Научная статья на тему 'Лікування затримки та порушень формування кульшового суглобу у дітей першого року життя'

Лікування затримки та порушень формування кульшового суглобу у дітей першого року життя Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
3398
46
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
кульшовий суглоб / дисплазія / порушення формування / hip joint / dysplasia / developmental delay of the hip

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Чемерис О. А., Головатюк Д. В.

Для ранньої діагностики вроджених вад розвитку кульшового суглобу на наш погляд особливо важливим є адекватне спостереження і в випадку необхідності вчасний початок лікування. В дослідження включено результати діагностики та лікування 87 пацієнтів у віці до 1 року. Окрім традиційних сонографічних критеріїв за методикою Р. Графа застосовували додаткові критерії оцінки зрілості кульшових суглобів. Середній термін спостереження становив 1,0 рік. Пацієнтам проводилось загально-клінічне і сонографічне дослідження через 1, 2 та 3 місяці. При першому сонографічному дослідженні діагноз затримка розвитку кульшових суглобів було встановлено у 58 дітей (66,7%), а дисплазія у 29 дітей (33,3%). При повторних сонографічних дослідженнях ознаки нормального кульшового суглобу визначались у 43 пацієнтів, з числа тих, у кого було встановлено діагноз затримка формування кульшових суглобів (74,3%), що, на наш погляд, свідчило про правильність первинно встановленого діагнозу. У 7 пацієнтів нормалізація сонографічної картини відбулась через 3 місяці. У 8 пацієнтів через 2 місяці при сонографічному дослідженні зберігались ознаки затримки розвитку кульшових суглобів. Запропонована система додаткових критеріїв оцінки сонографічної картини кульшових суглобів дозволяє провести диференціювання між затримкою формування кульшового суглобу та дисплазією кульшового суглобу в 74.3%. Застосування представленої системи діагностики дозволяє вчасно поставити діагноз дисплазії кульшових суглобів та почати лікування.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Чемерис О. А., Головатюк Д. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

TREATMENT OF THE DEVELOPMENTAL DISPLASIA OF THE HIP IN INFANTS

Developmental dysplasia of the hip is the most appropriate term to describe the state in which the femoral head is in abnormal position to the acetabulum. According to the statistics (2004) the incidence of this condition is 50 to 200 cases per 1000 births. Early and accurate diagnosis of malformations of the hip joints and therefore adequate treatment is the key to getting positive results. The main purpose of our investigation was to develop diagnostic criteria for congenital hip dysplasia. The hip joint malformation is revealed on the basis of clinical examination, ultrasound or X-ray examination. Ultrasound is used for early diagnosis of congenital hip dysplasia because all structures of the joint can be visualized. We believe the diagnosis should be made and carefully monitored and the treatment must be initiated as soon as possible. The study includes the results of the diagnosis and treatment of 87 patients under 1 year with developmental dysplasia. All children with delayed hip formation and congenital hip dysplasia were examined and treated in the obstetric department of Lviv Regional Clinical Hospital and National Children’s Specialized Hospital «OKHMATDYT». Over investigation included 61 girls (70%) and 26 boys. Patients underwent general clinical, ultrasound and radiological examination. Ultrasound study of the hip was performed by the R. Graf method using linear probe with a 7.5 MHz frequency. The additional criteria were used to evaluate the maturity of the hip. In the case of delayed hip formation the correlation between front and posterior part of the femoral head is equall. In the case of congenital hip dysplasia correlation between front and posterior part of the femoral head is 2:1. Patients who have been diagnosed with delayed hip formation had recommended treatments which included therapeutic exercises, massage, electrophoresis with calcium chloride, kokarboksilaza and vitamin C, vitamin D. In children without positive dynamics preventive treatment pants, Pavlik harness, device Hnevkovskoho, tires Koshli, pillows Frejka were used. The average time of observation was 1 year. In children with developmental dysplasia of the hip the different reduction devices were used initially. The average time of observation was 1.0 years. Patients conducted general clinical and ultrasound studies 1, 2 and 3 months since after. In patients with hip dysplasia the decision about end of the treatment was made on the basis of the X-ray examination. The delayed hip development was found in 58 children (66.7%) and hip dysplasia was diagnosed in 29 children (33.3%). In 43 patients (74.3%) with delayed hip development we revealed the normal formation of the hip on the next examinations. In 7 patients the normal development of the hip was detected after 3 months. In 8 patients after 2 months the ultrasound study revealed the signs of developmental delay of the hip so the abduction devices were used as treatment. The additional ultrasound criteria for the evaluation of the hip allows to differentiate between the delayed formation of the hip joint and hip dysplasia. The provided diagnostic criteria allows early diagnosis of the hip dysplasia and more early treatment.

