CC BY
20
УДК 616.379-008.64:616.12-056.52-092 DOI: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142680
Крушинська З.Г., Юзвенко Т.Ю., Паньюв В.1.
Укра1нський науково-практичний центр ендокринно!х1рург11 трансплантацн ендокринних орган/в I тканин МОЗ Укра1ни, м. Кив, Украина
яш ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■
Ешдемюлопчш та co^^bHO-eKOHOMi4rn особливост
■ ■ ■ ■ W
iнфаркту мюкарда та iHcyAbTy у хворих на цукровии
дiабeт 2-го типу
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(5):454-461. doi: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142680
Резюме. Мета. Вивчення епщемюлопчних та со^ально-економ'нних особливостей нфаркту мюкарда (1М) та нсульту у хворих на цукровий д'абет (ЦД) 2-го типу. Матер'шли та методи. Паценти були роз-подленi на 3 групи: першу групу становили вс хвор'1 на ЦД, як взяли участь у дослдженн (n = 1999), другу групу — хвор'1 (n = 201) на ЦД ¡з першо)' групи з 1М, третю групу — хвор'1 на ЦД ¡з першо)' групи з мсультом (n = 155). Результати. Встановлено суттевi вщмнност мiж частотою ЦД i частотою 1М та нсульту у цих хворих залежно в'щ стат патента. Середнй в'к хворих на ЦД з 1М та ¡нсультом вище пор'вняно ¡з загаль-ною популя^ею хворих на ЦД. Переважну бльшсть па^енш становлять со^ально не захищен верстви населення, яю не мають фнансовоÏ змоги отримувати медичну допомогу, зокрема терапю, адекватну Ух стану, наявним ускладненням i супутнй патологи. Висновки. Повторний 1М зареестровано у 3 % хворих на ЦД, бльше нж утричi частше за повторний 1М траплявся повторний ¡нсульт (9,7 %), при цьому вдвiчi частше — у жнок (12,2 проти 6,2 % у чоловшв). Частка хворих на 1М серед хворих на ¡нсульт удв'ч вища за аналопчний показник серед ус'х. хворих на ЦД (20,7 та 10,1 % в 'щпов 'щно). Ключовi слова: цукровий диабет 2-го типу; iнфаркт мокарда; нсульт
Вступ
Цукровий дiабет (ЦД) — глобальна медико-со-щальна загроза для здоров'я людини та сустльства в щлому, темпи зростання поширеност яко! набу-ли масштабу свггово! етдемп [1, 2]. Пов'язаш з ЦД i його ускладненнями медичш, сощальш й еконо-мiчнi проблеми зумовлюють необхщшсть пошуку активних заходiв, спрямованих на зниження нега-тивних наслщюв ще'1 патологи.
Величезш економiчнi витрати та сощальш проблеми, пов'язаш з високою поширенютю ЦД, частотою розвитку судинних ускладнень, ранньою швалщизащею та смертшстю при цьому захворю-ванш обумовлюють державну важливють оргаш-зацп системи обл^ та клшко-епщемюлопчного мошторингу ЦД як одного з прюритетних напрямiв ендокринологп [3].
Якщо прогноз ЦД 1-го типу здебшьшого визна-чаеться мжроанпопапями, то летальнють при ЦД 2-го типу на 80 % пов'язана з несприятливими сер-
цево-судинними подiями, ризик розвитку яких у таких пащентш у 2—3 рази вище, нж в оаб без дiа-бету. Виражений взаемозв'язок ЦД 2-го типу i сер-цево-судинних захворювань (ССЗ) — добре вщомий факт, пiдтверджений результатами великих попу-ляцiйних дослiджень. При цьому асощац1я ЦД 2-го типу й атеросклерозу е настшьки сильною, що цей тип дiабету визнаний незалежним чинником кардю-васкулярного ризику [4].
Данi лiтератури свщчать про можливють неспри-ятливого впливу цукрознижувальних препаратiв на перебiг ССЗ, що дало змогу сформувати новий прь оритетний напрям у дiабетологl1 — вивчення впливу протвддабетичних засобiв на кардюваскулярний ризик i зумовило появу велико! кшькосп дослщжень iз вивчення серцево-судинно! безпеки цукрознижувальних препарапв.
Мета роботи — вивчити епщемюлопчш та со-цiально-економiчнi особливост iнфаркту мiокарда (1М) та шсульту у хворих на ЦД 2-го типу.
© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Юзвенко Т.Ю., доктор медичних наук, старший науковий ствробгтник, завщуюча вщдшом профшактики, л^вання цукрового дiабету та його ускладнень; УкраТнський науково-практичний центр ендокринно!' хiрургíí, трансплантацП' ендокринних органiв i тканин МОЗ Укра'ши, Кловський узвiз, 13а, м. Кшв, 01021, УкраТна; e-mail: tatyuzvenko@gmail.com For correspondence: T. Yuzvenko, MD, PhD, Senior Research Fellow, Head of the Department of prophylaxis, treatment of diabetes mellitus and its complications, Ukrainian Research and Practice Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Klovsky uzviz, 13a, Kyiv, 01021, Ukraine; e-mail: tatyuzvenko@gmail.com
Матерiали та методи
У дослщженш брали участь 1999 хворих на ЦД 2-го типу, яю отримали медичну допомогу в умо-вах стащонарних пiдроздiлiв Укра!нського на-уково-практичного центру ендокринно! хiрургii, трансплантацп ендокринних органiв i тканин МОЗ Укра!ни.
Пацieнти були розподiленi на 3 групи: першу групу становили вс хворi на ЦД, якi взяли участь у дослщженш (1999 оаб), другу групу — хворi (n = 201) на ЦД i3 першо! групи з iнфарктом мюкар-да (1М), третю групу — хворi на ЦД i3 першо! групи з шсультом (n = 155). Кожна група також була розпо-дiлена з урахуванням стат хворого (табл. 1).
Особливостi переб^ 1М та iнсульту у хворих на ЦД (сощальний статус, мюце проживання, трива-лiсть захворювання, рiвень глiкованого гемогло-бiну, частота ускладнень та супутньо! патологи, наявнiсть ожиршня, тривалiсть стацiонарного л^-вання) i взаемозв'язок мж ними вивчалися з вико-ристанням порiвняльного аналiзу отриманих даних. Статистичний аналiз мiстив визначення вiрогiднос-тi результатiв за t-тестом Стьюдента та коефiцieнта кореляцп Шрсона за допомогою Excel 2007, SPSS.
Результати
За даними дослiдження встановлено вiрогiднi вiдмiнностi мiж частотою ЦД, 1М та iнсульту в об-стежених хворих залежно вщ стат пацieнта (табл. 1). Якщо у першш групi частка хворих обох статей практично не в!^зняеться (51,2 та 48,8 %), то в другш i третiй групах розподiл пацieнтiв за статтю мае шший вигляд: у другiй груш бшьшють становлять чоловiки (55,7 %), у третш групi — жшки (58,1 %).
Аналогiчна ситуацiя спостертаеться при досль дженнi частоти 1М та iнсульту у хворих на ЦД залежно вщ стат пацiента. Кожен десятий хворий на ЦД переню 1М (10,1 %), за статтю — кожш дев'ятий чоловж (10,9 %) та одинадцята ж1нка (9,1 %). Фак-тично кожен тринадцятий хворий на ЦД мае супут-ню патологiю у виглядi iнсульту (7,8 %), найчастше в ж1нок — кожна одинадцята (9,2 %). В 1,4 раза мен-ше хворготь на iнсульт чоловiки (6,4 %).
Середнш вiк хворих на ЦД з 1М та iнсультом вище, нiж серед усiх обстежених хворих на ЦД (табл. 2), а саме: середнш вж пащенпв першо! гру-
пи на час дослщження становив 59,4 року проти 64,7 року у друпй rpyni та 62,4 року — у третш rpyni хворих. При цьому не зареестровано жодного пащента вжом до 40 pокiв у другш i тpетiй групах, а мшмаль-ний вiк у пеpшiй груш бГльше нiж yдвiчi нижчий за аналопчний показник у дpyriй i тpетiй групах (20 pокiв проти 43—48 роюв).
Серед шести вжових катеrоpiй, взятих для ощ-нювання, у пеpшiй rpyпi найбiльше хворих (охо-плюють 4 категорГ!; 93,9 %): 60—69 роюв — 37,5 %, 50-59 рокв — 30,4 %, 70-79 рокв — 13,8 %, 40-49 роюв — 12,3 %. У першш груш виявлено розб1жнос-т серед чоловЫв i ж1нок: бшьшють хворих чоло-вГчо! стат знаходяться у бГльш ранньому вжовому перюдГ — 40-49 роюв ¡з максимумом у 50-59 роюв (40-49 роюв — 18,2 %, 50-59 рокв — 32,9 %, 60-69 роюв — 31,6 %). У жшок цей показник зсуваеться на бгльш шзнш вж i починаеться у 50-59 роюв ¡з максимумом у 60-69 роюв (50-59 роюв — 15,7 %, 60-69 роюв — 55,1 %, 70-79 роюв — 18,0 %).
