CC BY
93
УДК 636.2:661.47:57.088.6
Гунчак В.М., д.вет.н. професор Гримак Я.1., acnipaHT © E-mail: [email protected] Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького, м. Лъвгв
ЙОДНА НЕДОСТАТШСТЬ ТА КОРЕКЦ1Я РЕПРОДУКТИВНО!
ФУНКЦП KOPIB ПРЕПАРАТАМИ ЙОДУ
У cmammi представлений анал1з огляду лтератури з мехатзму diï тиреогдних гормошв та взаемозв'язку патологи mumonodiônoï залози в йоддефщитних районах з порушеннями репродуктывног функцп Kopie. Встановлено, то з дефщитом йоду у тварин пов 'язат аборты, мертвонародження, вроджет аномалИ, тдвищена перинатальна смертшстъ.
Порушення синтезу, метабол1зму та мехатзму diï тиреогдних гормошв е одтею з ланок патогенезу хвороб оргамв розмноження незапалъного характеру або функигоналъних розладгв. Незважаючи на те, то е незаперечт докази взаемозв'язку м1ж титопод1бною залозою i репродуктивною системою до иъого часу немае единог думки, modo характеру иъого взаемозв'язку. Очевидно, ие визначаетъся наявтстю стлъних иентралъних MexanÍ3MÍe регуляигг. На ие вказуе регуляигя тропними гормонами гтоф1за дгялъностг яечнитв i mumonodiônoï залози, ят в свою чергу знаходятъся nid контролем гтоталамуса.
Встановлено, то в ocnoei превентивних 3axodie йодног nedocmamnocmi е забезпечення потреб оргамзму тварин йодом, особливо тшъних Kopie у cyxocmiÙHUÙ nepiod та новонароджених телят. Наведет способи i методи застосування ùodeMicnux npenapamie з метою профшактики та лтування йодног nedocmamnocmi у великоï рогатоï худоби, зокрема парентералъне ïx введения.
Ключое1 слова:cyxocmiÙHi корови, телята, репродуктивна система, вiдmвopювaлънi функцИ, титопо&бна залоза, гормони, ùodoeMicni препарати
УДК 636.2:661.47:57.088.6
Гунчак В.М., Гримак Я.И.
Лъвовсъкий националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжыцкого
ЙОДНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ И КОРРЕКЦИЯ РЕПРОДУКТИВНОЙ ФУНКЦИИ КОРОВ ПРЕПАРАТАМИ ЙОДА
В статье представлен анализ обзора литературы по механизму действия тиреоидных гормонов и взаимосвязи патологии тытовыдной железы в йоддефицитных районах с нарушениями репродуктивной функции коров. Установлено, что с дефицитом йода у животных связаны аборты,
© Гунчак В.М., Гримак Я.1., 2014
23
мертворождения, врожденные аномалии, повышенная перинатальная смертность.
Нарушение синтеза, метаболизма и механизма действия тиреоидных гормонов является одним из звеньев патогенеза болезней органов размножения невоспалительного характера или функциональных расстройств. Несмотря на то, что есть неопровержимые доказательства взаимосвязи между щитовидной железой и репродуктивной системой до сих пор нет единого мнения в отношении характера этой взаимосвязи . Очевидно это определяется наличием общих центральных механизмов регуляции На что указывает регуляция тропными гормонами гипофиза деятельности яичников и щитовидной железы, которые в свою очередь находятся под контролем гипоталамуса.
Установлено, что в основе превентивных мер йодной недостаточности является обеспечение потребностей организма животных йодом, особенно стельных коров в сухостойный период и новорожденных телят. Приведенные способы и методы применения йодсодержащих препаратов с целью профилактики и лечения йодной недостаточности у крупного рогатого скота, в частности парентеральное их введение .
Ключевые слова: сухостойные коровы, телята, репродуктивная система, воспроизводительные функции, щитовидная железа, гормоны, йодсодержащие препараты.
UDC 636.2:661.47:57.088.6
Hunczak V., Grimak Y.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biothechnology named after
S.Z.Gztskyy
IODINE DEFICIENCY AND CORRECTION OF THE COWS' REPRODUCTIVE FUNCTION USING IODINE PREPARATION
The article analyses the literature review of the action mechanism of thyroid hormones and the relationship of the thyroid gland pathology in areas with iodine deficiency with the disorders of cows' reproductive function. It is stated that iodine deficiency in animals is associated with abortion, stillbirth, congenital anomalies, and increase in perinatal mortality.
The violation of synthesis, metabolism and the action mechanism of thyroid hormones is one of the stages of pathogenesis of non-inflammatory reproductive organs diseases or functional disorders. Although there is irrefutable evidence of the relationship between the thyroid and the reproductive system, so far there has not been consensus about the nature of that relationship. Obviously, this is determined by the presence of general central regulation mechanisms. It is indicated by the regulation of the activity of ovaries and the thyroid gland by trophime hormones of the hypophysis, which in turn are controlled by the hypothalamus.
Meeting the needs of the animals' organism for iodine lies in the heart of prevention of iodine deficiency. Preventive ways of iodine deficiency in cattle are given, particularly of parenteral application of iodine preparation, which has a
24
practical value for group and individual prevention of animals, especially during the dry period and the period of newly born calves.
Key words: dry cows, calves, reproductive system, reproductive functions, thyroid gland, hormones, iodine preparation.
Галузь скотарства i3 року в piK стикаеться з багатьма ветеринарними проблемами. Зокрема одшею з найпоширешших е ентерити телят. Частка телят з розладами шлунково-кишкового тракту протягом перших дшв життя, на деяких тваринницьких фермахдосягае до 35-40, алетальшсть - 10-15 вщсотюв. Вивченню профшактики, особливостей етюлоги, патогенезу, д1агностики i л1кування ентериив присвячеш роботи багатьох дослщнимв [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13]. На думку вчених основними причинами шлунково-кишкових розлад1в у телят е недотримання технолопчних параметр1в утримання i год1вл1 кор1в, особливо у сухостшний перюд; д1я неспециф1чних мжрооргашзм1в, якими контамшоваш тваринницью примщення; зниження захисних сил оргашзму; неповноцшшсть молозива та вплив чинниюв зовшшнього середовища, тощо.
В патогенез! ентериив бере участь умовно-патогенна i патогенна мжрофлора, тому в л1куванн1 хворих телят велике значения надають х1м1отерапевтичним засобам. Однак, через ix несистемне i довготривале застосування у м1кроорган1зм1в виробляеться до них резистентшсть. Щоб И подолати х1м1отерапевтичн1 засоби поеднують з речовинами, що пригшчують мехашзми медикаментозно! адаптаци м1кроорган1зм1в, доповнюють перелж антимкробних речовин новоствореними препаратами, до яких ще не виробилась стшккть. Арсенал засоб1в xiMioTepanii щор1чно стр1мко росте, i майже такими ж темпами збшьшуеться кшькють ускладнень, що викликаш ними та кшькють штам1в м1крооргашзм1в стшких до ix д!1.
Одним ¿з шлях1в превентивно! Tepanii' може бути застосування препарат1в йоду, особливо у тих б1огеох1м1чних зонах, в яких його не вистачае. За даними багатьох лослшниюв, такими, зокоема е 3axinHi облаем Укоаши - зона Каопат, Прикарпаття, Волинь, Р1вненщина, Льв1вщина i обумовлено це великою вщдалешстю i'x вщ MopiB i OKeaHiB, якi забезпечують потребу цього мiкDoeлeмeнтv Г14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26]. У гуманнш медициш перераховаш територи Украши належать до нaйбiльш неблагополучних зон щодо захворювання людей на eHfleMi4Hnft зоб.
Проблема взаемозв'язку пaтoлoгii щитoпoдiбнoi залози у йoддeфiцитниx районах з порушеннями репродуктивно! фyнкцii тварин становить великий науковий i практичний штерес для ветеринара. Вщомо, що з дeфiцитoм йоду у тварин пов'язаш аборти, вpoджeнi aнoмaлii, пiдвищeнa перинатальна смертшсть. Порушення синтезу, мeтaбoлiзмy i MexaHi3My ди тиреощних ropMOHiB розглядаеться як одна i3 ланок патогенезу хвороб оргашв розмноження незапального характеру або фyнкцioнaльниx po3nafliB [27, 28, 29].
