (рют, маса тiла, 1МТ); визначення абдомшального ожирiння (окружнiсть тали (ОТ), окружшсть стегон, !х спiввiдношення); глiкемiчний статус ^вень глюкози натще, рiвень шсулшу натще, iнсулiнорезистентнiсть (IP) за шдексом НОМА, анамнез стосовно ЦД).

При дослщженш вуглеводного обмiну проводили визначення рiвня глюкози в сироватщ венозно! кровi натще ферментативним методом (у ммоль/л). Зпдно з методичними рекомендашями Украшсько! асошаци кардюлопв та Украшсько! асощаци ендо-кринолопв (2009), нормальним рiвнем глюкози натще вважали показник < 5,6 ммоль/л, якщо показник був > 5,6 ммоль/л, але < 7 ммоль/л, дiагностувалось пору-шення толерантностi до глюкози (ПТГ), при показни-ковi > 7 ммоль/л встановлювався ЦД. При рiвнi глюкози натще > 5,6 ммоль/л, але < 7,0 ммоль/л i вiдсутностi рашше дiагностованого ЦД проводився пероральний глюкозотолерантний тест за методикою, запропонова-ною ВООЗ та National Diabetic Group (2005). Нормальним значенням глюкози при проведенш перорального глюкозотолерантного тесту через 2 години тсля при-йому 75 мг глюкози вважали рiвень < 7,8 ммоль/л, ПТГ встановлювали при значенш показника > 7,8 ммоль/л,

але < 11,1 ммоль/л, ЦД визначався при piBHi глюкози > 11,1 ммоль/л [5].

Слщ вiдзначити високий (72 %) вщгук респондентiв, якi брали участь у данш розробш, тобто погодження на обстеження дали 1000 мешканщв м. Днiпропетровська з 1388 запрошених, що свiдчить про репрезентатив-шсть вибiрки. Аналiз отриманих даних проведений у ФДУ «Державний науково-дослщницький центр про-фшактично'1 медицини МОЗ РФ» (Москва) вщповщ-но до стандарпв медично'1 статистики двома методами стандартизации прямим — за вшом, вiдповiдно до MONICA Project Manual (1998-1999) [13], та регресш-ним — в узагальненш лiнiйнiй моделi (процедура SAS PROCGLM) [12]. Зпдно з отриманими даними маемо можливють проаналiзувати ряд епiдемiологiчних характеристик.

Результати та ïx обговорення

Одним iз фaкторiв, що погiршують прогноз ССЗ, е порушення вуглеводного обмiну, у тому чи^ ЦД 2-го типу. Останшм часом поширенiсть ЦД 2-го типу набула мaсштaбiв епiдемiï. За оцшками експертiв ВООЗ, на даний час у свт число хворих на ЦД пере-вищуе 375 млн. Прогнозуеться, що до 2025 р. загаль-на поширенiсть ЦД може досягнути 6,3 % населення планети. Збшьшення маси тша е ризиком ЦД i часто передуе клМчним проявам захворювання. У близько 65 % випадыв ЦД спричинений надлишковою масою тша [2, 6, 7].

В основi розвитку ЦД 2-го типу лежить зни-ження чутливосп шсулшових рецепторiв тканин i зашзнша вiдповiдь секреци' iнсулiну Р-клггинами пiдшлунковоï залози на пiдвищення рiвня глюкози кровi та неможливiсть цих клiтин забезпечити достатню кшьысть iнсулiну для потреб оргaнiзму. Спочатку Р-кштини в змозi адаптуватися до мета-болiчних навантажень, але з часом вичерпуються ix aдaптaцiйнi можливосп, внaслiдок чого спостерь гаеться зменшення маси Р-клiтин, в основному за рахунок апоптозу або запрограмовано'1 смерп клiтин. При збiльшеннi тривaлостi ЦД прогресуе попршен-ня стану Р-клгган, точка необоротностi виникае, коли лшування ЦД потребуе призначення iнсулiну. Метaболiчний стрес при ожирiннi i ЦД 2-го типу пов'язаний iз лшотоксичшстю, глюкотоксичнiстю, дiею запальних цитокiнiв i лептину, ус цi факто-ри являють собою порочне коло, що призводить до зменшення маси i функцп' Р-кштин [1].

