CC BY
9
УДК 616. 717.7 - 001.17 - 089.844 - 073. 534.17
ЗАСТОСУВАННЯ К0Л1РН01 ДУПЛЕКСН01 С0Н0ГРАФ11 У ХВОРИХ 3 ГЛИБОКИМИ 0П1КАМИ КИСТ1
Днтропетровська державна медична академ1я Мунтян С.О., Нор Н.М., Шостак Л.В.
В клгнгцг за пергод з 2006 - 2007 ргк обстеженг 34 хворих з глибокими опгками кистей, яким ви-конанг ргзномангтнг операцгг. Для оцгнки стану пергфергйного кровообггу в артергях верхнгх кг-нцгвок використаний метод колгрного дуплексного сканування. Встановлено, що глибина опгку значно впливае на показники швидкостг кровотоку, величину пергфергйного опору, мгняе форму доплергвсъког кривог. Виконання операцп раннъог некректомгг покращуе показники гемодинамгки г резулътати лгкування.
Ключов1 слова: тглрна дуплексна сонограф1я кисть, оглки, операцп
Актуалы-мсть проблеми терм1чних уражень ви- Ультразвукове дослщження ( УЗД ) артер1й вер-
значаеться пор1вняно високою частотою IX у по-бут1 I виробництв1, тяжк1стю опковоТ травми, скпадн1стю I тривал1стю л1кування таких хворих, частою 1нвал1дизац1сю та високою леталы-мс-тю[3,5,8]. Оп1ки кист1 зустр1чаються б1льш н1ж у половини постраждалих з терм1чною травмою I спричиняють у 61льшост1 випадк1в втрату праце-здатност1 [1, 4, 7,]. Лкування хворих з опками кист1 I IX наслщками пов'язане з великими труд-нощами, тому що кисть - анатомнно екпадний I дуже важливий для роботи орган. Значне по-кращення результат^ л1кування стало можли-вим завдяки застосуванню в кл1н1чн1й практиц1 активноТ х1рург1чноТ тактики, принциповою основою якоТ е рання некректомп з вщновленням покрову шк1ри [4, 5, 7].На сьогодн1шн1й день зали-шасться актуальною об'ективна оц1нка судинноТ недостатност1, як1 у багатьох випадках визнача-ють долю подальшого м1сцевого л1кування гли-боких оп1к1в кист1 I спричиняють пошук сучасних метод1в д1агностики I лкування, як1 б могли впливати на виражеысть судинних реакц1й, що дозволятиме уникнути поглиблення опку I вто-ринних некроз1в I пол1пшити результати оперативного лкування [1, 2, 6, 7].
Мета дослщження полягала у тому, щоб оц1-нити чутлив1сть I специф1чн1сть кол1рноТ дуплек-сно1 сонографи у хворих з глибокими опками кистей в ранн1й I вщдалений терм1н п1сля травми.
Матер1али та методи досл1джень
Обстежен1 34 пац1снти ( 26 чоловк1в I 8 ж1нок у в1ц1 в1д 18 до 68 рок1в ). 3 них: 10 - практично здорових ос1б, 24 - хворих з глибокими дерма-льними I субфасц1альними опками кистей [ 4, 5] в раны - до трьох д1б I в1ддален1 ( 3, 6 м1сяц1в ) строки п1сля одержання опковоТ травми з пло-щею опку до 5%. Хвор1 знаходились на стацю-нарному лкуванн1 у Днтропетровському центр1 терм1чноТ травми I пластично! х1рурги у 2006 -2007 роц1.Робота виконувалась як фрагмент НДР кафедри "Орган1зац1йн1 I кл1н1чн1 аспекти покращення якост1 надання медичноТ допомоги хворим з гострими х1рург1чними захворювання-ми"(державний ресстрацмний №0199У002122).
XHix к1нц1вок проводили на anapaTi " Ф1л1пс " НД1 - 1500, л1н1йним датчиком 8 - 12 МГ. Обстежен-ня проводили за загальноприйнятою, удоскона-леною нами, методикою. Вим1рювали внутр1шн1й д1аметр артери, середню швидк1сть ( TAB - см/с ), PI - пульсаторний ¡ндекс, RI - резистивний ¡н-декс Пурсилота, а також, зм1ни допплер1вськоТ кривоТ. Кл1н1чний MaTepian оброблявся за допо-могою персонального комп'ютеру з програмою " Excel 7,0", " Statistica for Windows", використову-вались критери Ст'юдента, Ф1шера.
