CC BY
10
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.2
KunynetsE.P., BileyP.V. Methods for determining the criteria of mas-sexanging beech lumber drying process
The method of criteria massexanging based on experimental data that revealed a complex effect on the regime parameters of beech lumber drying process at any time has been done.
УДК 675:616.511 Доц. Л.1. Демкевич, канд. техн. наук;
ст. викл. О.В. Сафронова; ст викл. А.М. Уська - Львiвська КА
ЗАБРУДНЕННЯ ШК1Р ДЛЯ ВЕРХУ ВЗУТТЯ
Дослщжено можливе мшробюлопчне забруднення натуральних шюр для верху взуття рiзних видiв тварин: велико! рогато! худоби, оленя i лося. Встановлено неод-накове обаменшня м1крооргашзмами шюр рiзних тварин в щентичних умовах заб-руднення.
Ключов1 слова: шк1ра, забруднення, м1крооргашзми, оброблення, сировина, по-казник, культивування, вирощування, мазки, колонн, температура, дослщження.
Для виготовлення верху шюряного взуття в Укра!ш застосовують на-туральш, штучш та синтетичш шюри. Деташ верху шюряного взуття закри-вають тильну i боков1 поверхш стопи, виготовляють !х з м'яких, еластичних матер1ал1в. Якщо матер1али верху не забезпечують видалення поту, то збшь-шуеться волопсть у середиш взуття. Зношування матер1ал1в прискорюеться шд впливом поту, вологи, пилу i забруднень, що знежирюють шюру. Воло-гопроникшсть натурально! шкiри забезпечуе виведення в навколишне сере-довище 70 % поту.
Найкращим матерiалом для верху шюряного взуття за гiгiенiчними, ес-тетичними та експлуатацiйними властивостями вважають натуральнi шкiри. До ii вад вщносять: намокання у водi, здатшсть руйнуватися у процесi експлу-атаци пiд дiею вологи i мiкроорганiзмiв, недостатня стiйкiсть до дii високих температур i агресивних середовищ (кислот, лупв, нафтопродуктiв та iн.). Са-нiтарно-гiгiенiчнi вимоги до матерiалiв, яю використовуються для виготовлення шюряного взуття, полягають у тому, що вони не повинш сприяти наг-ромадженню i розвитку мiкроорганiзмiв. Бажано, щоб матерiали мали анти-мжробну стiйкiсть. М1крофлора шкiри, а також ii мжробюлопчне розкладан-ня залежать вiд виду шкiри, методу фарбування та використаних барвниюв.
Метою нашого дослщження було: вивчення можливого мжробюлопч-ного забруднення натуральних шкiр для верху взуття рiзних видiв тварин в природних умовах. Варто зазначити, що це питання недостатньо вивчено, а шформаци про нього в науковш лiтературi практично немае. У процес ви-робництва, шкiри шддають рiзним видам оброблення, з метою надання !м то-варознавчих властивостей.
З нашвфабрика^в великоi рогатоi худоби, оленя i лося, якi не мають глибоких дефек^в, виготовляють м'якi шкiри з тонкою покривною плiвкою анiлiнового фарбування. Мехашчне оброблення всiх видiв шюр за допомо-гою пресiв здшснюють для ущiльнення лицьового шару, шдвищення його ад-гезii та надання блиску. Шд час пресування використовують плити з рiзним характером поверхш. Шкiру з великоi рогатоi худоби переважно пресують
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
гладкою плитою, яка мае природну мерею, а шюри оленя та лося - плитами з рельефним художшм тисненням на лицьовш поверхнi.
У наших дослщження використовувалися шкiри з рiзно! вихщно! си-ровини, а саме: велико! рогато! худоби, оленя i лося. Шюра велико! рогато! худоби (виросток) - це щшьна пружна шюра телят, хромового дублення, пло-щею 120-130 дм2, товщиною до 2 мм, залежно вiд топографiчно! дiлянки та оброблення. Шкiра оленя мае бшьшу товщину, порiвняно зi шкiрою велико! рогато! худоби, значну пухюсть i пористiсть. Площа !! становить 130-170 дм , товщина - 1,5-2,5 мм. Виготовляють шюри оленя хромового та жирового (замша) дублення.