За даними проведеного дослщження, сумарна по-ширешсть усix порушень вуглеводного обмiну стано-вила 77,2 % серед мюького населення Украши. Серед них 1Р виявлена у 41,2 % респондент, ПТГ — у 28 %, поширешсть ЦД 2-го типу становила 8 % усе'1 популяци' [4].

Ми проaнaлiзувaли поширення порушень вуглеводного обмшу в мюькш популяци' залежно вщ маси тша та вшу.

Так, серед респонденпв iз нормальною масою тiлa (291 особа) 1Р була виявлена у 49 осб, що стано-

вило 16,8 %. У респондент втэво1 групи 30—39 ротв i3 нормальною масою тiла (97 oci6) 1Р виявлена у 18 (18,6 %); вшово! групи 40-49 ротв (65 осiб) — у 9 (13,9 %); 50-59 роив (90 ошб) — у 17 (18,9 %) i у вiковiй груш 60-69 роив (39 ошб) — у 5, тобто поширення 1Р становило 12,8 %.

Серед респондент i3 надлишковою масою тiла (383 особи) 1Р виявлена у 147, що становить 38,4 %. У респондент в^ово! групи 30-39 роив (90 ошб) 1Р виявлена у 40 (44,4 %); 40-49 роив (95 респондент) — у 32 (33,7 %); 50-59 ротв (130 ошб) — у 47 (36,4 %), i у вшэвш грут 60-69 ротв (68 ошб) 1Р виявлена у 28 ошб (40,6 %).

Серед респондент з ожиршням I ступеня (234 особи) IP виявлена у 144 ошб, що становить 61,5 %. У респондент втэво! групи 30-39 ротв (40 ошб) IP виявлена у 23 (57,5 %); 40-49 ротв (49 респондент) — у 23 ошб (46 %); 50-59 ротв (101 респондент) — у 70 (68,6 %), у вшэвш груш 60-69 ротв (45 ошб) IP виявлена у 68,9 %.

Серед когорти респондент з ожиршням II-III ступеня (92 особи) IP виявлена у 71, що становить 77,2 %. У респондент вшово! групи 30-39 ротв (14 ошб) IP виявлена у 10 (71,4 %); 40-49 ротв (21 особа) — у 15 (71,4 %); 50-59 ротв (41 особа) — у 31 (75,6 %), i у вь ковш груш 60-69 (16 респондент) IP виявлена у 15 (93,8 %). 3i збтьшенням маси тта та з вшом спосте-рпалось збтьшення вщсотка виявлення IP серед респондент.

Аналопчний аналiз проведено з урахуванням ген-дерних вщмшностей та в групах з надлишковою масою тта та рiзними ступенями ожиршня.

Так, серед респондент iз нормальною масою тта за гендерним розподтом IP виявлена у 12,8 % чоловь тв i 21,1 % жшок. У респондент в^ово! групи 30-39 ротв IP виявлена у 6,7 % чоловшв та 28,9 % жшок; 40-49 ротв — в 11,8 % чоловшв i 16,1 % жшок; 50-59 ротв — у 20 % чоловшв i 17,5 % жшок, i у вшовш групi 60-69 ротв поширення IP становило 10 % у чоловшв i 15,8 % у жшок.

Серед респондент iз надлишковою масою тта за гендерним розподтом IP виявлена у 37 % чоловшв i 39,7 % жшок. У респондент в^ово! групи 30-39 ротв IP була у 42,9 % чоловшв i 47,1 % жшок; 40-49 ротв — у 30,8 % чоловшв i 37,2 % жшок; 50-59 ротв — у

30.4 % чоловшв i 41,1 % жшок i у вшовш грут 60-69 ротв — у 52 % чоловшв i 34,1 % жшок.

