CC BY
15
УДК 636.32/38:612.015:577.1
Кочетов С.В., молодший науковий ствроб^ник © Стапай П.В., доктор сшьськогосподарських наук 1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
ВПЛИВ ХЕЛАТНО1 СПОЛУКИ ХРОМУ 13 МЕТ1ОН1НОМ НА Л1П1ДНИЙ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШК1РИ ТА МОЛОКА
В1ВЦЕМАТОК
Наведет дат про загальний вмгст лгпгдгв, ïx жирнокислотний склад i ствв1дношення окремих клаЫв у m^pi та молоц лактуючих вiвцематок тд впливом згодовування гм хелатног сполуки хрому i3 метютном.
Ключовi слова: хром, лШди, жирш кислоти, шшра, молоко, вiвцематки.
Хром, як есенщальний м^оелемент, необхщний для нормального перебку вуглеводного, протешового i лшщного метаболiзму: вш пщвищуе толерантшстъ до глюкози, зменшуе пщвищену концентрацию лiпiдiв кровi [1, 2]. Показано, що у пщвищених дозах хром посилюе синтез жирних кислот i холестеролу в печiнцi щурiв, а менш фiзiологiчнi дози призводять до зменшення концентраци останнього в сироватщ кровi щурiв [3]. При згодовуванш свиням хромтрипiколiнатного комплексу у плазмi кровi зменшуеться вмiст холестеролу i неетерифжованих жирних кислот [4, 5]. Крiм цього, вщомий вплив добавок хрому на штенсившсть ферментативних процеав та рiст мiкрофлори у рубщ жуйних тварин [6, 7].
Метою нашо1 роботи було дослiдити вплив хелатно1 сполуки хрому на показники лшщного обмiну в шкiрi i молощ лактуючих вiвцематок, а також дослщити змiни, що вiдбуваються у 1х жирнокислотному склада
Матер1али i методи. Дослiдження виконано на поголiв'ï 24 вiвцематках, яких за принципом аналопв роздiлено на три групи, з яких одна контрольна i двi дослiднi. Тваринам контрольноï групи згодовували основний рацiон, збалансований згщно з iснуючими нормами, а вiвцематкам дослiдних груп додатково у складi основного рацiону згодовували вiдповiдно 400 мкг/гол/добу (1-а дослiдна) та 600 мкг/гол/добу (11-а дослiдна) хелатноï сполуки хрому. Тривалють дослiду 99 дшв.
Об'ектом бiохiмiчних дослiджень було молоко, зразки якого вщбиралися у чотирьох вiвцематок з кожно'1' групи тсля 8-10-ти годинного вiдлучення вiд них ягнят. Зразки шюри вiдбирали в кшщ дослiдного перiоду методом бюпсп. З метою вивчення лiпiдного складу жиру молока та шюри проводили екстракщю його сумiшшю хлороформ:метанолу (2:1) за методом Фолча [10]. Роздшення лшвдв на класи проводили методом тонкошарово'1' хроматографа на силiкагелi у системi петролейний ефiр - дiетиловий ефiр (80:20). Жирнокислотний склад лшвдв аналiзували за допомогою газорщинно'!' хроматографа шляхом прямо'1' переетерифшацп жирних кислот
© Кочетов С.В., Стапай П.В., 2008
102
у метиловi ефiри. Роздшення метилових ефiрiв жирних кислот проводили на хроматографi марки Chrom-5 (Laboratomy Pristroye, Praha). Одержат дат опрацьовували статистично.
Результати дослщження. З отриманих даних, яю представлеш у таблиц 1 видно, що згодовування в!вцематкам у склад! основного рацюну р1зних р!вшв хрому певним чином вщобразилося як на загальному вмют лшвдв шюри, так I на !х окремих показниках. Так, у шюр! тварин першо! дослщно! групи вмют загальних лшвдв зменшився на 9,43 %, а у тварин друго! дослщно! групи, навпаки, збшьшився на 25,33 % пор1вняно з тваринами контрольно! групи. Збшьшення загальних лшвдв у шюр! вщбувалося в основному за рахунок фосфолшвдв та фракцп етерифжованого холестеролу, вмшт останнього становив 45,61 та 43,55 %. Натомють у обох дослщних групах тварин у шюр! зменшувалася фракщя вшьного холестеролу I концентращя неетерифшованих жирних кислот. Триацилглщероли при цьому залишалися на р!вш контрольно! групи. Ч1тка тенденщя до зменшення неетерифжованих жирних кислот може вказувати на бшьш високий р1вень використання !х в якост джерела енергп, в тому числ1 I для процеЫв росту вовни.
