CC BY
13
генератора, складность встановлення i обслуговування камер, яю працюють за да-ним принципом. Ц1 недолги компенсуються шдвищенням якосп сушшня i кори-сного виходу товстих пиломатер1алт важковнсихаючих порщ.
Враховуючи зазначеш вище переваги i недсшки кожного ¡з способа сушшня, на даний час для сушшня тонких пиломатер1агпв оптимальнее буде вико-ристовувати конвективний cnociô сушшня. Використання конвесрних конвектив-них сушильних установок для сушшня тонких пиломатер1агпв е недоцшьним, осюльки конвееризашя суипння може бути реальною у виробничих умовах, де тривал1сть процесу менше 30 хв., в ¡ншому випадку сушильний конвеер буде ду-же громЬдким [4]. Доошдження показали, що у npoueci сушшня тонких пилома-TepianiB з деревини дуба i бука за температур, нижчих 100 °С, значно перевшцу-ють зазначений термш. Використання конвективних сушильних камер для суцин-ня тонких пиломатер1ал1в буде доцшьним також з огляду наТх широке поширення на шдприемствах Украши.
Висповок. Оскшьки у найближчий час, впроваджуючи hobî технологи по виготовленкю вироб1в з деревини (мозаУчного i щитового паркету, иаркетних до-щок, дверей, в1кон тощо) з використанням пиломатер1ал1в товщиною вщ 4 до 15 мм на шдприемствах Украши будуть використовуватись конвективш сушильш камери, виникае необхщшсть розробки технологи сушшня тонких пиломатер1ашв у конвективних сушильних камерах.
Л1тература
1. Бывших МД. Сушка и сушильные устройства у производстве деревянной тары (Обзор). М„ 1978,35 с.
2. Дерибере M. I фактические применения инфракрасных лучей. - М-Л.: Госэнсргоиздат, Î959. -440с.
3. Серговский U.C., Рассв А.И. Гидротермическая обработка и консервирование древесины. - М.: Леси, пром-сть, 1987. - 360с.
4. Кречс гов И.В. Сушка древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1972.-440 с.
УДК622.24.056 Проф. I.B. Кузьо, д-р техн. наук;
доц. Б.В. Сологуб, канд. техн. наук. — НУ "Львгвська полтехшка";
проф. М.П. Mapmuimie, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗРОБКИ ТА РОЗРАХУНКУ СГ1ЕЦ1АЛЫШХ КАНАТНИХ ВАНТАЖОП1Д1ЙМАЛЬНИХ СИСТЕМ
Заирононовано схсмн канатних систем для шд|имання великогабаритних конструк-нш, pyx яких обмсжусться направляючими жолобами. Розроблена магематична модель роботи канатних механпмт приводу завши i програми для ix розв'язку.
Prof. I.V. Kuzio; doc. B.V. Solohub-NU "Lvivskapolitehnica";
prof. M.P. Martyntiv - USUFfVT
Development and computation peculiarities of special funicular loadlifting
systems
Offered the schemes of cable systems for lifting of large constructions, motion of which is limited by directing surface. Developed mathematical work model of cable curtain drive mechanisms and program for their accounting.
1 12 36ipniiK няуково-техшчннх праць
У практиш експлуатацп п ¡дшм ал ьно-транс портних машин використову-ються конструкцп, коли на приводний барабан одночасно намотуються два або бшьше канатт. TaKi конструкцп застосовуються при пщжманш надважких деталей у р1зних галузях промисловосл, буд1вництва тощо. При цьому neBHi труднопц виникають при частому пщжманш великогабаритних конструкцш, рух яких об-межуеться вщповщними умовами (направляючими жолобами). Под1бш явища можна спостер1гати при шдшманш засувок на греблях гщроелектростанцш, портах, шлюзах. ОсобливоУ уваги вимагають пщжмальш мехашзми, яю використо-вуються у видовищних закладах (театрах, юнотеатрах, фшармошях тощо), де з метою пщвищення безпеки глядач1в у надзвичайних випадках сцена "вщокремлю-еться" вщ глядацького залу протипожежною зав1сою.
На рис. 1 подано розрахункову схему мехашзму пщшмання тако'1 завюи у Льв1вському оперному театрь Така конструкщя е типовою i стандартною для Bcix видовищних установ.