Серед респондент iз ожиршням I ступеня за гендерним розподтом IP виявлена у 57 % чоловшв i

63.5 % жшок. У респондент в^ово! групи 30-39 ротв IP виявлена у 47,4 % чоловшв i 66,7 % жшок; 40-49 ротв — у 47,1 % чоловшв i 43,8 % жшок; 50-59 ротв — у 66,7 % чоловшв i 69,7 % жшок i у вшовш грут 60-69 ротв — у 72,7 % чоловшв i 67,6 % жшок.

Серед респондент iз ожиршням II-III ступеня за гендерним розподтом IP виявлена у 76,7 % чоловшв i 77,4 % жшок. У респондент в^ово! групи 30-39 ротв IP встановлена у 87,5 % чоловшв i 60 % жшок; 40-49 ротв — у 77,7 % чоловшв i 60 % жшок; 50-59 ротв — у

66.7 % чоловшв i 76,9 % жшок i у вшэвш rpyni 60—69 ротв — у 100 % обстежених.

Отже, 3i збтьшенням маси тта та з вшзм збтьшу-вався вщсоток виявлення IP.

Прогресування абдомшального ожиршня у жшок i чоловшв супроводжувалось поглибленням порушень вуглеводного обмшу у виглядi збтьшення числа ошб з проявами IP. Так, серед когорти жшок з ОТ < 80 см, до яко! увшшло 107 ошб, IP виявлена у 42 (39,3 %), з ОТ > 80 см, до яко! увшшло 425 ошб, у 200 виявлена IP (47,1 %). В обстежених з ОТ < 88 см (213 ошб) IP виявлена у 89 (41,8 % ), з ОТ > 88 см (319 ошб) — у 161 (50,4 %). Подiбна тенденшя спостерпалась у групах чоловшв. Так, серед чоловшв з ОТ < 94 см, до яких увь йшло 176 ошб, IP виявлена у 25 (14,2 % ), з ОТ > 94 см (292 респонденти) — у 145 (49,6 %). В обстежених з ОТ < 102 см (299 ошб) IP виявлена у 73 (24,4 %), з ОТ > 102 см (169 ошб) у 97 виявлена IP (57,4 %).

Число обстежених iз ПТГ серед респондент iз нормальною масою тта становило 23,4 % (36,2 % чоловшв i 9,9 % жшок). У респондент в^ово! групи 30—39 ротв iз нормальною масою тта частота ПТГ становила 16,5 % (24,4 % чоловшв i 9,6 % жшок); 40— 49 ротв — 24,6 % (38,2 % чоловшв i 7,5 % жшок) i у вшовш груш 60—69 ротв — 33,3 % (50,0 % чоловшв i

15.8 % жшок).

Серед респондент iз надлишковою масою тта ПТГ виявлена у 29,7 % (41,3 % чоловшв i 18,6 % жь нок). У респондент в^ово! групи 30—39 ротв ПТГ встановлена у 35,5 % (50 % чоловшв та 11,8 % жшок); 40-49 ротв — у 25,3 % (34,6 % чоловшв i 14 % жшок); 50-59 ротв — у 31,8 % (41 % чоловшв i 24,7 % жшок) i у вшовш грут 60-69 ротв — у 24,6 % (36 % чоловшв i 18 % жшок).

Серед респондент з ожиршням I ступеня ПТГ виявлена у 42,6 % (53 % чоловшв i 35 % жшок). У респондент в^ово! групи 30-39 ротв ПТГ встановлена у 50 % (63,2 % чоловшв i 38,1 % жшок); 40-49 ротв — у 54 % (55,9 % чоловшв i 50 % жшок); 50-59 ротв — у 41,2 % (44,4 % чоловшв i 39,4 % жшок) i у вшзвш грут 60-69 ротв — у 40 % (54,5 % чоловшв i 35,3 % жшок).

