CC BY
9
Украшський державний лкотехшчний ун1верситет
2. Всйц BJI., Комура А.Е., Мартниемко A.M. Динамические расчеты приводов машин. -Л.: Машиностроение. 1971.-353с.
3. Сологуб Б.В., Лозовой U.C., 3 инь ко Я.А. Уточненная модель движения грузовой тележки козлового крана. Львов, 1982, с.36. Рук.деп. в Укр11ИИНТИ №400 Ук- Д82.
4. Лозовой И.О., Сологуб Б.В. Программа, автоматизирующая силовой расчёт грузовой тележки и канатных механизмов козловых кранов (КРАН-1). Львов, 1983, с. 113. Рук.деп. в Укр-ФАП. №6145.
УДК 674.815 Д.1. Лелшк-ЛТ "¡нтершшт", м. Iladeipua
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ЗМЕНШЕННЯ ВИД1ЛЕННЯ ФОРМАЛЬДЕПДУ 13 ДЕРЕВИНОСТРУЖКОВИХ
ПЛИТ
Терм1чна обробка деревостружкових плит зменшуе у них вм1ст токсичних речовин залежио вщ температури i тривапосп процесу.
D.I. Leliuk — JSC "Interplyt", Nadvirna
Influence of technological factors on underestimation of formaldehyde apportionment from particleboard flags
Heat treatment particleboard of flags underestimates a contents of toxic matters in dependence on temperature and process duration.
XiMi'iHi властивосп деревостружкових плит мають пряму залежнють вщ технолош IX виготовлення. Розглянемо питания, як технолопчш фактори впли-вають на процес видкпення вшьного формальдегщу з MaTepiany деревостружкових плит.
Багато дослшнимв висунули цший ряд мфкувань щодо вид^ення вшьного формальдегшу з MaTepiany деревостружкових плит. Одшею ¡з таких думок е те, що у npoueci твердшня сечовино-формальдегщних смол у деревостружковш плит1 прот1кають складж xiMiMiii реакцн полшонденсацм, у результат! чого створюеться формальдепд. Сгнд зазначити, що значна частина формальдегщу видшяеться разом з водяною парою у npoueci пресування стружкового килиму у npeci. Особливо цей процес спостер1гаеться у момент розмикання плит преса. Деяка частина формальдегщу внаслщок ущщьнення стружкового килиму i взаемод1Т його з воло-гою залишасться у вигляд1 пол юкешетиленпп колю та газу у MaTepiani сформовано! плити. Вщзначимо, що затвердшня сечовино-формальдегщних смол шд час пресування стружкового килиму повшетю не закшчуеться, а продовжуе затвер-джуватися у готовш плит1. KpiM цього, у npoueci пресування деревостружкового килиму, поряд з затвердшням сечовино-формальдегщних смол можлива часткова деструкщя смоли у зв'язку з нершномфним narpieoM стружкових пакет1в, тому, що зовшшш шари стружкового килиму нагр1ваються значно швидше i до бшьш високоТ температури, шж BHyTpitiiHi.
Сьогодшшня технолопя випуску ДСП передбачае застосування для зовш-mHix uiapie стружкових пакетш клеТв з меншою швидмстю затвердшня, а для вну-TpiuiHix Luapie застосовуються клеУ з большою швидмстю затвердшня. Це до певноТ м1ри зменшуе деструкщю, але повшетю н не виключае.
Наявш у структур! затвердшоУ смоли вшьних метилольних груп i еффних зв'язкт за несприятливих температурних i волопених умов легко розшаровують-
118 36ipnifK науково-техшчних лряць
Науковий isk iniK, 2002, вип. 12.3
ся, що створюе додаткове потенцшне джерело видшення формальдегщу 13 плит у довюлля. Таким чином, кшькють формальдегщу, який видшяеться пщ час затвер-д!ння сечовино-формапьдегщних смол, запежить як вщ властнвост! зв'язуючих, так I вщ технолопчних умов пресування компоненте деревостружкового килиму, перетворюючи його у тверду форматну плиту.
Температура агента термообробки, °С Тривал!сть тер-м!чно1 обробки B3ipniB, год. Залишок формальдепду у плитч гпсля пре-cv, мг/100г Залишок вшьного формальдегщу у MaTepiani гпсля обробки у камер1, мг/100 г Залежшсть yf=f(t)
160 1 2 3 10.6 7.3 5.06 3.7 У(=10.6-2.3т
140 1 2 3 9.8 8.2 6.2 4.0 уг=9.8-1.93т
120 1 2 3 9.3 8.4 7.6 6.9 У(=9.3-0.8т
Видшення формальдегщу ¡з деревостружковоУ плити, в основному, зале-жить вщ таких технолопчних фактор1в: температуря плит пресу, часу пресування стружкового килиму, витрат зв'язуючих речовин, млькюного вм1сту вшьного формальдепду у початковш смол!, атакож вщ кшькюного складу затверджувача.
