CC BY
26
ков ГИБДД — регулировщиков дорожного движения (обзор литературы) / П.И. Каляганов,
B.В. Трошин, И.А. Макаров // Медицина труда и промышленная экология. — 2009.
— № 5. — С. 30-34.
25. Цитогенетический статус детей, проживающих вблизи целлюлозно-бумажного комбината / Л.П. Сычева, С.И. Иванов, М.А. Коваленко и др. // Гиг и сан. — 2010. — № 1. — С. 7-10.
26. Assessment of Occupational Genotoxic Risk in the Production of Rubber Tyres / B. Laffon, J.P. Teixeira, S. Silva et al. // Toxicology Unit, University of A Coru-na. — 2006. — P. 2-20
27. Bolognesi C. Genotoxicity of pesticides: a review of human biomonitoring studies / C. Bolo-gnesi // Toxicological Evaluation Unit. — 2003. — P. 265-276. — режим доступу [http://elsevi-er.com/locate/reviewsmr].
28. Вплив формальдепду на iмунну систему мурчаюв / Б.П. КузьмЫов, Ю.Г. Брейдак, Т.С. Зазуляк та ш. // Современные проблемы токсикологии.
— 2008. — № 2. — С. 17-19.
29. Константинова Н.А. Иммунные комплексы и повреждение тканей / Н.А. Константинова. — М.: Медицина, 1996. — 158 с.
30. Гранов А.М. Канцерогенез и иммунология опухоли. Фундаментальные и клинические аспекты / А.М. Гранов, О.Е. Молчанов // Вопросы онкологии. — 2008. — № 4. —
C. 401-409.
31. Связь количества эритроцитов с микроядрами с иммунологическим статусом у человека / Н. Н. Ильинских, Д.П. Кудрявцев, Л.Я. Перепечаев и др. // Цитология и генетика. — 1990. — Т. 24, № 6. — С. 20-24.
32. Biomonitoring of genotoxic risk in workers in a rubber factory: comparison of the Comet assay with cytogenetic methods and immunology / M. Somorov-ska, E. Szabova, P. Vodicka et al. // Mutat. Res. — 1999. — V. 445, № 2. — P. 181-192.
33. Шабад Л.М. Предрак в экспериментально-морфологическом аспекте / Л.М. Ша-бад. — М.: Медицина, 1967. — 384 с.
34. Действие канцерогенных углеводородов на клетки / Л.А. Андрианов, ГА. Белицкий, Ю.М. Васильев и др. // М.: Медицина, 1971. — 168 с.
Надiйшла до редакцИ 17.09.2011.
КОРЗУН В.Н.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
MEASURES FOR THE MINIMIZATION OF INNER IRRADIATION DOSE OF THE POPULATION
(literary review)
Korzun V.N.
ЗАХОДИ З МШ1М1ЗАЦИ ДОЗИ ВНУТР1ШНЬОГО ОПРОМ1НЕННЯ НАСЕЛЕННЯ (огляд штератури, nовiдомлення)
свт проблема зменшення доз опромшення населення вини-кла через випробування ядерно! збро! у шютдесятих роках минулого статття та викликаш ними радюактивш глобальш опади, як призвели до повсюдного забруднення навко-лишнього середовища довго-живучими радюнуклщами. Ло-кальш вогнища штенсивного забруднення (десятки i сотш квадратних кiлометрiв) мали мюце при радiацiйних аварiях на ^вденному Уралi (1957 р.), в Англ и (1957 р.), у США (1979 р.) [24].
Аварiя на Чорнобильськм АЕС (1986 р.) перевершила вс попередн i за юльюстю викину-то! радюактивност, i за пло-щею забруднення та юльюстю населення, втягнутого в аварю. З велико! юлькост нукл^в ядерного палива, ядерних уламюв i Т'хых дочiрнiх продук^в розпаду (понад 200) найбтьшу значимiсть за своТми радю-
МЕРОПРИЯТИЯ ПО МИНИМИЗАЦИИ ДОЗЫ ВНУТРЕННЕГО ОБЛУЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ (обзор литературы) Корзун В.Н.
В обзоре приводятся данные о наиболее важных источниках внутреннего облучения населения при аварии на ЧАЭС — радионуклидах цезия, стронция и йода. Дана оценка критических продуктов питания — носителей нуклидов, уровней их загрязнения йодом, цезием и стронцием. В виде схемы представлены основные пути снижения дозы внутреннего облучения. Подробно подана технологическая и кулинарная обработка продуктов питания (молока, мяса, рыбы, овощей) с целью снижения в готовой продукции из них цезия-137. Дан критический анализ методов дезактивации пищевых продуктов. Показано, что переработка молока на молокопродукты (сливки, творог, масло, сыры) существенно снижает поступление радионуклидов в организм потребителей. Технологическая схема дезактивации свежих и сушеных грибов практически снимает запрет использования этих даров леса в пищу. Разработанный автором при участии семи других институтов метод дезактивации молока и других жидкостей позволяет в 10-15 раз снизить содержание в них цезия. В качестве фильтрующего материала коллективом ученых создан хемосорбционный материал ЦМ-КФ на основе волокна МТИЛОН-В. Молоко, прошедшее фильтрацию, сохраняет свои физико-химические свойства (вкус, запах, цвет, содержание белков, жиров, минеральных солей и т.д.).
Таким образом, применение указанных методов дезактивации (снижения уровней загрязнения) сырья и пищевых продуктов может в десятки раз снизить дозу облучения потребителей.
© Корзун В.Н. СТАТТЯ, 2012.
13 Environment & Health № 1 2012
токсичними i фiзичними характеристиками (величиною вихо-ду при дшенш, перiодом натв-розпаду, видом i енергieю ви-промiнювання, розчиннютю у водi i доступнiстю для корене-воТ системи рослин, поведн кою в органiзмi тощо) являли таю радюнуклщи: плутонiй-239, -240; стронцм-90; цезiй-134, 137; йод-131; рутенiй-103, 106;
нюбм-95; барiй-140; церiй-141,
144. Як джерела внутрiшнього опромiнення найбiльш небез-печними були нуклiди йоду, цезю, стронцiю i плутонiю [6, 8, 12, 22].