НайбГльше хворих на ЦД з 1М та шсультом ма-ють вж вщ 50 до 79 роюв (у друпй груш — 89,6 %, у третш груш — 94,5 %), з яких кожен другий вжом вщ 60 до 69 роюв (у другш груш — 48,3 %, у третш груш — 51,6 %), тобто фактично одразу тсля виходу на пенсш.
Вщзначаеться суттеве перевищення частки жь нок за показником середнього вжу (62,1, 66,2 та 64,0 року по першш, другш i третш групах вщповщ-но) порГвняно з аналопчним показником серед уах хворих (59,4, 64,7 та 62,4 року вщповщно) та серед чоловЫв (56,7, 63,1 та 60,7 року вщповщно), а також вжом вщ 60 до 69 роюв (43,7; 55,1 та 58,9 % вщповщно) порГвняно з аналопчним показником серед уах хворих (37,5; 48,3 та 51,6 % вщповщно) та серед чоловЫв (31,6; 42,9 та 41,5 % вщповщно).
Переважну бГльшють пащентш становлять со-щально не захищеш верстви населення, яю не ма-ють фшансово! змоги отримувати медичну допомогу, зокрема тератю, адекватну !х стану, наявним ускладненням та супутнш патолоп! (табл. 3).
Якщо у першш груш частка таких хворих стано-вить 71,4 %, то у другш i третш групах цей показник перевищуе 80 % (81,1 та 82,6 % вщповщно), а частка жшок по уах трьох групах суттево перевищуе зазна-чеш показники (81,2; 86,5 та 87,8 % вщповщно).
Таблиця 1. Розподл груп хворих на ЦД за статтю, n (%)
Групи хворих Всього хворих, n Серед них
чоловши жшки
Перша 1999 1024 (51,2)* 975 (48,8)*
Друга 201 (10,1)** 112 (55,7)* (10,9)** 89 (44,3)* (9,1)**
Третя 155 (7,8)** 65 (41,9)* (6,4)** 90 (58,1)* (9,2)**
Примтка: * — в'рог'щн'сть в'щм'нностей м'ж показниками по кожнй грут; ** — в1рогщн1сть в'щм'нностей mim показниками по категор 'ях хворих.
Пщ час досл1дження з'ясовано, що бшьшють хворих по ycix трьох групах проживае у мютах-мега-пол1сах (Ки1в, XapKiB, Одеса — 60,8 %), а також у де-пресивних щодо соцiально-економiчного розвитку регiонах (Кровоградська, Чернiгiвська, Сумська, Кшвська та Черкаська обласп — 21,8 %) та на пщ-контрольнiй територп окупованих регiонiв (Доне-цька та Луганська областi — 4,9 %).
За територiальною ознакою (табл. 4) переваж-на бшьшють пацiентiв по уах трьох групах мешкае
у швшчних (перша група — 75,9 %, друга група — 78,6 %, третя група — 70,3 %) та центральних областях (8,6 %, 7,0 % та 11,6 % вщповщно), а третя група хворих ще у схщних областях Украши (5,8; 5,5 та 9,7 % вщповщно).
Переважна бшьшють пащеш1в по уих трьох групах е мешканцями мют (перша група — 86,1 %, друга група — 89,1 %, третя група хворих — 85,2 %), яким бшьше доступна медична допомога (табл. 5).
