Зв’язок між функціональним станом тромбоцитів та результатом гострої кровотечі з виразок гастродуоденальної зони Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Делм В. Ю., Сулаева О. М. УДК 616.33-002:(-005.1) Делiй В. Ю., Сулаева О. М.

ЗВ'ЯЗОК М1Ж ФУНКЦ1ОНАЛЬНИМ СТАНОМ ТРОМБОЦИТ1В

ТА РЕЗУЛЬТАТОМ ГОСТРОУ КРОВОТЕЧ1

З ВИРАЗОК ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНО'Г зони

Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)

[email protected]

Робота е фрагментом НДР МОЗ Укра1ни <^ж-тканинн та мiжклiтиннi кооперацiI в реалiзацiI ре-паративно! регенерацiI оргаыв: залежнiсть вiд реактивностi органiзму» (№ державно! реестрацiI 0109U008714 шифр МК 01.10).

Вступ. Суперечливi K^iHi4Hi дан щодо ролi сис-теми коагуляцп у детермiнацiI результату захво-рювання пацiентiв з гострими кровотечами з ви-разок гастродуоденалыно! зони [2,4,10] спонукали до бтыш детального вивчення системи гемостазу. Остання, окрiм коагуляцмно! системи, включае тромбоцити, ендотелiй i тканиннi фактори [1,5,9]. Особливе мюце серед них займае тромбоцит через свою здатнюты швидко реагувати на ушкодження судинно! стiнки шляхом взаемоди з iншими ланками гемостазу [3,7]. При цыому, саме тромбоцит та про-цес тромбоутворення е вщповщалыними за запуск та подалышу реалiзацiю гемостазу [1,9]. Вiдомо, що процес тромбоутворення складаетыся з трыох стадм: адгезп (колаген, фактора фон Втебранда), агрегаци (АДФ, АТФ, серотонiн) та фази стаб!тзаци тромбу (фiбрин) [2,3,9]. До цыого треба додати сис-темну вiдповiды органiзму на масовану крововтрату, що передбачае вивтынення велико! ктыкост гумо-ралыних чинникiв, таких як адреналш, ацетилхолiн та анпотензш II, якi, так чи шакше, впливаюты на функ-цiоналыну активнюты тромбоцитiв [5,10]. Проте, не-зважаючи на усе сказане ранiше, сыогодн й досi за-лишаетыся невщомим, чи змiнюетыся функцiоналына вiдповiды тромбоцитв на цi чинники у дано! категори хворих, та як ц змiни впливаюты на резулытат захво-рювання.

Мета роботи - дослщити зв'язок мiж функцю-налыним станом тромбоцитв та резулытатом захво-рювання у пащентв з гострими кровотечами з вира-зок гастродуоденалыно! зони.

Об'ект i методи дослiдження. В робот проведено аналiз клiнiко-лабораторних показниюв 171 пацiента вiком 56±3 роюв з гострими кровотечами з виразок гастродуоденалыно! зони. До контролы-но! групи увiйшли 50 пацiентiв аналопчного вiку, що проходили дiагностичне обстеження i не страждали на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипало! кишки. На момент госпiталiзацi! та у динамщ спосте-реження всiм хворим була проведена дiагностична езофаго-гастродуоденофiброскопiя з використан-ням апарата GIF Q 40 «Olympus». Завершеною вва-жали кровотечу за наявност чистого дна та фiбрину. Оцiнку функцiоналыного стану тромбоцитв прово-

