CC BY
24
11. Осколков В. А. Качество пыльцы сосны обыкновенной в древостоях Приангарья при разном уровне загрязнения / В.А. Осколков // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1988. - № 2. - С. 16-21.
12. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений / З.П. Паушева. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1988. - 271 с.
13. Тихонова И.В. Морфологические признаки пыльцы в связи с состоянием деревьев сосны в сухой степи / И.В. Тихонова // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 1. - С. 63-69.
14. Третьякова И.Н. Эмбриология хвойных / И.Н. Третьякова. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1990. - 157 с.
15. Третьякова И.Н. Пыльца сосны обыкновенной в условиях экологического стресса / И.Н. Третьякова, Н.Е. Носкова // Экология : сб. науч. тр. - 2004. - № 1. - С. 26-33.
Надшшла до редакцп 05.08.2016р.
Лаптева О.В. Вплив техногенно забрудненого середовища Криворiжжя на ягасть пилку Pinus sylvestris L. i P. pallasiana D. Don.
Вивчено яюсть пилку рослин сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) та сосни кримсько! (P. pallasiana D. Don.), як зростають на залiзорудному вщвал^ поблизу великого мета-лургшного комбшату, в дендрарп боташчного саду Кривого Рогу, пор]вняно з рослина-ми, де забруднення середовища вщсутне. Життездатшсть пилку в уих насадженнях бу-ла високою. Встановлено, що у рослин сосни звичайно! криворiзьких насаджень частка пилку з вщхиленнями у розвитку вища в 3-4 рази, з аномалiями пилкових трубок про-рослого пилку - у 5-30 раз]в, а у сосни кримсько! - в 1,5-3,0; 3,5-11,5 рази, вщповщно.
Ключовi слова: Pinus sylvestris, P. pallasiana, пилок, пилкова трубка, аномали, Кри-ворiжжя.
Lapteva E. V. The Influence of Technogenic Pollution of Kryvorizhzhya Environment on Pollen Quality of Pinus Sylvestris L. and P. Pallasiana D. Don.
The quality of pine pollen of plants ordinary (Pinus sylvestris L.) and Crimean pine (P. pallasiana D. Don), growing in the iron ore dump, near a large metallurgical plant in the arboretum botanical garden in Krivoi Rog, in comparison with the plants, where there is no pollution, is studied The viability of the pollen was high in all plantations. It was found that plants of Scots pine plantations Kryvyi Rih proportion of pollen with developmental disabilities is higher in 3-4 times, with anomalies of pollen tubes germinated pollen - 530 times, pine Crimean - 1.5-3; 3,5-11,5 times, respectively.
Keywords: Pinus sylvestris, P. pallasiana, pollen, pollen tube anomalies Kryvorizhzhya.
УДК 581.526.323:574.5(28)
УПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНО! БЮТЕХНОЛОГН ОЧИЩЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ СТОК1В ТЗОВ "РАДЕХШСЬКИЙ ЦУКОР"
Н.Г. Лук'янчук1, В.А. Сич2
Описано використання водних ресуров на ТзОВ "Радех]вський цукор" та подано склад забруднень спчних вод, яю утворюються шд час виробничих процеов. Детально охарактеризовано процес роботи очисних споруд шдприемства. Подано проект упровадження перспективно! бютехнологи очищення промислових стчних вод за допомогою однокль тинних зелених водоростей. Наведено витрати шдприемства на впровадження альтернативно! технологи та розраховано еколого-економ1чний ефект вщ !! впровадження.
Ключовi слова: цукрове виробництво, спчш води, очисш споруди, бютехнологи, во-дорост1, еколого-економ1чний ефект.
1 доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 студ. В.А. Сич - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Серед галузей агропромислового комплексу Украши цукрове виробництво посiдаe особливо важливе мкце, оскшьки мае стратегiчне значения у забезпе-ченнi споживчого ринку та стабшьносп роботи пiдприемств харчово! промис-ловосл [1]. Разом з тим, цукрова промисловiсть належить до найбшьш матерь аломiстких галузей екоиомiки, в яких об'ем сировини i допомiжиих матерiалiв у кiлька разш перевищуе вихщ готово!' продукцií. Цукрова промисловiсть обгрун-товано внесено до перелiку видiв дiяльиостi, якi е екологiчио небезпечними i тому використання високоефективно! технологи очищення промислових стоюв е неввд'емною частиною такого виробництва [2].
