CC BY
10
УДК 613.62:[616.24-003.6-007.272-036.1]-073.7:622:669 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.1.162306
Р.В. Рубцов ЗНАЧУЩ1СТЬ РЕНТГЕНОЛОГ1ЧНИХ
ДОСЛ1ДЖЕНЬ ПРИ Д1АГНОСТИЦ1 ПНЕВМОКОН1ОЗУ В ПОСДНАНН1 З ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ У ПРАЦ1ВНИК1В Г1РНИЧОРУДНО1 ТА МЕТАЛУРГ1ЙНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
ДУ «Укра'шський науково-дослiдний тститут промислово'1 медицини» вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровська обл., 50096, Украша SI «Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine» Vinogradov Str., 40, Kryvyi Rih, Dnipropertrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: ndiprommed@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 1. С. 66-72 Cited: Medicniperspektivi. 2019;24(1):66-72
Ключовi слова: пневмокотоз, xpoHiHHe обструктивне захворювання легенъ, рeнтгeнографiя, органи грудноi клтки
Ключевые слова: пневмокониоз, хроническое обструктивное заболевание легких, рентгенография, органы грудной клетки
Key words: pneumoconiosis, chronic obstructive pulmonary disease, radiography, thorax
Реферат. Значимость рентгенологических исследований при диагностике пневмокониоза в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких у рабочих горнорудной и металлургической промышленности. Рубцов Р.В. Цель исследования - изучить особенности изменений органов грудной клетки на обзорной рентгенограмме при пневмокониозе в сочетании с ХОЗЛ у рабочих горнорудной и металлургической промышленности. В статье представлены данные клинического обследования 635 рабочих с патологией легких профессиональной этиологии: 1-я группа - 99 рабочих с пневмокониозом в сочетании с ХОЗЛ, II-я группа - 21 рабочий с пневмокониозом и III-я группа - 515 рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии. Проведен сравнительный анализ рентгенологических изменений органов грудной клетки на обзорной рентгенограмме легких. Установлено, что для пневмокониоза в сочетании с ХОЗЛ наиболее информативными рентгенологическими изменениями на современном этапе являются: наличие линейных сетчатых затемнений размером до 1,5 мм, тяжистых затемнений размером от 1,5 до 3,0 мм, а также менее значимых изменений в виде узелков размером до 1,5 мм, от 1,5 до 3,0 мм, утолщения плевры шириной более 10,0 мм. Наиболее чувствительными рентгенологическими признаками, характерными для ПК в сочетании с ХОЗЛ, являются указанные затемнения и узелки, их этиологическая доля при диагностике данного заболевания составляет 100%, определяя наибольший абсолютный риск развития данной профессиональной патологии у этой категории больных. Выявленные рентгенологические диагностические критерии позволяют проводить своевременную диагностику, определять тактику лечения и профилактики ПК в сочетании с ХОЗЛ у рабочих горнорудной и металлургической промышленности.
Abstract. Value of roentgenologic examination in diagnostics of pneumoconiosis associated with chronic obstructive pulmonary disease in workers of the mining and metallurgical industry. Rubtsov R.V. The aim of the
research is to study the peculiarities of changes in the chest on survey radiograph at pneumoconiosis associated with COPD in workers of mine and metallurgical industry. The data of clinical examination of 635 workers with lung pathology of occupational genesis are presented in the article. Group I consisted of 99 workers with pneumoconiosis associated with COPD, II group - of 21 workers with pneumoconiosis, and III group - of 515 workers with COPD of occupational etiology. A comparative analysis of radiographic changes in the chest X-ray has established that the most informative radiologic changes for pneumoconiosis associated with COPD are: linear reticular obscuration up to 1.5 mm in size, cord obscuration from 1.5 to 3.0 mm in size, and less significant changes in the form of nodules size up to 1.5 mm, from 1.5 to 3.0 mm, the thickening of pleura more than 10.0 mm wide. The most sensitive radiographic signs typical for PC associated with COPD are the indicated obscurations and nodules, their etiological share in diagnosis of this disease is 100%, determining the greatest absolute risk of development of this occupational pathology in this category of patients. The revealed X-ray diagnostic criteria allow to conduct timely diagnostics, define the tactics of treatment and prevention of PC associated with COPD in workers of mining and metallurgical industry.