II
о
Рис. 1. Розрахункова схема тдн'шання завки сцепи: 1-6 - направляюч! блоки;
7 — приводний барабан; 8 - противага
Велим габарити 1 маса завюи в та значна висота и пщшмання, яка повинна перевищувати висоту сцени, можлив1 перекошування у направляючих, нер1вном1-рн1сть намотування канат1в Т| 1 Т2, що призводить до виникнення р1зних зусиль натягу на приводному барабан! 7 та ¡нил причини часто викликають переванта-ження приводу лебщки. Застосування двох незамкнутих канат1в у таких констру-ктях е обов'язковим. Цього вимагають норми експлуатацп та пщвищення надш-носп конструкцш. Якщо припускати однаков1 умови робота канат1в, то зусилля Т' • т2 У них мають бути однаковими, тобто Т1=Т2. Змша тертя в окремих блоках, а також можлива р1зниця у д1аметрах намотування на приводний барабан канат1в 1 1 2 викликають перекошування завюи у направляючих, що значно збшьшуе вка-зану рвницю I сумарне зусилля Т1+Т2, а вщповщно 1 крутний момент двигуна Мдв.
3. Техлологш
та ус|агкуванмя дерсвообробннх пщпрнсмств
113
Очевидно, для уникнення цього явища, можна оуло о використатн тдв1шування противаги. Замють траверси 8 дати конструкжю з блоками 8', а канати 1 \ 2 "за-мкнути" навколо них (рис. 2).
Тод1 зусилля намотування канат1в Г| 1 Т2 на барабан виртнюються. Але цього не допускають техшчш норми, ям забороняють використання у даних ви-падках одного канату.
Противага <3 у наведених двох випадках полегшуе роботу приводу. Най-бшьш оптимальна маса його повинна дор1внювати половит маси зав1си, тобто <3=0,50. При меншж маа, пщ час гпдшмання завюи, противага буде впиратись у верхш упори своУх направляючих. Це вказуе на те, що застосування у данж конс-трукцп противаги не зменшуе навантаження на приводний барабан. При ртних ¡нших умовах Т1=Т2=0,25С. Полегшити роботу приводу, не знижуючи безпечних умов експлуатажУ, можна змшивши, а одночасно 1 спростивши, саму конструкцш механпму (рис. 2,6). Нер1вном1ршсть намотування канату на приводний барабан враховуе маятниковий мехашзм 9. При цьому нер1вном1ршсть намотування канату на приводний барабан призводить до обертання маятника мехажзму навколо оа О,, а зусилля Т| 1 Т2 залишаються при цьому ршш м1ж собою, тобто Т|=Т2. Встановлення такого маятника у пщжмальному мехашзм1 зав1си без змжи конс-трукци у цшому шдвшцуе наджшсть 1 довговжшсть приводу та дас можливють встановити двигуни меншоУ потужносгп.
Рис. 2. Вдосконалгна схема канатноХ вантажотдшмалыю! системы: а) противага з направляючтш блоками: б) приводний барабан з направляючилш блоками; 9 - маятниковий мехашзм, що забезпечуе ртшсть зусшь у канатах Т,=Т2
На практиш можлив1 посднання поданих трьох вар!ант1в 1 в ¡нших шджма-льно-транспортних машинах. Це ше бкпьше сприятиме ждвищенню наджност1 Ух роботи.
Для вибору основних параметр1в вантажопщжмальноУ системи необхщно розробити в1дповщну математичну модель 1 виконати УУ анал1з._
| Зб|рни1С ияуково-техшчннх прянь
У наведенш на рис. 1 схем! ХОУ - система координат жорстко зав'язана ¡з завюою. Введемо наступи! позначення: п, - кшьк1сть блоюв у вантажопщшмаль-шй систему а, - кути повороту блоюв у цш систем^ а7 - кут повороту барабана вантажопЫймальноУ лебщки; т0 1 т0 — вщповщно маси завюи I противаги; у0 1 у0 - перем1щення завюи I противаги.
Для даного випадку р1вняння руху канатноУ системи, що включае двигун, передачу, барабани, систему блоюв, завюу, противагу 1 канатну оснастку, складе-ио за схемою р1внянь Лагранжа другого роду, |1):
дТ
\дc^JJ
= 3,4),
(1)
дЧ) дЧ]
де: Т, П, Ф - кшетична, потенщальна енерш системи та дисипативна функщя Ре-лея; ду - узагальнена координата; Qj - узагальнена зовшшня сила. За узагальнеш
координати приймаемо: а^.Л' < I <6;6');а7; уд.
Р1вняння руху елементт шдшмальноУ канатноУ системи на основ1 залежно-ст! (1) можна представити у такому вигляд1:
+ J,
1,1' < / < 6, 6'.
с!2 а, Л2
ы( ( с1а1
-1?б-Ск-5
1--
21
к)
-К,
4Уб л
-м,
Л2 Ус, 2У0
А*
2Ск\8 + уа)~ 2%{ид + ис )= та ■
2СК • (<5 + У(2)- 2+ ив)=та-
Ж Л Ж2
Л
= ог.
