Застосування нейротомії при лікуванні дисплазії кульшового суглоба у собак зрілого віку Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:616.001.5:616.71:636.7/8

Кладницька Л.В., кандидат ветеринарних наук, доцент, Нащональний аграрный утеерситет, м. Киге, Величко С.В., кандидат бюлопчних наук, лшар ветеринарно1' медицини ©

ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОТОМП ПРИ Л1КУВАНН1 ДИСПЛАЗП КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА У СОБАК ЗР1ЛОГО В1КУ

Нейротом1я е одним з х1рург1чних метод1е у комплекс л1куеання кульшоеого суглоба у собак зрыого ежу, коли консереатиене л1куеання е малоефектиеним. Операщя дае змогу егдноеити рухоеу актиетсть теарини без грубого порушення еласних компенсаторних мехатзм1е оргашзму за рахунок зниження больоеог' чутлиеост1 у кульшоеому суглоб1. До перееаг егдноситься також i легтсть у еиконант.

Ключоei слова: дисплазiя, кульшоеий суглоб, нейротомiя, собаки

Дисплазiя кульшового суглоба (ДКС) останшм часом досить часто рееструеться у собак рiзних порщ. Переважно на ДКС страждають собаки, яю мають тенденщю до швидкого розвитку в ювенальний перюд, тобто таких порщ як шмецька вiвчарка, ротвейлер, сенбернар, стафордширдський тер'ер, бордоський дог та шшь

Суть хвороби зводиться до того, що внаслщок недорозвинення суглобово1 западини кульшового суглоба та недорозвинення i змши форми головки стегново1 кiстки виникае хрошчний пiдвивих суглоба. За таких умов суглоб не може повнощнно виконувати свою функцiю. Через деякий час виникае його запалення (артрит), який шзшше переходить у хрошчний стан -артоз, що веде до деструкци суглоба [2, 6].

Нейротомiя е одним з хiрургiчних методiв у комплексi лiкування дисплазп кульшового суглоба у собак зршого вiку, коли консервативне лiкування виявляеться малоефективним [5]. Операцiя дозволяе вщновити рухову активнiсть тварини без грубого руйнування власних компенсаторних механiзмiв оргашзму за рахунок зниження больово1 чутливост у кульшовому суглобi. До переваг методу належить ще i легюсть у виконаннi.

Вказану нижче схему л^вання дисплазiï кульшового суглоба нами було застосовано 6-ти собакам вжом вщ 3 до 6 рокiв. Серед них було 3 стафордширських тер'ера, 2 шмецью вiвчарки i один ротвейлер. Застосовували консервативне та хiрургiчне л^вання. В якостi консервативного лiкування використовували поеднання дiетотерапiï, фiзичноï реабiлiтацiï та медикаментозну терапiï. Дiетотерапiя спрямована на контроль ваги пащентав, оскiльки надмiрна вага посилюе навантаження на ушкоджеш суглоби, а у молодих тварин з тенденщею до швидкого росту також i для стримання передчасного фiзичного розвитку, щоб розвиток м'язево-зв'язкового апарату не випереджав розвиток скелету. Регулярш помiрнi фiзичнi навантаження

© Кладницька Л.В., Величко С.В., 2008

113

змщнюють м'язево-зв'язковий апарат, що сприяе зниженню больового вщчуття та дискомфорту в ураженому суглоб^ полшшують рухову функцiю кiнцiвки i знижують потребу в знеболюючих, протизапальних засобах. З цieю метою призначали тривалi прогулянки та плавання. Однак у випадках загострення запальних процеЫв у суглобi цi вправи слщ тимчасово припиняти, замiнюючи !х на легкий масаж м'язiв i суглобiв. Фiзичну реабiлiтацiю доцiльно поеднувати з медикаментозною терапiею, основною метою яко! е послаблення болю, зменшення запалення i захист суглоба вiд подальшого руйнування [4]. Ми надавали перевагу бюгенним стимуляторам [3] та препаратам шмецько! фiрми Heel. Лiкування проводили у два етапи: спочатку - курс актовтну та Traumel-S для зняття запалення, а потiм курс Zeel-T i Rumalon (алфлутоп, мукортрш, Gelacan). Однак таке лiкування ефективне переважно у молодих тварин з дисплазiею I ступеня, в яких ще не розвинулися сильно виражеш деструктивнi змiни, а причиною хвороби переважно е слабюсть м'язево-зв'язкового апарату та незначнi вiдхилення вiд норми у будовi суглоба. В шших випадках таке лiкування виявляеться малоефективним, а тому потребуе додатково! хiрургiчноl корекци.

При незначному розвитку деструктивних змш або при !х вщсутност показанi такi операци як нейротомiя.

Хiрургiчне втручання завжди розглядалося як крайнш метод вирiшення проблеми, оскшьки воно веде до порушення цшсносп анатомiчних структур та порушення власних компенсаторних механiзмiв органiзму [1]. Крiм того, вiдкритi способи оперативного втручання можуть спричинити розвиток шфекци та порушення нейротрофiчних процесiв в зош дп травматичного фактора. Тому, обираючи спосiб оперативного втручання для сво!х пацiентiв, де консервативне лiкування виявилося малоефективним, ми шукали такий метод, який дозволив би вщновити рухову актившсть тварини з мiнiмальною травматизащею тканин, а саме це вирiзняе нейротомiю серед iнших методiв.

