CC BY
48
УДК 336.027
Зеленський A.B., асистент (andrew20@meta.ua) © Навчалъно-науковий тстытут 6i3Hecy i фтанав ПодыъсъкогоДАТУ,
м.Кам 'янецъ-Подтъсъкый
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ДЕРЖАВНОГО Ц1НОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В АГРАРНОМУ CEKTOPI EKOHOMIKH
У cmammi дослгджено основт тструменты вплыву державы на функцюнування аграрного рынку. Анал1зуютъся концептуалъш тдходы до державного регулювання цт на аграрных рынках заруб1жных крат i вызначаетъся вплыв державног аграрног полтыкы на pieenb конкурентоспроможност1 агропромысловог продукцп на свтовому рынку. Здтснено пор1внялъну характерыстыку тструментарт регулювання аграрного рынку в США та крагнах €С. Наводятъся пропозыцп щодо вдосконалення Mexani3Mie державного цтового регулювання аграрного рынку Украшы з урахуванням doceidy розвыненых заруб1жных крат.
Ключое1 слова: аграрный рынок, цтове регулювання, аграрный сектор економты, аграрна полтыка, рынкова цта, мехатзм державного регулювання, тструменты цтовогорегулювання.
Постановка проблеми. В умовах ринково! економжи, як свщчить досвщ розвинених захщних кра1н, ефектившсть агропромислового виробництва i розвиток сшьських територш значною м1рою залежать вщ д1евост1 державного регулювання й пщтримки. Державне регулювання аграрного ринку за кордоном - це складний мехашзм, що включае шструменти впливу на прибуток фермер1в, структуру сшьськогосподарського виробництва, аграрний i продовольчий ринок, сощальну структуру села, м1жгалузев1 й м1жгосподарськ1 вщносини з метою створення стабшьних економ1чних, правових, сощальних i еколопчних умов для розвитку аграрного сектора, задоволення потреб населения в продуктах харчування за сощально доступними цшами, розвиток сшьських територш.
Анал1з останн1х дослщжень. Серед заруб1жних класимв, яю займалися визначенням рол1 держави й обгрунтуванням мехашзм1в И впливу на розвиток економ1чних процеав, варто назвати Дж. Гелбрейта, Д. Епштейна, Дж. Кейнса, А. Маршалла, Дж. Миля, В. Ойкена, Д. Ркардо, П. Самуельсона, М. Фрщмена, Й. Шумпетера та ш. Створенню та вдосконаленню системи державного регулювання аграрного ринку в умовах глобал1зацп, обгрунтуванню економшо-правових засад його регулювання й державно! пщтримки присвячеш науков1 пращ С. В. Майстро, С. I. Урби, С. I. Чернова. Обгрунтуванню необхщност1 та визначенню шлях1в удосконалення державного регулювання сшьського господарства з урахуванням заруб1жного досвщу та нацюнальних особливостей присвячеш пращ М. X. Корецького, М. А. Латинша, О. М. Могильного, Г. I. Мостового, Г. В. Черевко та ш. Однак, незважаючи на значну кшькють
© Зеленський A.B., 2014
201
наукових праць, присвячених державному регулюванню аграрного ринку Украши, в умовах евроштеграцшних процеЫв особливо гостро вщчуваеться потреба в глибшому теоретичному осмисленш та обгрунтуванш найефектившших практичних метод1в здшснення державного цшового регулювання ¿з використанням заруб1жно! практики.
Метою статт! е визначення сутност1 та напрям1в державного регулювання аграрного ринку в заруб1жних крашах, а також можливост1 1х адаптаци до нацюнальних умов, особливо в умовах глобал1заци св1тово! економжи та подальшого штегрування Украши в св1товий економ1чний проспр.
Виклад основного матер1алу. У бшьшост1 розвинених кра!н св1ту ефектившсть фшансового регулювання розвитку аграрного сектора мае складну, комплексну основу, в якш шститут приватно! власност1 на землю мае функцюнальне, але не пануюче значения. Сьогодш система державного регулювання сшьського господарства \ сум1жних з ним галузей в крашах з розвиненою ринковою економжою - це високорозвинута система, що охоплюе в комплекс! вс1 економ1чш \ сощальш аспекти сшьського господарства. Головними напрямами державного регулювання сшьськогосподарського виробництва е: бюджетне фшансування, податкове регулювання, кредитування, регулювання експорту до ¿мпорту, регулювання цш \ фермерських доход1в, стабшзащя ринку сшьськогосподарських продукив, регулювання земельних вщносин, допомога господарствам, що знаходяться в несприятливих кл1матичних умовах, пщтримка науково-техшчного прогресу, сощальна пщтримка фермер1в [2, с.13].
