CC BY
81ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПОКАЗНИКАМИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ, ШВИДКІСНО-СИЛОВОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПАУЕРЛІФТЕРІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Ніжніченко Д.О.
Полтавська державна аграрна академія
Анотація. Розроблено програму розвитку фізичних якостей у пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки. Встановлено кореляційні зв ’язки між показниками морфофункціональної, швидкісно-силової та спеціальної (змагальної) підготовленості пауерліфтерів. Результати досліджень засвідчують, що застосування авторської програми розвитку фізичних якостей у пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки дозволяє покращити швидкісно-силову підготовленість спортсменів. Ключові слова: пауерліфтинг, кореляційний зв’язок, швидкісно-силова підготовленість.
Аннотация. Нижниченко Д.А. Взаимосвязь между показателями морфофункциональной, скоростно-силовой и специальной подготовленности пауэрлифтеров на этапе предварительной базовой подготовки. Разработана программа развития физических качеств в пауэрлифтинге на этапе предварительной базовой подготовки. Установлены корреляционные связи между показателями морфофункциональной, скоростно-силовой и специальной (состязательной) подготовленностью пауэрлифтеров. Результаты исследований показывают, что применение авторской программы развития физических качеств в пауэрлифтинге на этапе предварительной базовой подготовки позволяет улучшить скоростно-силовую подготовленность спортсменов. Ключевые слова: пауэрлифтинг, корреляционная взаимосвязь, скоростно-силовая подготовленость.
Annotation. Nizhnichenko D.O. Intercommunication between the indexes of morphological, functional, speed-power and special preparedness of powerlifters on the stage of previous base preparation. The program of development of physical qualities is developed in powerlifting on the stage of previous base preparation. Cross-correlation copulas are set between the indexes of morphological, functional, speed-power and special (contention) preparedness of powerlifters. The results of researches certify that application of
© Ніжніченко Д.О., 2009
the author program of physical qualities development in powerlifting on the stage of previous base preparation allows to improve speed-power preparedness of sportsmen.
Keywords: powerlifting, correlation interrelation, velocity power preparation.
Вступ.
Дослідженнями ряду авторів установлено, що в досягненні високих спортивних результатів у певних видах спорту визначальну роль відіграє швидкісно-силова підготовленість [1, 2, 4, 6, 9]. Зокрема, у роботі О. Довгича [2003] провідним фактором у структурі підготовленості важкоатлетів визначено фактор фізичного розвитку, силової і швидкісно-силової підготовленості - 30,9% загальної дисперсії детерміновано саме цим фактором [3]. Встановлено, що засоби і методи розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів є високоефективними на етапі початкової підготовки [15]. Найбільш важливим показником у швидкісно-силових вправах вважають здатність проявляти силу в русі, тобто піднімати великі обтяження зі значною швидкістю [11]. При розвитку швидкісної сили вправи, що виконуються з граничною швидкістю і достатньо великим опором, рекомендовано включати до тренувального процесу поступово [10].
Аналіз науково-методичної і спеціальної фахової літератури, тренерської роботи спеціалістів з пауерліфтингу, власний практичний досвід свідчать, що проблема розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів у пауерліфтингу розв’язана не до кінця. Недостатня увага до розвитку швидкісно-силових здібностей зумовлена в тому числі й відсутністю навчальних програм для ДЮСШ, де були б визначені відповідні засоби. Переважна більшість тренерів, використовуючи в навчально-тренувальному процесі засоби швидкісно-силової підготовки, спираються на власний досвід, що не підкріплений результатами наукових досліджень. Тому постає необхідність у розробці науково обґрунтованої програми корекції фізичної підготовки спортсменів у пауерліфтингу засобами швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки.
Дослідження проведені відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 рр. за темами 2.2.4. „Удосконалення механізмів управління руховою діяльністю спортсменів” (номер державної реєстрації 0106U011986) та 2.2.12.5п „Удосконалення навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, які займаються силовими видами спорту та єдиноборствами” (номер державної реєстрації 0106U011991), а також плану науково-дослідної роботи Полтавської державної аграрної академії.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає у встановленні кореляційних зв’ язків між показниками морфо-функціональної, швидкісно-силової та спеціальної (змагальної) підготовленості пауерліфтерів на етапі попередньої базової підготовки.
Організація і методика дослідження.
