CC BY
17
УДК 378. 22:611.018
Ж
З1РКИ ТА ТЕРНП ШЛЯХУ КАФЕДРИ Г1СТОЛОП1 ТА ЕМБРЮЛОГП (до 175^ччя Нацiонального медичного ушверситету iменi О.О.Богомольця)
«Rome was not built in a day»
В стата проаналiзовано юторш створення кафедри пстологи та ембрюлоги Нацiонального медичного ушверситету iMeHi О.О. Богомольця. Розглянуто фактори, що вплинули на формування наукового напрямку Кшвсбко! пстолопчно1 школи та становлення пстологи та ембрюлоги як самостшно1 навчально! дисциплiни в Укра1ш. Представленo iсторичнi та науюда портрети професорсько-викладацького складу гiстологiчних кафедр друго1 половини 19 столiття.
Ключов1 слова: кафедра пстологи та ембрюлоги Национального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця, icTopifl, HayKOBi напрямки кафедри.
У 2016 рощ виповнюеться 175 рошв з дня заснування Нащонального медичного ушверситету ¡меш О.О. Богомольця. 29 квггня 1841 року «Его Императорским Величеством Николаем I подписан Высочайший Рескрипт об открытии медицинского факультета в Университете св. Владимира в Киеве». А вересень прийняв в обшми ушверситету 29 студенпв, як прослухали свою першу лекщю на медичному факультета Так продовжуеться вже майже вгамнадцять десятитть....
Пройшли роки. За вшном XXI стол1ття - стол1ття великих технологш та великих швидкостей. Все це дае нам необмежеш можливост i наука теж рухаеться i3 реактивною швидюстю вперед. Сьогоднi майже неможливо уявити ra6i наше юнування в сучасному свiтi без звичайних для нас речей, таких, як комп'ютер, планшет, електронний мiкроскоп, штернет та багато iншого. Ми не сприймаемо сьогодення i сучасну науку без цього. Вона нас плекае сво1ми таемницями i ми розушемо, що без юторп, без минулого немае сьогоднiшнього та майбутнього.
Нам хотшося повернути Вас в минуле нашо1 славетно1 науки, до ll першовiдкривачiв, людей, завдяки яким ми маемо можливють рухатись уперед на зус^ч новим вiдкриттям.
Людина i сьогоднi залишаеться загадкою для багатьох поколшь дослiдникiв i розгадати ll вже багато столiть намагаеться велика кшьюсть вчених. За цi 175 роюв вiдбулися великi змiни в теоретичнш та практинiй медицинi. Анатомiя i гiстологiя, фiзiологiя i фiзика, ембрiологiя i математика - вс вони нероздiльно пов'язанi з пошуками та дослщами, з невдачами та великими вщкриттями в медицинi i бюлоги. Тому саме сьогоднi, на передодш свята нашого унiверситету, ми хочемо звернути Вашу увагу на тецщтну науку - гiстологiю.
Пстолопя - особлива наука, молода, перспективна. Вона оточуе нас i мщно пов'язана з людиною. Сьогоднi кожному знайомi так1 поняття як «клпина», «мiтоз», «тканина» та багато шших, вiдомих з шк1льно1 лави термшв i понять. Але ще яюсь 150 рокiв тому цi поняття сприймались у суспiльствi з обережшстю, а iнодi, були осмiянi публiчно. Понад усе нам би хотшося наблизити Вас до атмосфери, яка панувала в науковому свiтi i не тiльки. Укра1на, в л часи, переживала складний перiод, мабуть як i сьогоднi, тому поди тих далеких дшв пов'язанi з нами i нашим сьогоденням. Iсторiя гiстологil безперечно мае нерозривний зв'язок з описовою анатомiею та фiзiологiею i безумовно з видатними iменами того часу: Генрiх Фрей (1822—1890), Ернст Вшьгельм фон Брюкке (Ernst Wilhelm von Brücke 1819—1892), Н.А. Хржонщевський (1836 - 1906), Г. Н. Мшх (1835 — 1896), Олександр Петрович Вальтер (1817—1889) та багато iнших визначних вчених того часу. Ми спробуемо, хоча б на мить, перенестись в минуле i ще раз доторкнутись до юторп становлення кафедри гiстологil в Киеш, яка безперечно пов'язана з прiзвищами славетних науковцiв минулих столггь Володимиром Олексiйовичем Бецом, Петром 1вановичем Перемежко та iншими морфологами.
ВОЛОДИМИР ОЛЕКС1ЙОВИЧ БЕЦ
Прозектор кафедри анатомп В.О.Бец був перший, хто почав викладати гiстологiю в унiверситетi Св. Володимира. Протягом 1868-1869 р.р. курс пстологи, як самостшно1 дисциплiни, викладали для студентiв медичного i фiзико-математичного факультетiв. Програма лекцiй була затверджена на Радi факультету професором кафедри анатомп О.П. Вальтером [1].
В.О.Бец вважався одним з найталановитших викладачiв Ки!вського унiверситету. Володiючи неабиякими педагогiчними здiбностями, ерудицieю i безлiччю iнтересiв, вш зайняв почесне мiсце поряд з такими вченими як проф. Вальтер, Томса, Покровський, Перемежко i багато шших. З перших крокiв свое! роботи на кафедрi анатоми В.О.Бец вважав важливим розвивати саме ктшчш напрями нейроанатоми. У цей час його дослщження були присвяченi методам дослщження центрально! нервово! системи, вивченню макро- i мшроскопи мозку на сери поперечних зрiзiв через увесь мозок i порiвняльно! анатоми кори великого мозку.
