CC BY
16
lung pathology]. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2006;1:22-26. Russian.
8. Plyukhin AE, Burmistrova TP, Postnikova LV, Kovaleva AS. [Pneumoconiosis in modern industrial production]. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2013;3:22-27. Russian.
9. [Order of the Ministry of Public Health of Ukraine dated June 27, 2013 N 555 "On Approval and Implementation of Medical-Technological Documents for the Standardization of Medical Assistance in Case of
Chronic Obstructive Pulmonary Disease]. Kyiv. 2013;146. Ukrainian.
10. [Guidance for assessing occupational health risks for workers. Organizational and methodological foundations, principles and criteria for evaluation. Rukovodstvo]. Moskva. 2003;24. Russian.
11. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Pocket guide to COPD diagnosis, management and prevention. [Internet]. 2017;14. http://www.gold-copd.org/uploads/-users/files/GOLD_Report_2017 Jan23 .pdf.
♦
УДК 616.12/.14-036.3-06:616.12-008.33/.34-073:616.61-036./:616.12-008.331.1 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142371
В.В. Семенов ЖОРСТК1СТЬ АРТЕР1Й,
ДОБОВИЙ МОН1ТОРИНГ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ ТА ÏX ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК З КАРД1ОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ У ПАЩеНТШ З ХРОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК ТА АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1еЮ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра внутрiшньоï медицини 2
(зав. - д. мед. н., проф. О. В. Курята)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk médical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Internai Medicine 2
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: 404@dsma.dp.ua
Ключовi слова: кардiоваскулярний ризик, хронiчна хвороба нирок, артерiальна гiпертензiя, жорстюсть артерт, функцiя ендотелт
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, хроническая болезнь почек, артериальная гипертензия, жесткость артерий, функция эндотелия
Key words: cardiovascular risk, chronic kidney disease, arterial hypertension, arterial stiffness, endothelial function
Реферат. Жесткость артерий, суточный мониторинг артериального давления и их взаимосвязь с кардио-васкулярным риском у пациентов с хронической болезью почек и артериальной гипертензией. Семенов В.В. Цель работы - исследовать жесткость артерий, суточный профиль артериального давления и их взаимосвязь с кардиоваскулярным (КВ) риском у пациентов с хронической болезью почек (ХБП) и артериальной гипертензией (АГ). Было обследовано 20 пациентов с ХБП стадий 1-2 и АГ 1-2 степени (7 мужчин и 13 женщин, средний возраст 55±8,4 года). В зависимости от КВ риска пациенты были распределены на 3 группы: низкого (<1%), среднего (1-10%) и высокого риска (>10%). В исследовании преобладали пациенты среднего риска (50%). Выявлена статистически достоверная связь КВ риска и возраста. Жесткость артерий (на основе измерения пульсового давления и скорости проведения пульсовой волны) возрастала с увеличением КВ риска. Наилучшая функция эндотелия наблюдалась в группе высокого риска. Больше половины пациентов имели суточный профиль АД "нон-диппер ". У пациентов высокого риска выялено наибольшее среднесуточное систолическое АД и утреннее повышение АД.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
181
Abstract. Arterial stiffness, ambulatory blood pressure monitoring and their association with cardiovascular risk in patients with chronic kidney disease and arterial hypertension. Semenov V.V. The aim - to investigate arterial stiffness, daily profile of blood pressure (BP) and their association with cardiovascular risk (CVR) in patients with chronic kidney disease (CKD) and arterial hypertension (AH). 20 patients with CKD (stage 1-2) and AH (stage 1-2) were enrolled in the study (7 males and 13 females, mean age - 55±8,4 years. Depending on CVR risk patients were distributed into three groups: low (<1%), moderate (1-10%) and high risk (>10%). The highest proportion - patients with moderate risk (50%). Statistically significant association between age and CVR was discovered. Arterial stiffness (measured by pulse pressure and pulse wave velocity) raised with increase of CVR risk. The best values of endothelial function were observed in the group of high risk patients. More than half of patients had non-dipping daily blood pressure profile. Patients in group of high risk presented the highest mean sysolic BP and morning elevation BP.
Через високу поширешсть традицшних та наявшсть додаткових факторiв ризику прогреси атеросклерозу в пащенпв i3 супутшми за-хворюваннями (зокрема з хрошчною хворобою нирок (ХХН)) ощнка прогнозу кардюваску-лярних (КВ) ускладнень е складною проблемою. Артерiальна гiпертензiя (АГ) е одним з найбшьш потужних та найбшьш поширених традицшних факторiв ризику КВ ускладнень у пащенпв з ХХН, що шддаеться керуванню. АГ дiагно-стуеться у близько 80% пащенпв ще! групи, та складшсть контролю АГ зростае зi збшьшенням стади ХХН [14].