Незважаючи на те, що е He3anepe4Hi клiнiчнi докази вираженого взаемозв'язку мiж щитoпoдiбнoю залозою i репродуктивною системою, до тепершнього часу не склалось едино! думки про характер цього взаемозв'язку.
25
Очевидно, це визначаеться наявшстю спшьних центральных мехашзм1в регуляци. На користь цього припущення свщчить той незаперечний факт, що д1яльшсть яечниюв \ щитопод1бно! залози регулюеться тропними гормонами гшоф1за, яю в свою чергу знаходяться пщ контролем гшоталамуса.
Вивчення потребують багато аспекпв корекци йодно! недостатност1 у тварнн, особливо пщ час тшьностг При цьому найменше вивченими залишаються питания парентерального застосування препарата йоду, що важливо для проведения групово! та шдивщуально! профшактики йод-дефщитних захворювань у велико! рогато! худоби.
Як вщомо, 50 вщсотюв йоду вщ його загально! кшькост1 в оргашзм1 мютить щитопод1бна залоза, друга частина його знаходиться в плазм1 { м'язах, в основному у форм1 оргашчних сполук [29, 30, 31]. Ф1зюлопчне значения йоду визначаеться його зв'язком з гормонами щитопод1бно! залози.
Активним тропним гормоном аденогшоф1зу, який здшснюе регулюючий вплив на життево важлив1 функци оргашзму, е тиреотротн [32, 33]. Вш контролюе ркт \ прол1ферацш фолжулярних кл1тин щитопод1бно! залози [34], пщвищуе !! кровопостачання, забезпечуе метабол1зм та синтез гормошв трийодтироншу (Тз) та тироксину (тетрайодтиронш - Т4) [35, 36, 37]. Незначне пщвищення концентраци тиреотропного гормона у кров1 сприяе р1зкому пщвищенню функционально! активное^ щитопод1бно! залози [38, 39].
Як тироксин, так { трийодтиронш е йодованими похщними амшокислоти тирозину [40]. Потрапляючи у кров, Т3 та Т4 зв'язуються з тироксинзв'язувальним глобулшом (80% Т4 та 95% Т3) та преальбумшом (15% Т4 та 5% Т3) I циркулюють у вигляд1 зв'язаного з бшком йоду [41, 42].
У норм1 стввщношення м1ж Т4 та Т3 становить 7:1. Лише незначна кшьккть тироксину (0,5%) I трийодтироншу (0,005%) циркулюють в кров1 у вшьному сташ, саме вони е бюлопчно активними I дифундують через кл1тинну мембрану [3].
За даними В.1. Левченка з1 ствавторами (2001), близько 85% циркулюючого у кров1 Т4 пщ впливом дейодиназ дейодуеться в печшщ та нирках з утворенням майже 80% добово! кщькост1 Т3. Незначна кщькють менш активного, трийодтироншу, аналопчно синтезуеться у щитопод1бнш залоз1 [43, 44, 45]. Отже, тироксин одночасно е бюлопчно активним гормоном та прогормоном для синтезу трийодтироншу.
Тироксин та трийодтиронш стимулюють окислювальш процеси у тканинах [46]. Вони посилюють поглинання кл1тинами кисню I видщення ними вуглекислоти, таким чином покращують основний обмш та утворення тепла, здшснюють безпосереднш контроль за процесами розщеплення бщюв, жир1в, вуглевод1в, водно-електрол1тним балансом [47, 48, 49]. Через свою безпосередню дш на ядерний апарат тиреощш гормони впливають на процеси росту, розвитку нервово! системи [50, 51] та диференци кл1тинних елемент1в тканин [35, 52, 53].
Тиреощш гормони беруть активну участь у регуляци травних процеав у рубщ. Вони посилюють бродшня кормових мае, пщвищують синтез летких та високомолекулярних жирних кислот, глюкози, прискорюють !х всмоктування у
26
кров [53, 54, 55 ]. Тироксин та трийодтиронш, за даними ряду автор1в [56, 57, 58, 59], беруть активну участь у стимулюванш синтезувальних процеЫв у печшщ. За пщвищення функцюнально! активное^ щитопод1бно! залози у кров1 зростае р1вень альбумш1в та а-глобулш1в.
Иодна недостатшсть належить до найбшьш поширених м1кроелементоз1в людини I тварин. При недостатност1 йоду в оргашзм1 вироблення тиреощних гормошв загальмовуеться. Це призводить до компенсаторного посилення функци I збшьшення об'ему щитопод1бно! залози, И патолопчних змш [60, 61, 62, 63].
Зниження функцюнально! активност! щитопод1бно! залози I И морфолопчш змши обумовлюють порушення обмшу речовин в оргашзм!, сприяе розвитку дистроф1чних процеЫв у тканинах I органах.
У йоддефщитнш зош як у людини так, I у тварин на перший план виступае порушення функци репродуктивно! системи. Взаемозв'язок м1ж функщею яечниюв I щитопод1бно! залози вщоме давно. Для пщтримання достатньо! активност! гонад необхщний вщповщний р1вень обмшу речовин , який регулюеться секрещею тиреощних гормошв. Водночас актившеть щитопод1бно1 залози в певнш м1р1 залежить ввд гормонально! функци яечниюв [65, 66, 67].
£ незаперечш докази вираженого взаемозв'язку м1ж щитопод1бною залозою I репродуктивного системою . У першу чергу це визначаеться , мабуть , наявшетю епшьних центральних мехашзм!в регуляцп . На користь цього припущення евщчить той незаперечний факт, що д!яльшсть яечниюв I щитопод1бно! залози регулюеться тропними гормонами гшоф!за, яю в свою чергу знаходяться пщ контролем гшоталамуса.
Иод позитивно впливае на прояв статевих цикл1в у тварин. Б.С. Орлинский, 1984; Б.Д. Кальницький (1985); Н.1. Полянцев (1986) вважають, що безплщдя при патологи щитопод1бно! залози можливе I при регулярних статевих циклах, внаслщок недостатност! лютешово! фази або ановуляци.
В.В. Ковальський, М.1. Струк, А.1. Ладан (1970) вщзначають важливють йоду в лжвщаци безплщдя у кор1в в зош з йодною недостатшстю. Вони встановили, що при збагаченш рацюну кор1в йодом скорочуються термши безплщдя, кшьккть плщних оаменшь до 2-2,4 проти 4,2-3,8 в контроле
За даними Б.Д. Кальницького (1985), хрошчне порушення вщтворювально! функци у кор1в спостер1гаеться при зниженш у сироватщ кров! йоду, зв'язаного з бшком, нижче 37 мкг/л. Пщвищення його концентраци до 46 мкг/л нормал1зуе функцш вщтворення I розвиток плода.
Особливий штерес представляе функщя щитопод1бно! залози при ваптностг
За даними ряду дослщниюв, ваптшеть пщвищуе потребу в тиреощних гормонах I сприяе ще бшьшому розвитку йодно! недостатност! [72, 73, 74]. Таким чином, у ваптних розвиваеться субклшчний гшотиреоз. У жшок з пом1рним або важким гшотиреозом концентращя вшьного Т4 в сироватщ кров! занижена, але при легкому гшотиреоз! вона може залишатися близькою до
27
нижньо! гранично! норми. На тл1 сильного гшотиреозу часто вщбуваються викидш [65, 67, 75].
За повщомленням ряду вчених [76, 77, 78] внаслщок зростання р1вня хорюшчного гонадотротну при ваптност! кнуе постшна стимулящя щитопод1бно! залози. 3 шшого боку, збщьшуеться ф1зюлопчна потреба у тироксин! [72]. При ваптност! п!двищуеться ! нирковий кл!ренс йодиду [74].
В!дзначено, що гормони щитопод!бно! залози стимулюють функц!ю жовтого т!ла, що важливо для пщтримки ваг!тност! на ранн!х терм!нах [79].