Текст научной работы на тему «Лікування затримки та порушень формування кульшового суглобу у дітей першого року життя»

© Чемерис О. А., Головатюк Д. В. УДК 616.728.2-007-08-053.2 1Чемерис О. А., 2Головатюк Д. В.

Л1КУВАННЯ ЗАТРИМКИ ТА ПОРУШЕНЬ ФОРМУВАННЯ

КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

1Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв) 2Нацiональний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця (м. КиТв)

olenachemerys@gmail.com

Дана робота е фрагментом НДР «Сучаснi технологи в дiагностицi, лiкуваннi, та профтактищ пiсляоперацiйних ускладнень у новонароджених та дiтей раннього вiку», № державно! реестраци 0106Ы012670, термiн виконання - 1999-2001 роки.

Вступ. Дисплазiя кульшового суглобу (ДКС) е найбтыш вдалим термiном для опису стану, при якому голiвка стегново! юстки мае аномалыне по-ложення вщносно вертлюгово! западини. Оскiлыки значна частина ознак можуты не визначатисы при на-родженнi, термiн «дисплазiя» бтыш точно визначае !! бiологiчнi властивосД нiж термiн «вроджена». За даними статистики (2004 рк) вказанi захворюван-ня зустрiчаютыся з частотою вщ 50 до 200 випадкiв на 1000 новонароджених [3]. Вказана розбiжнiсты найбтышим ступенем вiрогiдностi пов'язана з вщ-сутнiстю одностайно! точки зору на визначення сутност патологiчних стаыв, !х наслiдкiв та пiдходiв до дiагностики та лiкування. Зазначена патолопя е проявом порушення внутрiшныоутробного розви-тку плоду i може бути обумовлена впливом багатыох ендогенних та екзогенних факторiв. Одним з таких чинниюв е спадковiсты, що реалiзуетыся за дом^ нантним типом. В розвитку дисплазп кулышових су-глобiв також важливу ролы грае розслаблення капсу-ли та зв'язок кулышового суглобу. Пiдвищення рiвня естрогенiв (естрон, естрадюл 17-бета) - гормонiв, що вибiрково пiдвищуюты еластичнiсты сполучно-тканинних елемен^в, було виявлено у новонароджених з позитивним симптомом «ляскоту» [4,6]. Пщви-щена здатнiсты до розтяжност капсули кулышового суглобу може бути спровокована проникненням до оргаызму плоду вщ матерi гормону релаксину. Частота дисплази кулышових суглобiв вище у дiвчат. На розвиток кулышових суглобiв також впливаюты i ме-ханiчнi фактори, що обмежуюты рухливiсты плоду та його нормалыне положення в порожнинi матки, а саме: тазова, коса та поперечна передлога [6]; ано-мали розвитку матки (дворога матка), пухлини матки (мюма) [4]; деформаци кiсток тазу рiзного ^енезу; маловоддя та багатоводдя; багатоплiдна вагiтнiсты.

Для перетворення хрящово! тканини на юстко-ву, як на внутршныоутробному так i постнаталыному етапi формування кулышового суглобу необхщним е максималыно щiлыний контакт мiж суглобовими поверхнями. Вiдповiдно, буды-який з факторiв, що унеможливлюе виконання ще! умови, призводиты

до ДКС [4]. Порушення формування кулышового суглобу доволi часто визначаетыся при недоношеност дитини - в 10 разiв частiше, нiж серед доношених новонароджених [4].