Останшми роками пиловi захворювання легень е найбiльш розповсюдженою формою професiйних захворювань у працiвникiв прни-човидобувно! та металургшно! промисловостi та становлять актуальну медико-сощальну проблему [8]. Види ще! патологи в сучасних умовах визначаються, переважно, двома нозолопчними формами: пневмоконiозом (ПК) та хрошчним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Безперечно, це зумовлюе актуальнiсть роз-в'язання проблеми своечасно! дiагностики, лiкування та профшактики цих захворювань серед промислових працiвникiв [8, 11].
Успiхи, яю були досягнутi у вирiшеннi ще! проблеми впродовж останнiх рокiв, пов'язаш, з одного боку, з впровадженням на прничо-видобувних та металургшних пiдприемствах протипилових заходiв, а з шшого - проведенням сучасних молекулярно-генетичних дослiджень, спрямованих на фенотипування цих захворю-вань, що дозволило розширити уявлення про патогенетичнi механiзми !х формування та перебiг [4, 8].
Слщ зазначити, що до тепершнього часу не iснуе единого шдходу до визначення ПК та ХОЗЛ професшно! етюлоги. Перший з них розглядае щ захворювання як окремi нозологiчнi форми респiраторноl системи, другий - як за-хворювання з единими патогенетичними меха-шзмами, а звщси розглядають ХОЗЛ як одну з клшчних форм ПК [6].
Однак основним методом дiагностики ПК до тепершнього часу залишаеться оглядова рентге-нограма органiв грудно! порожнини (ОГП), цей метод дозволяе виявити не тшьки ознаки, характерш для ПК, а також проводити диферен-цiйну дiагностику з шшими патологiчними станами в легенях хворих пращвниюв [2, 3, 5, 7].
Безперечно, при поеднанш ПК та ХОЗЛ рентгенографiя ОГП суттево розширюе можли-востi дiагностики цих захворювань, надае можливють визначати характернi рентгено-логiчнi ознаки, властивi цiй категорп хворих працiвникiв. Сучасний стан уявлень про професшш захворювання легень у пращвниюв прничорудно! та металургiйноl промисловост вимагае визначення клiнiко-рентгенологiчних критерив дiагностики ПК у поеднаннi з ХОЗЛ для !х своечасного виявлення, розробки ефек-тивних заходiв з лшування та профiлактики. Вiдсутнiсть даних у доступнш нам лiтературi про рентгенолопчш прояви ПК у поеднаннi з ХОЗЛ у пращвниюв прничорудно! та металургшно1 промисловостi зумовили актуальнiсть прове-дених дослiджень.
Мета дослiдження - вивчити особливосп змш оргашв грудно! порожнини на оглядовш peHTreHorpaMi у пращвниюв прничорудно! та металургшно! промисловосп, хворих на пневмо-кoнioз у поеднанш з ХОЗЛ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дoслiдження охоплювало 635 пращвниюв прничорудно! та металургшно! промисловосп, хворих на пpoфесiйнi захворювання легень, як були обстежет в клiнiцi ДУ «УКРНДШРОММЕД» у перюд 2012-2015 роки. З них 99 хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ, 21 хворий на ПК та 515 хворих на ХОЗЛ професшно! етюлоги. Середнш вш иращвниюв становив 58,6±2,4 року, стаж роботи в несприятливих умовах - 18,9±0,8 року. Дiaгнoз ПК було встановлено вiдпoвiднo до рентгено-лoгiчнo! клaсифiкaцi!, прийнято! Мiжнapoднoю Оpгaнiзaцiею Пpaцi (МОП) у 1980 рощ та мето-дичних рекомендацш «Применение классификации пневмокониозов в Украине» (Ки!в, 2003). Дiaгнoз ХОЗЛ встановлено на пiдстaвi Мiжнa-родних критерив GOLD, а також Наказу МОЗ Укра!ни вiд 27 червня 2013 року № 555 «Про затвердження та впровадження медико-техноло-пчних докуменпв зi стaндapтизaцi! медично! допомоги при хpoнiчнoму обструктивному захворюванш легень» [3, 9, 12].
