CC BY
97
дослщу. Кращий результат отримано у поросят Д2 групи, яким до рацюну додавали добавку «Бювiр».
Лггература
1. Гноевий I. В. Год1вля i ввдтворення погол1в'я сшьськогосподарських тварин в Укра1ш / I. В. Гноевий / Монографiя. 1нститут тваринництва УААН. - Харкiвська державна зооветеринарна академiя Мiнiстерства аграрно! политики Укра1ни. — Х.: ООО «Контур», 2006. - 400 с.
2. Козырь В. С. Свиноводство в агроформированиях и приусадебных хозяйствах / В. С. Козырь, Д. Д. Чертков. - Днепропетровск, 2003. - 101 с.
3. Кандиба В. М. Прюритетш напрями тдвищення продуктивности свиней i рентабельной галузi свинарства в Укра!ш / В. М. Кандиба, Д. Д. Чертков, Б. Д. Чертков // Проблеми зооiнженерil та ветеринарно! медицини. Зб. наук. праць. - Х., 2008. - Вип. 16 (41), Ч. 1. - С. 167-171.
4. Засуха Ю. В. Оптишзащя годiвлi свиней в умовах промислово! технологи [Текст] : Автореф. дис. д-ра с.-г. наук (06.02.02) / Ю. В. Засуха. - Львiв, 2005. - 40 с.
5. Максимюк Н. Н. Физиология кормления животных: теории питания, прием корма, особенности пищеварения: Учеб. пособие / Н. Н. Максимюк, В. Г. Скопичев. -СПб: Лань, 2004. - 256 с.
6. Коваленко Н. А. Обмен веществ и энергии у свиней при ритмичном способе кормления / Н. А. Коваленко, С. И. Горилей // Сельскохозяйственная биология. - 1976. - Т. 11. - № 5. - С. 736-739.
7. Головач В. М. Стреси сшьськогосподарських тварин i птищ / В. М. Головач, В. В. Снгтинський, Г. В. Аксьонова. - К. : Урожай, 1990. - 144 с.
8. Голик М. Профшактика стресу в поросят при вдаучеш / М. Голик // Журнал ветеринарно! медицини, 2000. - №5. - С. 39-41.
Стаття надшшла до редакцИ 5.10.2015
УДК 619:619.995.1-085
Нагорна Л. В., к. вет. н. (E-mail: [email protected]) 0
Сумський нацгональний аграрный утеерситет, м. Суми, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В ЗА ДЕРМАН1СОЗУ ПЕРЕПЕЛ1В
У статтг еисетлено питання щодо естаноелення ефектиеностг застосуеання еодорозчинних форм iеермектину на популяцию череоного курячого клща Dermanyssus gallinae е умоеах промислоеого птахiеництеа при теазуеант ним суходтьног птищ, зокрема перепелiе. В часоеому промiжку про^дкоеано, епродоеж проеедення еиробничого експерименту, динамжу та ттенсиетсть загибелi рiзних стадт череоного курячого клща тсля контакту з робочими розчинами до^джуеаного тсектоакарициду. Визначено особлиеостi рухоеог актиеностi iмаго клiщiе з ознаками жиелення крое'ю та голодних особин до та тсля тсектоакарицидних обробок Препарат е до^джуеаних концентращя не спричиняе у птиц експерименту порушення показниюе фiзiологiчноi норми, також не рееструеали еипадюе загибелi серед поголiе'я. В результатi проеедення до^ду естаноелено еисоку ефектиетсть у еиробничих умоеах етчизняного тсектоакарицидного засобу броеермектин еодорозчинний щодо зниження популяцп череоного курячого клща Dermanyssus gallinae. Пюля проеедення одного циклу лiкуеально-профiлактичноi обробки ттенсиетсть заселення пташника клщами едалося знизити на 84 %. На пiдстаеi отриманих результатiе рекомендоеано еключити даний заиб е комплекс еетеринарно-сантарних заходiе е перюд еирощуеання перепелiе.
