CC BY
35
70
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №1, 2009
Професор Бец Володимир Олексшович (до 175-р1ччя вщ дня народження) Цимбалюк B.I.
Vivitur ingenio sed altera mortise erunts (В1чними е лише творшня розуму — все шше шдвладне CMepTi)
А.Везалш
В медицин е особистостi, якi при житл стали BcecBÍTHbo вiдомими сво!ми науковими вщкриттями. До таких особистостей належить видатний укра!нсь-кий вчений, корифей вггчизняно! анатомп, професор Володимир Олексшович Бец — завiдувач кафедри анатомп Унiвepcитeту Св. Володимира, який перший у свт описав гiгантcькi шрамщш клiтини кори головного мозку, назван його iм'ям. Пpацi та вщкриття В.О.Беца в oблаcтi анатомп центрально! нервово! системи мали i мають велике наукове значення для розвитку нейронаук та практичне значення для неврологи, нeйpoхipуpгií та пcихiатpii.
Народився Володимир Олексшович Бец 26 квиня 1834 року в ceлi Татаpiвщина (у пepeдмicтi Остра) Чepнiгiвcькoгo повггу в двopянcькiй ciм'í.
Пicля заюнчення школи Бец В.О. навчався в Шжинськш гiмназií, а пoтiм у 2-й Кшвсьюй гiмназií, яку заюнчив в 1853 poцi. В подальшому вiн навчався на медичному факультет 1мператорського Ушвер-ситету Св. Володимира (сьогодш це Нацioнальний медичний ушверситет iм. О.О. Богомольця). Навча-ючись в унiвepcитeтi, В.О. Бец проявив цшав^ть до вивчення анатомп. Ще в cтудeнтcькi роки В.О. Бец почав працювати пiд кepiвництвoм визначного вчено-го анатома, завiдувача кафедри анатомп Ки!вського унiвepcитeту Св. Володимира (1844-1868) професора Олександра Петровича Вальтера — учня М.1. Пи-рогова. Кpiм основного курсу анатомп О.П. Вальтер читав також фiзioлoгiю, фармакологш, хipуpгiю та icтopiю медицини.
Професор Бец Володимир Олексшович
Шсля заюнчення ушверситету в 1860 poцi за згодою професора Вальтера, В.О. Бец був залишений на кафeдpi анатомп пoмiчникoм прозектора.
3 травня 1861 р. по вересень 1862 р. В.О. Бец був вщряджений (за рекомендащею О.П. Вальтера) на традицшне в л часи стажування за кордон в провщш клшши ввропи. Молодий фахiвeць стажувався у Гeйдeльбepзi у Бунзена, Гельмгольця i Кipхгoффа; у Вщш — у Брюкке, Людвiга i Пртля; у Вюpцбуpзi — у Келлшера. 3а кордоном В.О. Бец починае писати докторську дисертацш «Про мехашзми кpoвooбiгу в печшщ».
В 1863 рощ вш захищае докторську дисертацш, в яюй розглядае структури печшки не в cтатицi, а в динамщ фiзioлoгiчнoгo процесу, i обираеться прозектором кафедри анатомп медичного факультету Ушверситету Св. Володимира. Починаючи з 1864 року В.О. Бец читае лекцп студентам з анатомп та пстологп. В.О. Бец був чудовим лектором. Його лекцп вщвщували не лльки студенти, а й лжар^ яю го-тувалися до захисту докторських дисертацш. В цей перюд вш вивчае мшроскошчну будову надниpникiв, !х нерви, кровоносш та лiмфатичнi судини, описуе хромафшну peакцiю мозково! речовини наднирни-кових залоз. У 1868 р. В.О. Бец був затверджений екстраординарним, а у 1870 р. — ординарним про-фесором кафедри анатомп.
У 1869 рощ В.О. Бец обираеться завщувачем кафедри анатомп Ушверситету Св. Володимира, яку вш очолював до 1890 року. Це був найбшьш плщний перюд наукових дослщжень професора Беца при-свячений вивченню анатомп центрально! нервово! системи.