Таблиця 2. Розподл хворих на ЦД за в'1ковими категор'ями
Категорп хворих Середжй BiK, pOKiB Mirn-мальний BiK, pOKiB Макси-мальний BiK, pOKiB Кшьмсть хвоpих, n (%)
До 40 pOKiB 40-49 pOKiB 50-59 pOKiB 60-69 pOKiB 70-79 pOKiB
Перша група
Всього (n = 1999) 59,4 20 89 91 (4,6) 245 (12,3) 607 (30,4) 750 (37,5) 276 (13,8)
Чоловки (n = 1024) 56,7 20 87 66 (6,5) 186 (18,2) 337 (32,9) 324 (31,6) 102 (9,9)
Жшки (n = 975) 62,1 20 89 25 (2,6) 59 (6,1) 270 (27,7) 426 (43,7) 174 (17,8)
Друга група
Всього (n = 201) 64,7 43 85 0 8 (4,0) 47 (23,4) 97 (48,3) 36 (17,9)
Чоловки (n = 112) 63,1 43 85 0 7 (6,3) 33 (29,5) 48 (42,9) 20 (17,9)
Жшки (n = 89) 66,2 48 84 0 1 (1,1) 14 (15,7) 49 (55,1) 16 (18,0)
Третягрупа
Всього (n = 155) 62,4 43 80 0 8 (0,5) 42 (27,1) 80 (51,6) 24 (15,5)
Чоловки (n = 65) 60,7 43 80 0 6 (9,2) 23 (35,4) 27 (41,5) 8 (12,3)
Жшки (n = 90) 64,0 44 76 0 2 (2,2) 19 (21,1) 53 (58,9) 16 (17,8)
^Te^pii хвоpих BcbOrO соцiально не захищених BepcTB Сеpед них
пенсiонеpи ^ал^и не пpацюють
Перша група
Всього (n = 1999) 1427 (71,4) 989 (49,5) 107 (5,4) 331 (16,6)
Чоловки (n = 1024) 635 (62,0) 339 (33,1) 51 (5,0) 245 (23,9)
Жшки (n = 975) 792 (81,2) 650 (66,7) 56 (5,7) 86 (8,8)
Друга група
Всього (n = 201) 163 (81,1) 120 (59,7) 19 (9,5) 24 (11,9)
Чоловки (n = 112) 86 (76,8) 52 (46,4) 14 (12,5) 20 (17,9)
Жшки (n = 89) 77 (86,5) 68 (76,4) 5 (5,6) 4 (4,5)
Третягрупа
Всього (n = 155) 128 (82,6) 90 (58,1) 20 (12,9) 18 (11,6)
Чоловки (n = 65) 49 (75,4) 27 (41,5) 8 (12,3) 14 (21,6)
Жшки (n = 90) 79 (87,8) 63 (70,0) 12 (13,3) 4 (4,4)
Таблиця 3. Розподл хворих на ЦД за соцальним статусом, n (%)
Середня тривалiсть захворювання на ЦД (табл. 6) у першш rpyni хворих становила 10,2 року, що сут-тево нижче за аналопчний показник у дрyгiй i третiй групах (14,0 та 11,8 року вщповщно).
Фактично кожен третш пацiент (у першiй гру-ni — 28,2 %, дрyгiй груш — 26,8 %, третш груш — 32,5 %) захворiв на ЦД 6—10 роюв тому. На другому мгсщ у першш груш — тривалють захворювання до п'яти роюв — 25,5 %, у другш i третiй групах цей показник зсунувся на 10 роюв уперед — 11—15 роюв (22,2 та 22,1 % вщповщно). Залишаеться високою частка хворих iз тривалютю захворювання на ЦД понад 20 роюв: у першiй грyпi — 6,7 %, другш гру-m — 13,6 %, третiй груш — 7,8 %, найбшьше у жшок друго! групи — 19,1 % або майже кожна п'ята жшка.
Частка вперше виявлених хворих на ЦД у першш груш (9,7 %) yдвiчi вище за аналопчний показник у другш i третш групах (4,7 та 4,6 % вщповщно), най-менше — у жшок по усх групах (8,5; 6,4 та 4,4 % вщповщно).
Середнiй iндекс маси тша (1МТ) хворих по уих групах вiдповiдае I ступеню ожиршня (у пер-шiй грyпi — 31,2 кг/м2, дрyгiй грyпi — 31,7 кг/м2,
третш грут — 32,2 кг/м2). У другш i третш групах немае жодного хворого з 1МТ менше 20 кг/м2 (табл. 7).
У першш i другш групах кожен другий хворий на ЦД мае ожиршня (52,6 та 52,0 % вщповщно), а у третш груш кшьюсть таких пащенпв в 1,2 раза бшьше (63,6 %), особливо у чоловтв (71,2 %).
Майже кожен третш хворий по уих групах мае I стутнь ожиршня (29,8; 30,7 та 33,6 % вщповщно), найбшьше — у чоловтв третьо! групи (40,7 %). У пащенпв третьо! групи частка хворих iз II ступенем ожиршня (22,1 %) вище за аналопчний показник по першш та другш групах (15,4 та 14,5 % вщповщно).
Несприятливим фактором перебиу ЦД роз-глядаеться наявшсть морбщного ожиршня — майже у кожного 13-15-го хворого (у першш грут — 7,4 %, другш грут — 6,7 %, третш гру-т — 7,9 %), найбшьше — у жшок першо! та друго! групи (10,1 та 9,9 % вщповщно) та у чоловтв третьо! групи (10,2 %).
