CC BY
74ЗДОРОВ’Я У СИСТЕМІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ»
Арєшина Ю.Б., Косяк В. А.
Інститут фізичної культури Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотація. У статті порушено проблему місця здоров’ я у системі ціннісних орієнтацій абітурієнтів, які вступають на спеціальність «Фізична реабілітація» Інституту фізичної культури СумДПУ ім. А.С. Макаренка Помічено невідповідність між передбачуваним у більшості випадків першим місцем здоров’я (у порівнянні з іншими запропонованими варіантами) та даними проведеного експерименту. Ключові слова: абітурієнти, здоров’я, цінності.
Аннотация. Арешина Ю.Б., Косяк В.А. Здоровье в системе ценностных ориентаций абитуриентов, которые вступают на специальность «Физическая реабилитация». В статье поднимается проблема места здоровья в системе ценностных ориентаций абитуриентов, которые поступают на специальность «Физическая реабилитация» Института физической культуры СумГПУ им. А.С. Макаренко. Замечено несоответствие между предполагаемым в большинстве случаев первым местом здоровья (в сравнении с другими предложенными вариантами) и данными проведенного эксперимента.
Ключевые слова: абитуриенты, здоровье, ценности.
Annotation. Areshina Yu.B., Kosyak V.A. Health in system of valuable orientations of entrants which enter on a trade «Physical aftertreatment». In the article the problem of health’s position in valuable understanding system of university-entrants, who are going to enter Physical Culture Institute of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko at the speciality “Physical rehabilitation”, is studied. Disconformity between expected (in most of cases) the first place of health among other introduced alternatives and the facts of experiment is observed.
Key words: university-entrants, health, valuable.
Вступ.
Цінності - це специфічно соціальні визначення об’єктів та явищ навколишнього світу, що виявляють їх позитивне чи негативне значення для людини і суспільства За відношенням до суб’єкта (людини) цінності виступають об’єктами його інтересів, а для її свідомості виконують роль повсякденних орієнтирів у предметній та соціальній дійсності, визначень його різних практичних ставлень до навколишніх предметів та явищ [12].
Ціннісні орієнтації - це найважливіші елементи внутрішньої структури особистості, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань. Ціннісні орієнтації - це головна вісь свідомості, яка забезпечує стійкість особистості, спадкоємність певного типу поведінки та діяльності. Вони обмежують значимі, суттєві для особистості речі від не значимих, несуттєвих і виражаються у спрямованості потреб та інтересів [7].
Вчені виділяють різні типи цінностей. Наприклад, В.В. Гаврилюк та Н.А. Трикоз виділяють 4 групи (системи) цінностей: смисложиттєву (цінність людського життя, свободи, правди тощо), інтеракціоністську (цінності, важливі у міжособистісній та груповій комунікації), соціалізаціонну (цінності, які визначають процес формування особистості), вітальну (цінності збереження і підтримання повсякденного життя, здоров’я, безпеки тощо) [2].
Звісно, існують й інші системи, проте в будь-якій з них однією з найбільш значущих цінностей є здоров’я. Наприклад, у загальновідомій системі цінностей М. Рокіча воно знаходиться на третьому місці серед термінальних цінностей, тобто переконань у тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути. На першому місці серед них знаходиться активне діяльне життя (повнота й емоційна насиченість життя), на другому - життєва мудрість (зрілість думок і здоровий глузд, які досягаються життєвим досвідом), і на третьому фізичне та психічне здоров’я [9].
Деякі автори вважають, що здоров’я для людини, як живої істоти, повинне бути абсолютною, природною життєвою цінністю. Від ступеню володіння здоров’ям залежить рівень задоволення практично всіх потреб людини. Тільки здоровий, життєво активний організм здатен на повну і якісну взаємодію індивіда із зовнішнім середовищем: зі світом природи і соціальними умовами існування [3].
За даними статистики, здоров’я населення України, зокрема дітей та молоді, погіршується Так, медики, батьки, педагоги в останні роки особливо серйозно стурбовані станом здоров’я школярів. Якщо серед першокласників реєструється більше третини здорових дітей, то в 11-му класі їх уже менше 6%. І хоч ці дані базуються на результатах медоглядів минулого навчального року, сьогодні картина докорінно не змінилася. А тим часом хвороби можуть мати прихований характер. Це підтверджують результати шкільних медоглядів Близько 60% обстежених дітей мають певні проблеми зі здоров’ям [11]. Крім того, за даними українських дослідників, незадовільну фізичну підготовку мають більше 50% школярів та студентської молоді [4]. Тож можна стверджувати про недостатній рівень здоров’я студентів які навчаються у ВНЗ різної спрямованості.