(2)
де: J1 - момент ¡нерцн барабану лебщки; J¡ — момента ¡нерци направляючих блоюв; Я6 - рад1ус намотування каната на барабан; Ск - жорстюсть каната; -абсолютна деформащя 1 швидмсть вщносноУ деформацП' каната; 1к - довжина каната; ус;уд -координати руху вщповщних мае; М~ зовшшнш момент, що д1е на барабан лебщки; ук ;ус;Уд - коефвденти, що характеризують розаювання
енергн при рус! канату та у вщповщних ланках 1 е силою лЫйного опору деформування канату, що вщповщае одиничшй швидкосп вщносноУ деформацп; прискорення вшьного падшня.
Момент ¡нерцП" барабану 1 довжину каната вважасмо лшйними функщями кута повороту барабану.
J1=J0-a■a1;lк=lкo + Rs■a1, (3)
3. Тсхнологы та усни к-уваипи деревообробних шлнршмчи
115
де: J„- початкове значения моменту ¡нерцп; er-сталий коефщкнт; 1ко -початко-ве значения довжини каната; Ек -модуль пружносп каната; Ак -площа метале-вого nepepi3y каната;
5 = -Rs-Г-Уд + Уо.-
Г - • Ак 'к
Швидккть вшносноТ деформацп каната внзначаеться залежшстю:
4=[n.lK-Rs.ö-^:l2K;z (4)
де т] - швидюсть абсолютно! деформацп.
— -2(ук + "е + «'о)
>1 = ~RS
dt
(5)
Ршняння руху дитянок завки i противаги у поздовжньому напрямку можна записати у такому виглядг
де: а, -швидмсть поширення хвшп пружних деформацш; Ь,, — коефнценти лшш-ного опору pyxoei завюи або противаги; g, -функщя, за якою вираховуеться зага-льне навантаження, враховуючи onip pyxoei (залежить вщ конструкцн направля-ючих завки i противаги).
Крайовими умовами ¡нтегрування ршняння 6 будуть: яюцо ус = 0, вщповщно:
Ус = v,(0,v),
v =дф£ (7)
G dt
Початков1 умови, якнм повинш задовольняти розв'язки р1внянь (2), (6) можна визначити з таких умов:
mG-g + 2{Ni{OlO)+mQg)
Уо
■АоУ-
yQiP)=2mG ■ g ■ Ск + (N,(0,0)+ n,Qg)- 2^{vg + vQ\ «(0) = (0o; vG(0)= vK0;vQ{0)= vQO;
Ек ' Ак
2 а
= u...,0
л , —V -......, (В)
91 Л=о
Момент асинхронного електричного двигуна в окол! номшальноТ швидко-CTi обертання ротора визначаемо з диференшального р1вняння, [2|.
dM 1 ,, 1 1
• + — М+-(р =-, (9)
dt
116
36ipitiiK 11яукопо-тех1<1чиих лряць
де: 7"3-постшна часу, що враховуе перехщн! процеси у двигун!; у-коефЫент крутизни статично'1 характеристики; и>0-кутова швидкють ¡деального холостого ходу.
Момент двигуна М на кожному кроф ¡нтефування р1внянь руху визначае-мо за значениями кшематичних характеристик мехашчно!" системи. У випадку за-стосування асинхронного двигуна його момент знаходимо на основ! розв'язування р1внянь електромагштного стану.
Диференщальш ртняння електромагштного стану двигуна мають вигляд:
сИя
^ = A s (U + i2s ■>Ps-Rsis) + Bs (Or Vr-Rr- iR ), dt
S.= As{U + £2s ■4/s-Rs-is)+Bs(üR ■<Fr-Rr-,r);
di
dt
(10)
де: ;<;,/£,-матриц!-стовпщ струм1в т напруг; А$,В5,АЕ1ВК-матриц! зв'язку;
-матриц! частотобертання; -матриц!-стовпц! потокозчеплень.
1ндекс 5 вказуе на напежшсть величини обмотц! статора, а - ротора.
Використовуючи систему р!внянь (2), атакож залежност! (3,...10) для кон-кретних умов можна визначити певн! параметри вантажопщшмальних канатних систем.
Система р1внянь (2) представляе математичну модель роботи канатних ме-хан!зм!в шдшмання ! опускания завки [3|. Нел!н!йн!сть диференщальних р!внянь ускладнюе Тх анал!тичний розв'язок, тому були розроблеш профами для Ух розв'я-зку на комп'ютер! [4].