Одним iз несприятливих факторiв перебиу ЦД з 1М та шсультом е повторн та перехресш !х
Таблиця 4. РозподЛ хворих на ЦД за територ'шльною ознакою
Категорм хворих Кшьмсть пацieнтiв по perioHax Укра'ши, n (%) 1ноземщ
Центрaльнi облaстi niBHi4Hi обласп OxiAHi обласл Захщы обласл ^вденж обласл
Перша група
Всього (n = 1999) 171 (8,6) 1518 (75,9) 115 (5,8) 111 (5,6) 78 (3,9) 6 (0,3)
Чоловки (n = 1024) 85 (8,3) 797 (77,8) 47 (4,6) 54 (5,3) 37 (3,6) 4 (0,4)
ЖЫки (n = 975) 77 (7,9) 721 (73,9) 68 (7,0) 57 (5,8) 50 (5,1) 2 (0,2)
Друга група
Всього (n = 201) 14 (7,0) 158 (78,6) 11 (5,5) 6 (3,0) 10 (5,0) 2 (1,0)
Чоловки (n = 112) 9 (8,0) 93 (83,0) 3 (2,7) 1 (0,9) 4 (3,6) 2 (1,8)
ЖЫки (n = 89) 5 (5,6) 65 (73,0) 8 (9,0) 5 (5,6) 6 (6,7) 0
Третягрупа
Всього (n = 155) 18 (11,6) 109 (70,3) 15 (9,7) 8 (5,2) 3 (1,9) 2 (1,3)
Чоловки (n = 65) 9 (13,9) 48 (74,9) 5 (7,7) 1 (1,5) 0 2 (3,1)
ЖЫки (n = 90) 9 (10,0) 61 (67,8) 10 (11,1) 7 (7,8) 3 (3,3) 0
Мюце прожи-вання Перша група Д руга група Третя група
Всього (n = 1999) Серед них Всього (n = 201) Серед них Всього (n = 155) Серед них
чоловши (n = 1024) жшки (n = 975) чоловши (n = 112) жшки (n = 89) чоловки (n = 65) жшки (n = 90)
Мюто 1722 (86,1) 889 (86,8) 833 (85,4) 179 (89,1) 93 (83,0) 86 (96,6) 132 (85,2) 54 (83,1) 78 (86,7)
Стьська мюцевють 277 (13,9) 135 (13,2) 142 (14,6) 22 (10,9) 19 (17,0) 3 (3,4) 23 (14,8) 11 (16,9) 12 (13,3)
Таблиця 5. РозподЛ хворих на ЦД за мсцем проживания, n (%)
Таблиця 6. Середня тривалсть захворювання на ЦД
Категорп хворих Середня тривалють ЦД, рокiв Тривалють ЦД, ромв Кшьмсть хворих, n (%)
MiHi- мальна максимальна Уперше виявлений ЦД 1-5 ромв 6-10 ромв 11-15 ромв 16-20 ромв Понад 20 ромв
Перша група
Всього (n = 1987) 10,2 1 47 193 (9,7) 507 (25,5) 561 (28,2) 364 (18,3) 228 (11,5) 134 (6,7)
Чоловки (n = 1018) 10,1 1 39 111 (10,9) 286 (28,1) 287 (28,2) 180 (17,7) 96 (9,45) 58 (5,7)
Жшки (n = 969) 10,3 1 47 82 (8,5 ) 221 (22,8) 274 (28,3) 184 (19,0) 132 (13,6) 76 (7,8)
Друга група
Всього (n = 198) 14,0 1 47 9 (4,7) 33 (16,7) 53 (26,8) 44 (22,2) 32 (16,2) 27 (13,6)
Чоловiки (n = 109) 12,1 1 35 7 (6,4) 23 (21,1) 29 (26,6) 25 (22,9) 15 (13,8) 10 (9,2)
Жiнки (n = 89) 15,8 1 47 2 (2,3) 10 (11,2) 24 (27,0) 19 (21,4) 17 (19,1) 17 (19,1)
Третя група
Всього (n = 154) 11,8 1 35 7 (4,6) 27 (17,5) 50 (32,5) 34 (22,1) 24 (15,6) 12 (7,8)
Чоловки (n = 64) 12,4 1 35 3 (4,7) 12 (18,8) 20 (31,3) 13 (20,3) 9 (14,1) 7 (10,9)
Жшки (n = 90) 11,2 1 22 4 (4,4) 15 (16,7) 30 (33,3) 21 (23,3) 15 (16,7) 5 (5,6)
Таблиця 7. Середнй '¡ндекс маси тла у хворих на ЦД
Категорп хворих Середнш 1МТ, кг/м2 1МТ, кг/м2 Кшьмсть хворих з 1МТ, n (%)
мшн мальний макси-мальний 25-30 кг/м2 Ожиршня, всього Серед них
30-34,99 кг/м2 35-39,99 кг/м2 40 кг/м2 i бшьше
Перша група
з ь 1 5 7 3 СО ) 31,2 14,7 57,0 600 (33,4) 59 6) 535 (29,8) 276 (15,4) 133 (7,4)
Чоловки (n = 919) 30,6 14,7 55,9 342 (37,2) 440 (47,9) 270 (29,4) 125 (13,6) 45 (4,9)
Жшки (n = 875) 31,7 14,8 57,0 258 (29,5) 504 (57,6) 265 (30,3) 151 (17,3) 88 (10,1)
Друга група
Всього (n = 179) 31,7 21,1 49,5 70 (39,1) 93 (52,0) 55 (30,7) 26 (14,5) 12 (6,7)