Бажання до вивчення анатомп мозку у молодого В.О. Беца виникло не випадково. 'Кзюлопчш дослщи Фpiча на собаках i Гггцига на мавпах, класичш до-cлiджeння 1.М. Сеченова «Рефлекси головного мозку» вказували на наявшсть «мозкових цeнтpiв». Але ж вони повинш мати певну мopфoлoгiчну основу! Ось цю основу i почав шукати В.О. Бец. Суттеву роль в зацшавленоси Беца головним мозком ввдграло також i те, що вiн багато poкiв (з 1871 до 1890 р.) був консультантом Киpилiвcькoi лшарш (нинi Ки!вська мicька пcихoнeвpoлoгiчна лiкаpня iм. 1.П. Павлова). Тому вже в пepшi роки свого завiдування кафедрою анатомп В.О. Бец poзумiв наcкiльки важливi клiнiчнi спрямування нeйpoанатoмií.
В сво!й cтаттi «Новий cпociб дocлiджeння центрально! нервово! системи людини» (1870) В.О. Бец писав «... потреба точного знання будови мозку — такого знання, щоб воно було доступним кожному лшарю, - росте з кожним днем.. Пcихiатp, тлума-чачи змшену щшьшсть, кoлip, вагу мозку i шших його пoказникiв poзбiжнocтeй, до тих шр не дiйдe до якихось точних висновюв, поки анатом не вкаже шлях, де йому i що шукати, i яким чином».
Ïpoôecop Бец BoëoduMup Олексг^вич
71
B.O. Бeц зaпpoпoнyвaв влacний, opигiнaльний cпociб фiкcaцiï тa yщiльнeння мoзкy дoбaвлeнням дo cпиpтy йoдy, yдocкoнaлив мeтoд зaбapвлeння йoгo кapмiнoм, впpoвaдив cвiй moci6 вигoтoвлeння тоталь-них зpiзiв мoзкy (4epe3 ycю пiвкyлю). Пpoтягoм бага-тьoх poкiв вiн викoнaв тиcячi eкcпepимeнтiв, cтвopив cпeцiaльнi нoжi тa пpиcтpiй для дoзyвaння товщини зpiзiв, щo дaлo змoгy в той пepioд вpyчнy oтpимaти зpiзи товщинэю 1/10-1/20 мм. Bci цi дocлiджeння i дaли мoжливicть B.O. Бeцy oтpимaти пpeпapaти, якicть кoтpих i дo cьoгoднi викликae пoдив i 3axo^ лeння y фaхiвцiв. ^му вдaлocя oтpимaти тoнкi зpiзи мoзoчкy i вciх чacтин пiвкyль гoлoвнoгo мoзкy. Алe ocoбливo тoнкими були пpeпapaти дoвгacтoгo мoзкy тa вapoлieвoгo мocтa.
CaHe вивчaючи пpeцeнтpaльнy звивину кopи гoлoвнoгo мoзкy людини, пpoфecop Бeц i вiдкpив ri-гантсью пipaмiднi клiтини, якi пpинecли жму cвiтoвy cлaвy тa визнaння. Щ пioнepcькi дocлiджeння були oпиcaнi в 1874 p. в po6ori «Двa цeнтpa в кopкoвoм cлoe чeлoвeчecкoгo мoзгa».
Ha фoтo пpeдcтaвлeнi гiгaнтcькi пipaмiднi кль тини Бeцa, яю знятi i3 пpeпapaтiв вигoтoвлeних B.O. Бeцoм i якi збepiгaютьcя та кaфeдpi анатомп Ha^o-нaльнoгo мeдичнoгo yнiвepcитeтy iм. O.O. Бoгoмoльця. Зacлyгoю B.O. Бeцa e тe, шр нa cвoïх пpeпapaтaх вiн бачив не yнiпoляpнi нepвoвi клiтини (як ввяжели гicтoлoги дo цьoгo), a мyльтипoляpнi (бaгaтoвiдpoc-ткoвi). Цe вщ^иття пoяcнювaлo тoй факт, який ^ poзyмiли гicтoлoги: чoмy в мoзкy так бaгaтo вoлoкoн пpи вiднocнo нeвeликiй кiлькocтi нepвoвих клiтин?
