CC BY
29
УДК 636.32/38:677.31:577.1
Ткачук В. М.1 кандидат сшьськогосподарських наук Стапай П. В.2 доктор сшьськогосподарських наук ®
1Лье1вський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького 21нститут бюлогп теарин НААНУ
ЗВ'ЯЗОК М1КРОФЛОРИ РУНА З ЖИРОПОТОМ ТА КУТИКУЛЯРНИМИ Л1П1ДАМИ У В1ВЦЕМАТОК I ЯРОК ПОРОДИ ПРЕКОС ЗА УМОВ ПАСОВИЩНОГО УТРИМАННЯ
У статт1 наведено результати дослгджень мжрофлори I жиропоту руна та кутикулярних лтдгв вовни в1вцематок I ярок породи прекос у пасовищний перюд гх утримання. Показано, що у рун в1вцематок е достовгрно вищий вм1ст актиномщет1в, а у вовновому жир1 быьша тльтсть полярних лтдгв та ланостерину у пор1внянн1 з аналог1чними показниками у ярок. Показано також, що у кутикулярних лШдах видтених з вовни в1вцематок е вищий вм1ст неетерифжованих жирних кислот та сульфолтдгв.
Ключовi слова: в1вцематки, ярки, вовна, мжрооргатзми, жиропт, кутикулярн1 лтди.
Вступ. Питання про склад жиропоту та формування його захисних властивостей в овець рiзних порщ до кшця не вивчено. Обер^аюча властивють воску зумовлена, насамперед, його специфiчним складом лшвдв, яюсна характеристика яких залежить вщ оптимального сшввщношення мiж окремими !х класами [1]. Вщ кшькосп i якост воску значною мiрою залежить яюсть само! вовни. У той же час, кшьккть i яккть воску е дуже мшливим показником, що залежить вщ багатьох факторiв, зокрема породних та шдивщуальних особливостей тварин, характеру годiвлi i умов !х утримання, вжу, сезонних i ^матичних умов та цiлого ряду шших факторiв. Особливу роль у комплекс цих факторiв вiдiграе мiкрофлора руна, оскшьки вовняне волокно, як бiополiмер, е сприятливим субстратом для розвитку рiзних видiв мiкроорганiзмiв. Овеча вовна належить до групи бiлкiв-кератинiв, характерною особливктю яких е повноцiнний набiр амiнокислот i, передусiм, сiрковмiсних, яю можуть використовуватися мiкроорганiзмами для синтезу бшюв власних клiтин.
Видовий склад мжрофлори руна також е непостшним i представлений в основному видами, властивими для грунту, гною, рослинних залишюв, що розкладаються. Пошкодження вовни мжроргашзмами може в подальшому продовжуватися при збер^анш 11 за несприятливих умов.
О^м порушення структури волокна, деяю бактери i гриби знижують його якiсть тим, що забарвлюють вовну у брудно зелений колiр, що не змиваеться водою та миючими засобами [2].
® Ткачук В. М., Стапай П. В., 2010
340
У зв'язку з цим метою нашо! роботи було вивчити особливост мжрофлори руна, !х вплив на кшьккний та яюсний склад жиропоту, вмют та склад кутикулярних лшвдв вовнових волокон вiвцематок i ярок породи прекос за умов пасовищного !х утримання.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проведено на повновжових вiвцематках та дев'ятимiсячних ярках в умовах ННВЦ „Комаршвський" Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. Об'ектом дослiджень служили зразки вовни вдабрано! у тварин у пасовищний перюд !х утримання.
Видiлення мiкроорганiзмiв з вовни, а також дослщження жиропоту та кутикулярних лшдав проводили за описаними рашше методами [3]. Отримаш цифровi данi опрацьовували статистично.
Результати та обговорення. З цифрових даних таблиц 1 видно, що при дослщженш мiкрофлори виявленi певнi рiзницi мiж вмiстом окремих видiв мiкроорганiзмiв, видiлених з руна вiвцематок та ярок. Насамперед, це стосуеться достовiрно меншого вмiсту у ярок актиномщеив. Бiльшiсть видiв актиномiцетiв добре розвиваються при температурi 25-30 0С. Вони широко поширеш у природi — це одш з чисельних гнилкних мiкроорганiзмiв. Актиномiцети здатнi викликати гниття бшкових субстратiв та гiдролiз жирiв.
Нами вiдмiчено також дещо менший, хоча i не достовiрно, вмют у рунi ярок бактерiй та грибюв.
Таблиця 1.