На базі кафедри фізичного виховання Полтавської державної аграрної академії та ДЮСШ „Колос” (м. Полтава) було обстежено 30 спортсменів секції пауерліфтингу, серед яких 13 кандидатів у майстри спорту України, 10 спортсменів І розряду, 7 - ІІ розряду. Спортсменів було розділено на дві групи на основі результатів констатуючого педагогічного експерименту. Основна відмінність у тренуваннях пауерліфтерів обох груп полягала у використанні спортсменами експериментальної групи авторської програми розвитку фізичних якостей у пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки. Спортсмени контрольної групи тренувалися за програмою з пауерліфтингу для ДЮСШ „Колос”. Рівень морфофункціональної, швидкісно-силової та спеціальної фізичної підготовленості оцінювали за основними показниками, які характеризують морфологічну придатність спортсменів, стан серцево-судинної і дихальної систем, швидкісно-силові здібності та змагальну підготовку. З метою встановлення взаємозв’ язків між показниками підготовленості пауерліфтерів було проведено кореляційний аналіз із використанням програмного пакету Statistica в операційній системі Windows.
Результати дослідження.
Авторська програма розвитку фізичних якостей у пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки була спрямована на розвиток швидкісно-силових якостей. Крім традиційних засобів спортивного тренування, застосовувалися вправи ударного режиму роботи, що викликає специфічний тренувальний ефект, спрямований на розвиток потужності і швидкості м’язового скорочення [7, 16]. Тренувальний ефект виникає за рахунок кінетичної енергії тіла, висоти його падіння і глибини амортизованого гальмування. Кінетична енергія падіння тіла викликає інтенсивну стимуляцію м’ язових скорочень у фазі амортизації, не тільки сповільнює швидкість їх скорочення у фазі відштовхування (як це має місце при використанні обтяження), але й навпаки, створює передумови до їх збільшення. Особливе місце у програмі швидкісно-силового тренування посідали пліометричні вправи: спортсмен зістрибує прямолінійно вниз із певної висоти і пружно ставши на дві ноги, одразу відштовхується вертикально вгору. У момент пружного приземлення і амортизаційного присідання кінетична енергія, яку набуло тіло спортсмена, частково поглинається м’ язами-розгиначами, перетворюючись у потенціал їх напруження. Цей пружний потенціал сприяє переключенню м’язів на перемагаючи роботу у фазі активного відштовхування і виступає в ролі силової «добавки», яка підвищує інтенсивність і швидкість скорочення м’ язів у фазі перемагаючої роботи. У процесі тренування у тренуванні спортсменів експериментальної групи використовували вправи у стато-динамічному режимі та вправи ізокінетич-ного характеру. Сутність останніх полягала в тому, що зусилля прикладається до грифа штанги, який рухається з невеликою постійною швидкістю. Це
виключало інерцію і дозволяло розвивати максимальну напругу в усіх м’ язах, які беруть участь у виконанні класичних вправ триборства. Напруження зростають у фінальній частині руху, чого не можливо досягти в нормальних умовах підйому штанги. Ізокінетичному режиму передувало статичне напруження до 2 сек. Це створювало умови для виконання ривкового руху.
У побудові тренувального процесу застосовувалася двоциклова система річної підготовки спортсменів. У дворічному періоді підготовки було заплановано чотири макроцикла, що складалися з втягувального, базового, контрольно-підготовчого, передзмагального та змагального мезоциклів. Основним завданням втягувального мезоциклу було поступове підведення спортсменів до ефективного виконання специфічної тренувальної роботи, що забезпечувалося використанням вправ, спрямованих на вирішення задач загальної фізичної підготовки, становлення рухових умінь та навичок. У базовому мезоциклі основна увага була приділена підвищенню функціональних можливостей організму спортсменів, розвитку фізичних якостей, становленню технічної, тактичної, психологічної підготовленості. У контрольно-підготовчому мезо-циклі було синтезовано можливості спортсменів, досягнуті в попередніх мезоциклах. Особливістю тренувального процесу на даному етапі було використання вправ, максимально наближених до змагальних. Завданням передзмагального мезоци-клу було усунення недоліків, виявлених у ході підготовки спортсменів. Тренування будувалися на основі навантажувальних мікроциклів, що сприяли підвищенню рівня спеціальної фізичної підготовленості. Змагальний мезоцикл був спрямований на забезпечення оптимальних умов успішної змагальної діяльності та передбачав безпосереднє підведення спортсменів до змагань [8, 12, 13].
