CC BY
45
УДК: 619:61.99
Нагорна Л.В., к. вет. н., (LVN_10@mail.ru) © Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПАРАМЕТР1В НА РОЗВИТОК КЛ1ЩА
ПЕЯМЛМУББШ СЛЬЬШЛЕ
У статт1 наееден дат щодо дослгдження еплиеу низьких е1д 'емних температурних параметр1е на р1зн1 стадп розеитку череоного курячого клща Вегшапу5т5 gallinae. Встаноелено, що триеале еикористання низьких температурних показникге як фактора боротьби з дерматсусним клщем не забезпечуе досягнення очгкуеаного ефекту, е1дбуеаеться часткоеа загибель лише ¡магшальних стадш клща.
Ключовi слова:череоний курячий клщ Ветшапу55т gallinae, е1д 'емнг температуры показники, ¡магтальн стади, галузь птах1еництеа.
Вступ. Забезпечення населення кра!ни повнощнними та еколопчно безпечними продуктами харчування е важливою народногосподарською проблемою. У формуванш стшко! продовольчо! безпеки ютотна та вагома роль належить продукци птахiвництва. Адже, протягом останшх роюв, стшкого, динамiчного розвитку на територп Укра!ни набула саме галузь птахiвництва. Цьому сприяла низка факторiв, в тому чи^ i вiдносно низька собiвартiсть курятини, навт у нестiйких економiчних умовах сьогодення. Крiм того, дана галузь здатна у вщносно короткий перюд наситити ринок дешевим м'ясом та продукщею птахiвництва [1].
Виробництво продукцп птахiвництва на сучасному етапi ведення галузi несе в собi значну кiлькiсть ризикiв, зокрема, в наслщок постiйно зростаючо! кiлькостi рiзноманiтних хвороб заразно! етюлогп, серед яких вагоме мiсце належить захворюванням, збудниками яких е тимчасовi ектопаразити (клiщi, клопи тощо).
Тваринницькiй та птахiвничiй галузям шкiрно-паразитарнi захворювання завжди завдавали великих збитюв [1-3].
Паразитування на птищ червоного курячого клiща Derшanyssus gallinae викликае надзвичайний неспокiй птицi, появу в не! супутшх клiнiчних ознак: анемш, випадiння пiр'я, розкльови, зниження яйценосност у товарному стадi: вщ кожно! тисячi курей-несучок в середньому недоотримуеться 36 тис. яець за рж [4, 5]. У досить тяжкш формi страждае молодняк, рееструються випадки загибелi курчат тижневого в^ [4].
У кра!нах СС втрати вщ курячого клiща у промисловому птахiвництвi становлять близько 130 млн. евро, що в перерахунку на курку-несучку сягае до 0,43 евро. За даними окремих дослщниюв, збитки вщ швазування ектопаразитами, можуть перевершувати втрати вiд туберкульозу, пулорозу та шших захворювань в
© Нагорна Л.В., 2011
сукупност [5-7]. При слабкш та середнш штенсивност швази курячим клiщем яйценоснiсть знижуеться на 40 %, а при мшстшвази з пухо1дами - на 90 % [6].
Будучи переносниками та резервантами цшо! низки шфекцшних та швазшних захворювань, дерманiсуснi клiщi можуть викликати спалахи зазначених захворювань, цим самим призводячи до ще бшьших економiчних збиткiв [6, 7]. На даний час юнуе декiлька способiв боротьби з ектопаразитами, зокрема: ^ фiзичнi методи - температура, димовi шашки тощо; ^ механiчнi - ручне видалення, вичiсування, вимивання тощо; ^ бiологiчнi (з урахуванням бюлопчних особливостей рiзних стадiй розвитку) - застосування бiологiчних ворогiв, бiологiчнi шсектициди -дельта-токсини мжробно! культури Bacillus thuringiensis; У хiмiчнi - хiмiотерапiя, хiмiопрофiлактика, дезакаризацiя iнсектоакарицидними засобами та використання репелентсв. Найпоширенiшим методом боротьби з паразитичними комахами та клщами залишаеться хiмiчний метод [8].
Згщно даних окремих дослiдникiв, одним iз ефективних способiв боротьби з популящею червоного курячого клiща е тривале перебування тимчасового ектопаразиту в умовах знижених мiнусових температур. В умовах крупнотоварних птахiвничих господарств з виробництва товарного яйця цього можна досягти лише тсля завершення виробничого циклу та в подальшому - повного звшьнення примiщень вiд птицi. Протягом цих саштарних розривiв проводиться комплекс ветеринарно-саштарних заходiв, спрямованих на знешкодження i знезараження примiщень, обладнання, огороджучих конструкцiй. Якщо розглядати мiнусовi температури як один iз засобiв боротьби з клщем Dermanyssus gallinae, слщ звертати увагу на бiологiчнi особливост розвитку його на рiзних стадiях, з метою досягнення максимального знешкоджуючого ефекту [9-12].