Серед респондент з ожиршням II-III ступеня ПТГ виявлена у 36,9 % (43,7 % чоловшв i 33,3 % жь нок). У респондент вшзво! групи 30-39 ротв ПТГ не було дiагностовано; 40-49 ротв — ПТГ виявлено у 23,8 % респондент (44,4 % чоловшв i 30 % жшок); 50-59 ротв — у 26,8 % (33,3 % чоловшв i 26,9 % жшок) i у вь ковш грут 60-69 ротв — у 12,5 % ошб.

Залежност вщ пpоявiв абдомшального ожиршня серед жшок з ОТ < 80 см ПТГ виявлено у 20 (18,0 %), з ОТ > 80 см — у 98 (23,0 %). В обстежених з ОТ < 88 см ПТГ виявлено у 48 (22,7 %), з ОТ > 88 см — у 70 (22,0 %). Подiбна тенденшя спостерпалась у групах чоловшв. Так, серед чоловшв з ОТ < 94 см ПТГ виявлено у 68 (38,6 %), з ОТ > 94 см — у 129 (44,2 %). В обстежених з ОТ < 102 см ПТГ виявлено у 117 (39,1 %), з ОТ > 102 см — у 80 (47,3 %).

Серед обстежених iз нормальною масою тта ЦД 2-го типу був дiагностований у 3,4 % (3,3 % чоловшв i

3,5 % жшок). У респонденпв вшово! групи 30—39 ротв i3 нормальною масою т1ла ЦД не був виявлений, але у 18,6 % була виявлена 1Р, у 23,4 % — ПТГ; у вшовш гру-ni 40—49 рок1в ЦД виявлено в 1,5 % обстежених (3 % чоловшв i 0 % жшок); 50—59 ротв — у 4,4 % (6 % чоловшв i 2,5 % жшок), i у в1ков1й категори 60—69 ротв поширення ЦД становило 12,8 % (5 % чоловшв i 21 % жшок).

В обстежених i3 надлишковою масою тта ЦД 2-го типу виявлено у 5,5 %, серед них у 3,7 % чоловшв i 7,2 % жшок. У вшовш груш 30—39 роив ЦД траплявся у 3,3 % випадтв (0 % чоловшв i 8,8 % жшок); 40—49 ротв — у 2,1 % (0 % чоловшв i 4,6 % жшок); 50—59 ротв — у 7,8 % (7,2 % чоловшв i 8,2 % жшок), i у вшо-вш груп1 60—69 рок1в поширення ЦД становило 8,7 % (12 % чоловшв i 7 % жшок).

В обстежених з ожиршням I ступеня ЦД виявлено у 11,4 % (15 % чоловшв i 8,8 % жшок). У вшовш гру-m 30—39 рок1в ЦД не був виявлений; 40—49 ротв — у 12 % (14,7 % чоловшв i 6,25 % жшок); 50—59 ротв — в 11,8 % (19,4 % чоловшв i 7,6 % жшок), i у вшовш груш

□ Нормальна маса тта И Надлишкова маса тта

□ Ожирння I СТ.

■ Ожиршня 11-111 СТ.

Рисунок 1. Поширення порушень вуглеводного обм'шу залежно вд маси тла в мськй популяци Укра/ни

60—69 ротв поширення ЦД становило 17,8 % (27,3 % чоловшв i 14,7 % жшок).

В обстежених з ожиршням II—III ступеня ЦД виявлено у 16,3 % (26,7 % чоловшв i 11,7 % жшок). У вшэвш груш 30—39 ротв ЦД д1агностовано у 38,5 % випадтв (62,5 % чоловшв i 0 % жшок); 40—49 ротв — у 31,6 % (44,4 % чоловшв i 20 % жшок); 50-59 ротв — у 28,9 % (25 % чоловшв i 30,8 % жшок), i у вшэвш грут 60-69 ротв поширення ЦД становило 56,3 % (100 % чоловь тв i 46,6 % жшок) (рис. 1).

