CC BY
34
7. Ющук Н. Д. Острые кишечные инфекции, диагностика и лечение / Н. Д. Ющук, Л. Е. Бродов // Росссийский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2001. - № 3. - С. 33-35.
7///МШ&І
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ БИФИЛАКТ ЭКСТРА® У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМИ КИШЕЧНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ Чабан Т. В., Майстренко О. Н., Герасименко Е. А., Совирда О. С., Бондаренко В. Н.
В статье представлены данные обследования 60 больных ОКЗ с секреторным (п=30) и инвазивным (п=30) типом диареи. Установлено, что назначение Бифилакт Экстра® с первого дня лечения имеет значительное преимущество перед применением антибактериальных средств у больных ОКЗ: достоверно уменьшает сроки диареи и интоксикационного синдрома, ускоряет исчезновение жалоб на слабость, тошноту и боли в животе.
Ключевые слова: острые кишечные
заболевания, Бифилакт Экстра®, секреторные диареи, инвазивные диареи.
Стаття надійшла 12.04.10
CLINICAL EFFECT OF BIFILACT EXTRA IN THE PATIENTS WITH ACUTE INTESTINAL DISEASES
Chaban T. V., Majstrenko O. M., Gerasymenko O. A., Sovirda O. S., Bondarenko V. M.
Results of investigation of 60 patients with AID with secretor (n=30) and invasive (n =30) diarrheas' type are presented. It is established, that using of Bifilact Extra has the advantage over using of antibacterial means for the patients with AID from the first day: decreasing of the terms of diarrhea and intoxicative syndrome, accelerates disappearance of complains of a weakness, nausea and pain in a stomach.
Key words: acute intestinal diseases, Bifilact Extra, secretor diarrheas, invasive diarrheas.
УДК 616.36-002.1-08
ЗМІНИ ВМІСТУ АДФ В ЕРИТРОЦИТАХ КРОВІ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ
ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ В
Робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідної теми кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Одеського державного медичного університету: "Взаємозв'язок
патологічних і імунологічних змін при гепатитах різної етіології, TORCH-інфекціях та їх корекція" (№ держреєстрації 01008001104).
Обстежено 80 хворих на хронічний гепатит В від 20 років і старші, які залежно від віку були розподілені на 4 вікові групи. Кожній віковій групі хворих відповідала одновікова група донорів. В результаті проведених досліджень встановлено, що хронічний гепатит В помірної активності супроводжується зниженням вмісту АДФ в еритроцитах крові. Г либина виявлених змін залежить від віку та статі хворих.
Ключові слова: хронічний гепатит В, АДФ.
Гепатит В є однією з найбільш актуальних проблем інфектології. Захворюваність стабільно тримається на високому рівні, а багато питань пов’язаних з патогенезом і терапією цієї хвороби залишаються нерозв’язаними [1]. Серед численних факторів патогенезу вірусних гепатитів одним із важливіших є розвиток гіпоксії, в патогенезі якої суттєве значення надається порушенню функціонального стану еритроцитів. Між тим відомо, що гіпоксія призводить до зниження рівня макроергів, накопиченню Са2+ в клітинах, активації мембранних фосфоліпаз, підвищенню катіонної проникності мембран мітохондрій, внаслідок чого порушується окислювальне фосфорилювання, аж до його роз’єднання [2,4,5]. Одночасно знижується синтез сечовини, уповільнюється в - окислення жирних кислот, інактивація біогенних амінів, в результаті чого в організмі накопичуються продукти незакінченого обміну, що негативно впливають на функцію органів і систем [1,3]. Враховуючи вищесказане метою дослідження став аналіз вмісту макроергів, а саме АДФ в еритроцитах крові чоловіків і жінок різного віку хворих на хронічний гепатит В (ХГВ) помірної активності в динаміці його перебігу
Метою роботи було дослідження вмісту макроергів, а саме АДФ, в еритроцитах крові хворих на ХГВ помірної активності.
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили на хворих чоловіках та жінках (80) які в залежності від віку були розподілені на 4 групи 1) 20-39; 2) 40-49; 3) 50-59; 4) 60 і старіші.
Кожній віковій групі хворих відповідала одновікова група донорів чоловіків і жінок. Кров для досліджень відбирали з кубитальної вени до градуйованих центрифужних пробірок попередньо оброблених гепарином, після чого кров центрифугували при 3000 об./хв., відбирали еритроцити і використовували їх для визначення вмісту AДФ з використанням наборів фірми Test-Combination фірми “Boechringer”. Розмірність концентрації нмоль на 1 мл еритроцитарної маси.. Одержані результати досліджень були опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням пакету програм “Primer Biostatistics” Sigma Start (СШA, 1994).