дили in vitro. Перифермну кров набирали у пласти-кову пробiрку i3 кислим цитратдекстрозним антикоагулянтом (об'емна пропорцiя 9:1 вщповщно) [7]. Концентрацiя тромбоцитiв у багатм на тромбоцити плазмi складала 200-250 тис./мкл [7]. Отримання багато|' на тромбоцити плазми проводили завдяки центрифугуванню кровi у продовж 5 хв. 3i швидкю-тю 1000 об./хв., бщно'| на тромбоцити плазма (що використовувалася в якост контролю) - завдяки центрифугуванню 20 хв. при 3000 об./хв. [7]. Вим^ рювання агрегаци тромбоцитiв здiйснювалося спек-трофотометричним способом на агрегометрi фiрми Solar. Спiввiдношення плазми до шдуктора агрегаци становило 9:1. Для вимiрювання iндукованоï агрега-цiï тромбоцитiв шдуктори агрегацiï використовува-лися у концентра^ях ЕС50, а саме: колаген («Техно-логiя стандарт») - 20 мг/мл, рютомщин («Технологiя стандарт») - 7,5 мг/мл, АДФ («Sigma») — 50 мкм/л, АТФ («Sigma») - 200 мкм/л, адреналш («Sigma») -50 мкм/л, серотонш («Sigma») - 10мкм/мл, анпотен-зш II («Sigma») - 10мкм/л, ацетилхолш («Sigma») -10мкм/л. Статистичний аналiз даних проводили у пакет MedCalc версiï 12.3 (MedCalcSoftwareInc, Broekstraat, Бельгiя) [8].

Результати дослщження та ïx обговорення. Вивчення агрегацiï тромбоцитiв, iндукованоï кола-геном, рютомщином, АДФ, АТФ, адреналiном, се-ротоншом, ангiотензiном II, ацетилхолiном у груп хворих з гострими кровотечами з виразок гастро-дуоденальноï зони показало доволi широку варiа-бельнiсть вiдповiдi тромбоцитiв на кожен з шдукто-рiв (табл.).

Серед пащентв було зареестровано як повну вщсутнюты ефекту iндуктора на тромбоцити, так i максимальну (100%) агрегацю тромбоцитв. В той же час, бтыша частина пацiентiв мала доволi низы-кi показники шдуковано|' агрегацiï тромбоцитiв, що вiдповiдало ктыкаразовому зниженню цих показни-кiв у порiвняннi iз контролем. При цыому, порушення функцiоналыноï вiдповiдi тромбоцитiв на шдуктори мав певн iндивiдуалынi особливост, що потребу-вало проведення аналiзу цiеï вiдповiдi з оглядом на мехаызми дiï кожного iндуктора.

При доогмджены функцiоналыноï вiдповiдi тром-боцитв на колаген зафiксовано декiлыка варiантiв порушены: пролонгована активацiя тромбоцитiв у вщповщы на колаген (тривалий 6-8 хвилинний ла-тентний перiод); низыка сенситивнiсты до колаге-ну (низыка ампл^да агрегацiï тромбоцитiв); у разi

Таблиця.

Агрегащя тромбоцитiв у rpyni контролю та хворихз кровотечами з виразок гастродуоденальноГ зони

1ндуктор Група контролю Виразков1 кровотеч!

Колаген 67,0±8,4 14,8±5,0***

Рютомщин 70,0±10,0 25,3±12,5***

АДФ 60,1±5,5 27,2±4,4*

АТФ 64,5±13,5 17,7±4,5***

Адреналш 74,5±4,6 20,4±4,5***

Серотонш 43,2±5,4 9,3±5,6***

Ацетилхолш 50,5±5,5 22,0±5,3*

Ангютенз1н II 48,0±1,2 13,0±7,0***

Примiтка. Достовiрнiсть мiжгрупових вщмшностей: * - р<0,05; ** -р<0,01; ***р<0,001.

високо! сенситивностi - повна зворотна агрега^я тромбоцитiв. Аналiз даних виявив неочiкувану за-кономфнють: найвищою частота рецидивiв була серед пащенпв iз середньою вiдповiдцю на кола-ген (р=0,02), що характеризувалася тривалим (6-8 хвилин) латентним перюдом. Крiм того, зниження ефектiв фактора рютомщин (аналог фактору фон Втебранда) у порiвняннi iз контролем вказуе на по-рушення (обмеження) дегрануляцп або зниження ефектiв паракринних регуляторiв, що звiльняються з щiльних гранул [1,2,9]. Отже, одною з причин не-стабтьного гемостазу е порушення, якi вщбувають-ся на рiвнi внутрiшньоклiтинноI сигнально! системи тромбоцита [6].

