CC BY
9MEDICINE
ЗВ'ЯЗОК М1Ж ПОКАЗНИКАМИ Т1ЛОБУДОВИ I М1НЕРАЛЬНО1 Щ1ЛЬНОСТ1 К1СТКОВО1 ТКАНИНИ У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВ1К1В ТА ПАЦ16НТ1В 1З ТРАВМОЮ ХРЕБТА Й СПИННОГО МОЗКУ
'Бистрицька М. А., к. мед. н. 2Балацька Н. I., д. мед. н., доцент 'МуЫенко А. С. 3Климчук Л. Ф.
'ДУ «1нститут геронтолога 1мен1 Д. Ф. Чеботарьова НАМН Украгни». 2ПВНЗ «Кигвський медичний умверситет»
3Нац1ональна медична академ1я тслядипломног осв1ти 1мен1 П. Л. Шупика» DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/30092018/6133
ARTICLE INFO
Received: 10 July 2018 Accepted: 21 September 2018 Published: 30 September 2018
KEYWORDS
spinal cord injury, bone mineral density, lean mass, fat mass.
ABSTRACT
The purpose of the study was evaluating the peculiarity of bone mineral density (BMD) and body composition in patients with spinal cord injury (SCI). 51 men with SCI were enrolled to the study. The comparison group consists of 51 healthy men which were standardized by age and body weight. The study revealed in patients with SCI significantly higher rate of osteoporosis (84.31%) and sarcopenia (43.14%) in comparison with healthy men (1.96% and 25.49% accordingly). In healthy men the correlation analysis revealed the wide-ranging influence of body composition on lower extremities BMD. Thus, femur neck BMD is determined by the lean mass of upper extremities (r = 0.33, p <0.05), lower extremities (r = 0.38, p <0.05), trunk (r = 0.41, p <0.05) and total body (r = 0.43, p <0.05). Hip BMD depends on the lean mass of trunk (r = 0.36, p <0.05) and total body (r = 0.34, p <0.05). Lower extremities BMD correlates with lean mass of trunk (r = 0.33, p <0.05) and lower extremities (r = 0.32, p <0.05). In men with SCI it was found the correlation between femur neck BMD and trunk lean mass (r=0.30, p<0.05); hip BMD correlates with lean mass of trunk (r=0.31, p<0.05) and lower extremities (r=0.35, p<0.05); lower extremities BMD correlates with lean mass of trunk (r = 0.41, p <0.05) and lower extremities (r = 0.32, p <0.05). Consequently, our study showed the influence of lean body mass on lower extremities BMD in both groups, which should be taken into account during managements of patients with SCI.
Citation: EncipH^Ka M. A., EMa^Ka H. I., MycieHKO A. C., K^HM^yK H. (2018) Zviazok Mizh Pokaznykamy Tilobudovy i Mineralnoi Shchilnosti Kistkovoi Tkanyny u Praktychno Zdorovykh Cholovikiv ta Patsiientiv iz Travmoiu Khrebta y Spynnoho Mozku. World Science. 9(37). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092018/6133
Copyright: © 2018 Eiiei piini.Ka M. A., Ea. lani.Ka H. I., MycieHKO A. C., K.HM^yK ©. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Збшьшення тривалосп життя пащенпв i3 травмою хребта та спинного мозку (ТХСМ) призводить до збшьшення частоти шзшх ускладнень, зокрема остеопорозу. ТХСМ супроводжуеться глибокими змшами тшобудови, втратою м'язово! та юстково! тканини. Атрофiчнi змши м'язiв у пащенпв iз тетра- та параплепею описаш в багатьох роботах, проте
мехашзми цих змш достеменно не вивченнi [1]. На сьогодш з'являеться все бшьше даних про перехресш чинники втрати юстково! та м'язово! маси тсля ТХСМ, що привертае увагу до вивчення показникiв тiлобудови ще! категори пацiентiв [2]. Двохфотонна peнтгeнiвcька абcоpбцiомeтpiя дозволяе кiлькicно оцiнити показники юстково!, жирово! та знежирено! маси, утворено! переважно скелетними м'язами та внутршшми органами. В 1998 pоцi Richard Baumgartner описав синдром «саркопени» - зниження м'язово! маси й сили та визначив критери його встановлення - зниження iндeкcу апендикулярно! знежирено! маси менше >7,26 для чоловшв та > 5,67 кг/м2- для жшок[3]. Хоча первинно цей термш описував тiльки вш-аcоцiйованi змши м'язово! тканини, cьогоднi все часпше в лiтepатуpi вiн зуcтpiчаетьcя при втран м'язово! маси вторинного генезу. При нeвpологiчнiй патологи застосування цього термшу викликае обгpунтованi пpотиpiччя, оскшьки cаpкопeнiя це зниження маси, сили та функци м'язiв, а у випадку нeвpологiчно! патологи порушення функци м'язiв обумовлeнi iншими факторами [1]. Тим не менше, в сучаснш лiтepатуpi публiкуютьcя результати вивчення саркопени у пащенпв iз ТХСМ [1,4], проте дослщжень, присвячених зв'язкам мiж м'язовою та кicтковою системою у пащенпв iз ТХСМ не знайдено.