В Укра!ы традицiйно застосовуетыся класифка-цiя запропонована М.В. Волковим [4], а також кла-сифка^я запропонована Х. Бушелыбергером [6].

1. Предзвих стегна - кгмычно, сонографiчно та рентгенологiчно визначаетыся порушення формування кулышового суглобу, але без порушення ств-вщношення мiж суглобовими поверхнями.

2. Пщзвих стегна - незначне змщення голiв-ки стегна внаслщок валыгусно! деформацi! шийки та антеторси. Голiвка не виходиты за межу лiмбуса. 1снуе первинний та вторинний пщзвих стегна (пюля вправлення голiвки стегна).

3. Звих стегна - голiвка розташована поза западиною. В залежност вiд напрямку дислокацi! розрiз-няюты: боковий або передныо-боковий звих, клубо-вий та ацетабулярний.

Видiляюты 2 типи звиху стегна - тератолопчний та типовий [10].

Тератолопчне повне змщення - вiдбуваетыся внутрiшныоутробно на раных етапах розвитку i часто пов'язане з рiзноманiтними нервово-м'язовими по-рушеннями, такими як артрогрипоз та мiелодиспла-зiя, рiзноманiтними дисморфiчними синдромами.

Згщно з кJlасифiкацiею Х. Бушелыбергера (1982) видiляюты порушення формування кулышових су-глобiв та затримку формування кулышового суглобу. Розрiзнити цi два стани можливо лише при динамiч-ному спостереженнi [2,6].

Дiагностувати вади розвитку кулышових сугло-бiв можливо на пiдставi резулытатiв клiнiчного об-стеження та улытразвукового або рентгенолопчного обстеження [1]. Для ранныо! дiагностики вроджених вад розвитку кулышового суглобу застосовуетыся улытразвукове дослiдження (УЗД) [8,9], що вiзуалi-зуе всi складовi кулышового суглобу: кiстку, хрящ, капсулу, хрящову губу, головку стегново! юстки, дозволяе визначати стввщношення в кулышовому суглобi, проводити в режимi реалыного часу функц^ оналынi проби, оцЫювати стабiлынiсты та симетрич-нiсты з обох сторн

Ранне i максималыно точне дiагностування вад розвитку кулышових суглобiв i вiдповiдно вибiр адек-

Рис. 1. Сонограма КС дитини (затримка формування).

Рис. 3. Сонограма КС дитини при дисплазм.

ватного методу лкування е запорукою отримання позитивних результат.

На наш погляд, особливо важливим е адекватне спостереження i у випадку необхщност - вчасний початок лкування пащен^в з затримкою формування кульшових суглобiв, оскiльки пiд ключною картиною затримки розвитку кульшового суглобу можуть маскуватись i бтьш серйознi вiдхилення вiд нормального розвитку.

Мета дослщження: розробити систему дiа-гностики та лiкування затримки формування кульшових суглобiв.

Об'ект ! методи дослщження. В дослiдження включено результати дiагностики та лкування 87 пацiентiв у вiцi до 1 року, що були обстежеш та проходили лiкування з приводу затримки та порушення розвитку кульшових суглобiв у пологовому в^вд-леннi Львiвськоí обласно! клiнiчноí лкарш та Нацю-нальнiй дитячiй спецiалiзованiй лiкарнi «ОХМАТДИТ» протягом 2014-2015 роюв. Визначався наступний розподiл за статтю: дiвчата 61 дитина (70%), хлопчики - 26 дтей (40%).

Патентам проводилось загально-клiнiчне, со-нографiчне та рентгенологiчне обстеження. При ключному обстеженнi особлива увага зверталась на дат анамнезу, що давали привщ вщносити пащ-ентiв до групи ризику щодо вад розвитку кульшових суглобiв (жiноча стать, наявнiсть в родин випадкiв

Рис. 2. Сонограма КС дитини при дисплазм.