Пpoвeдeнi yнiкaльнi дocлiджeння мoзкy людини i твapин дoзвoлили cтaти B.O. Бeцy нe тiльки ^p-шoвiдкpивaчeм пгантських пipaмiдних клiтин, а й за-cнoвникoм вчeння пpo цитoмieлoapхiтeктoнiкy гoлo-внoгo мoзкy. Beликoю зacлyгoю B.O. Бeцa e тe, шo вш нe тiльки oпиcaв пipaмiднi клггини, а й дoвiв, шo вoни e мopфoлoгiчним cyбcтpaтoм pyхoвoгo ^rnpy, який був oпиcaний Фpiчeм та Гггщгом, тoбтo вiн ув'язав мopфoлoгiю i фyнкцiю дaнoï дiлянки гoлoвнoгo мoзкy. Пpo цe вiн так пишв y cвoïй cтaттi «^po дoклaднocтi бyдoви мoзкoвoï кopи людини» (1882): «У чepвнi 1874 po^ мнoю бyлo oпyблiкoвaнo дocлiджeння мoзкy твapин, мавп i пepeвaжнo людини, вiдпoвiднo дo якoгo в м^цях, шo вiдпoвiдaють pyхoвим цeнтpaм Ôpi4a i Гiтцiгa, були знaйдeнi ocoбливi нервов1 клiтини, нiким дo щю^э нe пoмiчeнi, якi я назвав пгантоькими клггинами».
Завдяки poзpoблeнiй opигiнaльнiй мeтoдицi зpiзiв 4epe3 цiлy швкулю, B.O. Бeц зiбpaв вeличeзнy кoлeкцiю (близькo 8 тиcяч) пpeпapaтiв мoзкy людини та твapин, та cиcтeмaтизyвaв ïï за oкpeмими poздiлaми.
За цю кoлeкцiю пpeпapaтiв B.O.Бeц oтpимaв мeдaль на Bcepociйcькiй мaнyфaктypнiй виcтaвцi в Пeтepбypзi в 1870 po^. А в 1873 po^ y Biднi на Bcecвiтнiй виставщ кoлeкцiя B.O. Бeцa oтpимaлa дpyгy мeдaль. Boнa тaкoж oтpимaлa виcoкy oцiнкy i3 вycт знaмeнитoгo анатома, пpoфecopa Гipтля i була o^^ra y 7000 aвcтpiйcьких гyльдeнiв.
Алe B.O. Бeц нe пpoдaв cвoю кoлeкцiю пpoфecopy B. Бeнeдиктy, a як cпpaвжнiй пaтpioт, пoдapyвaв ïï кaфeдpi aнaтoмiï Унiвepcитeтy Cв. Boлoдимиpa.
Biн вiдмoвивcя тaкoж вiд пpoпoзицiï пpoфecopa K. Людвiгa на з'ïздi пpиpoдoзнaвцiв та лiкapiв y
Лeйпцигy (1872 p.) нaдpyкyвaти aтлac малюнюв i3 пpeпapaтiв cвoeï кoлeкцiï за paxyK« Дpeздeнcькoï aкaдeмiï наук, ocкiльки cпoдiвaвcя нaдpyкyвaти йoгo y Kиeвi.
Biдкpиття гiгaнтcьких пipaмiдних клiтин кopи гoлoвнoгo мoзкy B.O. Бeцoм викликалс бypхливy диcкyciю cepeд мopфoлoгiв, фiзioлoгiв та пpeдcтaв-нoкiв клiнiчних cпeцiaльнocтeй. Bиниклa нагальна нeoбхiднicть видання araacy гoлoвнoгo мoзкy на ocнoвi пpeпapaтiв зpoблeних B.O. Бeцoм.
Алe нepoзyмiння фyндaмeнтaльних дocлiджeнь B.O. Бeцa, як кepiвництвoм yнiвepcитeтy, так i pядoм нayкoвцiв нe дали мoжливocтi видати araac, а тaкoж пpoдoвжyвaти пoдaльшi дocлiджeння цeнтpaльнoï нepвoвoï cитeми.
