CC BY
18
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-004.2-036-055-058.9:/352](477.83) DOI: 10.22141/2224-0713.7.101.2018.149667
Бойчук М.О.
Львiвський на^ональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, м. Львiв, Укра'на
Вплив мгсця проживання й гендерних ознак на розвиток розаяного склерозу на прикладi жителiв Львiвськоí областi
Резюме. У сmаmmi наведено результати анал1зу гендерних характеристик i розподлу за мкцем проживання (мкто чи село) у жиmелiв Львiвськоi обласmi, хворих на розЫяний склероз (РС), якi передували на стацюнарному лiкуваннi у вiддiленнi неврологи Львiвськоi обласно'1' клiнiчноiлiкарнi (ЛОКЛ) за перюд з 2012 по 2016рiк. До^дження проведено шляхом ретроспективного анал1зу 1512 медичних карт стацюнарного хворого (ф. № 003/о) пацieнmiв з РС, якi стацюнарно лiкувалися з приводу цього захворювання у вiддiленнi неврологи ЛОКЛ протягом дослiджуваного пероду. Ста-тистична обробка маmерiалiв проводилась за допомогою комп'ютерно'1'програми Statistica 10.0. Для перевiрки нормальносmi розподыу кыьккних даних вибiрок 1з числом спостережень до 100 одиниць ми застосовували критери Колмогорова — Смiрнова, Лiлieфорда та Шатро — Уыка. Враховуючи обмеженсть кожного з критерив, не вважали дослiджуваний розподл нормальним, якщо хоча б один 1з цих критерив був вiрогiдним (р < 0,05). Для встановлення наявносmi кореляцшних залежностей мiж показниками двох вибiрок обчислювали непараметричний коеф^ент кореляци Кендалла тау (т) i його похибку (тт). Визначення чинникiв, що обумовлюють тривалсть одного випадку стацюнарного лiкування, виконували за допомогою методу множинно'1'регреси. Залежною змiнною величиною (у) у рiвняннях множинно'1'регреси була тривалкть одного випадку стацюнарного лiкування, а неза-лежними змiнними (х) — вiдповiднi показники вiку (у роках) та сmаmi (чоловiки — 1, жiнки — 2) госпimалiзованих. За перюд 2012—2016 рр. у вiддiленнi неврологи ЛОКЛлiкувались 1206 жиmелiв Львiвськоi обласmi, хворих на РС. Кыьккть випадкiв госттал1заци' хворих на РС коливалась вiд 262 у 2012роц до 340у 2016рощ. Кыьккть госттал1зованих 1з приводу РС жiнок у 2,1 раза пере-вищувала кльксть госптал1зованих чоловiкiв (814 проти 392). Серед уЫх 1206 госттал1зованих 1з приводу РС протягом 2012—2016рр. 52,57 % оЫб проживали в мктах, а 47,43 % — у сыьськш мiсцевосmi Львiвськоiобласmi. За перюд 2012—2016рр. хворi на РС, якi лiкувались у неврологiчному вiддiленнi ЛОКЛ, сумарно провели в сmацiонарi 14961 лiжко-день, з яких 4967 (33,20 %) припадало на чоловiкiв, а 9994 (66,80 %) — на жiнок. Хворi на РС у середньому перебували на стацонарному лiкуваннi у вiддiленнi 9,89 ± 0,13 календарного дня. Завдяки оптим1заци лiкувального процесу у вiддiленнi вдалось вiрогiдно знизити середню тривалкть одного випадку стацюнарного лiкування з приводу РС як серед хворих обох статей (т = —0,80, р < 0,05), так i окремо серед чоловiкiв (т = —0,80, р < 0,05) i жiнок (т = —0,80, р < 0,05). Так, з 2012 по 2016рр. середня тривалкть одного випадку стацонарного лкування з приводу РС вiрогiдно знизилась у госптал1зованих обох статей на 23,39 % (з 11,63 ± 0,38дня до 8,90 ± 0,23 дня, р < 0,001).
Ключовi слова: розаяний склероз; гендерт характеристики;розподш за мюцем проживання
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Бойчук Мар'яна Олепвна, кафедра неврологи, Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; факс: (032) 276-79-73; e-mail: m.boichuk11@gmail.com; контактний тел.: +38(097) 9002210
For correspondence: Maryana Boichuk, Department of Neurology, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; fax: (032) 276-79-73; e-mail: m.boichuk11@gmail.com; phone: +38(097) 9002210
Вступ
РС — це хрошчне демieлiнiзуюче захворювання центрально! нервово! системи, що уражае переважно людей молодого BiKy i е причиною стшко! швалщизаци [1, 2]. РС характеризуеться процесами, що включають запалення, демieлiнiзацiю й деструкцш аксонiв [3—5] з подальшим формуванням склеротичних бляшок у бшй речовинi головного й спинного мозку [6].
На сьогодш етiологiя РС залишаеться невiдомою. Загальноприйнятим е розгляд РС як мультифактор-ного, полненного захворювання, виникнення якого, найбiльш ймовiрно, пов'язане з особливим поеднан-ням генетичного фактора з певними факторами зо-вшшнього середовища (Ebers G.C., Koopman W.G., Hader W., 2000). РС вже вщ початку його щентифшацп як окремо! нозолопчно! одиниш викликае особливе ставлення в невролопв: захворювання мiнливе, мае рiзноманiтнi форми кшшчного перебiгу й розвитку — вщ гострого або пiдгострого, школи iнсультоподiбного прогресуючого запального ураження мозку до м'якого стацюнарного перебiгу, незмшного упродовж багатьох рокiв [9].
Протягом останшх 50 рокiв тiльки в бврош опу-блiковано результати бтьше нiж 200 епiдемiологiчних дослiджень РС. Порiвняльний географiчний та юто-ричний аналiз цих даних утруднений через рiзницю в методологй' дослiджень, рiзноманiтнiсть клiнiчних форм РС, використання рiзних дiагностичних крите-рй'в, наявнiсть клМчно м'яких i сумнiвних форм. Жод-не iнше неврологiчне захворювання не вивчаеться так штенсивно щодо його поширеносп [10, 11]. Прийнято видтяти три зони поширеностi РС: зона високого ри-зику — понад 50 випадыв, зона середнього ризику — вiд 10 до 50 випадыв, низького — менше вщ 10 випадыв на 100 000 населення [12].