Чоловки (n = 98) 30,5 21,1 45,5 37 (37,8) 49 (50,0) 33 (33,7) 12 (12,2) 4 (4,1)
Жшки (n = 81) 32,8 22,9 49,5 33 (40,7) 44 (54,3) 22 (27,2) 14 (17,3) 8 (9,9)
Третя група
Всього (n = 140) 32,2 20,9 50,8 36 (25,7) 89 (63,6) 47 (33,6) 31 (22,1) 11 (7,9)
Чоловки (n = 59) 32,5 22,3 48,2 11 (18,6) 42 (71,2) 24 (40,7) 12 (20,3) 6 (10,2)
Жшки (n = 81) 31,8 20,9 50,8 25 (30,9) 47 (58,0) 23 (28,4) 19 (23,5) 5 (6,2)
випадки (табл. 8, 9). Так, повторний 1М було за-реестровано у 3 % хворих на ЦД, особливо у жь нок (3,4 % проти 2,7 % у чоловтв). Бшьше н1ж утричi частiше за повторний 1М траплявся повторний шсульт (9,7 %) — у кожного десятого хворого з попередшм шсультом, при цьому вдвь чi частше — у жiнок (12,2 % проти 6,2 % у чоло-втв, кожна восьма жiнка). Ыд час дослiдження виявлено суттевi ввдмшност у виникненнi 1М та шсульту серед хворих по групах та суттева рiзни-ця з показниками в цшому по Укра!н серед до-рослого населення (0,1 i 0,2 % ввдповвдно).
Частка пащенлв з 1М серед хворих на шсульт удвiчi вища за аналопчний показник серед усiх хворих на ЦД (20,7 та 10,1 % ввдповвдно), тобто кожен п'ятий хворий на ЦД та шсульт переносить 1М (у першш грут — кожен десятий). На-самперед це ввдбуваеться за рахунок чоловтв, у яких цей показник бшьше шж утричi вище (33,9 % проти 10,9 % серед уих пащенлв, кожен третiй i дев'ятий хворий ввдповвдно). Частота 1М у жшок третьо! групи незначно бшьша вiд анало-гiчного показника у першш грут — 11,1 та 9,1 % ввдповщно (кожна дев'ята та одинадцята хвора ввдповщно).
Аналопчна ситуащя прослiдковуеться й у ви-падку захворювання на iнсульт серед пащенлв iз ЦД та 1М. Так, частка хворих на шсульт серед па-цiентiв iз ЦД та 1М удвiчi бiльша ввд аналогiчного показника серед усiх хворих на ЦД — 15,5 проти 7,8 %, або кожен сьомий хворий на ЦД та 1М переносить шсульт (серед уих хворих на ЦД — кожен 13-й). Утричi частше це трапляеться у чоловтв (17,9 проти 6,4 %), або кожен шостий пащент проти кожного 16-го у першш груш, у жь нок — кожна восьма хвора (12,5 %) проти кожно! одинадцято! (9,2 %) серед уих жшок, яю взяли участь у дослщженш.
Обговорення
Серед найбшьш важливих тенденц1й, виявлених при анал1з1 частоти ЦД в Укра!ш, слщ зазначити збереження стаб1льного росту поширеносл ЦД за останне десятил1ття. При цьому переважна бшь-ш1сть серед загально! к1лькост1 хворих — пащенти з ЦД 2-го типу, що пщтверджуе св1тов1 тенденцп зб1льшення частки д1абету цього типу серед загально! кшькосл пац1ент1в [5, 6].
За даними International Diabetes Federation, кшьюсть невиявлених пац1ент1в у свт становить 40—60 %: в бврот, П1вн1чн1й, Центральн1й i Ыв-деннш Америц1 — близько 40 %, у кра!нах Африки i Азн — 60 % [1]. Як об'ективн чинники, що1 перешкоджають своечасн1й д1агностиц1, сл1д в1д-значити особливост1 переб1гу ЦД 2-го типу, що актуал1зуе необх1дн1сть спрямованого скринш-гу в групах ризику [7—9]. Певний вплив можуть чинити i змши в оргашзащ! ендокринолопчно! допомоги, коли значна частина пащенлв з ЦД 2-го типу, особливо до розвитку ускладнень, спо-стерпаються терапевтами, а також у ввдомчих або приватних медичних установах, що утруднюе !х реестращю.