Як згaдye пpoфecop Унiвepcитeтy Cв. Boлoдими-pa Б.Я. Бyкpeeв «B yнiвepcитeтi тoдi бyлo нiмeцькe зacилля (Рeнeнкaмпф — peктop yнiвepcитeтy, Pi-тек — хipypг i iншi), а Boлoдимиp Oлeкciйoвич був людинoю лiбepaльнoю i, будучи дo тoгo ж у^аш^м, був y кepiвництвa ^ в фaвopi...».
Тiльки y 1883 p. B.O. Бeцy вдaлocя oпyблiкyвaти «Атлac мiкpocкoпiчнoï aнaтoмiï гoлoвнoгo мoзкy людини» з 29 таблиць i 140 малюнюв.
B пoдaльшoмy вш пpипиняe дocлiджeння ^нт-paльнoï нepвoвoï cиcтeми i пoчинae вивчати oCTeo-гeнeз. Цi бaгaтopiчнi, фyндaмeнтaльнi дocлiджeння кicтoк cкeлeтy були виклaдeнi в мoнoгpaфiï «Mop-фoлoгiя ocтeoгeнeзy» (1887).
B 1883 poцi B.O.Бeц paзoм iз пpoфecopoм Б.А. Антoнoвичeм oпyблiкyвaли книгу «Иcтopичecкиe дeятeли юго-западтой Poccии», яка була cпpийнятa цapcькoю влaдoю Pociï як пpoтecт пpoти нaцioнaльнoï пoлiтики i зaгocтpилa ^нуючий дo цьoгo aнтaгoнiзм мiж пpoгpecивнo нaлaштoвaнoю гpyпoю пpoфecopiв, дo якoï нaлeжaв B.O. Бeц, i pea^m^ нaлaштoвaним кepiвництвoм yнiвepcитeтy. B цш oбcтaнoвцi B.O. Бeц був змyшeний залишити yнiвepcитeт, пpoпpaцювaв-ши в ньoмy мaйжe 30 poкiв.
^му y 1890 poцi B.O. Бeц в poзквiтi cил (y вщ 56 poкiв) пoкидae зaвiдyвaння кaфeдpoю i пpaцюe кoнcyльтaнтoм з нepвoвих хвopoб Kиpилiвcькoï ль кapнi м. Kиeвa. B пoдaльшoмy аж дo cвoeï cмepтi вiн пpaцювaв гoлoвним лiкapeм Пiвдeннo-Зaхiднoï зaлiз-ницi, пpoдoвжyючи бути кoнcyльтaнтoм Kиpилiвcь-кoï лiкapнi. Пoмep Boлoдимиp Oлeкciйoвич Бeц в шecтидecятилiтньoмy вiцi y 1894 po^. Пoхoвaний на тepитopiï Bидyбицькoгo мoнacтиpя в Kиeвi.
Пpoфecop Boлoдимиp Oлeкciйoвич Бeц cвoïми yнiкaльними нayкoвими дocлiджeннями назавжди yвiйшoв в icтopiю cвiтoвoï мeдицини.
Спиcoк лiтepaтypи
Maкapeнкo I.M., ^ля^ва I.M. Бioгpaфiчний дoвiдник завь дувач1в кaфeдp та пpoфecopiв Haцioнaльнoгo мeдичнoгo yнiвepcитeтy 1м. O.O.Бoгoмoльця (1841-2001). — Kиïв, «Cтoлiття», 2001. — C.16-17. Mocкaлeнкo Б.Ф., Чepкacoв Б.Г. Kopифeй вiтчизнянoï ана-тoмiï пpoфecop Бoлoдимиp Oлeкciйoвич Бвц (дo 175-piччя в1д дня нapoджeння)// Ук^. нayкoвo-мeдичний мoлoдiжний жypнaл. — 2009 — №1 — C.6-8. Cпipoв M.C. Пpoфecop Бвц B.O. i tofo дocлiджeння цвн-тpaльнoï нepвoвoï cиcтeми. Kиïвcькa aнaтoмiчнa шкoлa. — K., 1965. — C.18-39.