У тщьних тварин концентрац!я йоду, зв'язаного з б!лком, п!двищуеться ! досягае б!льше 100 мкг/л. Потреба кор!в у йод! в перюд т!льност! зб!льшуеться майже в 1,5 рази. У тварин з кистою яечниюв ! в пер!од еструсу концентрац!я йоду, зв'язаного з бщком, у сироватц! кров! р!зко падае. Оптимальним показником забезпеченост! кор!в йодом може служити його вм!ст в молощ.
У сво!х досл!дженнях В.Ф. Лисов (1986) встановив зниження функци щитопод!бно! залози у кор!в пщ час т!льност!. При кл!н!чному обстеженш в!н спостер!гав зб!льшення щитопод!бно! залози у тщьних тварин. Автором виявлено, що пщ час т!льност! у кор!в у перш! 2,5 мшящ вм!ст загального тироксину у сироватц! кров! становив 42 иг/мл, загального трийодтироншу 0,85 иг/мл. 1з збщьшенням терм!н!в т!льност! спостер!галося зниження концентраци гормон!в ¿за 1-2 м!сяц! до отелення концентрац!я Т4 ! Т3 становила 36 иг/мл ! 0,48 нг/мл в!дпов!дно.
Бейк!н Я.Б., Булатова С. В., Буркун 1.М. (2002) виявили, що в пер!од тщьност! в!дбуваеться зм!на тирео!дного статусу материнського орган!зму. Авторами були обстежен! корови голштинсько! ! чорно-рябо! породи у р!зш терм!ни т!льност!. При дослщженш сироватка кров! тварин на вмкт в!льних фракц!й тирео!дних гормон!в, встановлено, що концентрац!я в!льного трийодтирон!ну ! тироксину в сироватц! кров! кор!в у першому триместр! т!льност! не вщр!знялася в!д тако! в цщому по груп!. Концентрац!я в!льного трийодтироншу (ВТ3) склала 19,71 ± 1,20 ммоль/л , в!льного тироксину ( ВТ4 ) -17,22 ± 1,70 ммоль/л у кор!в голштинсько! породи ! 6,81 ± 1,10 ммоль/л ВТ3 ! 17,52 ± 1,70 ммоль/л ВТ4 у кор!в чорно-рябо! породи.
У другому триместр! тщьност!, за даними цих автор!в, функц!я щитопод!бно! залози значно була п!двищена. Концентрац!я ВТ3 склала 22,72 ± 1,40 ммоль/л у кор!в голштинсько! породи ! 10,81 ± 0,90 ммоль/л у кор!в чорно-рябо! породи. Концентращя ВТ4 склала 22,10 ± 1,80 ммоль/л у кор!в голштинсько! породи ! 26,92 ± 1,80 ммоль/л у кор!в чорно-рябо! породи. До к!нця тщьност! знову спостер!галося зниження функц!! щитопод!бно! залози у кор!в. Вм!ст ВТ3 у голштинських кор!в 17,62 ± 1,50 ммоль/л ! 8,62 ± 1,01 ммоль/л у чорно-рябих. Вмют ВТ4 14,23 ± 1,50 ммоль/л ! 14,61 ± 1,50 ммоль/л вщповщно.
В!домо, що тироксин ! трийодтирон!н матер! проникають через плаценту ! впливають на розвиток власно! щитопод!бно! залози плода, вони необхщш для нормального морфогенезу та розвитку. Тому недостатн!сть функц!! щитопод!бно! залози пщ час ваг!тност! може призвести не т!льки до г!потиреозу матер!, а й плода ! викликати несприятлив! насл!дки. Установлено, чим частше
28
в популяци рееструеться гшотиреоз щитопод1бно1 залози у матер1в, тим частше виникае явище клшчного зоба у новорождених [67].
За даними Н.П. Лисенка (2000) у перший перюд ваг1тност1 концентрация гормошв Т4 i Т3 в кров! знижена, а в другий перюд, коли починае функцюнувати щитопод1бна залоза плода, вона послщовно зростае за рахунок посиленого продукування гормошв щитопод1бно1 залози плода.
Щитопод1бна залоза плода людини починае нагромаджувати йод приблизно з 10-го тижня ваптносп, а вже до 14-го тижня внутршньоутробного розвитку активно функцюнуе. Розвиток щитопод1бних залоз перебувае пвд контролем гшоталамуса ембрюна. Водночас, видалення щитопод1бно1 залози у плода не вщбиваеться на його pocTi i розвитку скелета, що пов'язано з компенсуючим впливом щитопод1бно1 залози матерг D.A. Ficher, A.N. Klein, (1981); С. Лафранч1, (1999); D.H. Cove, P. Johnston, (1985) вважають, що гшертиреоз у плода часто е причиною його загибел^ а в новонароджених, яю вижили, можлив1 пороки розвитку.
Зарезультатамидослщжень Л.1. Дроздово!, I.A. Шкуратово! (1998, 2002) у 30Hi йодно! недостатност1 у плод1в, починаючи з 3,5-мюячного вшу, спостер1гаеться картина наростаючого колощного зоба, який найяскравше проявляеться в перюд новонародження. Вщзначено, що при фарбуванш препарат1в за Маллор1 виявлено деяке зниження насичення коллоща йодом. Що стосуеться Kopie - матер1в, то у ïx щитопод1бнш залоз1 колощ повшстю позбавлений йоду.
При дослщженш гормонального профшю у Kopie С.А. Власов i3 сшвроб1тниками (1993) встановив, що концентращя гормошв щитопод1бдно1 залози при фетоплацентарнш недостатност1 значно вщр1знялася вщ динамжи таких у здорових тварин. Авторами виявлено, що у Kopie контрольно! групи р1вень тироксину з моменту спостереження до 264 дня тшьност1 зростав, тод1 як у тварин, схильних до затримання послщу, знижувався. Якщо у Kopie з нормальним nepeöiroM род1в bmîct трийодтироншу збер1гався на одному pibhi до 256 дня i знижувався до 264 на 22,3% , то у тварин з фетоплацентарною недостатшстю концентращя гормошв i3 збшьшенням терммв тшьносп постшно зменшувалась з 1,11 ± 0,17 до 0,8 ± 0,06 нг/мл ( до 275 доби).
В.Ф. Лисов (1982) в експеримент1 пщтвердили, що пвд час тшьност1 у Kopie pißeHb тиреотропного гормону вищий. Виявлено, що р1вень ТТГ теля отелення складае 6-8 нг/мл, а в перюд лактаци 7,5 ± 0,5 нг/мл.
М.Г. AnieB та ш. (1987) встановили, що хрошчний стрес в перюд BariTHOCTi призводить до pi3Koro зниження р1вня тироксину i трийодтироншу в кров! материнського оргашзму, викликаючи в такий cnoci6 гшотиреоз.
Иод впливае на стан i розвиток молодняку. За результатами багатьох дослщжень можна зробити висновок, що розвиток зоба у телят на rai нестач1 йоду i при дисбаланс! шших м1кроелемент1в ввдбуваеться ще в перюд пренатального розвитку .
При йоднш недостатност1 у телят B.I. 1ванов з сшвавт. (1994) виявляли слизовий набряк м1жщелепного простору i верхньо! третини ши1, деяю з них були без волосяного покриву, з низькою живою масою i слабовираженими
29
харчовими рефлексами, температура тша перебувала в межах 37,5-38,2 °С. У телят з вродженим зобом через 2-3 дня теля народження вщзначали порушення функци шлунково-кишкового тракту або рестраторних оргашв { значний пад1ж (вище 30 % з числа захворщих) .
Зниження р1вня гормошв щитопод1бно! залози \ морфолопчш змши в И тканинах можуть бути обумовлеш протешовою та енергетичною недостатшстю рацюшв. Згодовування поросятам рацюну, дефщитного на протеш та енергш, викликало зниження синтезу тироксину \ гшоплази щитопод1бно! залози. Голодування бугайщв, викликане припиненням надходження енергп до пщтримуючого р1вня, знижувало р1вень Т3 \ Т4. Зниження р1вня Т3 \ Т4 \ афункцшальна гшертроф1я щитопод1бно! залози були виявлеш у кор1в з адипозно-гепатичним жировим синдромом.