Серцево-судинна патология продовжуе займати провщш позиц!! у структур! причин смерт1 пащен-т1в 1з ЦД як найчаслша причина смерт1 — у 55,4 % пащенлв 1з ЦД 2-го типу i 39,8 % пащенлв 1з ЦД 1-го типу. При цьому вщсутне зростання смертно-ст1 внасл1док 1М, шсульту i серцево! недостатност1 в динамщ1 [10, 11].
Отриман1 нами результати вказують на б1льшу частоту гострих серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2-го типу, тому !х частоту можна роз-глядати як шдикатор ефективност1 заход1в, спря-мованих на активний скрин1нг, ранне виявлення та л1кування серцево-судинних ускладнень у пащенлв 1з ЦД. Одним 1з ключових чинник1в усп1ху можна
Таблиця 8. Частота нфаркту м 'юкарда та шсульту у хворих на ЦД
Група Категори хворих Кшьмсть хворих на ЦД та IM, n (%) Кшьмсть хворих на ЦД та шсульт, n (%)
Перша (ЦД 2-го типу) Всього (n = 1999) 201 (10,1) 155 (7,8)
Чоловки (n = 1024) 112 (10,9) 65 (6,4)
ЖЫки (n = 975) 89 (9,1) 90 (9,2)
Група Категори хворих Повторне захворювання (IM або шсульт вщповщно), n (%) Перехресне захворювання (на IM або шсульт вщповщно), n (%)
Друга (ЦД 2-го типу з 1М) Всього (n = 201) 6 (3,0) 31 (15,4)
Чоловки (n = 112) 3 (2,7) 20 (17,9)
ЖЫки (n = 89) 3 (3,4) 11 (12,5)
Третя (ЦД 2-го типу з Ысультом) Всього (n = 155) 15 (9,7) 32 (20,7)
Чоловки (n = 65) 4 (6,2) 22 (33,9)
Жiнки (n = 90) 11 (12,2) 10 (11,1)
Таблиця 9. Частота повторних i перехресних випадкв 1М та нсульту у хворих на ЦД
назвати комплексний пщхвд до корекци чинниюв ризику при ЦД (глжемп, артер1ально! гшертензи, дислшщеми).
Висновки
Встановлено суттев1 в1дм1нност1 м1ж частотою ЦД i частотою 1М та 1нсульту у цих хворих залежно в1д стат1 пац1ента. Середн1й в1к хворих на ЦД з 1М та шсультом вищий у пор1внянн1 1з загальною популя-ц1ею хворих на ЦД.
Переважну б1льш1сть пац1ент1в становлять со-ц1ально не захищен1 верстви населення, яю не ма-ють фшансово! змоги отримувати медичну допо-могу, зокрема тератю, адекватну !х стану, наявним ускладненням та супутн1й патологи.
Повторний 1М зареестровано у 3 % хворих на ЦД, бшьше н1ж утрич1 част1ше за повторний 1М тра-плявся повторний 1нсульт (9,7 %), при цьому вдв1ч1 частше — у ж1нок (12,2 проти 6,2 % у чоловтв). Частка хворих на 1М серед хворих на шсульт удв1ч1 вища за аналопчний показник серед ус1х хворих на ЦД (20,7 та 10,1 % вщповщно).
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конфлжту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статть
References
1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas. 8th ed. Brussels: IDF; 2017.
2. Introduction: Standards of Medical Care in Diabe-tes-2018. Diabetes Care. 2018;41(Suppl 1):S1-S2. doi: 10.2337/ dc18-Sint01.
3. Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.
4. Guariguata L, Whiting DR, Hambleton I, Beagley J, Linnenkamp U, Shaw JE. Global estimates of diabetes prevalence for 2013 and projections for 2035. Diabetes Res Clin Pract. 2014 Feb;103(2):137-49. doi: 10.1016/j.diabres.2013.11.002.
5. Low WCC, Hess CN, Goldfine AB, Goldfine AB. Clini-
cal update: cardiovascular disease in diabetes mellitus: atherosclerotic cardiovascular disease and heart failure in type 2 diabetes mellitus — mechanisms, management, and clinical considerations. Circulation. 2016 Jun 14;133(24):2459-502. doi: 10.1161/CIR-CULATIONAHA.116.022194.