У сво!й статп «Новий спосiб дослiдження центрально! нервово! системи людини» (1870) В.О. Бец описуе розроблеш ним методи ущшьнення мозку в спецiальних рiдинах, методи виготовлення послiдовних серiй мiкроскопiчних препараив на сконструйованому ним апарать методи приготування кармiну i забарвлення зрiзiв мозку, заключення препаратiв i метод дослщження розташування мозкових волокон за допомогою спецiально власноручно сконструйованого для цiе! мети, приладу. За допомогою цих методiв В.О. Бец отримав тоню зрiзи мозочка, довгастого мозку, варолiева моста i всiх частин твкуль головного мозку.
Розробивши метод для ущшьнення мозку людини, В.О.Бец домпся отримання найтонших зрiзiв, цей факт дав можливють, в подальшому, вивчати волокна мозково! тканини.
Метод виготовлення тонких пстолопчних зрiзiв, запропонований В.О.Бецом дав свiтовi прототип мшротома. В.О.Бец, можливо, вже тодi розумiв наукову цiннiсть сво!х препаратiв та !х значения для иодальшого розвитку пстологи та в(ле! практично! \ теоретично! медицини (рис.1).
122
1 Euilm, Э. 8. 3 В«», В.
к Ikfte[ik ■ Д)пгн1>. 5 Bl>ui. И
б Boim
t Воп, Л.
8 Bpuuin,
ИЛЛЮОТРИР. ОПЯС. МАНУФ. ВЫСТАВКИ. Радд&гь седьмой. (Конецъ).
29 —30.
)■ IIOKTIt.
KoiJtnii шИоны t^yyta.
fMte. С UrmtpC 40 Bjmn C.-Dt
II
AiiTo»i«((i« s liiipotioilicciíti apra»p*iH fian II
♦отогр»»1». ВаршлФа ! 40
*.»ur|»Miii<«iM ямг«рпм. С - lie
mtfpfíjfpn. 40
CttpMierpnwiii ioimi. О. Пешмрб 41 4JIJMM» Kijiiipu ■ (tuiwl. Мое
>yC 39
IiToipun. C.-Hemtp6ffp%* 39
9 Bo«MO-iitn>r|'>»ii«;iiloT|
(JUftro Utt¿t Mtlltlu
■irrfpcrM. ■••«•■I
10 Вооточяо-СябярсяН ot»*iv»» Koijn
PJTÍ-W. Иркутск*.
«uuli »»c«oi*«Te»v
Прс
33
macioe lla««i«wi jrtе4яыя aotoóii. Л/ootw I
. «г ■((»roraiKiiii вур.-«мя.
31 Myiei, вех-»«-.учеСиыаъ ••»«■ Эквовввти: мумВ яоеммо учебимв-ь амягдем!», и*которым на »• воеяя«> учебны«» я 'рмлаасшъ учсОяык> laMjeail, я т»аю ■ iMraui ми. Ifv De|»n>ra*et«ort оци» aai» дятея ■ предметы мжктряяявго ара rorou«iii. I
36 Настювоаг, М II.
3fi Оов«рп я Беде.
1« П*трутямск1Й, А. Ф » nort>c««ift. А.
фотогряянчесяое аяяедея!е. JfocxM 4о I
MHWjiw для штеп. Гсл*-*шфореь.
Сяяаая'« об» Аяеяеяадр» Няяеяоя».
С.-Петер*. *»
Кяягя дяя вяродяяго 4Tíbíí. С Пб 41 |
Рис.1. Фрагмент (1) 3Í 3BÍTy щодо BcepociiícbKoí мануфактурhoí вис
для промышленной статистики нашего отечества; upo-♦есоръ Владим1ръ Ветдъ, въ ШевЪ—за весьма замечательное, въ техническомъ othouichíh, приготовле-н'ю анатомичсскихъ препаратом», дающее полную возможность къ изучешю человъческаго мозга въ раз-личныхь его вндахъ л составляющее важное npioOpt-тен1е для науки; К. Мейнсгау8енъ, въ С.-Петербур-
Рис.2. Фрагмент (2) 3Í зв1та щодо Всеросшсько! мануфактурно'1 виставки в Петербурзг
Медаль въ память ВссроссШсской мануфактурной выставим 1870 г., по рисунку Винера.
(Расов. аа дер. А. 0. Адваовъ, грав. Ф. Герасааовъ).
Рис.3. Медаль BcepociiícbKoí мануфактур hoí виставки в
[вки в Петербурга
В цшому, В.О.Бец створив величезну колекцда (близько 8000) npenapaTÍB мозку людини i тварин та систематизував !! по роздшах. Ця колекцiя стала тдгрунтям для його роботи «До анатоми та топографи мозку», в якш вiн розвивав iде! Пирогова. Пiд впливом саме Пирогова проходив весь творчий шлях В.О. Беца. Наукова дiяльнiсть Беца не залишилась без уваги науковщв i всього суспшьства. Колекцiя препаратiв (рис.2) В.О. Беца отримала двi медалi: одну на Всеросшськш мануфактурiнi! виставцi в Петербурзi в 1870 роцi, а другу - на Всесвггнш виставщ у Вiднi в 1873 рощ (рис.3). В цшому Володимиром Олексшовичем опублiковано понад 40 наукових праць з роздiлiв клiнiчно! медицини, анатоми i фiзiологi! внутрiшнiх органiв, макроскопи i мiкроскопi! мозку, морфологi! остеогенезу; видано атлас
Петербурз1. людського мозку (вщдш макроскопи).
