CC BY
81
свободнорадикальное окисление, язвы желудка, gastric ulcers, endothelial disfunction, endothelin-1,
эндотелиальная дисфункция, эндотелин-1, stress resistance.
стрессоустойчивость.
Стаття надійшла 2.04.10
УДК 616.24-007.272:616.379-002.2] :616.15 ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФІБРИНОЛІТИЧНОЇ ТА ПРОТЕОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ІЗ СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ У ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ
Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини та ендокринології: «Шляхи оптимізації діагностики та лікування патології органів травлення, поєднаної із захворюваннями інших внутрішніх органів (0107U004051)».
У роботі досліджено зміни показників плазмового протеолізу та фібринолізу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім хронічним панкреатитом під впливом обраного лікування.
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, хронічний панкреатит, фібриноліз, протеоліз.
Збереження нормального балансу між активністю протеолітичних ферментів та антипротеаз є одним із важливих параметрів гомеостазу в організмі людини. Основні положення протеїназно-інгібіторної теорії виникнення та розвитку бронхолегеневого запалення полягають у тому, що протеїнази гранулоцитів і макрофагів гідролізують компоненти сполучної тканини легень і бронхів, викликаючи деструкцію тканин й активацію медіаторів запалення. Активність протеїназ контролюється присутніми в легенях інгібіторами, які за своїм хімічним складом належать до глюкопротеїдів. Як і різке підвищення протеолітичної активності, так і зниження захисного інгібіторного резерву, призводять до виникнення дисбалансу в системі протеїнази-інгібітори, що зумовлює хронічний перебіг захворювання [1,4].
Метою роботи було вивчення зміни показників плазмового фібринолізу та протеолізу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім хронічним панкреатитом у динаміці лікування.
Матеріал та методи дослідження. Дослідження проводились з дотриманням основних положень GCP (1996), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000) і Наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р. Карта досліджень та формуляр інформованої згоди пацієнта схвалені комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету МОЗ України (м. Чернівці). Фазу і стадію ХОЗЛ встановлювали відповідно до наказу МОЗ України № 128 від 19.03.07 р., з урахуванням результатів клінічного перебігу та лабораторно-інструментальних даних. Обстежено 116 хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст., в тому числі 60 хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. із супутнім хронічним панкреатитом у нестійкій ремісії. З урахуванням скарг, анамнезу, об'єктивного статусу, даних загально клінічних та інструментальних методів обстеження були виділені наступні клінічні групи динамічного спостереження: І група - хворі на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. тяжкості без супровідної патології; ІІ група - хворі на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. тяжкості із супутнім хронічним панкреатитом. Контрольну групу склали 19 практично здорових осіб. Хворі ІІ групи згідно отриманого лікування були поділені на три підгрупи. Хворі ІІА (19 осіб) підгрупи отримували базисну терапію, згідно наказу МОЗ України №128 від 19.03.2007 р. У ІІБ підгрупу ввійшли 23 пацієнти, які окрім загальноприйнятого лікування отримували «Ессенціале форте Н » по 2 капсули тричі на добу впродовж 1 місяця. У пацієнтів ІІВ підгрупи (18 осіб) базисне лікування поєднувалося з додатковим призначенням кверцетину у дозі 1,0 г 3 рази на добу впродовж 14 днів. Протеолітичну і фібринолітичну активність плазми крові визначали, використовуючи азосубстрати фірми “ Даниш ” Ltd. (Україна): азоальбумін (лізис низькомолекулярних білків), азоказеїн (лізис високомолекулярних білків) і азокол (лізис колагену) [5]. Інтенсивність фібринолізу оцінювали за лізисом азофібрину (“Даниш Ltd”, Україна). Для
вивчення фібринолітичних процесів визначали сумарну фібринолітичну (СФА), неферментативну (НФА) і ферментативну фібринолітичну активність (ФФА) [4]. Статистична обробка результатів дослідження проводилась шляхом визначення середніх величин, похибки середніх.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено підвищення інтенсивності лізису низькомолекулярних білків, яка у хворих І та ІІ групи перевищувала показник практично здорових осіб на 45,7%, та 33,2% відповідно (р<0,05), із наявністю вірогідної міжгрупової різниці (табл.1). Поряд із цим, у хворих на ХОЗЛ із ХП встановлено більш істотне підвищення інтенсивності необмеженого протеолізу високомолекулярних білків - на 27,2% у ІІ та на 22,3% у І групі відповідно порівняно з групою практично здорових осіб (р<0,05). У пацієнтів І групи виявлено тенденцію до зниження інтенсивності лізису колагену порівнюючи із контрольною групою (р>0,05), у ІІ групі цей показник перевищував на 8,14% у порівнянні із практично здоровими особами (р<0,05).