Загальноприйнят методи визначення КВ ризику, таю як шкала SCORE або Фремшгемська шкала, що широко застосовуються в загальнш популяци, недоощнюють ризик у ще! групи пащенпв [7]. Складност додае те, що з бшьшос-т рандомiзованих дослщжень, де вивчали вплив рiзних стратегш лiкування на розвиток КВ ускладнень, пащенти з ХХН були виключеш [13]. Дослiдження SPRINT стало першим, в якому було передбачене мюце для пащенпв з ХХН [4].
Враховуючи високу поширешсть АГ серед пащенпв з ХХН та важливють !! контролю для управлшня КВ ризиком, важливим е питання точного вимiрювання артерiального тиску (АТ), а також його циркадних змш. Вiдомо, що зi зниженням нирково! функци спостерiгаеться змiна добового профшю АТ [14].
Ендотелiй-залежна вазодилатащя (ЕЗВД), що вiдображае ступiнь ендотелiально! дисфункци, е надiйним iнструментом для ощнки КВ ризику в пащенпв з ХХН [5] та була представлена в рекомендащях з ведення пащенпв з АГ Свро-пейського товариства кардюлопв 2007 року [11]. 1ншим методом оцiнки КВ ризику, що брав би до уваги стан судинно! стшки, е дослщження жорсткостi артерiй через вимiрювання швидкосп поширення пульсово! хвилi (ШППХ). Жорстюсть артерiй можна також оцiнити непрямим шляхом на пiдставi пульсового тиску (ПТ) або за допо-могою формули, де вона визначаеться з вико-ристанням даних добового мошторингу АТ [19].
Проте Свропейський експертний консенсусний документ [12] та рекомендащ! Американського товариства кардюлопв [17] наголошують на визначенш ШППХ.
Високий ПТ у пащенпв з ХХН асощюеться з несприятливим прогнозом для виживання [18]. Надмiрне зниження дiастолiчного АТ при не-достатньому зниженнi систолiчного АТ (i, вщ-повiдно, збшылення ПТ) у пацiентiв з ХХН, що отримували антигiпертензивну терапiю, асоцшо-ване з несприятливим прогнозом, що i було одним з аргументiв проти жорсткого контролю АТ у пащенпв з ХХН [16]. ПТ та ШППХ е важливими предикторами КВ ускладнень у пащенпв з вшовим зниженням швидкосп клу-бочково! фшьтращ! (ШКФ) (Michael E. Safar, 2017). Те, що ПТ мае властивють зростати з вшом, а також бшьший вiк пацiентiв з ХХН по-рiвняно iз загалыною популяцiею, додае важли-востi оцiнцi ПТ у пащенпв з ХХН.
Для дослщження ШППХ запропоновано ряд методик, що рiзнятыся мiж собою за складшстю процедури, вартiстю та достовiрнiстю результата [17]. Вважаемо за необхщне звернути увагу на двi методики, доступш для використання в умовах реально! ктшчно! практики: це - об-числення розраховано! ШППХ (рШППХ) на основi середнього АТ та вiку [15] та дослiдження каротидно-феморально! ШППХ (кфШППХ) за допомогою вимiрювача артерiалыного тиску ВАТ41-2. Показники ШППХ, отримаш за допо-могою цього апарату, добре корелюють з показ-никами, отриманими на апаратах "SphygmoCor" та "Compilor". Серед переваг використання ВАТ41-2 можна вщзначити бiлыш низьку вартють обладнання та просту процедуру дослщження, що не вiдрiзняетыся вiд реестращ! АТ [1].
У попереднiх дослщженнях урахування рШППХ та кфШППХ дозволяло достовiрно прогнозувати розвиток КВ ускладнень у здо-рових осiб. Використання рШППХ у статистич-них моделях, на вщмшу вiд кфШППХ, не додавало прогностично! сили при визначеннi прогнозу в пащенпв зi встановленими
тpaдицiйними КВ факт^ами pизикy. Водночac ш pШППX, нi кфШП И IX не пiдвищyвaли доcтовipно пpогноcтичнy cилy тpaдицiйних шкал для ощнки КВ пpогнозy, y пеpшy чеpгy - Фpемiнгемcькоï шкали [15].