© Нагорна Л. В., 2015
153
Ключовi слова: перепел1вництво, водорозчинш препараты, iвермектини, тимчасовi ектопаразити, червоний курячий клщ, xiMi4Hi засоби, комплекс лжувально-профтактичних заходiв, дезакаризащя, тсектоакарицидш обробки примщень.
УДК 619:619.995.1-085
Нагорная Л.В., к. вет. н.
Сумской национальный аграрный университет, г. Сумы, Украина
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ ДЕРМАНИСОТОЗЕ ПЕРЕПЕЛОВ
В статье освещены вопросы установления эффективности применения водорастворимых форм ивермектина на популяцию красного куриного клеща Dermanyssus gallinae в условиях промышленного птицеводства, при инвазировании им сухопутной птицы, в частности перепелов. Во временном промежутке прослежены, в течение проведения производственного эксперимента, динамика и интенсивность гибели различных стадий красного куриного клеща после контакта с рабочими растворами исследуемого инсектоакарицида. Определены особенности двигательной активности имаго клещей с признаками питания кровью и голодных особей до и после инсектоакарицидных обработок. Препарат в исследуемых концентрация не вызывал у птиц эксперимента нарушения показателей физиологической нормы, также не регистрировали случаев гибели среди поголовья. В результате проведения опыта установлена высокая эффективность в производственных условиях отечественного инсектоакарицидного средства Бровермектин водорастворимый относительно снижения популяции красного куриного клеща Dermanyssus gallinae. После проведения одного цикла лечебно-профилактической обработки интенсивность заселения птичника клещами удалось снизить на 84 %. На основании полученных результатов, рекомендовано включить данное средство в комплекс ветеринарно-санитарных мероприятий в цикл выращивания перелов.
Ключевые слова: перепеловодство, водорастворимые препараты, ивермектины, временные эктопаразиты, красный куриный клещ, химические средства, комплекс лечебно-профилактических мероприятий, дезакаризация, инсектоакарицидные обработки помещений.
UDC 619:619.995.1-085
Nagorna L.V.
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
FEATURES MEDICAL AND PREVENTIVE MEASURES DURING DERMANISSIOSIS QUAIL
The article highlights the issues of establishing the effectiveness of water-soluble forms of ivermectin on the population of the red chicken mite Dermanyssus gallinae in industrial poultry when they land invasion by birds, particularly quail. In the time interval traced during the production of the experiment, the dynamics and intensity of the various stages of destruction of red chicken mite after contact with the working solution of the test insectoacaricid. The features of the motor activity of adults with signs of tick blood supply and hungry individuals before and after insektoakaritsid treatments. The drug concentration in the test did not because violations of the experimental birds indicators of physiological norm, also recorded deaths among livestock. As a result of the experiment is set high efficiency in terms of domestic production insektoakaritsidnogo means brovermektin soluble relative decline of the population of red chicken mite Dermanyssus gallinae. After one cycle of treatment-and-prophylactic treatment of intensive settling of the house mites has been
154
reduced by 84%. Based on these results, it is recommended to include the tool in a complex animal health activity in the growing cycle of quail.
Key words: quail farm, water-soluble drugs, ivermectin, time ectoparasites, red chicken mite, chemicals, complex treatment and preventive measures, dezakarizatsia, insektoakaridd processing facilities.
В сучасних умовах ведення галузi птахiвництва, впродовж останшх роюв штенсивно розвивасться галузь перепелiвництва. Беззаперечно, можна вщмггити, що перепелiвництво поступово виходить iз незаслуженого забуття. В 50-60 роки минулого столггтя в Украш були вщкрип перепелиш ферми, виробнича потужнють яких становила 40-50 тис. голiв. На 70-т роки припадае бурхливе вiдродження галузi: вiдкриваються племшш ферми з поголiв'ям до 10 тис. перепелiв, разом iз ними з'являються i великi промисловi ферми, виробнича потужнють яких була розрахована на 80 тис. голiв птищ. Проте, низка суб'ективних факторiв спричинила до поступового занепаду галузi на промисловш основi: перепiлку почали вирощувати лише в умовах приватних дрiбних господарств з невеликим поголiв'ям [1-3]. Навггь наразi, у кiлькiсному сшввщношенш, поголiв'я перепелiв у дрiбнотоварних, фермерських господарствах е вищим, нiж в господарствах за використання штенсивних технологш вирощування [4, 5].
