Вплив терміну зберігання на властивості музейних штамів бактерій родів Proteus та Morganella

Брич О.І.; Синетар Е.О.; Лоскутова М.М.; Гарницька О.Г.; Скуратова О.Г.

INFLUENCE ON THE PROPERTIES OF THE SHELF LIFE OF MUSEUM STRAINS OF BACTERIA OF THE GENERA PROTEUS AND MORGANELLA

Brych O.I., Synetar E.A., Loskutova M.N., Garnytska O.G., Skuratova O.G.

ВПЛИВ ТЕРМІНУ ЗБЕРІГАННЯ НА ВЛАСТИВОСТІ МУЗЕЙНИХ ШТАМІВ БАКТЕРІЙ РОДІВ PROTEUS ТА MORGANELLA

БРИЧ О.І., СИНЕТАР Е.О., ЛОСКУТОВА М.М., ГАРНИЦЬКА О.Г., СКУРАТОВА О.Г. ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМНУ", м. Київ

УДК:

579.84.004.12:069.004.4

Ключові слова: ліофілізація, життєздатність штамів, біологічні властивості, чутливість до антибіотиків.

ривале зберігання різних видів мікроорганізмів без втрат їхніх вихідних характеристик є актуальною проблемою при підтриманні колекційних зразків культур у депозитаріях [1]. Так, представники родів Proteus та Morganella належать до категорії поширених умовно патогенних збудників гнійно-запальних, ранових (у тому числі внутрішньолікарняних) інфекцій людини [2]. Значну кількість цих мікроорганізмів було виділено та ідентифіковано у 60-х роках минулого століття. Частина клінічних ізолятів зазначених вище родів, що увійшла до основного фонду Музею патогенних для людини мікроорганізмів (Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, надалі — ІЕІХ), зберігалася двома способами: у вигляді культур у напіврідкому середовищі під вазеліновим маслом у запаяних пробірках за температури 4-8°С та у вигляді ліо-філізованих зразків. Таким чином, у рамках планових наукових досліджень одним з напрямків роботи була перевірка морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей та визначення чутливості до антибіотиків штамів родів Proteus та Morganella, що зберігалися у музеї протягом 25-48 років.

Мета роботи — перевірка життєздатності, таксономічного положення музейних штамів родів Proteus та Morganella у процесі тривалого зберігання, вивчення їхніх біохімічних властивостей та чутливості до антибіотиків.

Матеріали і методи. Об'єктом досліджень були 33 музейні штами Proteus vulgaris, Proteus mirabilis та Morganella morganii, виділені з клінічного матеріалу у 60-70-х роках минулого століття, ідентифіковані рутинними методами згідно з діючими у зазначений період нормативними документами. Одразу після одержання культури були перевірені на відповідність за культурально-морфологічними характеристиками. Відомості у паспортах про біохімічні властивості та чутливість штамів до антибіотиків були відсутніми. У період 1966-1968 рр. та 1989 р. методом ліофілізації виготовлено 25 препаратів цих культур та закладено на зберігання у Музеї ІЕІХ. Також у 1975-1976 роках було виготовлено 21 зразок культур Pvulgaris, Pmirabilis та M. morganii, які зберігалися у напіврідкому агарі під вазеліновою олією у запаяних пробірках за температури 4-8°С. Загалом з 33-х відібраних для досліджень клінічних ізолятів 12 штамів

ВЛИЯНИЕ СРОКА ХРАНЕНИЯ НА СВОЙСТВА МУЗЕЙНЫХ ШТАММОВ БАКТЕРИЙ РОДОВ PROTEUS И MORGANELLA Брич О.И., Синетар Э.А., Лоскутова М.Н., Гарницкая О.Г., Скуратова О.Г.

ГУ "Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины", г. Киев

Цель: проверить жизнеспособность, таксономическое положение музейных штаммов родов Proteus и Morganella в процессе длительного хранения (на протяжении 25-48 лет), изучить их морфологические, культуральные, биохимические свойства и чувствительность к антибиотикам.

Материалы и методы: исследования проводили с применением культуральных, микроскопических, бактериологических, биохимических и статистических методов.

Результаты. Установлено, что среди исследованных 25 лиофилизированных штаммов P.vulgaris, P.mirabilis и M.morganii после 25-48 лет хранения жизнеспособными были 84%. Биохимическая идентификация музейных штаммов позволила уточнить таксономичекое положение трех изолятов. Проведен ретроспективный анализ данных чувствительности жизнеспособных штаммов к антибиотикам. Все штаммы P.vulgaris и M.morganii были устойчивы к ампициллину, цефалотину, цефуроксиму и цефуроксим аксетилу. Все исследованные штаммы оказались чувствительными к аминогликозидам, фторхинолонам, меропенему и триметоприм/сульфаметоксазолу.

Ключевые слова: лиофилизация, жизнеспособность штаммов, биологические свойства, чувствительность к антибиотикам.

СТАТТЯ, 2014.

INFLUENCE ON THE PROPERTIES OF THE SHELF LIFE OF MUSEUM STRAINS OF BACTERIA OF THE GENERA PROTEUS AND MORGANELLA

Brych O.I., Synetar E.A., Loskutova M.N., Garnytska O.G., Skuratova O.G.