Результати дослідження та їх обговорення. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що вміст AДФ в еритроцитах крові був нижчим за рівень контролю на 32,2%. У жінок, хворих на хронічний вірусний гепатит В, на цей час кількість AДФ в еритроцитах крові складала 80,7% відносно контролю. Проведене загальноприйняте лікування протягом 10 днів в клінічних умовах приводило до достовірного збільшення вмісту AДФ в еритроцитах крові чоловіків, і при цьому відносно контролю він дорівнював 79,9%, тоді, як у жінок на цей час його кількість становила порівняно з останнім 85,2%. Після завершення курсу лікувальних заходів і на момент виписки вміст AДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків був достовірно вищим за всі попередні показники і водночас відповідно контролю дорівнював 89,9%. У хворих на хронічний вірусний гепатит В на цей час показники вмісту AДФ в еритроцитах крові також достовірно збільшувалися порівняно з попередніми показниками, практично досягали рівня одновікового контролю.
Таблиця
Вміст АДФ в еритроцитах крові хворих на хронічний вірусний гепатит В (М±т; п=10; нмоль/л)
Вік обстеже них (роки) Донори Хворі
Чоловіки Жінки
чоловіки жінки 1 2 3 1 2 3
о . о\ (N 1 т 45.6±0,66 51,2±0,73 30,9±0,58 36,4±0,67 41,0±0,69 41,3±0,73 43,6±0,82 48,3±0,87
- ° 26,6±0,61 32,6±0,62 16,4±0,56 18,8±0,37 21,7±0,54 22,8±0,63 26,2±0,63 29,8±0,55
о 18,8±0,46 25,3±0,53 9,0±0,23 11,3±0,47 13,1±0,26 16,3±0,49 18,0±0,50 21,1±0,64
60 і старі ші 15,3±0,42 17,5±0,45 5,6±0,27 7,3±0,27 9,9±0,29 8,7±0,24 10,4±0,22 12,8±0,44
*р>0.05 відносно одновікового контролю, 1-надходження до стационару, 2-10 день госпіталізації, 3-виписка
Досить суттєвих змін за умов хронічного вірусного гепатиту В зазнавав вміст АДФ в еритроцитах крові, відносно до контролю він становив 61,7%, а у хворих жінок - 69,9%. Проведене лікування за загальноприйнятою схемою протягом 10 днів сприяло деякому підвищенню вмісту АДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків відносно попереднього терміну, але виявлені зміни носили недостовірний характер, відносно контролю вміст АДФ дорівнював 70,7%. Більш позитивним було лікування хворих жінок цієї вікової групи, і на 10 день вміст АДФ в еритроцитах крові становив 80,4% відносно контролю. Після завершення лікування і на момент виписки вміст АДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків достовірно збільшувався відносно його значень на попередніх етапах, але залишався достовірно нижчим, ніж контроль. У жінок цієї вікової групи під час виписки із стаціонару вміст АДФ в еритроцитах крові практично досягав рівня контролю, а виявлені відхилення від нього мали недостовірний характер.
На момент госпіталізації хворих чоловіків віком 50-59 років вміст АДФ в еритроцитах крові був нижчим за рівень контролю на 52,2%, на цей же час у жінок вміст АДФ складав 64,4% відносно показників одновікових донорів. Після 10-денного лікування в умовах стаціонару вміст АДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків на хронічний вірусний гепатит В проявляв тенденцію до збільшення і при цьому досягав 59,9% відносно його значень у донорів. Позитивною на цей час була динаміка змін АДФ в еритроцитах крові хворих жінок цієї вікової групи, і його кількість при цьому дорівнювала 71,2% відносно показників донорів. На момент виписки вміст АДФ в еритроцитах крові чоловіків знову збільшувався порівняно з попередніми показниками, але незважаючи на це, залишався достовірно нижчим за одновіковий контроль. У хворих жінок цієї вікової групи на день виписки із стаціонару вміст АДФ в еритроцитах крові дорівнював 83,5% порівняно з показниками донорів.