Розроблена математична модель роботи канатних мехашзм!в приводу зав!си I програми для Тх розв'язку дозволяють визначати кутов!! Л1н!йн1 швидкосп ! прискорення елемент!в механ!зм!в, зусилля у канатах (екстремапьш ! середньо-¡нтегральн!), дошпдити весь робочий цикл роботи механизму.
Як приклади використання математичноУ модели показано дослщження залежност! коефвдента динам!чност! - кд вщ передавального числа редуктора ! в!д потужност! двигуна (рис. 3).
Ki
1,0
0,5
0,0
2
К
1,0
0,5
0,0
2
Ч1
1 1,5 N (кВт)
а) б)
Рис. 3. Залежшсть кд eid експлуатацшних napajuempie привода: а) - передавального числа редуктора — i (1-тах, 2-min); б) - потужносгм двигуна - N (1-тах, 2-min).
Лггература
1. Яблоиськнй A.A. Курс теоретической механики. Ч.2.М.: Высшая школа, 1977.
3. Технология та устаткуванни деревообробннх нщирнгмств
117
2. Всйц BJI., Комура А.Е., Мартниемко A.M. Динамические расчеты приводов машин. -Л.: Машиностроение. 1971.-353с.
3. Сологуб Б.В., Лозовой U.C., 3 инь ко Я.А. Уточненная модель движения грузовой тележки козлового крана. Львов, 1982, с.36. Рук.деп. в Укр11ИИНТИ №400 Ук- Д82.
4. Лозовой И.О., Сологуб Б.В. Программа, автоматизирующая силовой расчёт грузовой тележки и канатных механизмов козловых кранов (КРАН-1). Львов, 1983, с. 113. Рук.деп. в Укр-ФАП. №6145.
УДК 674.815 Д.1. Лелшк-ЛТ "¡нтершшт", м. Iladeipua
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ЗМЕНШЕННЯ ВИД1ЛЕННЯ ФОРМАЛЬДЕПДУ 13 ДЕРЕВИНОСТРУЖКОВИХ
ПЛИТ
Терм1чна обробка деревостружкових плит зменшуе у них bmict токсичних речовин залежно вщ температури i тривапосп процесу.
D.I. Leliuk — JSC "Interplyt", Nadvirna
Influence of technological factors on underestimation of formaldehyde apportionment from particleboard flags
Heat treatment particleboard of flags underestimates a contents of toxic matters in dependence on temperature and process duration.
XiMi4Hi властивосп деревостружкових плит мають пряму залежнють вщ технолош IX виготовлення. Розглянемо питания, як технолопчш фактори впли-вають на процес видкпення вшьного формальдепду з MaTepiany деревостружкових плит.
Багато дослщнимв висунули цший ряд мфкувань щодо вид!лення вшьного формальдегшу з MaTepiany деревостружкових плит. Одшею ¡з таких думок е те, що у npoueci твердшня сечовино-формальдегщних смол у деревостружковш плит1 прот1кають складж xiMi4ni реакцп полшонденсацп, у результат! чого створюеться формальдегщ. Слщ зазначити, що значна частина формальдепду видшяеться разом з водяною парою у npoueci пресування стружкового килиму у npeci. Особливо цей процес спостер1гаеться у момент розмикання плит преса. Деяка частина формальдепду внаслщок уццльнення стружкового килиму i взаемод1Т його з воло-гою залишасться у вигляд1 пол юкешетиленпп колю та газу у MaTepiani сформовано! плити. Вщзначимо, що затвердшня сечовино-формальдегщних смол шд час пресування стружкового килиму повшетю не закшчуеться, а продовжуе затвер-джуватися у готовш плит1. KpiM цього, у npoueci пресування деревостружкового килиму, поряд з затвердшням сечовино-формальдепдних смол можлива часткова деструкщя смоли у зв'язку з нершномфним narpieoM стружкових пакет1в, тому, що зовшшш шари стружкового килиму нагр1ваються значно швидше i до бшьш високоУ температури, шж внутр1шж.
Сьогодшшня технолопя випуску ДСП передбачае застосування для зовш-ujHix uiapie стружкових пакетш клеУв з меншою швидмстю затвердшня, а для вну-TpiuiHix Luapie застосовуються клеУ з бшыиою швидмстю затверд!ння. Це до певноУ MipH зменшуе деструкжю, але повжетю УУ не виключае.
Наявж у структур! затвердшоУ смоли вшьних метилольних грум i еффних зв'язкт за несприятливих температурних i волопених умов легко розшаровують-
118 36ipnifK науково-техшчних лряць