Приклад тренувального плану у базовому мезоциклі наведено у таблиці 1.
Для характеристики рівня морфофункціо-нальної, швидкісно-силової та спеціальної фізичної підготовленості було відібрано 39 найбільш інформативних показників, які характеризують морфологічну придатність спортсменів, стан серцево-судинної і дихальної систем, швидкісно-силові здібності та змагальну підготовку [5, 14].
На основі аналізу кореляційних матриць установлено, що всі показники, що характеризують структуру підготовленості пауерліфтерів на етапі попередньої базової підготовки, корелюють між собою. Але ступінь цих взаємозв’ язків різний. Коефіцієнти кореляції коливаються від 0,01 до 0,99.
Найбільш тісний зв’язок спостерігався між масо-зростовими показниками спортсменів та об-хватними (r=0,90 - 0,70) і довжинними розмірами тіла (r=0,85 - 0,68). Також високі значення коефіцієнтів кореляції між довжиною, масою тіла та значеннями PWC170 і МПК. У спортсменів експериментальної групи на етапі формуючого експерименту високі значення коефіцієнтів кореляції між
тестами на витривалість і обхватом грудної клітки (г=0,71 - 0,75), низькі негативні взаємозв’язки між ЧСС і PWC170 і МПК (г=-0,36 - -0,41), ЧСС і тестами, що характеризують функціональний стан дихальної системи (г=-0,16 - 0,53). Для спортсменів контрольної групи на етапі формуючого експерименту були характерні середні коефіцієнти кореляції між ЧСС та масо-зростовими і обхватними розмірами тіла (г=0,46 - 0,70). Встановлено сильний взаємозв’язок між рівнем загальної працездатності та максимальної аеробною потужністю на етапі формуючого експерименту як для спортсменів контрольної (г=0,99 - 0,68), так і експериментальної групи (г= 0,92 - 0,71).
На основі аналізу значення парних коефіцієнтів кореляції можна зробити висновок про ступінь впливу зміни кожного фактора на зміну результату у змагальних вправах. Порівняння парних коефіцієнтів кореляції між змагальними вправами й мор-фофункціональними даними та показниками, що характеризують швидкісно-силові здібності спортсменів контрольної групи на етапі констатуючого/ формуючого експерименту наведено у таблиці 2.
Порівняння парних коефіцієнтів кореляції між змагальними вправами й морфофункціональ-ними даними та показниками, що характеризують швидкісно-силові здібності спортсменів експериментальної групи на етапі констатуючого/формуючого експерименту наведено у таблиці 3.
Із таблиць 2 та 3 видно, що взаємозв’язок між спортивним результатом та різними факторами підготовленості на протязі обох етапів педагогічного експерименту посилився, причому в експериментальній групі результати у змагальних вправах у більшому ступені, ніж у контрольній, пов’ язані із швидкісно-силовими здібностями. Так, для контрольної групи значення парних коефіцієнтів кореляції на етапі констатуючого/формуючого експерименту між стрибком у довжину з місця та тягою становою, жимом лежачи, присіданням складало -0,204/0,341; -0,092/0,473; -0,210/0,426; для експериментальної групи - 0,519/0,570; 0,263/0,373; 0,075/0,501 відповідно. Якщо у контрольній групі на етапі констатуючого експерименту спостерігався невеликий позитивний взаємозв’ язок між стрибком на висоту і тягою становою, жимом лежачи, присіданням (г= 0,242; 0,172; 0,205), то після двох років тренувань за загальноприйнятою методикою цей зв’язок набув негативного значення: чим кращий результат показував спортсмен у змагальних вправах, тим гірший був результат у стрибку на висоту (г=-0,749; -0,451; -0,668). В експериментальній групі, тренування якої проходило за розробленою програмою швидкісно-силового спрямування, парні коефіцієнти кореляції між стрибком на висоту і результатом у змагальних вправах мали стабільні, хоча і невисокі, позитивні значення (г=0,324; 0,211; 0,153). Окрім того, відсоток спортсменів, які виконали норматив кандидата у майстри спорту в експериментальній групі значно вищий порівняно з контрольною: 60% проти 27%.
Таблиця 1.
Зміст програми розвитку фізичних якостей у пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки
(базовий мезоцикл)
Вправи Базовий мезоцикл
Присідання зі штангою на плечах 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Гак-присідання у тренажері 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
Понеділок 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Станова тяга на прямих ногах 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Жим штанги лежачи вузьким хватом 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Згинання-розгинання рук в упорі на бру- 15 15 15 15
сах 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Підйом ніг до перекладини 15 15 15 15
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Човниковий біг* 4x9 мх3п. 4х9 мх3п. 4х9 мх3п. 4х9 мх3п.