Оскшьки аварiя мала дуже своерщний характер (горiв граф^, температура пщшма-лася вище 2000оС), то i фiзико-хiмiчний стан викинутих радю-нуклiдiв виявився незвичай-ним. У Тхньому складi було вия-влено частинки з новими вла-стивостями, наприклад, окси-ди i карбiди деяких рiдких ме-талiв, якi погано змиваються водою з поверхш рослин i Грунту, а також iзотопи трансурано-вих елементiв (плутоню-239, америцiю-241 та ЫшО, утворенi у результатi активацií швидки-ми нейтронами урану-238. Од-нак основна маса радiоiзотопiв мала вщносно невеликий пе-рiод натврозпаду, тому у пер-шi дш пiсля аварií, навiть в умо-вах повторних викидiв, вщбу-вався досить значний спад рiв-шв радiацií, зумовлений розпа-дом радюактивного йоду-131 (перiод напiврозпаду — 8,08 дiб) та iнших короткоживучих iзотопiв [5, 8].
З розпадом короткоживучих iзотопiв радiацiйна обстановка все бшьше стала визначатися такими довгоживучими радю-нуклiдами, як цезiй-137, строн-цм-90, плутонiй-239 з перю-дом натврозпаду вщповщно 30; 29,12 i 24390 роюв [3, 4, 7, 22, 23].
Радюактивш речовини, вики-нут пiд час аварií на Чорно-
бильськiй АЕС, також неодно-значш за розчиннiстю i рухливи стю. Частина з них "запакована" у сплавах силщю (пiску), вуглецю (графiту) i продуктах його горшня. Маючи велику ак-тивнiсть, ц так званi "гарячi частки" — малорозчинш у водi i бюлопчних рiдинах, тому вони менш небезпечш серед можливих джерел внутршньо-го опромЫення [3, 12, 23, 27].
Iншi нуклiди вилетiли у вигля-дi маленьких часточок, окре-мих молекул або нав^ь iонiв, розчиннють яких значно вища. Великi частинки ости поблизу станцп, маленькi ж полетши за сотнi й тисячi кiлометрiв вiд неТ. Як i радiонуклiди глобальних опадiв, радiоактивнi речовини Чорнобиля мають рiзну рухо-мють залежно вiд типу Грунту, на який вони опали. Так, на чорноземних Грунтах Вшниць-коТ, ЧеркаськоТ, деяких районiв КиТвськоТ областi радюнуклщи мало переходять у рослини. На кислих же торф'яниках i тща-них Грунтах Полюся, навпаки, рухомють Тх дуже висока. Цим i визначаеться той факт, що поблизу реактора можна одержа-ти бшьш чисте молоко, нiж у твшчних районах Житомирсь-коТ, РiвненськоТ та ВолинськоТ областей [21, 22, 32].
Серед трьох основних шляхiв надходження радiонуклiдiв до органiзму (шгаляцшний, али ментарний, шкiрний) алiмен-тарний шлях у людей мав i мае ниш найважливше (першоряд-не) значення [8, 13].
У першi 20-40 дшв пiсля ава-рп критичними продуктами харчування були молоко, горо-дина, ягоди. У той перюд най-бiльшу радiацiйну загрозу для органiзму людей являв йод-131, який визначав 6070% дози внутршнього опро-мiнення. Вмют його у молоцi сягав 37-370 кБк/л, у городинi — 27-300 кБк/кг, у полуницi — 50-215 кБк/кг. За 40 дшв на частку йоду-131 у молоцi припадало 30-40% загальноТ ра-дюактивност^ а на перше мю-це вийшли радiонуклiди цезiю, вмiст яких у молоц пiвнiчних районiв ЖитомирськоТ, КиТвськоТ i Рiвненськоí областей сягав 4 кБк/л [8, 22].
Ступшь радюактивного забруднення м'яса був дещо меншим. Вмiст цезiю-137 у цьому продукт становив 0,10,8 кБк/кг i був найвищим у м'яс диких тварин (кабанiв, ло-
сiв, кiз). У прiсноводнiй риб^ залежно вiд вiддаленостi вiд ЧАЕС, концентра^я його ста-новила 0,1-0,7 кБк/кг.
До серпня 1986 року радюак-тивний йод-131 цшком розпав-ся. Зменшилася значимiсть ру-тешю, барiю, церiю. З 1989 року 95-98% дози внутршнього опромЫення у людей, якi мешкали на забруднешй територií, формувалися за рахунок це-зiю-134 i цезю-137, 3-4% — за рахунок стронцю-90, усi iншi радiонуклiди визначали не бшьше 1-2% зi зменшенням ТхньоТ частки у подальшому за рахунок розпаду. На щастя, щшь-нiсть забруднення плутонieм сшьськогосподарських угiдь за межами 30-км зони незначна (не бшьше 3,7 кБк/м2). ^м того, у системi "Грунт — рослина" сполуки плутошю малорухомi, всмоктування у ШКТ не пере-вищуе 0,01-0,003%. Тому радюнуклщи плутошю не являють значноТ загрози як забрудню-вачi харчових продук^в [6, 32, 33]. Таким чином, за 25 роюв тсля аварií головними дозоу-творюючими нуклiдами, якi надходять з харчовими продуктами, е цезм-137 i стронцiй-90. Тому ми придiлимо Тм дещо бiльше уваги.
Вiдомо 18 рад^зототв стронцiю. Бiльшiсть з них е ко-роткоживучими, лише чотири радюнуклщи мають перюд натврозпаду вщ доби до двох ми ся^в i один, найбiльш пошире-ний — стронцiй-90 — понад 29 роюв [4, 6].
Потрапивши до шлунково-кишкового тракту, стронцм швидко всмоктуеться у кров (на 20-70%). Всмоктуванють його залежить вщ виду, вку, фи зiологiчного стану i характеру харчування тварини або люди-ни. У дорослоТ людини всмоктуванють стронцю становить 20-30%, у д^ей, залежно вiд ви ку, всмоктуванiсть радiонуклiду сягае 30-50%. За нестачi каль-цiю i бiлка у рацiонi харчування всмоктуванють iзотопу може пiдвищуватися до 50-60% у дорослоТ людини i до 60-100% — у дггей [1, 14].