дисплазм кульшових суглобiв, наявнють супутнiх вад розвитку (особливо з боку опорно-рухового апарату - вроджена м'язова кривошия, клишоногiсть, сколi-оз). Пiд час фiзикального обстеження визначались симптоми lоахiм-сталя, Ортоланi, Барлоу, Пельте-сона за традицмними методиками.

Сонографiчне дослiдження кульшових сугло-бiв проводили за методикою Р. Графа з викорис-танням лшмного датчика iз частотою 7,5 МГц, що встановлювали по латеральнм поверхнi стегна у фронтальнiй площиш вiд великого вертлюга та вище [5]. Окрiм традицiйних критерiíв застосовували до-датковi критерií оцiнки зршост кульшових суглобiв [2,7]. При затримц формування кульшових суглобiв спiввiдношення передньо! й задньо! частини голiвки стегново! кiстки буде залишатись 1:1, проте головка набувае форми овалу (довжина бтьша за ширину), контур залишаеться ч^ким, у деяких мюцях горбис-тим (рис. 1).

При дисплазм КС стввщношення передньо! та задньо! частини буде порушене - 2:1, головка набувае виражено! форми овалу (довжина бшьша за ширину), а контур залишаеться ч^ким, проте гор-бистим (рис. 2).

При пщвивиху КС буде рiзко порушуватись ств-вiдношення вiдрiзкiв мало! твос елiпса В0:0В1 = 3:1, тобто головка СК набувае виражено! форми овалу iз загостреними полюсами (рис. 3).

Пащенти, у яких за результатами загально-^-нiчного та сонографiчного дослiджень було вста-новлено дiагноз затримка розвитку кульшових су-глобiв було рекомендовано лiкування, що включало лкувальну фiзкультуру, масаж загальний з акцентом на дшянку сiдниць та попереку (10-15 процедур), електрофорез з кальцю хлоридом, кокарбоксила-зою та втамшом С (10 процедур), прийом втамшу Д. За вiдсутностi позитивно! динамки через 1,5-2,0 мюящ застосовувалося лкування профiлактичними штанцями, стременами Павлика (рис. 4) або апа-ратом, що вщводить, за типом Гневковського (рис. 6), шини Кошлi (рис. 7), подушки Фрейки (рис. 5) (вибiр пристрою проводився в залежност вщ вiку дитини, ваги та ступеню затримки).

При застосуванш в^х вказаних пристро!в нама-галися дотримуватись принципу безпечного поло-

Рис. 4. Дитина в стременах Павлика.

ження запропонованого А. Павликом - згинання в кулышових суглобах до 90°, вщведення по-мiрне, у вщмшност вщ положення «жабки» при якому визначаетыся над-мiрне вiдведення, яке е небезпечне порушенням кровооб^ та розвитком аваскулярного некрозу голiвки стегна. Якщо ногам дитини придати положення постмного згинання, то вона на-магаетыся робити рухи, що будуты направленi на вiдведення. При непре-ривних рухах аддуктори слабшаюты i ступiны вщ-ведення збiлышуетыся [3].

При виборi пристрою, що вщводиты,

перевага надаваласы шинi Кош^ (рис. 7), оскiлыки даний пристрм найбiлыш гармонiйно поеднуе ста-бтынюты фiксацi! нiжок дитини в положены вщведення i в той же час залишае можливюты певного обсягу рухiв. Мiнiмалына поверхня контакту з ттом дитини та можливюты вдягати поверх одягу, запоб^ гае перегрiванню шкiри та виникненню подразнены.

У пащен^в у яких за резулытатами клiнiчного та сонографiчного обстеження було виявлено дис-плазiю кулышових суглобiв лiкування пристороями, що вщводяты, призначалосы одразу i також включало лкувалыну фiзкулытуру для кулышових суглобiв, масаж загалыний з акцентом на дтянку сiдницы та попереку (10-15 процедур), електрофорез з калы^ю хлоридом, кокарбоксилазою та вiтамiном С (10 процедур), прийом вггамЫу Д.

