CC BY
27
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
е обов'язковою передумовою високого мiжнародного престижу держави, а та-кож передумовою для розвитку сучасно! шдустри високоприбуткового мiж-народного туризму. Але треба вщзначити, що знайти вiдповiдь на ус числен-нi запитання, якi неодмшно у даному контекстi мають виникнути, ми зможе-мо тiльки в тому раз^ якщо в нашому розпорядженнi буде повна наукова ш-формацiя про внесок Укра!ни у свггову культурну скарбницю, а також про мистецьк багатства нашо! держави у сферi поеднання архiтектури з ландшафтом. На цш пiдставi необхiдно нам розглядати питання про можливост урбанiстичного використання цих багатств для формування i вдосконалення арх^ектурного обличчя мiст i сiл сучасно! Укра!ни.
УДК 581.5: 504 Асист. Р.М. Данилик1 - м. nbsis
ЗНАЧЕННЯ Г1ДРОФ1ЛЬНОГО РОСЛИННОГО ПОКРИВУ У ФОРМУВАНН1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ КОМПЛЕКСНО! ЗЕЛЕНО! ЗОНИ М1СТА ЛЬВОВА
Представленi результати гiдрофiзичного та r^poxiMi4Horo аналiзiв якостi води та кшьюсш показники видiв i угруповань водних екосистем КЗЗ м. Львова. На тд-CTaBi отриманих результат i3 застосуванням методу дшшно! регресп встановлена значна роль гiдрофiльного рослинного покриву у формуванш екологiчного стану дослщжених водних екосистем.
Assistant R.M. Danylyk - Lviv
The Role of hydrophyle Plant Cover sn Formation Of Ecological State Of L'viv complex Green Zone Water Ecosystem
It were represented the results of hydrophysical and hydrochemical analyses of water quality and species and community quantitative data of L'viv complex green zone ecosystems. According to the received results which were got by line regression method it was determined a significant role of hydrophyll plant cover in the formation of the ecological state of the researched water ecosystems.
Вступ
На сучасному етат урбатзацшних процеЫв водт ресурси, а разом is ними водт та прибережно-водш бюгеоценози у процес ix безперервного та всезростаючого використання зазнають кшьюсних i яюсних змш, значно1' дигресивноi трансформацп. Велику щнтсть для мюьких агломерацш мають акватори всix тишв - водосховища, озера, рiки, ставки тощо, адже воднi об'екти залежно вiд мaсштaбiв, бiльшою чи меншою мiрою впливають на ста-бшзащю вологостi повiтря, пом'якшення мiсцевого кшмату, служать своерщ-ними екологiчними мапстралями, володiють значним рекреaцiйним потенщ-алом [1, 5-9].
Багатьма дослiдникaми водноi та прибережно-водноi флори та рос-линностi переконливо доведено, що саме вона е основним чинником форму-
1 кафедра екологи та ландшафтно! арх1тектури, УкрДЛТУ
вання та регулювання якостi води в pi3HOMaHrrarn водоймах. Встановлено, що пдрофшьт рослини у великих кiлькостях поглинають не тiльки бiогеннi, але й токсичт речовини мiнерального й оргатчного походження, виявляють фiльтрацiйну роль i мають вплив на фiзико-хiмiчний стан водного середови-ща [3, 4, 11, 14].
Отже, визначення взаемозв'язку гiдрофiльного рослинного покриву та гiдрофiзичних i гiдрохiмiчних показникiв води можуть бути використанi для встановлення ролi автотрофного компоненту у формуваннi еколопчного стану водних екосистем. Такi роботи актуальш для регiонiв 3i значним антропоген-ним навантаженням на рослинний покрив, зокрема, урбашзованих територiй.
Матер1али та методика
Дослiдження проводились у межах комплексно! зелено! зони м. Львова (КЗЗ м. Львова). Об'ектами дослщження були водт екосистеми, як пред-ставленi водоймами рiзних типiв i рiзного ступеня антропогенно! трансфор-мацi! (озера Пiщанi, оз. по вул. Зеленш, оз. по вул. Княгит Ольги, оз. бшя ви-давництва мВiльна Укра!на", оз. на перехрест вул. Стрийсько! та Науково!, оз. с. Сокiльники, оз. Глинна Наварiя, оз. Винникiвське, оз. смт. Брюхович^ оз. с. Звенигород, оз. Дроздовицький Став, оз. Ятвський Став).