Незалежно вщ шляху i режиму надходження до оргашзму розчиннi сполуки стронцiю ви-бiрково накопичуються у юст-ках. У м'яких тканинах затриму-еться менше 1% стронцю-90.
Бiологiчна дiя стронцiю-90 при попаданнi до оргашзму тварини або людини зумовлю-
№ 1 2012 Ёэттошжт & Иеаьти 14
еться бета-частинками, як1 ви-пром1нюються ним самим I йо-го доч1ршм продуктом розпаду — 1ттр1ем-90. Середшй проб1г бета-частинок у тканинах тва-рин становить у стронц1я-90 0,5 мм, 1ттр1я-90 — 4 мм. У юст-ков1й тканин1, зважаючи на ТТ велику щтьнють пор1вняно з м'якими тканинами, величина проб1гу бета-частинок буде меншою.
За хрошчного надходження стронц1й накопичуеться в орга-н1зм1 у значно б1льш1й к1лькост1, н1ж 1нш1 елементи. Так, у раз1 р1вном1рного тривалого надходження до оргашзму людини коеф1ц1ент накопичення (сп1в-в1дношення ктькосл стронц1ю, депонованого в орган1зм1, до щоденного надходження) становить 2450-2750. Накопичую-чись у к1стков1й тканиш, в1н практично не виводиться з ор-ган1зму. За даними Б.Н. Анненкова [1], обмнний пул 1зотопу становить 10-15%, а перюд б1олог1чного нап1ввиведення — 10-14 рок1в. Час динам1чно! р1вноваги — близько 70 роюв, тобто практично протягом жит-тя людини в1н накопичуеться в оргашзмк
Вм1ст рад1онукл1ду в урожа! с1льськогосподарських культур може суттево вщр1знятися (для зернових I бобових, вирощених на одному фунт1, — у 70-85 ра-з1в, коренеплод1в I овоч1в — у 300-350 раз1в). Найб1льш ш-тенсивно в1н накопичуеться у кальц1еф1л1в — бобових росли-нах. Стронц1й м1ститься у на-с1нн1, плодах, коренеплодах у значно меншм к1лькост1, н1ж в нших органах (лист1, стеблах). У рослинних продуктах кть-к1сть Sr-90 (50-80%) входить у фракц1ю гем1целюлози I крох-малю, 6-40% пербувае у легко-розчинн1й форм1 [6, 20].
Тваринам радюактивний стронц1й надходить переважно з кормом. В умовах хрошчного надходження кратнють накопичення нуклщу суттево залежить в1д виду та вку тварин. Найви-ща концентрац1я стронц1ю спо-стер1гаеться у кютках свиней, а у м'язовм тканин1 (м'яс1) — в яловичиш I свинин1 [26, 28].
У лактуючих тварин Sr-90 у значшй к1лькост1 виводиться з молоком. Перехщ Sr-90 1з рацю-ну в яйце становить 39-60% до-бового надходження, при цьому до 96% стронцю зосереджено у шкаралуп1, 3,5% — у жовтку, 0,5% — у бтку [14, 26, 31].
ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ =
Особливу загрозу Sr-90 яв-ляе для д1тей, до орган1зму яких нукл1д надходить з молоком, м'ясними I зерновими продуктами. Технолопчна I ку-лшарна переробка продукт1в харчування, про що буде сказано нижче, значно знижуе концентрацю стронц1ю у гото-вих стравах. Зазначимо, що перех1д Sr-90 1з к1сток до буль-йону незначний, в1н коливаеть-ся у межах 0,09-0,18%. При ва-р1нн1 м'яса до бульйону переходить вже 57 ± 11% Sr-90. При цьому 50-60% активност1 з м'яса переходить до бульйону протягом перших 10 хвилин ва-р1ння I може бути видалена з утвореним бульйоном. З цього виходить, що для заборони на приготування юсткових буль-йошв, як I на варння яець, не-мае п1дстави [9, 15].
На щастя, основна к1льк1сть Sr-90, що вилет1ла 1з зруйнова-ного реактора, випала у 30-(10)-к1лометров1й зош, поза межами щ1льн1сть забруднення фунту Sr-90 не перевищувала 3 Ки/км2 (111 кБк/м2). Тому хар-чов1 продукти, одержан! на заб-руднених територ1ях, м1стять незначн1 р1вн1 рад1онукл1да — порядку одиниць або десятюв одиниць бекерел1в на кг Так, середшй вм1ст стронц1ю-90 у молоц1 кор1в 1994 року стано-вив 0,5-2,1 Бк/л, у картопл1 — 0,3-2,4 Бк/кг, в овочах — 0,12,0 Бк/кг, у фруктах — 0,10,5 Бк/кг. Завдяки чотирьом видам харчових продуклв (молоку, хл1бопродуктам, кар-топл1, овочам) до рацюну надходить 75% стронцю-90, реш-та 25% припадае на частку м'яса, риби, фрукт1в тощо. Надходження нуклща з рацю-ном у найб1льш забруднених районах УкраТни оц1нюеться величиною 1,05кБк/р1к для жител1в м1ста I 1,64 кБк/рк для с1льського населення.
Накопичуючись у скелету стронц1й-90 залишаеться там
тривалий час, внасл1док чого у юстковм тканин1 I кровотвор-ному юстковому мозку пато-лог1чн1 зм1ни настають значно б1льш1, н1ж в шших органах I тканинах орган1зму. Велик1 до-зи стронц1ю-90 викликають променеву хворобу. За тривалого надходження його до оргашзму у вщносно малих кть-костях можуть розвинутися рад1ац1йш пошкодження у ви-гляд1 гальмування росту, зм1ни у кровотворних органах I картин! кров1, зниження 1муноло-г1чних I захисних властиво-стей, вироблення антитт при вакцинац1Т, порушення обм1ну речовин [6, 33].