ТзОВ "Радех1вський цукор" е одним iз найбiльших виробниюв цукру в Ук-раíнi та розмiщене за адресою: Львiвська обл., Радехiвський р-н, с. Павлiв, проспект Юностi, 39. Шдприемство розташоване у Лiсостеповiй зонi Украши, у пiвнiчно-схiднiй частинi Волинсько-Подшьсько!' височини в мiжрiччi рiчок За-хвдний Буг i Стир. Пiдприемство за ргк випускае близько 39 тис. т цукру [3]. Зпдно з класифжащею СН 245-71, технологiчнi процеси Радех1вського цукро-вого заводу ввдносять до третього класу виробництва з оброблення харчових продуктiв i смакових речовин.
Шдприемство е значним споживачем води. У технологiчному процесi воду насамперед використовують для миття бурякш, екстрагування сахарози з буря-ково!' стружки, промивання фiльтрацiйного осаду i цукру в центрифугах, а та-кож як хiмiчний реагент для отримання вапняного молока iз оксиду кальщю для очищення дифузiйного соку. Воду використовують також для забезпечення господарських потреб. Водопостачання заводу здшснюеться з власного повер-хневого водозабору на Добротвiрському водосховищi р. Захщний Буг та з водо-гону Павлiвського комунального пiдприемства [4].
Шд час виробничих процесiв утворюеться великий об'ем спчних вод, ят перед скиданням очищаються на власних очисних спорудах пiдприемства. Шд час робочого перюду забрудненi промисловi стоки (спчш води III категорií), з усередненим БСК20 = 4214 мг/л, по безнашрних трубопроводах надходять у збiрник води, звiдки насосами по двох нитках чавунних напiрних трубопроводов подаються на землянi ввдстшники для механiчного очищення. Майданчик земляних вiдстiйникiв та ставкiв-накопичувачiв знаходиться в 700 м на захщ ввд с. Нестаничi Радех1вського р-ну. Промисловi стiчнi води освiтлюються внасль док довготривалого вiдстоювання на земляних вщстшниках i надходять на ставки-накопичувачi промислових вод для подальшого доочищення, де вони також ввдстоюються, переходячи з карти в карту. Шсля освiтлення промисловi стоки насосною станщею перекачування зi ставкiв-накопичувачiв перекачують-ся на очисш споруди промислових стоив, де ввдбуваеться повне бiологiчне очищення, шсля чого стоки надходять в р. Кшвський Потш, притоки р. Захвдний Буг. Загальний об'ем стоюв становить 7137 м3/добу. Для дослщження якостi вод щороку лаборатор1я пiдприемства здiйсиюе вiдбiр проб i дослiдження якостi зворотних та поверхневих вод випуску на мiсцi, шсля очищення на очисних спорудах. Дослщжують 19 основних показнитв (табл. 1) [5].
Табл. 1. Яюст показники зворотних та поверхневих вод [5]
№ з/п Назва показника Гiдрохiмiчний показник
Одиниця вимiру Фактична концентращя
1 Колiр Жовтуватий
2 Запах бал 0
3 Прозоркть см 30,0
4 Водневий показник рН - 7,76
5 Сульфати мг/дм3 76,4
6 Хлорид-юни мг/дм3 73,0
7 Мшератзащя мг/дм3 650,0
8 Зави^ речовини мг/дм3 14,7
9 Амонш мг/дм3 1,1
10 Азот амоншний мг/дм3 0,90
11 Штрит-юни мг/дм3 0,10
12 Нiтрат-iони мг/дм3 1,0
13 Фосфати мг/дм3 2,56
14 БСК5 мг/дм3 11,63
15 БСК20 мг О2/дм3 15,0
16 ХСК мг/дм3 39,4
17 Залiзо загальне мг/дм3 0,177
18 Анiоннi СПАР мг/дм3 0,18
19 Нафтопродукти мг/дм3 0,0
За даними табл. 1, спчна рщина мае складний склад забруднень оргашчно!' та мшерально! природи, якi перебувають у завислому, коло'дному та розчине-ному станах. У зв'язку з цим, запропоновано впровадження альтернативно!' технологи очищения промислових стокiв, що дасть змогу шдвищити ступiнь очищения промислових стiчних вод та зменшити його вартiсть, оскшьки iснуюча система очищення потребуе великих енергозатрат. Як технологда очищення запропоновано застосування мжроскошчних одноклiтинних зелених водорос-тей iз класу протикокових хлорели (Chlorella) та сценедесмусу (Scenedesmus), якi е об'ектом масового культивування як можливого джерела íжi i корму, для бюлопчного очищення стiчних вод, регенерацй' пов^я у замкнених екосисте-мах [6]. Подiбне очищення стiчних вод уже тривалий час здiйснюеться на шд-приемствi "Цукорпромводоналадка" у м. Бар Вiнницькоí обл. [7].
