CC BY
19
УДК 619:613:636.32/38:677.31:577.1
Ткачук В.М., кандидат сшьськогосподарських наук © Лье1еський нащональний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1П1ДНОГО СКЛАДУ КУТИКУЛИ ВОВНИ, М1КРОФЛОРИ ТА ЖИРОПОТУ РУНА ОВЕЦЬ ПОРОДИ ПРЕКОС ЗА УМОВ ВЕСНЯНОГО УТРИМАННЯ
У статт1 наведено результати дослгджень мгкрофлори г жиропоту руна та вм1сту г складу кутикулярних лгпгдгв еоени в1вцематок г ярок породи прекос. Показано, що у рун ярок мктиться достовгрно менша кглькгсть актиномгцетгв та нейроспор, а також спостер1гаеться тенденц1я до зменшення кглькостг бактерш. У рун е1ецематок е бмьша кглькгсть поту з еищими показниками рН. У лгпгдному складг воску ярок мктиться достовгрно менша тльтсть полярних л\тд1е, ланостерину I бшьша скеалену. У складг л\тд1е кутикули волокон ярок е менший вмкт неетерифтоеаних жирних кислот та сульфолгпгдгв пор1вняно з в1вцематками.
Ключо^^ слова: в1вцематки, ярки, вовна, мжрооргатзми, жиропт, кутикулярн лгпгди.
Вступ. Умови утримання ввдграють важливу роль у формуванш вовнового покриву овець. Вовняне волокно в процес росту тдпадае значним впливам рiзноманiтних факторiв зовшшнього середовища, яю попршують його фiзико-хiмiчнi, а отже i технолопчш властивость Серед багатьох факторiв, яю визначають яюсть вовни, важливу роль ввдграе мшрофлора руна, яка у процес життeдiяльностi може негативно впливати на кшьюсний та яюсний склад жиропоту, а отже i яюсть волокон в цшому [1,2]. Також е ряд даних, яю вказують на вiковi особливост вмшту цих компонентiв у руш овець [3].
У зв'язку з цим метою нашо! роботи було вивчити особливост мiкрофлори руна, кшьюсний та яюсний склад жиропоту та склад кутикулярних лшвдв вовни вiвцематок i ярок породи прекос за умов весняного перюду !х утримання.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проведено на вiвцематках та шестимiсячних ярках породи прекос в умовах ННВЦ „Комаршвський" Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. Об'ектом дослщжень служили зразки вовни, ввдбрано! у тварин у весняний перюд !х утримання.
Визначення параметрiв мiкроклiмату у вiвчарнi проводили загальноприйнятими методами [4].
Видiленi з вовни мшрооргашзми висiвали на живильнi середовища: м'ясо-пептонний агар — для бактерш, Сабуро — для грибюв, нейроспор та
© Ткачук В.М., 2009
141
плшнявих грибюв, Чапека — для актиномщетсв. Пщрахунок колонш проводили тсля 4-5 днiв шкубацл у чашках Петрi при температурi 300С.
Загальну кiлькiсть воску i кутикулярних лiпiдiв визначали ваговим методом тсля екстракцп !х чотирихлористим вуглецем, i хлороформ-метаноловою сумiшшю в об'емному спiввiдношеннi 2:1 (тривалiсть екстракци не менше 5-ти годин) в апарат Сокслетта. Пiт руна отримували водяною витяжкою, а його рН вимiрювали на iонометрi унiверсальному ЕВ-74. Лiпiдний склад воску та кутикулярних лшвдв дослiджували за допомогою тонкошарово! хроматографа (ТШХ) на пластинках Sorbfll (Росiя) з використанням для нейтральних лiпiдiв системи петролейний ефiр - диетиловий ефiр 4:1, а полярних лшвдв — хлороформ - метанол - вода в об'емному сшввщношенш 65:25:4. Отримаш цифровi данi опрацьовували статистично.
Результати та обговорення. У примщенш, де утримувалися тварини, нами проведено замiр основних параметрiв мжро^мату. З даних таблицi 1 видно, що якщо показники температури, коефщента природно! освiтленостi та ката-iндекс ощнювалися у п'ять балiв, то вщносна вологiсть, швидкiсть руху повiтря та вмют амiаку вiдповiдали лише трьом балам. Пщсумкова бальна оцiнка становила чотири, що вщповщае допустимому проектно-техшчному режиму. Згiдно з даними л^ератури, вiдхилення вiд оптимальних проектно-технолопчних параметрiв на один бал призводить до зменшення продуктивностi на 8-10 % [5].
Таблиця 1.
