Заєць сірий [lepuseuropaeuspall. ): екологічні особливості існування виду в сучасному Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

с помощью одноклеточных зеленых водорослей. Приведены расходы предприятия при внедрении альтернативной технологии и рассчитан эколого-экономический эффект при ее внедрении.

Ключевые слова: сахарное производство, сточные воды, очистные сооружения, биотехнологии, водоросли, эколого-экономический эффект.

LukyanchukN.G., Sytsh VA. Introduction of Alternative Industrial Waste Biotechnology of Ltd. "Radekhiv sugar"

We have described the use of water resources in Ltd. "Radekhiv sugar" and given the composition of contaminated waste water produced during production processes. The process of treatment of the facilities of the company is described in detail. Recommendations for implementation of promising biotechnologies treatment of industrial wastewater using single-cell green algae are offered. Powered expenditures of the introduction of alternative technologies are calculated. Ecological and economic effect of its implementation is assesed.

Keywords: sugar production, sewage treatment plants, biotechnology, algae, environmental and economic benefits.

УДК 639.112.2:574.3

ЗА£ЦЬ С1РИЙ (LEPUS EUROPAEUS PALL.): ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1СНУВАННЯ ВИДУ В СУЧАСНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ В.П. Новицький1

Дослщжено еколопчш особливост юнування ценопопуляцш зайця ciporo у сучасно-му Люостепу Украши. Виявлено стшю корелятивш зв'язки ]шж поточними факторами навколишнього середовища та чисельшстю тварин в угщдях. Встановлено, що пociви кукурудзи на зерно, соняшника i со!, внесення мiнеpальних добрив та пеcтицидiв, у на-ведених дiапазoнах, були найбшьш вираженими, що лiмiтують чисельшсть виду, чин-никами, cпiльними для вих пpиpoднo-ciльcькoгocпoдаpcьких пpoвiнцiй люостепово! зо-ни. Пpимiтнo, що з п'яти наведених обмежувальних фактopiв уci належать до групи ан-тpoпoгеннi, шдгрупи - ciльcькoгocпoдаpcькi.

Ключовi слова: заець cipий, екoлoгiчнi фактори, кopеляцiйнi зв'язки, Украшський Лicocтеп.

Вступ. Заець Срий -корисний мисливський вид, який за радянських часш мав провiдне господарсько-промислове значения серед решти хутрових 3BipiB держави. Чисельнiсть тварин у 1940-1950-х роках становив 4,5 млн ос. [1]. При цьому, в окремi мисливсью сезони того часу, юльккть добутих трофеев переви-щувала 2 млн, що становило тотожне число заготовлених шкурок та близько 5,8 тис. т м'яса. Як результат очевидного перепромислу [2], чисельшсть зайця арого ниш скоротилася на 60,5 % (1,78 млн ос.), порiвняно з даними середини ХХ ст., а сучасна динамжа його популяцп характеризуеться нестабiльнiстю, на-буваючи ознак депресивного стану [1-3].

У зв'язку з цим, передуючими заходами iз планування систем управлiння вiтчизняними ресурсами зайця срого, на наш погляд, мае бути встановлення основних лiмiтувальних i стимулювальних факторiв довкiлля, що регулюють 1х поточний стан. Варто зауважити, масштабш дослiдження зазначеного питання

1 докторант В.П. Новидький, канд. с.-г. наук - 1нститут агроекологп i природокористування НААН

жодного разу не проводили у po3pi3i окремих природно-сшьськогосподарських провiнцiй Лкостепу Украши, хоча саме еколого-господарсью характеристики агроценозiв фундаментально визначають кiлькiсно-якiсний стан популяцiй цього виду у Схiднiй Gвропi [1, 4].

Мета дослщження - виявлення та характеристика екологiчних факторiв, яю визначають поточний стан ценопопуляцiй зайця сiрого у Лiсостепу Украши.