1м'я професора Володимира Олексшовича Беца i його ушкальш науков1 дослщження назавжди увшшли в iсторiю св^ово1 медицини. Пращ i вiдкриття В.А. Беца мають величезне значення для розвитку неврологи, нейрохiрургil, психiатрil та iнших медичних наук [2]
петро шанович перемежко. початок життевого ШЛЯХУ.
Петро 1ванович Перемежко народився 24 липня 1833 року (рис.4). Вш походив з им'1 збiднiлих дворян (украшсько1 «шляхти»), як пiзнiше буде ним власноручно написано «из нов. дворян» [ 3]. Початкова освгта - три класи Кролевецького училища (1845 -1848 р.р.), шсля заюнчення навчання, в 1848 рощ Петро Перемежко вступае до Новгород - Оверсько! пмназп. В 1854 рощ, шсля И закiнчення «з вiдзнакою», Петро 1ванович пршздить до Киева для подальшого навчання.
Перемежко вступае на медичний факультет кшвського 1мператорського Унiверситету Св. Володимира. «По окончании курса в Императорском Университете Св. Владимира, на казенном содержании, со степенью лекаря в 1859 году в службу вступил врачом при Лаишевской окружной лечебнице, тысяча восемьсот пятьдесят девятого года июня пятнадцатого дня». Запис зроблено у формулярi 15 червня 1859 року. Розпочавши службу лшарем мюько! лшарш, Петро 1ванович знайомиться з особливостями нелегкого життя Казансько! провшци.
Згiдно запишв в арх1вах за цей перюд: отримуе на рiк платнi - 2400 р., столових - 300 рублiв, квартирних - 300 рублiв. Разом 3000 рублiв. А у вересш того ж року «за розпорядженням Лшарсько1 Управи, з дозволу Казанського Вшськового губернатора, прикомандирований до лшарш Казанського наказу громадського тклування, де i знаходився на посадi ординатора, з 14 вересня 1861». Але вже через незначний промiжок часу «Вследствие предложения Казанского Военного Губернатора от 18 сентября 1861 года, согласно постановлению Казанского Военного Губернатора Попечительного Комитета о тюрьмах, перемещен врачом казанской тюремной больницы, в какую должность вступил», цю посаду вш зайняв 23 вересня 1861. Мине невеликий промiжок часу i доля знову принесе змши у життя Петра 1вановича.
За час роботи в пересильнш лшарш Казанського каземату Перемежко стикаеться не тшьки з важкою роботою практикуючого лiкаря, але i з важкою дiйснiстю того часу i мюця.
Можна тiльки здогадуватися, якi складш долi i пацiенти зустрiлися на шляху молодого лшаря та майбутнього науковця. В'язниця з li в'язнями, каторжники, яких переганяли до рiзних поселень, що чекали ув'язнених, похмурi осiннi дощовi днi - мабуть все це вплинуло певним чином на молоду людину i можна припустити, що поди тих далеких дшв i спонукали його до активно1 науково1 роботи, до кращого майбутнього для багатьох нащадкiв.
За рекомендащею професора В.Б. Томси (рис.5) П.1. Перемежко був запрошений екстраординарним професором в унiверситет Св. Володимира. «Приказом г. Министра Народного Просвещения от 22 марта 1869 года за №5 отчислен от Министерства Народного Просвещения, с 26 октября 1868 т.е. со дня определения его доцентом Казанского Университета. (22 марта 1969 года)». Вщповщно до критерив «табеля про ранги» [4] П.1. Перемежко «Указом правительствующего Сената от 10 декабря 1870 за №270-м утвержден по занимаемой должности экстраординарного профессора в чин Коллежского Советника с 20 декабря 1868 года» [5]. З нагоди обрання Петра 1вановича Перемежко екстраординарним професором по кафедрi пстологи та ембрюлоги в ушверситет Св. Володимира та призначення на посаду, за ршенням Ради Ушверситету Св. Володимира 10 травня 1869 р. надати грошову допомогу «на дорожное издержание 300 руб.» зi спещальних кош^в Ушверситету, перелiчених з вщсотюв Ушверситетських каштатв.
Ушеерситет Ce. Володимира i станоелення кафедри гктологи e Kueei
Ушверситет Св. Володимира в Киевi був i назавжди залишився для Петра 1вановича сенсом всього його наукового та викладацького життя. Бурхливi поди в краш, полiтичнi бурi того часу приносили багато змш, яю не могли не впливати i на наукове життя. До повернення П.1. Перемежко в Ки1в, на медичному факультет теж багато що змшилося. Це час значних наукових пошуюв, якi давали свiту новi iмена, а величезна кiлькiсть дослщжень i вiдкриттiв у рiзних галузях науки не могла не вплинути на медицину i морфологда. На медичному факультет
/
Рис.4. Петро 1ванович Перемежко (1833 -1893 рр.).