Мета достщження - оцiнити жоpcткicть ap-теpiй, добовий пpофiль apтеpiaльного raœy та ïx взаемозв'язок з кapдiовacкyляpним pизиком y пaцieнтiв з xpонiчною xвоpобою ниpок та apтеpiaльною гiпеpтензieю.
МATЕРIAЛИ TA МЕТОДИ ДйСЛЩЖЕНЬ
Для до^дження 6уло вiдiбpaно 20 пащенпв з XXH 1-2 cтaдiй та неконтpольовaною Ar 1-2 сту-пешв на бaзi КЗ "Днiпpопетpовcькa облаета клiнiчнa лiкapня ím. I.I. Мечникова". Достщжен-ня пpоведено вiдповiдно до вимог Тель^н^^х' деклapaцiï i тетя cxвaлення локaльноï етичноï комiciï лшувального закладу. Дiaгноз XXH був встановлений вiдповiдно до наказу № 593 МОЗ У^аши вiд 02.12.2004. Дiaгноз AT був вcтaновлений вiдповiдно до наказу № 384 МОЗ У^аши вщ 24.05.2012. Кpитеpiями виключення з до^дження були тaкi: XXH стади 3 а та вище (ШКФ<60 мл/хв), нефpотичний cиндpом (^оте-ïнypiя >3,5 г/добу), iнфapкт мiокapдa або ^ульт пpотягом оcтaннix 6 мicяцiв, поpyшення pитмy cеpця, що вимагають медикaментозноï коpекцiï, цyкpовий дiaбет I або II типу, що потpебye ^изначення iнcyлiнотеpaпiï, поpyшення фyнкцiï щитоподiбноï залози, нaявнicть добpоякicниx або злоякicниx новоyтвоpень, вpодженi зaxвоpю-вання ниpок (полшстоз, aномaлiï pозвиткy).
У пaцieнтiв оцiнювaвcя pизик фaтaльноï cеpцево-cyдинноï подiï за допомогою таблиць SCORE для ^arn з виcоким pизиком [10]. Залежно вiд pизикy за SCORE пащенти були pоз-подiленi на 3 ^упи поpiвняння: низького pизикy, або <1% (n=6), cеpеднього pизикy, або 1-10% (n=10), та дуже вжокого pизикy, або >10% (n=4). Cеpеднiй AT (CT), ПT на плечi та в aоpтi та кфШ1 II IX pееcтpyвaли за допомогою aпapaтy ВAT41-2 в pежимi доcлiдження жоpcткоcтi ap-теpiй [1]. CT обчиcлювaвcя за допомогою фоpмyли: CT = 1/3 (cиcтолiчний AT-дiacтолiчний AT)+дiacтолiчний AT. |эШП И Ix обчиcлювaли за фоpмyлaми, зaпpопоновaними доcлiдникaми Св-pопейcького товapиcтвa кapдiологiв [15]. Функ-цiю ендотелiю, або ендотелш-залежну вазодила-тaцiю (ЕЗВД), доcлiджyвaли за cтaндapтною методикою Celermajer D.S. (1997).
Добове монiтоpyвaння AT виконyвaлоcя за допомогою пpиcтpою ВAT41-2 та зпдно зi стан-дapтaми Свpопейcького товapиcтвa apтеpiaльноï гiпеpтензiï [9]. Доcлiджyвaли таю показники: cеpедньодобовий cиcтолiчний та дiacтолiчний
AT (CAT i ДAT), вщотток нiчного зниження AT, paнкове шдвищення AT та вapiaбельнicть AT. ^и нiчномy зниженнi CAT бiльше шж на 10% пpофiль AT pозцiнювaвcя, як "дiпеp"; пpи зни-женш менше 10%, але бiльше 0% - як "нон-дь пеp", ^и зниженнi нiчного AT менше 0% - як "на»^^!".