З даної точки зору актуальним є визначення місця здоров’я у системі ціннісних орієнтацій абітурієнтів, які вступають до ВНЗ.
Фізична культура є одним із чинників, які формують здоров’я, тому можна передбачити, що студенти інститутів та факультетів фізичної культури за родом своєї професійної діяльності від початку повинні мати мотивацію на збереження і підтримання здоров’я, а також ставити здоров’я вище матеріальних цінностей, які актуальні зараз для молоді (гроші, розваги, друзі, тощо) [8].
Таке твердження, безперечно, стосується і студентів всіх спеціальностей Інституту фізичної культури СумДПУ ім. А.С. Макаренка, проте найбільше відношення воно має до студентів спеціальності «Фізична реабілітація». Відомо, що головним завданням фізичної реабілітації (ФР) є якнайбільш повне відновлення функціональних можливостей різних систем організму, а також, за необхідності, розвиток компенсаторних пристосувань до повсякденних умов [6], тобто, іншими словами, якнайбільш повне відновлення здоров’я реабілітанта. Тож абітурієнти, які вступають на дану спеціальність, як жодні інші, повинні осмислювати у повній мірі всю цінність людського здоров’я.
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичної реабілітації Інституту фізичної культури СумДПУ ім. А.С. Макаренка за темою «Теоретико-методологічні та організаційно-методичні проблеми здоров’я, фізичної реабілітації та корекційної педагогіки».
Формулювання цілей роботи.
Метою даної роботи є визначення місця здоров’я у системі ціннісних орієнтацій абітурієнтів, які вступають на спеціальність «Фізична реабілітація» Інституту фізичної культури СумДПУ ім. А.С. Макаренка у 2006-2007 та 2007-2008 навчальному роках.
Організація та методика дослідження. З метою визначення місця здоров’я у системі ціннісних орієнтацій зазначеного контингенту, кожному абітурієнту під час оформлення документів у приймальній комісії СумДПУ ім. А.С. Макаренка було запропоновано відповісти на питання анкети.
До складу питань було включене таке, що містило пропозицію обрати із перелічених речей найважливішу у житті людини У списку були присутні: повага оточуючи?, престижна робота, гарна освіта, належне матеріальне становище, наявність великої кількості друзів, здоров’я. При чому спеціально не наголошувалося на необхідності обрання виключно одного варіанту з метою з’ясування рівнозначних здоров’ю, з точки зору досліджуваних, цінностей.
Другим питанням, яке становило важливість для проблеми, що розглядається у даній статті, було питання про наявність скарг на стан власного здоров’я. Пропонувалося два варіанти відповідей («є» і «немає, я цілком здоровий (-а)»), а також висловлювалося прохання зазначити, які саме скарги (якщо вони є) має абітурієнт.
Всього було опитано 76 абітурієнтів. Дослідження проводилось у 2007-2008 рр.
Результати дослідження та їх обговорення.
Проведений експеримент дозволив визначити місце здоров’я у системі ціннісних орієнтацій окресленої групи абітурієнтів.
До найважливіших серед зазначених цінностей повагу оточуючих віднесли 16 опитаних (21,1%), престижну роботу - 8 опитаних (10,5%), гарну освіту - 12 чоловік (15,8%), належне матеріальне становище
- 14 чоловік (18,4%), наявність великої кількості друзів - 6 чоловік (7,9%), здоров’я - 62 досліджуваних (81,6%). Ці дані представлені на рис. 1. Слід відразу зазначити, що у різних системах цінностей перші 5 зі списку анкети знаходяться нижче від цінності здоров’я. Зокрема у згадуваній вище системі цінностей М. Рокіча в ієрархії термінальних цінностей здоров’я також знаходиться вище за них. Так, суспільне визнання (повага оточуючи?) знаходиться на 9-ому місці, цікава (престижна) робота - на 4-ому місці (відразу після здоров’я), пізнання (в анкеті - гарна освіта) - на 10-ому місці, матеріально забезпечене життя
- на 7-ому місці, наявність гарних і вірних друзів - на 8-ому місці [9].
