CC BY
15
РЕГРЕССИОННЫЕ МОДЕЛИ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ РАЗМЕРОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА НА МЕДИАННО-САГИТАЛЬНЫХ СРЕЗАХ У ПРАКТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ ДЕВУШЕК В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОСОБЕННОСТЕЙ СТРОЕНИЯ И РАЗМЕРОВ ТЕЛА Гунас И. В., Пинчук С. В., Иваница А. А.
С помощью метода регрессионного анализа у практически здоровых девушек Подолья эндомезоморфного соматотипа, в большинстве случаев, построены достоверные модели (с коэффициентом детерминации от 0,604 до 0,839) компьютерно-томографических размеров поясничного отдела позвоночника на медианно-сагитальных срезах в зависимости особенностей антропометрических и соматотипологических показателей. Среди предикторов данных размеров позвоночника наиболее часто отмечаются кефалометрические показатели и обхватные размеры тела (по 17,8 %), толщина кожно-жировых складок (17,1 %), поперечные размеры тела (13,2 %), ширина дистальных эпифизов длинных трубчатых костей конечностей (по 10,9 %) и продольные размеры тела (10,8 %). У девушек без разделения на разные соматотипы все компьютерно-томографические размеры поясничного отдела позвоночника на медианно-сагитальных срезах зависят от суммарного комплекса антропо-соматотипологических показателей меньше, чем на 60 %.
Ключевые слова: компьютерная томография, поясничный отдел позвоночника, моделирование, антропометрия, здоровые девушки.
Стаття надшшла 30.05.2015 р.
REGRESSION MODELS COMPUTED TOMOGRAPHY SIZES OF LUMBAR SPINE ON
THE MEDIAN-SAGITTAL SLICES IN PRACTICALLY HEALTHY GIRLS DEPENDING ON THE CHARACTERISTICS OF THE STRUCTURE AND SIZE OF THE BODY Gunas I. V., Pinchuk S. V., Ivanytsya A. O. Using the method of regression analysis in practically healthy girls of Podillia with endomesomorph somatotype, in most cases, built credible model (with a coefficient of determination from 0.604 to 0.839) computed tomographic sizes of the lumbar spine in the median sagittal sections, depending on the characteristics of anthropometric and somatotypological indicators. Among predictors data of spine sizes most frequently observed cephalometric indicators and covering body size (by 17.8%), thickness of skin and fat folds (17.1%), transversal body sizes (13,2%), the width of distal epiphysis of long bones extremities (10.9%) and longitudinal dimensions of the body (10.8%). In girls without division into different somatotype all computed tomography sizes of lumbar spine on the median-sagittal sections depend on the total complex of anthropo-somatotypological signs less than 60%.
Key words: computed tomography, lumbar spine, modeling, anthropometry, healthy girls.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 616.32/.33-002.44-005.1:616.155.291
РОЛЬ ПРОТЕ1НКШАЗИ А У ПОРУШЕНН1 АГРЕГАЦП ТРОМБОЦИТ1В СЕРЕД ХВОРИХ З КРОВОТЕЧАМИ З ВИРАЗОК ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНО1 ЗОНИ
З метою дослщження сигнальних механiзмiв порушення функционально' активност тромбоциив та визначення 'х впливу на характеристики гемостазу за умов гострих кровотеч з виразок гастродуоденально' зони було проведено аналiз вщповщь модулюючих ефекив шпб™ру протешюнази А (толбутамщу) на АДФ-шдуковану агрегащю тромбоциив. У дослщження були включен 40 хворих чоловiчоi' стаи вжом 52+1,7 роюв з гострими кровотечами з виразок гастроуденально! зони, у 9 з яких розвивалися повторш кровотеч^ Контрольну групу склали 8 волонтерiв вщповщного вку та стаи. Вплив шпб^ору ПКА на АДФ-шдуковану агрегащю тромбоциив дослщжували на момент госпiталiзацii' та за 3 доби вщ початку лкування. Використання шпб™ру ПК А у контрольнш грут знижувало агрегацiю тромбоцитiв, iндуковану АДФ, в той час як у хворих з кровотечами результати аналiзу не дозволили встановити статистично значимо! рiзницi (р=0,71 для АДФ). Це було пов'язане з рiзноманiтнiстю вектора та ампл^уди змiн. Встановлено, що негативна роль ПКА у функщональнш активностi тромбоцитiв асоцiйована iз повторною кровотечею. На третю добу ПКА набувае роль позитивного регулятору у системi внутрiшньоклiтинноi' сигналiзацii' тромбоцитiв.
