CC BY
75
УДК 619:619.995.1-085
Березовський A.B., д. вет. н., професор, Нагорна Л.В., к. вет. н. © (E-mail: lvn_10@mail.ru)
Сумсъкий нащоналъний аграрнийутеерситет, м. Сумы, Украта
ЕФЕКТИВШСТЬ ВОДОРОЗЧИННИХ ФОРМ 1ВЕРМЕКТИНУ ЩОДО КУРЯЧОГО КЛ1ЩА DERMANYSSUS GALLINAE
У cmammi висвтлено питання щодо встановлення ефективност1 застосування водорозчинних форм iвермектину на популяцт червоного курячого клща Dermanyssus gallinae в умовах промыслового птах1вництва при irnasyeaHHi ним суходыъног птищ, зокрема представниюв куриних. В часовому npoмiжкy про^дковано, впродовж проведения виробничого експерименту, dunaMixy та ттенсивтстъ зaгuбeлi pi3HUX cmadiu червоного курячого клща теля контакту з робочими розчинами дocлiджyвaнoгo тсектоакарициду. Визначено ocoблuвocmi руховог aKmuenocmi iMazo клщie з ознаками живлення кров'ю та голодних особин до та теля тсектоакарицидних обробок. Виявлено зростання ступеня спраги у птищ за акарицидног обробки. Препарат в дocлiджyвaнux концентращях не спричиняв у птищ експерименту порушення показниюв фiзioлoгiчнoJ норми, також не реестрували випадтв зaгuбeлi серед noгoлiв 'я. В peзyлъmami проведения do^idy встановлено високу ефективтетъ у виробничих умовах втчизняного тсектоакарицидного засобу бровермектин 2% водорозчинний щодо зниження популяцп червоного курячого клща Dermanyssus gallinae. Шсля проведения одного циклу л^валъно-профыактичног обробки ттенсивтстъ заселения пташника клщами вдалося знизити на 76 %. На nidemaei отриманих peзyлъmamiв рекомендовано включити дании 3aci6 в комплекс ветеринарно-саттарних 3axodieynepiod вирощування птищ.
Ключов1 слова: водорозчинт препарати, ieepMeKmunu, muM4acoei ектопаразити, червоний курячий клщ xiMi4Hi засоби, комплекс л^валъно-профшактичних 3axodie, дезакаризащя, тсектоакарицидт обробки примщенъ.
УДК 619:619.995.1-085
Березовский A.B., д. вет.н., профессор, Нагорная Л.В., к. вет. н. Сумскойнационалъныйаграрныйуниверситет, г. Сумы, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ВОДОРАСТВОРИМЫХ ФОРМ ИВЕРМЕКТИНА ОТНОСИТЕЛЬНО КУРИНОГО КЛЕЩА DERMANYSSUS GALLINAE
В статье освещены вопросы установления эффективности применения водорастворимых форм ивермектина на популяцию красного куриного клеща Dermanyssus gallinae в условиях промышленного птицеводства, при инвазирования им сухопутной птицы, в частности представителей куриных. Во временном интервале проведения производственного эксперимента, прослежены динамика и интенсивность гибели различных стадий красного куриного клеща после контакта с рабочими растворами исследуемого инсектоакарицида. Определены особенности двигательной активности имаго
© Березовський A.B., Нагорна Л.В., 2014
38
клещей с признаками питания кровью и голодных особей до и после инсектоакарицидных обработок. Выявлен рост степени потребления воды у птицы при акарицидной обработке. Препарат, в исследуемых концентрациях, не вызывал у птиц эксперимента нарушения показателей физиологической нормы, также не регистрировали случаев гибели среди поголовья. В результате проведения опыта установлена высокая эффективность в производственных условиях отечественного инсектоакарицидного средства Бровермектин 2% водорастворимый относительно снижения популяции красного куриного клеща Dermanyssus gallinae. После проведения одного цикла лечебно-профилактической обработки интенсивность заселения птичника клещами удалось снизить на 76%. На основании полученных результатов, рекомендовано включить данное средство в комплекс ветеринарно-санитарных мероприятий в период выращивания птицы.
