CC BY
11
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
дн нагр1того пов1тря на матер1ал. Д1я гарячого пов1тря на матер1ал плити зменшуе вмкт вшьного формальдепду за прямолжшною залежшстю, яка апроксимусться залежшстю виду у=а+в г
Висновкн
Термина обробка деревостружкових плит дошльна тому, що вона зменшуе вм1ст токсичних речовин (формальдепду ! летких речовин) у плйт1, а це дозволяе розширити Ух застосування для виготовлення мебл1в та шших вид1в продукцп дс-ревообробки.
Л1тература
1. Лелюк Д.1. Терипчна обробка деревостружкових плит у камерах псрюличиоТ ;ш// Нау-ковий В1СИИК: Збфник науково-техшчних ирань. - Львт: УкрДЛТУ. - 2002, вин. 12.2. - С. 169-172.
УДК 674.047 Acnip. Л.В. Полоз' - УкрДЛТУ
МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТРИВАЛОСТ1 КОМБ1НОВАНОГО АТМОСФЕРНО-КАМЕРНОГО СУШШНЯ ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Запропонована методика досл1дження тривалосм комбшованого атмосферно-камерного сушшня соснових inuiOMarepiajiiR.
А. V. Poloz - USUFWT
Duration research methods of combined atmospheric-chamber saw-timbers
drying
Developed duration research methods of combined atmospheric-chamber saw-timbers drying.
Сушшня e складннм тепломасообмшним процесом, який включае тепло-обмш MaTepiany з оточуючим середовищем та тепломасоперенесення у середиш MaTepiany. Атмосферне сушшня можна вважати пдротерм)чною обробкою дере-вини, тобто д1ю на неТ тепла i вологост1 атмосферного пов1тря. У npoueci цього сушшня у деревин! встановлюеться пгроскошчно-р1вноважний стан з оточуючим повпрям. Особливостями атмосферного сушшня е те, що воно охотное ттьки верхню частнну ¡зотерми десорбцн. KpiM того, атмосферне сушшня е дуже noei-льним процесом i у кожний момент часу встановлюеться р1вноважний стан Up=f(tc,<p). Атмосферне сушшня припиняеться у сташ коли вологовлпст поверхне-вих (U„) i центральних (U,,) uiapie вир1внюеться, тобто U„«U„. Таким чином, каме-рне сушшня починаеться з pienoMipHoro розподшу вологовмюту центральних i поверхневих ittapiB.
Для експериментальних дослщжень ¡з св1жозрубаного соснового пиловни-ка випилювались боков! (тангентальш) дошки товщиною S/=40 мм, шириною ■Sr=150 мм, довжиною ¿=1200 мм. Таким чином, Bci розм1ри i порода вщповщають характеристик умовного MaTepiany. За результатами пошукових дослщжень до-статньо прийняти ciM зразмв для досягнення заданоУ TOMHOCii дослццв. Однак, для повноУ iMtTaui'i атмосферного сушшня у кожному дослщ1 використовуемо 21 кон-
' Наук. KepiBHHK: проф. II.В. ЬIлеи, д-р техн. наук - УкрДЛТУ_
120 if)i||Ннк науково-техшчних прянь
Науковий вк иик, 2002, вип. 12.3
трольний зразок, розмютивши IX у три ряди по сш зразкш у кожному 31 шпатями шириною 0,55 Початкову волопсть контрольних зразюв визначаемо ваговим методом (за волопстю вщповшних секцш вологосгп) та електровологом1ром ВПК-12. Поточну волопсть (Щ визначаемо ваговим методом за формулою:
IV, =
М, - М,
А/„
■100,%,
(1)
де: М, — маса (вага) контрольного зразка у момент зважування, кг; М0-рольного зразка в абсолютно сухому стаж:
.. 100-Мг
маса конт-
100 + 11'
-,кг,
п
де А/я, И//7- маса та вологовмют контрольного зразка на початку процесу сушшня.
У зв'язку з тим, що процес атмосферного суцпння е тривапим, поточну волопсть достатньо визначити один раз на добу, тобто через 24 годин. Поточний контроль вологосп проходить вс1 контрольш зразки.
1з криво!' сушшня, побудовано!у нашвлогарифм1чних координатах ! знахо-димо значення коефЫенту сушшня Л"за формулою:
2,3 • М'*7. -
(2)
де IV/ та И'2 - в1дповщш значення вологосп матер1алу у вщповщний час сушшня г, та т2. _
Даш за середшм значениям коефщ1енту сушшня (Ка = 2 • Я", /п, де п - ю-льюсть значень К). Знаходимо емшричну залежшсть для визначення тривалосп атмосферного сушшня (гд):
К л
IV „
■1ГР
(3)
1/( ка " р де Н'м - кшцева волопсть в атмосферному сушшш.
Аналопчно проводимо експериментальне дослщження камерного сушшня, в якому контрольш зразки розм1щаються у промисловш або лабораторнш експе-риментальнш сушильнш камерк Тривашсть камерного сушшня також визнача-еться за вцшовщною емтричною залежшстю:
2,3 , И^-И^,
тк = -==— 1п——-
Кк И'К-1УГ
(4)
де - р1вноважна волопсть у камерному сушшш; 1УК— кшцева волопсть матерку, згщно призначення; Кк - коефщ1ент сушшня для камерного способу.
Таким чином, складена методика експериментапьних дослщжень дозволяе отримати загальну тривашсть комбшованого атмосферно-камерного сушшня (ге= та+ тк) основного матер1алу.
3.Технолимы щ усныкуиапии деревообрибних пшпршмспв
121