Ключов! слова: тромбоцита, виразкова кровотеча, протешиназа А.
Типовыми вар'антами порушення функщонально' вадповщ тромбоципв на 'ндуктори адгезп та агрегацл е пролонгована активащя тромбоципв та зворотний характер агрегацл, що в значнш м1р1 впливае на результат тромбоутворення та ефективтсть гемостазу [1]. За наявносп даних вар'анпв порушень агрегацп тромбоципв у хворих спостер'гаеться зростання частоти реестрацл рецидив'в кровотеч, незалежно вщ амплпуди 'ндуковано' агрегацп тромбоципв [5]. Серед можливих причин порушення гемостазу за умов виразково' хвороби оговорюеться роль зрушення балансу нейрогуморальних та паракринних регулятор'в (адренашну, серотошну, ацетилхол'ну, пстам'ну, оксид азоту, простагландину, тканинного фактору тощо) [2-4, 8, 13]. Важливим фактором порушення структурно' цшсносп судин та тканин гастродуоденально' зони за умов виразки е запалення [12, 14]. Кр1м того, припускаеться, що одною з причин нестабшьного гемостазу та порушення агрегацп тромбоципв у хворих на гостр1 виразков' кровотеч' е змши у систем' внутр'шньокл'тинно]'
сигналАзацп [5, 6]. Серед них важливу роль вщграють елементи систем негативно! регуляцл тромбогенеза, зокрема цАМФ- i цГМФ-залежш сигнaльнi шляхи [1, 7]. Важливим регулятором метaболiчних процесiв у тромбоцип, та фактором залученим у процеси дегрануляцп та регуляцп процесу тромбоутворення е проте!нюназа А (ПКА) [1]. Вщомо, що мiшенями ПКА е елементи цитоскелету, VASP, Rapl та iншi молекули, фосфорилювання яких обмежуе aдгезiю та агрегащю тромбоцитiв, !х де гранулящю i процес ретракцп тромбу тощо [10, 11]. Проте на жаль, до сьогоднi не визначено, у якому сташ знаходиться ПКА тромбоципв за умов виразково! кровотечА, i в якш м1р1 модулящя aктивностi ПКА може впливати на функцiонувaння тромбоципв.
Метою роботи була оцшка модулюючих ефектiв ПКА у реалАзаци функцюнально! вщповщ тромбоципв за умов гостро! виразково! кровотечь
Матерiал та методи дослiдження. Оцшку функцюнального стану тромбоципв проводили in vitro. У дослщження були залучеш 40 пащенпв чоловАчо! стан вшом 52±1,7 роюв з гострими кровотечами з виразок гастроуденально! зони, як потрапили до стацюнару у першА 24 години шсля появи симптомАв виразково! кровотечь Вплив шпбАтору ПКА на АДФ-шдуковану агрегащю тромбоципв дослщжували на момент госштатзаци та за 3 доби вщ початку лшування. З щею метою перифершну кров набирали у пластикову пробАрку, що мютила кислий цитратдекстрозний антикоагулянт, у об'емнш пропорци антикоагулянта до кровА 1:9. Концентращя тромбоципв у багатш на тромбоцити плазмА складала 200-250 тис/мкл. Отримання багато! на тромбоцити плазми проводили шляхом центрифугування кровА у продовж 5 хв. з1 швидюстю 1000 об./хв. Вишрювання агрегаци тромбоципв здшснювали спектрофотометричним способом на агрегометрА фАрми Solar (Бшорусь). Сшввщношення плазми до шдуктора агрегаци становило 9:1 (450:50 мкл), вщповщно до шструкци до приладом. Для вимАрювання шдуковано! агрегаци тромбоципв використовували АДФ у концентраци, що вщповщали ЕС50, а саме: АДФ («Sigma») - 50 мкМ/л [5]. Для оцшки стану систем внутршньоклАтинно! сигналАзаци тромбоципв використовували шпбАторний анатз. У якосп модулятора стану проте!нкшази А використовували толбутамщ («Sigma», США) у концентраци 200 мкМ/л [10], що додавали до суспензи тромбоципв за 5 хвилин до введения АДФ. Задля вилучення ефекпв розведення об'ем ¡ндуктора агрегаци зменшували вдвое (що становило 25 мкл), а його концентращя у цьому експерименп була вдв1ч1 вищою за ЕС50. Статистичний аналАз результапв дослщження здшснювався за допомогою MedCalc верси 12.3 (MedCalcSoftwareInc, Broekstraat, Бельпя) [9].