Матер1ал та методи дослщження. Заець срий або заець-русак (Lepus europaeus Pallas., 1778) - представник ряду зайцеподiбнi (Lagomorpha) родини заячi (Leporidae) роду зайщ (Lepus). Осший аборигенний вид, котрий повсюдно заселяе агроландшафти, вдарип та напiвзакритi природнi угiддя краши, окрш високогiр'ïB Карпат i Криму [1].

Для формування баз даних чисельностi виду в окремих природно-сшьсько-господарських провiнцiях Лiсостепу Украши використовували показники форм державно!' статистично!' звггносп "2-тп (мисливство)", якi визначала протягом 2000-2012 рр. Державна служба статистики Украши. Математико-статистичне оброблення результатiв дослщжень проведено за загальноприйнятими методиками [5], з використанням ПК та програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 i SPSS Statistics 17.0.

Результата дослщження та ïx обговорення. На початковому еташ реаль зацiï поставленого завдання розраховано коефiцiенти парно!' лшшно!' кореляцiï (r) мiж чисельнiстю зайця арого та ключовими, на наш погляд, факторами дов-кiлля у природно-сшьськогосподарських провiнцiях Лiсостепу Украши, що дало змогу визначити напрям, iнтенсивнiсть i статистичну значущiсть (р) зв'язкiв мiж результативною та факторними ознаками (табл.).

Так, серед абютичних чинникiв середня температура повiтря протягом зи-мових мiсяцiв слабко корелювала з динамiкою чисельностi тварин у Лкостепо-вiй Правобережнiй (ЛС-2) природно-сшьськогосподарськш провiнцiï (lim = -1,6; -5,2 оС) та, водночас, перебувала у сильному та дуже сильному позитивному зв'язку iз цими показниками у Захiднiй (ЛС-1) та .Швобережнш (ЛС-3) про-вiнцiях ввдповщно. Отже, за метеорологiчних умов, що кнували в сучасному Украшському Лкостепу протягом останнiх десятилiть, коливання зимових температур повiтря були позитивним модифiкувальним фактором, зокрема у захщ-нiй та схiднiй частинах регюну.

1снуе достатньо iнформацiï про зв'язок мiж кiлькiстю опадiв i вологктю повiтря на початку лiта з динамкою чисельносп зайця сiрого [1, 4, 6]. Хоча першi два показники певною мiрою е жеркорелятивш (rlim = 0,518-0,899), роз-глядати 1х варто все ж окремо, оскiльки з надмiрними опадами пов'язують втра-ти другого приплоду через переохолодження та розлади травлення, тода як шд-вищена вологiсть е стимулювальним фактором розвитку кокцидiй - основно! iнвазiï, що слугуе причиною загибелi молодих тварин [6]. У наших дослщжен-нях кшьккть опадш (lim = 37-121 мм) та вологкть повiтря (lim = 64-77 %) протягом червня в ЛС-1 знаходилися у вiрогiднiй дуже сильнiй негативнiй кореля-цп з чисельнiстю мiсцевих зайщв, тодi як решта провiнцiй характеризувалися дуже слабкими та слабкими рiзновекторними невiрогiдними зв'язками мiж ок-ресленими показниками.

Табл. Коефщенти парнойлтшноИ кореляцп (г) мiж чисельшстю зайця арого та факторами навколишнього середовища у природно-сйгьськогосподарських провт-