Для xapa^rep^ra^ вибipок з пapaметpичним pозподiлом пapaметpiв викоpиcтовyвaли cеpедню apифметичнy (М) та cтaндapтне вiдxилення (CВ). Пpи поpiвняннi кiлькicниx покaзникiв y тpьоx групах, вpaxовyючи малу кiлькicть crocre-pежень, викоpиcтовyвaли непapaметpичний ^и-теpiй Кpacкелa-Уоллеca. Для доcлiдження досто-вipноcтi лшшного тpендy мiж показниками в групах викоpиcтовyвaли кpитеpiй Джон^а-Tеpcптpи. Cray залежност1 мiж поpядком гpyпи та достщжуваними показниками визначали за допомогою коефщента коpеляцiï Кендала (т). ^щ^чний piвень p для пеpевipки доcтовipноcтi cтaтиcтичниx гiпотез cтaновив <0,05. Досто-вipнicть piзницi якicниx покaзникiв доcлiджyвaли за допомогою теcтy Xi-квaдpaт. ^щ^чний piвень p y такому випадку, з ypaxyвaнням коpек-цiï Бонфецош, cтaновив <0,016. Обpобкa даних ^овод^а^ за допомогою пакета пpогpaм LibreOffice, cтaтиcтичнy обpобкy виконували за допомогою R.
PE3^nbTAra TA ÏX СБГСВСРЕННЯ
У доcлiджyвaнiй вибipцi пaцiентiв пеpевa-жали жшки (65%). Бiльшicть пaцiентiв мали надлишкову Macy тiлa або ожиpiння; тшьки в одного пaцiентa iндекc мает тiлa (IMT) був нижчим шж 25 кг/м2. Пеpевaжaли пaцiенти з низьким або помipним cеpцево-cyдинним p^ зиком (табл. 1).
Була виявлена доcтовipнa вiдмiннicть мiж гpyпaми за вiком (p=0,03) та тенденщя cеpедньоï cили до збшьшення cеpеднього вiкy (т=0,50, p=0,07) зi зpоcтaнням КВ pизикy (табл. 2). Не-зважаючи на вiдcyтнicть доcтовipниx вщмш-ноcтей мiж гpyпaми за pШППX (p=0,14), був виявлений зв'язок cлaбкоï cили мiж pШППX та КВ pизиком (т=0,37, p=0,04). ^и поpiвняннi pешти покaзникiв cтaнy cyдин y гpyпax пaцiентiв за тещево^удинним pизиком cтaтиcтично зна-чущих вщмшностей виявлено не було. ^и-веpтaе увагу вищий cеpеднiй ПT на плечi та в aоpтi, вищi cеpеднi величини ШИПУ та чacтоти пеpевищення цього показника 10,0 м/c y пaцiентiв з дуже вдаоким cеpцево-cyдинним p^ зиком (>10%).
Най^ащу ЕЗВД з piвнем доcтовipноcтi p=0,06 cпоcтеpiгaли cеpед пaцiентiв дуже ви-cокого pизикy (т=0,21, p=0,32) (p^.1).
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
183
Таблиця 1
Кл1шчш характеристики пащснт1в з ХХН та АГ
Показник
n (%)
Чолов1ки Жтки
Цукровий даабет Курщ
Ризик за SCORE
<1%
1-5%
5-10%
>10%
В1к, роки 1МТ, кг/м2 САТ, мм рт. ст. ДАТ, мм рт. ст. Холестерин, ммоль/л
7 (35,0) 13 (65,0) 3 (15,0)
3 (15,0) 6 (30,0) 9 (45,0) 1 (5,0)
4 (20,0) M (С.В.) 53 (8,4)
31,1 (3,9) 142,1 (18,4) 89,3 (8,3) 5,3 (0,8)
П р и м i т к а . 1МТ - шдекс маси тша, М - середне арифметичне, СВ - стандартне вщхилення.
Ранкове шдвищення ДАТ достовiрно вщ-рiзнялося мiж групами (р=0,02) та визначався статистично значущий зв'язок середньо! сили мiж цим показником та КВ ризиком (т=0,55, р=0,008) (табл. 3). Спостерiгалася тенденцiя до бшьш високого середньодобового САТ та бшьш значного ранкового пiдвищення САТ у пащенпв дуже високого ризику. Частка "нон-дшерiв" була найвищою серед пащенпв дуже високого ризику (100%). Варiабельнiсть САТ i ДАТ була при-близно однаковою в ушх групах пацiентiв.
Середнiй вiк пащенпв у нашому дослiдженнi становив 53 роки, що вщповщае "наймолодшим" вибiркам пацiентiв з ХХН у метааналiзi Major RW, 2018 [7]. У тендерному склавд нашого до-слщження переважали жiнки, що збiгаеться з даними Американського центру контролю за-хворювань [8] та дещо суперечить вказаному метаанатзу. Поширенiсть цукрового дiабету становила 15% та була значно нижчою, шж у бiльшостi пацiентiв, представлених в iнших до-слiдженнях [7]. Високий 1МТ у пацiентiв у нашому дослщженш може вiдображати схиль-
шсть до затримки рiдини оргашзмом та не бути цiлком пов'язаним з абдомшальним ожирiнням.