Результати дослiдження та Тх обговорення: У хворих з гострою кровотечею з виразок ГДЗ результати перед шкубащя тромбоципв з шпб1тором ПКА призводила до рАзноспрямованих змш агрегаци тромбоципв, яю широко вардавала за вектором та ампттудою. При цьому у цшому по груш не було встановлено статистично значущого впливу толбутамщу на АДФ^ндуковану агрегащю тромбоципв (р=0,71).
Вщсутшсть статистично значимих змш медАани агрегаци тромбоципв була обумовлена рАзною ампттудою та вектором змш АДФ-Андуковано! агрегаци тромбоципв за умов використання шпбАтору ПКА: у 56,3±12,4% випадюв зафшсовано зниження АДФ - Андуковано! агрегаци тромбоципв при використанш шпбАтору ПКА. Максимальна амплАтуда зниження функцюнально! вщповщ тромбоципв становила 98%. Пщвищення функцюнально! вщповщ тромбоципв на АДФ при використанш толбутамщу було зафшсовано у 18,7±9,8% випадюв, максимальна ампттуда зниження становила 68%. У 25,0±10,8% випадюв зафшсовано вщсутшсть змш АДФ-Андуковано! агрегаци тромбоципв при використанш шпб1тору ПКА. При цьому не було визначено зв'язку м1ж ефектом толбутамщу на АДФ-шдуковану агрегащю тромбоципв та клшшо-шструментальними характеристиками (вш, тяжюсть кровотечА, стан гемостазу за Форрестом). Проте, встановлено, що негативна роль ПКА у АДФ-1ндуковашй агрегаци тромбоципв статистично значимо тдвищуе ймов1ршсть розвитку повторно! кровотечА (р=0,02).
Враховуючи амплпуду змш функиюнально! вщповщ тромбоципв на Андуктори агрегаци при використанш шпбпору ПК А (що в деяких випадках дорАвнювала 98%), а отже, i значну роль ПКА у реал1зацл функцюнально! вщповщ тромбоципв на Андуктори агрегаци у хворих з виразковими кровотечами, ми дослАдили роль ПКА в динамАцА лАкування - за три доби вАд моменту госпАталАзацА!. МедАана АДФ4ндуковано! агрегаци тромбоципв за 3 доби вщ початку лшування становила 44,2±3,2% (Д1 19,6-100%). Незважаючи на вщсутшсть статистично значимих вщмш, у груш пащенпв з кровотечами у цшому,визначалася певна тенденщя до зниження функцюнально! вАдповАдА тромбоцитАв на АДФ при ¡нпбуванш ПКА. Так, за умов попередньо! АнкубацА! тромбоцитАв з толбутамщом, агрегацАй на вАдповАдь на АДФ нижчою i становила 21,9±2,3 % (Д1 6,5-81,8%).