Екологiчний фактор Природно-сшьськогосподарська провiнцiя

ЛС - 1 ЛС - 2 ЛС - 3

г Р г Р г р

Лiсистiсть територн, % 0,705 -0,727 0,05 -0,614

Полезахисна лкистасть, % -0,557 - 0,399 - 0,667 -

Середньорiчна температура, С 0,034 - 0,299 - 0,110 -

Середня температура протягом зими, С 0,773 0,1 0,363 - 0,960 0,01

Середньорiчна кiлькiсть опадiв, мм 0,090 - 0,192 - -0,132 -

Середня кшьюсть опадш протягом зими, мм -0,687 - -0,296 - -0,345 -

Середня кшьюсть опадв протягом червня, мм -0,981 0,01 -0,331 - -0,465 -

Середньорiчна вологiсть повгтря, % -0,178 - 0,022 - 0,838 0,1

Середня волог1сть пов!тря протягом червня, % -0,912 0,05 -0,529 - 0,250 -

Чисельшсть ценопопуляцн лисищ зви-чайно!, ос. -0,180 - -0,231 - -0,692

Чисельнiсть ценопопуляцн енота уссу-рiйського, ос. - - -0,272 - -0,105 -

Штатних працiвникiв у МГ, ос./тис. га угщь -0,880 0,05 -0,693 0,05 -0,249 -

Витрати на охорону i вiдтворення мис-ливських ресурсiв, грн/тис. га МГ -0,716 - -0,558 0,1 -0,712 -

Витрати на штучне розведення дичини, грн/тис. га МГ -0,591 - - - -0,621 -

Автопарк с.-г. техшки, од./тис. га ршлг - - - - - -

- тракторiв 0,433 - 0,688 0,05 0,444 -

- зернових комбайшв 0,444 - 0,611 0,1 0,438 -

Посiвнi площi, тис. га: -0,545 - 0,366 - -0,656 -

Зерновi зерновi разом -0,206 - 0,225 - -0,251 -

з них озимих (%) 0,056 - -0,256 - 0,505 -

кукурудза на зерно -0,836 0,1 -0,341 - -0,813 0,1

зернобобовi 0,573 - 0,906 0,001 0,785 -

Технiчнi буряк цукровий -0,415 - 0,755 0,05 -0,431 -

соняшник -0,880 0,05 -0,136 -0,696 -

соя -0,894 0,05 -0,546 0,1 -0,603 -

Кормовi кукурудза на зелену масу 0,219 - 0,892 0,001 0,335 -

однорiчнi трави 0,318 - 0,651 0,05 0,429 -

багаторiчнi трави 0,263 - 0,835 0,01 0,365 -

Чистi пари, тис. га - - 0,398 - 0,642 -

Внесення добрив мшеральних га -0,558 - -0,468 - -0,670 -

ц/га -0,815 0,1 -0,650 0,05 -0,603 -

органiчних га 0,196 - 0,443 - 0,586 -

ц/га 0,165 - 0,541 - 0,235 -

Використання пестицидiв,_кг/га -0,951 0,01 -0,835 0,01 -0,699 -

ВРХ усього, тис. гол. 0,393 - 0,789 0,01 0,482 -

зокрема корiв населення 0,523 - 0,467 - 0,804 0,1

Щiльнiсть автодорк", км/тис. км2 0,602 - 0,308 - -0,614 -

Щiльнiсть населення, ос./км2 0,466 - 0,602 0,1 0,543 -

зокрема сiльського 0,613 - 0,841 0,01 0,583 -

Середнього р1вня негативну корелящю встановлено також м1ж волопстю пов1тря (Нш = 64-78 %) протягом червня та чисельнктю тварин у ЛС-2. Вдаак,

популящя зайщв Лшобережно! провшцп виявилася найменш чутливою до ко-ливань опадш (lim = 37-104 мм) та вологосп пов1тря (lim = 58-74 %) протягом червня, проте була единим регюном, де виявлено сильний в!ропдний зв'язок м1ж чисельн1стю тварин i середньор1чною волог1стю пов1тря (lim = 72-75 %). Останне можна пояснити найбшьшою розоран1стю провшцп, а, отже, i високою залежн1стю тварин в1д с1возм1н i урожайност1 с1льськогосподарських культур та тривалосп збереження тут незначних площ трав'яно! б1омаси природних i на-швприродних ф1тоценоз1в, основно! складово! !х троф1чного ланцюга [1].