Тож; не обрали здоров’я як найважливішу серед зазначених цінностей всього 14 осіб (18,4%). Проте, незважаючи на такі, здавалося б цілком природні для абітурієнтів Інситуту фізичної культури показники, слід відмітити, що не всі опитані з 62, які обрали варіант «здоров’я», вважають його єдиною головною цінністю (серед зазначених) у житті людини Так 20 з них (32,3%, або 26,3% від загальної кількості досліджуваних) ставлять здоров’я на один щабель з іншими варіантами. Таким чином, виключно здоров’я обрали 42 особи (55,3%), тобто лише на небагато більше половини всіх досліджуваних (див. рис. 2).
Рис. 1. Кількість випадків обрання запропонованих варіантів цінностей
Проте навіть такі результати не є цілком достовірними. Як вважає директор Інституту демографії й соціальних досліджень, член-кореспондентНАН України Е. Лібанова, «люди дуже часто говорять те, про що від них хочуть почути, а не те, що є насправді. Викривлення далеко не завжди мають усвідомлені причини, часто вони формуються на рівні підсвідомості. Це проблема будь-якого опитування) [10].
Рис. 2. Варіанти обрання здоров’я як найважливішої серед наведених цінностей
Тож, і під час проведення даного анкетування нами було помічено, що не всі абітурієнти, які однозначно чи то у поєднанні з іншими цінностями найважливішим називають здоров’я, дійсно мають таку власну думку. Деякі з них, попри всі прохання відповідати самостійно, не змогли обійтися без допомоги батьків (12 осіб з 62, які обрали варіант «здоров’я», або 19,4%), а деякі, просто глянувши на батька або матір, та розміркувавши, що відповіли б вони (тиск батьківського авторитету, який у структурі особистості, за З. Фрейдом, відповідає так званому Супер-Его, тобто, у загальних рисах, уявленням людини про те, що у суспільстві вона повинна робити, а що - ні [5]), ставили відмітку біля варіанту «здоров’я» (16 осіб з 62, або 25,8%). Тому, можна стверджувати, що дійсно самостійно відповіли на дане запитання, обравши варіант «здоров’я», лише 34 студенти (44,7% від загальної кількості опитаних).
За другим питанням анкети було отримано наступні результати Із 76 опитаних лише 11 (14,5%) мали скарги на стан здоров’я. При чому 8 з них зазначили у переліку скарг застудні захворювання (10,5%), 3
- поганий зір (3,9%), 4 - травми від занять фізичними вправами (5,3%). Тож 65 осіб з опитаних (85,5%) відчували себе цілком здоровими.
Цікавим є й той факт, що серед 11 осіб, які мали скарги, 10 вважали, що здоров’я є виключно найважливішою цінністю серед перелічених у першому питанні, при чому 8 з них відповідали цілком самостійно.
Тобто, серед 65 осіб, які не мали скарг на стан здоров’я 52 (80% від 65) вважають здоров’я важливим у житті людини, при чому 30 (46,2%) з них відмітили тільки варіант «здоров’я».
Такі дані відповідають відомому в економічній науці так званому парадоксу цінності (або
парадоксу води та діамантів), автором якого вважається шотландський економіст та філософ-етик А. Сміт. Він полягає у питанні: чому, незважаючи на те, що вода для людини є набагато кориснішою, ніж діаманти, вартість (цінність) діамантів набагато вища від вартості води. Парадокс пояснюється першим законом Г оссена (законом граничної корисності, що убуває!: при безперервному акті споживання корисність кожної послідуючої одиниці продукції є нижчою, ніж попередньої, тобто гранична корисність убуває по мірі насичення потреби. Проблема, пов’язана з парадоксом цінності, послужила однією з причин аналізу граничних величин: К. Менгер дійшов висновку, що цінність залежить від суб’єктивної оцінки людей, які найбільш високо цінять відносно найменш розповсюджені товари та послуги [3].