Рiзноспрямованостi вектора змш функцюнально! вщповщ тромбоцитiв зафшсовано не було, максимальна амплiтуда зниження АДФ^ндуковано! агрегацп тромбоцитiв становила 36%. Отримаш факти вказують, що вже на третю добу ПК А починае вiдiгравати роль виключно позитивного регулятора внутршньоклпинно! сигнально! системи тромбоципв, що, в свою чергу, позитивно впливае на функцюнальну вiдповiдь тромбоципв, повернення до меж ЕС50.
Як вщомо, проте!нкшаза А е тетрамерним голоензимом, який складаеться з регуляторно! (РКЛг) та двох каталiтичних субодиниць (РКАс). Широко визнано, що цикшчш нуклеотиди (цАМФ i цГМФ) i пов'язанi з ними кшази (ПКА i ПКО) е ключовими факторами шпбування тромбоцитiв [11]. Зростання рiвню цАМФ i зв'язування цАМФ з РКАг викликае дисоцiадiю кiназного комплексу та вив№нення активних каталiтичних субодиниць. Такий механiзм залучений у мехашзми реалiзадil дитопротекторних та антитромботичних ефекпв простадиклiну та аденозину. Проте, о^м класично! цАМФ-залежно! регуляцп ПКА, нещодавно були встановленi й цАМФ-незалежш мехашзми активацп дього трансдуктору [1]. Наприклад, окремi фрагменти каталттичнпх субодиниць ПКА можуть зв'язуватися з 1кВ, що входить до складу комплексу КРкБ-1кБ. Прозапальна стимулящя клiтин веде до дисощацл КРкВ вiд 1кВ, що викликае деградащю та вивiльнення 1кВ та дАМФ-незалежно! активацп ПКА [11]. Цкаво, що ОТкВ комплекс вщграе значну роль в диференцiюваннi мегакарюципв та бiогенезi тромбоципв, i також експресуеться у тромбоцитах, що визначае можливють впливу запального процесу на яюсть тромбоцитiв, що утворюються у червоному юстковому мозку [1, 12]. Крiм того, показано, що стимулящя тромбоцитiв тромбiном i колагеном активуе iншi сигнальнi шляхи. Це призводить до дАМФ-незалежно! активацi! ПКА, що з одного боку лiмiтуе дда стимуляторiв адгезi! та агрегадi! тромбоципв, а з iншого - вщбивае мультифакторiальну роль ПКА у робот тромбоцитiв. Дiйсно, вiдомо, що ПКА е важливим регулятором енергозабезпечення та модератором метаболiчних процесiв у тромбоцит [10]. Не менш важливо й те, що ПКА вважаеться одним з сенсорiв редокс-статусу та сигналювання у клiтинах, включаючи й тромбоцити. Усi цi деталi важливо враховувати в штерпретацп отриманих у робот даних.
Початково, враховуючи механiзм дн АДФ (через Р2У1 i Р2У12 рецептори з iнгiбуванням активностi аденшатциклази i зниженням рiвню цАМФ), а також роль цАМФ-ПКА залежних механiзмiв у пригнiченнi тромбогенезу [6], ми очшували на зростання агрегацi! при попереднш iнкубацi! тромбоцитiв з толбутамщом. Проте, по факту як в контрол^ так i за умов виразково! кровотечi, iнiгiбтор ПКА призводив до значущого пригнiчення агрегацi! тромбоципв, iндуковано! АДФ. Одним з варiантiв трактовки отриманих результатiв може бути шпбування фосфошозитол-3-кiнази та ПКВ- сигнального шляху при пригшченш активносн ПКА. Крiм того, зрозумiло, що процес активацп тромбоципв е енергозалежним, а отже пригшчення ключового модератору енергетики тромбоципв - ПКА толбутамщом, могло призводити до обмеження енергопродукцп [10]. Це в свою чергу може бути фактором, який лiмiтуе реалiзацiю дегрануляцi! тромбоцитiв та вившьнення вторинних стимуляторiв агрегацi! та дефекти тромбоутворення у хворих з гострими кровотечами з виразок гастродуоденально! зони.