Рентгенолопчш дослщження opгaнiв грудно! порожнини були проведет на рентгешвському aпapaтi ТУР - 700 (СРСР) у прямш проекци, стоячи, на глибокому вдиху. Пoтужнiсть генератора: 240-700 ма при 70-125 кВт. Номшальна короткочасна мщшсть: 47,5 кВт. Нoмiнaльнa тривала мiцнiсть: 300 вт/год. Експoзицiя для режиму зйомки - 0,01-10 сек. Ощнювались таю ознаки: штерстищальш форми пневмoфiбpoзу (лiнiйнi та сiтчaстi) шириною до 1,5 мм (s), тяжисп шириною вiд 1,5 до 3,0 мм (t), груботя-жистi змши шириною вiд 3 до 10 мм (u); вузли-кoвi форми: мaлi oкpуглi затемнення poзмipoм до 1,5 мм (р), вщ 1,5 до 3,0 мм (q), вщ 3,0 до 10,0 мм (г). Ч^юсть кoнтуpiв, !х лoкaлiзaцiя, а також щшьнють змiн: кaтегopiя 1 - нечисленш вузликoвi та штерстищальш змши на фош збереженого легеневого малюнка, кaтегopiя 2 -численш змiни iнтеpстицiaльнo! форми, коли легеневий малюнок практично не визначаеться або вузликово! форми на фoнi збереженого легеневого малюнка, кaтегopiя 3 - численш мaлi щiльнi або виражеш лiнiйнi (сiтчaстi) фiбpoзнi змiни, як деформують легеневий малюнок та вш не визначаеться. Вузлoвi форми: вщ 10,0 до 50,0 мм - дpiбнoвузлoвий (А), бiльше нiж 50 мм,
19/ Том XXIV/1
67
але менше шж площа 1/3 право1 легенi -великовузловий (В), бшьше нiж 1/3 площi право1 легенi - масивна (С). Потовщення плеври: шириною менше шж 5,0 мм - «А», вщ 5,0 до 10,0 мм - «В», бшьше шж 10,0 мм - «С», а також площа ïï розповсюдження: менше нiж 1\4 пристiнковоï частки плеври - 1, вщ 1/4 до 1/2 - 2, бшьше шж 1/2 пристiнковоï частки - 3. До уваги бралась наявнють iнших рентгенологiчних змш у легенях: розширення та ущшьнення прикореневих лiмфатичних вузлiв (hi), ïx кальцифiкацiя (cs), емфiзема легень (em), бульозна емфiзема (bu), змiни розмiрiв серця (со), ознаки легеневого серця (ср), пневмоторакс (рх), тубер-кульоз (tb), рак легень (са), ревматощний пнев-моконiоз (rp), порожнина (cv), сепальнi лiнiï Керлi (ах), «сотовi легеш» (ho).
За результатами проведених дослiджень визначали поширенiсть (prevalence) ознак (pr) за формулою:
pr = (a+c) / N
(1)
де: а - кшькють хворих з ознакою в дослщнш груш, с - кшькють хворих з ознакою в груш пор1вняння, N - загальна кшьккть обстежених хворих.