Gromashevskv Institute for Epidemiology and Infectious Diseases of NAMSU, Kyiv, Ukraine Objective: to test the viability, taxonomic position of museum strains genera Proteus and Morganella during long-term storage — for 25-48 years, to examine their morphological, cultural, biochemical properties and sensitivity to antibiotics.

Materials and methods: studies were perfomed using cultural, microscopic, bacterio-

logical, biochemical and statistical methods. Results: found that among the studied strains of lyophilized P.vulgaris, P.mirabilis and M.morganii after 25-48 years of storage 84% was viable. Biochemical identification of museums strains helped to clarify the taxonomic position of the three isolates. A retrospective analysis of data sensitivity viable strains to antibiotics was made. All srains P. vulgaris and M.morganii were resistant to ampicillin, cefalotin, cefuroxim, cefuroxim acsetyl. All investigated strains were sensitive to aminoglycosides, quinolones, meropenem and trimethoprim/sulfamethoxazole.

Keywords: lyophilization, viability of the strains, biological properties, sensitivity to antibiotics.

зберігалися двома вищезазначеними способами.

Для перевірки життєздатності бактерій після відкриття ампули в асептичних умовах ліофілізо-вані штами розчиняли в 1 мл м'ясо-пептонного бульйону (МПБ), переносили до стерильної пробірки з 2 мл МПБ та ін-кубували за температури 37°С протягом доби для одержання біомаси. Аналогічно в асептичних умовах вскривали запаяні пробірки, видаляли стерильною пастерівською піпеткою шар вазелінової олії та здійснювали засів культури у стерильний МПБ [3, 4]. У разі наявності росту проводили висів культур по 0,1 мл на тверді живильні середовища (м'ясо-пеп-тонний агар, середовище Ендо,

5% кров'яний агар, скошений живильний агар), перевіряли мікробіологічну чистоту культур, відповідність культураль-но-морфологічним, тинкторі-альним характеристикам. Контроль якості поживних середовищ проводили згідно з інформаційним листом "Бактеріологічний контроль поживних середовищ" [5].

Біохімічні властивості та чутливість до антибіотиків досліджуваних штамів визначали за допомогою автоматичного баканалізатора Vitek 2TM — compact 15 (виробництва bio-Merieux, Франція) з використанням GN-карт для ідентифікації № 21341 та AST-GN-карт № 22244 для визначення анти-біотикочутливості. Контроль якості досліджень здійснювали з використанням музейних еталонних штамів P.vulgaris ATCC 6896, P mirabilis SS F 403, Morganella morganii LI 1707.

Результати та їх обговорення. У результаті проведених етапів оживлення, пасажування

штамів родів Proteus та Mor-ganella встановлено, що всі культури (21 штам), які зберігались у напіврідкому агаризова-ному середовищі під шаром вазелінової олії у запаяних пробірках 39 років, виявилися нежиттєздатними. Водночас відновлення зі стану анабіозу 25 ліо-філізованих штамів, що зберігалися 46-48 років, показали високу життєздатність переважної більшості зразків (табл. 1).

Так, ліофілізовані препарати штамів P.vulgaris після 46-річно-го зберігання на 100% були відновлені зі стану анабіозу, а з 11 штамів P mirabilis лише 2 ліофілізовані зразки характеризувалися відсутністю росту на твердих поживних середовищах. Щодо п'яти штамів M.morganii

— 2 ізоляти, ліофілізовані у 1967 та 1989 роках, виявилися нежиттєздатними; решта штамів, ліофілізованих 1967 року, зберегли високу життєздатність, яку показала наявність значної кількості характерних для даного виду колоній на селективних середовищах.

У подальшому здійснювали перевірку чистоти культури за культуральними, морфологічними, тинкторіальними власти-

востями. Встановлено, що з 25 ліофілізованих зразків 21 штам (84%) викликав помутніння МПБ. На МПА колонії протеїв давали суцільний ріст, який супроводжувався гнилісним запахом. Феномен роїння колоніям морганел, на відміну від протеїв, не був властивий. На середовищі Ендо всі життєздатні штами протеїв та морганел формували безбарвні колонії. На кров'яному агарі через добу інкубації морганели утворювали негемолітичні сірувато-бежеві опуклі колонії до 2-3 мм у діаметрі. Гемолітичну активність протеїв на кров'яному агарі було виявлено за 48 годин інкубації. Притаманна протеям рухливість визначалася також шляхом засіву культури у конденсаційну воду скошеного живильного агару за Шукевичем. При мікроскопії препаратів, приготованих із досліджуваних культур та пофарбованих за методом Грама, виявлено однотипні грамнегативні палички, що вкривали все поле зору.

Проведено дослідження біохімічних властивостей 21 зразка музейних штамів, які виявилися життєздатними, мікробіологічно чистими та за культу-

Таблиця 1

Вплив терміну зберігання на життєздатність музейних штамів протеїв та морганел

Вид Спосіб зберігання Термін зберігання Кількість досліджуваних зразків Кількість життєздатних зразків

P.vulgaris ліофілізація 46 років 9 9

у напіврідкому агарі у запаяних пробірках 39 років 6 0

P.mirabilis ліофілізація 46-48 років 11 9

у напіврідкому агарі у запаяних пробірках 39 років 5 0

M.mor- ganii ліофілізація 25-47 років 5 3

у напіврідкому агарі у запаяних пробірках 39 років 10 0