Розвиток виразкових кровотеч асоцiйований 3i зниженням АДФ-iндукованоi агрегацii тромбоципв та рiзноспрямованими ефектами iнгiбiтору ПКА. Зниження та альтернативний ефект ПКА на шдуковану агрегащю тромбоцитiв були асоцшоваш з розвитком повторноi кровотечi. За 3 доби вщ початку лшування вiдзначено вiдновлення реакцii тромбоцитiв на АДФ, що супроводжувалося зростанням модулюючих ефектiв ПКА.
Ж
1. Баринов Э.Ф. Механзмы тромбогенеза / Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева // Кардиология. - 2012. - Т. 52. - № 2. - С. 45-56.
2. Баринов Э.Ф. Роль серотонина в физиологии и патологии желудочно-кишечного тракта / Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2012. - №2. - С. 4-13.
3. Сулаева О. М. Динамка функщонального стану нейтрофшв у пащенив з виразковими кровотечами / О.М. Сулаева // Тавр. мед.-биол. Вестник. - 2011. - № 14, Ч. 2. - С. 56-60.
4. Сулаева O. H. Зависимость межтканевых отношений в гастродуоденальной зоне от реактивности организма у пациентов с язвенными кровотечениями / О.Н. Сулаева // Вю. Пробл. Бюл. Мед. - 2011. - №. 3 (2). - С. 177-180.
5. Barinov E. Platelet aggregation measurement for assessment of hemostasis failure mechanisms in patients with gastroduodenal ulcer bleeding / E. Barinov, O. Sulaieva, Y. Lyakch // Clin. Exp. Gastroenterol. - 2013. - Т. 6. - С. 139-148.
6. Barinov E. F. Purine Receptors and Associated Signaling Systems in Regulation of Platelet Function / E. F. Barinov, O. N. Sulaieva, N. N. Kanana // Kardiologiya. - 2014. - Т. 54. - №. 2. - С. 56-62.
7. Fuentes E. Inhibition of platelet activation and thrombus formation by adenosine and inosine: studies on their relative contribution and molecular modeling / E. Fuentes, J. Pereira, D. Mezzano // PLoS One. - 2014. - Т. 9(11). - С. е112741.
8. Ma L. Endothelial nitric oxide synthase modulates gastric ulcer healing in rats / L. Ma, J. L. Wallace // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. - 2000. - T. 279. - №. 2. - C. G341-G346.
9. Petrie A. Medical Statistics at a Glance / A. Petrie, C. Sabin // 2nd ed. Malden, MA: Blackwell Publishing; 2005.
10. Randriamboavonjy V. AMPK a2 subunit is involved in platelet signaling, clot retraction, and thrombus stability / V. Randriamboavonjy, J. Isaak , T. Fr?mel // Blood. - 2010. - Vol. 116(12). - P. 2134-2140.
11. Smolenski A. Novel roles of cAMP/cGMP-dependent signaling in platelets / A. Smolenski // J. Thromb. Haemost. - 2012. -Vol. 2. - P. 167-176.
12. Sulaieva O. Inflammatory reaction assessment in prediction of the risk of rebleeding among patients with gastroduodenal ulcers / O. Sulaieva, P. Kondratenko, V. Deliy // J. Health Sci. - 2014. - T. 4. - №. 10. - P. 163-178.
13. Sulaieva O. Vagus Nerve Versus Helicobacter pylori: New View on Old Secrets of Gastroduodenal Pathology / O. Sulaieva // Ann. Rev. Res. Biol. - 2014. - T. 4. - №. 22. - P. 3392-3408.
14. Wallace J. L. New insights into prostaglandins and mucosal defence / J. L. Wallace, A. W. Tigley // Aliment. Pharmacol. Therap. - 1995. - T. 9. - №. 3. - C. 227-235.
РОЛЬ ПРОТЕИНКИНАЗЫ А В НАРУШЕНИИ АГРЕГАЦИИ ТРОМБОЦИТОВ У ПАЦИЕНТОВ С КРОВОТЕЧЕНИЯМИ ИЗ ЯЗВ ГАСТРОУДОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ Делий В. Ю.