З 22-х радюактивних 1зотоп1в цез1ю б1льш1сть е короткоживу-чими з секундними або хвилин-ними пер1одами нап1врозпаду, лише два радозотопи довго-живуч1: цез1й-134 з перюдом нап1врозпаду 2,06 роки I цез1й-137 з пер1одом натврозпаду близько 30 рок1в [4-6].
Найбтьшу б1олог1чну загрозу являе цез1й-137. Це — бета-ви-пром1нювач з середньою енер-г1ею бета-частинок 170,8 кеВ. Пщ час його розпаду утворю-еться доч1рн1й рад1онукл1д ба-р1й-137 з пер1одом нап1врозпа-ду 2,55 хв., перетворення якого супроводжуеться випромшю-ванням гамма-квант1в з енерг1-ею 661,6 кеВ [6].
Властивосл цезю аналог1чн1 кал1ю. Под1бно до калю в1н активно включаеться у бюлопч-ний круговорот, м1груе бюло-г1чними ланцюжками I доходить до оргашзму людини.
Розчиннють солей цезю, що випали на фунт пщ час гло-бальних опад1в, становить 80100%. Оск1льки цез1й не утво-рюе важкорозчинних сполук у широкому д1апазош рН, вш е легкодоступним для рослин I накопичуеться у них.
Кореневе надходження цезю до рослини залежить вщ його бюлопчноТ рухливосл, типу I
15 Имшошжт & Нгамп № 1 2012
MEASURES FOR THE MINIMIZATION OF INNER IRRADIATION DOSE OF THE POPULATION (literary review) Korzun V.N.
Data on the radionuclides of cesium, strontium, and iodine as the most significant sources of inner irradiation of the population at the accident on the NPP are presented in the review. Assessment of critical foodstuffs: the carriers of radionuclides, levels of their contamination with iodine, cesium and strontium are given. The main ways of the reduction of inner irradiation dose is presented as a scheme. Technological and culinary processing of foodstuffs (milk, meat, fish and vegetables) for the reduction of cesium-137 in the finished production is shown in details. It is demonstrated that milk processing into dairy products (cream, curds, butter, cheese) reduces significantly intake of
radionuclides into the organism of the consumers. Technological scheme of the decontamination of fresh and dried mushrooms practically removes a ban for the use of these forest gifts for food. A method for the decontamination of milk and other liquids allows decreasing a content of cesium in them greater by 10-15 folds. This method was elaborated by the author with the participation of the representatives of seven other institutes. Chemisorptive material ЦМ-К0 has been created on the basis of itilon-B as a filter material by the group of the scientists. Filtered milk preserves its physical-and-chemical properties (taste, smell, colour, content of proteins, fats, mineral salts etc.) Thus, application of the mentioned decontamination methods (reduction of contamination levels) of raw materials and foodstuffs can decrease a dose of the irradiation of the consumers by tens fold.
фiзико-хiмiчних властивостей Грунту, кшматичних умов, виду рослинност^ агротехшчних прийомiв ведення сшьського господарства тощо. Рослини можуть поглинати iз Грунту розчинний у водi цезм. За-своення нуклщу рослинами, що виросли на рiзних Грунтах, коливаеться у широких межах. Наприклад, коефМенти нако-пичення цезю-137 в урожаТ пшениц залежно вщ виду Грунту коливаються вщ 1,42 до 0,02 [1, 31].
Особливо високий перехщ цезю спостертаеться у регю-нах з торф'янисто-болотними Грунтами (укра'Тнсько-бшо-руське Полюся). Рiвнi забруднення харчових продук^в i фуражу (молока, зернових, ово-чiв, яловичини, природних трав), вирощених у цм мюце-вост, приблизно на 1-2 порядки вищi порiвняно з шшими те-риторiями. З накопиченням цезю у зерш i бульбах сшьсько-господарсью культури розми щуються у такому наростаючо-му порядку: ячмшь < просо < пшениця < гречка < квасоля < овес < картопля < боби [1, 26].
Джерелом надходження цезю до оргашзму людей части ше можуть бути продукти харчування тваринного походжен-ня — молоко, м'ясо, яйця. Сшьськогосподарсью тварини, як перебувають у природних умовах проживання, одержу-ють нуклщ через шлунково-кишковий тракт (з кормом i водою), органи дихання i шюру. Цезм-137 у розчиншй формi характеризуеться практично 100% резорбцею iз шлунково-кишкового тракту (ШКТ) i орга-шв дихання. У жуйних тварин
резорбця цезiю i3 ШКТ дещо нижча — 50-80%. У випадку тривалого надходження це-зю-137 (як було топя аварiï на ЧАЕС) вмют нукпiду в 1 кг м^в у корiв, овець, кiз, свиней i ку-рей становить вщповщно 4%, 8%, 26% i 45% вщ добового надходження. У лактуючих тварин цезм-137 у значшй кшько-стi виводиться з молоком. За тривалого надходження нукли ду коровам вмют його в одному л^ молока сягае 1-1,1% що-добового надходження [9, 26].
Цезм добре переходить в яйце. За його хрошчного надходження рiвноважний стан у курей настае за 6-7 дiб, а вмют нуклщу в яйц становить 2,33,3% вiд щоденного надходження. Концентращя цезiю у бiпку яйця у 2-3 рази вища, шж у жовтку, а у шкаралуп мютить-ся лише 1-2% вщ загально)' кiпькостi нукпiду в яйцк
У разi надходження цезiю до водойм вш швидко мiгруе у донн вiдкпадення, засвоюеть-ся планктоном i бентосом. Ри-ба активно накопичуе iзотопи цезiю i може бути одним з ос-новних джерел надходження його до оргашзму людини.
За даними багатьох авторiв, вклад у дозу внутршнього опромшення продук^в харчу-вання становить 98-99%. З продуктiв харчування молоко визначае близько 80% дози, м'ясо — 5-10%, картопля — 56%, овочi — 1-6%, риба — 12%, гриби — 2-12,5%, хлiб — 14% [1, 4, 17].