Результати та üx обговорення
Bei пац1снти були умовно розд1лен1 на три групп. Перша група - практично здоров1 люди ( 10 ос1б ), друга група - хвор1 з глибокими дермаль-ними оп1ками ( 9 ос1б ) в ранн1 терм1ни п1сля те-рм1чно1 травми та без запалення тканин, третя група - з дермальними I субфасц1альними oni-ками ( 15 ос1б ) з запаленням в област1 уражен-ня, наявн1стю некротичного струпу I гн1йно-некротичними дефектами тканин. У 17 потерп1-лих мали м1сце глибок1 дермальн1 оп1ки, у 7 -субфасц1альн1 терм1чн1 ураження.Оператине л1-кування у хворих другоТ i третьоТ груп у р1зн1 те-рм1ни п1сля травми було спрямоване на штучне в1дновлення покрову шк1ри в р1зн1 пер1оди рано-вого процесу. Втручання складалися з видален-ня нежиттездатних тканин, в1днолення анатом1ч-них структур, закриття ранового дефекту за до-помогою в1дпов1дно'| техн1ки пластики, або трансплантац|| шк1ри. Всього пац1снтам було ви-конано 28 оперативних втручань.У хворих з глибокими дермальними оп1ками на протяз1 перших семи д1б п1сля травми спостер1галося п1двищен-ня швидкост1 кровотоку в п1дключичн1й, плечов1й, л1ктьов1й та артерях кист1 в област1 п1дищення великого пальця. Також, спостер1гаеться зни-ження пер1фер1йного судинного опору у напрям1 в1д п1дключично'| до к1нцевих в1дд1л1в променево!' I л1ктьово1 артер1й в област1 кист1. Параметри кровооб1гу в артер1ях верхн1х к1нц1вок у хворих з глибокими дермальними оп1ками на протяз1 перших 7 д1б п1сля травми в таблиц1 1.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Таблиця 1
Параметры кроеооб1гу в артер'тх верхних к/нц/вок у хворих з глибокими дермальними опками на протяз/ перших семи д ':б
п/сля травми ( М±т)
Судина ТАУ, см/с И Р1
Пщключична 80,65 ± 5,85 0,98 ±0,01 4,7 ± 0,4
т1п - тах 74,8 - 86,5 0,97 - 0,99 4,3 - 5,1
Плечова 63,8 ± 8,5 0,89 ± 0,02 2,94 ± 0,5
т1п - тах 51,3 - 76,6 0,87 - 0,93 2,14 - 3,58
Лктьова 56,7 ± 6,2 0,89 ± 0,02 2,65 ± 1,6
т1п - тах 47,3 - 64,4 0,87 - 0,92 2,53 - 2,9
Променева тт - тах 50,6 ± 13,8 35,6 - 71,2 0,91 ± 0,08 0,79 - 0,97 4,0 ± 0,35 3,5 - 4,4
К1нц. вщдт про-менев.а. (тенар) т1п - тах 68,1 ± 3,3 63,1 - 71,6 0,77± 0,04 0,71 - 0,84 1,76 ± 0,21 1,57 - 2,09
Глибока гтка 42,6 ± 11,7 0,73 ±0,06 1,52 ± 0,19
лкт.а (ппотен)
тт - тах 26,1 - 60,2 0,64 - 0,84 1,24 - 1,69
В залежнос"п вщ глибини опку, ч1м глибший опк, тим бтьше змнюсться форма хвил1, що виявля-еться у зникнены компоненту зворотнього кровотоку, притупления тку швидкост, збтьшены часу пщ-ымання \ опускания хвил1 (рис. 1)
а) б)
Рис. 1. Патолопчна доплер1вська крива хворого С., глибокий субфасц1альний опк правоТ кис"п ( друга доба теля травми ) а)
лктьова а.; б) а. кис"п в обласл пщвищення 1 пальця
У 9 хворих з глибокими дермальними опками, яким виконана операц1я рання некроектом1я ( до 7 д1б з моменту одержання травми ) з одномоментною пластикою, через два тижды пюля опе-раци спостер1галась нормалЬщт швидкост1 кровотоку \ пер1фермного опору, а також вщновлю-вався компонент зворотнього кровотоку на до-плер1вськм кривм у пороняны з хворими ( 15 ), яким виконаы операци у бтьш пЬы строки
Одержан! результати дають пщставу вважати, що метод кольорового допплер1вського скану-вання артерм верхнк юнцвок при опках кист1 може з успком використовуватись для в^уалн заци стану кровооб1гу та визначення ктькюних показниюв кровотоку у пошкодженому сегмент! кнц1вки. Активне х1рурпчне лкування термнних пошкоджень кист1 дозволяс значно полтшити результати лкування, вщновити анатомнну бу-дову \ функцюналы-м можпивост1 органу.