Метою дослщження стало вивчення мшерально! щiльноcтi юстково! тканини, жирово!, знежирено! маси та зв'язку мiж ними в пащенпв iз ТХСМ з повним пошкодженням спинного мозку.
Матерiал i методи. У вiддiлi клшчно! фiзiологi! та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iмeнi Д. Ф. ЧеботарьоваНАМН Укра!ни» було проведено визначення показниюв кicтково! тканини та тшобудови у 51 пацiента iз ТХСМ. yci пацiенти були чоловiчоl cтатi. Групу поpiвняння склав 51 практично здоровий чоловш вiдповiдного вшу. Пащенти були cтандаpтизованi за вшом та масою тiла (табл. 1).
Таблиця 1. Характеристика обстежених пащенпв i3 ТХСМ та oci6 групи nopiB^H^.
Групи/Показники Група пopiвняння Пацiенти i3 ТХСМ р
BiK, роки 29,52±8,75 29,51±8,66 0,94
Зрют, м 1,76±0,07 1,78±0,07 0,96
Маса, кг 70,10±9,23 69,92±9,38 0,91
1МТ, кг/м2 22,56±3,01 22,00±2,86 0,73
Примтка. Данi подаш у виглядг M±SD
У дослщження включали чоловтв вщ 18 до 50 роюв з дiагнозом ТХСМ, пщтвердженим методами нейровiзуалiзацii (КТ або МРТ) з тривалютю посттравматичного перюду вiд 1 до 7 роюв з пошкодженням спинного мозку на рiвнi шийного, грудного та поперекового вщдшв хребта з тетра- та параплепею або глибоким нижнiм парапарезом, що виключае можливiсть стояння та ходи (стутнь пошкодження спинного мозку згщно шкали пошкодження Американськоi асощаци травми спинного мозку (AIS) - A, B). Обов'язковою умовою включення в дослiдження була наявнiсть добровiльноi iнформованоi згоди пацiента. У дослщження не включали пащенпв з соматичною патолопею у декомпенсованому станi, з будь якими захворюваннями з вщомим впливом на кiсткову тканину та пащенпв з вираженою спастичнiстю та гетеротошчною осифiкацiею, яка заважае проведенню та оцiнцi результатiв двохфотонноi рентгешвсь^' абсорбцiометрii. Середня тривалiсть посттравматичного перюду склала 2,17 ± 1,41 роюв.
Методи дослiдження. Мiнеральну щiльнiсть юстково! тканини (МЩКТ), показники знежирено!' та жирово! маси визначали за допомогою двохфотонно].' рентгенiвсько! абсорбцiометрii (ДРА) на приладi «Prodigy, GEHC Lunar», Мадюон, США, 2005). Проводили дослiдження таких дшянок скелету: поперековий вiддiл хребта (L1-L4), проксимальний вiддiл стегновоi юстки, шийка стегновоi кiстки, дистальний вщдш кiсток передплiччя та весь скелет. При проведенш ДРА визначали МЩКТ (г/см2), Т-показник, Z-показник. Iнтерпретацiю даних рентгенiвськоi денситометрii проводили згiдно рекомендацш Мiжнародного товариства клiнiчноi денситометрii (International society for clinical densitometry) [5]. Для чоловшв молодших 50 роюв оцiнку проводили за Z-показником на рiвнi поперекового вiддiлу хребта, проксимального в^вдлу стегновоi кiстки або шийки стегновоi кiстки (найнижчий показник). Значення Z-показника > -2 вважали в межах вшово! норми, значення Z-показника < -2 вважали нижче референтних значень для вiдповiдного вiку, а МЩКТ ощнювалась як низька. Пащентам з низькою МЩКТ встановлювали дiагноз вторинний остеопороз iндукований травмою хребта
та спинного мозку. Серед показниюв тшобудови оцшювали жирову масу та знежирену масу всього тша й апендикулярну знежирену масу (знежирена маса кiнцiвок).