Цшком очшуваною е сильна залежнiсть сер-цево-судинного ризику вщ вшу (табл. 2). Також, враховуючи вш пацiентiв та бшьшу кiлькiсть факторiв ризику розвитку атеросклерозу в па-цiентiв високого ризику, закономiрно, що цi пащенти продемонстрували найвищi показники ПТ та ШППХ. У дослщженш Greeve et al. [15] було запропоновано використання кфШППХ або рШППХ бiльше 10,0 м/с для переоцiнки серцево-судинного ризику за SCORE. При використанш кфШППХ у нашому дослiдженнi такш пере-оцiнцi пiдлягав би один пащент середнього ризику, а при використанш рШППХ - трое пащенпв. Можна припустити вищу чyтливiсть рШППХ, порiвняно з кфШППХ, для ощнки сер-цево-судинного ризику в пащенпв з ХХН. Най-кращi показники ЕЗВД у пащенпв високого ризику суперечать традицiйнiй думщ про гiршy вiдповiдь ендотелiю на шемда в пацiентiв з КВ патолопею [3], але, з шшого боку, вище фарма-кологiчне навантаження (особливо застосування
статишв) може пояснити цей феномен. У попе- лiпшення ендотелiальноl функцл в пащенпв з АГ реднiх дослщженнях було продемонстроване по- на тлi призначення антигшертензивно! терапп [2].
Таблиця 2
Показники жорсткост1 артер1й та функцн ендотел1ю залежно в1д кардюваскулярного ризику в пащснт1в з ХХН та АГ
Ризик за SCORE Достов1ртсть лшшного тренду
Показник <1% 1-10% >10% р т
п (%)
Чоловши 2 (33,3) 3 (30,0) 2 (50,0) нд - -
Ж1нки 4 (66,7) 7 (70,0) 2 (50,0) нд - -
кфШППХ>10 м/с 0 (0,0) 1 (10,0) 1 (25,0) нд - -
рШППХ>10 м/с 0 (0,0) 3 (27,3) 2 (50,0) нд - -
М (С.В.)
В1к, роки 46,3 (5,3) 54,0 (7,5) 60,3 (9,8) 0,03 0,07 0,50
СТ, мм рт. ст. 38,5 (8,6) 95,7 (11,6) 106,6 (4,6) 0,21 0,66 0,08
ПТ (плече), мм рт. ст. 30,3 (9,3) 38,5 (12,5) 49,0 (12,1) 0,40 0,46 0,13
ПТ (аорта), мм рт. ст. 8,8 (11,3) 32,6 (15,6) 44,3 (9,2) 0,16 0,19 0,24
КфШППХ, м/с 8,8 (0,7) 8,8 (0,9) 9,8 (0,3) 0,14 0,19 0,24
рШППХ, м/с 7,9 (0,9) 9,2 (2,2) 11,4 (3,0) 0,14 0,04 0,37
Найпрший контроль АГ за даними добового мошторингу спостернався в пiдгрупi пацiентiв дуже високого ризику (табл. 3). Бшьшють пащенпв на момент огляду була приблизно в рiв-них умовах з огляду на штенсившсть лшування, та приймали принаймнi два антиппертензивш препарати першо! лши. У цш групi пацiентiв було зареестроване найбшьше ранкове тдвищен-
Рис. 1. Показники ЕЗВД у пащент1в з ХХН та АГ залежно в1д КВ ризику
ня АТ, а також ус пацiенти мали добовий про-фiль АТ типу "нон-дшер". Вщомо, що недо-статне зниження АТ у шчний час асоцiюеться з несприятливим серцево-судинним прогнозом, а також, що е дуже актуальним для пащенпв з порушенням функцп нирок, зi стенозом коро-нарних артерiй (при коронарографи), гшертро-фiею мiокарда та ушкодженням нирок.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
185
Стосовно значного ранкового шдвищення АТ та поганого прогнозу достовiрних даних немае, проте нечисленш дослщження вказують на потенцшну небезпеку цього феномена [9]. Значних вiдмiнностей у добових профшях АТ у пащенпв низького та помiрного ризику не вияв-лено, проте досить висока поширешсть "нон-
дiперiв" в обох групах (60% та бшьше), навт при задовiльних середньодобових показниках САТ i ДАТ, вказуе на необхщнють раннього призначення добового монiторингу АТ та вщ-повiдних терапевтичних втручаннях. Одним з ршень цiеï проблеми може бути призначення антигшертензивних препарата на шч [6].