Принцип хiмiко-бiологiчного очищення полягае в активiзацií природних процесiв самоочищення на полях фшьтрацц, у бiологiчних ставках та системах штучного бюлопчного очищення внаслвдок альголiзацií. Водоростi поставля-ють у вигляд пасти, яка розводиться водою та вноситься в поверхневий шар у карту-маточник по п периметру в кшькох мкцях. Пiсля внесення водоростей у карту першочергового посшу, потрiбно встановити щоденний контроль за про-цесом розвитку водоростей шляхом мжроскопування та пiдрахунку клiтии на камерi Горева [7]. Суспензiя водоростей у карп першочергового поаву за активного розвитку водоростей набувае зеленого кольору. Враховуючи те, що пе-реав водоростей в iншi карти буде вщбуватися тiльки самоплином через шах-тнi водовипуски, р1вень води у картi-маточнику поступово доводять до 2,5 м шляхом перепускання води iз ставка. Культура е готовою до переселення в iншi карти, коли досягаеться iнтенсивний зелений колiр води.
Пiсля посту водоpостей y стiчиy воду стaвкiв-нaкопичyвaчiв вiдбyвaeться пpоцес ïx активного pозвиткy та pозмиожеиия, збiльшеиия коицеитpaцiï pоз-чинного кисню у водi та пpоцеси очищення води бaктеpiями. Ркт водоpостей обмежений иaявиiстю у водi азоту, фосфоpy та кaлiю, тому в paai иестaчi ïx пот-piбио вносити додатково. Добpивa вносять у виглядi pозчииy, piвиомipио pоз-подаляючи його по всьому дзеpкaлy кapти. Але внесення надлишку мiнеpaлiв спpичиияe втоpииие зaбpyдиеиия стiчиоï води i тому, якщо цi мiнеpaли не бу-дуть зaсвоeиi водоpостями, то можуть спpичииити пеpевищеиия на виxодi з очисииx споpyд. Пеpед постом потpiбио пpоводити aиaлiзи вимipювaння кон-цеитpaцiй амонда, иiтpaтy калда та фосфaтiв. Iитеисивиiсть pозвиткy водоpос-тей i стyпiиь очищення сильно залежать вiд глибини наливу спчно!' води. Пiсля очищення у стaвкax-нaкопичyвaчax та скиду стiчиоï води на доочищення (за потpеби) кapти повинш дозаповнюватися на висоту максимум 1,5 м. Шсля до-сягнення потpiбиоï якостi очищення вода з кapт стaвкiв-иaкопичyвaчiв пеpекa-чуеться на очисш споpyди пpомисловиx стокiв. Стоки надаодять у збipиик-змi-шувач. За тепеpiшньою сxемою pоботи очиснж споpyд вони подаються на rop-ший стyпiиь очищення. В aеpотеики ^pyroro ступеня повiтpя не подаеться i вода пpоxодить чеpез rax без змiи. Оскiльки пiсля очищення спчно!' води у став-кax-нaкопичyвaчax piвеиь поживииx pечовии падае до мшшуму, водоpостi, що иaявиi в ньому, гинуть i опускаються на дно. Ршень зaвислиx pечовии у водi е дуже низьким i доводи™ осадження у вiдстiйиикax недоцшьно. Стiчиa вода пiсля aеpотеикiв оминае вiдстiйиики байпасом (тpyбопpоводом для вдаедення потоку piдиии). Витpaтa води зумовлена пpодyктивиiстю иaсосiв, зaдiяииx на пеpекaчyвaння води iз стaвкiв-иaкопичyвaчiв у збipний колодязь станцй' очищення. Режим скиду внаслщок впpовaджеиия ново!' теxиологiï не змiииться.