Через низку обставин розвинеш мехашзми державного регулювання економжи склалися в деяких крашах Захщно! Свропи (у Франци, Имеччиш, Нщерландах, Скандинавських крашах, Австрп), в Японп, низщ кра!н Азп \ Латинсько! Америки, що швидко розвиваються. Менше розвинеш мехашзми державного регулювання економжи в США, Канад1, Австрали, де, на вщмшу вщ Свропи не було сощально-економ1чних потрясшь, аналопчних наслщкам друго! св1тово1 вшни, виникненню сощалктичних форм господарювання на земл1, а пот1м 1х розпадом \ де приватний каттал волод1в особливо сильними позищями. Проте, державне регулювання економжи \ в цих крашах виконуе помяну роль, особливо в перюди попршення кон'юнктури, при високих показниках безроб1ття й шфляци [3, с.62].
Слщ зазначити, що в розвинених крашах Заходу забезпечення ефективного функцюнування \ розвитку аграрного сектора, а також його пщтримка у вигляд1 дотацш, субсидш {р1зних компенсацшних виплат, е одшею з прюритетних задач економ1чно! пол1тики держави, разом з такими завданнями як пщтримка нацюнально! оборони { правоохоронно! д1яльностг
Державне регулювання аграрного сектора в бшьшост1 заруб1жних кра!н здшснюеться за державними \ м1ждержавними (краши Свропейського економ1чного ствтовариства) програмами, як1 затверджеш законодавчими органами.
Безпосередне управлшня здшснюють виконавч1 центральш \ мюцев1 органи. Наприклад, в Сенат1 США, в однш з палат Конгресу е ком1тет з
202
сшьського господарства, харчових продукт1в { лкового господарства. У палат! представниюв юнуе постшний ком1тет з сшьського господарства. Ком1тети створюють пщком!тети за окремими напрямами аграрно! пол1тики.
Реал!защя аграрно! пол^ики зд!йснюеться через М!н!стерство с!льського господарства США. Базов! функци М!н!стерства сшьського господарства США полягають в розповсюдженш досягнень науки ! техн!ки, передового досвщу, орган!зац!! наукових досл!джень, виконанш продовольчих програм, п!дтримц! доход!в фермер!в, економ!чний анал!з вс!х сфер АПК, зокрема ф!нансування ! кредитування, страхування пос!в!в, електриф!кац!ю ! телефон!зац!ю сшьсько! м!сцевост!, маркетинг ! шспекцш сшьськогосподарсько! продукц!!, обслуговування споживач!в продовольства, забезпечення продовольством населения з низькими доходами [4, с.14]. У окремих штатах е сво! департаменти (м!н!стерства) сшьського господарства.
У Свропейському економ!чному ствтовариств! (СС) е Генеральний директорат сшьського господарства, при якому утворений ряд функцюнальних! продуктових ком!тет!в, що здшснюють регулювання продуктових ринк!в, як! об'еднують ринки вс!х кра!н-член!в. Також повею дно ¿снують нац!ональн! системи оргашв кооперац!! с!льськогосподарських виробник!в, що мають рег!ональн! ! м!сцев! структури. Разом з цим е союзи виробниюв за окремими продуктами, союзи переробнимв в!дпов!дних продукт!в [1, с.45].
Одним з напрям!в державного регулювання агропромислового комплексу в розвинених кра!нах Заходу е регулювання ц!н на сшьськогосподарську продукц!ю.
У США сама щея державного регулювання ц!н набула поширення в 20-х роках XX ст., коли для фермер!в кра!ни стало несприятливим сп!вв!дношення ц!н на засоби виробництва ! споживацьк! товари, з одного боку, ! на сшьськогосподарську продукцш - з шшого. Тод! виникли ! в!дразу загострилися вш основн! проблеми сучасного с!льського господарства: труднощ! з накопиченням ! вщтворенням, забезпеченням р!вних економ!чних умов обмшу з монопол!зованими галузями. Концепц!я державного регулювання щн включала тезу про встановлення сприятливих для фермер!в стввщношення ц!н, гарант!й в!дшкодування витрат виробництва ! отримання прибутку. Регулювання цш ¿з самого початку означало регулювання доход!в ! в!дтворення.
1нструментом пол^ики державного регулювання ц!н ! доход!в стали, по-перше - добровшьне скорочення пос!вних площ в обмш на прям! виплати компенсац!!, ¿, по-друге, заходи з розширення ринку ! усунення надлишк!в продукц!!. Система регулювання фермерських ц!н, введена в практику державного регулювання сшьського господарства в 1933 рощ змшилася трохи. Центральне мюце тут займають заставш ц!ни ! заставн! операц!! товарно-кредитно! корпорац!! (ТКК). Захищаючи ринков! фермерсью ц!ни в!д пад!ння нижче !! р!вня, заставна ц!на гарантуе фермерам м!н!мальний р!вень прибутковост! вщ реал!зац!! продукц!! на ринку. У р!зш роки заставну ц!ну встановлювали по-р!зному. Або вона встановлювалася законодавчим шляхом ! була жорстко фжсованою, або право на !! визначення надавали М!н!стерству с!льського господарства, але при дотриманн! певних меж, або !! встановлювали
203
у вщсотках до паритету. Кажучи про паритет, слщ зазначити, що вперше це поняття було використане в акт1 про регулювання сшьського господарства в 1938 рощ i в його основу закладена щея розвитку обмшних вщносин м1ж аграрного сферою i промисловктю [3, с.65].