Рис.5. Володимир Богумiловiч Томса (1831-1895).
ушверситету св. Володимира «служили» таю славетш морфологи { ф1зюлоги як В.О. Бец, Вальтер, Н.А.Хржонщевський, Г.Н. Мшх, В.Б. Томса.
В.Б. Томса, вихованець Празького ушверситету, шсля заюнчення якого був залишений на кафедр! ф!зюлопчно! анатоми. Через деякий час Володимир Богумшович був вщряджений за кордон де працював асистентом у ф!зюлопчшй лаборатори К. Людвпа.
В 1968-1969 роках формувалась кафедра пстологи. Перш! заняття проходили в буд1вл1 Анатом1чного музею [6]. В даний час ця частина корпусу (швшчно-захщний флпель) не збереглася.
Лаборатор1я кафедри пстологи та загально! патологи з патолопчною пстолопею розмютилася в швшчно-захщному флпел! [3]. До 1873 року в цш частиш примщення знаходився льодник - трупна комора, юмната для збериання анатом1чних мебл1в { юмната для зберпання предмеив з кабшету пор!вняльно! анатоми. За клопотанням П.1. Перемежка 1 Н.А. Хржонщевського було дозволено прилаштувати по кшцях колишнього флпеля { «приноровить» його спещально для викладання пстологи. Примщення, обладнаш для кафедри пстологи були зроблеш строго за вказ1вкою П.1. Перемежка 1 Н.А. Хржонщевського.
Все примщення складалося з чотирьох юмнат: юмната А - для служителя з примщенням для тварин; юмната В - для занять ¿з студентами; С - «для приготовления гистологических диссертаций»; юмната Б - примщення для професора пстологи. Кабшет професора знаходився через стшку з робочим кабшетом Хржонщевського, обидва примщення приеднувались до велико! зали (аудитор1я на 120 слухач1в). У числ1 ирепарат1в пстолопчно! лаборатори знаходилися: «чудове з1брання мшроскошчних препарапв р1зних швкуль», мозок новонароджених, м1зки людини { тварин, багато «различных экземпляров рыб, гадов и пресмыкающихся». Вс препарати з колекцп кафедри були виготовлеш за способом Дж1акомо [7]. Протягом багатьох роюв Петро 1ванович единовладно викладав на кафедр! пстолопю. Кшьюсть студеппв збшьшувалась (до 1882-1883 роюв вона досягала 360-380 чоловш) { це вимагало додаткових викладач1в про що неодноразово Перемежко просив Раду ушверситету. Складнощ! були I у фшансуванш кафедри. Обладнання не вистачало 1 кошти видшялися в недостатнш кшькость Але не дивлячись на вс перепони Петро 1ванович Перемежко зум1в створити не тшьки кафедру на високому р1вш, але 1 виховати цшу плеяду учшв. Багато хто з них продовжив свш шлях у наущ, започаткований у стшах пстолопчно! лаборатори.
НАВЧАННЯ У НАУКОВИХ ШКОЛАХ. Вже з 1859 року Перемежко починае сшвпрацювати з фiзiологiчною лабораторieю Казанського ушверситету. Ф!зюлопчну лабораторда Казанського ушверситету на той час очолював професор Пилип Васильович Овсяиииюв (14 червня 1827 - 25 травеиь1906 року) (рис.6).
У 1848 рощ П.В Овсяншков вступив до Тартуського (Дерптсысий) ушверситету, який усшшио закончив в 1853 р., отримавши стушнь доктора медицини, а у 1854 рощ захистив дисертащю. Восени 1858 року вш увшшов до Казанського ушверситету, отримавши посаду ординарного професора ф1зюлоги та загально! патологи. У 1860, за дорученням Казанського ушверситету був вщправлений за кордон, для ознайомлення та ф!зюлопчних лаборатор1ях [8]. Для ф!зюлопчно! Казанського ушверситету Овсяншков придбав
¡6
вивчення у
лаборатори
м1кроскопи,
сф1гмограф Марея*, мультипшкатор та ¿нш!
Рис.6. П.В. Овсяииикiв (1827-1907).
шструменти для вивчення електричних струм1в нервш та мяз1в, гемодинамометр, чутлив! термометри для вишрювання температури кров! [ 9] (Рис.7). До Казанського ушверситету Овсянниюв повертаеться з величезним багажем побачених винаход1в { щкавих щей. Обладнана ним ф!зюлопчна лаборатор1я мае не тшьки високий р1вень «оборудования», а й вщкривае велик можливосп для учшв Овсянникова, як в цей перюд працюють у нього.
Один з тих, хто починае робити сво! перш! кроки у наущ - доктор Перемежко.
Рис.7. Схема. Артерюсфигмограф Марея (БИеппе Шей Магеу), 1860
На жаль, спшьна робота в ф1зюлопчнш лаборатори була короткою (Овсянников у 1862 рощ «був обраний ад'юнктом академи наук» i по!хав до Санкт - Петербургу), але в той же час плщною. I! результатом стала дисертащя П.1. Перемежка на тему: «О развитии поперечно -полосатых мышечных волокнах из мышечных ядер» (Казань, 1863 рк).