Залежно вт прояв1в абдомшального ожиршня ви-явлення ЦД розподтилось наступним чином. Серед жшок з ОТ < 80 см ЦД виявлено у 8 (8,2 %), з ОТ > 80 см — у 30 (7,1 %). В обстежених з ОТ < 88 см ЦД виявлено у 19 (8,9 % ), з ОТ > 88 см — у 19 (5,9 %). Серед чоловшв з ОТ < 94 см ЦД виявлено у 4 (2,3 % ), з ОТ > 94 см — у 31 (10,6 %). В обстежених з ОТ < 102 см ЦД виявлено у 12 (4,0 %), з ОТ > 102см — у 23 (13,6 %).

Нами проанал1зоваш показники порушень вуглеводного обмшу залежно в1д ступеня ожиршня в мюькш популяци Украши серед жшок i чоловшв. Отримаш дан наведен в табл. 1-3.

Спостер1галось в1ропдне збтьшення р1вшв шсу-лшу, глюкози та шдексу НОМА з1 збтьшенням маси тта. Так, у когорт1 респонденпв 1з нормальною масою тта шдекс НОМА становив 1,86 ± 0,10 ммоль/л, тод1 як у груш респондент з ожиршням II-III ст. — 4,9 ± 0,4 ммоль/л (р < 0,01).

Серед чоловшв 1з нормальною масою тта шдекс НОМА становив 1,76 ± 0,20 ммоль/л, тод1 як у груш респонденпв з ожиршням II-III ст. — 5,3 ± 0,9 ммоль/л (р < 0,01) (табл. 2).

Под1бна тенденщя спостер1галась у групах жшок. Так, серед жшок 1з нормальною масою т1ла шдекс НОМА становив 1,98 ± 0,10 ммоль/л, тод1 як у груш респонденпв з ожиршням II-III ст. — 4,8 ± 0,4 ммоль/л (р < 0,01) (табл. 3).

Отже, ожиршня псно пов'язане з порушеннями вуглеводного обм1ну. Збтьшення маси тла супровод-жуеться розвитком ПТГ i ЦД 2-го типу, що призводить до пщвищення серцево-судинного ризику. Так, серед когор-ти респонденпв з ожиршням II-III ступеня IP виявлена у

77.2 %, вщсоток виявлення ПТГ становив 36,9 % та ЦД —

16.3 % втповщно. Поява ознак абдомшального ожиршня при ОТ понад 80 см у жшок та понад 94 см у чоловшв та-кож супроводжуеться зростанням частоти порушень ву-глеводного обмшу. У жшок з абдомшальним ожиршням частота IP збтьшуеться на 7,8 %, ПТГ — на 5,0 % пор1в-

Таблиця 1. Показники порушень вуглеводного обм 'шу залежно вд наявност ожирння

в Micbкй популяци' Укра/'ни

Група BiK, роки !МТ, кг/м2 1нсулш, мкМО/мл Глюкоза, ммоль/л НОМА, ум.од.

Нормальна маса тта (n = 291) 46,5 ± 0,6 22,6 ± 0,1 8,6 ± 0,4 5,2 ± 0,1 1,86 ± 0,10

Надлишкова маса тта (n = 383) 49,1 ± 0,5* 27,5 ± 0,1* 12,2 ± 0,4* 5,5 ± 0,1 2,9 ± 0,1*

Ожиршня I ст. (n = 234) 51,2 ± 0,6* 32,0 ± 0,1* 15,9 ± 0,7* 6,2 ± 0,2* 4,6 ± 0,4*

Ожиршня II-III ст. (n = 92) 39,0 ± 1,2* 19,2 ± 1,3* 6,4 ± 0,1* 4,9 ± 0,4*

Примтка: * — р < 0,01 (порiвняно з першою групою).