Висновки
1. У хворих з глибокими дермальними опками на протяз1 перших семи д1б теля травми спостер1гаеться пщвищення швидкост1 кровотоку в тдкпючичнм, плечовм, лктьовм та артер1ях кист1 в облаем пщищення першого
пальця. Також, спостер1 гаеться зниження перфермного судинного опору у напрям1 в1д пщкпючичноТ артерИ до юнцевого вщдту променевоТ артерм.
2. В залежност1 вщ глибини опку, ч1м глибший опк, тим бтьше змшюсться форма доппле-р1вськоТ кривой що виявлясться у зникнены компоненту зворотнього кровотоку, притуплены пку швидкост1, збтьшены часу п1дн1-мання \ опускания хвил1
3. Виконання ранньоТ некректоми \ пластики у хворих з опками кист1 значно полтшус стан пер1фермного кровотоку \ покращус результати лкування, що дозволяс вщновити ана-томнну будову \ функцюнальы можливост1 органу.
Л1тература
1. Б1жко 1.П., Милославський Ф.А., Нудьга П.А. Стан кро-вооб1гу та згортання кров1 при оперативному лшувант пюляоткових контрактур кист1 // Матер1али XIX з'Тзду х1рурпв УкраТни. - Харгав, 2000. - С.169 -170.
2. Клшнна доплер1вська ультрасонограф1я / Пол Л. Аллан, Пол А. Даббшс, Мирон А. Позняк, Норман Мак.Дкен; Пер. з англ. - Льв1в: Медицина св1ту, 2001. - 297 с.
3. Повстяной Н.Е. Состояние помощи больным с ожога- 6. ми и их последствиями в Украине //Международный медицинский журнал. - 2003. -Т.9,№ 2.-С.97-101. 7.
4. Раннее хирургическое лечение в профилактике осложнений термической травмы предплечья и кисти / Н.Е. Повстяной, A.A. Жернов, О.Н. Коваленко и др. // Меж- 8. дународный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10. - № 4. - С. 93 - 95.
5. Термические субфасциальные поражения / В.К. Гусак, Э.Я. Фисталь, Э.Ф. Баринов, A.A. Штутин. - Донецк, 2000. - С. 5 - 10, 53 - 64.
Реферат.
ПРИМЕНЕНИЕ ЦВЕТНОЙ ДУПЛЕКСНОЙ СОНОГРАФИИ У БОЛЬНЫХ С ГЛУБОКИМИ ОЖЕГАМИ КИСТИ. Мунтян С.О., Hop Н.М., ШостакЛ.В.
Ключевые слова: цветовая дуплексная сонография, кисть, ожоги,операции
В клинике за период с 2006 - 2007 год обследовано 34 больных с глубокими ожогами кистей, которым проведены различные методы оперативных вмешательств. Для оценки состояния периферического кровообращения в артериях верхних конечностей использован метод цветового дуплексного сканирования . Установлено, что глубина ожога значительно влияет на показатели скорости кровотока, величину периферического сопротивления, изменяет форму допплеровской кривой. Выполнение операции ранней некрэктомии улучшает показатели гемодинамики и результаты лечения.