Стрибок на висоту* 5x10x60см 5х10х60см 5х10х60см 5х10х60см
Жим штанги лежачи 85%х8 90%х5 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Зведення-розведення рук у тренажері 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
«кросовер» 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Лежачи піднімання гантелі з-за голови - 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
«пуловер» 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Згинання рук зі штангою стоячи 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
е а е и 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Згинання рук зі штангою зворотним хва- 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
том 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Жим штанги сидячи 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Тяга до підборіддя 85%х8 90%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Прискорення* 4х30 м 4х30 м 4х30 м 4х30 м
Стрибок у «глибину»* 2х10х50см 2х10х50см 3х10х60см 4х10х70см
Станова тяга з плинтів в стилі «сумо» 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Підтягування на перекладині 10 10 10 10
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Тяга на нижньому блоці до живота 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Жим штанги лежачи на похилій лаві голо- 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
П’ятниця вою вгору 4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Згинання-розгинання рук в упорі лежачи 15 15 15 15
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Жим ногами 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Згинання рук у тренажері 85%х8 85%х8 85%х8 65%х8
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Підйом ніг до перекладини 10 10 10 10
4 п. 4 п. 4 п. 4 п.
Човниковий біг* 4х9 мх3п. 4х9 мх3п. 4х9 мх3п. 4х9 мх3п.
Стрибок на висоту* 5х10х60см 5х10х60см 5х10х60см 5х10х60см
* - для спортсменів експериментальної групи
Таблиця 2.
Показники кореляції між змагальними вправами й морфофункціональними даними та показниками, що характеризують швидкісно-силові здібності спортсменів контрольної групи
(констатуючий/формуючий експеримент)
Морфофункціональні дані Тяга станова Жим лежачи Присідання
Змагальні вправи
1 2 3 4
Довжина тіла, см 0,1 0, 94 95 0,233 0,2 2 0,305 0,565
Маса, кг 0,1 0 70 97 0,310 0 217 0,321 0 514
Обхват грудей, см вдих 0,1 0,3 01 96 74 10 3 оо 0,103 0,687
видих 0,239 0,127 09 77 СО N оЪ> 0,237 0,510
затримка дихання 0,276 0,410 0,507 0,486 02 13 ОС
Обхват, см біцепсу -0,092 -0,222 0,077 -0,292 0,104 0,083
шиї 27 27 о о оо 0,297 -0 172 0,171 0 221
талії -0,053 -0,061 0,138 -0,262 0,009 0,255
стегна 0,233 0.599 0,384 0,581 0,379 0,792
гомілки 0,137 0,390 0,213 0,415 -0,291 0,460
передпліччя 0,319 -0,219 0,235 -0,25 1 0,283 -0,124
Довжина, см плеча 0,084 -0,078 0,341 0,006 0,121 0,269
передпліччя 0,207 -0,317 0,434 -0,228 0,002 -0,143
кисті 0,119 0 99 0,380 0 075 0,069 0 324
стегна 0,452 -0,030 0,557 0,011 0,384 0,168
гомілки 0,0 0, 07 9 0,102 0,222 0,227 0,465
ступні 0,1 -0,( 16 34 0,249 -0,029 0,145 0,2/6
ЧСС у стані спокою (уд ./хв.) -0,440 0,302 -0,322 0,247 -0,376 0,587
АТс у стані спокою (мм рт. ст.) -0,022 0,068 0,053 0,007 0,019 -0,132
АТд у стані спокою (мм рт. ст.) 0,246 -0,013 0,079 0,071 0,348 -0,188