Ключевые слова: водорастворимые препараты, ивермектины, временные эктопаразиты, красный куриный клещ, химические средства, комплекс лечебно-профилактических мероприятий, дезакаризация, инсектоакарицидные обработки помещений.
UDC 619:619.995.1-085
Berezovskiy A. V., Nagorna L.V.
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
EFFICIENCY WATER-SOLUBLE FORM IVERMECTIN REGARDING CHICKEN TICK DERMANYSSUS GALLINAE
The article highlights the problems of establishing the efficacy of water-soluble forms of ivermectin on the population of the red chicken mite Dermanyssus gallinae in a poultry industry, with a land invasion by them birds, in particular representatives of the chicken. During the time interval traced during the manufacturing of the experiment, the dynamics and intensity of the various stages of destruction of red chicken mite after contact with the working solution of the test insectoacaricide. The features of physical activity for adults ticks with signs of blood feeding and hungry individuals before and after insektoakaritsidnyh treatments. Revealed to high degree of thirst in the bird when acaricide treatment. The drug concentration in the test did not cause birds experiment violation indicators of physiological norm, also recorded deaths of livestock. As a result of the experience of high efficiency of production in the conditions of domestic funds insektoakaritsidnogo brovermektin relatively water-soluble reducing populations of red chicken mite Dermanyssus gallinae. After one cycle of treatment and preventive treatment intensity checking the house mites was reduced by 7%. Based on these results, it is recommended to include this tool in complex animal health interventions during the rearing of poultry.
Key words: water-soluble drugs, ivermectin, time ectoparasites, red chicken mite, chemicals, complex treatment and preventive measures, dezakarizatsia, insektoakaricid processing facilities.
Промислове птах1вництво в Укра!ш впродовж останнього десятил1ття мае позитивш тенденцп щодо поступального зростання виробничих потужностей птахопщприемств р1зного виробничого спрямування. Хоча не обходиться без
39
втрат, оскшьки загальна економ1ко-пол1тична ситуащя в кра!ш нараз1 е несприятливою. Проте, не дивлячись на даний факт, галузь продовжуе ефективно функцюнувати: до юнця року плануеться експортувати близько 170180 тис. тонн курятини з урахуванням ринюв Свропейського Союзу [1]. За перше швр1ччя 2014 року виробництво м'яса в Укра!ш перевищило 1 млн. тонн, з них половину виробленого обсягу забезпечили виробники птищ. Фундаментом економ1чного усшху птах1вництва, кр1м яюсного генетичного матер1алу, е здоров'я птищ, яке прямим чином пов'язане з ешзоотичною ситуащею в господарств1 та ч1тким дотриманням саштарних норм \ правил господарювання [2]. Доречно буде вказати, що в окремих випадках з технолопчного процесу саштарно! пщготовки пташниюв впродовж технолопчних розрив1в виключають комплекс дезакаризацшних заход1в, що е одним ¿з сприятливих чинниюв виникнення серед погол1в'я птищ р1зномаштних арахноентомоз1в.
Суттеву загрозу для сучасного птах1вництва несуть в соб1 р1зномаштш ектопаразити, зокрема представники паразитиформних клщ1в, кровосисних комах тощо, але беззаперечш лщируюч1 позици щодо важкост1 переб1гу та особливостей знешкодження належить курячому клщу Dermanyssus gaШnae. В1тчизняш птах1внич1 пщприемства, незалежно вщ виробничих потужностей та технолопчного напряму, нерщко потерпають вщ засилля вказаного ектопаразиту, особливо в л1тнш перюд, з1 зростанням температурних показниюв навколишнього середовища [3]. Проблема паразитування червоного курячого клща на об'ектах птах1вництва е актуальною як у сум1жних з Украшою державах, так \ в крашах далекого заруб1жжя [3-5]. Впродовж останнього десятил1ття вона суттево загострилася, не зважаючи на постшш зусилля ветеринарних фах1вщв, спрямоваш на И подолання: удосконалення та розробку нов1тшх та альтернативних методик боротьби з популящею дермашсусного клща на об'ектах птах1вництва. Нараз1 проблема дермашсозу у масштабах св1тового птах1вництв1 залишаеться не подоланою [7].
