CC BY
18
ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК: 616.311.2-002-092-097:612.017.1 1 Г.Ф. Блоклицька,1 О.В. Копчак, 2 Г.М. Воробйова
ЗМ1НИ ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1ЛЮ I ВМ1СТУ АНТИ^Р60 АНТИТ1Л Р1ЗНО1 СПЕЦИФ1ЧНОСТ1 ПРИ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ1
1 1нститут стоматологи, Нацюнальна медична академiя пюлядипломноТ освiти iменi П. Л. Шупика, КиТв, УкраТна
2 Державна установа «Науково-практичний медичний центр дитячоТ кардюлогм та кард^рурги МУстер-ства охорони здоров'я УкраТни»
Одним iз найпоширенiших стоматологiчних за-хворювань, що згiдно iз сучасними уявленнями належить до мультифакторних хвороб, як розви-ваються на ™ змшеноТ реактивностi органiзму, е генералiзований пародонтит (ГП). Складний i не до кшця визначений патогенез цього захворюван-ня створюе умови для подальшого його поглиб-леного вивчення з метою пщвищення ефективно-ст лiкувально-профiлактичних заходiв у хворих [1 ;2;3; 4].
Сучаснi дослiдження вiтчизняних i зарубiжних авторiв свiдчать, що в основi розвитку та прогре-сування ГП лежать порушення балансу мiж мк-рофлорою i захисними факторами, як регулю-ються iмунними механiзмами. Як наслiдок вщбу-ваеться запуск аутамунних реакцiй, що зумовлю-ють руйнування власних структур оргашзму лю-дини. Згiдно з останшми науковими дослщження-ми основним тригером цих аутамунних реакцiй можуть бути бтки теплового шоку (БТШ), як видн ляються мiкроорганiзмами та зруйнованими тканинами пародонта [1; 5; 6; 7; 8].
Уперше БТШ були вщкрит в 1962 р. ^алшсь-ким генетиком Ф. Ртосса, який при випадковому пщвищенш температури в термостат виявив на-бухання деяких дтянок хромосом дрозофiли. Це явище, як було показано згодом, було проявом активацп гешв i дiстало назву «вщповщь на теп-ловий шок» (heatshockresponse), а бтки, що при цьому шдукуються, були назван бiлками теплового шоку (heatshockproteins, Hsp). У наступнi роки цей клас бткв був знайдений у кл^инах усiх жи-вих органiзмiв - вiд бактерiй до людини. БТШ у ссавцiв представлен 6 родинами залежно вiд молекулярной маси Hsp 100, ^р 90, Hsp 70, Hsp 60, ^р 40 i малi Hsps (вiд 15 до 30 kDa) [9; 10; 11].
Роботами низки авторiв показано, що БТШ вщь грають важливу роль у молекулярнш патологи, оскiльки iндукцiя Тх синтезу е уыверсальною реак-цiею живих органiзмiв на стрес будь-якоТ природи, яка активуе мехашзми, спрямованi на стаб^зацш клiтинних бiополiмерiв, зокрема бткв i нуклеТно-вих кислот, i е однiею з ланок захисту клiтин вiд дм негативних чинникв. Оскiльки БТШ е молекуляр-ними шаперонами, вони беруть безпосередню участь у процесах фолдингу, рефолдингу i дегра-даци багатьох клiтинних полiпептидiв i експресу-ються в уах еукарiотичних та прокарiотичних клн тинах, включно з Грам-позитивними i Грам-негативними бактерiями. Наявнiсть високого сту-пеня гомологи мiж мiкробними та людськими БТШ привiв до появи ппотези, згiдно з якою БТШ ви-ступають iндукторами для синтезу антитт, якi во-лодiють перехресною активнiстю щодо мiкробного патогена та власних кл^ин органiзму людини [8; 9; 10; 11; 12].