Протягом останшх 20 роыв вщзначаеться шд-вищення ешдемюлопчних показникiв РС у всьому свт. Основними причинами збiльшення, ймовiрно, е покращення дiагностики, у тому чи^ за рахунок лабораторних методiв тдтвердження дiагнозу РС (ви-значення рiвня iмуноглобулiнiв класу G у лшвор^, магштно-резонасно! томографп, електрофiзiологiч-них обстежень (викликаш потенцiали); прийняття унiфiкованих дiагностичних шкал i стандартизованих методiв проведення описових ешдемюлопчних досль джень; розширення можливостей патогенетично! те-рапп, медико-трудово! адаптацй' пацieнтiв, що збшь-шило частку випадкiв iз тривалим переб^ом захворювання; iстинне збiльшення захворюваносп на РС [13, 14]. На користь ютинного пiдвищення захворюваностi на РС свщчить збiльшення кiлькостi випадыв серед представниыв етнiчних груп, яы ранiше вважалися вiльними вiд РС: якупв i бурятiв [7], коршних жителiв Центрально! й Швденно! Африки [15], корiнних жи-телiв Ново! Зеландп маорi [16]. Разом з удосконален-ням критерй'в дiагностики зростае ймовiрнiсть бiльш точно! й повно! реестрацй' всiх випадкiв, що утруднюе порiвняння захворюваностi в однш популяцй' в рiзнi часовi промiжки.
Ключовим питанням епiдемiологii РС е таке: Що бiльш вагомо впливае на ризик розвитку РС — мюце проживання, належнiсть до певноi раси чи стать пащ-ента?
Зпдно зi свiтовими даними, загальна поширенiсть РС для чоловiкiв i жiнок в бврош протягом останнiх десятилiть становить 83 випадки на 100 тис. населення, з вищими показниками в швшчних крашах. Най-вищий рiвень — у втэвш групi 34—65 рокiв. Виняток становлять Пiвнiчна Iрландiя та Норвепя, де найбть-шу поширенiсть РС зафшсовано у вiковiй групi 50—64 роки [17].
В УкраМ останне масштабне епiдемiологiчне до-слiдження РС було проведено О.О. Ярошем. Зпдно з його даними, у 1985 рощ в середньому поширешсть РС становила 14,9 на 100 000 населення. Показники понад 30 випадыв зареестроваш в Черншвсьый, Киiвськiй областях i на Прикарпаттi, а в пiвденних областях по-ширенiсть становила вщ 6 до 11 випадыв на 100 000 населення. На початку 80-х роыв вщзначено збтьшення показниыв поширеностi й захворюваност на РС, особливо в швшчних i захщних областях [8, 10].
У контекстi епiдемiологii РС обов'язково слщ брати до уваги еколопчш чинники зовнiшнього середовища, що можуть виступати тригерами чи основними факторами розвитку захворювання. Цьому питанню присвя-чено багато статей. Зокрема, у метааналiзi (Belbasis L., Ве11ои V., Evangelou Е. е! а1., 2015), результати якого опу-блiкованi нещодавно, здiйснено систематичний огляд обсервацшних дослiджень, присвячених асоцiацiям мiж факторами зовнiшнього середовища i РС. Загалом були переглянутi 44 iншi метааналiзи, що охоплювали 416 первинних дослщжень широкого дiапазону факто-рiв ризику, таких як вакцинацiя, коморбщш стани, хь рургiчнi втручання, травми, дiя факторiв зовнiшнього середовища, а також шфекцшш, бiохiмiчнi й м'язово-скелетнi бiомаркери. Багато залучених дослщжень були недостатньо валщними, а та з них, що мали достатню доказову базу, засвiдчили, що найвищу асоцiацiю РС мае iз бюмаркерами вiрусу Епштейна — Барр, монону-клеозу й курiнням.
Серед шших чинникiв, що супроводжували ур-башзацш, слiд зазначити рiзке зростання рiвня ку-рiння серед жiнок. Також порiвняно з контрольною групою дослщжуваш жiнки, хворi на РС, часпше приймали оральнi контрацептиви й народжували першу дитину в старшому вщь Окрiм курiння, серед хворих оаб жiночоi статi були поширешшими вживання алкоголю й прийом вггамшних препара-тiв. Окрiм того, дослщники спостер^али вiрогiдну рiзницю мiж основною i контрольною групами щодо поширеностi педiатричних захворювань i хронiчних медичних сташв [11].
Матерiали та методи
Подана робота була виконана на кафедрi неврологи Львiвського нацюнального медичного ушвер-ситету iменi Данила Галицького та у Львiвському обласному науковому центрi з вивчення проблем
Таблиця 1. Розподш госп1тал1зованих чолов1к1в i ж1нок за окремими в1ковими групами згдно
з класифка^ею ВООЗ
BiK Чоловши Жшки Разом
Абс. % Абс. % Абс. %
Молодий (18-44 роки) 292 74,49 552 67,81 844 69,98
Середнм (45-59 poKiB) 92 23,47 237 29,12 329 27,28
Похилий (60-74 роки) 8 2,04 25 3,07 33 2,74
Усього 392 100,0 814 100,0 1206 100,0
розаяного склерозу й шших демieлiнiзуючих захво-рювань, що знаходиться на 6a3i Львiвськоï обласно'1' клiнiчноï лiкарнi.
Дослщження Грунтувалось на положеннях Гельсш-сько1 декларацй'. Комiсieю з питань бюмедично!' етики Львiвського нащонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького (протокол № 5 вш 23 лютого 2017 р.) встановлено, що ця наукова робота вшпо-вшае етичним i морально-правовим вимогам згiдно з наказом Мшютерства охорони здоров'я Украши № 281 вiд 01.11.2000. Вш усiх учасниыв дослiдження було отримано письмову iнформовану згоду на участь у дослщженш
Оскiльки у ЛОКЛ немае персонiфiкованого реестру пащенпв, якi вибули зi стацiонарних вшдшень цього закладу охорони здоров'я, проаналiзували 1512 медичних карт стацiонарного хворого (ф. № 003/о) пацieнтiв з РС, яы стацiонарно лiкувались iз приводу цього захворювання у вщщленш неврологи' ЛОКЛ протягом 2012—2016 рр. Порiвняно з популяцiйними показниками госпiталiзацiï поособовi (персошфь кованi) коефщенти стацiонарного лiкування дають бiльш точну характеристику розподшу тяжкостi хво-роби за статтю й вiком, а показники повторно!' госш-талiзацiï бшьше залежать вiд якостi надано!' медично!' допомоги.