Не виключено, що причиною цього е протешово-енергетична недостатшсть, часто пов'язана з надлишковим депонування жиру в оргашзм1 тварин. При цьому синдром! вщзначаеться гормональний дисбаланс \ порушення обмшу речовин, особливо у самок (передчасш роди, затримання послщу, метрити, дуже низька заплщнювашеть). У молодняку багатьох вид1в тварин з протешово-енергетичною недостатшстю також можлив1 порушення функци щитопод1бно1 залози, пов'язаш з1 зниженням Т3 \ Т4 \ другими гормональними \ метабол1чними змшами, под1бними до адипозно-гепатичного жировго синдрому у кор1в [69, 89, 90].
При проведенш доелвдв на телятах В.А. Люндишев, О.Д. Лолуа (1999) встановили, що згодовування протягом 70 дшв 2,1-2,8 мг калш йодиду \ 320470 мг калш бромщу на 100кг живо! маси актив1зуе мжробюлопчш процеси в рубщ, сприяе пщвищенню середньодобового приросту на 6-10 %, зниження витрат корм1в на 7-10%, у тому числ1 концентрат1в на 8-20 %.
Таким чином, л1тературш даш евщчать, що стан системи гшоталамус-гшоф1з-щитопод1бна залоза в репродуктивному вшд визначае здоров'я нащадюв. Вщомо, що з дефщитом йоду у тварин пов'язаш аборти, мертвонароджеш, вроджеш аномали, пщвищена перинатальна смертшсть. Порушення синтезу, метабол1зму та мехашзму тиреощних гормошв розглядаеться як одна з ланок патогенезу хвороб оргашв розмноження незапального характеру, або функцюнальних розлад1в.
В основ! профщактики йодно! недостатност1 та йоддефщитних сташв лежить забезпечення потреб оргашзму тварин в йодг Очевидно, що тщьки за рахунок корм1в забезпечити потребу тварин в даному елемешг неможливо, що пов'язано з низьким вмштом йоду в кормових культурах. Загальноприйнятим методом профщактики йодно! недостатност1 та лжування хворих тварин е застосування калш йодиду.
Найбщьш простим {доступним способом усунення йодно! недостатност1 е включения в рацюни тварин йодовано! кухонно! сол1, яка мютить 25г калш йодиду на 1 тонну кухонно! солг Стандартну йодовану кухонну ещь зазвичай готують в промислових умовах. Але у випадку необхщност! И можна приготувати безпосередньо в господарствг Н.1. Клейменов з сшвавт. (1987) пропонують методику приготування йодовано! сол1 шляхом змшування у
30
вщповщних пропорщях попередньо розчиненого в молощ йодистого калш i3 звичайною кухонною сшлю.
Концентращя йодиду в кухоннш сол1 при збер1ганш може значно знижуватися. Нав1ть якщо збер1гати кухонну ешь в пакет^ вже через 2 мюящ йод втрачаеться на 50 %, а через 4 м1сящ втрати йоду становлять 100 %, тому необхвдно перюдично перев1ряти йодовану ешь на вмют у нш йоду [93, 94].
Профшактичш дози калш йодиду (на 1 кг живо! маси тварини): велика рогатахудоба - 3 мг, телятам - 0,1-0,6 мг [60, 96].
Незважаючи на те, що застосування калш йодиду при тшьност1 може бути пов'язане з ризиком для плода [97, 98], у бшьшост1 дослщжень збагачення рацюшв Kopie йодом давало позитивний ефект.
Дослщженнями А.Г. Нежданова, Г.А. Черемисинова, A.A. Ковальчука (1974) виконаними у центрально-чорноземному perioHi Pocii', що е еталонним по забезпеченост1 йодом встановлено, що додавання до рацюну 6мг йодистого калш сприяло пщвищенню заплщненост1 ввд першого оЫменшня на 15,8%, зменшення кшькост1 дшв безплщдя на 18,7.
Вчеш Естонського науково-досл1дного шституту землеробства i мел1орац11 встановили, що додавання до рацюну Kopie 2,5-5 мг йодистого калш сприяло р1зкому зменшенню к1лькост1 затримань посл1ду, аборт1в i мертвонароджених . При цьому молочна продуктивн1сть у Kopie зб1льшилася на 10%, жирномолочшсть - на 0,35%, жива маса новонароджених телят - на 2,7% (з 26 до 33 кг). Також в1дзначено вищий в1дсоток запл1днення при першому ociMeHiHHi [100].
Проведеними досл1дженнями на великш рогат1й худоб1 В.В. Ковальським, M.I. Струком, A.I. Ладаном (1970) встановлено, що збагачення рацюшв Kopie йодом в кшькост1 до 6,9-7,5 мг на добу (0,5мг йоду на 1кг сухо! речовини рац1ону) бшьш ¿стотно вплинуло на живу масу телят при народженн1, н1ж висока концентрац1я.
Згодовування телятам у склад1 основного рац1ону кал1ю йодиду позитивно впливае на 6ioxiMi4Hi показники кровг Так, В.А. Люндашев, О.Д. Лолуа (1999) виявили достов1рне зниження кшькосп сечовини на 16-23% i пщвищення загального б1лка на 10-12% у телят, в рацюн яких був введений кал1ю йодид.
За даними Б. Д. Кальницького (1980), для стимуляци статево! функцй' та молочно! продуктивност1 Kopie при промислов1й технологи рекомендуеться застосовувати п1двищен1 (в 1,5-2 рази) норми йоду. Зб1льшення норм з 5-12 до 15-21 мг сприяе п1двищенню вм1сту йоду в кров1 на 13-29%, запл1дненост1 - на
13-14%, а також скорочення шдексу ос1мен1ння на 0,4-0,5, серв1с-пер1оду - на
14-21 день, ембрюнально! смертност1 - на 9%. У дослщах на телицях з низьким вм1стом йоду в сироватц1 кров1 показано, що при згодовуванш 500 мг йодистого калш на голову на добу до 14-го дня спостер1галося виражене проявления симптом1в т1чки i охоти.
Кал1ю йодид можна вводити парентерально. Про ефективне застосування йодованих ол1й пов1домляють К.Д. Валюшкина (1981), Б.Д.Кальницкий (1985) i iHmi.
31
Шкуратова I.A., Коржавин A.B. (2001) поставили дослщ на коровах з термшом тщьност1 3,5-4 мюящ. Тваринам дослщно! групи на початку досл1ду i дв1ч1 в сухостшний перюд пщшюрно вводили 10мл 10%-ного водного розчину калш йодиду. Враховували 6ioxiMi4Hi показники кров1 до дослщу i за два тижш до род1в. Автори встановили, що у Kopie дослщно! групи виражена тенденщя до пщвищення вм1сту в кров1 глюкози, резервно! лужност1, а р1вень зв'язаного з бщком йоду 3pic на 26,6%. KpiM того, автори вщзначають, що у Kopie, яким вводили калш йодид, не вщбувалося р1зкого зниження вмкту каротину, в той час як у Kopie контрольно! групи вщзначалося зниження р1вня його на 51,9 %.
А. Л. Падучевою (1979) встановлено, що ¿мплантащя таблеток калш йодиду масою 100-600мг пщ шюру сухостшним коровам i нетелям забезпечуе нормал1зацш род1в, сприяе зменшенню шсляродових ендометрит1в. Вщзначено також позитивний вплив ¿мплантаци таблеток калш йодиду на внутршньоутробний розвиток плод1в, збщьшувалася маса ix при народженш, зменшились випадки диспепсш у новонароджених. Автор вважае, що застосування препарату методом ¿мплантаци усувае необхщшсть щоденно! дач1 добавок, забезпечуе точне i максимальне використання препарату, оскщьки вш надходить безпосередньо в кров, минаючи шлунок i печшку.