А на шдтвердження цьому, Радою 1мператорського Казанського Ушверситету П.1.Перемежко удостоений ступени доктора медицини (17 листопада 1863). Продовжуючи роботу при тюремному каземап, Перемежко не залишае наукову роботу, що дае сво! плоди: «По всеподданнейшему докладу, с разрешения Министра Внутренних дел, по назначению Медицинского Департамента награжден набором анатомических инструментов, о чем Казанский Военный Университет дал знать Врачебной управе» (15 квггня 1864).
Незабаром Петро 1ванович звшьняеться з тюремно! лкарш («Постановлением Казанского Губернского тюремного комитета, состоявшемся 2 июля 1865 года, вследствие сообщения исправлявшего должность Ректора Императорского Казанского Университета от 12 мая за №404, уволен от занимаемой им должности Врача при тюремной больнице, о чем ему, Перемежко, и последовало предложение Вице-Президента Комитета от 3 июля 1965 года (2 липня 1965)». А у вересш цього ж року стае сшвробггником 1мператорського Казанського Ушверситету про що свщчить запис, зроблений в особовш справ! Перемежко: «Приказом Министра Народного Просвещения №20, причислен к Министерству Народного просвещения (14 сентября 1865 года)». Не можна не сказати кшька сл1в i про тих людей, з якими Петро 1ванович i працював у ф1зюлопчнш лаборатори у професора Овсянникова. Одним з них був Костянтин Захарович Кучин (Рис.8). Час, проведений у ф1зюлопчнш лаборатори Казанського ушверситету був наповнений ентуз1азмом, мр1ями про велик вщкриття i основним двигуном цих емоцш була молодють. Костянтин Кучин, майбутнш послщовник нейропстолопчного напрямку, а тод1 - молодий учений { дослщник, який щкавився мшроскошею, вивчав будову спинного мозку у р1зних тварин. Працюючи в лаборатори Костянтин Захарович публшуе свою роботу в цш галуз1 «Про будову спинного мозку р1чково! м1ноги» (1863 р) { незабаром устшно захищае роботу на стушнь доктора медицини, а в 1864 рощ стае приват-доцентом з пстологи. 1нтерес до пстолопчних досл1джень не згасне з роками, а навпаки, приведе його в якосп вже ординарного професора до берепв Дшпра, на кафедру пстологи, ембрюлоги 1 порiвияльно! анатомИ. У 1871 рощ Кучин «был перемещен» до Харювського ушверситету Св. Володимира де i продовжував служити наущ гiстологi!. Саме тут, у Харковi в квiтнi 1867 була створена перша кафедра пстологи на Укра!ш. I! першим керiвником став Никанор Адамович Хржонщевський (рис. 9). Зпдно з обранням Радою медичного факультету 1мпера-торського Харкiвського ун-ту, пропозищею пана Мiнiстра Народно! Осв^и №4275 затверджений екстраординарним професором кафедри Ембрюлоги, пстологи та порiвняльно! анатоми. перемiщений в Ки!вський унiверситет Св. Володимира на посаду
Рис.8. Костянтин Захарович Кучин (1834-1895). Екстраординарний професор ембрюнлогЯ i ггстологЯ завiдувач кафедри Хартвсъкого ушверситету 1871 -1890роки.
Рис.9. Никанор Адамович
Хржонщевський (1836 - 1917 рр.) Статський радник, доктор медицини.Ординарний професор по кафедрi загальноЧ патологЯ при унiверситетi Св. Володимира, з дворян. Кавалер ордена Св. Статслава 2 ступеня i iмператорськоЧ корони Св. Анни. [10]
З грудня 1869
ординарного професора по кафедрi загально! патологи, а 14 сiчня того ж року за приказом №1
затверджений Деканом медичного факультету Ушверситету [3]. З 15 кв^ня 1870 вщряджений за кордон строком на п'ять мюящв. Ще одним з колег казанського перюду був Микола Осипович
Заюнчивши Казанський унiверситет, Ковалевський пюля вщ'!зду Овсянникова в С.-Петербурзьку Академiю продовжуе роботу у фiзiологiчнiй лабораторi! i вже в 1865 роцi устшно захищае дисертацiю i отримавши звання екстраординарного професора очолюе кафедру фiзiологi!. Великий внесок був зроблений М. О. Ковалевським в напрямку саме мшроскошчно! фiзiологi!. Вiн був прихильником того, що фiзiологiя невiд'емно пов'язана з гютолопею, пiдтердженням цього е робота Миколи Осиповича «Анатомшо^зюлопчш дослщження селезшки» (Казань, 1860 рiк). Використовуючи мiкроскоп, М.О.Ковалевський проводив дослiдження кори головного мозку, намагаючись з'ясувати принцип роботи нервових клiтин [11]. Це був час нових дослiджень, пошук свого мiсця в науцi. Багато хто з студенпв та молодих вчених того часу дуже старанно намагався перейняти
Рис. 10. Мжола Осипович досвiд сво!х «заморських колег», але й самi вони дуже багато Ковалевськии (1840-1891). _ .
робили для розвитку вiтчизняно! науки та медицини зокрема.
Одне можна сказати точно, «наука о естествознании» повнютю змшила !хне майбутне, вона !х бiльше не вiдпустила вщ себе.
НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ. Це дае можливють i вiдкривае шлях до бшьш серйозно! науково! роботи. У цей перюд було поширеним вiдправляти молодих учених, i не тшьки, на удосконалення сво!х знань у тш чи iншiй галуз^ за кордон. Для багатьох це була можливють попрацювати з видатними вченими того часу i можливють розкрити сво! таланти. Перемежко опинився в чи^ таких молодих i перспективних людей, якi всiею душею прагнули до нових вершин. I ось нарешт Петро 1ванович «Найвищим наказом по Мiнiстерству Народно! Осв^и №14, вiдряджений на 2 роки за кордон з навчальною метою. (27 вересня 1865)».
Бонн, Цюрiх, Вiдень - провiднi мiста та науковi центри того часу. Тут творили таю вiдомi мужi як Брюкке, Шульц, Майер, Гiртль, Штршке i багато iнших. Великий науковий штерес в цей час представляють дослiдження в гiстологi!, мiкроскопiчнi дослщження та дослiдження в порiвняльнiй анатоми (професор Генрiх Фрей, С. Штршкер), особливий iнтерес представляють цитологiчнi дослщження професора Макса Шульца (1825 -1874 рр.), який очолював кафедру порiвняльно! анатомi! в Боннi. Значнi устхи були досягнутi в галузi вивчення мшроскошчно! будови живо! клiтини (переважно м'язових клiтин). Працюючи у сшвпращ з Брюкке, П.1.Перемежко дослiджуе мiжклiтинну речовину «как продукт выделения первоначально соприкасающихся эмбриональных клеток и развития мышечной и волокнистой соединительной ткани».
У цей же перюд Шульц багато ствпрацюе з професором М.М. Рудневим. У 1865 рощ М.М.Руднев друкуе сво! роботи, яю стосуються мшроскошчно! будови кл^ин «епiдермоiдального» шару шюри жаби.
Одним з вагомих вщкритпв було введення Рудневим осмiево! кислоти, як мiкрохiмiчного реагента, який вщкрив у майбутньому великi мiкроскопiчнi можливост для гiстологiчно! технiки та електронно! мiкроскопi! [12]
За два роки свого перебування за кордоном Перемежко дуже активно i старанно ствпрацюе з провщними вченими того часу ^ ймовiрно, ця по!здка робить свш вагомий внесок у наукове майбутне Петра 1вановича. Можливо, не остання роль у цiй ман^вщ за знаниями належала Овсяннiкову. Адже якщо подивитися на зацiкавленiсть до порiвняльно! анатомi! та гiстологi!, до мшроскошчних дослiджень i вiдкриттiв у цш галузi, то можна побачити багато спшьних iмен у яких були «с ученой целью» нашi стввтизники.
За час перебування за кордоном, Перемежко не тшьки активно вщвщуе професорiв з порiвняльно! анатоми та гютологи (Г.Фрея), мiкроскопiчно! анатоми та фiзiологi! (Брюкке), але й пезперечно придшяе багато уваги методищ викладання ембрiологi! у професора Штршкера у Вiднi. Захопившись вивченням ембрюлогп, Перемежко друкуе сво! власнi дослщження [13, 14].
Вщвщавши велику кшькють лабораторiй i попрацювавши з европейськими морфологами, Петро 1ванович «Задержавшись на несколько месяцев дольше положенного срока и получив
одобрение руководства: Высочайшим приказом по Министерству Народного Просвещения, №14, срок командировки за границу с ученою целью продолжен по 1 января 1868 года. При этом сохранено ему помянутое содержание» повертасться до Казанського ушверситету. «Из заграничной командировки возвратился (19 февраля 1868 года). Министерством Народного Просвещения просрочка командировки признана уважительной» (24 лютого 1868).
Пюля тривало! по1'здки Петро 1ванович починае працювати над науковою роботою з описово! анатомп i усшшно ïï завершуе, отримавши посаду доцента гiстологiï: «За визначенням Мiнiстерства Народноï Освiти, №1814, видало iз коштiв Мiнiстерства Народноï Освiти 200 руб. на надрукування науково1' роботи по предмету описово1' анатомп (24 лютого 1868)». Керуючим мiнiстерством Народно1' Освiти, Товаришем Мшютра, за №4833 призначено йому з 1 червня 1868, протягом трьох мюящв, по сто рублiв iз сум згаданого Мiнiстерства, для продовження занять на приготування себе до професорського звання з описово1' анатомп та гютологп (15 червня 1868). А Наказом Пана Мшютра Народно1' Осв^и вiд 22 березня 1869 за №5 вщрахований вiд Мшютерства Народно1' Освiти, з 26 жовтня 1868, тобто з дня призначення його доцентом Казанського Ушверситету (22 березня 1969 року).
Розглядаючи життевий шлях П.1. Перемежко, як не згадати iмена науковцiв, в руках яких наприкiнцi 19 столiття була вся наука i гютолопя в тому числь Багато захiдноевропейських лабораторш i кафедр запрошували у сво1' стiни iноземних колег морфологiв i фiзiологiв, якi прагнули до нових шзнань та активно демонстрували сво1' власнi пiдсумки дослiджень, чия наукова творчють не могла не вплинути на хщ науки.