Для боротьби з популящями ектопаразит1в ниш використовують р1зномаштш шсектоакарицидш засоби, яю, в основному, належать до груп синтетичних третровдв, макроцикл1чних лактошв та фосфороргашчних сполук. Останшм часом набувають важливост1 комбшоваш ектоциди, що мютять у своему склад1 композищю дшчих синерпчно шсектоакарицидних сполук. Це дозволяе знижувати появу стшких до шсектоакарицидних засоб1в рас ектопаразит1в та пролонгувати використання засобу в комплекс! лжувально-профшактичних заход1в [8, 9].
Серед ектоцидних засоб1в суттева шша в кшьюсному стввщношенш належить препаратам, дшчою речовиною яких е ¿вермектин. 1вермектин за своею структурою належить до класу макроцикл1чних лактошв \ отримуеться завдяки х1м1чнш модифжаци природного авермектину В1. Препарати на основ! ¿вермектину, з'явилися на ринку Украши декшька десятил1ть тому. 1х основними характеристиками е висока ефектившсть на тл1 широкого антгельмштного та шсектоакарицидного спектр1в й вщносно низька токсичшсть для ссавщв та птищ. Мехашзм препарат1в з дшчою речовиною
40
¿вермектин полягае в тому, що в оргашзм1 безхребетних вш специф1чно зв'язуеться з глутамат-залежними хлорними рецепторами. Внаслщок цього збшьшуеться проникшсть мембрани до юшв хлору, блокуеться передача нервово-м'язового ¿мпульсу, що спричиняе парал1ч та загибель паразиту [9-11]. Переважна бшьшкть засоб1в випускаеться у форм1 ш'екцшних розчишв, м1крогранулят1в для змшування з кормом, але в умовах промислового птах1вництва все бшьшо! актуальное^ набувають водорозчинш препарати, як1 задаються погол1в'ю шляхом випоювання з водою.
Виходячи з вищевикладеного, метою нашо! роботи було визначення в умовах виробництва акарицидних властивостей в1тчизняного препарату бровермектин водорозчинний виробництва НВФ «Бровафарма» щодо дермашсусного клща.
Матер1али 1 методи. Дослщ щодо визначення акарицидних властивостей бровермектину водорозчинного було проведено в одному з птах1вничих господарств Сумсько! област1 на курях кросу хайсекс коричневий в кшькост1 4000 тис. гол1в. Попередшми паразитолопчними дослщженнями встановили персистенщю в пташниках червоного курячого клща Dermanyssus gaШnae. Неблагополучним щодо даного ектопаразитозу господарство е впродовж декшькох останшх роюв, тому в технолопчнш схем1 вирощування птищ в обов'язковому порядку проводять дезакаризацшш обробки погол1в'я, примщень. В перюд саштарних розрив1в, дезакаризащя виробничих примщень проводиться обов'язково. Утримання птищ в даному господарств! - в одноярусних кл1ткових батареях, год1вля здшснюеться повноращонними сухими комбжормами, збалансованими за вжом та продуктившстю птищ, трич1 на добу. Корми систематично пщдаються токсиколопчному та мжолопчному дослщженням, визначаються 1х якюш характеристики з метою виключення контамшацп корму шфекцшними агентами та ураження мкотоксинами. Птиця мае постшний доступ до води.