Щкавим виглядае той факт, що розрахунок парно! лшшно! кореляцп зас-вщчив дуже слабкий зв'язок м1ж чисельнктю зайц1в i основних ссавщв-хижа-к1в, лисиц1 звичайно! та енота уссуршського, у ЛС-1 i ЛС-2. Тод1 як у ЛС-3 чисельнкть лисиц1 (lim = 1341-1936 ос., або 0,70-1,02 ос./тис. га) була у негативному середньому зв'язку з кшькктю зайщв в упддях, що частково можна пояс-нити бшьшою ршниннктю та сшьськогосподарським освоениям Л1вобережного Л1состепу. Так, нещодавно Smith R. з1 сп1вавторами [7] дшшли аналог1чного висновку - хижацтво лисиц в1дносно популяц1й зайця с1рого у Захвднш бврош зростае пасивно, по м1р1 видозм1ни ландшафт1в до бшьш в1дкритих земель.

Про узагальнений негативний вплив сшьськогосподарсько! д1яльност1 на чисельнкть виду можна судити з його корелящйних зв'язк1в 1з поавними пло-щами зони. Так, т1льки у ЛС-2 цей зв'язок був слабким позитивним, тод1 як в ЛС-1 та ЛС-3 - середшм негативним. Зокрема, дуже слабк1 р1зновекторн1 зв'яз-ки встановлено з поавними площами зернових в ус1х пров1нц1ях. Проте власне плошд озимих зернових позитивно у середньому ступеш корелювали з кшькктю тварин у ЛС-3, що знову ж таки вказуе на лопчне збшьшення залежност1 тварин ввд агрофактор1в з1 зростанням розораносп уг1дь рег1ону.

Частка соняшника (сон.) та кукурудзи (кук.) на зерно у структур! поавних площ, очевидно, справляли негативний вплив на динашку чисельносп зайця d-рого в ус1х пров1нц1ях. При цьому, ЛС-2 (limKyK. = 2,2-16,1 %; limC0H. = 0,410,7 %) характеризувалася найменшим проявом згаданих чинник1в, дуже слабким та слабким ввдповщно. Тод1 як у ЛС-1 (limKyK. = 3,2-14,2 %; limC0H. = 0,21,7 %) та ЛС-3 (limKy, = 8,1-26,2 %; limC0H. = 10,5-14,0 %) зв'язки були сильно не-гативними, переважно в1ропдними. Отриман1 результати узгоджуються з дани-ми шших автор1в [4, 8], як1 наголошують на шк1дливому вплив1 пос1в1в висо-костеблових культур на чисельнкть зайця срого, що, скорше, варто пов'язува-ти з етолопчними особливостями виду. Попри вiднесения со! до групи прюри-тетних кормш для зайця [1], сучасн! площ! !! пос!в!в також негативно корелювали з чисельнктю тварин. Вважаемо, лопчне пояснення цьому приховане у по-точн!й ресурсом!стк!й технолог!!' вирощування ц!е!' просапно!' культури, котре передбачае значну к!льк!сть агротехшчних та агрох!м!чних операц!й.

Пос!ви зернобобових, однор!чних i багатор!чних трав, котр! е прюритетни-ми с!льськогосподарськими культурами у ращош зайця с!рого [1], мали позитивна в!д дуже слабких до дуже сильних, зв'язки в уах досл!джуваних провш-ц!ях (lim^c-i(z) = 6,6-20,6 %; lim^c-s(E) = 5,8-16,3 %). При цьому, у ЛС-2 (lim(E) = 7,7-26,5 %) вони були найсильшшими та в!рог!дними, а сумарш площ! зазначе-них культур займали, у середньому, на 3,5 та 6,0 % бшьшу частку у структурах