При госпіталізації чоловіків, хворих на хронічний вірусний гепатит В, віком 60 і старіших
було встановлено, що в еритроцитах крові вміст АДФ був на 63,4% нижчим за показники одновікового контролю. У жінок цієї вікової групи на даний момент вміст АДФ в еритроцитах крові складав тільки 49,9% порівняно з контролем. Перебування в стаціонарі протягом 10 днів сприяло збільшенню вмісту АДФ в еритроцитах крові як хворих чоловіків, так і хворих жінок, і при цьому показники його кількості порівняно з контролем дорівнювали 47,8% і 55,5%. Після завершення лікування на день виписки вміст АДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків і жінок достовірно збільшувався порівняно з усіма попередніми показниками, але рівня норми він не досягав і відповідно дорівнював 64,9% і 73,4%. Таким чином, викладені вище результати досліджень показують, що хронічний вірусний гепатит В супроводжується стійким зниженням вмісту АДФ в еритроцитах крові хворих чоловіків та жінок усіх вікових груп. Незважаючи на проведене лікування за загальновизнаною методикою в умовах стаціонару, воно дало вкрай повільні позитивні зміни, і навіть на кінець терміну лікування вміст АДФ в еритроцитах крові хворих залишався достовірно нижчим від рівня контролю. Винятки в цьому випадку складають тільки жінки 1 -ї та 2-ї вікової групи, у яких на момент виписки після завершення лікування показники вмісту АДФ в еритроцитах крові майже не відрізнялись від норми, а існуючі відхилення мали недостовірний характер. Зазначені факти свідчать про те, що за умов хронічного вірусного гепатиту В спостерігається різке зниження ендогенного пулу аденілових нуклеотидів внаслідок гальмування їхнього біосинтезу в клітинах печінки. Розглядаючи цю проблему з позицій сучасних уявлень про патогенез гепатитів, можна думати, що надмірні кількості [3] вільнорадикальних інтермедіаторів модифікують процеси утворення аденілових нуклеотидів. Останнє може призводити до різкого пригнічення енергозабезпечення печінки та організму в цілому.
1. Хронічний гепатит В помірної активності викликає стійке та глибоке зниження вмісту АДФ в еритроцитах крові.
2. Глибина виявлених змін залежить від віку та статі, більш важкі зміни вмісту АДФ спостерігаються у чоловіків ніж у жінок всіх вікових груп.
1. Aпросина З. Г. Патогенез хронического гепатита В I З. Г. Aпросина, В. В. Серов II Aрхив патологии. - 2001. -
№ 2. - С. 58-62.
2. Динаміка вмісту AMФ в еритроцитах крові хворих на гострий вірусний гепатит В важкого перебігу I О. С. Совірда, К. Л. Сервецький, Є. В. Нікітін [та ін.] II Науковий вісник Ужгородського університету. - 2007. - № 31. - С. 42-44.
3. Посохова Е. A. Микросомальные ферментные системы и патология печени I Е. A. Посохова II Экспериментальная и клиническая фармакология. - 1996. - Т. 59, № 4. - С. 73-79.
4. Acid-labile ATP and/or ADP/P (i) binding to the tetraprotomerits form of Na/K-ATPase accompanying catalytics phosphorylation-dephosphorylation cycle / T. Yokoyama, S. Kaya, K. Abe [et al.] // Journal of Biological Chemistry. -1999. -Vol. 274. - P. 31792-31796.
5. Aincow E. K. Top-down control analysis of ATP turnover, glycolysis and oxidative phosphorylation in rat hepatocyte / E. K. Aincow, M. D. Braud // European Journal of Biochemistry. - 1999. - Vol. 263, № 3. - P. 671-685.
ИЗМЕНЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ АДФ В ЭРИТРОЦИТАХ КРОВИ В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ВИРУСНОГО ГЕПЕТИТА В Чабан Т. В., Совирда О. С., Герасименко О. А., Майстренко О. Н., Ковальская Г. Ф.
Обследовано 80 больных ХГВ в возрасте от 20 до 60 лет и старше, которые были разделены на 4 возрастные группы. Каждой возрастной группе соответствовала одновозрастная группа доноров. В результате проведенных исследований установлено, что хронический гепатит В умеренной активности сопровождается снижением содержания АМФ в эритроцитах крови. Глубина выявленных изменений зависит от возраста и пола больных.
Ключевые слова: хронический гепатит В, АДФ.
Стаття надійшла 12.04.10
CHANGES OF ADP CONCENTRATION IN THE RED BLOOD CELLS IN CHRONIC VIRAL HEPATITIS B Chaban T. V., Sowirda O. S., Gerasymenko O. A., Majstrenko O. M., Kovalska G. F.
80 patients with chronic pepatitis B from 20 up to 60 years old and older were divided into 4 age groups and examined. Every age group had a control group of donors of the same age. In the course of examination it has become clear that chronic hepatitis B with middle course is accompined by decreasing of ADP into red blood cells. Age and sex influence on the degree of detected alterations.
Key words: chronic hepatitis B, ADP.