Показники Фактичш даш Ощнка (бал1в)
Температура, 0С 13,19 5
Вщносна волопсть, % 81,33 3
Швидк1сть руху повгтря, м/с 0,539 3
Ката вдекс, мкал/см2/с 11,37 5
КПО, % 0,79 5
Вмют ам1аку, мг/м3 16,44 3
Щдсумкова бальна ощнка 4,00
З цифрових даних таблиц 2 видно, що у руш вiвцематок i ярок мiститься рiзна кiлькiсть окремих груп мiкроорганiзмiв. Зокрема показано, що у вовш ярок мiститься достовiрно менша кiлькiсть актиномiцетiв та нейроспор. Слiд сказати, що у дослщженнях, проведених нами у зимово-стiйловий перюд, на 2-мiсячних ягнятах, щ види мiкроорганiзмiв у них були вщсутш. Стосовно бактерiального обсiменiння руна вiвцематок i ярок, то достовiрних рiзниць не встановлено, хоча у руш вiвцематок !х кiлькiсть е все ж таки бшьшою порiвнянонi з ярками, а кiлькiсть грибюв та плюнявих грибкiв виявилась майже однаковою.
Дослщження кiлькiсного та якiсного складу жиропоту руна, насамперед показали, що у вовш ярок е менший вмют поту порiвняно з дорослими тваринами, а також достовiрно нижчi показники його лужностi. Слiд нагадати,
142
що тт негативно впливае на якють вовни, особливо тт з високими показниками рН, оскшьки високолужний пiт може призводити до деструктивних змш у структурi волокон. Натомiсть кiлькiсть воску у тварин обох вшових груп е практично однаковою. Отже, за рахунок меншо! кiлькостi поту спiввiдношення воску до поту в жиропот молодих тварин е кращим, а отже такий тт володiе кращими захисними властивостями [6].
Таблиця 2.
Кшьккть 1 склад мiкрооргашзмiв у рун в1вцематок та ярок у весняний
Показники В1вцематки Ярки
Бактери х 109 8,67±0,88 7,67±0,33
Актиномщети х 105 4,33±0,33 1,33±0,33***
Грибки х106 3,00±0,58 3,33±0,67
Нейроспори х103 2,33±0,33 1,00±0,01**
Плюняв1 грибки х 105 1,33±0,33 1,00±0,01
Примггка: тут 1 надал1 статистично достов1рш р1знищ: * -р<0,05; ** -р<0,025; ***-р<0,01
З цифрових даних таблицi 3 видно, що лшщний склад воску овець рiзного в^ е однаковий, однак процентне стввщношення мiж окремими лiпiдними компонентами е рiзне. Зокрема, у лiпiдному складi воску молодих тварин мiститься достовiрно менша кiлькiсть полярних лiпiдiв i ланостерину та вищий вiдсоток сквалену порiвняно з вовною дорослих овець. Щодо вмiсту неетерифiкованого холестеролу, неетерифжованих жирних кислот, дегiдрохолестеролу та етерифжованого холестеролу, то за умов наших дослвдв достовiрних змiн у цих класах лiпiдiв не встановлено.
Таблиця 3.
Вмпст та склад жиропоту у в1вцематок та ярок у весняний першд
( М±т, п=3)
Показник В1вцематки Ярки
Кшьшсть воску, % 9,72±0,52 9,60±0,22
Склад воску, %: -полярш лшщи 17,15±0,32 13,26±1,24*
-неетериф1кований холестерол 12,16±0,39 12,51±0,18
-ланостерин 9,99±0,65 6,62±0,63**
-неук 5,31±0,59 4,61±0,63
-депдрохолестерол 9,76±0,52 11,90±0,65
-сквален 4,68±0,38 7,36±0,34***
-етериф1кований холестерол 40,96±1,78 43,74±1,17
К1льк1сть поту, % 11,84±0,60 9,37±0,78
рН поту 8,97±0,13 8,35±0,09**
Сшвввдношення в1ск:шт 1:1,22 1:0,98
Дослiдження лiпiдного складу кутикули вовняних волокон показали (табл.4), що на полярш класи лшвдв припадае понад 35 вiдсоткiв, серед яких найвищий вiдсоток становлять церамщи (47,5-48,5 %). У складi нейтральних лiпiдiв iдентифiковано три фракци стеринового походження, серед яких найбшьший вщсоток припадае на неетерифiкований холестерол.
143
Стосовно сшввщношення окремих клаав лшвдв у кутикулярному шарi волокон вiвцематок i ярок, то у результат проведених дослiджень встановлено, що на фонi майже однаково! кiлькостi загальних лiпiдiв (~1 %) склад !х також е майже однаковий. Щоправда, у складi полярних лшвдв кутикули волокон ярок встановлено меншу кiлькiсть сiрковмiсних фракцiй, особливо сульфолшвдв. Цшаво, що достовiрно менша кшьюсть цих лiпiдiв була зафжсована нами i у 2-мшячному вiцi. Отже, такi змiни, очевидно мають чiтко виражений вiковий характер. Ще однiею особливiстю лiпiдного складу кутикулярного шару волокон ярок е менша кшьюсть неетерифжованих жирних кислот, що до певно! мiри характеризуе нижчий рiвень процесiв гiдролiзу i окислення, якi проходять на поверхш кутикули волокон.