посiвних площ, nopiBHHHO з ЛС-1 та ЛС-3 вiдповiдно. Останне знову ж таки шд-креслюе позитивний вплив низки агрочиннишв, що нинi склалися у Правобе-режнiй провiнцií, з одного боку, та по-шшому характеризують 11, порiвняно з ЛС-1, з шшого. Варто нагадати, що лiсомисливське районування у нашiй дер-жавi не передбачае [9] подш Правобережного Лкостепу на окремi зони. У той час, неодноразово демонстрували iстотнi вiдмiнностi мiж динамiками чисель-ностi та впливом одних i тих самих еколопчних факторiв на щiльнiсть зайця ri-рого у ЛС-1 та ЛС-2, що, вочевидь, можна використати як передумову до перегляду окремих аспекпв мисливського районування репону.

У пiдтвердження низцi повiдомлень [1, 4, 6, 8], зв'язок мiж штенсивнктю використання мiнеральних добрив та чисельнктю тварин в угiддях уах провш-цiй був оберненим, ввд слабкого до сильного ступеня. Приштно, що тiснота зв'язкiв мiж кшькктю зайщв та нормами внесения хнмжатш на одиницю плошд у ЛС-1 (lim = 0,70-1,30 ц/га) та ЛС-2 (lim = 0,53-1,20 ц/га), будучи статистично значущою, ктотно перевищувала невiрогiдну тiсноту зв'язкiв мiж площами внесення добрив i чисельнктю тварин. На наш погляд, це е опосередкованим, про-те досить переконливим доказом негативного впливу на стан ценопопуляцш зайця сiрого саме даючих речовин мiндобрив, а не додаткових агротехнiчних робiт, якими супроводжуеться 1х внесення. Разом з тим, у ЛС-3 рiзниця мiж силою зв'язюв "норми внесення (ц/га)/чисельнкть тварин" та "площi внесення (га)/чисельнкть тварин" була неiстотною, при цьому i дiапазон агрохiмiчного навантаження на упддя був вiдчутно меншим (lim = 0,52-0,92 ц/га) порiвняно з правобережжям Лiсостепу.

Показники кореляцiйних зв'язюв мiж площами i нормами внесення орга-нiчних добрив та чисельнктю зайщв у дослiджуваних провiнцiях були позитив-ними невiрогiдними, вiд дуже слабких до середиiх ступенiв. З одного боку, це не шдлягае лопчному поясненню, оск1льки внесення добрив супроводжуеться додатковими техиологiчними операц1ями, як е, як мiнiмум, фактором турбу-вання. Оцiнюемо цей показник як заключний iндикаторний, що завершуе лан-цюг маркерних та власне причинних факторiв, а саме: Ш-норми внесення гною - маркерний фшальний; П-чисельнкть худоби - маркерний промiжний; I-сiвозмiна "пiд ВРХ" - першопричинний. Отже, кiлькiсть внесеного гною та по-голш'я худоби нинi, вочевидь, характеризують яккть сiвозмiн як захисно-кор-мових бiотопiв для русака. Шдтвердженням цьому слугують позитивнi, вiд слабкого до сильного ступешв, корелятивнi зв'язки мiж площами кормових трав, поголiв'ям худоби та чисельнiстю зайщв по всьому Лiсостепу.

Дослiджениям зв'язкiв мiж iитенсивнiстю використання пестицидов та ди-намiкою чисельностi зайця сiрого у ЛС-1 виявлено дуже сильний обернений ко-ефiцiент кореляцй' м1ж даними показниками, тодi як в реши провшщй вони були також обернено корелятивними у сильному ступеш. Примiтно, що негатив-ний вплив пестицидов на тварин зростав зi сходу на захвд кра1ни. Очевидно по-яснення цьому варто шукати у лiмiтах використання хiмiкатiв протягом 20002011 рр.: ЛС-1-0,56-1,79 кг/га; ЛС-2-0,15-2,08 кг/га; ЛС-3-0,25-2,20 кг/га. Ввд-так, у Захiднiй провiнцií мМмальш норми внесення пестицидiв на 1 га площд у 2,2 та 3,7 разш перевищували данi показники ЛС-2 та ЛС-3 вщповщно.