Дослщженнями М.В. Ряпсово! (2001, 2002, 2003) встановлено, що у йоддефщитних районах парентеральне введения (в дщянку сщнично-прямокишкових ямок) 5%-го розчину калш йодиду в доз1 10мл коровам за схемою: на 85-90 день тщьност1, повторно за 50-60 дшв до отелення та у шсляродовий перюд двократно (у день отелення i через 14 дшв) сприяе нормал1заци обмшних процеЫв. Це виражаеться у пщвищенш р1вня глюкози на 11,0%, резервно! лужност1 - на 18,7%, загального бщка - 12,3%, загального кальцш - на 4,4%, неоргашчного фосфору - 11,1%, каротину - на 15,4%. Одночасно, введения калш йодиду знижуе р1вень акушерсько! патологи у кор!в: затримку послщу - на 11,1-19,5%, субшволюцш матки - на 9,7-13,6%, тсляродов1 ендометрити - на 11,1-23,7%. KpiM того, введения калш йодиду коровам у сухостшний перюд позитивно впливае на стан новонароджених телят, про що свщчить пщвищення приросту маси тща телят у перший мюяць життя на 7,2-25,0% та зниження захворюваност1 на 8,9-22,2 вщсотка.
I.I. Гевкан i3 ствроб1тниками (2013) повщомляють про вплив комплексного лшосомального препарату «Лшойод», який складаеться з оргашчно! сполуки йоду, в1тамш1в А, Е, К, ß-каротину, лецитину та твшу, на 6ioxiMi4Hi показники кров1 кор1в-первкток та ix вщтворювальш властивост1. Авторами встановлено, що вказаний препарат при пщшюрному введенш зумовлюе тенденцш до зниження активност1 аспартатамшотрансферази i гамаглутаматтрансферази, незначне зростання загального бщка та пщвищення заплщнюваност1 Kopie на 20 вщсотюв пор1вняно з контрольними тваринами.
Для л1кування телят з ендем1чним зобом запропоновано ряд препарата, таких як: ДИФ-3 (до складу якого входить зал1зодекстрановий комплекс ферроглюкш-75 i пол1вшщовий спирт-йодний комплекс), препарат вводять внутршньом'язово в доз1 4мл на голову одноразово; амщойодин - препарат, що мютить калш йодид, йод кристал1чний i крохмаль (його призначають у вигляд1
32
добавок до концентрованих корм1в у дозах: коровам 0,1 г, в1вцям - 0,01 г/добу); йодвщон, цеойод, стакод, про ефектившсть яких повщомляеться в робот1 С. Кузнецова, А. Кузнецова (2003). Автори встановили, що найбшьш ефективним з них е йодвщон.
3 йодовмюних препарата необхщно вщзначити х1м1чну сполуку, в якш йод входить до складу оргашчно! молекули, що мштить четвертинний азот -йодид - 3 - ( 2,2,2 - триметилгщразонш ) пропюново! кислоти (МД1) [108].
О.П. 1ль1на, Б.Я. Власов, Ю.А. Тарнуев, В.А. Лопирев (2000) провели оцшку впливу МД1 на функцш щитопод1бно! залози. Х1м1чна будова МД1 под1бна до структури таких ф1зюлопчних сполук, як холш, ацетилхолш, карштин та деяю rnmi, е природними компонентами тваринних оргашзм1в. Мабуть, позитивний ефект МД1 при гшофункци щитопод1бдно! залози зв'язаний з його здатшстю транспортувати йод.
При лжуванш тварин з гшотиреозом поряд з йодистими препаратами призначають терапевтичш засоби для ввдновлення порушенних функцш оргашв i систем. Так, I.A. Шкуратова (2001) встановила, що найкращий лшувальний i профшактичний ефект дае спшьне застосування йодистих препарата, селешту натрш i олшного розчину трив1тамшу або тетрав1ту.
За результатами дослщжень О.П. 1ль1но1, Б.Я. Власова, Ю.А. Тарнуева (2000) , при г1потиреоз1 кл1тинна бюенергетика у тварин набувае гшоксично! спрямованосп i в розвитку ендем1чного зобу дефщит йоду може грати роль тригера, а в основ! подальших клмко- морфолопчних i 6ioxiMi4HHx змш лежить порушення мехашзм1в, що генерують енергш для бюсинтетичних та шших процеЫв. Вщповщно до ще! концепци при ендем1чному 3o6i можна нормал1зувати тиреощний статус оргашзму шляхом стимуляци бюенергетики щитопод1бно! залози.
Авторами встановлено, що додавання фумарово! кислоти у корм коровам i молозиво телятам з клмчно вираженим ендем1чним зобом викликае достов1рне зниження р1вня ТТГ в сироватщ кров1 та пщвищення Т3 i Т4, яке було особливо виражено у молодняку. Вщзначено також, що пщ д1ею фумарово! кислоти достов1рно пщвищуеться стввщношення Т3 i Т4, що свщчить про високу ефектившсть тиреощно! регуляци . KpiM того, дослщжувана карбонова кислота викликае нормал1зацш енергетичного метабол1зму i достов1рно знижуе концентрацш холестеролу.
Заключения з огляду лггератури. Щитопод1бна залоза один з найважливших оргашв внутршньо! секреци. Тиреощш гормони, зв'язуючись з внутр1шньокл1тинними рецепторами, ввдграють важливу роль у регуляци морфогенезу i метабол1зму. Тироксин i трийодтиронш володшть широким спектром дп на функци оргашзму. Стан тиреощного гомеостазу мае безпосередне вщношення до р1вня обмшу i молекулярного самооновлення, а, отже, до життед1яльност1 оргашзму.
Патолопя щитопод1бно! залози у сшьськогосподарських тварин досягае 60-70 % [84, 108]. Особливо важливо, що стан тиреощно! функци оргашзму в репродуктивному вщ1 визначае здоров'я нащадюв. [28, 29, 110].
33
Зазначеш проблеми повною м1рою вщносяться i до територи захщного perioHy Украши, оскщьки даний регюн е йоддефщитний [111, 112, 113, 114] îb значнш Mipi техногенно-забрудненим.
Разом з тим, проблеми взаемозв'язку патологи щитопод1бно1 залози в йоддефщитних районах з порушеннями репродуктивно! функци тварин, залишаються недостатньо вивченими. Актуальним е дослщження i багатьох аспект1в корекци йодно! недостатност1 у тварин, особливо пщ час тщьност1, при цьому найменш вивченими залишаються питания парентерального застосування препарата йоду, що важливо для проведения групово! та шдивщуально1 профщактики йоддефщита у тварин, особливо, у сухостшний перюд, та новонародженого молодняку.
Л1тература
1. Полушин Г.В. Лечение и профщактика новорожденных телят при диспепсии / Г.В. Полушин, C.B. Старченкуов, Г.Г. Щербаков // Лечение и профилактика новородженных телят при диспепсии. СПбГАВМ. - С. Петербург. - 1999. - с.31-32.
2. Дацьюв О.В. Концентрация 1муноглобул1н1в у кров1 новонароджених телят // BicHHK аграрно! науки. 2002. - №10. - с.74-76.
3. Ветеринарна кл1н1чна 61ох1м1я / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П.Кондрах1н [та ш.] // за ред.. B.I. Левченка i В.Л. Галясаю - Бша Церква. -2002. - с.399.
4. Кондрахин И.П. Диспепсия новорожденних телят - успехи, проблемы / И.П. Кондрахин // Ветеринария. - 2003. - №1. - С. 39-43.
5. Манасян А.В. Активность ферментов пищеварительной системы у телят при диспепсии / А.В. Манасян, Г.Р. Петоян, A.M. Шахбазян // Ветеринария. - 2003. - №8. - С. 39-40.
6. Мельничук Д.О. Особливост1 метабол1чних розлад1в за шлунково-кишково1 патолог11 в новонароджених телят / Д.О. Мельничук, M.I. Цв1л1ховський, В.А. Грищенко // Вюник Б1лоцерк1вського державного аграрного ушверситету: 36. наук. Праць. - Бща Церква, 2003. - Вип. 40. -С.164-169.
7. Закирова Г.Ш. Применение пробиотиков в комплексной терапии диспепсш новорожденн1х телят / Г.Ш. Закирова, М.Я. Тремасов // Ученые записи КГАВМ. - т.186. - 2006. - с.155-161.
8. Ермолина С.А, Белорыбкина О.В. Состояние микробиоценоза желудочно-кишечного тракта телят при диспепсии // Мастер. Всерос. науч.-практ. конф. «Аграрная наука - сельскому хозяйству». Курск, 2009. - ч.4. -с.36-40.