У пpоцесi бюлопчного очищення у paзi викоpистaиия цього методу значно покpaщyeться кисневий pежим очищеиоï води, показники ХСК, БСК5, змен-шуеться азотне та фосфоpне зaбpyдиеиия до значень, що ввдповвдають сани^-ио-гiгieиiчиим иоpмaм та стащ^там. Цi фaктоpи дають змогу pозглядaти аль-голiзaцiю як ефективний та енеpгозбеpiгaючий метод очищення стiчииx вод. Водоpостi мають бaктеpицидиий ефект ввдносно сaпpофiтиоï та пaтогеииоï кишковоï мiкpофлоpи, тому досягаеться не тiльки очищення стоив, але i час-ткова дезшфекщя. Единим вiдxодом, який буде yтвоpювaтися у пpоцесi очищення, е намул. Вiи осiдae на дно стaвкiв-нaкопичyвaчiв i складаеться зi завис-лиx pечовии, бaктеpiй, що ^оводята мiиеpaлiзaцiю оpгaиiчииx pечовии та окислення амонда, водоpостей, яш pозвивaються та осiдaють на дно шсля ви-чеpпaиия мiкpоелемеитiв. Намул можна тpaиспоpтyвaти у спецiaльио вiдведеиi вдаали чи yтилiзyвaти феpмеpським господapствaм.
Внаслщок yпpовaджеиия aльтеpиaтивиоï системи очищення стоюв одиоpa-зовi витpaти на в^ова^е^я теxиологiï очищення пpомисловиx стокiв за до-помогою водоpостей xлоpелa та сценедесмус становитимуть 1OO 6O2 ^н, по-точиi витpaти - 19O 412,36 1рн. Ця теxнологiя пpизиaчеиa для покpaщеиия по-казникш стiчииx вод, а також i для iстотиоï екоиомiï електpоеиеpгiï (табл. 2). На сьогодш очисиi споpyди пiдпpиeмствa викоpистовyють 1 276 BOO кВт- год^к. Пiд час pоботи aльтеpиaтивиоï системи еиеpгоспоживaиия буде становити
386 400 кВт- год/рш, оскшьки не noipi6ro залучати до роботи повiтродувки та деят з наявних HacociB. Отже, проект зможе себе окупити протягом першого року його використання.
Табл. 2. Споживання електроенергп системою очищення промислових стоюв
№ Назва обладнання Потуж- Споживання електроенергп, кВт- год/piK
з/п тсть, кВт до встановлення технологи тсля встановлення технологй'
1 Насос подачi осветлено!' СВ iз ставкiв-накопичувачiв 160 268 800 268 800
2 Насос подачi осви-лено!' СВ на другий стутнь 160 268 800 -
3 Насос подачi зворотного мулу на перший стутнь 45 75 600 -
4 Насос подачi зворотного мулу на перший стутнь 45 75 600 -
5 Повиродувка першого ступеня 140 235 200 -
6 Повиродувка другого ступеня 140 235 200 -
7 Насос перекачування очище-них стоюв 70 117 600 117 600
Всього 1 276 800 386 400
Розрахувавши ефективнкть проекту за 10 ротв, економiчний ефект (чиста тепершня вартiсть) становитиме 7 318 374 грн. Заощадженi кошти можна спря-мувати на реконструкцию та модернiзацiю обладнання, розроблення нових про-ектiв з охорони навколишнього природного середовища. Отже, впровадження альтернативно! бютехнологп очищення промислових стокiв е економiчно випд-но i еколопчно дощльно для пiдприемств цукрово! галуз1, оскiльки iстотно зменшить трудношд з яккним очищенням водних ресурав.