1мунолопчы функци БТШ були вперше вщкрит у 80-х роках минулого стол^тя i зводяться до того, що БТШ стимулюють Т^мфоцити через рецептор CD91 (антиген-специфiчна дiя), а також сприяють видiленню цитокнв i хемокiнiв, дозрн ванню дендритних кл^ин тощо. Крiм того, БШТ беруть участь у фагоцитозi деяких пухлинних клн тин i кл^ин, iнфiкованих вiрусом, активують синтез прозапальних цитокнв, антиген-презентуючих та цитотоксичних кл^ин, Т-лiмфоцитiв, а також системи комплементу.
Останшми роками зросла ктькють дослщжень, присвячених вивченню ролi БТШ при стоматолоп-чних захворюваннях. Вщомо, що в ходi прогресу-вання запального процесу та регенераци ушко-джених тканин пародонта i слизовоТ оболонки по-
рожнини рота задiяно багато бшмв, як беруть участь у взаемопов'язаних процесах пролiферацiï, диференцiацiï, апоптозу й некрозу кл^ин. На вну-трiшньоклiтинному рiвнi це супроводжуеться де-натурацieю та деграда^ею iснуючих i бiосинтезом та холдингом нових бтш клiтин. Участь БТШ у цих процесах ключова. Окрiм цього, БШТ в умо-вах перебiгу запальних процесiв беруть участь у регуляцп синтезу прозапальних цитомшв (IL-1p, IL-6, IL-8, TNF-a). [1; 7; 13; 14].
Вiдомо, що цитокiни належать до групи регуля-торних пептидiв, якi беруть участь на вах етапах iмунноï вiдповiдi. Бiологiчний ефект цитокiнiв унн версальний для дiï рiзних патогенних факторiв.
Незважаючи на численнi науковi публiкацiï що-до ролi цитоюшв у патогенезi генералiзованого пародонтиту, в лiтературi е значнi розбiжностi не ттьки у визначеннi вмiсту окремих цитоюшв у си-роватцi кровi при цiй патологiï, а й у змшах сшв-вiдношення рiзних груп цитокiнiв та наявностi ко-реляцiï з антитiлами проти прокарютичного Hsp60 та Hsp60 людини.
Мета - дослщити в сироватцi кровi хворих на генералiзований пародонтит змши цитокiнового профiлю та його зв'язок iз вмiстом анти-Hsp60 антитт рiзноï специфiчностi.
Матерiали i методи.
Для досягнення поставлено!' мети нами проведет iмунологiчнi дослщження у 32 хворих на ге-нералiзований пародонтит рiзного ступеня (основна група) та у 22 па^ен^в вком вiд 21 до 39 ро-кiв з iнтактним пародонтом (група порiвняння) вь ком 35,8±15 рокiв. Дiагноз установлювали згiдно iз систематикою захворювань пародонта Г.Ф. Бто-клицько!' [2].
Пiсля забору венозно!' кровi в пацiентiв обох груп ктькюне визначення iнтерлейкiну-6 (1Л-6), ш-терлейкiну-8 (1Л-8), iнтерлейкiну-4 (1Л-4), фактора некрозу пухлини (ФНП-а), рiвня анти-^р60 анти-тiл у сироватцi кровi всiх пацiентiв визначали методом ELISA [15]. Як антигени використовували рекомбшантний бiлок GroEL Escherihia coli (про-карiотичний гомолог Hsp60 людини) та рекомбшантний бток Hsp60 людини. Дослiдження рiвнiв ан-™-Hsp60 антитiл у сироватцi пацiентiв проведено на базi лабораторiï молекулярних механiзмiв ау-тоiмунних процесiв IМБiГ НАНУ за участ к.б.н. Л.Ф. Яковенко та зав.лаб. к.б.н. Л.Л. Сидорик, за що висловлюемо подяку.
Оцшка вiрогiдностi отриманих даних базувала-ся на застосуванн Т-критерiю Ст'юдента. Для встановлення взаемозв'язш мiж показниками, що дослщжувались, обчислювали коефiцiент кореля-цп Пiрсона та визначали рiвень його вiрогiдностi. Статистичний аналiз результатiв проводили iз за-стосуванням пакетiв програм "Microsoft Excel".