9. Ермолина С.А. Оценка активности ферментов и состояния обменных процессов у телят, больных бронхопневмонией и диспепсией // Матер. междунар. науч.-практ. конф. «Зоотехническая наука на Удмуртской земле. Состояние и перспективы». - Ижевск. - 2009. - с.38-39.
10. Кравченко Э.А. Лактобифидол в профилактике диспепсии и лечении больных телят / Э.А. Кравченко // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Мат-лы 14-й междунар.
34
науч.-произв. конференции. - Белгород: изд. БелГСХА, - 2010. - с.67.
11. Афанасьева О.М. Практика использования Монклавита-1 при выращивании телят / О.М. Афанасьева // Материалы науч. междунар. конф. мрофессорско-преподават. состава научных сотрудников и аспирантов СПБГАВМ. - СПБ. - 2010. - с.10-12.
12. Сулейманов С.М. Патогенез незаразных болезней пищеварительной системы у новорождённых телят /С.М. Сулейманов, П.А. Паршин, В.С. Слободяник //Ветеринария. - 2011. - № 9. - С. 49-54.
13. Сенчук И.В. Применение ферментних препаратов в комплексном лечении диспепсии телят /
14. СавченкоП.С. Содержание йода в водах и почвах УССР // Пробл. эндокринол. - 1955. - т.1. - с.47-62.
15. Ковальський В.В. Биологическая роль йода. М.: Колос. - 1972. - с.3-
32.
16. Павлова Г.А., Шишкина О.В. Распредиление йода в осадках Тихого океана и накопление его в илов1х водах в процес се их метаморфизации // Геохимия. - 1973. - № 7. - с.1056-1066.
17. Геренчук К.1. Природа Льв1всько! области - Льв1в: Вища школа. -1972. - с.156.
18. Геренчук К.1. Природа Закарпатсько! области - Льв1в: Вища школа. -1981. - с.156.
19. Кашин В.К. Биогеохимия, фитофизиология и агрохимия йода. Л.: Наука. - 1987. - с.261.
20. Фасоля В.П. Гшотиреоз у кор1в в господарсвах Центрального Полкся Украши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук. / В.П. Фасоля. - Омферополь, 1997. - 23 с.
21. Левченко В.1. Хвороби щитопод1бно! залози / [В. I. Левченко, 1.П.Кондрахш, В,В.Вл1зло та ш.]. - Бша Церква: Вкник БЦДАУ., 2001. - ч.2. -544 с.
22. Романюк В.Л. Загальш симптоми йодно! недостатност1 у молодняка велико1 рогато! худоби / В.Л.Романюк, М.С.Мандрига, В,М.Ситарчук. -Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - №11. - с.29-29.
23. Мельник П.Г. Роль йоду I цинку у вщтворенш тварин / П.Г.Мельник Г.1.Гараздюк. - Ветеринарна медицина Украши. - 2005. - №10. - с.29.
24. Сологуб Л.1., Антоняк Г.Л., Антоняк Т.О. та ш. Иод в оргашзм1 тварин I людини (бюх1м1чш аспекти) // Б1олог1я тварин. - 2005. - т. 7. - № 1-2. -с.31-50.
25. Вл1зло В.В., Сологуб Л.1., Янович В.Г,, Антоняк Г.Л. та ш. Б1ох!м1чн! основи нормування м1нерального живлення велико! рогато! худоби. М1кроелементи // Бюлопя тварин . - 2006. - т.8. - № 1-2. - с.41-62.
26. Антоняк Г.Л. Бюх1м1чна та геох1м1чна роль йоду / Г.Л. Антоняк, В.В. Вл1зло // Сер1я «Б1олог1чн1 Студ1!». - Монограф1я. - Льв1в: ЛНУ ¿меш 1вана Франка. - 2013. - с.392.
27. Нежданов А.Г. Значение йода и сроки осеменения в профилактике бесплодия коров / Нежданов А.Г., Черемисинов Г.А., Ковальчук А.А.. - Москва.
35
- 1974. - с.62-64. - (Зооветеринарные мероприятия при воспроизводстве с.-х. животных в условиях интенсивного животноводства: Мат. Всесоюз. совещ).
28. Лысов В.Ф. Функциональные системы сельскохозяйственных животных / Лысов В.Ф. - Казань: Изд-во Казанского ветеринарного института.
- 1986. - с.75.
29. Алиев A.A. Обмен веществ у жвачных животных / A.A. Алиев. - М.: НИЦ «Инженер». - 1997. - с.420.
30. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных / А. Хенниг [Пер. с нем. Н. С. Гельманн]. - М.: Колос. - 1976. - с.560. (Под ред. А. Л. Падучевой и Ю. И. Раецкой).
31. Авцын А.П. Микроэлементозы человека / А.П. Авцын, A.A. Жаворонков, М.А. Риш. - М.: Медицина. - 1991. - 496 с.
32. Segerson T.P. Thyroid hormone regulates TRH biosynthesis in the paraventricular nucleus of central rat hypothalamus / T.P.Segerson // Science. - 1987.
- Vol.238. -№ 4823. - P.78-80.
33. Rabeler R. Generation of thyrotropin-relising hormone receptor 1-deficient mice as an animal model of central hypothyroidism / R.Rabel// Mol. Endocrinology.
- 2004. - Vol. 18. - №6. - P.1450-1460.
34. Кондрахин И.П. Алиментарные и ендокринные болезни животных / Кондрахин И.П. - М.: Агропромиздат. - 1989. - с.256.
35. Скляров О.Я. Бюх1м1чний склад рщин оргатзму та i'x кшшко-д1агностичне значения / О.Я.Скляров. - К.:Здоров'я, 2004. - с.192.
36. De Leo V. Thyroid function in early pregnancy I: Thyroid-stimulating hormone response o thyrotropin-relisin hormone/ V. De Leo, A. La Marca, D. Lanzetta [et al.] //Gynecologycal Endocrinology. - 1998. - Vol. 12. - №3. - P. 191196.
37. Aurthor JR. Thyroid Function / J.R.Aurthor, G.J.Becket // Brit. Med. Bull.
- 1999. - Vol. 55, №3. - P.658-668.
38. Шрайбер В. Патофизиология желез внетреней секреции / В.Шрейбер.
- Прага: Авиценум, 1987. - с.185-219.
39. Capen C.C. The thyroid gland. In veterinary endocrinology and reproduction, fourth edition / C.C.Capen, S.L.Martin. - Philadelphia: Lea and Febiger, 1989. - P.58-91.
40. Utiger R.D. The thyroid: physiology, thyrotoxicosis and the painful thyroid / R.D.Utiger // Endocrinology and methabolism. - New York: McGraw Hill, 1995. - P.415-519.
41. Hennemann G. Plasms membrane transport of thyroid hormones and its role in thyroid hormone metabolism and bioavailability / G. Hennemann, R. Doctor, E C. Friesema [et al.] // Endocrine reviews. - 2001. - Vol. 22. - P. 452-476.
42. Friesema E.C. Thyroid hormone transporters / E.C. Friesema, J.Jansen, C. Milici // Vitamins and hormones. - 2006. - Vol. 70. - P. 137-167.
43. Кононський O.I. Бюх1м1я тварин / O.I. Кононський. - К.: Вища Школа. - 1994. - с.289-293,
44. Вовк I.H. Клмчна бюх1м1я сщьськогосподарських тварин (конспект
36
лекцш) / I.H.Bobk. - Льв1в. - 1999. - с.91.
45. Geenspan F.C. The thyroid gland / F.C. Greenspan // Basic and clinical endocrinology. - New York: McGraw Hill, 2001. - p. 201-272.
46. Тапбергенов С.О. Тиреоидные гормоны и активность митохондриальной цитохром-С-оксиредуктазы / С.О. Тапбергенов // Проблемы эндокринологии. - 1982. - Т. 28, № 2. - с.49-53.
47. Верещагина Г.В. Некоторые механизмы действия тиреоидных гормонов / Г.В. Верещагина, А.А. Трапкова // Успехи соврем. биологии. - 1984.
- т.97, вып. 3. - с. 447-457.