Встановлення ролi гiдрофiльного рослинного покриву у формуванш екологiчного стану водних екосистем здшснювали iз застосуванням методу ль нiйно! регресi! для взаемозалежних ознак, використавши програмний пакет "Sigma Plot". У зв'язку з цим були проведет порiвняння значень кшькосп ви-дiв i асощацш з середнiми значеннями гiдрофiзичних i гiдрохiмiчних показниюв якостi води (табл. 1). Гiдрофiзичнi та гiдрохiмiчнi показники води визнача-
+ 3
лися за такими параметрами: прозорють, рН, вмют О2, NH4 , NO3, NO2, РО4 ", Fe заг, Cl-, SO42-, БСК5 згщно зi стандартизованими методиками [2, 10, 12, 13].
Результати й обговорення
За даними графтв теоретичних лшш регресп, встановлювали який ю-нуе зв'язок мiж дослiдженими параметрами (позитивний або негативний), а за рiвнем значущост визначали ступiнь достовiрностi цього зв'язку (рис. 111). Як видно з представлених нижче рисунюв, з високим ступенем достовiр-ност можна стверджувати про наявнiсть тюного зв'язку мiж кiлькiсними значеннями видiв i асоцiацiй стосовно до таких показниюв як прозоростi води, розчиненого кисню, вмiсту хлоридiв i сульфатiв. Результати аналiзу iнших показниюв вказують на вiдсутнiсть достовiрного характеру зв'язюв з рослин-ним покривом. З дещо бiльшою достовiрнiстю ця залежтсть простежуеться за ценотичними показниками, меншою - за флористичними. Це може свщчи-ти про едифшаторну роль виявлених рослинних угруповань.
На пiдставi аналiзу отриманих результатiв лшшно! регресi! встановлено, що найвищим ступенем достовiрностi характеризуеться залежнiсть юль-костi асоцiацiй вiд прозоростi води. Шдтвердженням цього е виявленi нами показники коефщента детермiнацi! (R > 0,8) i рiвня значущостi (Р<0,0001), якi вказують на високу ймовiрнiсть результату (р > 0,9999). Дещо меншими, проте також достатньо високими значеннями ступетв коефiцiента детермтаци
Табл. 1. Середт значения гЬдрохшЬчних / г'гдрофЬичпих покатите / шльтст дат флори тарослинноспп водних екосистем
КЗЗм. Львова
Показники Водойми*
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Прозорють (м) 0,43 0,56 0,27 0,42 0,57 0,42 1,03 0,57 0,42 0,82 1,08 1,35
РН 8,31 8,54 7,36 7,69 8,84 8,79 7,43 8,52 8,53 8,5 8,23 7Д
О2 (мг/дм^) 5,45 4 6,6 5,15 4,45 4,3 7,55 4,55 4,55 7,6 7,35 7,4
Т*Щ4+ (мг/дм3) 0,24 1,62 0,28 2,24 0,22 0,35 0,38 0,18 0,45 0,16 0,78 0,39
N03" (мг/дм3) 0,28 0,85 0,33 0,63 2,44 1,69 0,32 0,56 1,76 0,36 0,60 1,71
N02" (мг/дм1) 0,006 0,015 0,036 0,017 0,008 0,017 0,006 0,068 0,097 0,032 0,021 0,062
Р04'" (мг/дм'1) 0,209 0,213 0,046 0,073 0,113 0,230 0,035 0,068 0,022 0,030 0,041 0,245
Безаг (мкг/дм^) 302,5 1777,5 87 578,5 974,5 491,5 73 206 440,5 73,5 239 339,5
С1" (мг/дм") 218,5 513,5 176,5 252,5 112,5 208,5 55 43,5 84 109 51 37
8042" (мг/дм") 107,5 258,5 124,5 192,5 329,5 177,5 72 100,5 196,5 143 100 71
БСК5 (мг/дм') 6,3 7,7 6,5 3,05 8,35 5,5 2,8 5,25 8,25 5,55 4,0 2,55
Кшьюсть вид1в 29 40 43 28 47 27 81 41 83 83 92 99
Кшьюсть асоц!ац1й 12 12 14 9 11 7 26 13 17 23 31 32
Примггка: *1 - Шщат, 2 - Вул. Зелена, 3 - Вул. Кн. Ольги, 4 - В-во "Вшьна Укра'ша", 5 - Перехрестя вул. Стрийська 1 Наукова, 6 - с. Сокшьники, 7 - Глинна Haвapiя, 8 - Винниьавське, 9 - Брюховицьке, 10 - Звенигородське, 11 - Дроздовицький Став, 12 - Яшвський Став.