Результати та обговорення
Анал1з отриманих результат св1дчить, що вмют циток1н1в не залежав вщ ступеня ГП, але у хворих основно!' групи середн1й ум1ст прозапальних циток1н1в був значно вищим, жж у пац1ент1в контрольно! групи. Так, умют IL-6 у пац1ент1в 1з ге-нерал1зованим пародонтитом (основна група) в середньому становив 17,3 ± 3 пк/мл проти 9,8 ± 2 пк/мл у груп1 пор1вняння (р<0,05); середн1й ум1ст IL-8 у основн1й груп1 становив 7,9 ± 2,3 пк/мл проти 6,2 ± 1,1 пк/мл у груп1 пор1вняння; середн1й ум1ст IL-1 ß - 53,5 ± 6,6 пк/мл проти 30,4 ± 5,3 пк/мл (р<0,05); середн1й ум1ст ФНП -а - 23,8 ± 2,6 пк/мл проти 9,7 ± 1,7 пк/мл (р<0,05).
Натом1сть середн1й умют протизапального ци-ток1ну IL-4 у хворих основно!' групи був нижчим, н1ж у груп1 пор1вняння (9,7 ± 1,7 пк/мл проти 16,7 ± 3,5 пк/мл). У цьому зв'язку можна констатувати суттеву змшу циток1нового проф1лю у хворих 1з ге-нерал1зованим пародонтитом у пор1внянн1 з пацн ентами групи пор1вняння.
Анал1з отриманих результат1в також дозволив установити, що в сироватц1 кров1 пац1ент1в основ-ноТ групи вмют антитт проти прокар1отичного Hsp60 був в1рогщно вищим (р<0,05), н1ж у пац1ен-т1в групи пор1вняння, i становив 0,64±0,05 та 0,52±0,16 одиниць оптично!' густини вiдповiдно. Середнiй умют антитт проти Hsp60 людини в основой групi також був вiрогiдно (р<0,05) вищим, нiж у груш порiвняння, i становив 0,35±0,03 та 0,25±0,04 одиниць оптичноТ густини вщповщно.
Кореляцiйних зв'язкiв мiж умютом антитiл проти прокарiотичного Hsp60 та Hsp60 людини в основой та групi порiвняння виявлено не було. На-томiсть вiрогiднi кореляцiйнi зв'язки в основнiй груш па^ен^в були встановленнi мiж умютом прозапальних цитоюжв (IL-6, IL-1 ß, ФНП-а) та антитт проти прокарютичного Hsp60 i прозапальних цитоюжв (IL-6, IL-8, IL-1 ß, ФНП-а) та антитт проти Hsp60 людини (табл. 1).
У груш порiвняння виявили кореляцшж зв'язки мiж умютом прозапальних цитоюжв (IL-6, IL-8), протизапального цитокшу IL-4 i антитт проти прокарютичного Hsp60 та прозапальних цитоюжв (IL-6, IL-1ß) та антитiл проти Hsp60 людини (табл. 2).
В основнш групi були встановленi вiрогiднi зв'язки мiж IL-6 i IL-8 (r = 0,69, р<0,001); I L-1 ß i IL-6 (r = 0,66, p<0,001); ФНП-а i IL-6 (r =0,6, p<0,001); IL-8 i IL-1 ß (r = 0,5, p<0,01); ФНП-а i IL-8 (r =0,47, p<0,01); ФНП-а i IL-1 ß (r = 0,53, p<0,001) p<0,001) (табл.1).
У груш порiвняння пацiентiв вiрогiднi зв'язки були встановлеж лише мiж IL-1 ß i IL-6 (r = 0,5, p<0,05) та мiж ФНП-а i IL-8 (r = 0,4, p<0,05) ( табл.2). Достеменних кореляцiйних зав'язкiв мiж групою прозапальних та протизапальних цитоюжв виявлено не було.