Статистичний аналiз проводили iз застосуванням програм Statistica 10, МЕБСЛЬС. Нормальнiсть розподшу визначали за критерieм Шапiро-Уiлка. Рiзницю показникiв мiж групами та шдгрупами встановлювали за допомогою однофакторного дисперсшного аналiзу ANOVA, критерiю Стьюдента для незалежних вибiрок та критерiю Манна--У^ш. Регресiйний аналiз показникiв МЩКТ та вiку й антропометричних даних виконаний з використанням лшшно! регреси та кореляци Спiрмена при непараметричному розподш. Вiдмiнностi розподiлу вибiрок оцшювали за допомогою критерда х2 тест. Результати подаш як М±8Б. Рiзницю показникiв вважали вiрогiдною при р<0,05.
Результати дослiдження. У чоловiкiв iз ТХСМ частота остеопорозу була достовiрно вищою, нiж у осiб групи порiвняння (хс2 = 24,5, Д1: 26,04-54,87, р<0,0001). Так, серед чоловЫв iз ТХСМ остеопороз рееструвався у 43,14%, а у оаб групи порiвняння низька МЩКТ була зареестрована тiльки у 1 пацiента, що склало 1,96%.
У пацiентiв iз ТХСМ показники МЩКТ були вiрогiдно нижчими на рiвнi всiх обстежених дiлянок (рис. 1).
Чоловiки групи порiвняння Чоловiки i3 ТХСМ
0 МЩКТ ПВХ, г/см 2
0 МЩКТ ШСК, г/см2
1 МЩКТ ПВСК, г/см2 ■ МЩКТ ВК, г/см2
И МЩКТ НК, г/см2 а мщкт вс, г/см2
,5
1.4
,3
1.2
.1
.0
0.9
0.8
0.7
Рис. 1. Показники МЩКТ у чоловЫв \з ТХСМ та чоловЫв групи поргвняння.
Примтка. ШСК - шийка стегновог юстки, ПВСК - проксимальний eiddrn стегновог юстки, ВК - верхт ктщвки, НК - нижт ктщвки, ВС - весь скелет.
Найбiльшi вщмшносп МЩКТ реестрували на piBHi шийки (20,07%), проксимального вщдшу (23,64%) стегново! юстки та нижшх юнщвок (16,70%), що обумовлено вщсутшстю осьового навантаження у пащенпв з пара- та тетраплепею.
Анатз МЩКТ у пащенпв з пара- та тетраплепею не виявив вiрогiдно! рiзницi показниюв на рiвнi шийки та проксимального вщдшу стегново! кiстки, проте МЩКТ на рiвнi нижнiх кiнцiвок (1,230±0,204 та 1,078±0,172 г/см2, р<0,05) та всього скелету (1,158±0,109 та 1,064±0,104 г/см2, р<0,05) була вiрогiдно нижчою у осiб з тетраплегiею. Отримаш результати, на нашу думку обумовлеш, рiзними можливостями вертикалiзацil. Пацiенти з тетраплепею в першi роки тсля травми мають вегетативнi порушення, зокрема ортостатичну гiпотензiю, що обмежуе перебування у вертикальному положены в рамках тренувань (стояння у вертикалiзаторi). Крiм того, вертикалiзацiя пацiентiв з тетраплепею техшчно складнiша i вимагае допомоги стороншх осiб.