Не менш важливу роль в систем! регулювання фермерських щн i в забезпеченш piBHOCTi в обмш стор1н виконуе цшьова щна, до 1973 року - щна пщтримки, головна функщя яко! - пщтримка доход1в фермер1в. Цшьова щна визначае нижнш р1вень фермерських доход1в. Вона не функщонуе на ринку, а застосовуеться в розрахунках пращвниюв апарату регулювання щн i доход1в для визначення компенсацшно! щново! надбавки.
Щнов! надбавки - важлива форма фшансування сшьського господарства, !х розраховують як р1зницю м1ж цшьовою щною i щною реал1заци (або заставно!, якщо продукщя реал1зована через ТКК) Компенсацшний характер щново! надбавки виявляеться i у тому, що вона вщшкодовуе фермеру цю р1зницю при реал1зац11 продукци на ринку за цшами нижче за цшьову.
Таким чином, система регулювання щн мае два piBHi пщтримки. Наявшсть нижнього р1вня пщтримки щн, багато в чому пов'язано з експортною ор1ентац1ею американського сшьського господарства. Висою заставш щни утримують сшьськогосподарську продукщю на внутршньому ринку, низью -стимулюють И експорт.
Використання цшьових щн дозволяе уряду визначати нижнш р1вень доход1в в сшьському господарств1 i надал1 встановлювати джерела фшансування фермерських доход1в. Так, якщо щни реал1зац11 вищ1 цшьових, фермери одержують дохщ виключно за рахунок споживач1в. У pa3i падшня ринкових щн нижче за р1вень цшьових набувае чинностс мехашзм прямо! пщтримки фермерських доход1в через надбавки до ринкових щн у форм1 прямих урядових платеж1в. Заставш операци ТКК означають надання фермерам кредиту пщ заставу продукци. Сума кредиту визначаеться обсягом здано! продукци i заставними цшами. У pa3i зниження ринкових щн фермери можуть передавати закладену продукщю у власшсть ТКК, i тод1 заставна щна стае мш1мальною щною реал1зац11. При piBHi ринкових щн вище за заставну фермери можуть одержати закладену продукщю назад, повернути позику i вщсотки по нш i реал1зувати продукщю на вшьному ринку.
Таким чином, практика державного регулювання в С1ЛА спираеться на розроблену систему облку динамки ринкових щн на сшьськогосподарську продукщю, на засоби виробництва для аграрного сектора i i'x сшввщношень [3, с. 70].
Розглянемо, як здшснюеться державне регулювання щн на сшьськогосподарську продукщю в крашах СС. По-перше, в СС державне регулювання щн на переважну частину продукци сшьського господарства здшснюють наднащональш органи. Пропозици про piBHi пщтримки (тобто про вщсотки номшального пщвищення) готуе Комюя Свропейських Сшвтовариств (КСС) - найвищий адмшютративно-розпорядливий орган СС. Ршення про щни пщтримки i комплекс пов'язаних з ними заход1в приймае Рада MimcTpiB СС на piBHi MimcTpiB сшьського господарства.
204
По-друге, цши пщтримки в £С мають багато форм залежно вщ виду продукци, але найважлившу роль виконують дв1 фор ми цши: цшьова (контрольна або ор1ентирна) I штервенцшна (цша втручання).
Цшьова цша - бажана оптова цша для райошв найбшьшого дефщиту даного виду продукци в £С. Встановлюючи цшьову цшу, в £С визначають бажаний р1вень ринкових цш. На деяк1 види продукци вводять низью за характером I функщями ор1ентовш, базисш, нормальш цши.
1нтервенцшна цша - фактично мммальна гарантована цша, по якш будь-яка кшькють пропоновано! 1м фермерсько! продукци закутвельш оргашзаци £С зобов'язаш купувати. У 1984 р. були встановлеш (розширеш) квоти на закутвлю за гарантованими цшами. В результат! штервенцшна цша втратила свое значения единого регулятора обсягу виробництва; вона функцюнуе в поеднанш з «контенгруванням» закутвель.