Оскiльки червоний курячий клщ Dermanyssus gallinae е найпоширешшим ектопаразитом у птахогосподарствах на територп всiх европейських кра!н, то, вщповщно, i заходи боротьби з ним повинш бути масованими, з перюдичною ротацiею акарицидiв та методiв боротьби [9].
Мета роботи полягала у з'ясуванш виживаемостi рiзних стадiй розвитку клща Dermanyssus gallinae пiд впливом низьких температур в умовах in vitro та in vivo i встановленш можливост використання температурного фактору мжро^мату, як одного iз фiзичних факторiв боротьби iз даним ектопаразитом за умови промислового та дрiбнотоварного ведення галузi птахiвництва.
Матер1али i методи: з метою виявлення колонш червоного курячого клща було проведено ряд вибiркових дослщжень птахогосподарств у рiзних регiонах Укра1ни, де утримувалася рiзновидова та рiзновiкова птиця, з рiзною iнтенсивнiстю посадки на 1м2 площi пташника.
З метою встановлення здатностi дерманiсусного клiща переживати мiнусовi температури в умовах in vitro були вщбраш для подальших дослщжень ra^i рiзних фаз розвитку. Вiдбiр ектопаразитiв здiйснювали в умовах приватних дрiбнотоварних птахiвничих господарств пiвнiчно-схiдного регюну Укра1ни та у пташниках птахопщприемств з промислового виробництва товарного яйця у
мюцях максимального накопичення колонш: тд з'еднаннями конструкцш, обладнанням та механiзмами у пташниках, в затемнених мюцях та закутках примщення. Також звертали увагу на мюця можливо! локалiзащl колонiй тимчасових ектопаразиив, якi не е характерними для зазначених паразитичних членистоногих. Хоча, клщ Dermanyssus gallinae е нiчним паразитом, також вибiрково обстежували птицю.
З вщбраних колонiй видiляли паразитiв в кшькост 200 особин (n=50 личинок, протошмф, дейтонiмф та iмаго), яю окремо в чашках Петрi на 5 дiб помiщали в холодильну камеру при -10 С. Для отримання вiрогiдних даних дослiд здшснювали в триразовiй повторностi.
Для вивчення здатност клiща Dermanyssus gallinae переживати мiнусовi температури в умовах in vivo проводили спостереження за вшьними вiд птицi пташниками в осшньо-зимовий перiод. В усiх примiщеннях була проведена ретельна мехашчна очистка з наступною дезакаризацiею, проте 100% звшьнення вiд червоного клiща не було досягнуто.
Результати дослщження. Дерманiсусний клщ у пташниках за промислового ведення птахiвничоl галузi легко виявлявся тд час вiзуального огляду на конструктивних частинах обладнання, скрiпленнях клiток та на шших предметах обладнання, нав^ь у денний час. В окремих мюцях за конгломератами клiща не проглядались частини скрiплень клiток (рис).
Даний факт був пов'язаний нами з юнуючими технолопчними схемами утримання птицi, коли на обмеженiй площi протягом вiдносно тривалого часу (перюд яйценосностi) утримуеться значне поголiв'я птахiв, а стабiльно сприятливi параметри мшро^мату - температури i вологостi, забезпечують безперебiйний цикл розвитку даного ектопаразита, протягом всього року
Рис. Колонй' клща Dermanyssus gallinae на обладнанш клгткових батарей
Ектопаразиив iз виявлених конгломератiв було ввдбрано для визначення чутливостi клща Dermanyssus gallinae до впливу мiнусових температур (табл.).
Таблиця
Вплив мшусових температур на життездатшсть кл1ща Dermanyssus _ gallinae в дослщах in vitro (М+m)_
Фаза розвитку клща Кшьшсть особин в дослщах Кшьшсть життездатних особин тсля розморозки
Абсолютне число %
Личинка 150 32,55±0,78 21,7±1,1
Протошмфа 150 28,8±1,2 19,2±0,95
Дейтошмфа 150 21,9±0,75 14,6±0,69
1маго 150 12,0±0,98 8,0±1,1
Результати таблиц вказують на те, що найвищу чутливiсть до мiнусових температурних показниюв було виявлено у iмаго червоного курячого клiща.