Проведенi дослiдження встановили залежнють мiж тривалiстю посттравматичного перюду та МЩКТ, зокрема iснуе вiрогiдний негативний кореляцiйний зв'язок мiж МЩКТ та тривалютю посттравматичного перiоду на рiвнi шийки стегново! кiстки (r=-0,38, p<0,05), проксимального вiддiлу стегново! юстки (r=-0,45, p<0,05), нижнiх кiнцiвок (r=-0,44, p<0,05), Мщкт всього скелету (r=0,36, p<0,05).
У пацiентiв iз ТХСМ не зареестровано впливу вшу на показники МЩКТ на вiдмiну вщ ошб групи порiвняння, в яких отримано вiрогiдний кореляцiйний зв'язок мало! сили мiж вiком та МЩКТ нижшх кшщвок (r=0,31, p<0,05) i МЩКТ всього скелету (r=0,33, p<0,05). Проте у пацiентiв iз ТХСМ виявлено кореляцiйний зв'язок мiж вшом настання травми та МЩКТ поперекового вщдшу хребта (r=0,32, p<0,05) i всього скелета (r=0,30, p<0,05). Тобто, чим в
старшому вщ настала травма, тим вищi показники МЩКТ. На нашу думку подiбнi результати обумовлеш особливостями формування юстково! тканини. Згiдно дослiджень професора Поворознюка В. В. пiк юстково! маси укра!нсью чоловiки в середньому досягають в 25-ти рiчному вiцi [6].
У пащенпв iз ТХСМ виявлено вплив маси тша на показники МЩКТ вшх дiлянок скелету: на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (г=0,52, р<0,05), шийки стегново! кiстки (г=0,41, р<0,05), проксимального вiддiлу стегново! юстки (г=0,46, р<0,05), нижнiх кшщвок (г=0,52, р<0,05), всього скелету (г=0,57, р<0,05). У чоловiкiв групи порiвняння подiбнi зв'язки зареeстрованi лише на рiвнi нижнiх кiнцiвок (г=0,36, р<0,05) та всього скелету (г=0,40, р<0,05). Отриманi данi спонукали до бшьш детального вивчення показникiв тiлобудови та !х впливу на МЩКТ в дослщжуваних групах.
Серед пацieнтiв iз ТХСМ 84,31% мали саркопенiю (значення iндексу аппендикулярно! знежирено! маси <7,26) [7]. В груш порiвняння саркопешя дiагностувалась вiрогiдно рiдше - у 25,49% оаб (хс2 = 35,28, Д1: 40,63-71,29, р < 0,0001).
Порiвняльний аналiз результатiв обстеження виявив у чоловшв iз ТХСМ достовiрно нижчi показники знежирено! маси (47,97 ± 5,73 та 53,54 ± 5,16 кг, р<0,0001) й апендикулярно! знежирено! маси (20,20 ± 3,38 та 23,97 ± 4,38 кг, р<0,0001) на рiвнi всього тша, достовiрно нижчi показники знежирено! маси на рiвнi тулуба (23,89 ± 2,84 та 25,15 ± 2,52 кг, р<0,05) й нижшх кiнцiвок (13,74 ± 2,61 та 17,56 ± 2,11 кг, р<0,05) (рис. 2).
28 000 26 000 24 000 22 000 20 000 18 000 16 000 14 000 12 000 10 000 8 000 6 000 4 000
а
р<0,05
р<0,05
9 р<0,05
Л
I
Чоловiки i3 ТХСМ
□ Знежирена маса ВК,г И Знежирена маса НК, г Н Знежирена маса тулуба, г Щ Апендикулярна знежирена маса,г
Чоловiки ГП
Рис. 2. Показники знежиреног маси у чоловЫв гз ТХСМ та групи поргвняння.
Примгтка. ВК - верхш юнцгвки, НК - нижт юнцгвки.
При порiвняннi пащенпв з пара- та тетраплепею, в останшх отримано достовiрно нижч1 показники знежирено! маси на рiвнi верхнiх кiнцiвок (5,86 ± 1,37 та 6,40 ± 1,70 кг, р<0,05), тулуба (22,82 ± 2,61 та 24,48 ± 2,83 кг, р<0,05) та всього тша (45,63 ± 4,70 та 49,24 ± 5,90 кг, р<0,05). Вiрогiдних вiдмiнностей знежирено! маси нижшх кшщвок у цих пацiентiв не знайдено.