Кореляцшний ан^з мiж динамiкою чисельностi тварин та розвитком iH-фраструктурно' мережi ландшафтш (щiльнiсть автодорiг) засвiдчив ïx середшй негативний зв'язок у ЛС-3 та слабкий i середнiй позитивнi - у ЛС-2 та ЛС-1 ввд-повiдно. З цього можна зробити припущення, що негативний вплив автотранспорту, характерний для вщносно рiвнинного та мало залiсеного (lim = 9,159,89 %) Левобережного лкостепу, мав обернений ефект у бшьш залiсеному (lim = 12,90-15,03 %) його Правобережжi.

За результатами проведених дослiджень статистично значущi зв'язки мiж чисельнiстю зайця сiрого та факторами навколишнього середовища розподшя-лися таким чином (позитивш/негативш):

• ЛС-1 - середня температура протягом зими/середня юльюсть опадiв протягом червня; середня волопсть повiтря протягом червня; штатних пращвниюв у МГ; посiви кукурудзи на зерно, соняшника i со'1; внесения мшеральних добрив та пес-тицидiв.

• ЛС-2 - автопарк с.-г. техтки; посiвнi площi зернобобових, буряка цукрового, кукурудзи на зелену масу, однорiчних та багаторiчних кормових трав; чисельнiсть ВРХ; щiльнiсть населення/люисисть територiй; штатних працiвникiв у МГ; витра-ти на охорону i вщтворення мисливських ресурсiв; посiви со'1; внесення мшераль-них добрив i пестицидiв.

• ЛС-3 - середня температура протягом зими; середньорiчна волопсть повиря, чи-сельнiсть корiв у населення/поиви кукурудзи на зерно.

Отже, у Заxiднiй провiнцiï на один позитивний клiматичний фактор припадало два негативних тieï ж групи та шiсть антропогенних, переважно сшьсько-господарських чинниюв. Тодi як у реши провiнцiй антропогеннi фактори рiз-носпрямовано' дп були вiдносно збалансоваш У ЛС-2 жоден з клшатичних чинникiв не проявляв статистично значущого впливу на тварин, а единим агро-фактором у ЛС-3, вiрогiдно лiмiтуючим розмiр ценопопуляцп зайця срого, бу-ла "площа пiд кукурудзою на зерно".

Висновки. Отже, посiви кукурудзи на зерно, соняшника i со', внесення мь неральних добрив та пестицидiв, у зазначених вище дiапазонаx, були найбшьш вираженими, що лiмiтують чисельнiсть виду, чинниками, стльними для всix природно-сшьськогосподарських провшцш сучасного Лiсостепу Украши. При-мино, що з п'яти наведених обмежувальних факторiв усi належали до групи ан-тропогеннi, пiдгрупи - сшьськогосподарсьт.

Лiтература

1. Корнеев О.П. Заецъ-русак на YKpaÏHÎ / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во Кив. держ. ун-т, 1960. - 108 с.

2. Межжерин С.В. Животные ресурсы Украины в свете стратегии Устойчивого развития / СВ. Межжерин. - К. : Вид-во "Логос", 2008. - 282 с.

3. Новицький В.П. Вплив лисиц звичайно'1 на чиселъшстъ мисливсъко'1 фауни агроландшафтпв Лсостепу Украши / В.П. Новицький, В.П. Ландш, П.В. Мацiбоpук // Агроеколопчний журнал. - 2015. - № 3. - С. 119-123.

4. Груздев В .В. Экология зайца-русака (Население вида как элемент ландшафта) / В В. Груздев. - М. : Изд-во МГУ, 1974. - 162 с.