Таблиця 4.
Вмпст та склад кутикулярних л1п1д1в вовни в1вцематок та ярок у весняний
першд, % (M±m, n = 3)
Показник В1вцематки Ярки
Загальш лшщи 1,05±0,02 0,97±0,09
Полярш лшщи 35,40±1,01 36,10±0,17
Неетерифжований холестерол 39,85±0,82 40,35±0,30
НЕЖК 9,15±0,21 7,39±0,12***
Стеринова фракцш 9,16±0,31 8,97±0,24
Етерифжований холестерол 6,44±0,31 7,20±0,54
склад полярних лшщв
-гл1колш1ди найвищо1 полярносп 4,85±0,28 5,09±0,20
-холестерол сульфат 10,68±0,38 10,12±0,46
-глюкозил церамвди 13,69±1,31 15,57±0,63
-сульфолшвди 23,28±0,73 20,71±0,41*
-церамвди 47,50±0,36 48,52±0,49
Отже, у результатi проведених дослщжень встановлено, що за юльюсними i якiсними показниками жиропiт вовни ягнят характеризуемся кращими захисними властивостями, а за вмштом i складом окремих вцщв мiкроорганiзмiв та кутикулярних лшвдв вiдрiзняеться вiд цих показниюв у рунi повновiкових особин, що пов'язано з вшовими особливостями тварин та характером вовнового покриву, що врешт неадекватно реагують на змши окремих параметрiв мiкроклiмату примiщення.
Висновки. Параметри мiкроклiмату вiвчарнi вiдповiдають допустимому проектно-технiчному режиму. У рунi ярок е достовiрно менша кiлькiсть актиномщеив, нейроспор та менша кiлькiсть поту з низькими показниками його рН. У лшщному складi воску вiвцематок е достовiрно бiльша кiлькiсть полярних лшцдв та ланостерину i менша кшьюсть сквалену. Вовна ярок, на вiдмiну вiд повновiкових вiвцематок, характеризуеться достовiрно меншим вмiстом таких клаав кутикулярних лiпiдiв як неетерифiкованi жирш кислоти та сульфолiпiди.
144
Лггература
1. Вади овечо1 вовни та шляхи ïx попередження [Текст]: методичш рекомендаци / 1.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк, та ш.; 1нститут бюлогп тварин. — Львiв-Оброшино, 2007. — 28 с.
2. Ткачук В.М. Зв'язок кутикулярних лшвдв i мшрофлори руна асканiйськиx тонкорунних вiвцематок з рiзним кольором жиропоту, його кшьюсними та якiсними показниками [Текст] / В.М. Ткачук, П.В. Стапай, В.В. Гавриляк // Науковий вшник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарноï медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. — Львiв, 2009. — Т. 11, № 2 (41). — Ч. 2. — С. 296-300.
3. Штомпель М.В. Вмют жиру i поту у вовш тавршських мериносових овець рiзниx статевих i вшових груп [Текст] / М.В. Штомпель, В.О. Салганська, I.I. Антонiк // Науковий вюник Нацiонального аграрного ушверситету. — Киïв, 2001. — Вип. 34. — С.115-119.
4. Високос М.П. Практикум для лабораторно-практичних занять з гiгieни тварин [Текст] / М.П. Високос, М.В. Чорний, М.О. Захаренко. — Харюв: Еспада, 2003. — 217с.
5. Методика визначення основних параметрiв i бальноï оцiнки мiкроклiмату в тваринницьких примщеннях [Текст]: методичнi рекомендацiï / М.В. Демчук, £.С. Гаврилець, Й.В. Андрусишин та iн. // — Львiв, 1985. — 42 с.
6. Воронцова О.А. Роль жиропота в качественной характеристике шерсти овец Поволжья [Текст]: автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 06.02.04 / Воронцова Ольга Александровна; Ставрополь, 2004 — 18 с.
Summary V. M. Tkachuk
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
AGE FEATURES OF WOOL CUTICLE LIPID COMPOSITION, FLEECE MICROFLORA AND GREASE OF PREKOS SHEEP UNDER SPRING
MAINTENANCE.
The data about fleece microflora and grease, cuticle lipid composition of Precos ewes and ewe lambs are presented. It has been shown ewe lambs fleece contains less amount of actinomycetes and neurospores, and also there is a tendency to diminishing of bacteria amount. Ewes fleece characterized by a greater amount of sweat with the higher indexes of pH. Lipid composition of ewe lambs wax contains less amount of polar lipid, lanosterol and greater amount of squavalen. Wool cuticle lipid composition of ewe lambs characterized by less content of nonetherificated fat acids and sulfolipids in comparing to ewes.
Key words: ewes, ewe lamb, wool, microorganisms, grease, cuticle lipids.
Стаття надшшла до редакци 18.09.2009
145