Разом з описаними вище видами цш в £С також кнуе порогова цша I аналопчна ш шлюзова цша. Вони визначають р1вень митного захисту внутршшх фермерських цш. Порогова цша за р1внем дещо нижча за цшьову. Р1вень И розраховуеться так, щоб з урахуванням транспортних витрат за одиницю продукци вона була трохи нижчою за цшьову.
Практично разом з порогового цшою встановлюють компенсацшний митний зб1р. Розм1р його постшно змшюеться, оскшьки вш розраховуеться як р1зниця м1ж жорстко фжсованою порогового цшою I постшно змшною цшою св1тового ринку. Компенсацшний; митний зб1р, що стягуеться на користь £С I транспортш витрати усередиш £С таким чином пщвищують св1тову цшу до цшьово! цши Спшьного ринку. При дефщшг продовольства в крашах £С р1вень цшьово! I порогово! цши захищений вщ конкуренци кра!н-1мпортер1в.
Таким чином, регулювання цш в £С забезпечуеться наступними чинниками: функцюнуванням розгалужено! системи закутвельних оргашзацш, що купують продукцш за мшмальними гарантованими цшами, митним захистом внутршшх ринкових цш I системою експортних субсидш, до св1тових цш р1вня внутршшх ринкових ЦШ.
Висновки. Резюмуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, що системи регулювання фермерських цш, що функцюнують в США I крашах £С, володшть деякими особливостями, але в цшому використовують приблизно однаковий шструментарш.
Так, I в США, I в £С кнуе фжсащя р1вшв цш, яка допускае коливання ринкових цш до певно! нижньо! меж1, з т1ею лише р1зницею, що в США вона мае формальний державний характер, а в £С ця фжсащя «наддержавна». Також 1 для США 1 для £С характерно:
• стеження за динамжою витрат виробництва в сшьському господарствц
• стеження за динамжою ринкових цш на засоби виробництва I на сшьськогосподарську продукцш I за 1х стввщношенням;
• функцюнування державних закутвельних оргашзацш, зобов'язаних закупляти сшьськогосподарську продукцш у фермер1в за мммальними гарантованими цшами.
Системи регулювання фермерських цш в США I в крашах £С зближуе також I те, що вони передбачають вплив на р1вень ринкових цш за допомогою
205
ряду допом1жних заход1в, управлшня процесом формування доход1в i накопичень в сшьському господарств1 через систему щн i надбавки до експортних щн.
Кажучи про системи регулювання щн, слщ зазначити, що не Bci завдання з пщтримки доход1в фермер1в вдаеться виршувати за допомогою щн. Цши забезпечують задовшьний дохщ лише для середшх i сприятливих умов виробництва. Тому щнове регулювання доповнюеться шшими способами фшансово! дп, зокрема, регулюванням кредитування аграрного сектора економши та його бюджетно! пщтримки.
Л1тература
1. Горбулин В. П. Проблемы безопасности в контексте перспектив мирового развития / В. П. Горбулин // Стратепчна панорама. - 2007. -№ 1. - С. 43
2. Олшник Д. С. Необхщшсть та напрямки бюджетно! пщтримки сшьськогосподарського виробництва в Укра!ш / Д. С. Олшник // Наук. пращ НДФ1. — 2002. — №4 (19). — С. 13—19.
3. Онегша В.М. Зм1на аграрно! парадигми та державна аграрна полп-ика у розвинутих кра!нах / В.М. Онегша // Економка Укра!ни. — 2005. — №11. — С.62-72.
4. Серова Е. Новый аграрный закон США // Бюллетень Центра АПЭ. -№ 4 (14). - 2002. - С. 10-18.
Аннотация
В статье исследованы основные инструменты влияния государства на функционирование аграрного рынка. Анализируются концептуальные подходы к государственному регулированию цен на аграрных рынках зарубежных стран и определяется влияние государственной аграрной политики на уровень конкурентоспособности агропромышленной продукции на мировом рынке. Осуществлена сравнительная характеристика инструментария регулирования аграрного рынка в США и странах ЕС. Приводятся предложения по совершенствованию механизмов государственного ценового регулирования аграрногорынка Украины сучетом опытаразвитых зарубежных стран.
Ключевые слова: аграрный рынок, ценовое регулирование, аграрный сектор экономики, аграрная политика, рыночная цена, механизм государственногорегулирования, инструменты ценовогорегулирования.
Summary
In the article the basic tools of state control in the agricultural market. Analyzes the conceptual approaches to state regulation of prices for agricultural markets abroad and determined the impact of state agricultural policy on the level of competitiveness of agricultural produce in the world market . The comparative characterization tools agricultural market regulation in the U.S. and the EU. Suggestions for improving the mechanisms of state price regulation of agricultural market of Ukraine on the experience of developed foreign countries.
Key words: agrarian market, price regulation, agrarian policy, agrarian sector of economics,mechanism of state regulations, instruments of state regulation.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
206