Згiдно останшх дослщжень вiтчизняних та зарубiжних вчених, завдяки сво!м бiолого-екологiчним особливостям, перепела здатш забезпечити органiзм людини необхщними поживними елементами, не дивлячись на порiвняно маленькi розмiри тушок та яець [4-7]. Яйця перепелiв за багатьма поживним речовинам переважають куряч^ В п'яти перепелиних яйцях, що за показниками маси рiвнi одному курячому, мiститься в 5 разiв бiльше калiю, в 4,5 - залiза, в 2,5 - вггамшв групи B1 i B2. Значно бiльше в яйцях перепелiв вiтамiну А, шкотиново! кислоти, фосфору, мда, кобальту, лiмiтуючих та iнших амiнокислот. У перепелiв в яйщ бiльше бiлка, нiж у шших виводкових птиць. Зокрема, у курей в яйцi мiститься 55,8 % бшка, в той час як у перепелiв - 60 % [2, 7, 8].
Перепелинi яйця е концентрованим бюлопчним набором необхщних людинi речовин. В розвинутих крашах, споживання населенням м'яса та яець перепелiв е невiд'емною частиною рацюну харчування. Це цiнний продукт харчування, котрий рекомендують як складову дiетичного харчування дiтей i дорослих при рядi захворювань. Вони не викликають алергiчних явищ у тих ошб, яким курячi яйця протипоказанi. Науково доведена здатнють перепелиних яець виводити з оргашзму людини вiльнi радикали [7, 8, 9].
Проте, стримуючими факторами розвитку галузi в Украш е: висока вартiсть бiлкових компонента, нерщко низька якiсть комбiкормiв, рiвень продуктивностi, необхiднiсть врахування породних особливостей, недостатне забезпечення спещальними програмами годiвлi. Але, у технологiчний процес промислового вирощування перепелiв, поступово запроваджуються новггш науковi розробки, що також сприяе розвитку галузi [4, 6, 8].
Суттевою перевагою розведення перепшок е той фактор, що птиця майже не хворiе, оскiльки фiзiологiчнi показники температури 11 тiла, частково убезпечують поголiв'я вiд низки збудниюв iнфекцiйних захворювань [7]. Проте, не варто списувати з рахунюв паразитарш захворювання: у перепелiв можуть паразитувати як ендо- так i ектопаразити. Актуальнють останнiх не викликае сумнiвiв, оскiльки при розведеннi перепелiв часто на цю проблему не звертають належно! уваги, а школи й повнютю iгнорують. Загрозою для сучасного птахiвництва, не стало виключенням i перепелiвництво, е паразитування в примщеннях дерманiсусного клiща Dermanyssus gallinae. Вггчизняш птахiвничi пiдприемства, незалежно вiд виробничих потужностей та технолопчного напряму, нерщко потерпають вiд засилля вказаного ектопаразиту, особливо в лггнш перiод, зi зростанням температурних показникiв навколишнього середовища [10-12].
155
Проблема паразитування червоного курячого клща на об'ектах птахiвництва е актуальною як у сумiжних з Украшою державах, так i в крашах далекого зарубiжжя. Впродовж останнього десятилотя вона суттево загострилася, не дивлячись на постшш зусилля ветеринарних фахiвцiв, спрямоваш на li подолання: удосконалення та розробку новгтшх та альтернативних методик боротьби з популящею дермашсусного клiща на об'ектах птахiвництва [12, 13]. Наразi проблема дерманюозу у масштабах свiтового птахiвництвi залишаеться не подоланою
Для боротьби з популящями ектопаразитiв нинi використовують рiзноманiтнi шсектоакарицидш засоби, якi, в основному, належать до груп синтетичних третрохдов, макроциктчних лактонiв та фосфорорганiчних сполук. В останнш час, набувають важливостi комбшоваш ектоциди, що мiстять в своему складi композицiю дiючих синергiчно шсектоакарицидних сполук. Це дозволяе знижувати появу стшких до iнсектоакарицидних засобiв рас ектопаразипв та пролонгувати використання засобу в комплекс лiкувально-профiлактичних заходiв [10, 12-14].