Дослщжуваний препарат задавався з розрахунку на загальну масу погол1в'я птищ, що на момент обробки перебувала у пташнику. Перорально груповим способом з водою бровермектин 2% водорозчинний задавали з водою у добовш доз1 400 мкг ¿вермектину на 1 кг маси тша птищ. У переддень обробки частково обмежували доступ птищ до води, з таким розрахунком, щоб вранщ в систем! водозабору вода була вщсутня. Препарат задавали вранщ теля ранково! год1вл1, розводячи в У кшькост1 споживано! птицею за добу води. Аналопчним методом обробку погол1в'я проводили впродовж наступно! доби. Шсля двохдобового перорального випоювання препарату, здшснювали дезакаризащю пташника за присутност1 птищ 0,01 % розчином препарату бровермектин 2% водорозчинний за дшчою речовиною. Витрата препарату становила 1 л робочого розчину на 10 м2 площ1 пташника, при загальнш площ1 1200 м2.
Результати дослщжень. При проведенш паразитолопчного огляду пташниюв та погол1в'я птищ, з подальшою мжроскошею виявлених ектопаразит1в, було встановлено наявшсть у господарств! червоного курячого клща виду Dermanyssus gaШnae, що належить до надродини ваша8о1ёае
41
(гамазоТдш клщ1), родини Dermanyssidae, роду Dermanyssus. Основна маса ектопаразит1в локал1зувалася на верхшх частинах клпюк, поблизу р1зноманггних зчеплень та кулв обладнання, навколо поТлок, на трубопровод! системи водогону (рис. 1) та деталях технолопчного обладнання (рис. 2).
Рис. 1. Локал1защя колонн! курячого клща в пташнику на водогош труби
При шдивщуальному огляд1 особин птищ, ектопаразити з ознаками живлення кров'ю впродовж свгглового перюду добу видшялися спорадично, переважна маса клща перебувала поза межами оргашзму живител1в. На кшткових батареях з птицею колони клща легко виявлялися шляхом звичайного в1зуального огляду. Клщ мав ознаки живлення кров'ю, хоча [ в р1зш часов1 пром1жки, оскшьки кол1р окремих конгломера™ клща був яскраво червоний, в той час як 'тш\ колони ектопаразит1в мали кол1р вщ темно-червоного до буруватого. На кл1ткових батареях вшьних вщ птищ, ктщ[ перебували без ознак живлення кров'ю, а також на шших стад1ях розвитку, тому в1зуальне його виявлення було дещо утруднене. Проте в процес1 простукування клггок, дерманюусний клщ «осипався» на попередньо пщкладеш пщ кгптки листки папеу
Рис. 2. Колош!* курячого клща на технолопчному обладнанш пташника
42
При мехашчному подразненш мюць локал1зацп, рух ектопаразит1в актив1зувався, оскшьки у спокшному стат переважна маса клщ1в перебувала в адинами. Основна маса ¿маго ектопаразит1в локал1зувалася в безпосереднш близькост1 до птищ. Шсля внесения у воду дослщжуваного препарату, в першу добу весь об'ем питно! води з акарицидом був випитий птицею за 2,5 год. В подальшому повноцшне водопостачання птищ було вщновлено. Впродовж добового спостереження за експериментальною птицею, теля першого введения препарату, загибел1 птищ, а також видимих вщхилень вщ показниюв ф1зюлопчно! норми не реестрували. Масова загибель ектопаразит1в була вщсутня, оскшьки попередтм оглядом на курях в денний час доби клщ1 виявлялися спорадично.
На другу добу проведения лкувально! обробки, пероральне введения бровермектину проводили за аналопчною схемою, але птиця мала вищий ступ1нь спраги: аналопчний об'ем води з препаратом було випито нею за 1,5 год. Шсля повторного введения лжарського засобу, загибель птищ та видим1 змши показниюв ф1зюлопчного стану були також вщсутт. Проте, наприкшщ друго! доби теля випоювання бровермектину, у пастках нами було зареестровано загиблих ектопаразит1в 3i слщами попереднього живлення кров'ю.