Пiсля перебування за кордоном, Петро 1ванович Перемежко так i повернувся до Казанського ушверситету. Життя все розставило по-своему. Рщш стiни Alma mater все одно притягують до себе сво1'х вихованцiв. Багато хто з митщв науки працював i робив сво1' вiдкриття в рiзних куточках св^у, але при найменшiй можливостi кожен з них повертався в рщну домiвку. П.В. Овсянников, народившись у Санкт - Петербурзi i подорожуючи свiтом, повернувся в Петербурзьку Академда. Микола Феофанович Кащенко, народився i вирю на Украïнi, багато рошв працював в рiзних регiонах, але Украша все одно покликала до себе. Можна ще довго перераховувати славетш iмена наших спiввiтчизникiв, яю в силу рiзних обставин довгий час жили i працювали за межами Украши i якi все одно повернулися до дшпровських берепв щоб залишити свiй слiд саме тут.
НАУКОВА РОБОТА КАФЕДРИ ТОГО ЧАСУ. П.1. Перемежко активно працював з1 студентами про що свщчать роботи, надрукованi в «Университетских известиях»:
1. Отзыв о сочинениях студентов С. Колачевского и М. Нестеровского. - Унив. известия, Киев, 1871г., №10, с. 34 -36.
2. Разбор сочинения студента Добровольского «О строении костного мозга». - Унив. известия, Киев, 1875 г., №10, с. 42 -44.
3.Разбор сочинений студентов Броцкого и Бронниковского «О строении и развитии сухожилий». - Унив. известия, Киев, 1875 г., №10, с. 45 - 48.
Не провiвши самостшно жодного дослщження в галузi нейрогютологп, Петро 1ванович Перемежко завжди вщчував защкавленють до проблем нейроморфологп, а його учш С. Колачевський i В. Баковецький усшшно розробляли дану тему. Петро 1ванович займався вивченням гiпофiза, яким почав щкавитися ще в Цюрiху у Фрея, Крiм того, звернув увагу на гютолопчну схожють аденогiпофiза зi щитовидною залозою. Згодом, вже в гютолопчнш лабораторй' у Киевi побачать свiт роботи його учшв, що вивчатимуть ендокриннi органи (студент В. Пщвисоцький, а в майбутньому великий вчений, морфолог, займався вивченням шдшлунково1' залози).
Робота П.1. Перемежка про будову кровоносних судин ч^ко перегукуеться з роботами, що вийшли з лабораторп унiверситету. Наприклад, праця його учня В.1. Судакевича, присвячена розвитку «упругой ткани» ссавщв. Епiграфом-девiзом до рукопису студентсько1' роботи стало твердження про те, що «всякое волокно происходит из клетки». Основна спрямованють роб^ молодих шдошчних Петра 1вановича Перемежка була сшвзвучна теорй' кровотворення. У гютолопчнш лабораторп 1884 р. можна було спостерпати за дослщницькою роботою ще кшькох учнiв. Серед них студент 1.Колбасенко (Дудченко). Його студентська робота «Будова i розвиток надниркових залоз»).
Рис.11. Портрет М.М. Ге-молодшого. 1882. Полотно, олiя. Мюцезнаходження невщоме (рашше зiбрання М.М. Ге-сина, Швейцарiя) [15].
З Колбасенко можна було зустргти студента Миколу Ге, сина вщомого художника М.М. Ге. М.Ге-молодший теж мав зд1бност1 до малювання, навчався на ф1зико-математичному факультетах i був дружний з I. Колбасенко. Микола Ге зробив кшька малюнюв до науково! роботи I. Колбасенко (рис.11). Бшьшу частину свого життя Микола Ге присвятить збереженню колекцл картин батька, вщмовившись вiд сво!х власних талантiв. Саме завдяки його небайдужостi багато з картинних полотен збереглося i демонструегься рiзними музеями свiту. Нажаль М. Ге був змушений мiгрувати з ам'ею, але залишився патрiотом i зробив все можливе на той час для збереження колекци на батьювщит (рис.12). Перу П.1. Перемежка належать видатт працi про м^оскотчну будову i ембрiогенез селезiнки, щитовидно! залози i гiпофiза. Вш спосгерiгав подiл клiтин епiдермiсу, сполучно! тканини, ендогелiю. Як один з авторiв колективного вiдкритгя непрямого под^ клiтин тварин у 1878 р П.1. Перемежко зробив доклацний опис послiдовностi, тривалостi та особливостей перебпу окремих фаз процесу, що тзшше отримав назву «карюкшез» (мiтоз), який вiн спостерiгав прижиттево i на фшюваних препаратах личинки тритона (рис. 13, 14).
Рис.12. М.М. Ге-
молодший з синами i З.Г.Ге зi сво!ми дгтьми в Швейцарп. Середина 1900-х ромв. Нижнiй ряд злiва направо: Коля, М.М.Ге-молодший, Севастьян, З.Г.Ге, А.Н.Рубакiн (лiтератор). Верхнш ряд злiва направо: невiдома дiвчина, Надя (дочка З.Г.Ге), Ваня, Андрш (син З.Г.Ге) [16].
С
Рис.13. Початок телофази ]штозу аскариди. Мiкрофотографiя
Рис.14. М™з. Малюнок з препарата П.1. Перемежка. «Archiv
nepenapaTa n.I. nepeMe^Ka. 3 Koje^ii npenapaTiB Ka^egpn für mikroskopische Anatomie, Ueber die Theilung der thierischen die ricTCmorii' Ta eMÖpiojrorii' HMY iMeHi O.O. EoroMOjn^a. Zellen. Professor Dr. Peremeshko. 1979. Tafeln.XIX.» Bonn. Gemany.