Серед ектоцидних засобiв суттева нiша в кiлькiсному спiввiдношеннi належить препаратам, ддачою речовиною яких е iвермектин. 1вермектин за своею структурою належить до класу макроциктчних лактошв i отримуеться завдяки хiмiчнiй модифшацп природного авермектину В1. 1х основними характеристиками е висока ефективнють на rai широкого антгельмiнтного та шсектоакарицидного спектрiв ди й вiдносно низька токсичшсть для ссавцiв та птищ. Механiзм ди препаратiв з ддачою речовиною iвермектин полягае в тому, що в органiзмi безхребетних вш специфiчно зв'язуеться з глутамат-залежними хлорними рецепторами. В наслщок цього збшьшуеться проникнiсть мембрани до iонiв хлору, блокуеться передача нервово-м'язевого iмпульсу, що спричиняе паралiч та загибель паразиту [10, 12, 14].
Виходячи з вищевикладеного, метою нашо! роботи було визначення акарицидних властивостей препарату бровермектин водорозчинний виробництва НВФ «Бровафарма» щодо дермашсусного клща в умовах господарства з розведення перепелiв.
Матерiали i методи. Дослщ щодо визначення акарицидних властивостей бровермектину водорозчинного було проведено в одному з птахiвничих господарств Полтавсько! обласп на японських перепелах. Попередшми паразитологiчними дослiдженнями встановили персистенцiю у виробничих примщення червоного курячого клща Dermanyssus gallinae. Утримання перепелiв в даному господарств - в багатоярусних клгткових батареях, годiвля здiйснюеться повноращонними сухими комбiкормами, збалансованими за вшом та продуктивнiстю птицi, перепела мають постшний та вiльний доступ до кормiв та води. Корми систематично тддаються токсикологiчному та мiкологiчному дослщженням, визначаються !х якiснi характеристики з метою виключення контамшаци корму шфекцшними агентами та ураження мiкотоксинами. Перед випоюванням препарату у рiзних частинах пташника були розмiщенi так зваш «пастки», з метою контролю та встановлення динамши загибелi ектопаразитiв впродовж акарицидно! обробки.
Дослiджуваний препарат задавався зпдно схеми з розрахунку на загальну масу поголiв'я птицi, що на момент обробки перебувала у пташнику. Перорально груповим способом з водою бровермектин водорозчинний вводили з водою у добовш дозi 400 мкг iвермектину на 1 кг маси тша птицi. Переддень обробки, частково обмежували доступ птищ до води, з таким розрахунком, що вранщ в ^OT^i водозабору вода була вщсутня. Препарат задавали вранщ тсля ранково! годiвлi, розводячи в % кшькосп споживано! птицею за добу води. Аналопчним методом обробку поголiв'я проводили впродовж наступно! доби.
Пюля двох добового перорального випоювання препарату, здшснювали дезакаризацiю пташника за присутносп птицi 0,01 % розчином препарату
156
бровермектин водорозчинний за дшчою речовиною. Витрата препарату становила 1 л робочого розчину на 10 м2 площi пташника.
Результати дослщжень. При проведенш паразитолопчного огляду пташниюв та поголiв'я птищ, з подальшою мжроскотею виявлених ектопарази™, було встановлено наявнють у господарствi червоного курячого клща виду Dermanyssus gaШnae, що належить до надродини Gamasoidae (гамазо'щш клщГ), родини Dermanyssidae, роду Dermanyssus. Основна маса ектопаразитiв локалiзувалася поблизу мюць накопичення та концентращ! води в пташнику, на трубопроводi системи водогону, хоча окремi колош! виявлялися на внутршнш сторон! клггок, де утримувалися перепела (рис. 1).