48. Теракулов Я.Х. Обмен йода и тиреоидные гормоны в норме и при патологи: Обзор / Я.Х. Теракулов // Проблемы эндокринологии. - 1986. - Т. 32, № 5. - с. 78-85.
49. Tiirats T. Thyroxin, triiodthyronine and revers-triiodthyronine concentrations in blood plasma in relation to lactation stage, milk yield, energy and dietary protein intake in Estonia dairy cows / T. Tiirats // Acta Vet. Scand. - 1997. -Vol. 38. - P.339-348.
50. Porterfield S.P. The Role of thyroid hormones in prenatal and neonatal neurological development - current perspectives / S.P. Portefield, C.E. Hendrich // Endoc. Rev. - 1993. - Vol. 133. - №4. - 3. 94-106,
51. Bernal J. Thyroid hormones and brain development / J.Bernal, J.Nunez // Europ. J. Endocrinol. - 1995. - Vol.133. - №4. - p.390-398.
52. Gabello G.Thyroid function in the newborn lamb. Physiological approach of the mechanisms induction the changes in plasma thyroxine, free thyroxine and trijothyronine concentrations / G.Gabello, C.Wrutniak // Developmental Physiology.
- 1990. - Vol.13. - p.25-32.
53. Физиология сельскохозяйственных животных / А.НГоликов, Н.У.Бузанова, З.К.Кожебеков [и др.] // 3-е узд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат. - 1991. - с.196-198.
54. Huszenicza G.Y. Clinical endocrinology of thyroid gland function in ruminants / G.Y.Huszenicza, M.Kulcsar, P.Rudas // Vet. Med. Czech. - 2002. -Vol.47. - №7. - p.199-210/
55. Todini L. Plasma total T4 concentrations in goats at different physiological stges, as affected by the energy intake / L.Todini, A.Malfatti, A.Valbonesi [at al.] // Small Ruminant Reserch. - 2007. - Vol. 68. - №3. - p.285-290.
56. Рачев P.P. Влияние тиреодных гормонов и ионов йода на включение амшокислот в Белки митохондрий печени / Р.Р.Рачев, М.И.Димитров // Проблемы эндокринологии. - 1978. - т.24. - вып.4. - с.72-78.
57. Адылова А.Г. Связывание трийодтиронина с ядерным матрикс ом печени крыс. Влияние тиреоидных гормонов на форилирование белков ядерного матрикса / А.Г.Адылова, Б.А.Атаханова // Биохимия. - 1986. - т.51. -вып.1. - с.112-117.
58. Weiss R.E. Thyroid hormone action on liver, heart and energy expenditure in thyroid hormone receptor beta-deficient mice / R.E.Weiss // Endocrinology. -1998. - Vol.139. - №12. - p.4945-4952.
59. Wrytnik-Gabello C. Thyroid hormone action in mitochondria / C.Wrutnic-
37
Cabello, F.Casas, G.Gabello // Journal of Molecular Endocrinol. - 2001. - Vol.26. -p.67-77.
60. Кондрахш 1.П. Хвороби обмшу речовин i ендокринних оргашв / / Внутршш хвороби тварин / 1.П. Кондрахш / / Под ред. Г.Г. Щербакова, А.В. Коробова. - СПб.: Изд-во «Лань», 2002. - С. 447-552.
61. 1ль!на О. П. Етюпатогенетичш та кшшчш аспекта nepe6iry ендем1чного зобу у велико! рогато! худоби. У 2 кн. / О.П. 1ль!на, Б.Я. Власов, Ю.А. Тарнуев. - 1ркутськ.: Вид-во 1ркутсько! ГСХА, 2000. - 70 с.
62. Шкуратова I.A. Природжений зоб у телят, методи профшактики та л!кування / I.A. Шкуратова, А.В. Коржавин / / Актуальш питания ветеринар -но! медицини / 36. статей. - Скатеринбург, 2001. - С. 186-188.
63. Булгаков A.M. Вплив йоду на репродуктивш органи свиней / A.M. Булгаков, В.Д. Тармишев / / Зоотехшя. - 2002. - № 6, - С. 16-17.
64. Кравченко B.I., Литовченко Ю.С., Чорнобров А.Д. та ¿и. Стан щитовидно залози у населеггя зах!дни областей Украши за даними масових обстежень // Ендокринолог!я. - 1992 - Вип. 2. - с.52-55.
65. Соснова Е.А. Роль патолог!! щитовидно! залози в систем! репродукци жшок / Е.А. Соснова / / Акушерство i г!неколог!я. - 1992. - № 1-С. 6-11.
66. Прилепська В.М. Г!поф!зарно-тирео!дна система у хворих з порушенням менструально! функцп / В.М. Прилепська, 1.П. Ларичева, Т.А. Лобова / / Акушерство i г!неколог!я. - 1991. - № 3. - С. 5 -8.
67. Лафранч! С. Хвороби щитовидно! залози у новонароджених. Профщактика гшотиреозу / С. Лафранч! / / Ендокринолопя. - М.: Практика, 1999.-С. 583-610.
68. Орлинский Б.С. Добавки i прем!кси в рацюнах тварин / Б.С. Орлинский. - М.: Россельхозиздат, 1984. - 271 с
69. Кальницький Б.Д. Мшеральш речовини в год!вл! тварин / Б. Д. Кальницький. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 207 с.
70. Полянцев H.I. Практичн! поради по боротьб! з ялов!стю кор!в. 3-е изд., Перераб. i доп. / Н. I. Полянцев. - М.: Россельхозиздат, 1986.-174 е.,
71. Ковальський В.В. Роль йоду в лжвщацп безпл!ддя кор!в в зон! йодно! недостатност! Амурсько! облает! / В.В. Ковальський, M.I. Струк, A.I. Ладан / / «Допов1Д1 ВАСГН1Л». - 1970. - № 11.
72. Increased need for Thyroxine during pregnancy in women with primary hypothyroidism / S.J. Mandel, P.R. Larsen, E.W. Seely, G.A. Brent / / N. Engl. J. Med. - 1990. - Vol. 323. - P. 91-96
73. Kaplan M.M. Monitoring thyroxine treatment during pregnancy / M.M. Kaplan / / Thyroid. - 1992. - Vol. 2. - P. 147-152.
74. Burrow G.N. Maternal and fetal thyroid function / G.N. Burrow, D.A. Fisher, P.R. Larsen / / N. Engl. J. Med. - 1994.-Vol. 331. - P. 1072-1078.
75. Tomas R., Reid RL. Thyroid Disease and Reproductive Dysfunction / R. Tomas, RL. Reid / / A Review. Obstet Gynecol. - 1987. - Vol. 70. - P. 789 - 798.
76. Thyroid gland size in pregnancy. An ultrasound and clinical study / M. Nelson, G.G. Wickus, R.H. Caplan, E.A. Beguin / / Peprod. Med. - 1987. - Vol.32. -P. 888-890.
38
77. Brander A. Ultrasonography of the thyroid during pregnancy / A. Brander, L. Kivisaari / / J. Clin. Ultrasound. - 1989.-Vol. 17. - P. 403-406.
78. Glinoer D. Goiter and pregnancy: a new insight into an old problem / D. Glinoer, M. Lemone / / Thyroid. - 1992. - Vol. 2. - P. 65-70.
79. The role of maternal thyroid hormonens in maintaining early pregnancy in threatened abortion / T. Maruo, K. Katayama et al. / / Acta endocr. 1992.-Vol. 127.-P. 118-122.
80. Бейкш Я.Б. Функщя щитовидно! залози в популящях людини i тварин на Середньому Урал1 / Я.Б. Бейкш, С.В. Булатова, I.M. Буркун. -Екатеринбург, 2002. - 183 с.
81. Лисенко Н.П. Стан ендокринно! системи у тварин при опромшенш та в умовах виробництва на забрудненш радюнуклщами тер - Topi!: Автореф. дис. ... Д-ра вет. наук / Н.П. Лисенко. - М., 2000. - 49 с.
82. Ficher D.A. Thyroid development and disorders of thyroid function in the newborns / DA Ficher, A.N. Klein / / N. Engl. J. Med. - 1981. - Vol. 304. - P. 702712.