Таблиця 1
Показники протеолітичної активності плазми крові у хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. у фазі загострення на тлі
ХП та без нього (М±т)
Показники Практично здорові особи ХОЗЛ, п=56 ХОЗЛ+ХП, п=60
Лізис низькомолекулярних білків, мкг азоальбуміну/мл за 1 год (ЛАА) 1,53±0,15 2,82±0,31* 2,29±0,12*/**
Лізис високомолекулярних білків, мкг азоказеїну/мл за 1 год (ЛАК) 2,20±0,24 2,83±0,21* 3,02±0,17*/**
Лізис колагену, мкг азоколу/мл за 1 год 0,79±0,08 0,77±0,06 0,86±0,06*/**
Примітки: * - різниця вірогідна у порівнянні з показником у практично здорових осіб (Р<0,05); ** - різниця вірогідна у порівнянні з показником у хворих на ХОЗЛ без ХП (Р<0,05);
Тобто у хворих на ХОЗЛ із супутнім ХП відбувалася активація протеолізу з максимальним підвищенням інтенсивності протеолітичної деградації високомолекулярних білків. Таке є можливим за рахунок декількох механізмів: підвищення активності протеаз (порушення ацинусів з феноменом “ухилення” ферментів ПЗ, дегрануляції нейтрофілів, генетичне порушення структури протеаз серинового типу); зниження активності інгібіторів протеаз (генетично запрограмованого порушення синтезу альфаі-антитрипсину, порушення синтетичної функції печінки; наявність дисфункції ендотелію [2]. У обстежених хворих виявлено достовірне підвищення СФА у хворих ІІ групи, в основному за рахунок ФФА. При дослідженні рівня НФА на 20,3% відзначалося достовірне зниження у І групі хворих та на 9,9% у ІІ групі. Показник ФФА достовірно підвищувався на 23,9% (р<0,05) у осіб І групи та на 29,2% у ІІ порівняно з групою практично здорових (р<0,05) (табл.2).
Таблиця 2
Показники фібринолітичної активності плазми крові у хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ст. у фазі загострення на
тлі ХП та без нього (М±т)
Показники Практично здорові особи, п=19 ХОЗЛ, п=56 ХОЗЛ+ХП, п=60
Сумарна фібринолітична активність, мкг азофібрину/мл за 1 год 1,40±0,09 1,41±0,09 1,53±0,06*/**
Неферментативна фібринолітична ак-сть, мкг азофібрину/мл за 1 год 0,89±0,07 0,74±0,06* 0,81±0,06*/**
Ферментативна фібринолітична ак-сть, мкг азофібрину/мл за 1 год 0,51±0,06 0,67±0,07* 0,72±0,06*/**
Примітки: * - різниця вірогідна у порівнянні з показником у практично здорових осіб (Р<0,05); ** - різниця вірогідна у порівнянні з показником у хворих на ХОЗЛ без ХП (Р<0,05);
Аналізуючи показники після отриманого лікування, встановлено, що використання базисного лікування ХОЗЛ на тлі супутнього ХП у нестійкій ремісії сприяло зменшенню ЛАА на 23,6% (р<0,05), при залученні до лікування «Ессенціалє форте Н» та кверцетину - показник ЛАА знизився на 31,5% та
12,7% відповідно (р<0,05). Аналогічні вірогідні зміни спостерігали при аналізі ЛАК: у ІІА, ІІБ та ІІВ показники зменшились на 22,4%, 21,3% та 25,5% (р<0,05), що пояснюється впливом «Есенціалє форте Н» і кверцетину. У динаміці базисного лікування лізис колагену знизився у ІІА групі на 47,3%, в той час як у ІІБ та ІІВ на 79,3% та на 26,1% відповідно. Після традиційного лікування дослідження рівня НФА показало його зниження на 18,3%. Додавання «Ессенціалє форте Н» до базисного лікування сприяло зменшення показника на 5,3%, а кверцетину - істотно не вплинуло на показник НФА (р>0,05). Показник ФФА достовірно знижувався у всіх групах (14,3%, 27,6% та 64,3%) (р<0,05). На фоні отриманого лікування зниження СФА спостерігалось у ІІА групі на 16,2%, у ІІБ групі на 14,7% та у ІІВ групі - на 20,6%. Тобто, зниження СФА (в основному за рахунок зниження ФФА) відбулося у підгрупі, які додатково з базисним лікуванням отримувала кверцетин.