Як показуе виробнича практика виготовлення деревостружкових плит, вм1ст вшьного формальдепду у матер1ал1 готовоУ продукцп часто перевищуе допустим! Державним стандартом граница Це призводить до виробничого браку готовоУ продукцп, що спричиняе значш непродуктнвш витрати для пщприемства. Тому виникла необхщшсть створити температурну обробку деревостружкових плит у спещальиих гартувальних камерах перюдичноУ д1У за режимами технологи, як1 задаватимуться залежно вщ процентного BMicry вшьного формальдепду в Ух MaTepiani.
Тому було прийнято ршення провести комплекс лабораторних дослщжень з метою конкретизувати технолопю терм1чноУ обробки деревостружкових плит i знайти оптимальш режими обробки. Для цього була створена лабораторна база i проведен! вщповщш дослщження. Методика лабораторних досл1джень будувала-ся за принципом терм1чноУ обробки B'jipuie, виготовлених з плити щойно спресо-ваного стружкового килиму. Температурна обробка вз1рщв здшснювалась у лабораторий гартувальшй камера яка описана у статп [ 1 ]. Температурна обробка взь рщв здшснювапась окремими париями при температур! агента термообробки 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160 i 170°С протягом часу 1,2,3, i 4 години для кожноУ пар-Ti'i. Через кожну годину одна парт!я inipuiu виймалася ¡з камери, з якоУ вир!залися заготовки у вигляд! кубик!в, розм!ром 20x20x20 мм. Виготовлеш кубики запако-вувалися у пол!етиленов! м!шечки i передавалися у заводську xiMi4Hy лаборато-р!ю для анал!зу у них залишку вшьного формальдегщу.
У табл. занесен! дан! експерименту при деяких номшапьних значениях те-мператури агента термообробки. За даними таблиц! складена залежн!сть змши Bi-льного формальдегщу у плит! залежно вщ температури терм!чноУ обробки i часу
3. Технилш ш ia усгагкуиання дерсиообробних ншпрнсмсти 119
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
дп нагр1того пов1тря на матер1ал. Д1я гарячого пов1тря на матер1ап плити зменшуе вмкт вшьного формальдепду за прямолжшною залежшстю, яка апроксимусться залежшстю виду у=а+в г
Висновкн
Термина обробка деревостружкових плит дошльна тому, що вона зменшуе вм1ст токсичних речовин (формальдепду ! летких речовин) у плит1, а це дозволяе розширити Ух застосування для виготовлення мебл1в та шших вид1в продукцп дс-ревообробки.
Л1тература
1. Лелюк Д.1. Терипчна обробка деревостружкових плит у камерач псрюдичиоТ ;ш// Нау-ковий В1СИИК: Збфник науково-техшчних праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вин. 12.2. - С. 169-172.
УДК 674.047 Acnip. Л.В. Полоз' - УкрДЛТУ
МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТРИВАЛОСТ1 КОМБ1НОВАНОГО АТМОСФЕРНО-КАМЕРНОГО СУШШНЯ ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Запропоноваиа методика досл1дження тривалосм комбшованого атмосферно-камерного сушшня соснових inuiOMarcpiajiiR.
А. V. Poloz - USUFWT
Duration research methods of combined atmospheric-chamber saw-timbers
drying
Developed duration research methods of combined atmospheric-chamber saw-timbers drying.
Сушшня e складннм тепломасообмшним процесом, який включае тепло-обмш Marepiany з оточуючим середовищем та тепломасоперенесення у середиш матер1алу. Атмосферне сушшня можна вважати гщротерм1чною обробкою дере-вини, тобто д1к> на неТ тепла i вологост! атмосферного пов1тря. У npoueci цього сушшня у деревин! встановлюеться пгроскошчно-р1вноважний стан з оточуючим повпрям. Особливостями атмосферного сушшня е те, що воно охотное ттьки верхню частнну ¡зотерми десорбцп. KpiM того, атмосферне сушшня е дуже noei-льним процесом i у кожний момент часу встановлюеться р1вноважний стан Up=f(tc,<p). Атмосферне сушшня припиняеться у сташ коли вологовлпст поверхне-вих (U„) i центральних (U,,) uiapie вир1внюеться, тобто U„«U„. Таким чином, каме-рне сушшня починаеться з pienoMipHoro розподшу вологовм1сту центральних i поверхневих luapiB.
Для експериментальних дослщжень ¡з св1жозрубаного соснового пиловни-ка випилювались боков! (тангентальш) дошки товщиною 5;=40 мм, шириною ■Sr=150 мм, довжиною ¿=1200 мм. Таким чином, Bci розм1ри i порода вщповщають характеристик умовного MaTepiany. За результатами пошукових дослщжень до-статньо прийняти ciM зразмв для досягнення заданоУ точности дослццв. Однак, для повноУ ¡мггаци атмосферного сушшня у кожному дослщ1 використовуемо 21 кон-
' Наук. KepiBHHK: проф. П.В. ЬIлеи, д-р техн. наук - УкрДЛТУ_
120 if)i||Ннк науково-техшчних прянь