У шлунково-кишковому трак-тi людей (дорослих i д^ей) всмоктуванiсть цезiю сягае 100%. Накопичуеться вiн пере-важно у м'яких тканинах, лише
4-8% його вщкладаеться у кют-ках. Коефщент накопичення нукпiду залежить вiд характеру харчування i вку, у середньому дорiвнюе 100-120, а у разi по-рушення харчування (нестачi калю, бшка) сягае 160-170. Час, коли настае динамiчна рiв-новага, дорiвнюе 450-500 дням [20, 30].
Накопичуючись у м'яких тканинах, цезм утворюе внутрш не опромшення, яке за рiвно-важного вмюту у дорослого 6,6 мкКи (244 кБк) на рiк може сягати дози в 1 сЗв (1 Бер).
Дiти, залежно вiд в^ i ваги, отримують дозу в 1 сЗв за вми сту цезю 1-3 мкКи (37-111 кБк) на оргашзм.
Внутрiшне опромiнення цези ем-137 викликае такий саме бюлопчний ефект, як i зовнiшне опромшення органiзму за ана-погiчних доз [4, 6, 32].
Як вщомо, живi органiзми можуть пщдаватися зовнiшньому опромiненню (гамма-, нейтронному, рентгешвському) i внутрiшньому (a, ß, у, n). У пер-шому випадку джерела випро-мiнювання (радюактивна речо-вина або пристрiй) знаходять-ся поза органiзмом, у другому — радюактивна речовина мютиться в оргашзмк Ушкод-жуючий ефект визначаеться не видом опромшення (зовнiшнiм або внутршшм), а дозою i по-тужнiстю дози опромiнення. Захиснi мiри мають багато спiпьного, але й сво) особливо-стi [7, 11].
Для захисту вщ зовнiшнього опромшення використовують фiзичнi (механiчнi) засоби за-хисту — екранування частини або всього тша пiд час опроми нення, скорочення часу опро-
№ 1 2012 Environment & Health 16
мiнення, збiльшення вiдстанi вiд джерела випромiнювання тощо. Для зменшення по-шкодження органiзму поглину-тою дозою опромшення засто-совують хiмiчнi або бiологiчнi речовини — радюпротектори.
Радiопротектори — речовини переважно синтетичного по-ходження, введення яких перед опромшенням тваринам або людин знижуе ушкоджую-чу дiю юызуючого опромшен-ня. Вони передбаченi для Ыди-вiдуального захисту органiзму вщ зовнiшнього опромiнення у надзвичайних ситуацях (ава-рiйних, военних умовах) i для переважного захисту нормаль-них тканин при променевому ушкодженш злоякiсних пухлин.
Незважаючи на велику кшь-кiсть експериментальних та ктшчних дослiджень радю-протектори поки не знайшли широкого практичного за-стосування. Це пов'язане переважно з побiчними ефек-тами, якi виникають при за-стосуваннi Тх у радюзахисних дозах. За тривалого i низькош-тенсивного опромiнення дози i препарати, ефективш у випад-ку гострого летального опро-мiнення, е практично неприй-нятними [2, 6, 7].
Основы профшактичш заходи, направлен на зниження дози внутршнього опромiнення, представленi на рис. 1.
Заборона або обмеження ви-робництва та вживання сшьсь-
когосподарських продук^в здатнi у десятки разiв знизити дозу внутрiшнього опромшен-ня. Однак можливост викори-стання привозних продук^в у необхiднiй кiлькостi та асорти-ментi часто обмеженi, пов'яза-нi з великими економiчними витратами та не завжди спроможнi забезпечити досяг-нення рацiональних норм хар-чування населення. Проведен-ня комплексу агрохiмiчних та зооветеринарних заходiв для отримання продук^в з можли-во низьким вмютом радюну-кпiдiв у них (глибока оранка, залужування Грун^в, внесення цiолiтiв, пiдбiр кормiв для тва-рин тощо) теоретично мають зводити до м^муму вмют ра-дiонуклiдiв, однак цi заходи по-требують чiткого виконання 1н-струкцiй з ведення сiльсько-господарського виробництва, що далеко не завжди можливе [7, 26, 32].
Значному зниженню вмюту радiонукпiдiв у продуктах хар-чування сприяе технологiчна i кулiнарна обробка Тх. Пiдготов-ку продуктiв i харчовоТ сирови-ни доцшьно починати з меха-шчно'Т очистки вiд забруднення ТхньоТ поверхш вiд землi. Усi продукти насамперед треба старанно промити проточною водою або у велиюй юлькост стоячоТ. Перед миттям капу-сти, цибут, часнику доцiльно вилучати верхнi, найбшьш заб-рудненi листочки. Механiчна
обробка м'ясноТ сировини по-лягае у вилученш забруднених дiлянок сполучноТ тканини [10, 15, 19].
Найефектившшим, останшм способом кулiнарноí обробки харчовоТ сировини i продуктiв, що дозволяе досягти суттевого зниження радюнуклщв у гото-вiй стравi, е варка. При вщва-рюваннi значна частина радю-нуклiдiв та iнших шкiдливих хи мiчних речовин (важких мета-лiв, нiтратiв тощо) переходить у вщвар. Так, встановлено, що близько 80% радюнуклщв це-зiю при вщварюванш м'яса i рибних продуктiв переходять до бульйону. Вочевидь, що в умовах штенсивного забруднення продук^в радюнукшда-ми використовувати як Тжу вiд-вари недоцiльно. Треба прова-рити продукт протягом 5-10 хв., злити воду, а потiм продовжу-вати варити у новiй порци води, використовуючи ТТ для Тди. Цей спосiб придатний для приготу-
Заходи зi зниження дози внутршнього опромiнення населення
Рисунок 1
17 Ёж¥!в0]1ме1т & Иеаьти № 1 2012
вання перших страв, гарнiрiв. Для зниження радiоцезiю в овочевих стравах рекомендуемо тсля штенсивного миття овочiв у водi i зняття шкiрки (у нiй концентра^я радiоцезiю у 2-3 рази вища, ыж у бульбах) вiдварити. Пщ час вщварюван-ня до бульйону переходить половина радюцезю, який ми ститься у бульбi [9, 10, 13].