1. Важливими ланками патогенезу хронічного обструктивного захворювання легень із супутнім хронічним панкреатитом є дисбаланс в системі «протеїнази - інгібітори протеїназ».
2. Додаткове включення до комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім хронічним панкреатитом сприяє ефективнішій корекції протеолітичної та фібринолітичної активності плазми крові.
Перспективою подальших розробок у даному напрямку є вивчення особливостей перебігу ХОЗЛ на тлі супутнього ХП, з метою вивчення механізмів, чи рівноваги, вище вказаних процесів у перебігу постійного ДВЗ-синдрому при хронічній коморбідній патології, в тому числі при ХОЗЛ у поєднанні з ХП.
1.Дудка І.В. Інтенсивність оксидативного стресу та протеїназю-інгібіторного дисбалансу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супровідною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та ефективність їх корекції препаратом гінкго білоба / І.В.Дудка //Клінічна та експериментальна патологія. - Т.7, №3. - С.40-45.
2. Кендзерська Т.Б. Можливості діагностики, прогнозування перебігу, контролю за ефективністю медикаментозної корекції хронічного панкреатиту у осіб похилого віку за станом систем протеолізу, фібринолізу, перекисного окиснення білків та ліпідів / Т.Б.Кендзерська //Гастроентерологія. Міжвідомчий збірник.- Дніпропетровськ,2001- Вип.32.- С.312-317.
3. Коваленко С.В. Зміни гемокоагуляційної ланки гемостазу у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень / С.В.Коваленко, О.В.Андрусяк //Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т.11, №4. - С.31-33.
4. Кресюн В.Й. Особливості зрушень стану протеїназно-інгібіторної системи за умов розвитку експериментального алергічного альеоліту і шляхи його корекції /В.Й.Кресюн, Н.Г.Семенців, М.С.Регеда //Одеський медичний журнал. - 2009. - №3 (113). - С.35-37.
5. Сучасні методики експериментальних та клінічних досліджень центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії /[ В.М. Магаляс, А.О. Міхєєв, Ю.Є. Роговий та ін.]. - Чернівці: БДМА, 2001. - 42 с.
ИЗМЕНЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФИБРИНОЛИТИЧЕС- the changes of the fibrinolytic and КОЙ И ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ У PROTEOLYTIC ACTIVITY IN PATIENTS
БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ОБСТРУКТИВНЫМИ WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE
ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С PULMONARY DISEASE WITH
ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ В ДИНАМИКЕ CONCOMITANT CHRONIC PANCREATITIS .ЛЕЧЕНИЯ IN DYNAMICS OF TREATMENT
Телеки Я.М. Teleki Y.M.
В роботе исследовано изменение показателей In this work the changes of plasma proteolysis
плазмового протеолиза и фибринолиза у больных на and fibrinolysis in patients with chronic obstructive хроническое обструктивное заболевание легких в сочетании с pulmonary disease with concomitant chronic pancreatitis хроническим панкреатитом в динамике лечение. under the influence of the chosen treatment were
Ключевые слова: хроническое обструктивное investigated.
заболевание легких, хронический панкреатит, фибринолиз, Key words: chronic obstructive pulmonary
протеолиз. disease, chronic pancreatitis, fibrinolysis, proteolysis
Стаття надійшла 12.04.10
УДК [616.33/.34:616.72]-002 УРАЖЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ
у///ш№т№штш.
Публікація пов’язана з виконанням науково-дослідної роботи на тему: «Розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення у поєднанні з іншими захворюваннями систем організму № держреєстрації 010би000964».
В останні роки були проведені дослідження про достатньо високу частоту ураження при остеоартрозі внутрішніх органів, у тому числі і ураження шлунково-кишкового тракту. Метою дослідження було вивчити частоту уражень травного тракту до маніфестації остеоартрозу і на фоні його лікування. Встановлено, що у