При дослщжеш впливу тривалосп посттравматичного перiоду на показники знежирено! маси встановлено вiрогiдний зв'язок мiж тривалiстю посттравматичного перiоду та знежиреною масою нижнiх кiнцiвок (г= - 0,32, р<0,05), що вказуе на прогресуючу втрату м'язiв нижнiх кшщвок зi збiльшенням тривалостi посттравматичного перюду.
Вмiст жирово! маси, навпаки, у пащенпв iз ТХСМ проти групи порiвняння був вiрогiдно вищим, як на рiвнi нижнiх кiнцiвок (27,96 ± 8,16 та 19,21 ± 7,94 %, р<0,0001), так 1 всього тша (24,21 ± 9,05 та 19,95 ± 1,11 %, р<0,05) i не залежав вщ тривалосп посттравматичного перiоду.
Враховуючи те, що пащенти iз ТХСМ найчаснше мають переломи кiсток нижнiх кшщвок (стегнова та юстки гомiлки) [8], дослщжували вплив показникiв тiлобудови на МЩКТ шийки, проксимального вщдшу стегново! юстки та нижнiх кiнцiвок.
Проведений аналiз отриманих даних в дослщжуваних групах виявив, що у чоловшв групи порiвняння рееструеться вiрогiдний кореляцшний зв'язок мiж МЩКТ шийки стегново! юстки i показником знежирено! маси верхшх кiнцiвок (г=0,33, р<0,05), нижшх кшщвок (г=0,38, р<0,05), тулуба (г=0,41, р<0,05) та всього тiла (г=0,43, р<0,05). Якщо врахувати, що знежирена маса представлена переважно м'язовою тканиною, то виявлеш кореляцiйнi зв'язки можна пояснити позитивним впливом фiзичного навантаження, що призводить до збiльшення маси м'язiв та МЩКТ. Також виявлено позитивний вплив на МЩКТ проксимального в^вдлу стегново! юстки показникiв знежирено! маси тулуба (г=0,36, р<0,05) та всього тша (г=0,34, р<0,05). Мшеральна щiльнiсть нижнiх кiнцiвок достовiрно корелювала з показником знежирено! маси тулуба (г=0,33, р<0,05) та нижнiх кшщвок (г=0,32, р<0,05). Також виявлено прямий кореляцiйний зв'язок (рис. 3).
У чоловтв i3 ТХСМ не виявлено залежност мiж показниками тiлобудови верхшх кшщвок та МЩКТ шийки, проксимального вiддiлу стегново! шстки та МЩКТ нижшх кiнцiвок. Зареестровано кореляцiйний зв'язок низько! сили мiж знежиреною масою тулуба та МЩКТ шийки стегново! юстки (r=0,30, p<0,05), проксимального вiддiлу стегново! юстки (r=0,31, p<0,05) та МЩКТ нижшх кшщвок (r=0,41, p<0,05). Також отримано кореляцiйний зв'язок мiж знежиреною масою нижнiх кiнцiвок та МЩКТ проксимального вщдшу стегново! юстки (r=0,35, (рис. 4).
На нашу думку, виявлений вплив знежирено! маси тулуба на МЩКТ нижшх кшщвок обумовлений можливютю пащента перебувати у вертикальному положенш (наприклад в колшоупор^, що тренуе м'язи тулуба та збшьшуе показники МЩКТ нижнiх кшщвок.
Проведет дослщження виявили прямий вплив жирово! маси нижнiх кiнцiвок на МЩКТ нижшх кшщвок лише у пащеш!в iз ТХСМ (рис. 3, 4).
12 000
10 000
8 000
х
6 000
4 000
2 000
D Ш1 0 □
®DD°°oD
24 000 22 000 20 000 18 000 16 000
0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 МЩКТ НК, г/см2
1,6 1,8
14 000 о
12 000 ±
со
10 000 8 000 6 000
Жирова маса НК, г Знежирена маса, г
0
Рис. 3. Вплив жировог i знежиреног маси нижшх ктщвок на показник МЩКТ нижтх ктщвок у пацieнтiв групи порiвняння. Примтка. НК - нижт юнщвки. Встановлено достовiрний кореляцтний зв'язок Mi:m показниками МЩКТ НК та знежиреною масою НК (r = 0,32; p <0,05), не виявлено впливу жировог маси НК на показники МЩКТ НК(г = 0,16; p > 0,05).