Таблиця 1
Коpеляцiйнi зв'язки показниюв цитоюнового профлю й антитл проти пpокаpiотичного Hsp60 та Hsp60 людини в основнш груп
na^eHmie
Показники 1Л6 1Л 4 1Л8 IЛ1ß ФНП-а Антитiлa проти Hsp60 людини Антитiлa проти прокaрiотичного Hsp60
1Л6 - r=-0,295 r=0,694 r=0,665 r=0,603 r=0,701 r=0,360
t=1,691 t=5,279 t=4,877 t=4,140 t=5,384 t=2,113
p>0,05 p<0,001 p<0,001 p<0,001 p<0,001 p<0,05
1Л4 r=-0,295 - r=-0,106 r=-0,279 r=-0,013 r=-0,145 r=-0,056
t=1,691 t=0,5834 t=1,591 t=0,071 t=0,803 t=0,307
p>0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05
1Л8 r=0,694 r=-0,106 - r=0,504 r=0,477 r=0,364 r=-0,059
t=5,279 t=0,5834 t=3,196 t=2,973 t=2,140 t=0,324
p<0,001 p>0,05 p<0,01 p<0,01 p<0,05 p>0,05
m1ß r=0,665 r=-0,279 r=0,504 - r=0,534 r=0,567 r=0,475
t=4,877 t=1,591 t=3,196 t=3,459 t=3,770 t=2,973
p<0,001 p>0,05 p<0,01 p<0,001 p<0,001 p<0,01
ФНП-а r=0,603 r=-0,013 r=0,477 r=0,534 - r=0,399 r=0,369
t=4,140 t=0,071 t=2,973 t=3,459 t=2,383 t=2,174
p<0,001 p>0,05 p<0,01 p<0,001 p<0,01 p<0,05
Антитта проти Hsp60 людини r=0,701 r=-0,145 r=0,364 r=0,567 r=0,399 - r=0,1096
t=5,384 t=0,803 t=2,140 t=3,770 t=2,383 t=0,6039
p<0,001 p>0,05 p<0,05 p<0,001 p<0,01 p>0,05
Антитта проти прокарютичного Hsp60 r=0,360 r=-0,056 r=-0,059 r=0,475 r=0,369 r=0,1096 -
t=2,113 t=0,307 t=0,324 t=2,973 t=2,174 t=0,6039
p<0,05 p>0,05 p>0,05 p<0,01 p<0,05 p>0,05
Пpимimкa: r- коефiцieнm кореляцП'Пipсонa; t - кpиmеpiй Ст'юдента; р - вipогiднiсmь pозбiжносmей м'ж показниками.
Таблиця 2
Коpеляцiйнi зв'язки показниюв цитоюнового профЛю й антитЛ проти пpокapiоmичного Hsp60 та Hsp60 людини в пaцieнmiв гру-
пи поpiвняння
Показники 1Л6 1Л 4 1Л8 IЛ1ß ФНП-а Антитi ла проти Hsp60 людини Антитiлa проти прокaрiотичного Hsp60
1Л6 - r=-0,045 r=0,129 r=0,517 r=0,309 r=0,679 r=0,564
t=0,247 t=0,712 t=3,308 t=1,78 t=5,006 t=3,741
p>0,05 p>0,05 p<0,05 p>0,05 p<0,01 p<0,01
1Л4 r=-0,045 - r=-0,092 r=-0,137 r=-0,041 r=-0,311 r=-0,623
t=0,247 t=0,506 t=0,757 t=0,225 t=1,792 t=4,36
p>0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05 p<0,01
1Л8 r=0,129 r=-0,092 - r=0,368 r=0,436 r=-0,143 r=-0,399
t=0,712 t=0,506 t=2,17 t=2,653 t=0,791 t=2,383
p>0,05 p>0,05 p>0,05 p<0,05 p>0,05 p<0,05
IЛ1ß r=0,517 r=-0,137 r=0,368 - r=0,375 r=0,5668 r=0,363
t=3,308 t=0,757 t=2,17 t=2,216 t=3,768 t=2,134
p<0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05 p<0,01 p>0,05
ФНП-а r=0,309 r=-0,041 r=0,436 r=0,375 - r=-0,192 r=-0,107
t=1,78 t=0,225 t=2,653 t=2,216 t=1,071 t=0,589
p>0,05 p>0,05 p<0,05 p>0,05 p>0,01 p>0,05
Антитiлa проти Hsp60 людини r=0,679 r=-0,311 r=-0,143 r=0,5668 r=-0,192 - r=0,3246