5. Шалабанов А.К. Практикум по эконометрике с применением MS Excel. Линейные модели парной и множественной регрессии / А.К. Шалабанов, Д.А. Роганов. - Казань, 2008. -53 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.reshebnik.ru/www/econometrica/econometrica2.pdf. — Название с экрана.

6. Przyczyny spadku populacji zaj^ca szaraka w Polsce. — Lublin, 2000. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.mos.gov.pl/g2/big/2009_04/7486301c75e776017de989221eb11496.pdf. — Ekran tytul.

7. Smith R.K. A quantitative analysis of the abundance and demography of European hares Lepus europaeus in relation to habitat type, intensity of agriculture and climate / R.K. Smith, N.J. Vaughan, S. Harris // Mammal Rev. - 2005 a. - Vol. 35(1). - Pp. 1-24.

8. Волох А.М. Агроландшафти Украши як мисливськ упддя / А.М. Волох // Матер1али 111-го Всеукра!нського з'!зду еколопв з м1жнародною участю : зб. наук. стат. - Вшниця. - 2011. - Т. 1. - С. 301-305. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://eco.com.ua

9. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.

Надшшла до редакцп 05.09.2016р.

Новицкий В.П. Заяц-русак (Lepus europaeus Pall.): экологические аспекты существование вида в современной Лесостепи Украины

Исследованы экологические аспекты существования ценопопуляций зайца-русака в современной Лесостепи Украины. Выявлены устойчивые коррелятивные связи между текущими факторами окружающей среды и количеством животных в угодьях. Установлено, что посевы кукурузы на зерно, подсолнечника и сои, внесение минеральных удобрений и пестицидов, в приведенных диапазонах, были наиболее выраженными лимитирующими численность вида факторами, общими для всех природно-сельскохозяй-ственных провинций лесостепной зоны. Примечательно, что из пяти перечисленных ограничивающих факторов все относятся к группе антропогенные, подгруппы - сельскохозяйственные.

Ключевые слова: заяц-русак, экологические факторы, корреляционные связи, Украинская Лесостепь.

Novytskyi V.P. European Brown Hare (Lepus Europaeus Pall.): Ecological Aspects Life in the Modern Forest-steppe of Ukraine

Some environmental aspects of the existence of populations of European hare in a modern forest-steppe of Ukraine are investigated. A consistent correlative relationship between individual environmental factors and number of animals in the land is revealed. The crops of corn, sunflower and soybean, mineral fertilizers and pesticides, in the given ranges, limiting the number of form factors that are common to all agricultural provinces of the forest-steppe zone. It is noteworthy that of the five listed limiting factors all belong to the group of anthropogenic subgroups - agricultural.

Keywords: European brown hare, environmental factors, correlation, Ukrainian forest-steppe. _

УДК 614.841.2

ОЦ1НЮВАННЯ ЗАЛЕЖНОСТ1 ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ СОСНОВИХ МОЛОДНЯК1В В1Д В1КУ В.1. Товарянський1, А.Д. КузиК

Проведено дослщження пожежно! небезпеки соснових молодняюв залежно вщ вжу 1з застосуванням комп'ютерного моделювання люово! пожеж1 у ф1зичнш модел1 Wildland-Urban Fire Dynamics Simulator (WFDS). Оцшено пожежну небезпеку в повних соснових деревостанах вжом 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 i 40 роюв за швидюстю поширення фронту пожежi з урахуванням моделей росту та розраховуючи висоту нижшх гшок вщ поверхнi грунту. Наземним ярусом горючого матерiалу в насадженнях вгком 5 рокiв розглянуто суху траву, а у старшому вщ - хвойну пiдстилку. Отримано значення

1 ад'юнкт В.1. Товарянський - Львгвський ДУ безпеки життедшльност1;

2 проф. А. Д. Кузик, д-р с.-г. наук - Льв1вський ДУ безпеки життедшльнот

швидкостей поширення низово! пожежi та верхово! за умови переходу в таку форму. Встановлено, що перехiд низово! пожежi у верхову форму вiдбуваeться в насадженнях вжом до 20 роюв, що спричиняе збiльшення швидкостi поширення пожежi та свiдчить про зростання пожежно! небезпеки.