Таблиця 2. Показники порушень вуглеводного обмшу залежно вд наявносл ожирння в мськй популяцИ' Укра/ни серед чоловШв

Група BiK, роки 1МТ, кг/м2 !нсулш, мкМО/мл Глюкоза, ммоль/л НОМА, ум.од.

Нормальна маса тта (n = 149) 47,1 ± 0,9 22,8 ± 0,1 7,9 ± 0,6 5,4 ± 0,1 1,76 ± 0,2

Надлишкова маса тта (n = 189) 47,1 ± 0,8 27,5 ± 0,1* 10,9 ± 0,5* 5,6 ± 0,1 2,5 ± 0,1*

Ожиршня I ст. (n = 100) 48,7 ± 0,9 31,7 ± 0,1* 16,9 ± 1,5* 6,5 ± 0,3* 5,2 ± 0,8*

Ожиршня II-III ст. (n = 32) 52,2 ± 1,8* 40,1 ± 1,6* 19,7 ± 2,1* 6,3 ± 0,3* 5,3 ± 0,9*

Примтка: * — р < 0,01 (порiвняно з першою групою).

Таблиця 3. Показники порушень вуглеводного обмшу залежно в 'щ наявносл ожир1ння в Micbкй популяцп Укра/'ни серед жнок

Група BiK, роки 1МТ, кг/м2 !нсулш, мкМО/мл Глюкоза, ммоль/л НОМА, ум.од.

Нормальна маса тта (n = 142) 45,8 ± 0,9 22,4 ± 0,2 9,3 ± 0,5 4,92 ± 0,10 1,98 ± 0,10

Надлишкова маса тта (n = 194) 51,1 ± 0,7* 27,4 ± 0,1* 13,4 ± 0,7* 5,3 ± 0,1* 3,2 ± 0,2*

Ожиршня I ст. (n = 134) 52,9 ± 0,8* 32,3 ± 0,1* 15,2 ± 0,6* 6,1 ± 0,2* 4,1 ± 0,3*

Ожиршня II-III ст. (n = 60) 53,2 ± 1,1* 39 ±1,2* 18,9 ± 1,7* 6,6 ± 0,2* 4,8 ± 0,4*

Примтка: * — р < 0,01 (порiвняно з першою групою).

няно з когортою жшок з ОТ < 80 см. Серед чоловшв з ОТ > 94 см 1Р виявлена бтьше на 35,4 %, ПТГ — на 5,6 % та ЦД — на 8,3 % пор1вняно з чоловками без прояв1в абдомшального ожиршня.

Як видно з отриманих результат, прогресування як ступеня ожиршня загалом, так i прояв1в абдомшаль-ного ожиршня асоцшеться з1 збтьшенням виявлення порушень вуглеводного обмшу, що значно шдвищуе серцево-судинний ризик.

Висновки

1. У проанал1зованш мюькш популяцИ населення Украши нормальну масу т1ла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надлишкову масу тла та ожиршня I—III ступеня, при цьому сумарна поши-решсть ус1х порушень вуглеводного обмшу в популяцИ становила 77,2 %. Вщсоток виявлення порушень вуглеводного обмшу збтьшувався з1 зростанням ступеня ожир1ння та з вшом.

2. З прогресуванням маси тта в1дсоток виявлення 1нсул1норезистентност1 зб1льшився з 16,8 % при нор-мальнш мас1 т1ла до 77,2 % при ожиршш II—III ступеня, вщсоток виявлення порушення толерантност1 до глюкози зб1льшився з 23,4 % при нормальнш мас1 т1ла до 36,9 % при ожиршш II—III ступеня, вщсоток виявлення цукрового д1абету — з 3,4 до 16,3 % вщповщно.