PWC170, кгм/хв. -0,564 -0,083 -0,561 -0,440 -0,454 -0,212
PWC170/кг, кгм/хв./кг -0,476 -0,186 -0,559 -0,452 -0,570 -0,500
МПК, млххв.-1 0,070 0,299 -0,569
-0,083 -0,438 -0:27
МПК/кг, млхкг-1ххв.-1 -0,439 0,127 -0,548
-020 -0,430 -0,530
Тест Купера, км -0,024 0,160 -0,285
0,223 -0,020 0,2 9
Спірометрія, л 0,421 0,259 0,033 0,146 0,343 0,204
Частота дихання, (за 1 хв.) -0,334 0,355 0,019 0,342 -0,226 0,287
Проба Штанге, сек. -0,181 0,3.5 1 -0,313 0,567 -0,102 0,642
Проба Генчі, сек. -0,078 0,003 -0,332 0,056 0,133 0,157
Стрибок у довжину з місця, см -0,204 -0,092 -0,210
0,3 41 0,473 0,426
Стрибок на висоту, см 0,2 -0,' 42 49 0,172 -0,45 1 0,205 -0,668
Підтягування, разів 0,164 0,192 0,393 0,110 0,007 0,088
Згинання - розгинання рук на брусах, разів 0,433 -0,138 0,505 0,041 0,137 -0,230
Біг 100 м, сек. -0,117 0,454 0,192 0,35 1 -0,120 0,553
Біг 3000 м, хв. -0,257 -0,540 -0,218 -0,316 38 т ^ О О -
Човниковий біг 4^9, сек. -0,118 -0,015 -0,070 -0,116 0,020 0,066
Таблиця 3
Показники кореляції між змагальними вправами й морфофункціональними даними та показниками, що характеризують швидкісно-силові здібності спортсменів експериментальної групи (констатуючий/формуючий експеримент)
Морфофункціональні дані Тяга станова Жим лежачи Присідання
Змагальні вправи
1 2 3 4
Зріст, см 6 оо 3 5 6 0, 3 0 0,
Вага, кг СО О оо 63 80 °°.Я ОС 0,845 0,859
Обхват грудей, см вдих 0,546 0,507 0,737 0,607 0,690 0,342
видих 0,601 0,606 0,715 0,552 0,673 0,619
затримка дихання 0,705 0 674 0,780 0Т77 0,772 0 668
Обхват, см біцепсу 0,126 0,233 0,306 0 121 0,482 0,442
шиї 0,186 0, 76 0,516 0,141 0,512 0,454
талії 0,448 0,167 0,266 0,031 0,356 0,431
стегна 0,207 0,661 0,569 0,574 0,660 0,668
гомілки -0,313 0,044 -0,042 0,041 85 69 О О оЪ>
передпліччя -0,055 -0,017 0,053
0,3 16 0, 62 04 37
Довжина, см плеча 0,126 0,345 0,417 0 121 0,4 -0, 07 36
передпліччя 0,099 -0,166 -0, 19
0,033 0,141 -0,242
кисті 34 го О оо 0,613 0,497 0,555 0,738
стегна 34 оЪ> 0,366 0,574 0,370 0,235
гомілки 0,101 0,365 0,422 0,041 0,415 0,650
ступні 0,158 0,294 0,450 0,162 0,398 0,437
ЧСС у стані спокою (уд ./хв.) 0,506 0 222 -0,007 0 045 0,271 0 005
АТс у стані спокою (мм рт. ст.) 0,082 -0,222 -0,215 0,329 -0,064 -0,421
АТд у стані спокою (мм рт. ст.) 0,236 -0,183 0,172 0,251 0,116 -0,367
PWC170, кгм/хв. 7 8 0 0, -0,084 0,285 -0,285 0,309
PWC170/кг, кгм/хв./кг -0,229 -0 234 -0,504 -0 135 97 07 чого О О -
МПК, млххв.-1 0,007 0,239 0,009 0,286 -0,151 0,149
МПК/кг, млхкг-1ххв.-1 -0,267 -0,330 -0,425 -0,230 -0,590 -0,464
Тест Купера, км 0,636 0573 0,541 0, 94 0,318 0,409
Спірометрія, л 0,108 0,045 0,169 0,114 0,084 -0,160
Частота дихання, (за 1 хв.) -0,056 -0,094 0,178 -0,027 0,093 0,057
Проба Штанге, сек. -0,302 -0,267 -0,273 -0,090 0,038 -0,067
Проба Генчі, сек. 0,020 0,192 -0,372 0,317 -0,322 0,373
Стрибок у довжину з місця, см 0519 0,263 0,075
0,570 0,373 0,501
Стрибок на висоту, см 0,126 -0,002 -0,357
0,324 0,211 0,153
Підтягування, разів 0,074 -0,236 -0,493
-0,193 -0 009 -0 198
Згинання - розгинання рук на брусах, разів 0,154 -0,150 -0,505
0,106 -0,153 0,083
Біг 100 м, сек. -0,342 -0,705 -0,629
0,382 0,480 0,521
Біг 3000 м, хв. -0,568 -0,407 -0,196
0 331 0,503 0 4 88
Човниковий біг 4Х9, сек. 0,174 0170 0,4 92
-0,267 -0,357 -0 214
Висновки.