Смаження як споаб приготу-вання Тжi у зв'язку з забруднен-ням продуктiв радюнукшдами не рекомендуеться. При сма-женнi практично всi радюнукш-ди залишаються у продукту а пщ час випарювання рiдини концентрацiя Тх навiть збтьшу-
Ефективнiсть дезактивацГГ молока у приватних господартвах
Область Ктьюсть приватних господарств Вмют цезю у молоц1, Бк/л Ефективн1сть очистки
до очистки п1сля очистки % кратн1сть
Житомирська 782 813±196 69,5±16,7 91,5 11,7
Р1вненська 176 268±742 304±71 89,4 9,4
Гомельська 451 876±317 85,8±31,1 90,2 10,2
Брянська 147 2917±190 254±116,5 91,3 11,5
Разом 1556 90,06 10,7
еться. При бажанш продукти тсля вщварювання можна тд-смажувати у духовiй шафi або на сковорiдцi, додаючи при-прави, сiль i спецiТ за смаком: враження вщ Тжi буде повним, а радюнукл^в значно помен-шае.
Рибу необхщно очистити вiд луски, вилучити плавц^ голову i випотрошити, по™ розрiзати на шматки (50-100 г) i витрима-ти у 4-6% розчиш повареноТ солi протягом 20-24 годин, ктька разiв змшюючи воду. Та-ка обробка знижуе вмiст цезiю на 87-95%.
У квашених овочах i фруктах ктьюсть радiоцезiю, що вжи-ваеться з солЫнями, буде вдви чi меншою, ыж у вихiдних сви жих продуктах. Якщо розст ви-
хемосорбцмний матерiал ЦМ-КФ на основi волокна МТ1ЛОН-В (сополiмер целюлози i полiак-рилонiтрилу), який оброблено розчинами затза i фероцiанiду калiю. Було вщпрацьовано опти-мальнi технологiчнi режими на-несення розчину фероцiанiду на волокно МТ1ЛОН-В i отримання волокна ЦМ-КФ. Молоко пiсля фтьтраци збертае усi своТ фiзи-ко-хiмiчнi i технологiчнi власти-востi (смак, запах, колiр, вмiст бiлкiв, жирiв, мЫеральних солей тощо). Для зручностi викори-стання фтьтруючого елемента розроблено лмку з фiксатором мiсткiстю близько 5 лiтрiв, що дозволяе збирати очищене молоко у будь-яку емнiсть (вiдро, каструлю, банку). Ефективнють очистки вiд радiонуклiдiв цезiю свiженадоеного молока складае у середньому 90% [13, 15, 29].
Можливе багаторазове вико-ристання фiльтра (протягом 35 днiв) за умови ретельного вщмивання його вiд молока тсля кожного використання спочатку у холодшй, а потiм у теплiй (70°) водi i висушування на пов^рк
Натурнi дослiдження способу дезактивацп молока за до-помогою фтьтра ЦМ-КФ, про-веденi у селах Рiвненсько!, ЖитомирськоТ, Гомельсько! i Брянсько! областей, пщтвер-дили його доступнють i ефек-тивнiсть за умови використання для очистки свiженадоеного молока. Ефективнють очистки молока представлено у таблиц 1.
За нинiшнiх рiвнiв забруднен-ня молока навряд чи доцтьно використовувати цей метод, але пам'ятати про нього варто.
Рисунок 2
Перехщ цез№ у продукти переробки молока
користовуеться для |ди нарiвнi з засоленим харчовим продуктом, як наприклад розст квашено! капусти, про будь-який радюзахисний ефект говорити не доводиться [13].
ОсобливоТ уваги заслугову-ють заходи, спрямоваш на зниження надходження радюну-кл^в до органiзму людини з молоком, що передбачають дезактивацю молока або зами ну цiльного молока на продукти його переробки.
Розробц способiв дезакти-вацiТ молока присвячено бага-то дослщжень, якi основан на використаннi iонообмiнноТ смоли i глини. Запропоновано промисловi установки з рухли-вим i нерухливим шаром смоли i глини. Недолiком тако! оброб-ки е те, що вона негативно впливае на харчову i бюлопчну цiннiсть молока, знижуе у ньо-му кiлькiсть i якiсть бiлкiв, вта-мiнiв i мiнеральних солей [16].
Нами розроблено i успiшно випробувано спецiальний фтьтр для очистки молока та Ыших рiдких продуктiв у приватних господарствах. В якост фть-труючого елемента створено Таблиця 1
№ 1 2012 Ёэттошжг & Пгамн 18
Суттевого зниження вмiсту радiонукпiдiв у молочних продуктах можна досягти шляхом технолопчно'Т переробки цшь-ного молока на жировi i бiлковi концентрати. Так, пiд час сепа-рування молока 85-90% строн-цiю, йоду i цезiю залишаеться у вщвмках (перегонi), 10-15% — у вершках. При переробц вершюв на вершкове масло основна частина вказаних радю-нукпiдiв переходить у сколоти-ни i промивш води. Переробка молока на сир, у тому чист у домашшх умовах, знижуе вмiст стронцiю на 50-60%, а цезю — на 85-90%, оскшьки основна частина радюнуклщв залишаеться у сироватцi (рис. 2).
Переробка молока на твердi сири, м'який сир, порошкове i згущене молоко, якi також мо-жуть зберiгатися тривалий час, дозволяють значно знизити або вилучити вмют короткоживучих радюнуклщв у цих продуктах (наприклад, стронцiю-89, йо-ду-131, барю-140 тощо). Таким чином, замiна у рацюш молока, що мiстить пщвищену концен-трацiю радiонукпiдiв, на одер-жанi з нього продукти дозволяе у 5-10 разiв знизити надход-ження радюнуклщв до оргашз-му людини [13, 15, 16, 19].