С целью изучения сигнальных механизмов нарушения функциональной активности тромбоцитов и оценки их влияния на характеристики гемостаза при острых кровотечениях из язв гастродуоденальной зоны, был проведен анализ модулирующего слияния ингибитора протеинкиназы А (толбутамида) на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов. В исследование были включены 40 пациентов мужского пола возрастом 52+1,7, у 9 из них зарегистрированы повторные кровотечения. Контрольную группу составили 8 волонтеров аналогичного возраста и пола. Влияние толбутамида на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов оценивали на момент госпитализации и через 3 суток после начала лечения. Использование толбутамида в контрольной группе снижало агрегацию тромбоцитов, индуцированную АДФ, в то время как у больных с кровотечением ГДЗ результаты анализа не позволили установить статистически значимого влияния (р = 0,71 для АДФ). Это было связано с разнообразием изменений вектора и амплитуды. Установлено, что отрицательная роль ПКА в функциональной активности тромбоцитов ассоциирована с повторным кровотечением. На третьи сутки ПКА приобретает роль положительного регулятора внутриклеточной сигнальной системы тромбоцитов.
Ключевые слова: тромбоциты, язвенное кровотечение, протеинкиназа А.
Стаття надшшла 30.05.2015 р.
THE ROLE OF PROTEIN KINASE A IN VIOLATION OF PLATELET AGGREGATON AMONG PATIENTS WITH GASTRODUODENAL ULCER BLEEDING Deliy V. Yu.
Typical violations of platelets response to aggregation inductors and adhesive molecules are prolonged activation and reversible aggregation that greatly affect the outcome of disease. In our previous study it has been shown that bleeding recurrence is observed among patients with these violations even if platelets response reaches medium and high level. This fact clearly indicates that one of the reasons of unstable hemostasis and probable cause of bleeding recurrence among these patients are violations that occur in platelets intracellular signaling system. It is known that protein kinase A is a regulator of energy balance of platelets and plays a significant role in the implementation of their response. In this research we have tried to investigate whether platelet's protein kinase A dysfunction takes place among patients with gustroduodenal bleeding, and if so, whether this dysfunction influences on platelet response to aggregation inductors and adhesive molecules, and whether protein kinase. A dysfunction affects endoscopy characteristics of hemostasis. For this, we have examined platelet aggregation induced by ADP with or without protein kinase A inhibitor. Measurement of platelet aggregation was carried out by spectrophotometry. Inductors were used in EC50, namely ADP 50 цМ/l. In order to assess the protein kinase A state its inhibitor, tolbutamide, was used in concentration 200 цМ/l.
Key words: platelets, ulcer bleeding, protein kinase A.
Рецензент Катеринчук I.П.
УДК 616.5-003.871 -08
КОНЦЕПЦ1Я СТУПЕН1В ВАЖКОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ 1ХТ1ОЗУ
В статп представлена концепщя ступешв важкосп переб^у iхтiозу. Авторами запропонований подш iхтiозу за легким та важким ступенем. В результат! комплексного клшко-лабораторного обстеження встановлеш ознаки характеры для легкого та важкого ступеня переб^у iхтiозу, запропоноваш ознаки дозволяють покращити дiагностику даного захворювання та визначати оптимальну тактику терапп. Пропонуеться до застосування комплексна оцшка стану пащента.
Ключов! слова: ¡хтюз, стушнь важкостц прояви, терашя, критерп д1агностика.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалення методiв профшактики, дiагностики та комплексноI ендоекологгчног реабштаци i корекцй хротчних дерматозiв та захворювань, що передаються статевим шляхом»,номер держреестраци 0107и012451.
1хтюз залишаеться найпоширешшим генодерматозом у свт { в Укра'ш, що включае в себе гетерогенну групу вид1в даного захворювання ¡з р1зною етюлопею, штенсившстю прояв1в та поширенютю ураження [1, 4, 11]. 1хтюз визначаеться як гетерогенна група захворювань ¡з