Результати дослщження та 'Гх обговорення. Середнiй термiн спостереження становив 1,0 рк. Пацiентам проводилосы загалыно-кл^чне i соногра-фiчне дослiдження через 1, 2 та 3 мюяцк Патентам у яких за резулытатами сонографiчного дослiдження

Рис. 5. Дитина в подушц Фрейки.

Рис. 6. Дитина в апарат1, що

вщводить. Рис. 7. Дитина в шиш Кошл1.

було встановлено дiагноз дисплази кулышових су-глобiв остаточне ршення про закiнчення лiкування приймалосы на пiдставi рентгенограм.

За резулытатами ключного i сонографiчного обстеження при першому сонографiчному дослiдженнi дiагноз затримка розвитку кулышових суглобiв було встановлено у 58 дггей (66,7%), а дисплазiя кулышових суглобiв у 29 дтей (33,3%). При повторних сонографiчних дослiдженнях ознаки нормалыного кулышового суглобу визначалисы у 43 па^ен^в, з числа тих, у кого було встановлено дiагноз затримка формування кулышових суглобiв (74,3%), що, на наш погляд, свщчило про правилынюты первинно встановленого дiагнозу. У 7 пащен^в нормалiзацiя сонографiчно! картини вщбуласы через 3 мiсяцi. У 8 па^ен^в через 2 мюящ при сонографiчному досл^ дженнi зберкалисы ознаки затримки розвитку кулышових суглобiв, через що було прийнято ршення про застосування пристрою, що вщводиты.

У вМ 1 року за резулытатами ключного i рентге-нологiчного дослiдження ознаки дисплазi! кулышового суглоба визначалисы лише у 3 дтей з тих, в кого

не було встановлено дiагноз дисплази кульшових cyrno6ÎB при першому 3BepHeHHi i якi продовжували призначене ранiше лiкування. У Bcix iнших пацieнтiв стан кульшових суглобiв вiдповiдав вiковiй нормi.

Висновки

1. Запропонована система додаткових критерив оцЫки сонографiчноï картини кульшових суглобiв дозволяе провести диференцiювання мiж затрим-кою формування кульшового суглобу та дисплазiею кульшового суглобу в 74.3%.

2. Застосування представлено'! системи дiагнос-тики дозволяе вчасно поставити дiагноз дисплази кульшових суглобiв та почати лкування.

3. Доцiльним е проведення дослщження з бть-шою кiлькiстю спостережень, що дозволить отрима-ти статистично достовiрнi результати.

Перспективи подальших дослщжень. Продо-вження та систематизацiя наукових дослiджень мае бути спрямована на визначення дiагностично-зна-чимих показникiв, виявлення домЫуючо' патологи, що лежить в основi порушення формування кульшового суглобу у дтей першого року життя, що дозволить краще розiбратись в особливостях його розви-тку i знайти правильнi шляхи корекци.

Лiтература

1. Барта О. Врожденный вывих бедер и его раннее консервативное лечение / О. Барта. - Будапешт: изд-во АН Венгрии, 1972. - 215 с.

2. Вовченко А.Я. К вопросу использования «кривой темпов созревания тазобедренного сустава» для диагностики, профилактики и лечения замедления и нарушения его формирования у детей первого года жизни / А.Я. Вовченко // Вюник ортопедп травматологи та протезування. — 2010. — № 4. — С. 50-53.

3. Вовченко А.Я. Наш опыт ультразвуковой диагностики дисплазии тазобедренного сустава / А.Я. Вовченко, Я.Б. Куценок, В.В. Зинченко, Ю.Ю. Демьян // Вюник ортопедп травматологи та протезування. — 2004. — № 2. — С. 41-45.

4. Волков М.В. Врожденный вывих бедра / М.В. Волков, Г.М. Тер-Егиазаров, Г.П. Юкина. — М.: Медицина, 1972. — 170с.

5. Граф Р. Ультрасонография в диагностике и лечении дисплазии тазобедренного сустава у детей. Руководство по соногра-фии тазобедренного сустава / Р. Граф, П. Фаркас, К. Лерхер [и др.]. — Vilnius, med. diagnost. centras, 2001. - 42 c.