При статистичнiй обробцi первинних даних засто-сували програми Microsoft Excel i Statistica. Врахову-ючи обмежешсть кожного iз критерй'в, ми не вважали дослiджуваний розподiл нормальним, якщо хоча б один iз цих критерй'в був вiрогiдним (p < 0,05). Вiрогiд-нiсть рiзницi мiж двома середнiми величинами, отри-маними з вибiрок iз числом варiант до 100, визнача-лась при нормальному розподш за допомогою t-тесту, а за вiдсутностi нормальност розподшу — за допомогою U-критерш Манна — Уiтнi [1]. Вiрогiднiсть рiз-ницi мiж двома й бшьше вшносними показниками визначалась за допомогою точного тесту Фшера з алгоритмом Metropolis [2]. Для встановлення наявност кореляцшних залежностей мiж показниками двох ви-бiрок ми обчислювали непараметричний коефiцieнт кореляцй' Кендалла тау (т) i його похибку (тт). Залеж-ною змiнною величиною (у) у рiвняннях множинно!'
регреси було визначення чинникiв, якi обумовлюють тривалють одного випадку стацiонарного лшування, а незалежними змiнними (х) — вшповшш показники вiку (у роках) та стат (чоловiки — 1, жшки — 2) госш-тал1зованих [1].
Результати
Серед госпiтaлiзовaних хворих 32,50 % становили чоловiки та 67,50 % — жшки вшом вш 18 до 71 року.
Як видно з табл. 1, бшьшють хворих (69,98 %) за вшовою класифшащею ВООЗ були особами молодого вшу, тобто належали до вшово! групи 18—44 роки. Особи середнього вшу (45—59 роыв) становили 27,28 % усiх госштал1зованих iз приводу РС, а похилого вшу (60—74 роки) — лише 2,74 %. Порiвняння розподiлiв госпiтaлiзовaних чоловiкiв i жiнок на вiковi групи — особи молодi, середнього та похилого вшу — виявило, що серед чоловiкiв було вiрогiдно (р < 0,05) бiльше ошб молодого вiку (74,49 проти 67,81 %) i менше осiб середнього (23,47 проти 29,12 %) i похилого вшу (2,04 проти 3,07 %), шж серед жшок.
У табл. 2 подано даш про розподш випадыв госш-тал1заци з приводу РС за статтю госпiтaлiзовaних осiб у 2012-2016 рр.
Як видно з табл. 2, зпдно з проанал1зованими ме-дичними картами стацюнарного хворого (ф № 003-о) пaцiентiв, хворих на РС, яы стaцiонaрно лiкувaлись з приводу цього захворювання у вшдшенш неврологи ЛОКЛ протягом 2012-2016 рр., кшьысть випадыв гос-пiтaлiзaцii хворих на РС коливалась вiд 262 у 2012 рощ до 340 у 2016 рощ. Питома вага випадыв госштал1заци жшок у вшдшення неврологи ЛОКЛ за перюд з 2012 по 2016 роки серед ушх випадыв госштал1заци з приводу РС коливалась вш 64,31 % у 2013 рощ до 70,88 % у 2016 рощ.
У табл. 3 вшображено даш щодо розподшу випадыв госштал1заци з приводу РС у 2012-2016 рр. залежно вш мюця проживання госпiтaлiзовaних.
Згiдно з даними табл. 3, серед ушх випадыв госш-тaлiзaцii за перюд 2012—2016 рр. 53,11 % припадало на жителiв мюта, а 46,89 % — на жителiв села, що вшповь дало розподiлу госштал1зованих осiб залежно вiд мiсця !х проживання.
У табл. 4 подано ан^з ктькост лiжко-днiв, прове-дених у стацiонарi чоловiками й жiнками, госппатзо-ваними з приводу РС у 2012—2016 рр., i середня трива-лють одного випадку 1х стацiонарного л^вання.
Як видно з табл. 4, за перюд 2012—2016 рр. хворi на РС, яи лiкувались у невролопчному вiддiленнi ЛОКЛ, сумарно провели у стацiонарi 14961 л1жко-день, з яких 4967 (33,20 %) припадало на чоловшв, а 9994 (66,80 %) — на жшок. Питома вага кшькосп лiжко-днiв, проведених жшками у стацiонарi в окремi календарш роки, коли-
валась вщ 62,10 (у 2013 рощ) до 70,32 % (у 2016 рощ), а чоловками — вщ 29,68 до 37,90 %. За дослщжуваний перюд питома вага лiжко-днiв, яи припадали на випад-ки шспиатзаци у зв'язку з РС у невролопчне вiддiлення ЛОКЛ, становила 10,90 ± 0,44 % лiжко-днiв, проведених у стацiонарi усiма хворими цього вщдтення.
Аналiзуючи данi, наведенi в табл. 4, виявили, що середня тривалють одного випадку стацiонарного ль кування з приводу РС за перюд 2012—2016 рр. становила у вщддленш 9,72 ± 0,15 календарного дня. Завдя-
Таблиця 2. Розподл випадюв госппал1зацП з приводу РС за статтю госп1тал1зованих осб
у 2012-2016 рр.