Ключовг слова: сосна звичайна, сосновi молодняки, люова пожежа, моделювання.

Вступ. Пожежi е надзвичайно небезпечним i згубним явищем для лiсовоí екосистеми. Найбiльш пожежонебезпечними е cocHOBi насадження. А cocHOBi молодняки BiKOM до 40 poKiB вiднocять до I класу природно! пожежно! небезпе-ки [1]. У таких насадженнях пoжежi майже завжди переходять у верховД, завда-ючи значних ушкоджень, а лiквiдацiя таких пожеж е складною. НайчастДше причиною виникнення пожеж у соснових насадженнях е займання опаду хво!, який упродовж пожежонебезпечного сезону мае низьку волопсть. 1стотне значения для лДсово! пoжежi мае трав'яний покрив, який наявний на ддлянках до за-вершення змикання крон, яке завершуеться у вiцi 10 рокДв [2]. Трав'янi рослини у вегетащйний перioд мають високий вмicт вологи, що зменшуе пожежну не-безпеку. Проте з настанням ocенi та ранньою весною пicля сходження сшгу i висушування пoверхиi грунту волопсть трав зменшуеться, що сприяе виник-ненню i поширенню низових пожеж. З вДком змiнюютьcя параметри лкових на-саджень: густота, повнота, середшй дiаметр, середня висота та ш. [3], що неми-нуче впливае на !х пожежну небезпеку.

Пожежну небезпеку лкових насаджень характеризують рiзнoманiтнi по-казники, одним з яких е лiнiйна швидкicть поширення фронту пoжежi [4]. Ек-cпериментальнi дослщження щодо li визначення iз застосуванням пiдпалiв ста-новлять значну небезпеку та проводять вкрай рiдкo, а шд час реальних пожеж основним завданням е !х лiквiдацiя i не завжди можна отримати достатню Дн-формандю про процеси поширення пожежа Але oцiнити пожежну небезпеку пoтрiбнo до li виникнення. Тому актуальним методом дocлiджень лкових пожеж е комп'ютерне моделювання. Моделювання розповсюдження пoжежi у лДсД е складним, оскДльки на процеси горДння впливають багато чинникДв, якД пот-рДбно врахувати у параметрах моделД. На теперДшнДй час розроблено значну кшьккть рДзномаштних моделей поширення лкових пожеж (огляд у [5]). Але найбДльшо! уваги заслуговують фДзичнД моделД, в основу яких покладено рДв-ияния математично! фДзики процесДв тепломасообмДну в умовах пожежД. До таких моделей належить програмне забезпечення Wildland-Urban Fire Dynamics Simulator (WFDS) [6, 7], яке застосовують для дослДджень лкових пожеж.

Метою роботи е ощнювання залежностД пожежно! небезпеки соснових мо-лоднякДв вДд вДку за результатами комп'ютерного моделювання лДсово! пожежД.

Прилади й методи. Для моделювання пожежД соснових насаджень викорис-тано програмне забезпечення WFDS. ДослДдження пожежно! небезпеки проведено для повних соснових деревосташв вДдповДдно до таблиць ходу росту [3]. Роз-рахунок висоти нижнДх гДлок зддйснено за методикою [8]. Швидккть поширення пожежД визначено за результатами моделювання на дослДдшй дшянщ з урахуван-ням досягнення температури займання лкового горючого матерДалу [9].

Виклад основного матерiалу. Сосновими молодняками е насадження вД-ком до 40 рокДв. Для кожного вДку деревостан характеризуеться середньою ви-сотою дерев, середшм дДаметром стовбурДв, густотою та абсолютною повно-