t=5,006 t=1,792 t=0,791 t=3,768 t=1,071 t=1,8796
p<0,01 p>0,05 p>0,05 p<0,01 p>0,01 p>0,05
Антитiлa проти прокaрiотичного Hsp60 r=0,564 r=-0,623 r=-0,399 r=0,363 r=-0,107 r=0,3246 -
t=3,741 t=4,36 t=2,383 t=2,134 t=0,589 t=1,8796
p<0,01 p<0,01 p<0,05 p>0,05 p>0,05 p>0,05
Пpимimкa: r- коефiцieнm кореляцП'Пipсонa; t - кpиmеpiй Ст'юдента; р - вipогiднiсmь pозбiжносmей м'ж показниками.
Висновки
Аналiз даних iмунологiчного дослiдження показав пщвищення вмiсту прозапальних цитоюыв (1Л-6, 1Л-8, 1Л-1р, ФНП-а) у пaцieнтiв iз генералiзова-ним пародонтитом на ™ зростання вмюту антитiл проти прокарiотичного Hsp60 та ^р60 людини незалежно вiд ступеня ГП. Натомють умiст проти-запалного 1Л 4 в групi порiвняння був вищим за основну. Це свщчить про розвиток аутоiмунного процесу з ознаками системно!' запальноТ вщповщк Виявленi iмунологiчнi змiни можна розглядати як важливий механiзм розвитку запально-дистрофiчного процесу в тканинах пародонта.
Лтература
1. Белоклицкая Г.Ф. Клинико-иммунологическая характеристика генерализованного пародонтита у больных на фоне ревматоидного артрита / Г.Ф. Белоклицкая, Н.В. Цецура // С1мейна медицина.-2008.- №3.-С.129.
2. Белоклицкая Г.Ф. Современный взгляд на классификации болезней пародонта / Г.Ф. Белоклицкая // Современная стоматология.- 2007.-№3 (39).- С. 59-64.
3. Кгмтинська О.В. Гпена порожнини рота як основа профтактики стоматолопчних захворювань в юто-ри цив1л1заци / О.В. Кл1тинська // Современная стоматология.- 2011.-№1.- С. 63-65.
4. Чумакова Ю.Г. Патогенетичне обфунтування мето-д1в комплексного л1кування генерал1зованого паро-донтиту (кл1н1ко-експериментальне досл1дження): ав-тореф. дис. на здобуття наук ступеня док. мед. наук: спец. 14. 00. 21 «Стоматолопя» / Ю.Г. Чумакова. -Одесса, 2008, 38 с.
5. Комплексное изучение механизмов развития хронического воспаления при пародонтите / Т.П. Ива-нюшко, Л.В. Ганковская, Л.В. Ковальчук [и др.] // Стоматология. - 2000. - № 4. - С. 13-16.
6. Роль цитокинов в механизмах развития хронического воспаления в тканях пародонта / Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская, М.А. Рогова [и др.] // Иммунология. - 2000. - № 6. - С. 24-26.
7. Heat shock proteins in the human periodontal disease process / T. Ando, T. Kato, K. Ishihara [et al. ]// Microbiol Immunol. -1995.-№ 39. -Р. 321-7.
8. Heat shock protein 60 (GroEL) from Porphyromonas gingivalis: molecular cloning and sequence analysis of its gene and purification of the recombinant protein. / H. Maeda, M. Miyamoto, H. Hongyo [et al.] // FEMS Microbiol. Lett. - 1994.-№119.- Р. 129-35.