PiK госmталiзацN Чоловгки Жгнки Разом
n % n % n %
2012 83 31,68 179 68,32 262 100,00
2013 111 35,69 200 64,31 311 100,00
2014 103 33,01 209 66,99 312 100,00
2015 88 30,66 199 69,34 287 100,00
2016 99 29,12 241 70,88 340 100,00
2012-2016 484 32,01 1028 67,99 1512 100,00
Таблиця 3. Розподл випадюв госппал1заци з приводу РС у2012-2016 рр. залежно вщ мсця
проживання гостталзованих
PiK госшталгзацм Мгсто Сгльська мгсцевгсть Разом
n % n % n %
2012 149 56,87 113 43,13 262 100,00
2013 169 54,34 142 45,66 311 100,00
2014 157 50,32 155 49,68 312 100,00
2015 146 50,87 141 49,13 287 100,00
2016 182 53,53 158 46,47 340 100,00
2012-2016 803 53,11 709 46,89 1512 100,00
Таблиця 4. Кльксть л1жко-дн1в, проведених у стац1онар1 чолов1ками й ж1нками, госп1тал1зованими з приводу РС у 2012-2016рр., i середня тривалсть одного випадку ¡х стацюнарного л1кування
PiK госпгталг-зацп Чоловгки Жгнки Разом
Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m) Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m) Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m)
2012 996 32,70 12,00 ± 0,75 2050 67,30 11,45 ± 0,43 3046 100,00 11,63 ± 0,38
2013 1250 37,90 11,26 ± 0,43 2048 62,10 10,24 ± 0,35* 3298 100,00 10,60 ± 0,27
2014 1061 34,17 10,30 ± 0,87 2044 65,83 9,77 ± 0,30 3105 100,00 9,95 ± 0,35
2015 762 30,65 8,66 ± 0,39 1724 69,35 8,66 ± 0,26 2486 100,00 8,66 ± 0,22
2016 898 29,68 9,07 ± 0,40 2128 70,32 8,83 ± 0,28 3026 100,00 8,90 ± 0,23
2012-2016 4967 33,20 10,26 ± 0,27 9994 66,80 9,72 ± 0,15 14961 100,00 9,89 ± 0,13
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж показниками середньоi тривалост одного випадку стацюнарного л '1кування чоловшв i жнок, госттал'зованих у даному календарному рош; p < 0,05.
ки оптимiзацií лшувального процесу у вщдтенш вдалось вiрогiдно знизити середню тривалють одного ви-падку стацюнарного лiкування з приводу РС як серед хворих обох статей (т = —0,80, р < 0,05), так i окремо серед чоловтв (т = —0,80, р < 0,05) i жшок (т = —0,80, р < 0,05). Так, з 2012 по 2016 рр. середня тривалють одного випадку стацюнарного л^вання з приводу РС вiрогiдно знизилась у госштал1зованих обох статей на 23,39 % (з 11,63 ± 0,38 до 8,90 ± 0,23 дня, р < 0,001). Вiрогiдне (р < 0,001) зменшення середньо'1 тривалост одного випадку стацюнарного л^вання з приводу РС спостерталось як серед госппитзованих чоловiкiв (на 24,42 %, з 12,00 ± 0,75 дня у 2012 р. до 9,07 ± 0,40 дня у 2016 р.), так i серед жшок (на 22,88 %, iз 11,45 ± 0,43 до 8,83 ± 0,28 дня). Порiвняння середньо'1 тривалос-тi одного випадку стацюнарного лшування в госш-талiзованих чоловiкiв i жiнок за увесь перюд 2012— 2016 рр. вiрогiдноí' рiзницi не виявило (10,26 ± 0,27 проти 9,72 ± 0,15 дня, р = 0,06) (табл. 4). В окремi календари роки спостереження, за винятком 2013 року, середня тривалють одного випадку стацюнарного ль кування госштал1зованих чоловiкiв i жшок також вь рогiдно не вiдрiзнялась (р > 0,05). Лише у 2013 рощ середня тривалють одного випадку стацюнарного лшування госштал1зованих чоловшв вiрогiдно пере-вищувала вiдповiдний показник у жшок (11,26 ± 0,43 проти 10,24 ± 0,35 дня, р < 0,05).
У табл. 5 вщображено кшькють лiжко-днiв, про-ведених у стацiонарi жителями мiста та села, гос-пiталiзованими з приводу РС у 2012—2016 рр., i середню тривалють одного випадку 1'х стацюнарного лшування.
Як випливае з табл. 5, з ушх лiжко-днiв, проведе-них госшталiзованими хворими у стацiонарi у 2012— 2016 рр., 52,10 % припадало на мюьких жителiв, а 47,90 % — на мешканщв села. У 2014 рощ питома вага л1жко-дшв у жителiв стьсько! мiсцевостi (52,30 %) була бтьшою за вiдповiдний показник мюьких мешканщв (47,70 %). В iншi календарш роки питома вага лiжко-
днiв, проведених у стацiонарi мiськими жителями, ко-ливалась у межах 51,09—56,86 %, перевищуючи вщпо-вiднi показники жителiв села.
Статистично вiрогiдноí' рiзницi мiж середньою три-валютю одного випадку стацiонарного лшування жи-телiв мiста та села як у цтому, за весь перюд спостереження, так i в окремi календарнi роки виявлено не було (табл. 5).
Обговорення
На початку минулого столитя РС частше зус^чав-ся серед жшок, шзшше спiввiдношення вирiвнялося, але останшми роками знову чiтко спостерiгаеться пе-реважання жшок серед хворих на РС [18]. У дорослому вщ показник гендерного сшввщношення драматично зростае з переважанням жшочо! статi [19]. Найвище гендерне спiввiдношення з переважанням жшок серед европейських кра'1н вiдмiчено у Пiвнiчнiй 1рланди, Шотланди, Фiнляндií, на о. Сардини, в Австри, Туреч-чинi, Угорщинi, Греци [17].
Найбiльш показовi приклади:
— прирют числа хворих на РС у захщнш Норвегií вiдбувся за рахунок жшок молодого вiку [20];
— зниження захворюваносп на РС у чоловшв i шд-вищення И в жiнок вiдзначено в районах Фшлянди iз загальним збтьшенням захворюваностi [21];
— у Нщерландах бiльшiсть нових випадюв РС зафш совано в жшок молодого й середнього вшу [22];
— у регюш тдвищеного ризику РС у Хорвата вщно-шення жшок до чоловшв серед хворих на РС становить 1,76 [23];
— у зош чiткого пiдвищення ризику РС у захщнш Iспанií захворюванiсть на РС серед жшок досягла 4,87, а серед чоловшв — 1,01 випадку на 100 000 [24];
— у Болгари вщзначено рют частоти РС, i серед па-цiентiв переважають жшки — сшввщношення 2,03 [25].