Наступним кроком у вивченн став аналiз результату захворювання у пащенпв з рiзною функ-цюнальною вщповщдю тромбоцитiв на паракриннi чинники. Хоча статистично значимих розбiжностей частоти рецидивiв кровотеч серед хворих з рiзною амплiтудою АДФ-iндукованоI агрегацiI тромбоци^в виявити на вдалося (р=0,26), привертае увагу той факт, що у па^етчв з високою функцiональноI вщ-повiдцю тромбоцитiв на АДФ в майже ] випадкiв спо-

стер^аеться повторна кровотеча. Останнiй факт був асоцмований iз зворотним або частково зворотним характером вщповЩ тромбоцитiв. Отже, хоча рiвень агрегацiI не е виршальним у детермiнацiI результату захворювання, юнуе явний зв'язок мiж наявнiстю порушення функцiональноI вiдповiдi тромбоци^в на iндуктори адгезiI/агрегацiI та результатом захворю-вання.

Дослiдження особливостей функцiональноI вщ-повiдi тромбоцитiв на гуморальнi чинники дозволило встановити наявнють загального тренду, який полягав у двох типах змн зниженн амплiтуди агре-гацií або розвитку дезагрегацiI пюля сягання пiку вiдповiдi тромбоцитiв на чинник.

Аналiз ролi гуморальних чинниюв (у першу чергу адреналiну) у детермЫаци результату кровотечi не визначив наявност статистично значущого впливу (р=0,20). Висока ж вiдповiдь на ангютензЫ II була завжди асоцiйована iз низькою на iндуктори адгезiI/ агрегаци (коефiцiент кореляцiI мiж ефектами анп-отензину II та колагену на агрега^ю тромбоцитiв становив г=-,69, р=0,03; ангiотензину II та АДФ г=-0,41,р=0,05), що говорить про модулюючу роль гуморальних факторiв у процесах реалiзацiI гемостазу хворих з гострими кровотечами з виразок гастроду-оденально!зони.

Висновки. Найбiльш типовими варiантами порушення вiдповiдi тромбоци^в на iндуктори адгези та агрегаци були пролонгована актива^я та зво-ротний характер агрегаци, що в значнм мiрi впли-вало на результат кровотечi (р=0,02). Аналiз ролi гуморальних чинникiв (у першу чергу адреналшу) у детермшаци результату кровотечi не визначив наявностi статистично значущого впливу (р=0,20), а асоцiацiя високо! функцюнально! вiдповiдi тром-боцитiв на гуморальн чинники та низько! на шдук-тори адгезi!/агрегацi! показало !хню модулюючу роль у регуляцi! гемостазу.

Перспективи подальших дослiджень. Ви-вчення молекулярних механiзмiв дисфункцi! тром-боци^в за умов гостро! виразково! кровотечi може стати основою розробки ново! стратеги корекци гемостазу.

Л1тература

1. Баринов Э. Ф. Молекулярные механизмы тромбогенеза / Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева // Кардиология. - 2012. - Т. 52. -

№ 2. - С. 45-56.

2. Баринов Э. Ф. Роль пуриновых рецепторов тромбоцитов в регуляции гемостаза / Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева // Клин. лаб

диагностика. - 2012. - № 11. - С. 30-35.

3. Баринов Э. Ф. Роль серотонина в физиологии и патологии желудочно-кишечного тракта / Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева //

Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2012. - №2. - С. 4-13.

4. Кондратенко П. Г. Острое кровотечение в просвет органов пищеварительного канала: Практическое руководство / Кондра-

тенко П. Г, Смирнов Н. Л., Раденко Е. Е. - Донецк, 2006. - 420 с.

5. Сулаева О. М. Динамка функцюнального стану нейтроф1л1в у пац1ент1в з виразковими кровотечами / О. М. Сулаева // Тавр.