6. Куценок Я.Б. Врожденная дисплазия тазобедренного сустава, врожденный подвывих и вывих бедра / Я.Б. Куценок, Э.А. Рулла, В.В. Мельник. - К.: Здоровье, 1992. - 184 с.

7. Патент на винахщ № 106001. СпоЫб дiагностики порушень формування кульшових суглобiв у немовлят / Чемерис О.А.; номер заявки: А2013 07745; заявлений 18.06.2013. — Бюлетень № 13. — 10.07.2014.

8. Рой И.В. Патология развития тазобедренных суставов новорожденных как один из признаков недифференцированной формы дисплазии соединительной ткани / И.В. Рой, В.В. Зинченко, И.И. Белая, Т.Е. Русанова // Укр. мед. альманах. — 2005. — № 2. — С. 184-186.

9. Рой 1.В. Прояви дисплази сполучноУ тканини у новонароджених / 1.В. Рой, 1.1. Бта, А.Я. Вовченко, В.В. Зшченко [та ш.] // Ортопед., травматол. и протезир. — 2005. — № 3. — С. 69-73.

10. Тоеnnis D. Сопдеп^а! dysplasia and dislocation of hip in children and adult / D. Тоеnnis. — Berlin: Springer, 1987. — 246 р.

УДК: 616.728.2-007-08-053.2

Л1КУВАННЯ ЗАТРИМКИ ТА ПОРУШЕНЬ ФОРМУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Чемерис О. А., Головатюк Д. В.

Резюме. Для ранньо' дiагностики вроджених вад розвитку кульшового суглобу на наш погляд особливо важливим е адекватне спостереження i в випадку необхщност вчасний початок лкування. В до^дження включено результати дiагностики та лкування 87 пащен^в у вМ до 1 року. Окрiм традицмних сонографiчних критерив за методикою Р Графа застосовували додатковi критери оцЫки зртост кульшових суглобiв. Середнм термЫ спостереження становив 1,0 рк. Патентам проводилось загально- кгиычне i сонографiчне до^дження через 1, 2 та 3 мюяцг При першому сонографiчному до^джены дiагноз затримка розвитку кульшових суглобiв було встановлено у 58 дггей (66,7%), а дисплазiя у 29 дтей (33,3%). При повторних сонографiчних до^дженнях ознаки нормального кульшового суглобу визначались у 43 пащенпв, з числа тих, у кого було встановлено дiагноз затримка формування кульшових суглобiв (74,3%), що, на наш погляд, свщчило про правильнють первинно встановленого дiагнозу. У 7 пащен^в нормалiзацiя сонографiчноï картини вщбулась через 3 мюяцг У 8 пащен^в через 2 мюяц при сонографiчному до^джены збертались ознаки затримки розвитку кульшових суглобiв. Запропонована система додаткових критерив оцшки сонографiчноï картини кульшових суглобiв дозволяе провести диферен^ювання мiж затримкою формування кульшового суглобу та дисплазiею кульшового суглобу в 74.3%. Застосування представлено'! системи дiагностики дозволяе вчасно поставити дiагноз дисплази кульшових суглобiв та почати л^вання. Ключовi слова: кульшовий суглоб, дисплазiя, порушення формування.

УДК: 616.728.2-007-08-053.2

ЛЕЧЕНИЕ ЗАДЕРЖКИ И НАРУШЕНИЙ ФОРМИРОВАНИЯ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА У ДЕТЕЙ ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ

Чемерис Е. А., Головатюк Д. В.