З урахуванням найбiльш значущих на су-часному еташ рентгенологiчниx ознак, харак-терних для ПК у поеднанш з ХОЗЛ, зпдно з мiжнародною методикою [10], оцшювали: абсо-лютний ризик (AR) (AR - ймовiрнiсть виник-нення ознаки в дослiднiй груш, ARo - ймовiр-нiсть виникнення в групi порiвняння), що визначався як вщношення кiлькостi осiб з щею ознакою до чисельностi дослщно1' групи, чутли-вiсть (Se) - ймовiрнiсть виявлення впливу шкiдливого фактора) за формулою:
Se = а/(а+с)
(2)
Для оцшки достовiрностi визначалось вщ-ношення шансiв появи ознаки OR = ad/(cb) та його довiрчий iнтервал:
нижня межа (95%С1) = elog(OR)-196KBKop.(1/a+1/b+
+1/c+1/d) (g)
верхня межа (95%С1) = e
+1/c+1/d)
= elog(OR)+1.96KB.Kop.(1/a+1/b+
(7)
вiдносний ризик (RR), як вщношення AR/AR0 i його довiрчий iнтервал (95% CI) за формулами:
Rrmin = exp[ln (RR) - 1,96 ((с /((а+с)*а)) -
- (d/(b*(b+d))05] (3)
Rrmax = exp[ln (RR) + 1,96 ((с/((а+с)*а)) -
- (d/(b*(b+d))05] (4)
де: а - кшьюсть осiб з ознакою, b - кiлькiсть ос^б без ознаки в дослiднiй груш, с i d теж саме в груш порiвняння (вiдносний ризик вважався статистично достовiрний, якщо RRmin бiльший за одиницю), етiологiчну частку вщносного ризику (EF), яка розраховувалась за формулою:
EF = (RR-1)/RRx100%
(5)
де кв.кор. - корiнь квадратний, е- основа натурального логарифма, константа, що дорiвнюе приблизно 2,718281828.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Для визначення iнформативниx рентгено-логiчниx показникiв був проведений аналiз поширеностi (pr) рентгенолопчних ознак, влас-тивих ПК (табл. 1). Наведеш данi вказують на те, що в пращвниюв прничорудно1' та металур-гiйноï промисловостi, хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ, виявляються змши, здебшьшого в легенях, у вигщщ лiнiйниx штчастих затемнень розмiром до 1,5 мм. Поширенють цiеï ознаки в
7.2 раза бшьша, нiж аналогiчниx тяжистих затемнень розмiром вiд 1,5 до 3,0 мм, та в 31,3 раза, шж таких самих змш розмiром вщ 3,0 до 10,0 мм. У груш порiвняння (хворих на ПК та ХОЗЛ професшно1' етюлоги) поширенiсть цих ознак е значно меншою: штчастих затемнень роз-мiром до 1,5 мм у 5,2 раза, тяжистих затемнень розмiром вщ 1,5 до 3,0 мм у 6,5 раза, а розмiром вщ 3,0 до 10,0 мм у 1,87 раза.
Поширенють (pr) вузлиюв у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ була найбшьшою при ïx роз-мiрi до 1,5 мм. Вона була бшьшою, шж вузлики розмiром вiд 1,5 до 3,0 мм у 1,5 раза та не вияв-лялась у жодному випадку при ïx розмiрi вiд 3,0 до 10,0 мм. Порiвнюючи pr ^eï ознаки з хвори-ми на ПК та ХОЗЛ професiйноï етюлоги, було встановлено, що вузлики до 1,5 мм виявлялись у
4.3 раза бшьше, а розмiром вщ 1,5 до 3,0 мм у 3,6 раза. Слщ зазначити, що вузлики розмiром вщ 3,0 до 10,0 мм були виявлеш тiльки в окре-мих хворих групи порiвняння.
Поширенють потовщення плеври у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ була бшьшою при його завширшки бшьше, шж 10,0 мм. ïï pr була бшьшою, шж аналопчш змши завширшки вщ 5,0 до 10,0 мм у 1,7 раза та до 5,0 мм у 2,5 раза. Порiв-нюючи pr цieï ознаки з хворими на ПК та ХОЗЛ професiйноï етюлоги, було встановлено, що при поеднанш ПК та ХОЗЛ потовщення плеври завширшки до 5,0 мм цей показник був у 4,5 раза бшьшим, вщ 5,0 до 10,0 мм, навпаки, меншим у 3,27 раза та завширшки бшьше шж 10,0 мм меншим у 5,6 раза.
Таблиця 1.