мед.-биол. Вестник. - 2011. - № 14, Ч. 2. - С. 56-60.

6. Barinov E. F. Purine Receptors and Associated Signaling Systems in Regulation of Platelet Function / E. F. Barinov, O. N. Sulaieva,

N. N. Kanana // Kardiologiya. - 2014. - Т. 54. - №. 2. - С. 56-62.

7. Barinov E. Platelet aggregation measurement for assessment of hemostasis failure mechanisms in patients with gastroduodenal

ulcer bleeding / E. Barinov, O. Sulaieva, Y Lyakch // Clin. Exp. Gastroenterol. - 2013. - Т. 6. - С. 139-148.

8. Petrie A. Medical Statistics at a Glance / A. Petrie, С. Sabin // 2nd ed. Malden, MA: Blackwell Publishing; 2005.

9. Platelet functions beyond hemostasis / S. S. Smyth, P. R. McEver, C. N. M. R. Hoffman // J. Thromb. Haemost. - 2009. - Vol. 7(11). -

P. 1759-1766.

10. Sulaieva О. Relationship between leukocytes recruitment and risk of rebleeding in patients with peptic ulcers / O. Sulaieva, V. Deliy, S. Zharikov // Pathophysiology. - 2015. - doi:10.1016/j.pathophys.2015.07.002

УДК 616.33-002:(-005.1)

ЗВ'ЯЗОК М1Ж ФУНКЦ1ОНАЛЬНИМ СТАНОМ ТРОМБОЦИТ1В ТА РЕЗУЛЬТАТОМ ГОСТРОТ КРОВОТЕ-Ч1 З ВИРАЗОК гастродуоденальноТ зони

Делш В. Ю., Сулаева О. М.

Резюме. З метою дослщження зв'язку Mix функцюнальним станом тромбоцитiв та результатом гостро! Kp0B0Te4i з виразок гастродуоденально! зони проведено аналiз кгмнко-лабораторних показникiв 171 пац^ ента вком 56±3 рокiв. Встановлено, що найбтыш типовими варiантами порушення вiдповiдi тромбоцитв на iндуктори адгезiI та агрегаци були пролонгована актива^я та зворотний характер агрегаци, що в значнм мiрi впливало на результат захворювання (найвищою частота рецидивiв була серед пащентв з середныою вщпо-в^ю на колаген (р=0,02) та високою вiдповiдцю на АДФ). Аналiз ролi гуморалыних чинникiв у детермiнацi,i результату кровотечi не визначив наявностi статистично значущого впливу.

Ключовi слова: пептичн виразки, гостра кровотеча, агрегацiя тромбоцитв.

УДК 616.33-002:(-005.1)

СВЯЗЬ МЕЖДУ ФУНКЦИОНАЛЬНЫМ СОСТОЯНИЕМ ТРОМБОЦИТОВ И ИСХОДОМ ОСТРОГО КРОВОТЕЧЕНИЯ ИЗ ЯЗВ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ

Делий В. Ю., Сулаева О. Н.

Резюме. С целью изучения связи между функциональным состоянием тромбоцитов и острого кровотечения из язв гастродуоденальной зоны проведен анализ клинико-лабораторных показателей 171 пациента в возрасте 56 ± 3 лет. Установлено, что наиболее типичными вариантами нарушения ответа тромбоцитов на индукторы адгезии и агрегации были пролонгированная активация и обратный характер агрегации, что в значительной степени влияло на исход заболевания (высокой частота рецидивов была среди пациентов со средним функциональным ответом на коллаген (р=0,02) и высоким функциональным ответом на АДФ). Анализ роли гуморальных факторов в детерминации результата кровотечения не определил наличия статистически значимого влияния на исход.

Ключевые слова: пептические язвы, острые кровотечения, агрегация тромбоцитов.

UDC 616.33-002:(-005.1)

THE RELATIONSHIP BETWEEN PLATELETS' STATE AND CLINICAL OUTCOME OF ACUTE GASTRODUO-DENAL ULCER BLEEDING

Delii V. Yu., Sulaieva O. N.