Резюме. Для ранней диагностики врожденных пороков развития тазобедренного сустава на наш взгляд особенно важно адекватное наблюдение и своевременное начало лечения. В исследование

включены результаты диагностики и лечения 87 пациентов в возрасте до 1 года. Кроме традиционных сонографических критериев по методике Р. Графа применяли дополнительные критерии оценки зрелости тазобедренных суставов. Средний срок наблюдения составил 1,0 год. Пациентам проводилось общеклиническое и сонографическое исследования через 1, 2 и 3 месяца. При первом сонографическом исследовании диагноз задержка развития тазобедренных суставов был установлен у 58 детей (66,7%), дисплазия у 29 детей (33,3%). При повторных сонографических исследованиях признаки нормального тазобедренного сустава определялись у 43 пациентов, из числа тех, у кого был установлен диагноз задержка формирования тазобедренных суставов (74,3%), что, на наш взгляд, свидетельствовало о правильности первоначально установленного диагноза. У 7 пациентов нормализация сонографической картины состоялась через 3 месяца. У 8 пациентов через 2 месяца при сонографическом исследовании сохранились признаки задержки развития тазобедренных суставов. Предложенная система дополнительных критериев оценки сонографической картины тазобедренных суставов позволяет провести дифференцировку между задержкой формирования и дисплазией тазобедренного сустава в 74.3%. Применение представленной системы диагностики позволяет своевременно поставить диагноз дисплазии тазобедренных суставов и начать лечение.

Ключевые слова: тазобедренный сустав, дисплазия, нарушения формирования.

UDC: 616.728.2-007-08-053.2

TREATMENT OF THE DEVELOPMENTAL DISPLASIA OF THE HIP IN INFANTS

Chemerys O. A., Golovatyuk D. V.

Abstract. Developmental dysplasia of the hip is the most appropriate term to describe the state in which the femoral head is in abnormal position to the acetabulum. According to the statistics (2004) the incidence of this condition is 50 to 200 cases per 1000 births.

Early and accurate diagnosis of malformations of the hip joints and therefore adequate treatment is the key to getting positive results.

The main purpose of our investigation was to develop diagnostic criteria for congenital hip dysplasia.

The hip joint malformation is revealed on the basis of clinical examination, ultrasound or X-ray examination. Ultrasound is used for early diagnosis of congenital hip dysplasia because all structures of the joint can be visualized. We believe the diagnosis should be made and carefully monitored and the treatment must be initiated as soon as possible. The study includes the results of the diagnosis and treatment of 87 patients under 1 year with developmental dysplasia. All children with delayed hip formation and congenital hip dysplasia were examined and treated in the obstetric department of Lviv Regional Clinical Hospital and National Children's Specialized Hospital «OKHMATDYT». Over investigation included 61 girls (70%) and 26 boys. Patients underwent general clinical, ultrasound and radiological examination. Ultrasound study of the hip was performed by the R. Graf method using linear probe with a 7.5 MHz frequency. The additional criteria were used to evaluate the maturity of the hip. In the case of delayed hip formation the correlation between front and posterior part of the femoral head is equall. In the case of congenital hip dysplasia correlation between front and posterior part of the femoral head is 2:1. Patients who have been diagnosed with delayed hip formation had recommended treatments which included therapeutic exercises, massage, electrophoresis with calcium chloride, kokarboksilaza and vitamin C, vitamin D. In children without positive dynamics preventive treatment pants, Pavlik harness, device Hnevkovskoho, tires Koshli, pillows Frejka were used. The average time of observation was 1 year. In children with developmental dysplasia of the hip the different reduction devices were used initially.

The average time of observation was 1.0 years. Patients conducted general clinical and ultrasound studies 1,

2 and 3 months since after. In patients with hip dysplasia the decision about end of the treatment was made on the basis of the X-ray examination. The delayed hip development was found in 58 children (66.7%) and hip dysplasia was diagnosed in 29 children (33.3%). In 43 patients (74.3%) with delayed hip development we revealed the normal formation of the hip on the next examinations. In 7 patients the normal development of the hip was detected after

3 months. In 8 patients after 2 months the ultrasound study revealed the signs of developmental delay of the hip so the abduction devices were used as treatment. The additional ultrasound criteria for the evaluation of the hip allows to differentiate between the delayed formation of the hip joint and hip dysplasia. The provided diagnostic criteria allows early diagnosis of the hip dysplasia and more early treatment.

Keywords: hip joint, dysplasia, developmental delay of the hip.

Рецензент — проф. Ксенз I. В.

Стаття надшшла 17.11.2016 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.