Для вах пацiентiв характерним було те, що тсля курсу консервативного л^вання стан тварин покращився, проте збереглася перемiжна кульгавiсть. Тому було виршено застосувати оперативне втручання - нейротомш.

Собак оперували за наступною методикою. Шсля загально! анестезil, тварину фжсували у бiчному положеннi. Розрiз довжиною 5-6 см здшснювали у дорсо-крашальному напрямку вiд виступаючо1 частини великого вертлюга над дорсальним краем суглобово1 западини кульшового суглоба. Це е мюцем розгалуження гiлок кранiального сщничного нерва (ramus articularis of n.gluteus cranialis), який занурюючись пiд окктя за 2 см до краю кульшово1 западини, живить ll краню-дорсальну частину. А саме пiдвищений тиск на цю дшянку вiдiграе значну роль у патогенезi хвороби. Шсля розтину шкiри тупим способом розшаровували м'язи i дiставалися до дистально1 частини клубово1 кiстки, яка утворюе дорсо-крашальну частину ацетабулюм (рис.1).

114

Рис.1. Проекщя мкця оперативного втручання на дистальнш частиш клубово! юстки (вiдмiчено червоним контуром)

Притднявши i вiдсунувши операцiйними гачками оточуючi м'язи, за допомогою загостреного дрота здiйснювали числеш подряпини окiстя клубово! кiстки (не менше 20 подряпин) щоб зруйнувати нерв. Глибина подряпин повинна становити 2-3 мм з мшмальною !х шириною 3 мм, оскiльки саме таю розмiри заглиблень дозволяють не тшьки зруйнувати нерв, а й попередити його регенерацiю, що в свою чергу впливае на тривалiсть шсляоперацшного ефекту. Пiсля цього окiстя юстки i хiрургiчну рану обробляли антисептичною присипкою i зашивали.

За необхщност нейротомiю здiйснювали i з протилежного боку.

У шсляоперацшному перiодi собакам призначали загальну

протизапальну терапiю та забезпечували спокiй до зменшення запального набряку. Пiсля чого рекомендували активну фiзичну реабiлiтацiю в поеднаннi з призначенням

хондропротекторiв та за необхiдностi дiетотерапiю.

обмеження активностi у тварин становило в тижш. Пiсля загоення рани у них зникав при ходшш i вони

Загалом прооперованих середньому 2 операцшно! дискомфорт

переставали кульгати.

Нейротомш слiд розглядати лише, як заЫб полегшити перебiг патологiчних процесiв в ураженому суглоб1 Крiм того, внаслщок регенеративних процесiв нервово! тканини чутливють кульшового суглоба буде з часом вщновлюватись, що знову може призвести до виникнення кульгавостi.

Прооперованi нами тварин на даний час перебувають пщ наглядом.

Висновки

1. У собак зршого вiку консервативне л^вання дисплазп кульшового суглобу часто виявляеться малоефективним.

2. Нейротомiя як метод хiрурriчно! корекци дозволяе вiдновити рухову актившсть без грубого руйнування власних компенсаторних механiзмiв органiзму i виявляеться ефективним у собак зршого в^ без виражених деструктивних змiн у суглоба

115

3. Нейротоми повинно передувати консервативне л^вання, яке дозволяе зняти rocTpi запальш процеси i уповiльнити деструктивнi змiни в кульшовому суглобi.

4. В якостi консервативного л^вання ми пропонуемо використовувати препарати шмецько! фiрми Heel Траумель С i Цель Т; Афлутоп (чи його аналоги); Актовтн.

Л1тература

1. Жук П.М. Динамжа анатомо-функцiональних змш при вродженiй дисплази кульшового суглоба i профiлактика функщонально! недостатностi опорно-рухового апарата. - автореферат дисертаци на здобуття вченого ступеня доктора мед. Наук, К. - 1995, с. 42. Украшський наук.-досл. 1н-т травматологи i ортопеди.

2. Зорин В. Л. Можно ли предотвратить развитие дисплазии тазобедренного сустава у собак? //Сборник материалов Х международного ветеринарного конгресса, 11-13 апреля 2002 г. в г. Москва, Россия, с.3.

3. Петер Гамальчик Биологическая терапия в ветеринарной медицине, 6-е изд., перераб. - Аурелия-Верлаг, 1999. - 511 с.

4.Catriona Mac Phail. DVM Университет штата Колорадо Лечение остеоартрита у собак. - WALTHAM Focus, 2000 том 10 №3, с. 24.

5. John C.Cargill, MA, MBA, MS and Susan Thorpe-Vargas, MS Operations: Two viable options-modern technology and an old standly metod are analyzed as CHD treatments // Canine Hip Displasia - Pt-VIII, ARTICLES in Canine GENETICS RESOURCE @Acme Pet-2.htm.

6. Cook. Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment of Canine Hip Dysplasia. Compendium. August 1996.

Summary

Neyrotomia as a surgical treatment of canine hip dysplasia in adult dogs

Ph. D. Kladnytska L.V., Ph. D. Velichko S.V.

Neurotomy is a surgical method that is the part of the treatment of canine hip dysplasia cases it adult dogs when conservative treatments don't effective. The operation allows to renewal of motor performance of animal with minimal injuries of tissues during operative intervention due to reduction of pain sensitivity in the hip joint. The advantage of the method also is easy performance.

Key words: dysplasia, hip joint, neurotomy, canine

Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008

116