У лiтературi е дуже мало шформаци про роль урба-нiзацií у виникненнi РС. 1снуе цiкаве грецьке досль дження, проведене на островi Крит, присвячене цш
Таблиця 5. Кшьюсть л1жко-дн1в, проведених у стац1онар1 жителями мiста та села, госпiталiзованими з приводу РС у 2012-2016рр., i середня тривалють одного випадку ¡х стацюнарногол'1кування
Ргк госпгталг-зацп Мгсце проживання Разом
Мгсто Село
Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m) Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m) Кгль-кгсть лгжко-днгв (n) % Середня тривалгсть 1 випадку (M ± m)
2012 1732 56,86 11,62 ± 0,52 1314 43,14 11,63 ± 0,55 3046 100,00 11,63 ± 0,38
2013 1743 52,85 10,31 ± 0,36 1555 47,15 10,95 ± 0,41 3298 100,00 10,60 ± 0,27
2014 1481 47,70 9,43 ± 0,31 1624 52,30 10,48 ± 0,83 3105 100,00 9,95 ± 0,35
2015 1270 51,09 8,70 ± 0,30 1216 48,91 8,62 ± 0,31 2486 100,00 8,66 ± 0,22
2016 1568 51,82 8,62 ± 0,30 1458 48,18 9,23 ± 0,34 3026 100,00 8,90 ± 0,23
2012-2016 7794 52,10 9,71 ± 0,17 7167 47,90 10,11 ± 0,21 14961 100,00 9,89 ± 0,13
проблемi (Kotzamani D., Panou T., Mastorodemos V., Tzagournissakis M. et al., 2012). На згаданому острову де останнiми десятилiттями вiдбулися значш со-цiоекономiчнi трансформаций, вчеш виявили значне зростання piBHiB РС, зокрема серед жшок, якi живуть у мютах або пере!хали туди в молодому вщь Оскть-ки протягом згаданого перюду генетичне пiдГpунтя мюцевого населення практично не змiнилося, було висловлено припущення, що причинними е факто-ри зовнiшнього середовища, пов'язаш i3 урбашза-цiею, для чого й було розроблено дослщження типу case-control, що охоплювало 657 пащенпв iз верифь кованим дiагнозом захворювання протягом часового пеpiоду 1980—2008 роки та 593 здорових оаб, поpiв-нянних за вiком, статтю й мюцем проживання. Було з'ясовано, що частота РС на Крип виражено зросла за останш три десятилптя. Це зростання асоцшвалося з вираженим мiжгендеpним зсувом у популяцй хворих (у 1980 рощ вщношення «жшки/чоловки» становило 0,9; у 2008 рощ — 2,1), причому головними жертвами хвороби були жшки молодого вшу, а також ri особи, яы зазнали урбашзаци в молодому вщь У сiльських районах Криту зростання piвня РС було менш явним i гендеpно-оpiентованим. Остаточний висновок авто-piв цього дослiдження полягав у тому, що вiдмiчена пiдвищена частота РС за останш 30 роыв у генетично стабтьнш популяцй йшла паралельно iз переходом вiд стьського до мiського способу життя i була наслiдком ди чинникiв, шдукованих уpбанiзацiею.
Дослiдження демогpафiчно-екологiчних ас-пекпв РС було проведено в 1раш (Dehghani R., Yunesian M., Sahraian M.A. et al., 2015). Його роз-робили для оцiнки кореляци мiж пошиpенiстю захворювання, piвнем урбашзаци й iндустpiалiзацil та стилем життя. Було виявлено, що в провшщях ще! кра!ни iз вищим вiдсотком мiського населення поширешсть захворювання була вищою. Авто-ри пояснюють такi змiни зростанням модершзаци й мехашзаци життя, пiдвищенням ризику хрошч-них захворювань, дiетичними корективами. Не слщ iгноpувати й забруднення повпря, зокрема, ультрадисперсними частинками (PM10), як шд-вищують ризик РС, про що е згадки в лiтеpатуpi (Kelishadi R., Poursafa P., 2010; Gregory A.C. 2nd, Shendell D.G., Okosun I.S., 2008), зокрема ipанськiй (Talebi S., Tavakoli T., Ghinan i A., 2008).
За даними деяких автоpiв (Purdey M., 2004), висо-кий piвень забруднення лужноземельними металами, зокрема баpiем, виявлено на теpитоpiях, якi пов'язанi з високим piвнем захвоpюваностi на РС та iншi нейро-дегенеpативнi захворювання — трансмюивш губчатi енцефалопати й бiчний амiотpофiчний склероз. Аналiз екосистем, що корелюють iз найвiдомiшими кластерами РС у Саскачеваш (Канада), Массачусетс^ Колорадо, Гуамi, Швшчнш Каpолiнi (США), Шотланди та на Сардини (Iталiя), демонструе постiйно тдвищений piвень вмiсту баpiю в Грунтах i pослинностi поpiвняно iз середшми piвнями цього хiмiчного елементу, заре-естрованими в сум1жних pегiонах iз низьким piвнем РС.
Припускають, що хрошчне забруднення бiосистеми ре-активними типами солей барш може шщшвати деякi ланки патогенезу РС унаслщок кон'югацй' цього металу з втьним сульфатом, що позбавляе ендогеннi сульфа-тованi протеоглiкановi молекули (гепарановi сульфа-ти) ïx сiрковмiсних компонентiв, порушуеться синтез S-протеоглiканiв i пригнiчуeться ix виршальна роль у сигналiзуваннi фактора росту фiбробластiв, який, в свою чергу, шдукуе попередники олiгодендроцитiв для шдтримки росту й структурно!' цшсносп мieлiновоï оболонки.