Таблиця 1
Вмкт загальних лiпiдiв 1 стввщношення Тх окремих класв _у шк1р1 в1вцематок, % (М±т, п=8)_
Показники Групи тварин
Контрольна Перша дослвдна Друга дослвдна
Загальш лшщи 7,42±0,67 6,72±0,56 9,30±2,36
Фосфолшвди 11,96±4,65 12,36±4,73 15,48±1,32*
Моно- 1 диацилглщероли 4,6±0,32 5,21±0,79 5,84±1,13
Вшьний холестерол 20,15±2,02 16,34±1,79 15,03±1,28
НЕЖК 10,32±1,50 7,31±0,96 7,4±1,68
Триацилглщероли 12,81±2,24 13,18±1,05 12,80±0,69
Еф1ри холестеролу 40,17±1,47 45,61±0,79* 43,55±0,55*
Примтка: у цш та наступних таблицях Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01
Про те, що шюра характеризуемся високим р1внем лшогенезу, свщчить не лише високий р1вень загальних лшвдв, фосфолшвдв та стеришв, а також \ значна кшьюсть високомолекулярних жирних кислот. Зокрема, за допомогою газорщинно! хроматограф!!' у шк!р! виявлено 28 жирних кислот. Щоправда, деяю кислоти нами не щентифжоваш. Однак, з-пом!ж щентифшованих кислот на насичеш ! ненасичен! припадае приблизно однакова кшьюсть, тобто сп!вв!дношення !х складае 1:1. Головними серед насичених кислот е пальм!тинова, стеаринова ! церитинова, як! у сум! складають понад 30 %. Найб!льший в!дсоток серед ненасичених жирних кислот припадае на оле!нову (Сх8:1=17,47-20 %), гадоле!нову (С20:1=2,67-4,56 %) та ерукову (С22:1=4,13-6,05 %). При цьому, потр!бно в!дзначити лшшне зростання к!лькост! насичених
103
жирних кислот до ненасичених у тварин дослщних груп порiвняно з тваринами контрольно! групи. На нашу думку, таю змши можуть бути зумовлеш впливом хрому на штенсившсть переб^ ферментативних та бюсинтетичних процеав у рубщ жуйних тварин, що може виражатися у посиленш процесiв бюгщрогешзаци ненасичених жирних кислот гщрогеназами мiкробних органiзмiв. Збiльшення насиченостi жирнокислотного складу лшвдв шкiри у тварин дослiдних груп вщбувалося по-рiзному i за рахунок рiзних кислот, що, очевидно, i зумовило в !х бiльшостi недостовiрний характер. Однозначно можна вiдзначити лише ч^ку тенденцiю до збiльшення пальм^иново! кислоти. Подiбна картина змiн спостершалася i збоку ненасичених жирних кислот, а достовiрно зменшилася лише ейкозатриенова кислота (С20:3) у другiй дослщнш групi ^<0,01).
Слiд вiдзначити, що такий характер змш у обмш лiпiдiв шкiри позитивно позначився на показниках приросив вовни. Зокрема, у тварин дослщних груп штенсившсть росту вовни збшьшилася на 2,03 та 7,95 %.
Встановлено, що згодовування вiвцематкам хром-метюншово! добавки призводить до збшьшення концентрацп жиру в молощ на 6,51 та 5,08 %. При цьому у складi загального жиру, подiбно як i у шюр^ збiльшуeться вмiст фосфолiпiдiв на 8,33 та 25 % (Р<0,05 i Р<0,01), вiдповiдно. Стосовно основного компоненту молочного жиру, тобто триацилглiцеролiв, то вмют !х при цьому не зазнавав ютотних змiн (табл. 2).