Лггература
1. Нацiональна асодiацiя цукровпюв Украши "Укрцукор". [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrsugar.com/uk
2. Виробництво цукру в Украгш: проблеми i перспективи конкурентноздатност дано! галу-3i. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua.textreferat.com/referat-9402-1.html
3. Форма № 2-ТП "Звгг тдприемства за 2015 рж" ^чна)
4. Матерiали обгрунтування витрат водоспоживання та водовiдведення ТзОВ "Радехшсь-кий цукор"
5. Проект для видачi дозволу на спецiальне водокористування ТзОВ "Радехшськнй цукор"
6. Протококовi водорои! [Електронний ресурс]. - Доступний з http://abc-192.mosuze-du.ru/projects/akkuratov/1 .html
7. Бюлопчш способи очищення стiчних вод промислових шдприемств. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ntpo.com/patents_water/water_1/water_1706.shtml
Надшшла до редакцп 15.07.2016р.
Лукьянчук Н.Г., Сыч В.А. Внедрение альтернативной биотехнологии очистки промышленных стоков ООО "РАДЕХОВСКИИ САХАР"
Описано использование водных ресурсов в ООО "Радеховский сахар" и подан состав загрязнений сточных вод, которые образуются во время производственных процессов. Детально охарактеризован процесс работы очистных сооружений предприятия. Подан проект внедрения перспективной биотехнологии очистки промышленных сточных вод
с помощью одноклеточных зеленых водорослей. Приведены расходы предприятия при внедрении альтернативной технологии и рассчитан эколого-экономический эффект при ее внедрении.
Ключевые слова: сахарное производство, сточные воды, очистные сооружения, биотехнологии, водоросли, эколого-экономический эффект.
LukyanchukN.G., Sytsh VA. Introduction of Alternative Industrial Waste Biotechnology of Ltd. "Radekhiv sugar"
We have described the use of water resources in Ltd. "Radekhiv sugar" and given the composition of contaminated waste water produced during production processes. The process of treatment of the facilities of the company is described in detail. Recommendations for implementation of promising biotechnologies treatment of industrial wastewater using single-cell green algae are offered. Powered expenditures of the introduction of alternative technologies are calculated. Ecological and economic effect of its implementation is assesed.
Keywords: sugar production, sewage treatment plants, biotechnology, algae, environmental and economic benefits.
УДК 639.112.2:574.3
ЗА£ЦЬ С1РИЙ (LEPUS EUROPAEUS PALL.): ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1СНУВАННЯ ВИДУ В СУЧАСНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ В.П. Новицький1
Дослщжено еколопчш особливост юнування ценопопуляцш зайця ciporo у сучасно-му Люостепу Украши. Виявлено стшю корелятивш зв'язки мiж поточними факторами навколишнього середовища та чисельшстю тварин в угщдях. Встановлено, що пociви кукурудзи на зерно, соняшника i со!, внесення мiнеpальних добрив та пеcтицидiв, у на-ведених дiапазoнах, були найбшьш вираженими, що лiмiтують чисельшсть виду, чин-никами, cпiльними для вих пpиpoднo-ciльcькoгocпoдаpcьких пpoвiнцiй люостепово! зо-ни. Пpимiтнo, що з п'яти наведених обмежувальних фактopiв уci належать до групи ан-тpoпoгеннi, шдгрупи - ciльcькoгocпoдаpcькi.
Ключовi слова: заець cipий, екoлoгiчнi фактори, кopеляцiйнi зв'язки, Украшський Лicocтеп.
Вступ. Заець Срий -корисний мисливський вид, який за радянських час1в мав провiдне господарсько-промислове значения серед решти хутрових 3BipiB держави. Чисельнiсть тварин у 1940-1950-х роках становив 4,5 млн ос. [1]. При цьому, в окремi мисливсью сезони того часу, юльккть добутих трофеев переви-щувала 2 млн, що становило тотожне число заготовлених шкурок та близько 5,8 тис. т м'яса. Як результат очевидного перепромислу [2], чисельшсть зайця арого ниш скоротилася на 60,5 % (1,78 млн ос.), порiвияно з даними середини ХХ ст., а сучасна динамжа його популяцп характеризуеться нестабiльнiстю, на-буваючи ознак депресивного стану [1-3].