Комплексному впливу рiзниx забруднювачiв повiтря на ризик загострень РС було присвячене дослщження M. Jeanjean, M.A. Bind, J. Roux et al. Вони вивчали ко-роткостроковi асоцiацiï мiж дieю ультрадисперсних час-тинок (PM10), NO2, бензолу (C6H6), озону й чадного газу та ймовiрнiстю появи рецидиву РС. Використову-ючи перехресний дизайн, автори вивчали 424 пащента з РС у перюд з 2000 по 2009 р. (усього 1783 рецидиви). Аналiз за окремими забруднювачами засвщчив: 1) вiро-пдш асоцiацiï мiж частотою загострень РС i дieю NO2, PM10 та озону, а також 2) сезоннють цих асоцiацiй. До-слiдники також виявили асоцiацiю мiж експозицieю до озону й частотою загострень РС у «гарячу» погоду. Експозищя до бензолу й чадного газу вiрогiдно не була пов'язана iз захворюванням. Проте на аналггичних моделях за багатьма забруднювачами лише озон залишив-ся единою тригерною сполукою з високою ймовiрнiстю iндукування екзацербацй' РС у «гарячу» погоду. Водно-час iншi автори таких залежностей не засвiдчують, на-приклад канадсьи вченi (Bai L., Burnett R.T., Kwong J.C. et al., 2018).
1талшсьы вчеш (Monti M.C., Guido D., Monto-moli C., 2016) провели популяцшне перехресне дослi-дження з метою вивчення геоекономiчниx ризиыв у негомогеннiй популяцй' пацieнтiв iз РС у пiвденно-за-xiднiй Сардини'. Вщомо, що це область високого ризику РС iз високою поширешстю й просторовою клас-теризащею; il населення е генетично репрезентатив-ним для сардинцiв i становить своерщне середовище. Автори оцiнили еколопчний ризик щодо дй' окремих важких метал1в i географiчниx факторiв, таких як со-нячнi ультрафiолетовi промеш й урбанiзацiя. Муль-тиварiантний аналiз показав, що вмiст мiдi та стать е вiрогiдними факторами розвитку захворювання в до-слiджуванiй популяцй'.
Серед неxiмiчниx чинникiв зовнiшнього середовища, яи потенцiйно сприяють виникненню РС, слiд зга-дати вплив так звано!' «брудно!» електрики. За словами спещалюпв, «чиста» електрика спочатку забезпечувала нашi домiвки й робочi мiсця, використовуючи безпеч-ну частоту 60 Гц. Сьогодш трансформатори перетво-рюють 60 Гц у низьковольтну енерпю для електронних приладiв. Це створюе мiкроxвилi так звано! брудно! електрики, якi мiстять енергй' в 2500 разiв бiльше, нiж початковi xвилi з частотою 60 Гц. Дшсно, створюеть-ся «електромагнiтний смог», що е вкрай шыдливим (de Vocht F., 2010). Оскiльки «брудна» електрика стае все бiльш поширеною, великi сегменти населення пiд-
даються впливу цього негативного фактора. Цукровий дiaбет, РС, дефiцитaрний розлад уваги з гшерактивню-тю, синдром хрошчно'1' втоми, астма й фiбромiaлгiя в популяци все зростають, i причини цього залишаються незрозумiлими. «Брудна» електрика може бути одшею з таких причин.
В Укра'1'ш теж проводилися дослiдження, присвяче-нi рiзним популяцшним особливостям РС (Негрич Т.1., М.Я. Хавунка, Н.П. Волошина та ш., 2005; Негрич Т.1., Волошина Н.П., Левченко 1.Л. та iн., 2005; Мщен-ко Т.С., Шульга О.Д., Бобрик Н.В., 2014; Негрич Т.1., Волошина Н.П., Левченко 1.Л. та ш., 2005), водночас багато аспекпв поширеностi й кiлькiсноi еволюцii цього невилшовного захворювання в наших широтах залишаються незрозумшими. Цим можна пояснити актуальшсть дослiджень проблем епiдемiологii РС у гендерному й еколопчному аспектах [9].
Тенденщя до постiйного зростання рiвня захворю-вaностi на РС, тдвищення питомо! ваги педiaтричних хворих у структурi захворювання, невщворотне прогре-сування iнвaлiдностi пaцiентiв у поеднанш з недоско-налим на сьогодш розумiнням мехaнiзмiв виникнення й розвитку РС, складним дiaгностичним пошуком, лшуванням i прогнозуванням перебiгу захворювання доводять необхiднiсть вивчення етiологiчних чинникiв цього захворювання, яы б як допомагали в дiaгностицi самого РС, так i корелювали б iз особливостями його перебшу й могли б прогнозувати подальший розвиток хвороби.
Висновки
За перюд 2012-2016 рр. у стацюнарному вгддшен-нi неврологii ЛОКЛ лшувались 1206 жителiв Львiв-сько! обласп, хворих на РС, на яких припадало 1512 випадыв стaцiонaрного лшування, що становило 11,48 ± 0,44 % ушх випaдкiв госпiтaлiзaцii хворих у це вщдшення.
Кiлькiсть жшок, госпiтaлiзовaних iз приводу РС, у 2,1 раза перевищувала кiлькiсть госпiтaлiзовaних чоло-вiкiв (814 проти 392).
Серед ушх 1206 госпiтaлiзовaних iз приводу РС про-тягом 2012-2016 рр. 52,57 % ошб проживали в мютах, а 47,43 % — у сшьсьый мiсцевостi Львiвськоi облaстi, рiзниця не е статистично значущою.
Бiльшiсть госпiтaлiзовaних хворих (69,98 %) були особами молодого вшу, тобто належали до вшово! гру-пи 18-44 роки. Особи середнього вшу (45-59 рокiв) становили 27,28 % ушх госпiтaлiзовaних iз приводу РС, а похилого вшу (60-74 роки) — лише 2,74 %. Серед-шй вш осiб, госштал1зованих у зв'язку iз РС, становив 38,24 ± 0,31 року. Вiрогiдноi рiзницi мiж показниками середнього вшу чоловтв i жiнок, а також мюьких i сiльських жителiв виявлено не було.
Питома вага лiжко-днiв, яы припадки на випадки госпiтaлiзaцii у зв'язку iз РС у невролопчне вгддтення ЛОКЛ, становила 10,90 ± 0,44 % лiжко-днiв, проведе-них усiмa хворими в цьому вгддтенш.
Порiвняння середньо'1' тривалост одного випадку стацюнарного лiкувaння за увесь перюд 2012-2016 рр.
у госппатзованих чоловтв i жiнок (10,26 ± 0,27 проти 9,72 ± 0,15 дня, р > 0,05), а також середньо! тривалосп одного випадку стацюнарного л^вання жителiв мюта й села (9,71 ± 0,17 проти 10,11 ± 0,21 дня, р > 0,05) вь ропдно! рiзницi не виявило.