У зв'язку з особливостями проживання i харчування у ба-гатьох районах, забруднених радюнуклщами, населення збирае i споживае традицмний дар лiсу — гриби. Оскшьки забрудненють грибiв цезieм досi залишаеться достатньо високою, значна частина ра-дiонукпiдiв добового рацюну визначаеться грибами. Запро-понований спосiб зниження радiоактивного забруднення грибiв за допомогою мiнераль-
них добрив, що вносяться у Грунт люу, малоефективний. Неефективною виявилась i заборона на збирання i спожи-вання грибiв.
Ми пропонуемо таю способи кулшарно'Т обробки свiжих i сухих грибiв. Свiжi гриби очисти-ти вiд землi i смiття, лiсовоí пщ-стилки. ^сля цього старанно помити (спiввiдношення грибiв i води (1:10) з 3-разовою зми ною води). Потiм гриби вщва-рити протягом 15, 30 i 60 хви-лин, щоразу мшяючи воду. Як приклад наводимо результати власних спостережень, прове-дених 1987 року (табл. 2).
Отже, миття свiжих грибiв у велиюй кiлькостi води знижуе вмiст цезю у них у 2-3 рази. Мабуть, це цезм, який забруд-нив гриби з поверхш або який мютиться у залишках землi i ли совоТ пiдстилки. Можливо, частина радiонуклiдiв мiгруe у воду iз верхнiх шарiв гриба. При кип'ятiннi зi змшою води до ри дини переходить основна частина радюнуклщу, який нако-пичився у грибах. У кшцевому пiдсумку радiоактивнiсть гри-бiв знижуеться бiльш нiж у 20 разiв.
Сухi гриби можна обробляти двома способами, але спочат-ку старанно помити гриби у во-дi, краще у проточнй
— кип'ятiнням протягом 15, 30 i 60 хвилин;
— вимочуванням у 2-процентному розчинi кухонноТ солi протягом 0,5, 2 i 10 годин з по-дальшим кип'ятiнням протягом 15 i 60 хвилин (табл. 3).
Вщомо, що гриби сушать, як правило, без попереднього миття. При митт сушених гри-бiв рiвень радiоцезiю знижуеться у 3-4 рази. Кип'ятшня су-
Таблиця 2
Вмют цез^-137 у свiжих грибах на етапах кулшарно'Гобробки
Одиниця вим1ру Вих1дна активн1сть Гриби, очищен! в1д земл1 Гриби п1сля миття Гриби п1сля кип'ят1ння протягом
30 хвилин 60 хвилин
Бк/кг 7716 3804+184 2107+163 985+101 324+34
% в1д вих1дного 100 49,3+2,4 27,2+2,1 12,8+1,3 4,2+0,4
шених грибiв збiльшуe перехiд нукпiду до бульйону значно бшьшою мiрою, шж сирих. Мабуть, звичайне миття грибiв не забезпечуе вилучення цезю з поверхш гриба, а кип'ятшня протягом 15 хвилин практично у 5 разiв знижуе рiвень цезiю. При вимочуваннi грибiв перед термiчною обробкою цезiй iн-тенсивно мiгруe у пiдсолену воду. При цьому яюсть грибiв практично не змшюеться. За 2 години вимочування у сушених грибах залишаеться менше 4% цезю, який був вимiряний у сушених грибах, а вимочування протягом 10 годин i кип'ятшня знижуе його рiвень бшьш шж у 200 разiв (табл. 4). Бшьш шж 20-кратне зниження радюак-тивностi свiжих грибiв i бiльш нiж 200-кратне сушених практично зшмае питання про об-меження споживання цих делi-катесних дарiв лiсу [9, 13].
Вищеописаш способи кулi-нарноТ (технологiчноí) переробки продуклв харчування значною мiрою знижують вмiст радiонуклiдiв у готовм íжi, тому використання Тх населенням, що мешкае на забруднешй радюнуклщами територи, сприяе зменшенню дози внутршнього опромiнення [21, 35].
У наступному повщомленш будуть наведенi найбшьш сут-тeвi засоби профiлактики внутршнього опромiнення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анненков Б.Н. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.Н. Анненков, Е.В. Юдинцева. — М.: Агро-промиздат, 1991. — 290 с.
Вмют цез^-137 у сухих грибах пiсля вимочування i кип'ятiння
Таблиця 3
Тип гриб1в, од. вим1ру Вихщна активн1сть П1сля миття П1сля вимочування протягом П1сля кип'ятЫня
0,5 год. 2 год. 10 год. 15 хв. 60 хв.
Пластинчаст1, Бк/кг, % 17240+713 100.0 4442+220 25.7+1.3 986+47 5.7+0.3 564+40 3.30+ 0.23 134+13 0.78+0.07 61+11 0.35+0.06 50+0.9 0.29+0.05
Трубчаст1, Бк/кг, % 46436+919 100.0 17441+895 37.6+1.9 6827+319 14.7+0.69 1485+80 3.19+0.2 493+41 1.06+0.1 127+29 0.27+0.06 99+12 0.21+0.03
19 Ёэттошжг & Иеаьти № 1 2012
2 Довкшля та здоров'я № 1-2012
2. Бак З. Химическая защита от ионизирующей радиации /
3. Бак. — М.: Атомиздат, 1968.
— 263 с.
3. Боровой А.А. Форма и характеристики частиц топливного выброса при аварии на ЧАЭС / А.А. Боровой, С.А. Бо-гатов, Ю.В. Дубосаров // Атомная энергия. — 1990. — № 69, вып. 1. — С. 36-40.
4. Булдаков Л.А. Радиоактивные вещества и человек / Л.А. Булдаков. — М.: Энерго-атомиздат, 1990. — 160 с.
5. Воробьев А.М. Вклад отдельных групп радионуклидов в суммарное загрязнение на территории УССР и БССР за пределами 30-км зоны ЧАЭС / А.М. Воробьев, А.Н. Лебедев и др. // Ближайшие и отдал. последствия радиац. аварии на ЧАЭС: сб. матер. Всес. симп.
— М., 1987. — С. 78-84.
6. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества: Справочник. — Л., 1990.
— 465 с.