Таблиця 3
Показники добового мошторингу АТ у пащснт1в з ХХН та АГ
Показник Ризик за SCORE р Достов1ршсть лшшного тренду т
<1% 1-10% >10%
M (C.B.)
Середньодобовий САТ, мм.рт.ст. 123,4 (16,5) 113,1 (10,1) 138,3 (21,1) 0,10 0,58 0,10
Середньодобовий ДАТ, мм.рт.ст. 82,4 (14,2) 73,4 (9,1) 85,3 (11,0) 0,11 0,83 -0,04
Ранкове шдвищення САТ, мм.рт.ст. 21,3 (23,1) 20,8 (13,0) 51,6 (28,9) 0,14 0,08 0,37
Ранкове шдвищення ДАТ, мм.рт.ст. 8,0 (10,5) 14,9 (10,1) 48,3 (14,2) 0,02 0,008 0,55
Вар1абельшсть САТ, мм.рт.ст. 15,2 (7,3) 13,8 (5,7) 13,5 (2,6) 0,95 1,0 0,0
Вар1абельшсть ДАТ, мм.рт.ст. 15,0 (7,4) 13,7 (5,5) 11,7 (2,2) 0,89 0,71 -0,07
Нон-дпери, n (%) 2 (66,7) 5 (50,0) 4 (100,0) нд - -
ВИСНОВКИ
1. Пащенти з вищим КВ ризиком мали вищу жорсткiсть артерiй (на пiдставi ощнки ПТ, рШППХ та кфШППХ).
2. У пащенпв з ХХН та АГ визначався "не-сприятливий" добовий профiль АТ. При шдвищен-
m КВ ризику спостерiгали зростання середньо-добового САТ, ранкового пiдвищення САТ i ДАТ та вщсотка "нон-дiперiв".
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Измеритель артериального давления ВАТ 412. Руководство пользователю в части определения параметров центрального аортального давления и жесткости сосудов.
2. Курята О.В. Р1вень протешурп та стан ендо-тел1ально! функци судин у хворих на хротчну хворобу нирок у поеднанш з субклшчним ппотиреозом пвд впливом комбшовано! антиппертензивно! терапп / О.В. Курята, 1.П. Гармш. // Медичш перспективи. -2018. - №23. - С. 19-24.
3. Курята О.В. Р1вш галектину-3, продукпв шн-цево! глшацп в сироватщ кров1, функцюнальний стан ендотелш та серцева гемодинамжа у хворих на серцеву недостатшсть тсля перенесеного шфаркту мюкарда з1 зниженою та збереженою фракщею ви-киду / О.В. Курята, А. Забща, О.Ю. Сренко. // Медич-н перспективи. - 2018. - №23. - С. 69-74.
4. A randomized trial of intensive versus standard blood-pressure control / J.T. Wright, J.D. Williamson, P.K. Whelton [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2015. -Vol. 373. - P. 2103-2116.
5. Assessment of Vascular Function in Patients With Chronic Kidney Disease / K.L. Jablonski, E. Decker, L. Per-renoud [et al.] // J Vis Exp. - 2014. - Vol. 88. - e51478.
6. Barry L.C. Efficacy and Safety of Nighttime Dosing of Antihypertensives: Review of the Literature and Design of a Pragmatic Clinical Trial / L.C. Barry, E.A. Chri-schilles // J. Clin. Hypertens (Greenwich). - 2014. -Vol. 16, N 2. - P. 115-121.
7. Cardiovascular disease risk factors in chronic kidney disease: A systematic review and meta-analysis / R.W. Major, M.R.I. Cheng, R.A. Grant [et.al.] // PLoS One. - 2018. - Vol. 13, N 3. - e0192895.
8. Centers for Disease Control and Prevention. Age-adjusted prevalence of CKD Stages 1-4 by Gender 19992012. Chronic Kidney Disease (CKD) [Електронний ресурс] / Centers for Disease Control and Prevention // Surveillance Project website. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://nccd.cdc.gov.
9. European Society of Hypertension Position Paper on Ambulatory Blood Pressure Monitoring / E. O'Brien,
G. Parati, G. Stergiou [et al.] // J. Hypertension. - 2013. -Vol. 31. - P. 1731-1768.
10. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts) / J. Perk, G. De Backer,
H. Gohlke [et al.] // Eur. Heart J. - 2012. - Vol. 33. -P. 1635-1701.
11. ESH-ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G.Mansia, G. De Backer, A.Dominiczak [et al.] // Blood Press. - 2007. - Vol. 16, N 3. - P. 135-232.
12. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications / S. Laurent, J.Cockroft, L. Van Bortel [et al.] // Eur. Heart J. -2006. - Vol. 27. - P. 2588-2605.
13. Ishida J.H. Exclusion of Patients With Kidney Disease From Cardiovascular Trials / J.H. Ishida,
K.L. Johansen // JAMA Intern Med. - 2016. - Vol. 176, N 1. - P.124-125.
14. Judd E. Management of hypertension in CKD: beyond the guidelines / E. Judd, D.A. Calhoun // Adv. Chronic. Kidney Dis. - 2015. - Vol. 2, N 22. - P. 116-122.
15. Greeve S.V. Estimated Pulse Wave Velocity Calculated from Age and Mean Arterial Blood Pressure / S.V. Greeve // Pulse (Basel). - 2017. - Vol. 4, N 4. -P. 175-179.
16. Kovesdy C.E. Hypertension in chronic kidney disease after the Systolic Blood Pressure Intervention Trial: targets, treatment and current uncertainties / C.E. Kovesdy // Nephrol. Dial. Transplant. - 2017. - Vol. 32. -P. 219-223.
17. Recommendations for improving and standardizing vascular research on arterial stiffness: a scientific statement from the American Heart Association / R.R. Townsend, I.B. Wilkinson, E.L. Schiffrin [et al.] // Hypertension. - 2015. - Vol. 66. - P. 698-722.
18. Safar M.E. Arterial stiffness as a risk factor for clinical hypertension / M.E.Safar // Nat. Rev. Cardiol. -2018. - Vol. 15, N 2. - P. 97-105.
19. Townsend R.R. Arterial Stiffness: Recommendations and Standardization / R.R.Townsend // Pulse. Basel. - 2017. - Vol. 4. - P. 3-7.
20. Velasquez M.T. Ambulatory Blood Pressure in Chronic Kidney Disease: Ready for Prime Time? / M.T. Velasquez, S. Beddhu, E. Nobakht // Kidney Int. Rep. - 2016. - Vol. 1, N 2. - P. 94-104.
REFERENCES
1. [Blood pressure meter BAT41-2. The user's guide to determining the parameters of central aortic pressure and arterial stiffness]. Russian.
2. Kuryata OV, Garmish IP. [The level of proteinuria and the state of endothelial function in patients with chronic kidney disease combined with subclinical hy-pothyroidism under the influence of combined antihyperten-sive therapy]. Medicni perspectivi. 2018;23(2 part 1):19-24. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129510. Ukrainian.
3. Kuryata OV, Zabida A, Sirenko O. [Galectin-3, advanced glycated end-products serum levels, endothelial function and cardiac hemodynamics in post infarction heart failure patients with reduced and preserved ejection fraction]. Medicni perspectivi. 2018;23(2 part 1):69-74. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129519
4. Wright JT, Jr, Williamson JD, Whelton PK et al. A randomized trial of intensive versus standard blood-pressure control. N Engl J Med 2015;373:2103-16.
5. Jablonski KL, Decker E, Perrenoud L, et al. Assessment of Vascular Function in Patients With Chronic Kidney Disease. J. Vis. Exp. (88), e51478, doi: 10.3791/51478
6. Barry LC, Elizabeth AC. Efficacy and Safety of Nighttime Dosing of Antihypertensives: Review of the Literature and Design of a Pragmatic Clinical Trial. J Clin Hypertens (Greenwich). 2014 February;16(2):115-21. doi: 10.1111/jch.12238.
7. Major RW, Cheng MRI, Grant RA. Cardiovascular disease risk factors in chronic kidney disease: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2018 Mar 21;13(3):e0192895.
doi: 10.1371/journal.pone.0192895. ECollection 2018.
8. Centers for Disease Control and Prevention. Age-adjusted prevalence of CKD Stages 1-4 by Gender 19992012. Chronic Kidney Disease (CKD) Surveillance Project website. https://nccd.cdc.gov. Accessed December 6, 2016.