Таблиця 2
Лшщннй склад молока вiвцематок, % (М±ш, п = 8)_
Лшвди Групи тварин
Контрольна Перша дослвдна Друга дослщна
Загальш лшди 6,29±0,37 6,70±1,15 6,61±0,53
Фосфолшщи 1,08±0,03 1,17±0,03* 1,35±0,04***
Моно- 1 диацилглщероли 10,59±0,71 10,02±1,19 10,55±0,56
В1льний холестерол 2,83±0,14 2,74±0,23 2,96±0,04
НЕЖК 10,02±1,49 10,34±1,31 12,10±0,98
Триацилглщероли 71,40±2,26 72,98±2,78 69,07±0,91
Еф1ри холестеролу 3,65±0,93 2,41±0,25 3,41±1,06
За результатами аналiзу цифрових даних таблицi 3 треба сказати, що вплив хрому на показники жирнокислотного складу мае досить складний, дозозалежний характер. Зокрема, у молощ тварин першо! дослщно! групи достовiрно збiльшуеться вмiст пальм^иново! кислоти, хоча у тварин друго! дослщно! групи вмiст И залишився на рiвнi контролю. У молощ тварин дослщних груп також спостер^аеться тенденщя до збiльшення середньоланцюгових жирних кислот, зокрема каприново!, лауриново! та мiристиновоl. Вiдомо, що у триацилглщеролах молока мiстяться жирнi кислоти С4-С14 ряду, якi у незначнiй кшькост мiстяться у лiпiдах кормiв i
104
м1крооргашзм1в \ синтезуються у молочнш залоз1 1з попередниюв - ацетату та бутирату [8, 9]. Отже, з цього випливае, що пщ впливом хрому в молочнш залоз1 посилюються процеси, спряжеш 1з синтезом жирних кислот з подальшою елонгащею вуглецевого ланцюга. Кр1м того, таю даш можуть бути ствзвучними з даними автор1в, яю вказують на пщвищення штенсивност утворення летких жирних кислот у змшанш популяци м1крооргашзм1в рубця жуйних тварин пщ впливом хрому [7].
Таблиця 3
Жирнокислотний склад молока в1вцематок, % (М±т, п=8)
Код кислоти Групи тварин
Жирш кислоти Контрольна Перша дослвдна Друга дослщна
Капринова 10:0 4,93±0,36 5,16±0,9 5,41±0,46
Лауринова 12:0 3,09±0,62 3,28±0,44 3,15±0,45
М1ристинова 14:0 9,42±0,36 10,35±0,61 10,02±0,55
Пентадеканова 15:0 1,57±0,09 1,51±0,11 1,64±0,06
Пальмггинова 16:0 27,17±1,21 32,56±0,38* 27,37±0,77
Пальмггооле!нова 16:1 4,03±0,54 3,67±0,22 3,41±0,4
Стеаринова 18:0 18,65±0,42 16,07±2,59 18,10±0,49
Оле!нова 18:1 27,47±0,99 25,03±1,42 28,1±1,66
Лшолева 18:2 1,85±0,11 1,52±0,06* 1,59±0,11
Лшоленова 18:3 1,22±0,11 0,51±0,04 0,71±0,08
Арахвдонова 20:4 0,56±0,07 0,29±0,03** 0,42±0,09
Сшввщношення
насичених ж. к. до 64,83:35,17 68,93:31,07 65,69:34,31
ненасичених
Поряд з цим у лшщах молока тварин дослщних груп одночасно спостер1галася тенденщя до зменшення ненасичених жирних кислот (особливо у першш дослщнш груп), що може вказувати на посилення процеЫв гщрогешзаци цих кислот мжрооргашзмами рубця. У результат цього вщбуваються змши у стввщношенш м1ж насиченими та ненасиченими жирними кислотами на користь перших. Зменшення суми ненасичених кислот бшьш ч1тко проявлялося у тварин першо! дослщно! групи, де було зафжсовано достов!рне зменшення л!нолево! (С18:2) (Р<0,05) ! арах!доново! (С20:4) (Р<0,02) кислот. Отже, у зв'язку з цим можна зробити висновок, що бшьш штенсивний вплив на ферментативш процеси у рубщ проявлявся за умов використання дози 400 мкг, що, до реч!, п!дтверджуеться даними шших автор1в про дозозалежний характер впливу хрому [6].