Покращення статистичних показниыв стало можливим завдяки високому рiвню роботи лiкaрiв згiдно з розробленим ефективним локальним протоколом дiaгностики первинних випадыв i надання медично! допомоги на етaпi лiкувaння загострен-ня РС i реабштаци; призначенню патогенетично! терапи РС, що поступово знижуе частоту й трива-лють загострень РС i питому вагу лiжко-днiв; ме-дико-соцiaльним i просвпницьким програмам серед лiкaрiв i пaцiентiв. Вищеперерaховaнi фактори покращують медичну i, як нaслiдок, соцiaльну й економiчну ефективнiсть, що, враховуючи постш-не пiдвищення рiвня зaхворювaностi населення на РС, молодий вш пащенпв, мае важливе загально-державне значення.
Конфлжт штереив. Автор заявляе про вгдсутшсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! стaттi.
Список лператури
1. Гусев Е.И., Демина Т.Л., Бойко А.И. Рассеянный склероз. — М.: Нефть-газ, 1997. — 464 с.
2. Негрич Т.1., Евтушенко С.К., Сорокн Б.В., Москаленко М.А. Доказова база методiв дiагностики та лкування роза-яного склерозу//Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2012. — № 5(51). — С. 215-220.
3. Завалишин И.А. Рассеянный склероз: избранные вопросы теории и практики. — М, 2000. — 640 с.
4. Бархатова В.П., Завалишин И.А., Байдина Е.В. Патофизиология демиелинизирующего процесса // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. — 2002. — № 7. — С. 53-58.
5. Лисяный Н.И. Иммунология и иммунотерапия рассеянного склероза. — К., 2003. — 251 с.
6. Вшничук А.А. Розсыний склероз (клiнiко-дiагностичнi та терапевтичт алгоритми): навчальний посбник [для невропа-тологiв, нейрореабiлiтологiв, лiкарiв-iнтернiв, студентiв ме-дичних вузiв] / С.М. Вшничук, О.А. Мяловицька. — К.: Комполк, 2001. — 56 с.
7. К вопросу о демиелинизирующих заболеваниях / И.И. Кожова, В.В. Берденникова [и др.] // Материалы пленума правления Российского общества неврологов. — 1992. — C. 119-121.
8. Ярош А.А. Етiологiя, патогенез, клтка та лжування розсыного склерозу: дис... д-ра мед. наук. — К., 1992.
9. Негрич Т.1., Хавунка М.Я., Волошина Н.П. та iн. Клiнiчна характеристика розповсюдженостi розсiяного склерозу в залежностi вiд екологiчноi забрудненостi зо-вншнього середовища у Львiвськiй областi та м. Львовi // Укр. вiсник психоневрологи. — 2005. — Т. 13, вип. 1(42). — С. 28-31.
10. Хавунка М.Я. Клтко-патогенетична характеристика розаяного склерозу у зот високого ризику захворювання: дис... канд. мед. наук. — 2008. — 196 с.
11. Axonal transection in the lesions of multiple sclerosis / Trapp B.D., Peterson J., Ransohoff R.M., Rudick R. et al. // New Engl. J. Med. — 1998. — Vol. 338, № 5. — P. 278-285.
12. Descriptive epidemiology of multiple sclerosis in Europe in the 1980s: a critical overview // Ann. Neurol. — 1994. — Vol. 36 (suppl. 2). — P. 164-174.
13. Epidemiology of multiple sclerosis // Neurol. Clin. — 1996. — Vol. 14. — P. 291.
14. Guseva M.E. Multiple sclerosis epidemiology and clinical course in children in Russia // Multiple sclerosis in Europe: an epidemiological update / Lauer K., Firnhaber W. [et al.]. — Darmstadt: Leuchtturm-Verlag/LTV Press, 1994. — P. 231-235.
15. The diagnostic process in multiple sclerosis // The diagnosis of multiple sclerosis / C.M. Poser, Paty D.W., Scheinberg L. et al. — NY: Thieme-Stratton, 1984. — P. 3-13.
16. Poser C.M. Multiple sclerosis. Observation and reflection // J. Neurol Sci. — 1992. — Vol. 107. — P.127-140.
17. Multiple sclerosis in a black Cameroonian woman /E. Mbon-da, A. Larnaout, A. Maertens [et al.]//Acta Neurol. Belg. — 1990. — Vol. 90. — P. 218-222.
18. How may people in the world have multiple sclerosis? / G. Dean//Neuroepidemiology. — 1994. — Vol. 13. — P. 1-7.
19. The epidemiology of Multiple Sclerosis in Europe / M. Pugli-atti, G. Rosati, H. Carton [et al.]//European Journal of Neurology. — 2006. — Vol. 13. — P. 700-722.
20. Effect of immigration on Multiple Sclerosis sex ratio in Canada: the Canadian Collaborative Study/S.M. Orton, S. Ramagopalan, D. Brocklebank[et al.]// J. Neurol. Neurosung Psychiatry with Practical Neurol. — 2010. — Vol. 8(1). — P. 31-36.
21. Clinical features and viral serologies in children with Multiple Sclerosis: a multinational study / B. Banwell, L. Krupp, J. Kennedy [et al.]// Lancet Neurology. — 2007. — Vol. 6. — P. 773-781.
22. Multiple sclerosis in the two northernmost countries of Norway /M. Gronning, S.I. Mellgren //Acta Neurol. Scand. — 1985. — Vol. 72. — P. 321-327.
23. Prevalence and prognosis of epilepsy in patients with multiple sclerosis / E. Kinnunen, J. Wirkstrom // Epilepsia. — 1986. — 27(6). — P. 729-736.
24. Course and prognosis ofchronic progressive multiple sclerosis. Results of an epidemiological study / J. Minderhout, J.H. van der Hoeven, A.J.A. Prange //Acta Neurol. Scand. — 1988. — Vol. 78. — P. 10-15.
25. Establishment and use of multiple sclerosis registers / C. Con -favreux//Ann. Neurol. — 1994. — Vol. 36(Suppl.). — P. 136-139.
26. Elian M. // Multiple sclerosis in Europe: an epidemiological update/Lauer K., Firnhaber W. [et al.]. — Darmstadt: Leuchtturm-Verlag/LTVPress, 1994. — P. 96-103.