3. Поява абдомшального типу ожиршня у чоловшв супроводжуеться поглибленням порушень вуглеводного обмшу та зростанням виявлення частоти шсулшо-резистентност на 35,4 %, порушення толерантност до глюкози — на 5,6 %, ЦД 2-го типу — на 8,3 %. У жшок поява абдомшального ожиршня асоцшеться з1 зростанням виявлення шсулшорезистентносл на 7,8 % та порушення толерантност до глюкози на 5,0 % пор1в-няно з жшками без прояв1в абдомшального ожиршня.

Список лператури

1. Братусь В.В., Талаева Т.В., Шумаков В.А. Ожирение, инсулинорезистентность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты. — К..: Четверта хвиля, 2009. — 416 с.

2. Полторак В.В., Горшунська М.Ю., Красова Н.С. Ади-понектин та цукровий дiабет 2-го типу (патогененетичт аспекти як мдГрунтя для опmимiзацií антидiабетичноí фар-макотерапи) // МИжнародний ендокринологiчний журнал. — 20)14. — № 5(61). — С. 95-104.

3. Коваленко В.М., Корнацький В.М. та т. Хвороби системи кровооб^уяк медико-сощальна i суспыьно-полтична проблема. Аналтично-статистичний поабник. — К., 2014. — 279 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4. Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. и др. Современный профиль факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в городской популяции Украины // Украшський кардiологiчний журнал. — 2013. — Додаток 4. Матерiаяи XIV Нацюнального конгресу кардiологiв Украти. — С. 76-83.

5. Мтченко О.1., Корпачов В.В., Багрш А.Е. та rn. Цукровий дiабет, предiабет i серцево-судинт захворювання // Ме-тодичтрекомендаци. — К., 2014. — 38с.

6. Паньшв В.1. Ожиршня як медико-сощальна проблема /

B.1. Паньшв // Практична ангiологiя. — 2006. — №4. —

C. 36-42.

7. Ткаченко В.1. Аналiз змн якосmi дiабетологiчноí допо-моги за умов впровадження утфжованого клнчного протоколу з надання допомоги медичноí допомоги хворим на цукровий дiабеm 2-го типу // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2015. — № 2(66). — С. 122-131.

8. 2013 ACC/AHA Guideline on the Treatment of Blood Cholesterol to Reduce Atherosclerotic Cardiovascular Risk in Adults// Circulation is available at http://circ.ahajournals.org

9. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1635-1701.

10. Hubert J.W, Feinleib M., McNamara P.M. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year followup of participant in the Framingham Heart Study // Circulation. — 1983. — Vol. 67. — P. 968-977.

11. Public Health Agency of Canada. Report from the National Diabetes Surveillance System: Diabetes in Canada, 2009. Ottawa,

ON: Public Health Agency of Canada, 2009. Accessed September 5, 2011.

12. SAS/STAT User'sGuide, Version 6, Forth Edition, Vol. 1 & 2, SAS Institute Inc., Cary, NC, USA, 1990.

13. WHO MONICA Project. MONICA Manual. (19981999). http://www.thl.fi/publications/monica/manual/index.htm

OmpuMaHO 18.06.15 M

Митченко Е.И.1, Мамедов М.Н.3, Колесник Т.В.2, Деев А.Д3, Романов В.Ю.1, Кулик О.Ю.1, Шкреба А.А.1, от имени рабочей группы украинско-российского исследования 20 факторов риска в г. Днепропетровске

1 ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско НАМН Украины», г. Киев

2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

3 ФГБУ «Государственный научно-исследовательский центр профилактической медицины МЗ РФ»,

г. Москва

РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ НАРУШЕНИЙ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА В ГОРОДСКОЙ ПОПУЛЯЦИИ УКРАИНЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ И ТИПА ОЖИРЕНИЯ