Загалом, введення хелатно! сполуки хрому до ращону в1вцематок позитивно вплинуло на збшьшення загального вм1сту жиру в шюр1 \ молощ, зокрема, \ за рахунок фракци фосфолшщ1в, та штенсивност процеав вовноутворення, рост { розвитку приплоду [11].
Висновки. У молощ та шюр1 лактуючих в1вцематок при згодовуванш !м хелатно! сполуки хрому 1з метюншом пщвищуеться р1вень загальних лшщ1в та фосфолшщ1в. У лшщах молочного жиру та шюр1 зменшуеться р1вень
105
ненасичених жирних кислот та пщвищуеться вмют насичених. Змши у складi лшвдв шюри та молочного жиру на фош штенсифшацп процеав вовноутворення та збшьшення молочно! продуктивностi вiвцематок свiдчать про анаболiчний характер дп мiкроелементу хрому.
Лггература
1. Anderson R. A. Recent advances in the clinical and biochemical effects of chromium deficiency. In Prasad A. S. (ed): Essential and Toxic Trace Elements in Human Health and Desease. New York: Wiley liss, 1993. - P. 221-234.
2. Mertz W. Chromium in human nutrition: a review // J. Nutr. - 1993. - Vol. 123. - P. 626-633.
3. Schroeder H. A. // J. Nutr. -1966. - V. 88., № 2. - P. 439 - 448.
4. Lindenmann M. D. // In: Biotechnology in the Feed Industry. - Nottingham Univ. Press, 1996 - P. 299-314.
5. Yu Dong-you, Xu Zi-rong, Chen Shi-yang / Jhej-jang daxue xuebao // Effect of dietary chromium picolinate on products equipment and characteristic of growing pigs // J. Zhejiang Univ. Agr. and Life Sci. - 2001. - V.27, №1. - P. 95-98.
6. Сологуб Л. I., Герасимiв М. Г., Копачук Д. М. // Бюлопя тварин. - 1999. -Т. 1, №2 - с. 12-16.
7.Besong S., Jackson J. A., Trammell D. S. and Akay V. Influence of supplemental chromium on concentrations of liver triglyceride, blood metabolites and rumen VFA profile in steers fed a moderately high fat diet // J. Dairy Sci. - 2001. -Vol.84. - Р.1679 -1685.
8.Christie W. W. // In: "Ruminant Animals". Ed. Christie W., Pergamon Press. -Oxford., 1981.
9.Linzell J. L. // In: "Lactation". Ed. Larson B. L., Smith V. R. N.-Y. Academic Press. - 1974. - №1. - P.143.
10. Методики дослщжень з фiзiолоrii i бiохiмii сшьськогосподарських тварин // Львiв.- 1998.- 131 С.
11. Макар I. А., Стапай П. В., Гавриляк В. В., Параняк Н. М., Лико I. Я., Кочетов С. В. Вплив хелатно! сполуки хрому з метюншом на молочну i вовнову продуктившсть овець // Ефективш корми та годiвля - Обухiв, 2007. - №3(19) - С. 35-37.
Summary S.V. Kotchetov, P.V. Stapay THE INFLUENCE OF CHROMIUM-METHIONIN CHELATE COMPOUND ON LIPID AND FATTY ACID PROFILE IN EWES SKIN AND
MILK
The rising of milk and skin total lipids and phospholipids contents in ewes fed supplement of chromium-methionine have been shown. Addition of chromium-methionine to diet decreased of unsaturated and increased of saturated fatty acids contents in the skin and milk fat of ewes. These changes of skin and milk lipid composition and increasing of milk and wool productivity indicate on anabolic effect of chromium-methionine.
Стаття надшшла до редакцИ 20.03.2008
106