Поширешсть рентгенолопчних ознак у пращвникчв прничорудноУ та металургшноУ промисловост1, хворих на профес1йн1 захворювання легень
Поширешсть ознаки (pr)
Ознака Розм1р ознаки хвор1 на пневмокошоз у посднанн1 з ХОЗЛ (n=99) хвор1 на 1ншу профес1йну патолопю легень (n=536)
Лшшш с1тчасп затемнення до 1,5мм 0,94 0,18
Тяжисп затемнення ввд 1,5 до 3,0 мм 0,13 0,02
ввд 3,0 до 10,0 мм 0,03 0,016
Вузлики до 1,5 мм 0,06 0,014
в1д 1,5 до 3,0 мм 0,04 0,011
ввд 3,0 до 10,0 мм 0,0 0,002
Потовщення плеври до 5,0 мм 0,02 0,004
ввд 5,0 до10,0 мм 0,029 0,095
бшьше шж 10,0мм 0,05 0,28
Поглиблений ризикометричний аналiз дiагно-стично1 цiнностi окреслених рентгенологiчних змш у легенях показав (табл. 2), що у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ найбшьш значущими ознаками, яю мають найбшьшу чутливiсть (se), були лiнiйнi сггчасп затемнення до 1,5 мм, тяжисп затемнення вiд 1,5 до 3,0 мм, вузлики до 1,5 мм та вщ 1,5 до 3,0 мм, потовщення плеври до 5,0 мм (вщ 0,67 до 1,0). Встановлено, що в ще! категори хворих етюлопчна частка впливу (EF) поеднано! форми захворювання була найвищою для таких рентгенологiчних ознак: лшшш сгг-частi та тяжистi затемнення, вузлики, а також потовщення плеври завширшки до 5,0 мм (вщ 90,7 до 100,0%). Потовщення плеври завширшки вщ 5,0 до 10,0 мм та бшьше шж 10,0 мм, хоча i мали значний вщсоток EF, але його значення було суттево меншим при порiвняннi з iншими, ранiше наведеними, рентгенолопчними ознаками. Оцiнка шансiв (OR) знайти наведену рент-генологiчну ознаку при дiагностицi у хворих на ПК у поеднаш з ХОЗЛ показала, що наявшсть лiнiйних сггчастих до 1,5 мм та тяжистих вiд 1,5 до 3,0 мм затемнень, а також вузлиюв до 1,5 мм та вщ 1,5 до 3,0 мм спостертаеться тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ. Вплив поеднано! форми на потовщення плеври рiзноï ширини е менш значущим, але все ж таки шанси появи цiеï ознаки достовiрно вищi (в 3,1-11,1 раза ( р<0,05)) при поеднаному перебiгу цих захворювань, шж окремо при ПК та ХОЗЛ професiйноï етiологiï.
Порiвнюючи шанси виникнення рентгено-логiчних ознак, властивих для ПК у поеднанш з ХОЗЛ, по вщношенню до хворих на ХОЗЛ про-фесiйноï етюлоги або до хворих на ПК (табл. 3), було виявлено таке: при порiвняннi з хворими на ХОЗЛ професшно1' етюлоги лшшш атчаст затемнення до 1,5 мм та тяжисп затемнення вщ 1,5 до 3,0 мм були специфiчними тшьки для поеднаного переб^у цих захворювань. Загальна ймовiрнiсть появи цих рентгенолопчних ознак була найвищою та характеризувалась досто-вiрною вiдмiннiстю вiд хворих групи порiвняння (р<0,05). Наявнiсть вузлиюв всiх градацiй (роз-мiрiв) також була характерною для хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ. Загальна ймовiрнiсть ix появи, при порiвняннi з хворими на ХОЗЛ професшно].' етюлоги, вказувала на ik абсолютну специфiчнiсть для цiеï поеднаноï професiйноï патологи легень. Потовщення плеври до 5,0 мм також було характерно тшьки для хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ. Слщ зазначити, що шанси появи потовщення плеври вщ 5,0 до 10,0 мм у цiеï категори хворих, при порiвняннi з хворими на ХОЗЛ професiйноï етюлоги, достовiрно вищi (р<0,05). Цього не можна стверджувати по вщношенню до потовщення плеври бшьше, шж 10,0 мм, тут шанси майже рiвнi. Взагал^ шанси виявити потовщення плеври у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ е дост^рно бшьшими (р<0,05), шж у хворих на ХОЗЛ професiйноï етюлоги.