Пiсля дефростаци встановили, що вщбулася загибель лише тих особин, яю мали в своему тш клiнiчнi ознаки недавнього харчування, а переважна бiльшiсть дослiдних екземплярiв (63,5 %) залишилася життездатними. Kn^i почали проявляти активнiсть через 3-5 год тсля поступового вiдтаювання.
Проте необхщно зазначити, що при паразитуванш клiща на птицi в умовах приватних господарствах, навiть при умовi усунення птицi з пташника на зимовий перюд, звiльнення примiщень вщ зазначеного ектопаразиту не вiдбувалося.
Висновки:
1. Вiд'емнi температури в умовах in vitro не викликали значно! загибелi клiща D. gallinae, переважна бшьшють особин (63,5 %) залишалася життездатною.
2. Низькi температури в умовах in vitro призводили до загибелi лише iмагiнальних стадiй дермашсусного клiща з недавнiми ознаками харчування.
3. Метод боротьби iз червоним курячим клiщем шляхом впливу на нього мiнусових температур мае низьку ефективнiсть i не придатний для широкого виробничого використання в умовах крупнотоварних та дрiбних фермерських господарств.
Лггература
1. Лiсовенко В. Три складовi високо! продуктивностi тварин / В. Люовенко // Здоров'я тварин i лiки. - 2010. - № 11. - С. 14-15.
2. Безрукова 1.Ю. Етзоотичне благополуччя господарств - це рентабельшсть галузi птахiвництва / 1.Ю. Безрукова // Тваринництво Украши -2001. - № 4. - С. 19.
3. Вороняк В.В. Деяю аспекти тдвищення якостi та безпеки продуктiв харчування / В.В. Вороняк // Науковий вюник Львiвського нацiонального ун-ту вет. медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. - Львiв, 2010. - Т. 12, № 4 (46). - С. 36-40.
4. Березовський А. В. Особливост боротьби з дермашсюзом курей в умовах промислового птахiвництва / А. В. Березовський, Л. В. Нагорна // Ветеринарна медицина Украши. - 2009, № 3. - С. 16-19.
5. Куян Н. В. Как бороться с красным клещем в птичнике / Н.В. Куян // Ветеринария // Ефективне шаивництво. - 2006. - № 3. - С. 45-46.
6. Березовський А.В. Еколопчш проблеми сучасно! паразитологи / А.В. Березовський // Науковий Вкник НАУ. - Кшв, 2006. - Вип. 98. - С. 19-29.
7. Узакова Г. У. Борьба с куриным клещем Dermanyssus gallinae на птицеводческих предприятиях / Г. У. Узакова, А. С. Незаметдинов // Сб. матер. меж. науч. конф. - Самарканд, - 2006. - С. 318-319.
8. Гирич А. I. Як позбавити курей вщ клiщiв /А. I. Гирич, Л. I. Попова. -Здоров'я тварин та лжи. - 2004. - № 6. - С. 12.
9. Нагорна Л. В. Мошторинг ринку шсектоакарицидних препараив, що застосовують птищ за ектопаразш^в / Л. В. Нагорна, А. В. Березовський // Науковий вюник ЛНУ ветмед. та бютехн. iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2008. - Т. 10, № 3 (38). - Ч. 1. - С. 165-170.
10. Aldridge W. N. Toxicolody of pyrethroids / W. N. Aldridge // Pestic. chem: Hum. Welfare and Environ. Pros.: 5th intern kongr. - Kioto 29 Aug. 4 Sept., 1982. - N 3. - P. 485-490.
11. Козлов В. И. Чернотелка Alphitobius diaperinus как хищник куриного клеща Dermanyssus gallinae Redi // В. И. Козлов // Паразитология. - 1970. - Т. 4, №4. - С. 363.
12. Богач М. В. Рекомендацп з дiагностики, л^вання та заходiв профилактики швазшних хвороб шдиюв / [М. В. Богач, А. В. Березовський]. -Кт'в: "Ветшформ", 2005. - 35 с.
Summary Nagorna L.V.
INFLUENCE OF TEMPERATURE PARAMETERS ON DEVELOPMENT OF THE TICK DERMANYSSUS GALLINAE
In the article the resulted information in relation to research of influencing of low negative temperature parameters on the different stages of development of the red chicken tick Dermanyssus gallinae. It is set that the protracted use of low temperature indexes as factor of fight from tick Dermanyssus gallinae by a tick does not provide achievement of the expected effect, there is partial death only imago stages of tick.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
