CC BY
14
Наукрвий iticiiiiK, 2006, вип. 16.3
тини чи d-öi додатково утвореног АЧПП з комбтащею багатьох "сток". У процес його реашзаци враховуються обмеження на повторюваност ПО малих довжин i смуг малих ширин, дотримуються вимоги щодо використання МШТЧ ПП, щодо введення комбшованих ПО до карт 1х розмiщення та щодо застосування вкладених карт розмiщення ПО у межах АЧПП. Основна особли-вють цього способу полягае у тому, що серед усix згенерованих за допомогою нього карт розмщення ПО у межах усiеi ПП школи не трапляеться однакових.
3. Розроблено вщповщну математичну модель, у яку входять матема-тичне формулювання, алгоритм розв'язання та програмне забезпечення, ре-алiзоване на базi технологи структурного програмування. Проаналiзовано де-як неординарнi ситуаци, якi можуть траплятися у процесi застосування ще! моделi для розв'язання деяких виробничих задач, розглянуто конкретш реко-мендаци щодо виходу з них.
Л^ература
1. Грицюк Ю.1. Оптимiзацiя технологичного процесу розкрою плитних деревних мате-рiалiв на меблевi заготовки: Монографiя. - Львiв: Вид. дiм "Панорама", 2004. - 484 с.
2. Примеры новейших угловых установок с двумя и несколькими пилами с прижимной балкой для раскроя мелких, средних и крупных партий плит// Лесдревмаш. Машины, оборудование и приборы для лесной и деревообрабатывающей промышленности. Особый официальный межвыставочный выпуск. - Штутгарт, ФРГ: HK international, Holz-Zentralblat. - 1997. - С. 24-33.
3. Проспекти фiрми "Schwabedissen", ФРН. - 1998, 2000, 2001, 2002.
УДК674.053.001.74 Доц. С.В. Зубик1, канд. техн. наук
ЗАЛЕЖН1СТЬ ШУМУ ПИЛЯЛЬНИХ ВУЗЛ1В В1Д ЗУБЧАТОГО
В1НЦЯ ДИСКОВО1 ПИЛИ
Проведено експериментальш дослщження pi3Horo профшю зубчатого вшця дискових пил. Встановлено певну залежшсть загального piBra шуму i piBHiB звукового тиску вщ кiлькостi зубiв шум зростае 6-12 дБ у певних октавних середньогеомет-ричних частотах.
Doc. S.V. Zubyk
On the toothed crown of disk drank dependence of noise of sawing knots
Experimental analyses of different contour of disk-shaped saw were carried out. There was established the relation of general level of noise and noise pressure with number of cutting teeth. The noise increase to 6-12 decibel in fixed octave geometrical frequency.
Шум круглопильних деревообробних верстат1в залежить вщ багатьох чинниюв. Особливо це в1дчувають як працююч1 безпосередньо, так i rnmi пе-ребуваюч1 в зош впливу круглопиляльного верстату. Вщомо, що чим вища то-нальшсть звуюв чи шуму, тим несприятлив1шу дда вони справляють на органи слуху. Тому для р1зних частот юнують р1зш граничнодопустим1 р1вш шумово! штенсивность Низькочастотш шуми й звуки не завдають особливо! шкоди слуху при р1вш штенсивносл нав1ть до 100 дБ, для середньочастотних звуюв ця межа перебувае у дшянщ 85-90, а для високочастотних - 75-85 дБ [1].
1 Доцент кафедри екологи 1нституту менеджменту та економши "Галицька aкaдемiя" (Institute of Management and Economics "Galytska academy")
3. Teхнoлoгiя та устаткування дeрeвooбрoбних пiдприeмcтв
97
На таю дшянки iнтенсивностi шуму i подшяеться круглопиляльний верстат у рiзних режимах роботи. Адже людське вухо - високочутливий при-лад, здатний рееструвати коливання сили звуку в дiапазонi вiд ледве чутних звукiв мало! штенсивност до таких, якi перевищують 1х за iнтенсивнiстю у мшьйон разiв.
Результати показують, що ми чгтко в змозi розрiзняти режим роботи круглопиляльного верстата за штенсившстю шуму. Кожне пiдвищення звукового тиску на 10 дБ означае подвоення штенсивност звуку, що сприймаеться суб'ективно. Адже шум деревообробного верстата залежить вщ багатьох причин i е iнтегральним рiзних чинникiв. Одним iз складових шуму пиляльного вузла деревообробного верстата е шумоутворення вiд параметрiв зубчатого вiнця.
Вивчення шумоутворення вщ параметрiв зубчатого вшця проведено в умовах, наближених до умов вшьного звукового поля. Результати показують, що юнуе певна залежшсть загальних рiвнiв шуму i рiвнiв звукового тиску в октавних смугах частот вщ кiлькостi зубiв i профiля зубчатого вiнця. Зютав-ляючи спектрограми (рис., крива 1,2,3) видно, що на всьому частотному дь апазош рiвень звукового тиску по сут одинаковий при частотi обертання 2200 об/хв. Вш зростае досягае максимуму (84-92 дБ) на середньогеометрич-нш частотi 2000 Гц, а по^м знижуеться залежно вiд дiаметру пили iз рiзни-цею 2-6 дБ. Звщси й виходить, що при частой обертання 2200 об/хв i коловiй швидкостi меншiй 50 м/с зуби дискових пил не впливають на шумоутворення пиляльних вузлiв.