Рис. 1. Локал1защя колоний курячого клща на емностях з водою в
перепелятнику.
При шдивщуальному оглядi перепелiв, ектопаразити з ознаками живлення кров'ю впродовж свгглового перiоду добу видшялися спорадично, переважна маса клiща перебувала поза межами оргашзму живителiв. На клiткових батареях з птицею колони клща виявлялися шляхом простукування клггкових батарей, шд якi попередньо помщалися шматки цупкого паперу, на як i «осипалися» клiщi. Ектопаразити, як струшувалися з обладнання, мали ознаки живлення кров'ю, хоча i в рiзнi часовi пром1жки, оскiльки тир окремих особин був яскраво червоний, в той час як iншi ектопаразити мали тир вiд темно-червоного до буруватого (рис. 2). При мехашчному подразненнi мiсць масово1 локалiзащl колонiй клiщiв, рух ектопаразитiв активiзувався, оскiльки у спокiйному станi переважна маса клвдв перебувала в сташ гiподинамГí. Основна маса iмаго ектопарази™ локалiзувалася в безпосереднiй близькостi до птищ.
Пiсля розчинення дослiджуваного препарату, в першу добу весь об'ем питно1 води з акарицидом був випитий птицею за 3—3,5 год. В подальшому повноцiнне водопостачання перепелiв було вiдновлено. Впродовж добового спостереження за експериментальною птицею, шсля першого введення препарату, загибелi птицi, а також видимих вщхилень вiд показниюв фiзiологiчноl норми не реестрували. Масова загибель ектопарази™ була вiдсутня, оскшьки на перепелах при вiзуальному оглядi 1х виявляли поодиноко.
157
На другу добу проведення лкувальноТ обробки, пероральне введення бровермектину проводили за аналопчноТ схемою. Вода з акарицидом була випита птицею за 2,5-3 год. Пюля повторного введення лжарського засобу, загибель птищ та видим1 змши показниюв ф1зюлог1чного стану були також в1дсутн1. Проте, наприкшщ другоТ доби п1сля випоювання бровермектину, у пастках нами було зареестровано загиблих ектопарази™ з1 слщами попереднього живлення кров'ю.
Рис. 2. Колошя курячих кл1щ1в на технологичному обладнанш в
перепелятнику.
На третю добу було здшснено дезакаризац1ю обладнання за присутност1 птиц1. П1сля контакту з робочим розчином препарату, актив1зувалася рухова активн1сть р1зних стад1й клщ1в, в тому числ1 й 1магшальних, без ознак живлення кров'ю. Вони штенсивно рухалися в м1сцях попередньоТ локал1зац1Т. Загибель кл1щ1в з ознаками живлення кров'ю наставала швидше, в межах 1-1,5 год пюля обробки. В той час загибель ектопаразит1в без ознак живлення наставала на деюлька годин шзшше.
Повторне пероральне введення засобу та дезакаризащя були проведет на 14 добу пюля першого задавання засобу за аналопчних умов. Внаслщок проведених заход1в популящю кл1ща вдалося знизити в середньому на 84 %.
Висновки. 1. Внаслщок проведення еколого-ешзоотичного обстеження господарства встановлено середнш ступ1нь швазування курячим кл1щем.
2. В комплекс! лжувальних заход1в дерман1созу перепел1в рекомендовано використовувати для перорального застосування бровермектин водорозчинний з послщуючим проведення дезакаризацп пташниюв за присутност1 птиц1.
3. Внаслщок проведення повного комплексу шсектоакарицидноТ обробки чисельн1сть кл1ща вдалося знизити на 84 %.
Перспективи подальших дослщжень. Розробка нових та удосконалення юнуючих схем л1кувально-проф1лактичних заход1в за ектопаразитоз1в с1льського с1льськогосподарськоТ продуктивноТ птищ в птах1вничих господарствах р1зного виробничого спрямування.
Лггература
1. Акшф1ева I. Чи прибуткова перепшка / I. Акшф1ева // Аграрний тиждень. УкраТна (газ.). - 2012. - № 1. - С.26-27.