У зв'язку з цим, передуючими заходами iз планування систем управлiння вiтчизияними ресурсами зайця срого, на наш погляд, мае бути встановлення основних лiмiтувальних i стимулювальних факторiв довкiлля, що регулюють 1х поточний стан. Варто зауважити, масштабш дослiджения зазначеного питання
1 докторант В.П. Новидький, канд. с.-г. наук - 1нститут агроекологп i природокористування НААН
жодного разу не проводили у po3pi3i окремих природно-сшьськогосподарських провiнцiй Лкостепу Украши, хоча саме еколого-господарсью характеристики агроценозiв фундаментально визначають кiлькiсно-якiсний стан популяцiй цього виду у Cxi^srn Gвропi [1, 4].
Мета дослщження - виявлення та характеристика еколопчних факторiв, яю визначають поточний стан ценопопуляцiй зайця сiрого у Лiсостепу Украши.
Матер1ал та методи дослщження. Заець срий або заець-русак (Lepus europaeus Pallas., 1778) - представник ряду зайцеподiбнi (Lagomorpha) родини заячi (Leporidae) роду зайщ (Lepus). Осший аборигенний вид, котрий повсюдно заселяе агроландшафти, вдарил та напiвзакритi природнi угiддя краши, окрш високогiр'ïB Карпат i Криму [1].
Для формування баз даних чисельностi виду в окремих природно-сшьсько-господарських провiнцiях Лiсостепу Украши використовували показники форм державно!' статистично!' звггносп "2-тп (мисливство)", якi визначала протягом 2000-2012 рр. Державна служба статистики Украши. Математико-статистичне оброблення результатiв дослщжень проведено за загальноприйнятими методиками [5], з використанням ПК та програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 i SPSS Statistics 17.0.
Результата дослщження та ïx обговорення. На початковому еташ реаль зацiï поставленого завдання розраховано коефiцiенти парно!' лшшно!' кореляцiï (r) мiж чисельнiстю зайця арого та ключовими, на наш погляд, факторами дов-кiлля у природно-сшьськогосподарських провiнцiях Лiсостепу Украши, що дало змогу визначити напрям, iнтенсивнiсть i статистичну значущiсть (р) зв'язкiв мiж результативною та факторними ознаками (табл.).
Так, серед абютичних чинникiв середня температура повiтря протягом зи-мових мiсяцiв слабко корелювала з динамiкою чисельностi тварин у Лкостепо-вiй Правобережнiй (ЛС-2) природно-сшьськогосподарськш провiнцiï (lim = -1,6; -5,2 оС) та, водночас, перебувала у сильному та дуже сильному позитивному зв'язку iз цими показниками у Захiднiй (ЛС-1) та .Швобережнш (ЛС-3) про-вiнцiях ввдповщно. Отже, за метеорологiчних умов, що кнували в сучасному Украшському Лкостепу протягом останнiх десятилiть, коливання зимових температур повiтря були позитивним модифiкувальним фактором, зокрема у захщ-нiй та схiднiй частинах регюну.
1снуе достатньо iнформацiï про зв'язок мiж кiлькiстю опадiв i вологктю повiтря на початку лiта з динамкою чисельносп зайця сiрого [1, 4, 6]. Хоча першi два показники певною мiрою е жеркорелятивш (rlim = 0,518-0,899), роз-глядати 1х варто все ж окремо, оскiльки з надмiрними опадами пов'язують втра-ти другого приплоду через переохолодження та розлади травлення, тода як шд-вищена вологiсть е стимулювальним фактором розвитку кокцидiй - основно! iнвазiï, що слугуе причиною загибелi молодих тварин [6]. У наших дослщжен-нях кшьккть опадш (lim = 37-121 мм) та вологкть повiтря (lim = 64-77 %) протягом червня в ЛС-1 знаходилися у вiрогiднiй дуже сильнiй негативнiй кореля-цп з чисельнiстю мiсцевих зайщв, тодi як решта провiнцiй характеризувалися дуже слабкими та слабкими рiзновекторними невiрогiдними зв'язками мiж ок-ресленими показниками.