К1льк1сть 1 склад м1крооргашзм1в у рун1 в1вцематок та ярок у пасовищний пер1од 1х утримання, мт/г (М±т, п=3)_
Показники Вiвцематки Ярки
Бактери х 108 2,00±0,01 1,67±0,33
Актиномiцети х 105 3,67±0,33 2,00±0,01***
Грибки х105 4,00±0,01 3,00±0,58
Нейроспори х103 2,67±0,33 2,33±0,33
Плiснявi грибки х 103 1,33±0,33 1,33±0,33
Примггка: тут 1 надал1 статистично достов1рш р1знищ:
* -р<0,05; ** -р<0,025; ***-р<0,01
Нагадаемо, що характерною особливiстю кератинiв е !х стiйкiсть до ди рiзноманiтних фiзико-хiмiчних чинникiв та ди протеолiтичних ферменив. До численних факторiв, якi викликають порушення структури вовняного волокна i виникнення рiзних вад ще! сировини, е пошкодження його мiкроорганiзмами: бактерiями, грибами, актиномiцетами. Вiдомо, що руйнування вовни вщбуваеться у двi фази. У першш латентнiй фазi деструкщя мало виражена, i на поверхш волокна помiтних змiн не спостеркаеться, у другiй фазi вiдбуваеться швидке розмноження мiкроорганiзмiв та руйнування кератину вовни.
Показано, що проникнення мiкроорганiзмiв може вщбуватися через мiкротрiщини у кутикулярному шар1 На поверхнi вовнового волокна завжди знаходиться специфiчна, властива лише цьому волокну мiкрофлора. Представники ще! мiкрофлори видiляють протеолiтичний фермент (в
341
основному пепсин), який викликае гщрол^ичне розщеплення кератину до окремих амшокислот [4].
Пошкодження вовни можна звести до декшькох узагальнених характеристик, яю обумовленi особливостями структури волокон:
— плямисткть i обростання — накопичення бактерiй або гiфiв грибiв та продуктiв !х життедiяльностi на поверхнi волокна;
— пошкодження кутикулярного шару;
— розшарування коркового шару до веретеноподiбних кл^ин;
— розпад веретеноподiбних клiтин [5].
З огляду на це важливе значення мае кшькють та якiсть жиропоту, який може як захищати волокна вщ негативних впливiв, так ^ за рахунок його потово! частини, прискорювати змiни у них.
Дослщження жиропоту руна показали, що у руш ярок е дещо менший вмкт поту, порiвняно з дорослими тваринами, однак його рН в обох вжових групах тварин е однаковим. Сказане стосуеться i кшькост воску.
Таблиця 2.
Вм1ст та склад жиропоту у в1вцематок та ярок у пасовищний першд 1х _утримання (М±т, п=3) _
Показники В1вцематки Ярки
Кшьшсть воску, % 11,54±0,18 11,72±0,54
Склад воску, %: -полярш лшщи 19,45±0,61 17,14±0,41*
-неетериф1кований холестерол 11,59±0,41 12,37±0,28
-ланостерин 10,21±0,39 8,62±0,25*
-неетерифжоваш жирн1 кислоти 7,29±0,44 8,33±0,48
-депдрохолестерол 9,33±0,63 9,06±0,10
-сквален 3,82±0,11 3,76±0,20
-етериф1кований холестерол 38,31±0,25 40,71±0,90
К1льк1сть поту, % 14,31±0,79 13,25±0,52
рН поту 9,47±0,14 9,50±0,13
Сшввщношення в1ск:шт 1:1,24 1:1,13
Стосовно лшщного складу воску вовни овець рiзних вiкових груп, то його склад е однаковий, однак процентне сшввщношення мiж окремими лiпiдними компонентами е рiзне. Зокрема, у лiпiдному складi воску повновiкових тварин мiститься достовiрно бiльша кiлькiсть полярних лiпiдiв i ланостерину порiвняно з вовною молодих тварин. Щодо вмiсту неетерифiкованого холестеролу, неетерифжованих жирних кислот, дегiдрохолестеролу, сквалену та етерифiкованого холестеролу, то за умов наших дослвдв суттевих змш у цих класах лiпiдiв у пасовищний перюд не встановлено.
Процес руйнування вовни мжрооргашзмами проходить у такш послщовностк спочатку вони руйнують кутикулярний шар, а поим проникають у корковий шар волокна. У результат цього порушуеться його структура, тобто лусочки i кл^ини коркового шару втрачають зв'язок i поступово розпадаються.