27. Trendafilova L, Manova M., Hadjipetrova K Multiple sclerosis in the Plovgiv area, Bulgaria//Multiple sclerosis in Europe: an epidemiological update / W. Firnhaber, K Lauer [et al.]. — Darmstadt: Leuchtturm-Verlag/ LTVPress, 1994. — P. 326-331.
OTpuMaHO 10.10.2018 ■
Бойчук М.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Влияние места жительства и гендерных признаков на развитие рассеянного склероза
на примере жителей Львовской области
Резюме. В статье приведены результаты анализа гендерных характеристик и распределения по месту жительства (город или село) у жителей Львовской области, больных рассеянным склерозом (РС), которые находились на стационарном лечении в отделении неврологии Львовской областной клинической больницы (ЛОКБ) в период с 2012 по 2016 год. Исследование проведено путем ретроспективного анализа 1512 медицинских карт стационарного больного (ф. № 003/у) пациентов с РС, которые стационарно лечились по поводу этого заболевания в отделении неврологии ЛОКБ в течение исследуемого периода. Статистическая обработка материалов проводилась с помощью компьютерной программы Statistica 10.0. Для проверки нормальности распределения количественных данных выборок с числом наблюдений до 100 единиц мы применяли критерии Колмогорова — Смирнова, Лилие-форда и Шапиро — Уилка [1]. Учитывая ограниченность каждого из критериев, не считали исследуемое распределение нормальным, если хотя бы один из этих критериев был достоверным (р < 0,05). Для установления наличия корреляционных зависимостей между показателями двух выборок вычисляли непараметрический коэффициент корреляции Кендалла тау (т) и его погрешность (тт). Определение факторов, обусловливающих продолжительность одного случая стационарного лечения, проводили с помощью метода множественной регрессии. Зависимой переменной величиной (у) в уравнениях множественной регрессии была продолжительность одного случая стацио-
нарного лечения, а независимыми переменными (х) — соответствующие показатели возраста (в годах) и пола (мужчины — 1, женщины — 2) госпитализированных. За период 2012—2016 гг. в отделении неврологии ЛОКБ лечились 1206 жителей области, больных РС. Количество случаев госпитализации больных РС колебалось от 262 в 2012 году до 340 в 2016 году. Количество госпитализированных женщин по поводу РС в 2,1 раза превышало количество госпитализированных мужчин (814 против 392). Среди всех 1206 госпитализированных по поводу РС в течение 2012—2016 гг. 52,57 % человек проживали в городах, а 47,43 % — в сельской местности Львовской области. За период 2012—2016 гг. больные РС, которые лечились в неврологическом отделении ЛОКБ, суммарно провели в стационаре 14961 койко-день, из которых 4967 (33,20 %) приходилось на мужчин, а 9994 (66,80 %) — на женщин. Больные РС в среднем находились на стационарном лечении в отделении 9,89 ± 0,13 календарного дня. Благодаря оптимизации лечебного процесса в отделении удалось достоверно снизить среднюю продолжительность одного случая стационарного лечения по поводу РС как среди больных обоих полов (т = —0,80, р < 0,05), так и отдельно среди мужчин (т = —0,80, р < 0,05) и женщин (т = —0,80, р < 0,05). Так, с 2012 по 2016 год средняя продолжительность одного случая стационарного лечения по поводу РС достоверно снизилась у госпитализированных обоих полов на 23,39 % (с 11,63 ± 0,38 до 8,90 ± 0,23 дня, р < 0,001). Ключевые слова: рассеянный склероз; гендерные характеристики; распределение по месту жительства
M.O. Boichuk
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Impact of place of residence and gender on the development of multiple sclerosis on the example of the inhabitants of Lviv region
Abstract. The article presents the results of the analysis of gender characteristics and distribution according the place of residence (city or village) among residents of Lviv region with multiple sclerosis (MS) who underwent treatment in the neurology unit of Lviv Regional Clinical Hospital (LRCH) from 2012 to 2016. The research was carried out by means of a retrospective analysis of 1,512 medical records (form No. 003/o) of patients with MS who were hospitalized for this disease in the neurology unit of LRCH during the studied period. Statistical processing of materials was carried out using the computer program Statistica 10.0. To verify the normality of sampling distribution with the number of observations up to 100, we applied the Kolmogorov-Smirnov, Lilliefors and Shapiro-Wilk tests [1]. Given the limitations of each criterion, the distribution was not considered normal if at least one of these criteria was significant (p < 0.05). To establish the correlation between two samples, a non-parametric Kendal tau (t) correlation coefficient (t) and its error (mT) were calculated. The factors that determine the duration of one case of inpatient treatment were evaluated using the multiple regression method. The dependent variable (y) in the multiple regression equations was the duration of one case of inpatient treatment, and the independent variables (x) were the corresponding age (in years) and sex (men — 1,
female — 2) of hospitalized persons. In 2012—2016, 1,206 residents of Lviv region with MS were treated in the neurology unit of LRCH. The number of hospitalizations among patients with MS ranged from 262 in 2012 to 340 in 2016. The number of women hospitalized for MS was 2.1 times higher than the number of men (814 against 392). Among all 1,206 patients hospitalized for MS in 2012-2016, 52.57 % lived in cities and 47.43 % — in rural areas of Lviv region. For the period of 2012-2016, patients with MS who were treated in the neurology unit of LRCH spent here 14,961 bed-days in total, of which 4,967 (33.20 %) were spent by men, and 9,994 (66.80 %) — by women. Patients with MS stayed at the hospital for 9.89 ± 0.13 days on average. Due to the optimization of the treatment process in the unit, it was possible to reduce the average duration of one case of inpatient treatment for MS, both among patients of both sexes (Kendall tau correlation coefficient t = -0.80, p < 0.05) and separately among men (t = -0.80, p < 0.05) and women (t = -0.80, p < 0.05). Thus, from 2012 to 2016, the average duration of one case of inpatient treatment for MS significantly reduced in hospitalized patients of both sexes — by 23.39 % (from 11.63 ± 0.38 days to 8.90 ± 0.23 days, p < 0.001). Keywords: multiple sclerosis; gender characteristics; distribution by place of residence