19/ Том XXIV/1
69
Таблиця 2
Д1агностична щншсть рентгенолопчних ознак у прашвникчв г1рничорудно*1 та металург1йно*1 промисловост1, хворих на пневмокошоз у поеднанн1 з ХОЗЛ
Параметри ризику
Ознака Д1апазон оцшки рентгенолог1чно1- ознаки чутлив1сть Se етюлопчна частка впливу на появу ознаки EF в1дношення шаист OR±m та його дов1рчий штервал
0-1,0 0-100,0% рази
Лшшш атчасп затемнения до1,5 мм 1,0 100% спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Тяжисп затемнен™ в1д 1,5 до 3,0 мм 1,0 100% спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Вузлики до1,5 мм 1,0 100,0% спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Вузлики ввд 1,5до 3,0 мм 1,0 100,0% спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Потовщення плеври Завширшки до 5,0 мм 0,67 90,7% 11,1±1,2* (1-118)
Потовщення плеври Завширшки в1д 5,0 до 10,0 мм 0,31 59,1% 3,1±0,2* (1,8-5,0)
Потовщення плеври Завширшки больше шж 10,0 мм 0,38 69,1% 3,4±0,5* (1,2-9,2)
Примаки: * - достовiрно ( р<0,05); m- похибка
Характеризуючи вщношення шаншв появи рентгенологiчниx ознак, властивих для ПК у поeднаннi з ХОЗЛ, при порiвняннi ïx з хворими на ПК, встановлено, що при поеднаному перебиу цих захворювань специфiчним була наявнiсть тяжистих затемнень розмiром вiд 1,5 до 3,0 мм. Ймовiрнiсть виникнення змiн у легенях у виглядi лiнiйниx штчастих затемнень до 1,5 мм та тяжистих затемнень вщ 3,0 до 10,0 мм бшьш властива хворим на ПК. Слщ зазначити, що ризик появи затемнень у груш хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ статистично не вiдрiзняeться вщ хворих на ПК. Оцшюючи шшу рентге-нологiчну ознаку - вузлики, було встановлено, що для хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ показник OR цих утворень у легенях був вкрай невеликим. Це вказуе на те, що ця ознака бшьшою мiрою властива хворим на ПК, шж хворим на ПК у поеднанш з ХОЗЛ. Взагат, шанси появи вузлиюв були достовiрно вищi у хворих на ПК. Шанси виявити потовщення плеври у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ, при порiвняннi з хворими на ПК, були найбшьш^ коли потовщення мало розмiр завширшки бшьше шж 10,0 мм. Однаковi шанси виявити потов-
щення плеври завширшки вщ 5,0 до 10,0 мм i бiльшi шанси виявити потовщення плеври до 5,0 мм у груш хворих на ПК. У цшому, шанси виявити потовщення плеври у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ були таю ж, як i у хворих на ПК.
Отже, на сучасному еташ в пращвниюв гiрничорудноï та металургiйноï промисловосп, хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ, найбшьш ймовiрними змшами в легенях на оглядовш рентгенограмi оргашв грудноï порожнини, як визначають ризики виникнення цього профе-сшного захворювання легень, е: наявнють лшш-них штчастих затемнень розмiром до 1,5 мм та тяжистих затемнень вщ 1,5 до 3,0 мм. Менш роз-повсюдженими та значущими ознаками е вуз-лики у легенях розмiром до 1,5 мм та вщ 1,5 до 3,0 мм, а також потовщення плеври завширшки бшьше шж 10,0 мм. Слщ зазначити, що затем-нення та вузлики мають найвищу чутливють до поеднаного перебiгу ПК та ХОЗЛ, ïx етюлопчна частка становить 100%. Отже, саме щ рентгено-логiчнi показники визначають найвищий абсолют-ний ризик цieï професiйноï патологи легень у ц^е!" категорiï хворих.