9. Кузник Б.И. Клеточные и молекулярные механизмы регуляции системы гемостаза / Б.И. Кузник. - Чита: Экспресс-издательство, 2010. - 827 с.
10. Малайцев В.В. Белки теплового шока и их роль в развитии патологических процессов / В.В. Малайцев, И.М. Богданова, О.В. Макарова //Архив патологии.- 2008.- №6. - С. 31 - 38.
11. Пастухов Ю.Ф. Шапероны в регуляции и восстановлении физиологических функций / Ю.Ф. Пастухов, К.А. Худик, И.В. Екимова // Рос. физиолог. ж. им. И.М. Сеченова.- 2010.- №7. - С. 708-725.
12. Accumulation of human heat shock protein 60-reactive T cells in the gingival tissues of periodontitis patients / K. Yamazaki, Y. Ohsawa, K. Tabeta [et al.] // Infect. Immun. - 2002.- №70. - Р. 2492-501.
13. Cytokine gene expression in chronic periodontitis / [M. Bickel, B. Axtelius, C. Solioz, R. Attstrom] // J. Clin. Periodontol. - 2001.- №28.- Р. 840-847.
14. Systemic inflammation following non-surgical and surgical periodontal therapy / F. Graziani, S. Cei, M. Tonetti [et al.] // J. Clin. Periodontol. -2010.-№ 37(9).-Р. 848-854.
15. Фримеля Г. Иммунологический метод / Г. Фриме-ля. - М.: Медицина, 1987.-472 с.
Стаття надшшла 10.02.2016 р.
Резюме
Сучасн дослщження свщчать, що в основi прогресування генералiзованого пародонтиту лежать по-рушення балансу мiж мiкрофлорою i захисними факторами, як регулюються iмунними мехашзмами.
Мета. Дослщити в сироватц кровi хворих на генералiзований пародонтит змши цитокшового профтю та його зв'язок iз умютом анти-^р60 антитт рiзноТ специфiчностi.
Методи дослщження. Обстежено 32 хворих iз генералiзованим пародонтитом iз використанням iму-нолопчних методiв.
Результати. При генералiзованому пародонтит встановлено пщвищення вмюту прозапальних цитокн шв (1Л-6, 1Л-8, 1Л-1р, ФНП) на ™ зростання вмюту антитт проти прокарютичного ^р60 та ^р60 людини.
Висновки. Визначено наявнють аутамунного процесу з ознаками системно' запальноТ вщпов^д при генералiзованому пародонтитк
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, цитокши, штерлейкши, сироватка кров^ бтки теплового шоку.
Резюме
Современные исследования свидетельствуют, что в основе прогрессирования генерализованного пародонтита лежат нарушения баланса между микрофлорой и защитными факторами, которые регулируются иммунными механизмами.
Цель. Определить в сыворотке крови больных генерализованным пародонтитом изменения цитоки-нового профиля и его связь с содержанием анти-^р60 антител разной специфичности.
Методы исследования. Обследовано 32 больных с генерализованным пародонтитом с использованием иммунологических методов.
Результаты. При генерализованном пародонтите установленно повышение содержания провоспали-тельных цитокинов (1Л-6, 1Л-8, 1Л-1р, ФНП) на фоне роста содержания антител против прокариотического ^р60 и ^р60 человека.
Выводы. Определено наличие аутоиммунного процесса с признаками системного воспалительного ответа при генерализованном пародонтите.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, цитокины, интерлейкины, сыворотка крови, белки теплового шока.