6. Benjamin EJ, Blaha MJ, Chiuve SE, et al. Heart disease and stroke statistics-2017 update: a reportjrom the American Heart Association. Circulation. 2017 Mar 7;135(10):e146-e603. doi: 10.1161/CIR.0000000000000485.
7. Collaboration Emerging Risk Factors, Sarwar N, Gao P, Seshasai SR, et al. Diabetes mellitus, fasting blood glucose concentration, and risk of vascular disease: a collaborative meta-analysis of 102prospective studies. Lancet. 2010 Jun 26;375(9733):2215-22. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60484-9.
8. D'Agostino RB, Hamman RF, Karter AJ, Mykkanen L, Wagenknecht LE, Haffner SM. Insulin Resistance Atherosclerosis Study I. Cardiovascular disease risk factors predict the development of type 2 diabetes: the insulin resistance atherosclerosis study. Diabetes Care. 2004 Sep;27(9):2234-40. doi: 10.2337/ diacare.27.9.2234.
9. Odegaard AO, Jacobs DR, Sanchez OA, Goff DC, Reiner AP, Gross MD. Oxidative stress, inflammation, endothelial dysfunction and incidence of type 2 diabetes. Cardiovasc Diabetol. 2016Mar 24;15:51. doi: 10.1186/s12933-016-0369-6.
10. Shu L, Chan KHK, Zhang G, et al. Shared genetic regulatory networks for cardiovascular disease and type 2 diabetes in multiple populations of diverse ethnicities in the United States. PLoS Genet. 2017Sep 28;13(9):e1007040. doi: 10.1371/journal. pgen.1007040.
11. Alberti KG, Eckel RH, Grundy SM, et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity. Circulation. 2009 Oct 20;120(16):1640-5. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.109.192644.
Отримано 12.07.2018 ■
Крушинская З.Г., Юзвенко Т.Ю., Панькив В.И.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
Эпидемиологические и социально-экономические особенности инфаркта миокарда и инсульта у больных сахарным диабетом 2-го типа
Резюме. Цель. Установить эпидемиологические и социально-экономические особенности инфаркта миокарда (ИМ) и инсульта у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа. Материалы и методы. Пациенты были распределены на 3 группы: первую группу составили все больные СД, которые участвовали в исследовании (n = 1999), вторую группу — больные (n = 201) СД из первой группы с ИМ, третью группу — больные СД из первой группы с инсультом (n = 155). Результаты. Установлены существенные отличия между частотой СД и частотой ИМ и инсульта у этих больных в зависимости от пола пациента. Средний возраст больных СД с ИМ и инсультом выше в сравнении с общей популяцией больных СД. Подавляющее боль-
шинство пациентов представляют социально не защищенные слои населения, которые не имеют финансовой возможности получать медицинскую помощь, в частности терапию, адекватную их состоянию, имеющимся осложнениям и сопутствующей патологии. Выводы. Повторный ИМ зарегистрирован у 3 % больных СД, более чем в 3 раза чаще, чем повторный ИМ, встречался повторный инсульт (9,7 %), при этом в 2 раза чаще — у женщин (12,2 против 6,2 % у мужчин). Удельный вес больных с ИМ среди больных инсультом в 2 раза выше аналогичного показателя среди всех больных СД (20,7 и 10,1 % соответственно). Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа; инфаркт миокарда, инсульт
Z.G. Krushinska, T.Yu. Yuzvenko, V.I. Pankiv
Ukrainian Research and Practice Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Epidemiology and socio-economic features of myocardial infarction and stroke in patients with type 2 diabetes mellitus
Abstract. Background. The purpose was to study epidemiology and socio-economic features of myocardial infarction (MI) and stroke in patients with the type 2 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. Patients were divided into 3 groups: first group consisted of all patients with type 2 DM included in the research (n = 1,999), second group — of patients (n = 201) with DM from the first group with MI, third group were patients with DM from the first group with stroke (n = 155). Results. Significant differences were established between the incidence of DM and the incidence of MI and stroke depending on the sex of patients. The average age of DM patients with MI and stroke was higher as compared to the general population of
DM patients. Majority of patients was presented by the socially vulnerable people, who do not have the financial opportunity to get medical care, in particular therapy adequate for their state, present complications and concomitant pathology. Conclusions. Repeated MI was registered in 3 % of patients with DM; more than three times often, the recurrent stroke (9.7 %) occurred, more often among women (12.2 vs 6.2 % in men). A proportion of patients with MI among those with stroke is 2 times greater than the same index among all patients with DM (20.7 and 10.1 %, respectively).
Keywords: type 2 diabetes mellitus; myocardial infarction; stroke