Таблиця 3
Характеристика ризику виникнення рентгенолопчних ознак у пращвникчв прничо-металургшноУ промисловосп, хворих на пневмокошоз у поеднанш з ХОЗЛ
Ввдношення шанс1в
Д1апазон оц1нки OR±m та його дов1рчий 1нтервал (95% С1)
Ознака у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ по ввдношенню до хворих на ХОЗЛ профестно!' етюлоги
рентгенолопчно!' ознаки у хворих на ПК у поеднанн1 з ХОЗЛ по ввдношенню до хворих на ПК
Лшшш атчасп затемнення до 1,5 мм спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ 0,8±1,1 (0,09-6,8)
Тяжисп затемнення в1д 1,5 до 3,0 мм спостер1галпсь тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
в1д 3,0 до 10,0 мм 2,7±0,7 (0,7-10,8) 0,3±0,9 (0,05-2,0)
Ризик виникнення затемнень 2015±0,7* (557-7275) 1,2 ±1,1 (0,1-11,2)
Вузлики до 1,5мм спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанн1 з ХОЗЛ 0,4±0,8 (0,09-1,7)
1,5-3 мм спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ 0,3±0,8 (0,05-1,2)
3-10мм спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ не спостер1гались у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Ризик виникнення вузликв спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ 0,2±0,6 (0,07-0,7)
Потовщення плеври до 5,0 мм спостер1гались тшьки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ 0,4±1,2 (0,04-4,8)
ввд 5,0 до 10,0 мм 3,3±0,2 * (2,0-5,6) 0,8±0,5 (0,3-2,3)
бшьше шж 10,0 мм 2,1±0,5 (0,7-5,9) спостер1гались т1льки у хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ
Ризик виникнення потовщення плеври 3,4±0,2* (2,1-5,6) 0,9±0,5 (0,3-2,2)
Примаки: * - достовiрно ( р<0,05); m- похибка
ВИСНОВКИ
1. За результатами дослщження встановлено, що на сучасному етат в пращвниюв прни-чорудноï та металургiйноï промисловостi, хворих на ПК у поеднанш з ХОЗЛ, найбшьш харак-терними рентгенолопчними змшами в легенях е лшшш сичасп затемнення розмiром до 1,5 мм, тяжисп затемнення розмiром вiд 1,5 до 3,0 мм, вузлики розмiром вщ 1,5 мм та вiд 1,5 до 3,0 мм, а також потовщення плеври завширшки бшьше шж 10,0 мм.
2. Найбшьш значущими рентгенолопчними ознаками, яю визначають ризик виникнення ПК у поеднанш з ХОЗЛ, е лшшш штчасп та тяжисп затемнення розмiром до 1,5 мм та вщ 1,5 до 3,0 мм, а також потовщення плеври завширшки
бшьше шж 10,0 мм, вщношення шаншв появи яких е абсолютною або близькою до неï в цiеï категори хворих.
3. Ощнка рентгенологiчноï симптоматики при ПК у поеднанш з ХОЗЛ у пращвниюв прни-чорудноï та металургiйноï промисловосп е основним та найбiльш шформативним критерiем для дiагностики цiеï професiйноï патологи легень у цiеï категори хворих.
4. Виявлеш рентгенологiчнi ознаки при ПК у поеднанш з ХОЗЛ е основою визначення реко-мендацш з ращонального працевлаштування хворих пращвниюв поза дiею промислових полютанпв та запровадження заxодiв iз лшу-вання та профiлактики захворювання.
19/ Том XXV/1
71
СПИСОК ЛITEРATУРИ
1. Абросимов В. Н. Хроническая обструктивная болезнь легких и пневмосклероз - еще один фенотип. Пульмонология. 2012. № 4. С. 95-99.
2. Власов В. Г., Лаптев В. Я. Возможности использования рентгенографии и компьютерной томографии высокого разрешения в клинике пневмо-кониозов. Медицина труда и промышленная экология. 2011. № 10. С. 13-16.
3. Застосування класифжацп пневмоконiозiв в Украш: метод. рекомендаци / Краснюк О. П. та ш. Ктв, 2002. 15с.