Шюра лося мае товщину 2,5-3,5 мм i площу 200-400 дм . В асортимен-т видiляють товсту, але м'яку i дуже мiцну, замшу та шюри хромового дублення. Характеристику дослщжуваних зразюв шкiр рiзних видiв тварин для верху взуття наведено у табл. 1
Табл. 1. Характеристика зразшв шк1р рiзних видiв тварин для верху взуття
Назва Кол1р Спос1б оброблення Уявна густина, г/см3 Маса, г Товщина, мм
Шшра ВРХ (виросток) темно-коричнева гладка 0,86 1,8 1,4
Шк1ра оленя рожева тиснена 0,65 1,6 1,7
Шшра лося чорна тиснена 0,55 2,3 2,5
Як видно з наведених у табл. 1 даних, шюри рiзних тварин мають не-однаковий тшр. За способом оброблення шюра велико! рогато! худоби гладка, а шюра оленя i лося - тиснена. Найбшьша уявна густина характеризуеться 0,86 г/см для шюри велико! рогато! худоби, а найменша уявна густина -0,55 г/см у шюри лося, це пов'язано з пухюстю шюри. Шюра лося мае найбшьшу масу - 2,3 г i товщину - 2,5 г. Найменшу масу мае шюра оленя -1,6 г, а найменшу товщину - 1,4 мм - шюра велико! рогато! худоби.
Мжробюлопчне забруднення шюр, яке ми отримали вщ рiзних тварин, визначалося за показником МАФАМ - загальною юльюстю мезофшь-них аеробних i факультативно - анаеробних мiкроорганiзмiв. Цей показник св^ить про загальну забруднешсть об'еклв мжрооргашзмами.
Для проведення дослiдження зразки шюр велико! рогато! худоби, оленя i лося спочатку витримували у сушильнш шафi за температури 110115 °С, яка забезпечувала знищення як вегетативних клггин мiкроорганiзмiв, так i !хнiх спор. Пiсля цього шкiри витримували протягом трьох дiб у при-родних умовах, за цей час з повггря на !х поверхню осiдали мiкроорганiзми.
Кшьюсне визначення мiкроорганiзмiв здiйснювали методом культиву-вання на твердому поживному середовищд - м'ясопептонному агарi (МПА).
Для цього робилися змиви з поверхш оброблених шюр тварин площею 22 100 см (4 площд по 25 см ), зшмаючи мiкрофлору, яка на них мютиться, тампоном, змоченим у стерильнш водi. Шсля цього тампон помiшали у колбу, заповнену 100 мл стерильно! води, шшим сухим стерильним тампоном протирали змиту поверхню i помщали його в ту саму колбу. Вмют колби ретель-но перемшували для отримання вихiдно! суспензi!.
118
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ Укра1'ни. - 2011. - Вип. 21.2
Для виЫву мiкроорганiзмiв стерильною пiпеткою набирали 1 мл ви-хiдноi суспензii, переносили ii у чашки Петрi, яю потiм заливали розплавле-ним м'ясо-пептонним агаром, охолодженим до 45 °С. Живильне середовище з виЫвним матерiалом перемiшували, залишали для застигання i пiсля цього помiщали у термостат.
У термостат мiкроорганiзми вирощували протягом трьох дiб за тем-ператури 30 °С. Облiк результатiв проводили шляхом шдрахунку кiлькостi колонiй (КУО) в 1 мл змиву яю виросли на м'ясопептонному агар^ врахову-ючи мiру розведення. Результати дослщження мiкробного забруднення нату-ральних шюр для верху взуття за походженням МАФАМ наведено у табл. 2
Табл. 2. М1кробюлог1чне забруднення шкр за показником МАФАМ, КУО
Назва Уявна густина, г/см3 Кшьккть МАФАМ, КУО
Шшра ВРХ (виросток) 0,86 400
Шшра оленя 0,65 550
Шшра лося 0,55 900
Як видно з отриманих даних, найбшьше мiкроорганiзмiв було виявле-но на шкiрi лося - 900 КУО, тодi як на шкiрi оленя юльюсть !х становила 550 КУО, а на шкiрi велико1' рогато1' худоби - 400 КУО.
На нашу думку, неоднакове обЫменшня мжрооргашзмами шкiр мож-на пояснити рiзною уявною густиною, тобто, чим щшьтша шкiра, тим мен-ше на нш затримуеться мiкроорганiзмiв. Варто зазначити, що густина характеризуемся масою одинищ об'ему. Оскiльки шкiра е пористим матерiалом, для не1' показником е як справжня густина, так i уявна. Уявна густина визна-чаеться вщношенням маси до об'ему зразка, зокрема пори. Уявна густина
3 3
шюри змшюеться вщ 0,2 до 1,2 г/см , справжня - вщ 1,2 до 1,9 г/см .
Для визначення яюсного складу мжрофлори натуральних шюр для верху взуття були виготовлеш мазки з колонш, що виросли на чашках Петрь Мазки розглядали пiд мiкроскопом зi збiльшенням 15x90.