Резюме. Целью данного исследования был субанализ распространенности и выявления нарушений углеводного обмена среди когорты респондентов с избыточным весом и ожирением в зависимости от степени и типа ожирения в рамках большого популяционного определения факторов риска, проведенного нами в Украине на городской популяции в 2009-2013 гг. Выявлено, что в проанализированной городской популяции населения Украины нормальную массу тела имели только 29,3 % населения, а 70,7 % имели суммарно избыточную массу тела и ожирение I—II степени. Наблюдается тенденция к увеличению распространенности избыточной массы тела и ожирения с возрастом обследуемых, как среди мужчин, так и среди женщин. Установлено, что с увеличением массы тела и с возрастом возрастает частота выявления нарушений углеводного обмена в популяции. Суммарная распространенность всех нарушений углеводного обмена в популяции составляла 77,2 %. Процент выявления нарушений углеводного обмена увеличивался с ростом степени ожирения и с возрастом. С увеличением массы тела процент выявления инсулинорезистентности (ИР) увеличился с 16,8 % при нормальной массе тела до 77,2 % при ожирении II-III степени, процент выявления нарушений толерантности к глюкозе увеличился с 23,4 % при нормальной массе тела до 36,9 % при ожирении II-III степени, и процент выявления сахарного диабета (СД) — с 3,4 до 16,3 % соответственно. Появление абдоминального типа ожирения у мужчин сопровождалось углублением нарушений углеводного обмена и ростом выявления ИР на 35,4 %, нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) — на 5,6 %, СД — на 8,3 %. У женщин появление абдоминального ожирения ассоциировалась с ростом выявления ИР на 7,8 % и НТГ — на 5,0 % по сравнению с женщинами без проявлений абдоминального ожирения.

Ключевые слова: сахарный диабет, нарушение толерантности к глюкозе, распространенность, избыточная масса тела, ожирение.

Mitchenko O.I.1, MamedovM.N.3, KolesnykT.V.2, DeievA.D.3, Romanov V.Yu.1, KulykO.Yu.1, ShkriobaA.0.1, on Behalf of the Working Group of the Ukrainian-Russian Study of 20 Risk Factors in Dnipropetrovsk

1 State Institution «National Scientific Center «Institute

of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv

2 State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine

3 Federal State Institution «State Research Center of Preventive Medicine» of Ministry of Healthcare of Russian Federation, Moscow, Russia

PREVALENCE OF CARBOHYDRATE METABOLISM DISORDERS IN URBAN POPULATION OF UKRAINE DEPENDING ON THE DEGREE AND TYPE OF OBESITY

Summary. The objective of this study was subanalysis of the prevalence and detection of carbohydrate metabolism disorders in patients with overweight and obesity depending on the degree and type of obesity in a large population study of risk factors carried out in Ukraine on urban population in 2009—2013. It is found that in analyzed urban population of Ukraine, only 29.3 % of subjects had normal body weight, and 70.7 % had total overweight and obesity of I—III degree. There was a trend to increasing prevalence of overweight and obesity with age in both men and women being examined. It is revealed that with increasing body weight and age, detection rate for carbohydrate metabolism disorders in the population increases. The total prevalence of all carbohydrate metabolism disorders in the population was 77.2 %. The percentage of carbohydrate metabolism disorders detection increased with increasing degree of obesity and age. With increasing body weight, insulin resistance (IR) detection rate increased from 16.8 % at normal body weight to 77.2 % at obesity of II—III degree, impaired glucose tolerance (IGT) — from 23.4 % at normal body weight to 36.9 % at obesity of II—III degree and detection rate for diabetes mellitus (DM) — from 3.4 to 16.3 %, respectively. The onset of abdominal obesity in men is associated with worsening of carbohydrate metabolism disorders and growth of IR detection rate by 35.4 %, IGT — by 5.6 %, DM — by 8.3 %. In women, the onset of abdominal obesity is associated with increased IR detection by 7.8 % and IGT — by 5.0 %, compared with women without signs of abdominal obesity.

Key words: diabetes mellitus, impaired glucose tolerance, prevalence, overweight, obesity.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.