Abstract. In order to establish the relationship between platelet's state and clinical outcome of acute gastro-duodenal ulcer bleeding we have assessed clinical and laboratory parameters of 171 patients aged 56 ± 3 years. Patients considered eligible for enrollment had to be over 18 years of age, suffer from typical symptoms of acute bleeding from gastric and duodenal ulcers, confirmed by positive upper gastrointestinal endoscopy. Exclusion criteria were age younger than 35 years or over 75 years, any allergy to established medications, coagulopathy, infarction of myocardium and ischemic stroke in the last 6 months, pregnancy, cirrhosis or use of a proton pump inhibitor or H2-receptor antagonist in the 2 weeks prior to enrollment in the study. The patients with malignant ulcers or trauma were also excluded. Patients were divided into two groups according to initial endoscopic data: group 1 with sustained hemostasis; group 2 with failure of initial hemostasis corresponding to Forrest classification. There were no gender differences in frequency of cardiovascular pathology in patients with ulcer bleeding. Disorders of thrombogenesis were more often in patients with such comorbidities as cancer, portal hypertension and acute inflammatory diseases. However there were no significant differences in coagulation system indexes (p>0,05) and platelet count in patients of the 1st and the 2nd groups. Nevertheless, analysis of platelet aggregation has shown the difference in platelet response to all agonists. Despite the absence of significant links between collagen- and thrombin-induced platelet aggregation and ulcer size or location, association of platelet reactivity with endoscopic characteristics of hemostasis was found. It was shown that the level of platelets' aggregation induced by collagen, ristomycin, ADP, ATP, epinephrine, serotonin, angiolensin II, acetylcholine among patients with acute gastroduo-denal ulcer bleeding widely varies. It has been observed both a complete lack of factors effect on platelets' aggregation and 100% - level of platelets' response to them. However, most of patients had a relatively low level of platelets' response to these factors that is in several times lower in comparison with control. Moreover, the most typical violation of platelets' response to adhesion molecules and aggregation factors were prolonged activation and reversed aggregation, which largely influence on the clinical outcome (high frequency of bleeding recurrence has been observed among patients with an average level of platelet's response to collagen (p = 0.02) and a high level of platelet's response to ADP). This fact can be explained by the defect of platelet degranulation or impairment of secondary agonists' effects. On the other hand, there are no statistically significant role (p = 0.20) of a platelets' response level to humoral factors (adrenaline in the first place) in determining of acute gastroduodenal ulcer bleeding outcome. In addition, a high level of platelets' response to humoral factors was associated with a low level of platelets' response to adhesion molecules/aggregation factors. The last fact has revealed modulating role of humoral factors in hemostasis implementation and the role of platelets dysfunction in ulcer bleeding and rebleeding development. These data could be explained by the following facts: 1) platelets are the first and obligatory participants of thrombogenesis; 2) platelet surface is the place for reactions of coagulation cascade realization, reacts with thrombin and tissue factor; 3) platelets are the targets for different systemic factors, involved in reaction of

organism to bleeding. Molecular and functional characteristics of platelets can be informative in assessment of the individual reactivity of an organism and the key mechanisms that lead to the defects in thrombogenesis. Despite the classical postulate that there are four major risk factors for bleeding peptic ulcers namely Helicobacter pylori infection, non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), stress and gastric acid and that the reduction or elimination of these risk factors lessen ulcer recurrence and rebleeding rates, we support another hypothesis. According to the current theories of ulcerogenesis we suggest that development of ulcer bleeding and alteration of thrombogenesis mechanisms, which might determine the spontaneous resolution of bleeding, are related to the factors involved both in regulation of haemostasis and inflammation. And assessment of platelet aggregation induced by different agonists indirectly confirmed this thought.

Keywords: gastric and duodenal ulcers, acute bleeding, platelet aggregation.

Рецензент - проф. Скрипн/к I. М.

Стаття надшшла 06.10.2015 р.