У нашій ситуації, серед опитуваних які не мають скарг на стан здоров’я та вважають себе цілком здоровими, менше половини вважають здоров’я найважливішою цінністю серед запропонованих в анкеті. Доречним було б прислів’я: «Маєш - не цінуєш, а втратиш - жалкуєш». Тож можна стверджувати що, згідно загальноприйнятій ієрархії цінностей, дані абітурієнти не мають адекватного уявлення про реальну цінність здоров’я у житті людини, оскільки не мають скарг та вважають себе здоровими. При цьому більш значущими для них є цінності, яких, напевно не вистачає у їхньому житті (повага оточуючи?, велика кількість друзів, гарне матеріальне забезпечення) або ж іще не може бути (престижна робота, гарна освіта). Висновки.
Отже, у даній роботі ми визначили ставлення до здоров’ я як цінності у абітурієнтів, які вступають на спеціальність «Фізична реабілітація» Інституту фізичної культуриСумДПУ ім. А.С. Макаренка у 20062007 та 2007-200В навчальних роках.
Під час аналізу отриманих результатів було відмічено, що здоров’я вважають значимою цінністю у житті людини 62 особи з 72 опитаних (В1,6%). При цьому вважають здоров’я найважливішим 42 опитаних (55,3% від загальної кількості досліджуваних), а вважають його однаково важливим із іншими запропонованими у списку варіантів цінностями 20 опитаних (26,3%). Зроблені на анкетах помітки щодо самостійності відповідей дали змогу встановити, що лише 34 студенти (44,7%) керуються власними думками при виборі варіанту «здоров’ я».
Крім того було встановлено, що серед опитаних 11 (14,5%) мають скарги на стан здоров’я, а, відповідно, 65 осіб (В5,5%) таких скарг не мають. Серед останніх лише 30 опитаних (46,2% з них) вважають серед наведених варіантів найважливішою виключно цінність здоров’я.
Отримані дані свідчать про задовільний рівень адекватності системи ціннісних орієнтацій досліджуваного контингенту оскільки у своїй більшості опитувані абітурієнти, так або інакше, обирали варіант «здоров’я» при визначенні найважливіших цінностей. Проте цілком адекватним він є лише у тих 34 осіб (44,7%), які самостійно обрали виключно даний варіант. У решти ж опитаних (42 особи, або 55,3%) ієрархія ціннісних орієнтацій є не зовсім адекватною, оскільки не відповідає загальноприйнятим у психологічній думці ієрархіям цінностей.
Подальші наукові розвідки у даному напрямку можуть бути пов’язані із дослідженням динаміки зміни ціннісних орієнтацій студентів спеціальності «Фізична реабілітація» протягом навчання у ВУЗі, а також, у разі потреби, пошуком оптимальних шляхів впливу на формування відповідної обраній спеціальності ієрархії цінностей у даного контингенту.
Література:
1. Базалук О. А. Из теории жизни... - Харьков: Основа, 1999. - 352 с.
2. Г аврилюк В.В., Трикоз Н. А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации II Социологические исследования - 2002. - №1. - С. 96-105.
3. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. 2-е изд., испр.
- М.: ИНФРА-М, 1999. - 479 с.
4. Соколенко Е.И. Ценностное отношение к здоровью как педагогическая проблема II Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб.научных трудов под ред. Ермакова С.С. -Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006. - №4. - С. 153-157.
5. Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теории развития. - Екатеринбург: Изд-во «Деловая книга», 199В. - 52В с.
6. Физическая реабилитация: Учеб. для ВУЗов I Под общ. ред. С.Н. Попова - Ростов н/Д: Феникс, 2004. -С. В.
7. Философский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 19В9. - с. 732.
В. Югова Е.А. Ценностно-мотивационная деятельность студентов факультетов физической культурыпо формированию собственного здоровья II ТиПФК. - 2006. - №5. - С. 49-51.
9. Rokeach, M. The Nature of Human Values. - NY: Free Press, 1973. - 43В pp.
10. http://health.unian.net/ukr/detail/190622 - Максименко Н. Чому українці не хочуть мати дітей (стаття на сайті УНІАН здоров’ я).
11. http://www.osvita.org.ua/articlesI261 .html - Рів’єра Н. Як зберегти здоров’я школяра? (Стаття на Освітньому порталі, 01.0В.200В р.).
12. http:IIwww.vehi.net/brokgauzIindex.html - Ценности (Стаття в енциклопедичному словнику Брокгауза и Єфрона у В6 т., Інтернет-версія).
Надійшла до редакції 04.0В.200В р.
5