Отже, автори дшшли висновку, що яюсний склад мiкрофлори шкiри велико1' рогато1' худоби (виросток) для верху взуття представлений паличко-видними бактерiями з роду Bacterium, кулястими диплобактерiями i сарцина-ми. На шкiрi оленя були iдентифiкованi диплококи i тетракоки. На шкiрi лося виявлено шгментоваш сапрофiтнi бактерii роду Micrococcus, сарцини.
Первинне мжробюлопчне забруднення шюр для верху взуття мае пев-ний вплив на сангтарно-гтешчш показники готового взуття, тому ця проблема е актуальною та перспективною для подальших наукових дослщжень.
Лггература
1. Рудавська Г.Б. Сан1тарно-г1г1ен1чна експертиза товар1в / Г.Б. Рудавська, Л.1. Демке-вич. - К. : Вид-во КНТЕУ. - 2003. - 409 с.
2. Рудавська Г.Б. Мшробюлопя / Г.Б. Рудавська, Л.1. Демкевич. - К. : Вид-во КНТЕУ. - 2005. - 407 с.
3. Кушшр М.К. Товарознавство взуттевих товар1в. - Ч. 3. / М.К. Кушшр, Н.П. Тихонова. - К. : НМЦ "Укоопосвгта", 2001. - 266 с.
4. Товарознавство непродовольчих товар1в. - Ч. 1: Текстильно-взуттев1 та галантерейт товари : практикум / Г.Ф. Пугачовський, Н.П. Тихонова, Н.К. З1мша та ш. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2003. - 324 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Демкевич Л.И., Сафронова О.В., Уская А.М. Загрязнение кож для верха обуви
Исследовано возможное микробиологическое загрязнение натуральных кож для верха обуви разных видов животных: крупного рогатого скота, оленя и лося. Установлено неодинаковое обсеменение микроорганизмами кож разных животных в идентичных условиях загрязнения.
Ключевые слова: кожа, загрязнение, микроорганизмы, обработка, сырье, показатель, культивирование, выращивание, мазки, колонии, температура, исследование.
Demkevitch L.I., Safronova O.V., Uskaj A.M. Leather pollution for upper foot-wear
Possible microbiology pollution of natural leather for foot-wear upper of different kinds of animals: cattle, fawn and elk has feen researched. Different reproductions by hide micro-organisms of many kinds of animals in identical conditions of pollution have been determined.
Keywords: pollution, micro-organisms, processing, raw-materials, indicator, cultivation, growing, colony, temperature, smears, investigation.
УДК 621.921.4 Студ. О.С. Зайчук;
проф. 1.Г. Войтович, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПЕРСПЕКТИВИ ШЛ1ФУВАННЯ ДЕРЕВИНИ СТР1ЧКОЮ, З'СДНАНОЮ В ПЕТЛЮ МЕБ1УСА
Розглянуто процес шл1фування, можливосп тдвищення стшкосп шлiфуваль-но! с^чки. Визначено доцшьшсть i технолопчшсть використання абразивно! шль фувально! с^чки Меобiуса для шлiфування масивно! деревини.
Ключов1 слова: шлiфування, с^чка Меобiуса, масивна деревина, експеримен-тальна установка.
Процес шл1фування деревини е майже в кожному технолопчному процес виготовлення вироб1в з деревини. Для його здшснення використову-ють найр1зномаштшш1 шл1фувальш шструменти. Шл1фувальш стр1чки мо-жуть надходити на реашзащю у вигляд1 лислв, рулошв, готових до використання нескшчених стр1чок. Своею чергою, обладнання, залежно вщ ширини стр1чки, яку використовують, подшяють на вузькостр1чкове, шириною стр1ч-ки до 150 мм, { широкостр1чкове - бшьше тж 300 мм. Для шл1фування мо-жуть використовувати також пелюстков1 абразивш шструменти та жорстк чи пружш круги (цилшдри).
Ми для дослщження обрали шл1фувальну стр1чку шириною 60 мм. Зважаючи на техшчний розвиток деревообробно! галуз1, ця операщя все таки залишаеться одшею з найбшьш трудомютких, { !! частка становить 12... 13 % вщ загально! трудом1сткосл виготовлення мебл1в з натурально! деревини.
Шл1фування деревини застосовують для шдготовки поверхш: шд лич-кування щит1в (кал1брування) та шд опорядження. Для шл1фування шд опо-рядження використовують послщовно три номери шл1фувально! стр1чки № 25-16, № 12-10, № 8. Внаслщок такого оброблення, поверхня деревини повинна мати параметри шорсткосл Кшшах не бшьше 16 мкм для ттроцелюлоз них та пол1уретанових лаюв { 32 мкм для пол1еф1рних покритпв. Тому на ви-робнищш можуть виникати певш проблеми, як впливають на яюсть оброб-лювано! поверхш { продуктившсть шл1фувально! стр1чки.
120
Збiрник науково-техшчних праць