X
12 000
10 000
8 000
6 000
4 000
2 000
24 000 22 000 20 000 18 000
ra о
16 000 1
га x
14 000 §
*
ф
12 000 « 10 000 8 000 6 000
1,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 1 МЩКТ НК, г/см2
8
^а^Жирова маса НК, г Знежирена маса НК, г
0
Рис. 4. Вплив жировог i знежиреног маси нижтх ктщвок на МЩКТ нижмх ктщвок у пацieнтiв i3 ТХСМ.
Примтка. НК - нижт юнщвки. Встановлено достовiрний кореляцтний зв'язок Mi:m показниками МЩКТ НК й знежиреною масою НК (r = 0,37; p <0,05) та МЩКТ НК НК й
жировою масою НК (r = 0,29; p < 0,05).
Обговорення результатсв дослщження. Все часпше з'являються hobî роботи по вивченню впливу тшобудови на МЩКТ. Проте вплив окремих компонента тшобудови на МЩКТ дос залишаеться не визначеним навт у ошб без доведено! патологи нервово! чи м'язово! системи. Вщомо, що низька маса тша е одним i3 факторiв ризику розвитку остеопорозу, проте зус^чаються роботи, яю повщомляють, що саме знежирена маса тша мае позитивний вплив на МЩКТ, тодi як даш про вплив жирово! маси на МЩКТ залишаються суперечливими.
Згщно результапв бразильських науковщв, якi вивчали зв'язок жирово! маси з МЩКТ всього тша у молодих чоловшв залежно вiд 1МТ, встановлено вiрогiдний позитивний зв'язок жирово! маси з МЩКТ всього тша (г = 0,475, p<0,001), особливо у чоловшв з надмiрною масою (г = 0,65, p<0,001). Проте, у чоловЫв з нормальною масою тiла зв'язок виявився не достовiрний (г = -0,18, p = 0,53)[8].
У дослщженш Kang DH. та сшвавт. встановлено позитивний вiрогiдний зв'язок МЩКТ з жировою та знежиреною масою тша, а також iндексом жирово! та знежирено! маси (p<0,001) у чоловЫв з нормальною масою тша. Проте, у чоловшв з надлишковою масою тiла та ожирiнням встановлено негативний вiрогiдний зв'язок мiж МЩКТ всього тша та iндексом жирово! маси, а також вiдсотком жирово! маси (р <0,05) [10].
В нашому дослiдженнi брали участь чоловiки з нормальною масою тша, як в основнш так i в груш порiвняння (1МТ 22,00±2,86; 22,56±3,01 вiдповiдно), пацiентiв з надмiрною масою тша не було. Тобто коливання жирово! маси в межах групи були незначними, що i обумовило вщсутшсть зв'язюв мiж показниками жирово! маси та МЩКТ в нашому дослщженш, проте у пащенпв iз ТХСМ зареестровано зв'язок мiж юстковою та жировою масою на рiвнi нижнiх кiнцiвок.
У проспективному дослщженш проведеному Kim KM та сшвавт. було вивчено змши МЩКТ та знежирено! маси нижшх кшщвок у чоловшв та жшок з вшом (перюд спостереження 5 рокiв). У чоловшв МЩКТ на рiвнi стегново! юстки мала вiрогiдний зв'язок зi знежиреною масою нижнiх кiнцiвок (г = 0,21, p<0,05). При проведенш багатофакторного аналiзу встановлено незалежний позитивний зв'язок мiж зниженням сили нижшх кшщвок та втратою МЩКТ на рiвнi стегново! юстки у чоловшв (ß = 0,023, р <0,05) [11].
В нашому дослщженш не вивчались показники в динамщ, але встановленi вiрогiднi зв'язки мiж тривашстю посттравматичного перiоду й знежиреною масою (г = -0,32; р <0,05) та МЩКТ нижшх кшщвок (г = -0,40; р <0,05), а також вiрогiдний зв'язок мiж показниками знежирено! маси i
МЩКТ нижтх кшщвок (г = 0,33; р <0,05) дозволяють припустити, що втрата юстково! маси корелюе з втратою м'язово! маси, навiть у випадку повного випацiння функцiï m'h3Îb.