Дослiдження лiпiдного складу кутикули вовняних волокон показали (табл.3), що майже 3/4 уЫх лшвдв припадае на неетерифжований холестерол та полярнi фракци лiпiдiв. У складi останнiх найбшьший вiдсоток становлять
342
церамщи, кшьккть яких у вовш ярок е дещо вищою шж у вiвцематок. Натомють кiлькiсть сульфолiпiдiв е достовiрно вищою у повновжових тварин. Ще одшею особливiстю лiпiдного складу кутикулярного шару волокон ярок е достовiрно менша кiлькiсть неетерифiкованих жирних кислот, що до певно! мiри характеризуе нижчий рiвень процесiв гiдролiзу i окислення, яю протiкають на поверхнi кутикули волокон.
Нагадаемо, що аналогiчнi даш були отриманi нами в результат дослiджень зразкiв вовни, вдабрано! вщ даних тварин у зимово-стiйловий та весняний перюди !х утримання.
Таблиця 3.
Вмкт та склад кутикулярних лш^в вовни в1вцематок та ярок у
пасовищний першд ïx утримання, % (M±m, n = 3)
Показник В1вцематки Ярки
Загальш лшщи 1,10±0,02 1,14±0,06
Полярш лшщи 34,20±0,87 35,09±0,94
Неетерифжований холестерол 39,62±1,06 40,17±0,36
НЕЖК 7,39±0,08 6,29±0,25**
Стеринова фракщя 9,76±0,51 9,43±0,54
Етерифжований холестерол 9,03±0,33 9,02±0,17
склад полярних лшщв
-гткоттди найвищо1 полярносп 5,36±0,18 4,98±0,36
-холестерол сульфат 10,32±0,45 10,28±0,35
-глюкозил церамщи 13,02±0,78 13,65±0,27
-сульфолшщи 22,53±0,74 19,91±0,33*
-церамщи 48,78±1,22 51,18±0,55
Висновки. Вовна ярок характеризуеться меншим bmîctom рiзних видiв MÎKpoopraHÎ3MÎB, яю видiляють протеолiтичнi ферменти, що призводять до змш у структурi вовняного волокна. Це в свою чергу викликае певш змiни у кшьккному та якiсному складi жиропоту та кутикулярних лшдав.
Лiтература
1. Ерохин А.И. Биохимические и физико-химические свойства жиропота тонкорунных овец / А.И. Ерохин, Ю.А. Юлдашбаев, А.К. Усманов // Доклады ТСХА. — 2000. — №272. — С.251-256.
2. Биоповреждения: Учебное пособие [Текст] / Ильичев В.Д., Бочаров Б.В., Анисимов А.А. и др.Под ред. В. Д. Ильичева. — М.: Высшая шк., 1987. — 352 с.
3. Ткачук В.М. Особливосп мжрофлори та жиропоту руна вiвцематок i ягнят породи прекос за умов зимово-стшлового утримання [Текст] /
B.М. Ткачук // Збiрник наукових праць Подшьського державного аграрно-техшчного ушверситету. — Кам'янець-Подшьський, 2009. — Вип. 17. —
C.115-118.
4. Чешкова А.В. Ферменты и технологии для текстиля, моющих средств, кожи, меха. Учебное пособие для вузов [Текст] / А.В. Чешкова — Иваново: ГОУВПО ИГХТУ, 2007. — 282 с.
343
5. Ермилова И.А. Товароведение текстильных товаров [Текст] / И.А. Ермилова. — С.-Петербург: Изд-во "ГИОРД", 2007. — 416 с.
Summary V. M. Tkachuk1, P. V. Stapay2 1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S. Z. Gzhytskyj 2 Institute of Animal Biology NUAAS, Lviv CONNECTION OF FLEECE MICROFLORA, GREASE AND CUTICLE LIPIDS OF PRECOS EWES AND LAMB-EWES UNDER THE PASTURE PERIOD OF THEIR MAINTENANCE The data about fleece microflora, wool grease and cuticle lipids of Precos ewes and lamb-ewes in a pasture period of their maintenance are presented. It is shown that ewe's fleece contain higher content of actinomycetes, and wool grease contains greater amount of polar lipids and lanosterol in comparing to the analogical indexes in lamb-ewes. It is also shown cuticle lipids extracted from ewe's wool characterized by higher content of nonetherificatedfatty acids and sulfolipids.
Key words: ewes, lamb-ewes, wool, microorganisms, wool grease, cuticle
lipids.
Стаття надшшла до редакцИ' 6.03.2010
344