та р1внем значущост^ ввдзначаеться зв язок прозорост1 води з к1лькютю вид1в модельних об'екпв (рис. 1). 1мов1ртсть результату в цьому випадку - р >0,99. Загалом встановлений позитивний зв'язок i пряма залежтсть м1ж збшьшен-ням прозорост води та кшьк1сними показниками вид1в i асощацш, що тд-тверджують значення впливу прозорост води на кшьк1ст показники гвдро-фшьно! флори та рослинност! Отримат за прозорштю води показники рос-линного покриву можна пояснити усередненими значениями прозорост й аб-солютними - остантх, як завдяки великим площам окремих водних об'екпв (оз. Ятвський Став, оз. Дроздовицький Став та ш.) характеризуются в р1з-них частинах р1зним ступенем антропогенно! трансформаций Под1бно до по-переднього параметру, високим ступенем достов1рност1 визначаеться залежтсть м1ж вмштом розчиненого у вод1 кисню та кшькдетю вид1в i асощацш водних об'екпв КЗЗ м. Львова (рис. 3). 1мов1ртсть результат1в для асощацш становить - р > 0,999, а для вид1в - р > 0,99. Ц результати тдтверджують визначальну роль рослинного покриву у збагачент води киснем, що е також необхвдною умовою для забезпечення функцiонувания гетеротрофних орга-тзм1в водних екосистем.
0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1.2 1.4 1.6 X - прозорють води
Рис. 1. Залежтсть мгж прозорЫтю води та ктьтстю вид^в I асощацш водних
об'ект1в КЗЗ м. Львова
На вiдмiну ввд попередтх показниюв, збiльшения у водi хлору та сульфатiв негативно впливають на гiдрофiльний рослинний покрив, тобто мають обернену залежнiсть (рис. 9-10). Натомшть, значнi кiлькiснi показники видiв i асоцiацiй мають позитивний вплив на якшть води, що проявляеться у зменшеннi кiлькостi хлору та сульфайв. За першим показником достовiрний ступiнь зв'язку (р >0,9) виявлена для видового рiзноманiття, а у другому - (р >0,9), для фггоценотичного.
Укpаïнcький дepжавний лicoтeхнiчний yнiвepcитeт
7,8 8,0 8,2 8,4 8,6 X - pH (кислотьмсть)
Puc. 2. Зaлeжнicmь мiж кucлomнicmю ma кьль^^^^ю в^гв i aco^a^ü вoднuх
o6 reкmiв КЗЗ м. Львoвa
5 6
X - кисень (02)
Puc. 3. Зaлeжнicmь мiж вмicmoм рoзчuнeнoгo к^ню ma кь^^^^^^ю в^гв ma aco^a^ü вoднuх oбreкmiв КЗЗ м. Львoвa
О^имат peзyльтaти лiнiйнoï perpeciï за шшими гiдpoxiмiчним гоказ-никами (pH, NH4+, NO3-, NO2-, PO43-, Резаг, БСК5) нe виявили cтaтиcтичнoï дocтoвipнocтi, щo cвiдчить npo мeнший зв'язoк мiж ними та кiлькicними xa-
рактеристиками пдрофшьно! флори та рослинностi. Необхщно також зазна-чити, що преважна бшьшють цих гiдрохiмiчних показникiв мае обернену за-лежнiсть стосовно до рослинного покриву. Проте, таю показники як штрати й штрити мають позитивний вплив на рiзноманiтнiсть видiв i асоцiацiй у мо-дельних об'ектах КЗЗ м. Львова.
Рис. 4. Залежшсть мiж вмятом амоншного азоту та ктьшстю видiв i асощацш
водних об'eктiв КЗЗ м. Львова
тл — г* • • • • • •• \ • • • • \
Рис. 5. Залежшсть м1ж вмьстом штрат1в та ктьшстю видьв I асощацш водних
об'eктiв КЗЗ м. Львова
yKpaiHcbK™ дс|)жавмии лicoтeхнiчний yнiвepcитeт
Puc.
б. Зaлeжнicmь мiж вмicmoм нimpumiв ma кiлькicmю вuдiв i acoцiaцiй вoднuх
oбf€кmiв КЗЗ м. Львoвa
Puc. 7. Зaлeжнicmь мiж вмicmoм 3Œvha ma к^к^шю вuдiв i acoцiaцiй вoднuх
oбf€кmiв КЗЗ м. Львoвa
Графой лшшноТ регресп сгнввщношень ктькосп вид1в \ асоц1ацш до фосфору
з" со
'3"
о о
СП
£9 'с!