9. O'Brien E, Parati G, Stergiou G et al. European Society of Hypertension Position Paper on Ambulatory Blood Pressure Monitoring. Journal of Hypertension 2013, 31:1731-68. doi: 10.1097/HJH.0b013e328363e964
10. Perk J, De Backer G, Gohlke H et al. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). European Heart Journal. 2012;33:1635-701. doi: 10.1093/eurheartj/ehs092
11. Mansia G, De Backer G, Dominiczak A. 2007 ESH-ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Blood Press. 2007;16(3):135-232.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
187
12. Laurent S, Cockcroft J, Van Bortel L, Boutouyrie P, Giannattasio C, Hayoz D, Pannier B, Vlachopoulos C, Wilkinson I, Struijker-Boudier H. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications. Eur Heart J. 2006;27:2588-605.
13. Julie HI, Kirsten LJ. Exclusion of Patients With Kidney Disease From Cardiovascular Trials. JAMA Intern Med. 2016;176(1):124-5. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.6403
14. Judd E, Calhoun DA. Management of hypertension in CKD: beyond the guidelines. Adv Chronic Kidney
2015 Mar;22(2):116-22. doi: 10.1053/j.ackd.2014.12.001
15. Greeve SV. Estimated Pulse Wave Velocity Calculated from Age and Mean Arterial Blood Pressure. Pulse (Basel). 2017 Jan;4(4):175-9. Published online
2016 Dec 1. doi: 10.1159/000453073
16. Csaba EK. Hypertension in chronic kidney disease after the Systolic Blood Pressure Intervention Trial: targets, treatment and current uncertainties. Nephrol Dial Transplant. 2017;32:ii219-23 doi: 10.1093/ndt/gfw269
17. Townsend RR, Wilkinson IB, Schiffrin EL, Avo-lio AP, Chirinos JA, Cockcroft JR, Heffernan KS, Lakatta EG, McEniery CM, Mitchell GF, Najjar SS, Nichols WW, Urbina EM, Weber T. Recommendations for improving and standardizing vascular research on arterial stiffness: a scientific statement from the American Heart Association. Hypertension. 2015;66:698-722.
18. Safar ME. Arterial stiffness as a risk factor for clinical hypertension. Nat Rev Cardiol. 2018 Feb;15(2):97-105. doi: 10.1038/nrcardio.2017.155. Epub 2017 Oct 12.
19. Townsend RR. Arterial Stiffness: Recommendations Standardization. Pulse (Basel). 2017 Jan;4(Suppl 1):3-7. doi: 10.1159/000448454
20. Manuel TV, Srinivasan B, Ehsan N. Ambulatory Blood Pressure in Chronic Kidney Disease: Ready for Prime Time? Kidney Int Rep. 2016 July;1(2):94-104. doi: 10.1016/j.ekir.2016.05.001
♦
УДК 616.37-002-036.1/.22:616.13-004.6 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142373
КЛШ1КО-ЕШДЕМЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ В ПОеДНАНШ З АТЕРОСКЛЕРОЗОМ
ДВНЗ «Ужгородський нацгональний утверситет» медичний факультет кафедра пропедевтики внутргшнгх хвороб пл. Народна, 1, Ужгород, 88000, Украша SHEE « Uzhgorod National University»
Faculty of Medicine, Department ofpropaedeutics of internal diseases Narodna sq., 1, Uzhgorod, 88000, Ukraine е-mail: szircsak_heni@bigmir.net е-mail: kyzma16011993@ukr.net
Ключовi слова: хротчний панкреатит, епiдемiологiя, 13С-змшаний триглщеридний дихальний тест, 3С-амшазний дихальний тест, дислiпiдемiя
Ключевые слова: хронический панкреатит, эпидемиология, 13С-смешанный триглицеридний дыхательный тест, 13С-амилазный дыхательный тест, дислипидемия
Key words: chronic pancreatitis, epidemiology, 13C-mixed triglyceride respiratory test, 13C-amylase respiratory test, dyslipidemia
Реферат. Клинико-эпидемиологические особенности течения хронического панкреатита в сочетании с атеросклерозом. Сирчак Е.С., Опаленик С.М. В статье описан и проведен анализ дислипидемических нарушений и степени внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы у больных хроническим панкреатитом. Целью нашего исследования было выявить и исследовать изменения липидного спектра крови при ХП в зависимости от степени внешнесекреторной недостаточности ПЖ у жителей города и среди сельского населения. Нами было проведено 13С-смешанный триглицеридний дыхательный тест (13С -СТДТ) и 13С-амилазный дыхательный тест (13С -АДТ) для выявления внешнесекреторной недостаточности
€.С. Сгрчак, С.М. Опаленик