Alonso A.C. та спiвавт. проаналiзували показники тшобудови у чоловiкiв старшого вшу з МЩКТ в межах вiковоï норми (T-показник бiльший або рiвний -1,0) та нормальним 1МТ (вщ 18,5 до 29,5 кг/м2). В результат проведеного дослiдження встановлено вiрогiдний зв'язок мiж МЩКТ та показником знежиреноï маси верхнiх кiнцiвок (г = 0,58, p<0,001), нижнiх кшщвок (г = 0,47, p<0,001), тулуба (г = 0,48, p<0,001) та всього тша (г = 0,53, p<0,001). Мiж МЩКТ та жировою масою верхнiх кiнцiвок (г = 0,43, p<0,001), нижнiх кiнцiвок (г = 0,35, p=0,01), тулуба (г = 0,42, p<0,001) та всього тша (г = 0,44, p<0,001) також встановлено вiрогiдний зв'язок [12]. Наведеш данi свiдчать, що при нормальнш кiстковiй тканинi та нормальнш масi тiла, МЩКТ залежить вщ знежирено! маси, отже, стани, як супроводжуються атрофiчними процесами у м'язах можуть бути факторами ризику розвитку остеопорозу.
Пшля травми хребта та спинного мозку знежирена маса зменшуеться в дшянках, розташованих нижче зони ураження: на рiвнi нижнiх кшщвок у пащенпв з параплегiею та на рiвнi верхнiх, нижнiх кшщвок i тулуба у пащенпв з тетраплепею [13,14]. У випадку ТХСМ зменшення м'язово! маси та МЩКТ вщбуваються паралельно та пiд впливом одних i тих самих факторiв, що обумовлюе схожi темпи втрати м'язово! та кiстковоï маси [15,16]. Висновки.
1. У чоловтв iз ТХСМ частота остеопорозу (43,14%) та саркопени (84,31%) е достовiрно вищою у порiвняннi з практично здоровими особами (1,96% та 25,49% вщповщно).
2. При ТХСМ рееструються достовiрно нижчi показники знежирено! маси й апендикулярно! знежирено! маси на рiвнi всього тiла, знежирено! маси на рiвнi тулуба й нижнiх кшщвок, а вмют жирово! маси е вiрогiдно вищим, як на рiвнi нижнiх кiнцiвок, так i всього тша.
3. Проведений кореляцшний анатз дослiджуваних показникiв у практично здорових чоловтв виявив рiзнобiчний вплив тшобудови на показники МЩКТ рiзного рiвня нижнiх кiнцiвок. Так, МЩКТ шийки стегново! кiстки залежить вiд показника знежирено! маси верхнiх кiнцiвок (г=0,33, p<0,05), нижнiх кiнцiвок (г=0,38, p<0,05), тулуба (г=0,41, p<0,05) та всього тша (г=0,43, p<0,05). На МЩКТ проксимального вщдшу стегново! кiстки впливають показники знежирено!' маси тулуба (r=0,36, p<0,05) та всього тiла (r=0,34, p<0,05). На МЩКТ нижнiх кшщвок впливае знежирена маса тулуба (г=0,33, p<0,05) та нижнiх кiнцiвок (г=0,32, p<0,05).
4. У чоловiкiв iз ТХСМ спектр впливу тiлобудови на МЩКТ шийки та проксимального вщдшу стегново!' юстки е значно меншим. Так, МЩКТ шийки стегново!' юстки корелюе тiльки з величиною знежирено!' маси тулуба (г=0,30, p<0,05), а проксимальний вiддiл стегново! кiстки - з показниками знежирено!' маси тулуба (г=0,31, p<0,05) та знежирено!' маси нижнiх кiнцiвок (г=0,35, p<0,05).
5. Як у практично здорових ошб, так i у чоловтв з ТХСМ на МЩКТ нижшх кшщвок впливають показники знежирено!' маси тулуба (г=0,41, p<0,05) та знежирено!' маси нижнiх
Л1ТЕРАТУРА
1. Carda S, Cisaгi C, Invemizzi M. Sarcopenia ог muscle modifications in neurologic diseases: a lexical ог patophysiological diífeгence? Еиг J Phys Rehabil Med.2013 Feb;49(1):119-30.