ш
.о
ь >-
120
100 -
80
60
40 -
20
•
•
• - фосфор X види
У = -99,395х + 68,725 О - фосфор х асоц1аци
р?2 = 0,1012; Р = 0,3135^ — лшп графшв
-
• • •
о • у = -1 9,684х + 19,423 • О •
о° ?5- Н2 = 0,0405; Р = 0,5308^
О 1 о о О 1 1 1 аэ О 1
0,00
0,05
0,1 0
0,15
0,20
0,25
0,30
X - фосфор
Рис. 8. Залежшсть мiж вмятом фосфатiв i ктьтстю видiв i асощацШ водних
об'eктiв КЗЗ м. Львова
300 X - хлор
Рис. 9. Залежшсть мiж вмктом хлору та ктьшстю видiв i асощацш водних
об'eктiв КЗЗ м. Львова
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Рис. 10. Залежшсть мiж вмктом сульфатiв та ктьшстю видiв i асощацШ
водних об'eктiв КЗЗ м. Львова
Графой лшшноТ регреси сгнввщношень БСК5 до ктькосп вид1в \ асофацш
120
100
^ 80
60
од
ч: ^
т л
>-
40
20
• - БСК5 х види
• о - БСК5 х асощацм - лшм графшв
•
• • •
у = -4,2069х + 80,818
--—К2 = 0,0994; Р = 0,3182^
• • •
° _ о -
у = -2,2315^+12^48^--- о Р?2 = 0,2849; Р = 0,0739 ^ ° 1111 1 о 1
x - бск5
Рис. 11. Залежшсть мiж БСК5 та ктьшстю видiв i асоцшцш водних об'eктiв
КЗЗ м. Львова
Висновки
Таким чином, на тдстат регресiйного анашзу встановлений взаемоза-лежний зв'язок мiж гiдрохiмiчними та гiдрофiзичними показниками й кшьюс-ними характеристиками гiдрофiльного рослинного покриву дослщжених водних об'еклв КЗЗ м. Львова. За значеннями коефщента детермшаци та рiвня значущост з високим ступенем достовiрностi доведений вплив показниюв прозоростi, розчиненого у водi кисню, вмiсту хлору й сульфа^в на функщ-онування флори та рослинност водних екосистем дослщжено! територи. За-
галом показники якостi води вищi в тих водоймах, в яких висока фiторiзно-маштшсть, що свiдчить про значну роль гiдрофiльного рослинного покриву у формуванш екологiчного стану водних екосистем КЗЗ м. Львова.
Лггература
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропро-миздат, 1990. - 239 с.
2. Гончарук Е.И., Габович Р.Д., Рудейко В.А., Циприян В.И. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - 448 с.
3. Дубына Д.В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.
4. Кроткевич П.Г. Роль растений в охране водоемов. - М.: Знание, 1982. - 64 с.
5. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
6. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть I. Урбоэко-логия. - М.: НПО "Информация", 1991а. - 375 с.
7. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть П. Фитоме-лиорация. - М.: НПО "Информация", 1991б. - 288 с.
8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2002. - 440 с.
9. Лаптев О.О. Еколопчна оптим1защя бюгеоценотичного покриву у сучасному ур-боландшафть - К.: Укр. екол. акад. наук., 1998. - 208 с.
10. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. - Л.: ЗИН АН СССР, 1974. - 53 с.
11. Мережко А.И. Роль высших водных растений у самоочищении водоемов// Гид-роб. журн. - 1973. - 9, № 4. - С. 118-125.
12. Новиков Ю.В., Ласточкина К.О., Болдина З.Н. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990. - 400 с.
13. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Окс1юк О.П. та ш. Методика встановлення i використання еколопчних норматив1в якосп поверхневих вод суш1 та естуарив Украши. -К.: Наука, 2001. - 48 с.
14. Якубовський А.Б., Мережко А.И., Шиян П.Н. Поглощение биогенных веществ и пестицидов тростником и рогозом// Формирование и контроль качества поверхностных вод. - К.: Наук. думка, 1975. - С. 109-114.
1 2
УДК 595.42:628.516 1.В. Давидова ; Е. О. Аристархова ;
В.В. Щирський3; 1.В. Шульга4
ВИКОРИСТАННЯ ГРУНТОВИХ КЛ1Щ1В ORIBATEI ДЛЯ БЮ1НДИКАЩ1 ТА Б1ОТЕСТУВАННЯ ЗАГАЛЬНО1
токсичност1 Грунту
Розглянуто можливють використання грунтових кл1щ1в для бюшдикацп та бь отестування загально! токсиччносп грунту. Дослщжено !хне розповсюдження у субстрат! у вщповщносп 1з р1внем забруднення зразюв грунту викидами транспорту. Встановлено залежшсть видового та кшькюного складу кл1щ1в вщ токсичносп дов-кшля. Запропоновано особливий метод бютестування забруднення грунту нафтопро-дуктами. Проанал1зовано р1вень чутливосп окремих вид1в кл1щ1в до традицшних та альтернативних титв нафтопродукпв.
1 студентка прничо-еколопчного факультету Житомирського державного технолопчного ушверситету
2 канд. бюл. наук, доцент кафедри природничих наук Житомирського державного технолопчного ушверситету
3 вихованець Житомирського обласного еколого-натуралютичного центру учшвсько! молодо член МАН
4 канд. с.-г. наук, доцент кафедри геотехнологш та промислово! екологи Житомирського державного технолопчного ушверситету