На третю добу було здшснено дезакаризащю обладнання за присутност1 птищ. Шсля контакту з робочим розчином препарату, актив1зувалася рухова актившсть р1зних стадш клщ1в, у тому числ1 й ¿магшальних, без ознак живлення кров'ю. Вони штенсивно рухалися в мкцях попередньо! локал1зацп. Загибель клщ1в з ознаками живлення кров'ю наставала швидше, в межах 1-1,5 години теля обробки. Загибель ектопаразит1в без ознак живлення наставала на декшька годин ni3Hime. Стввщношення загиблих ектопаразит1в без ознак живлення та теля живлення в середньому склала 5:8.
Повторне пероральне введения засобу та дезакаризащя було проведено на 14 добу теля першого задавания засобу за аналопчних умов. Внаслщок проведених заход1в популящю клща вдалося знизити на 76 %.
Висновки. 1. Внаслщок проведения еколого-етзоотичного обстеження господарствавстановлено високий стутнь швазування курячим клщем.
2. Проведения одного курсу шеектоакарицидно! обробки забезпечувало зниження чисельност1 клща на 76 %.
3. В комплекс! оздоровчих заход1в за дерматсозу курей рекомендовано використовувати для перорального застосування бровермектин 2% водорозчинний з подальшим проведениям дезакаризацп пташниюв за присутност1 птищ його розчином в концентрацп 0,01% (за АДР).
Перспективи подальших дослщжень. Фармако-токсиколопчна ощнка р1зних концентрацш ¿вермектину щодо постшних та тимчасових ектопаразит1в птищ.
43
Л1тература
1. Петрова Л. Стабшьшсть i експорт / Л. Петрова // Наше птах1вництво. -2014. - № 1. - С. 16-17.
2. Кожемякина Н. В. Ветеринарная технология защиты ремонтного молодняка яичных кур / Н. В. Кожемякина, А. Ш. Кавтарашвили // Ветеринария. - 2004. - № 7. - С. 8-11.
3. Дичаковська В. Пташиний клщ / В. Дичаковська // Наше птах1вництво. - 2011. - № 2. - С. 51-53.
4. Акбаев Р. М. Эктопаразиты птицы на территории птицефабрик промышленного типа Нечерноземной зоны / Р. М. Акбаев // Ветеринария. -2009. - № 10. - С. 32-37.
5. Акбаев Р. М. Фауна основных эктопаразитов и гельминтов кур в промышленном и частном птицеводстве / Р. М. Акбаев // Ветеринария и кормление. - 2010. - №5. - С. 26-27.
6. Електронний ресурс http: // www.miteresearch.org
7. Mozafar By F. Tackling red mite in laying hens remains a challenge / By F. Mozafar, L. Tierzucht // World Poultry - 2014. - V. 30. N. 1 - P. 22-24.
8. Сафиуллин P. Т. Промектин при дерманиссиозе кур / Р. Т. Сафиуллин, С. К. Шибитов, Д. В. Аншаков // Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями. - Москва, 2008. - Вып. 9. - С. 427-430.
9. Campbell W. C. Ivermectin as an antiparasitic agent for use in humans / W. C. Campbell // Annu Rev. Microbiol. - 1991. - Vol. 45. - P. 445-474.
10. Mladineo I. Toxicity and gross pathology of ivermectin bath treatment in sea bream Sparus aurata, L. / I. Mladineo, J. Marsic-Lucic, M. Buzancic // Ecotoxicol. Environ. Saf. - 2006. - Vol. 63(3). - P. 438-42.
11. Богач M.B. Визначення ефективност1 шсектоакарицидних препарат1в за малофагозу курей / М. В. Богач, I. Ю. Шрожак // Ветеринарна медицина: Мжвщ. темат. наук. зб. / IEKBM УААН. - Харюв, 2011. - Вип. 95. - С. 324-325.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.
44