Вш поклав фундамент у створення кшвсько! пстолопчно! школи, яка вiдома не тшьки в Укра!ш, а й за кордоном. Сьогодш кафедра пстологп та ембрюлоги Нацiонального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця е центром riстофiзюлоril нервово! системи. Багато нових iмен вписано в укра!нську науку, але славетш iмена першопрохщщв назавжди залишаться в ютори i пам'ят !х продовжувачiв.
1. Ikonnikov V.S., red. Biograficheskiy slovar professorov i prepodavateley Imperatorskogo universiteta sv. Vladimira (18341884). Kiev: Imperatorskiy universitet sv. Vladimira; 1884.
2. Hachaturyan A.A. Vladimir Alekseevich Bets. - V kn.: V.A. Bets. Anatomicheskie i gistologicheskie issledovaniya: (Izbr. trudyi), M., 1950, s.9 - 55.
3. KGA, F.16, opis 465, delo No. 4754, s. 108 «Alfavitnyiy ukazatel».
4. Trambitskiy Yu. A.«Tabel o rangah», M.: TsGVIA,1986. 480 s. Nauchnaya biblioteka dissertatsiy i avtoreferatov.
5. Svod ustavov o sluzhbe grazhdanskoy. T.3 kn.1, SPb, 1896.
6. Bets V.A. «Anatomicheskiy teatr». Kiev. 1884.
7. Peremezhko P. I. Konservirovanie raznyih organov zhivotnogo tela po sposobu Giakomini / P. I. Peremezhko // Prilozhenie k protokolam zasedaniy Obschestva Kievskih Vrachey za 1880-1881 gg. - 14 fevralya 1881. - Vyp. 1. - S. 14-19.
8. Albitskiy V.Yu., Guryileva M.E., Amirov N.H. i dr. Pod red. V.Yu. Albitskogo, N.H. Amirova «Kazanskiy gosudarstvennyiy meditsinskiy universitet (1804 -2004 gg.): Zaveduyuschie kafedrami i professora: Bibliograficheskiy slovar/. -Kazan: Maggarif, 2004. - 472 s.
9. Nelson M.R., Stepanek J., Cevette M., Covalciuc M., Hurst R.T., Tajik A.J. Noninvasive Measurement of Central Vascular Pressures With Arterial Tonometry: Clinical Revival of the Pulse Pressure Waveform? Mayo Clin Proc. - 2010, - 85, - 60-72.
10. O raspisanii dolzhnostey grazhdanskoy sluzhbyi po klassam ot XIV do V vklyuchitelno. Ukaz Nikolaya I ot 1835 g. Polnoe Sobranie Zakonov. Otdelnyie izdaniya. M., 1890.
11. Grigoryan A.V. Nikolay Osipovich Kovalevskiy (1840 -1891), ocherki zhizni i deyatelnosti russkogo uchenogo-fiziologa. 1978. O raspisanii dolzhnostey grazhdanskoy sluzhbyi po klassam ot XIV do V vklyuchitelno. Ukaz Nikolaya I ot 1835 g. Polnoe Sobranie Zakonov. Otdelnyie izdaniya. M., 1890.
12. Landovskiy M., Istorichniy naris kafedri gistologiyi ta embriologiyi v imp. VIyskovo-medichniy Akademiyi. SPb. 1898.
13. Peremezhko P. I. Ob obrazovanii zarodyishevyih 9 listkov v kurinom yaytse / P. I. Peremezhko // Meditsinskiy vestnik. -1868. - No. 14. - S. 123-127.
14. Aronov G.Yu.; Peleschuk A.P. (2001). Raport professora P. I. Peremezhko. Legendi i buvalschina kiyivskoyi meditsini. Kyiv: StolIttya. s. 49. s. 304.
15. Ge Mikola Mikolayovich. Entsiklopedichniy slovnik Brokgauza I Efrona : V 86 tomah (82 t. I 4 dod.). SPb; 1890-1907
16. Arbitman E. N. Zhizn i tvorchestvo N.N. Ge. Saratov. 1972.
ЗВЕЗДЫ И ТЕРНИИ ПУТИ КАФЕДРЫ ГИСТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ Скибинская Т.Р., Сокуренко Л.М., Чайковський Ю.Б.
В статье проанализована история образования кафедры гистологии и эмбриологии Национального медицинского университета имени А.А.Богомольца. Рассмотрены факторы, повлиявшие на формирование научного направления Киевской гистологической школы и становления гистологии и эмбриологии как самостоятельной учебной дисциплины в Украине. Представлены исторические и научные портреты профессорско-преподавательского состава гистологических кафедр второй половины 19 века.
Ключевые слова: кафедра гистологии и эмбриологии Национального медицинского университета имени А.А. Богомольца, история, научные направления кафедры.
STARS AND HARDSHIPS OF HISTOLOGY AND EMBRYOLOGY DEPARTMENT DEVELOPMENT Skibinskaya T.R., Sokurenko L., Chaikovsky Yu.B.
History of creation of Histology and Embryology Department at O.O. Bogomolets National Medical University are analysed in the article. Factors that influenced formation of scientific direction of Kyiv histological school and development of histology and embryology as independent educational subject in Ukraine are considered. Historical and scientific portraits of histology departments pedagogical stuff of the second half of the 19th century are given.
Key words: histology and embryology department of O.O. Bogomolets National Medical University, history, scientific directions of the department.