Аналіз коpеляційниx зв’язків між показниками морфофункціональної, швидкісно-силової та спеціальної (змагальної) підготовленості спортсменів показує, що швидкісно-силова підготовленість виступає важливим чинником у підготовці пауер-ліфтерів. Застосування вправ з різним xаpактеpом роботи м’язів з уpаxуванням динамічної структу -ри окремт класична вправ та ї-'x частин, відкриває нові, нетрадиційні шлжи підвищення рівня швидкісно-силова якостей пауерліфтерів на етапі попередньої базової підготовки.
Подальші дослідження будуть спрямовані у напрямку розроблення коpоткотеpміновиx мо-дельниx xаpактеpистик морфофункціональної, швидкісно-силової та спеціальної (змагальної) підготовленості пауерліфтерів на етапі попередньої базової підготовки.
Література
1. Apxангоpодський З.С., Ашанін В.С., Пилипко В.Ф. Порівняльний аналіз швидкісно-силовиx якостей важкоатлетів та пауерліфтерів // Фізична культура, спорт, здоров’я: Зб. науковиx робіт. - Харків: ХаДІФК, 1997. -С. 158-16G.
2. Дворкин Л.С. Научно-педагогические основы системы многолетней подготовки тяжелоатлетов: автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.04. „Тео -рия и методика физ. воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физ. культуры” / Л.С. Дворкин. - Москва, 1992. - 28 с.
3. Довгич О. Взаємозв’язок окpемиx показників фізичної і функціональної підготовленості важкоатлетів різної кваліфікації у процесі адаптації до напруженої м’язової діяльності // Теорія і методика фізичного виxовання і спорту.
- 2003. - № 1. - С. 58-62.
4. Зациорский В.М., Запорожанов В.А., Тер-Ованесян А.А. Вопросы теории и практики педагогического контроля в современном спорте // Теория и практика физической культуры.
- 1971. - №4. - С. 34.
5. Карман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 2G6 с.
6. Лысаковский И.Т., Аксельрод А.Е., Павлов Г.К. Оценка состояния нервно-мышечного аппарата и ее использование при управлении процессом скоростно-силовой подготовки спортсменов // Теория и практика физической культуры. -2005. - № 10. - С. 25-42.
7. Mиxайлюк М. П. Скоростно-силовая подготовка квалифицированные тяжелоатлетов // Тяжелая атлетика. Ежегодник. -М.: Физкультура и спорт, 1977. - С. 46-48.
8. Овсеенко В.В., Пилипко В.Ф. Комплексное использование методов интенсификации тренировочного процесса для развития силовые способностей у девушек // Педагогіка, псиxологія та медико-біологічні проблеми фізичного ви-xовання і спорту: наукова монографія за редакцією проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 4. -С. 113-115.
9. Олешко В.Г. Управление состоянием тренированности как важнейшее условие повышения эффективности подготовки тяжелоатлетов к соревнованиям: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук / В.Г. Олешко. - Киев, 1979.
- 26 с.
1G. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.
- 584 с.
11. Роман Р. А. Тренировка тяжелоатлета. - 2-е изд., перераб., доп. - М.:. Физкультура и спорт, 1986. - 175 с.
12. Стеценко А. Особливості побудови тренувального процесу на етапі передзмагальної підготовки з пауерліфтингу // Фізичне виxовання в школі. - 1999. -№ 2. - С. 43 - 46.
13. Стеценко А.І. Побудова тренувального процесу в пауерліфтингу на етапі безпосередньої підготовки до змагань: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виxовання і спорту: спец. 24.00.01 „Олімпійський і професійний спорт” / А.І. Стеценко. - Київ, 2000. - 19 с.
14. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса / Под ред. Дж. Дункана Мак-Дугалла, Говарда Э. Уэнгера, Говарда Дж. Грина. - К.: Олимпийская литература, 1998 -432 с.
15. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 25 с.
16. Черняк А.В. Скоростно-силовая подготовка спортсменов-разрядников // Тяжелоатлет (сборник статей). В помощь тренеру. - М.: Физкультура и спорт, 1970. - С. 28-36.
Надійшла до редакції 13.05.2009р.
sport2005@bk.ru