2. ClaTk JM, Findlay DM. Musculoskeletal health in the context of spinal cord injury. CuггOsteopoгosRep.2017 Oct;15(5):433-442. doi: 10.1007/s11914-017-0400-1.
3. Поворознюк В. В., Дзерович Н. И. Саркопения и возраст: обзор литературы и результаты собственных исследований. Бшь. Суглоби. Хребет. 2012. 3 (07): 7-13
4. Dionyssiotis Y, Skarantavos G, Papaioannou N, Papagelopoulos P, Papathanasiou J, Lyritis G. Secondary sarcopenia in spinal cord injuгed subjects. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine. 2018, Jul; 61, Suppl, Page e240.
5. Official Positions 2015 ISCD (Adult & Pediatric). https://iscd.app.box.com/v/0P-ISCD-2015-Adult/. Accessed June 30, 2018.
6. Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Креслов £.О. Сучасний погляд на проблему остеопорозу у чоловтв в Украш. Бiль. Суглоби. Хребет. 2012. 2 (06): 42-49.
7. Pelletieг CA, Miyatani M, Giangregorio L, Cгaven BC. Sarcopenic obesity in adults with spinal corf injury: a cгoss-sectional study. Arch Phys Med Rehabil.2016 Nov;97(11):1931-1937. doi: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2016.04.026
8. Bauman WA, Cardozo CP. Osteoporosis in individuals with spinal cord injury. PM&R. 2015 Feb1;7(2):188-201. doi: 10.1016/j.pmrj.2014.08.948. "
9. Rodrigues Filho EA, Moura dos Santos MA, Pereira da Silva AT, Farah BQ, Costa MC, Campos FA, Tavares Falcäo AP. Relation between body composition and bone mineral density in young undergraduate students with different nutritional status. Einstein. 2016;14(1):12-7. DOI: 10.1590/S1679-45082016AO3569.
10. Kang DH, Guo LF, Guo T, Wang Y, Liu T, Feng XY, et al. Association of body composition with bone mineral density in northern Chinese men by different criteria for obesity. J Endocrinollnvest. 2015;38(3):323-31.
11. Kim KM, Lim S, Oh TJ, Moon JH, Choi SH, Lim JY, Kim KW, Park KS, Jang HC. Longitudinal changes in muscle mass and strength, and bone mass in older adults: gender-specific associations between muscle and bone losses. J Gerontol A Biol Sc Med Sci. 2018 Jul 9;73(8):1062-1069. doi: 10.1093/gerona/glx188.
12. Alonso AC, Gongalves TA, Almeida JKA, Machado-Lima A, Ernandes RC, Greve JMD, Garcez-Leme LE. Relationship between bone mineral density and body composition in elderly. Acta Ortop Bras. 2018; 26(1):27-9. DOI: http://dx.doi.org/10.1590/1413-785220182601182340.
13. Gorgey A, Dolbow D, Dolbow J, Khalil R, Castillo C, GaterD. Effects of spinal cord injury on body composition and metabolic profile - Part I //J Spinal Cord Med. November, 2014; 37(6): 693-702. doi: 10.1179/2045772314Y.0000000245
14. Park AJ, Battaglino RA, Nguyen NMH, Morse LR. Associations between lean mass and leptin in men with chronic spinal cord injury: Results from the FRASCI-muscle study. PLoS One. 2018 Jun 27;13(6): e0198969. doi: 10.1371/journal.pone.0198969.
15. Dionyssiotis Y, Lyritis GP, Mavrogenis AF, Papagelopoulos PJ. Factors influencing bone loss in paraplegia// Hippokratia. 2011 Jan-Mar; 15(1): 54-59.
16. Qin W, Bauman WA, Cardozo C Bone and muscle loss after spinal cord injury: organ interactions. Ann NY Acad Sci. 2010 Nov; 1211: 66-84. doi: 10.1111/j.1749-6632.2010.05806.x.
17. Gorgey AS, Martin H, Metz A, Khalil RE, Dolbow DR, Gater DR. Longitudinal changes in body composition and metabolic profile between exercise clinical trials in men with chronic spinal cord injury. J Spinal Cord Med. 2016 Nov; 39(6): 699-712. doi: 10.1080/10790268.2016.1157970