83. Cove D.H. Fetal hyperthyroidism: experience of treatment in four siblings / DH. Cove, P. Johnston / / Lancet, 1985. - Vol. 1. - P. 430-432.
84. Дроздова Л.1. Морфофункцюнальш змши в оргашзм1 кор!в, ix плод1в i телят при зобно! хвороби / Л.1. Дроздова, I.A. Шкуратова / / Мат. М1жнар. научн. конф., присвяченш 125-р1ччю КГАВМ. Частина 2. - Казань, 1998. - С. 4748.
85. Дроздова Л.И. Клинико-морфологическая диагностика незаразных болезней животных в условиях экологического неблагополучия/ Л.И. Дроздова, И.А. Шкуратова, М.И. Барашкин. - Екатеринбург: УрГСХА, 2002. - 115с.
86. Гормональний профшь кор!в з фетоплацентарною недостатшстю / С.А. Власов, А.С. Лободин, Т.А.Пкалова, B.C. Сапожников// Ветеринар. - 1993. - № 10.-С. 33-34.
87. Ал1ев М.Г. Вплив хрон1чного стресу в перюд ваг1тност1 на тирео!дний статус матер1 та плоду / М.Г. Ал1ев, Л.В. Рзаева, O.I. Рибакова / / Проблеми ендокринолог11. - 1987. - № 5. - С.74.
88. 1ванов B.I. Особливосп ет1олог11, патогенезу i кл1н1чного прояву деф1циту йоду у велико! рогато! худоби / B.I. 1ванов / / Ветеринар1я. - 1994. - № 6. - С. 18-21.
89. Уразаев НА. Профшактика порушень обм1ну речовин у велико! рогато! худоби / НА. Уразаев. -JI.: Агропромиздат, 1986. - 159 с.
90. Девяткин A.I. Рацюнальне використання корм1в / A.I. Девятк1н. - М.: Росагропромиздат, 1990. - 256 с.
91. Люндышев В.А. Комбикорма с солями брома и йода/ В.А. Люн-дышев, О Д. Лолуа// Зоотехния. - 1999. - № 7. - С. 13-14.
92. Норми i рацюни год1вл1 с1льськогосподарських тварин: Доввдковий пос1бник / А.П. Калашников, H.I. Клейменов, В.Н. Баканов та ¿н - М.: Афопром1здат, 1987. - 352 с.
93. Мещенко В.М. Вм1ст йоду в харчових продуктах Закарпатсько! облает! та його втрати при 36epiraHHi i кулшарнш обробц1 / В.М. Мещенко, Г.П.
39
Гуревич, Е.А. Межвшська// Лкарська справа. - 1956. - № 6. - С. 634-635.
94. Мохнач В.О. Йод и проблемы жизни. Теория биологической активности йода и проблемы практического применения соединений йода с высокополимерами. - Л.: Наука. - 1974. - с.254.
95. Спиридонов А.А., Мурашова Е.В., Кислова О.Ф. Обогащение йодом продукции животноводства. Нормы и технологи. Са-Петербург: СПС-Принт. -2012. - с.140.
96. Повноцшне годування кор!в / В. М. Крилов, Л. I. Зшченко, А. I. Толстов. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 159 с.
97. Абрамченко В.В. Перинатальна фармаколопя / В.В. Абрамченко. -СПб.: Изд-во «Logos», 1994. - 464 с.
98. Карпов O.I. Ризик застосування лшв при ваптност1 та лактаци / 0.1. Карпов, А.А. Зайцев - СПб.: БХВ - Санкт-Петербург, 1998. - 352 с.
99. Нежданов А.Г. Значения йоду i терммв заплщнення в профилактики безплщдя KopiB / А.Г. Нежданов, Г.А. Черемисинов, А.А. Ковальчук // Зооветеринарш заходи при вщтворенш с.-г. тварин в умовах штенсивного тваринництва: Мат. Всесоюз. совещ. - М., 1974. - с.62-64.
100. Лшнутая А.О. Про метабол1зм1 йоду у дшних KopiB / А.О. Лшнутая / / Питания кормовиробництвав Естони. Т. 63. - Таллшн, 1988. - С. 142-150.
101. Валюшкина К.Д. В1тамши та мшроелементи в профшактищ безплщдя KopiB / К. Д. Валюшкина. - Мн.: Ураджай, 1981.-96 с.
102. Падучева А.Л. Гормональш препарати в тваринництв1 / А.Л. Падучева. - М.: Россельхозиздат, 1979. - 229 с.
103. Ряпсова М.В. Влияние коррекции йодной недостаточности на показатели воспроизводительной функции высокопродуктивных коров / М.В. Ряпсова, А.А. Зуев, И.Г. Исаева // Актуальные вопросы ветеринарной медицины домашних животных: Сборник статей. - Екатеринбург: Изд-во АМБ.
- 2001. - Вып.4. - с.140-141.
104. Ряпсова М.В. Эффективность профилактики йодной недостаточности в условиях Среднего Урала / М.В. Ряпсова, А.Ф. Колчина // Актуальные проблемы ветерынарной медицины: Материалы международной научно-практической конференции, посвященной юбилею П.С. Лазарева. - 31 марта, 2-3 апреля 2003г.: Сборник научных трудов. - Троицк: УГВАМ. - 2003.
- с. 90-91.
105. Ряпсова М.В. Влияние корекции йодной недостаточности у коров в разные физиологические периоды на показатели воспроизводительной функции / М.В. РОяпсова // Энтузиазм и творчество молодых учених -агропромышленному комплексу Урала: Сборник научных трудов Межрегиональной научно-практической конференции (22-24 сентября 2003г.).
- Екатеринбург. - 2003. - т.2. - с.47-52.
106.Гевкан I.I. Вплив оргашчного лшосомального препарату йоду на 6ioxiMÎ4Hi показники кров1 KopiB первюток / Н.Гевкан, О.В.Сливчук, O.I. Матюха, C.B. Федорова, В.Я.Сирванка // Науково-техшчний бюлетень. - 2013.
- №109(1). - с.63-69.
107.Кузнецов С. М1кроелементи в год1вл1 тварин / С. Кузнецов, А.
40
Кузнецов / / Тваринництво Роси - 2003. - № 3. - С. 16-18.
108. 1ль1на О.П. Етюпатогенетичш та кшшчш аспекта переб^у ендем1чного зобу у велико! рогато! худоби. У 2 кн. / О.П. 1ль!на, Б.Я. Власов, Ю.А. Тарнуев. - 1ркутськ.: Вид-во 1ркутсько! ГСХА, 2000. - 70 с.
109. Ефектившсть йодид-триметилгщразонш проп!онату при г!пофункц!! щитовидно! залози / О.П. 1ль!на, Б.Я. Власов, Ю.А. Тарнуев, В.А. Лопирев / / Ветеринар!я. - 2000. - № 8. - С. 46.
110. Нежданов А.Г. Проф!лактика безплщдя ! в!дтворення велико! рогато! худоби / А.Г. Нежданов, В.П. 1ноземцев // Ветеринар!я, № 5, 1999. - С. 3-7.
111. Савченко П.С. Содержание йода в грунтових водах Западного Полесья / П.С. Савченко // В кн..: Зобная болезнь. - Киев. - Медгиз. - 1959. -т.2. - с.104-108.
112. М!цик В.Ю. Мгкроелементи як рослинницька ! тваринницька проблема / В.Ю. Мщик, М.Н. Сфременков // Науков! прац! Передкарпатсько! с.-г. досл!дно! станц!!. - Дрогобич. - 1961. - т.3. - 92-100.
113. Грабовенський 1.И. Мжроелементи в кормових рац!онах / 1.И. Грабовенський, С.О. Дирда, В.Г. Муляк//Ужгород.: Карпати. -1979. - с.71.
114. Кравщв Р.Й. Проблеми м!кроелементарного живлення молодняка велико! рогато! худоби в умовах Зах!дного рег!ону УРСР / Р.Й. Кращв // Тез. доп. наук.-практ. Конф. «50 рок!в воз'еднання Зах!дно-укра!нських земель з Радянською Украшою в склад! СРСР». - Льв!в. - 1989. - с.116-120.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
41