4. Косарев В. В. Пылевое легкое или пылевая болезнь легких. Гигиена труда и профессиональные заболевания. 2009. № 8. С. 34-39.
5. Котляров П. М. Современная лучевая диагностика заболеваний легких. Болезни органов дыхания. 2004. № 1. С. 31-35.
6. Малашенко А. В. О взаимосвязи пневмоко-ниоза и пылевого бронхита при формировании патологии легких. Медицина труда и промышленная экология. 2006. № 1. С. 22-26.
7. Орнищак Е. Ю., Абламунец К. Я Оценка рентгенологического исследования в диагностике профес-
сиональнък заболeваний. Медицина труда и промышленная экология. 2001. № 10. С. 39-42.
8. Пшвмоконюз: eпiдeмiологiя, рання д1агнос-тика, профшактика / Ю. I. Kyндieв та ш. Кшв: ВД «Ав^на», 2012. С. 192.
9. Про затвeрджeння та впроваджeння мeдико-тexнологiчниx докyмeнтiв з1 стандартизацп мeдичноï допомоги при xронiчномy о6структивному заxворю-ванш лeгeнь: наказ МОЗ Украши вщ 27.06.2013 р. № 555. Кив, 2013. С. 146.
10. Руководство по овднге профeccионального риска для здоровья работников. Организационно-мeтодичecкиe основы, принципы и критeрии овднки. Руководство: P 2.2. 1766-03. Москва: МЗ РФ, 2003. С. 24.
11. Шпагина Л. А., Потeряeв Е. Л., Котова О. С. Актуальный проблeмы пульмонологии в cоврeмeнной профпатологичecкой практик. Медицина труда и промышленная экология. 2015. № 9. С. 11-14.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Poket guide to COPD diagnosis, management and prevention. 2017. URL: http://www.goldcopd.org
REFERENCES
1. Abrosimov VN. [Chronic obstructive pulmonary disease and pneumosclerosis as another phenotype]. Pul-monologiya. 2012;4:95-99. Russian.
2. Vlasov VG, Laptev VYa. [The possibilities of using radiography and computed tomography of high resolution in the clinic of pneumoconiosis]. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2011;10:13-16. Russian.
3. Krasnyuk OP, Tkach SI, Kovalchuk TA. et al. [Application of pneumoconiosis classification in Ukraine: Guidelines]. Kyiv. 2002;15. Ukrainian.
4. Kosarev VV. [Dusty lung or dust pulmonary disease]. Gigiyena truda i professionalnye zabolevaniya. 2009;8:34-39. Russian.
5. Kotlyarov PM. [Modern radiation diagnostics of pulmonary diseases]. Bolezni organov dykhaniya. 2004;1:31-35. Russian.
6. Malashenko AV. [On the relationship between pneumoconiosis and dust bronchitis in the formation of lung pathology]. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2006;1:22-26. Russian.
7. Ornishchak EYu, Ablamunets KYa. [Evaluation of roentgenologic examination at occupational diseases].
Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2001;10:39-42. Russian.
8. Kundiev YuI, Basanets AV. [Pneumoconiosis: epidemiology, early diagnostics, prevention]. Kyiv. 2012;192. Ukrainian.
9. [Order of the Ministry of Public Health of Ukraine dated June 27, 2013 No. 555 "On Approval and Implementation of Medical-Technological Documents for the Standardization of Medical Assistance in Case of Chronic Obstructive Pulmonary Disease]. Kyiv. 2013;146.
10. [Guidance for assessing occupational health risks for workers. Organisational and methodological foundations, principles and criteria for evaluation. Ruko-vodstvo]. Moskva. 2003;24. Russian.
11. Shpagina L, Poteryaeva EL, Kotova OS. et al. [Actual problems of pulmonology in modern occupational pathology]. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2015;9:11-14. Russian.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Poket guide to COPD diagnosis, management and prevention. [Internet]. Update. 2017; 14. Available from: http://www.goldcopd.org/uploads/-users/files/GOLD _Report_ 2017 Jan23.pdf
Crarra Hagmm^a go pegaKmi' 29.11.2018
♦