158
2. Жеребов М. €. Перепшьництво в Укра!ш / М. €. Жеребов // Ефективне maxiBra^reo. - 2011. - № 8. - C. 34-38.
3. Выращивание перепелят // Фермерське господарство. - 2010. - № 38. - C. 16.
4. Хват В. Мала альтернатива бройлеру / В. Хват // Наше тжлвництво. - 2013. -№ 3. - C. 8-10.
5. Ярошко, М. Переваги перепшьництва / М. Ярошко // Агрoбiзнес сьогодш. -2012. - № 15/16. - C. 53-54.
6. Поперечна С. Що заважае фермерам розводити перепелiв / С. Поперечна // Наше тжлвництво. - 2011. - № 3. - C. 71-72.
7. Карапетян Р. Биологические и продуктивные качества перепелов / Р. Карапетян // Птицеводство. - 2003. - № 8. - С.25- 26.
8. Отченашко В. Випдно вирощувати перепелiв / В. Отченашко // Наше птaxiвництвo. - 2012. - № 2. - C. 10-11.
9. Виробництво перепелиних яець. Технолопчний процес. Основш параметри : СОУ 01.24-37-538:2007. - [Чинний вад 2007-03-05] / Ю. Петров, О. Пономаренко, Т. Ручко, М. Сахацький. - К.: Мшагрополггики Украши, 2007. - 15 с. (Стандарт оргашзацш Украши).
10. Сафиуллин Р. Т. Промектин при дерманиссиозе кур / Р. Т. Сафиуллин, С. К. Шибитов, Д. В. Аншаков // Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями. - Москва, 2008. - Вып. 9. - С. 427-430.
11. Акбаев Р. М. Фауна основных эктопаразитов и гельминтов кур в промышленном и частном птицеводстве / Р. М. Акбаев // Ветеринария и кормление. -2010. - №5. - С. 26-27.
12. Електронний ресурс http:// www.miteresearch.org
13. Mozafar By F. Tackling red mite in laying hens remains a challenge / By F. Mozafar, L. Tierzucht // World Poultry - 2014. - V. 30. N. 1 - P. 22-24.
14. Campbell W. C. Ivermectin as an antiparasitic agent for use in humans / W. C. Campbell // Annu Rev. Microbiol. - 1991. - Vol. 45. - P. 445-474.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2015
УДК 636.4.054.09:612.015.3:616-084/.085
Науменко С. В., к. вет. н., доцент,2 Кошевой В. I., студент © Харювська державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв
ТЕСТОДИСТРОФ1Я У КНУР1В: МЕТОДИ ТЕРАПП I ПРОФ1ЛАКТИКИ
Розробили методи тератг кнургв 1з тестодистрофгею та визначили гх фармакологгчну ефективтсть, зокрема вплив тератг на структурний та функцгональний стан гонад у кролгв i кнургв та змти постоцитограм. Лжування включае пероральне застосування препарату «Карафанд+OV», що мктить каротиногди, фтоандрогени i наночастинки ортованадату гадолтт активованого евротем. Препарат «Карафанд+OV» реабттуе структуру та активiзуе функцт йм'яниюв, що характеризуешься збтьшенням дiаметра звивистих канальщв i площi ттерстищальног тканини; тдвищенням кiлькостi клтин Лейдиа, збтьшенням площi клтин та гх ядер; тдвищенням ядерно-цитоплазматичного спiввiдношення, що в цтому нормалiзуе репродуктивну здаттсть самщв. Ефективтсть препарату тдтверджена значним тдвищенням концентрацИ втамту А; змтами прооксидантно-антиоксидантного статусу: зниженням концентрацИ МДА у сироватц кровi i еритроцитах, значним зростанням концентрацИ каталази i СОД у сироватц кровi та каталази i вiдновленого глутатюну в еритроцитах. Прогнозування вiдновлення репродуктивног функцИу кнурiв проводили за допомогою комп 'ютерног програми.
2 Науковий консультант: д.бюл.н., проф. В.П. Кошевой в Науменко С. В., Кошевой В.1., 2015
159