Зi збiльшенням частоти обертання до 4200 об/хв колова швидюсть дискових пил виросла бшьше 50 м/с, при цьому штенсившсть шуму дискових пил шдвищилась залежно вщ кiлькостi зубiв.
Дослiди показали, що штенсившсть шуму малозубих пил (при г < 18) не залежить вщ кiлькостi зубцiв i рiвень шуму при цьому не тдвишуеться, навiть при цiй частотi обертання. 1нтенсившсть шуму пил залежнiсть вщ кiлькостi зубцiв при 1х чи^ г > 36 i зростае iз збiльшенням колово! швидкос-т^ при чому незалежно вiд того чим цей рют викликаний: частотою обертання або дiаметром дисково! пили. Результати експерименту пiдтверджують те-оретичнi положення [2] про те, що збшьшення рiвня шуму пил з великим числом зубщв мае мюце, коли число Рейнольдса бшьше 3-105. При цьому бь ля диску пили виникають турбулентнi течи, як сприяють виникненню аеро-динамiчного шуму. Числа Рейнольдса менше 3-105 вiдповiдають робочiй швидкостi пили невеликого дiаметру, працюючи на невеликiй частой обертання. У круглопиляльних верстатах турбулентна течiя i попутний потж, який омивае зубцi пили, шддаш ди рiзного роду збуреностi, все це i приводить до змши аеродинамiчноl структури, зони змщення екстремуму i вщпо-вiдно до зниження штенсивност шуму.
На основi викладеного вище, слiдуе, що зубщ дискових пил при г > 18 шт. i коловiй швидкост V> 50 м/с ютотно впливають на шумоутворення дискових пил.
98
Збiрник науково-технiчних праць
^уковий itíciiiiK, 200б, вип. 1б.3
3. Технологiя Ta устaткувaння деревообробних шдприемств
99
Для вивчення шумоутворення дискових пил залежно вщ профiлю зу-бiв були застраховав пили рiзних дiаметрiв з пластинками i без пластинок iз твердого сплаву. Частота обертання пил пщ час експеримешгв складала 2200-4200 об/хв, при цьому колова швидюсть складала 25-120 м/с, що вщпо-вщае всьому дiапазону застосування на практищ колово! швидкостi [2]. У процес дослiдження встановлено, що спектрограма шуму звичайних дискових пил мае шкове значення на однш iз середньо геометричних частот. 1з збшьшенням частоти обертання пiкове значення змщуеться у бiк бiльш висо-ких частот. Спектрограма шуму пил з пластинками iз твердого сплаву яюсно вiдрiзняеться вiд спектрограми звичайних пил i незалежно вiд частоти обертання, кшькосл зубiв i дiаметру мае трапецеподiбну форму (рис., б). В дiапа-зонi середньогеометричних частот 1000-4000 Гц шум для них не змшюеться, збер^ае достатньо високий рiвень. Рiвень високочастотного шуму пил з пластинами iз твердого сплаву в цшому нижчий за гострозубi для поперечного рь зання. Енерпя надходить вiд повiтряного потоку, тому можна говорити про виникання збуджених коливань.
Висновки
1. По сут^ з метою зменшення високочастотних коливань слщуе добива-тися зменшення частоти обертання дискових пил, не допускаючи при цьому рiвностi iз частотою вiдокремлення вихрiв.
2. Високочастотш самовiльно збудженi коливання в бшьш тонких пилах проходять по формi iз бiльш високими числами вузлових дiаметрiв.
3. Результати дослiджень дають змогу, проводити паспортизацiю дискових пил по !х частотному (шумовому) спектру згiдно з яким можна встановлювати тип (конструкцiю) перифершно! частини пили.
4. Застосувати дисковi пили з оптимальною кшьюстю зубцiв i вщмови-тись вiд необгрунтовано! велико! кшькосп зубцiв у процесi рiзання.
Л1тература
1. Шидловська Т.В. Шум, слух, здоров'я. - К.: Наук. думка, 1991.
2. Стахиев Ю.М. Устойчивость и колебание плоских круглых пил. - М.: Лесн. пром-сть. - 1977. - 364 с.
3. Борисова Н.Н. Русак О.Н. Аэродинамические шумы дисковых пил/ Технология и оборудование деревообрабатывающих производств// Межвузовский сб. научных трудов. -ЛЛТА. - 1976, вип. 5. - С. 62-66._
УДК 630 .363.3 Доц. В.В. Кий, канд. техн. наук;
астр. В. Б. Матушевський - НЛТУ Украти
АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕНЬ З ПИТАНЬ РОЗКОЛЮВАННЯ
ДЕРЕВИНИ
Проведено огляд роб1т окремих автор1в з питань розколювання деревини 1 на основ1 зроблених висновюв поставлено задачу подальших дослщжень у напрям1 роз-колювання.
100
Збiрник науково-техшчних праць