Хофер M. Цветовая дуплексная сонография. Практическое руководство.: - M. : Мед. лит., 2007. - 108 с. Determination of burn depth with noncontact ultrasonography Iraniha S.,Cinat M.E., VanderKam V.N. et al.//Burn Care Rehabil. - 2000. -Vol.21, N4. - p.333-338. Goldberg D.P., Kucan J.O., Bash D. Reconstruction of burned foot // Clin. Plast. Surg. - 2000. - Vol.27, N 1. -P. 145 - 161.
УДК 617-001.4-002.3
ДИНАМ1КА М1КР0БН01 ЗАБРУДНЕН0СТ1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ГН1ЙНИХ РАН ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 ЗАМ1СН01 ЕСТР0ГЕН0Л1П0С0МАЛЬН01 ТЕРАП11
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава .
Подпрятов С.С., Дитяр 1.1., Дудкта 1.В.,Кириченко Б.П., Кравщв М.1.
Наведена динамта мтробног забрудненост1 експерименталъних гншних ран при використант в гх комплексному лтувнш замжног естрогенолтосомалъног терапгг.
Ключов1 слова: естрогени, лтосоми, м1кробна забрудненють ран.
Вступ
Вщомо, що ктькють запально-п-мйних уражень м'яких тканин у жнок менше ыж у чоловкв, а переб1г ран у оаб похилого вку - довготривалн ший ыж у молодих, та характеризуеться збть-шеним запаленням, затримкою рееп1тел1заци та неоваскуляризацп, зниженням функцИ ф1броб-ласт1в та уповтьненням матриксного перемн щення [4,6,7,9,10]. Пояснения цьому - вплив на переб1г ранового процесу статевих гормоыв, особливо естрогеыв [7,11], а також зниження ре-зервних спроможностей та функцюнальноТ ефе-ктивност1 багатьох систем оргаызму, вщповща-льних за продукцю необхщних кттин, задтних в р1зних фазах переб1гу ранового процесу [1]. Кр1м того, зниження значноТ частини фзюлопчних та бюхЫчних процесс, що супроводжують старш-ня оргаызму, виникають внаслщок послабленого функц1ювання кттинних мембран. Тому сбалан-соване введения в органам вщповщних фосфо-л1п1д1 в (основних структурних компонент^ кл1-тинних мембран) та корекц1я ппоестрогени мо-жуть бути перспективними додатками при лку-ваны ран р1зного генезу у людей похилого в1ку [2,3,5,7,8,11,12].
Естрогени мають глибою ефекти на запальну стад1ю загосння рани. Вони уповтьнюють хемотаксис нейтрофтьних гранулоцит1в, скорочуючи IX м^рацю в рану при збтьшены Тх фагоцитарно! функци. Як результат - бтьш ефективна очистка рани [11].
Лецитин-холестеринов1 л1посоми значно зни-жують виражеысть набряку та альтераци м'яких тканин, а також пригннують p¡ct умовно-патогенноТ мкрофлори тим самим прискорюючи загосння ран [3].
Але CTyniHb впливу естрогеыв та Лаосом, як окремо так ¡ в комбнацш один з одним, на пере-6¡r гыйних ран вивчеы недостатньо.
Мета дослщження - оцнити вплив на пере-6¡r п-лйних ран естрогеыв та Лаосом при вико-ристанн1 в комплексному Тх лкуваны замюноТ моно- та комбшованоТ естрогенолтосомальноТ TepaniT, шляхом визначення динамки мкробноТ забрудненост1 експериментальних гнмних ран.
Матер1али та методи.
Робота виконана сумюно з кафедрою xipypriT та акушерства ПолтавськоТ державноТ аграрноТ академп. Експериментальне дослщження проведено на 21 bíbuí, самках соктьськоТ породи, bíkom 5-6 pokíb, масою тта 40-50 кг. Експериме-нталы-ii дослщження були проведен! згщно м1ж-народних принцитв СвропейськоТ конвенци «Про захист хребетних тварин, як1 використову-ються для експеримент1в та в ¡нших наукових ць лях» (Страсбург, 1985), норм бю-медичноТ ети-ки, вщповщно до закону УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (Кшв,2006). Експериментальною моделлю слугували р1зано-розм1жчеы ¡нфковаы рани м'яких тканин у дтя-нц1 стегна. Пюля здмснення знеболення 2% роз-чином лщокашудослщнм тварны наносили рану