7. Иванов Е.В. Стратегия и тактика радиационной защиты населения, проживающего на загрязненной территории после Чернобыльской аварии / Е.В. Иванов, П.В. Рамзаев, М.И. Балонов и др. // Проблемы смягчения последствий Черноб. катастрофы: тр. межд. семин. — Брянськ, 1993. —
4. 1. — С. 40-43.
8. Ильин Л.А. Экологические особенности и медико-биологические последствия аварии на ЧАЭС / Л.А. Ильин, М.И. Балонов, Л.А. Булдаков и др. // Мед. радиология. — 1989. — № 11. — С. 59-82.
9. Корзун В.Н. Рациональное питание и технология приготовления блюд при радиационном заражении окружающей среды / В.Н. Корзун // Здоровье и питание. — 1998. — № 2.
— С. 12-13.
10. Корзун В.Н. Пища и экология / В.Н. Корзун, Л.Ф. Щел-
кунов, М.С. Дудкин. — Одесса: Optimum, 2000. — 516 с.
11. Корзун В.Н. Опыт использования продуктов моря в питании населения, проживающего в районах жесткого радиационного контроля / В.Н. Корзун, В.И. Сагло, Т.В. Беседина и др. // Вопросы питания. — 1993. — № 2. — С. 36-38.
12. Корзун В.Н. Чернобыль: радиация и питание / В.Н. Корзун, И.П. Лось, О.О. Честнов. — К.: Здоровье, 1994. — 64 с.
13. Корзун В.Н. Ппешчна проблема профтактики внут-ршнього опромЫення оргашз-му при хрошчному алiментар-ному надходженш радюнукш-дiв цезю i стронцю: автореф. дис. / В.Н. Корзун. — К., 1995.
— 40 с.
14. Ионизирующая радиация и питание детей / В.Н. Корзун, Л.В. Курило, Е.И. Степанова, В.Ф. Торбин. — К.: Чорнобиль-штерЫформ, 1997. — 124 с.
15. Корзун В.Н. Проблемы питания населения в условиях радиоактивного загрязнения обширных территорий / В.Н. Корзун // Современные проблемы обеспечения радиационной безопасности населения. — С.Петербург, 2006. — С. 155-158.
16. Корзун В.Н. Мероприятия по снижению доз облучения населения / В.Н. Корзун, В.И. Сагло // Мед. последствия аварии на Черноб. АЭС.
— К.,1991. — С. 268-291.
17. Корзун В.Н. Проблемы питания в условиях крупномасштабной ядерной аварии и ее последствия // Междунар. журн. радиац. медицины. — 1999. — № 2. — С. 75-91.
18. Корзун В.Н. Пища и экология / В.Н. Корзун, Л.Ф. Щелкунов, М.С. Дудкин. — Одесса: Optimum, 2000. — 516 с.
19. Растительные пищевые добавки — блокаторы и декорпо-ранты радионуклидов / В.Н. Корзун, В.1. Сагло, Л.Ф. Щелкунов и др. // Довюлля та здоров'я. — 2002. — № 1. — С. 38-41.
20. Корзун В.Н. Харчування в умовах широкомасштабно! авари та и наслщюв / В.Н. Корзун, В.1. Сагло, А.М. Парац // Укр. мед. часопис. — 2002. — № 11/12. — С. 99-105.
21. Корзун В.Н. Шляхи м^ми заци впливу радiацiйних та ен-демiчних чинниюв на стан здоров'я населення / В.Н. Корзун, Л.Ф. Щелкунов, М.С. Дудкин // Довюлля та здоров'я. — 2006.
— № 1 (36). — С. 13-17.
22. Лось И.П. Радиационная обстановка / И.П. Лось, Н.К. Шандала, ГМ. Гулько и др. // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: информ. бюллетень ВНЦРМ АМН СССР
— К., 1991. - С. 9-68.
23. Логачев В.А. Динамика уровней гамма-излучений и формирования доз внешнего облучения / В.А. Логачев, И.П. Лось, В.И. Пархоменко и др. - Мед. аспекты аварии на ЧАЭС: матер. науч. конф. — К.,
1988. — С. 118-125.
24. Никипелов Б.В. Радиационная авария на Южном Урале в 1957 г / Б.В. Никипе-лов, Г.Н. Романов, Л.А. Булда-ков и др. // Атом. энерг. —
1989. — Т. 67, вып. 2.
25. Переачний М.1. Харчування людини i сучасне довкт-ля: теорiя i практика / М.1. Пе-реачний, В.Н. Корзун, М.Ф. Кравченко, О.М. Григо-ренко.— К., 2003. — 526 с.
26. Пристер Б.С. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Ло-щилов, О.Ф. Немец и др. — К.: Урожай, 1991. — 470 с.
27. Рамзаев П.В. Будущее Чернобыля / П.В. Рамзаев // Радиационная гигиена: сб. науч. тр. — Л., 1991. — С. 3-11.
28. Романов Л.М. Ефективнють зниження забруднення продукцп тваринництва пщ впливом природних сорбен^в / Л.М. Романов, Д.М. Костюк // Проблемы с/х радиологии: сб. тр. — К., 1996. — Вып. 4.— С. 202-211.
29. Романенко А.Е. Способ дезактивации молока, загрязненного радионуклидами цезия / А.Е. Романенко, В.Н. Корзун, Л.А. Ильин и др. // Гигиена и санитария. — 1993. — № 9. — С. 34-36.
30. Смоляр В.И. Ионизирующая радиация и питание. — К.: Здоровье, 1992. — 173 с.
31. Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред / Под ред. Израэля Ю.А.
— Л.: Гидрометеоиздат, 1990.
— 296 с.
32. Чернобыльская катастрофа. — К.: Наук. думка, 1995.
33. Levi H.W. Chernobyl fallout and its radiological impact in Europe / Levi H.W. // Development of Ecological Perspectives for the ХХ1 Century: 5-th Int. Congr. Ecol. — Yokohama. —
1990. Aug. 23-30. — P. 4.
Надiйшла до редакцИ 12.03.2011.
№ 1 2012 Environment & Health 20