UDC 616.311.2-002-092-097:612.017.1
THE CYTOKINE PROFILE CHANGES AND CONTENT ANTI-HSP60 ANTIBODY OF DIFFERENT SPECIFICITY IN PATIENTS WITH PERIODONTITIS
1G.F. Biloklytska, 1O.V. Kopchak, 2 A. M. Vorobiova
1 P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kiev, Ukraine
2 State Institution " Scientific and Practical Medical Center of Pediatric Cardiology and Cardiosurgery Ministry of Health of Ukraine" Kiev, Ukraine
Summary
Introduction. Periodontitis is considered as a multifactorial disease resulting from a combine impact of local and systemic factors on the background of altered reactivity. The stimulation of the immune system by periodontal bacteria results in the increased production of pro-inflammatory cytokines, which play an important role in the pathogenesis of the disease and is determined by activation of leukocytes, macrophages, fibroblasts and endothelial cells via nonspecific host response to infections, trauma, ischemia etc. The heat shock proteins are considered as an important antigen, which trigger this process. The quantitative characteristics and relationships between pro- and anti-inflammatory cytokines (cytokine balance) reflect the dynamics of inflammation and correlate with activity of certain cardio-vascular diseases, infections and malignant tumors, allowing the objective estimation of the disease severity and prognosis. However the role of blood cytokines in periodontal disease is still a subject of debate in the literature.
Aim. To study the cytokine profile changes and their relationship with the content of anti-Hsp60 antibody of different specificity in the blood serum of patients with generalized periodontitis.
Materials and methods. The prospective clinical and immunological study was performed in 54 persons aged from 21 to 73 years with mean age 35,8+15 years, which were divided into two groups: the main group -32 patients with different degrees of periodontitis and control group - 22 patients with intact periodontium. Patients were recruited at the Department of Therapeutic Dentistry in P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education. All patients were examined according to the standard protocol, which included anamnesis, analysis of current medical data and general health state, clinical periodontal assessment, radiological examination and assay of cytokine profile. For immunological study the samples of venous blood were obtained from all patients in both groups. Assay of interleukin-6 (IL-6), interleukin-8 (IL-8), interleukin-4 (IL-4), tumor necrosis factor (TNF-a) and antibodies for human and procariotic heat shock protein Hsp60 in serum of patients was performed using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). Statistical analysis of received results was carried out using SPSS (SPSS Inc., Chicago, IL, USA) and MS Excel software.
Results and discussion. Analysis of the obtained results showed that in patients of the main group the average content of pro-inflammatory cytokines as well as a content of antibodies against prokaryotic Hsp60 and human Hsp60 were significantly higher than in the control group. The average content of IL-6 in patients with periodontitis (the main group) was 17,3±3 pg/ml vs 9,8±2 pg/ml in the control group (p<0.05), the average content of IL-1p in the main group was 53,5±6,6 pg/ml vs 30,4±5,3 pg/ml in the control group (p<0.05), the average content of TNF-a - 23,8±2,6 pg/ml vs 9,7 ± 1,7 pg/ml (p<0.05), the average content of IL-8 in the main group was also higher than in the control (7,9±2,3 pg/ml vs 6,2±1,1 pg/ml), but the differences for this cytokine in studied groups were insignificant (p>0.05). On the contrary, the average content of anti-inflammatory cytokine IL-4 in patients of the main group was lower than in the control: 9,7±1,7 pg/ml vs 16,7±3,5 pg/ml however the differences appeared not significant (p>0.05).
Conclusions. The immunological data revealed the significant increase in levels of pro-inflammatory cytokines (IL-6, IL-1p, TNF-a) as well as a growing content of antibodies against prokaryotic Hsp60 and human Hsp60 in patients with periodontitis compared to the control group. The content of anti-inflammatory IL-4 in the control group was higher than in patients with periodontitis; however the differences for this cytokine were insignificant.
The increase of pro-inflammatory and decrease in anti-inflammatory cytokines in patients with periodontitis is probably one of the pathogenic mechanisms which determines the course of inflammatory and degenerative processes in periodontal tissues.
High concentrations of pro-inflammatory cytokines and antibodies against prokaryotic Hsp60 and human Hsp60 in blood of the patients with periodontitis can be considered as negative prognostic criteria of further disease progression and systemic complication.
Key words: generalized periodontitis, cytokines, interleukins, blood serum, heat shock proteins.
